Научная статья на тему 'Seasonal rhythms of Hyssopus officinalis L. cultivated in Zhytomyr Polissya'

Seasonal rhythms of Hyssopus officinalis L. cultivated in Zhytomyr Polissya Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
45
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Hyssopus officinalis L. / phenological phases / development / Zhytomyr / Polissya / Hyssopus officinalis L. / фенологічні фази розвитку / Житомирське Полісся

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — L.A. Kotyuk, O.V. Shvaika

The duration of phenological phases of 1-7-yeats-old Hyssopus officinalis and its seasonal rhythms depending on the abiotic conditions of growth are established. It has been proved that hyssop belongs to late species by the terms of regrowth, the spring phase of which begins with the establishment of stable heat in April-May. The hyssop is attributed to the summer flowering plants, the flowering is the longest phase, and mass flowering is registered in July-August. Hyssop is a spring-summer-autumn-green plants, which begin the vegetation in spring, and in autumn they stay under the snow in green. Climatic conditions during the years of research were marked by temperature and precipitation fluctuations that affected the duration of the growing season and individual phenophases. First year seedlings of H. officinalis had the period of intensive growth and development from sowing to a period of rest was 159 days, whereas in Zhytomyr Polissya the sum of active temperatures was 2610 °С and sum of effective temperatures – 1180 °С. For 2-7-year-old hyssops the period from the spring regeneration to the death of the blooming plants and the formation of seeds lasted an average for 144 days (from 133 days in 2010 to 147 days in 2014). The range of temperatures required for the entire period was insignificant: active from 2548.2 °C (2011) to 2696.3 °C (2012); effective from 1152 °C (2009) to 1402.2 °C (2010). Compared with other phenological phases during the blooming period, plants require considerably more heat. The water scarcity did not affect significant on the duration of H. officinalis season rhythms. It is shown that to complete the development cycle of H. officinalis from the total amount of active temperatures was spent on average: for germination of seeds and spring regrowth – 5.9%, for stem formation phase – 13.5%, budding – 22.11%, blooming – 29.5%, fruiting – 16.5%, seeds maturation and pedicels dying – 12.6%; effective temperatures, respectively 5.2%, 11.9%, 22%, 32.6%, 17.7%, 10.5%. The climatic conditions of Ukrainian Polissya allow to obtain hyssop plant raw material during one growing season, that indicates the adaptation of the species to the new conditions of growth.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Сезонні ритми розвитку Hyssopus officinalis за культивування в умовах Житомирського Полісся

Встановлено тривалість фенологічних фаз розвитку рослин Hyssopus officinalis 1-7 років життя і особливості сезонних ритмів залежно від абіотичних умов середовища зростання. Доведено, що за строками відростання гісоп лікарський належить до пізніх видів, весняне відростання яких розпочинається із встановленням стійкого тепла, яке зафіксовано у квітні-травні. H. officinalis віднесено до літньоквітучих рослин, цвітіння є найтривалішою фазою, масове цвітіння відмічено у липні – серпні. Гісоп лікарський – це весняно-літньо-осінньо-зелені рослини, які розпочинають вегетацію весною, а восени потрапляють під сніг зеленими. Кліматичні умови в роки досліджень відзначались коливанням температур і кількістю опадів, що вплинуло на тривалість вегетаційного періоду і окремих фенофаз. У сіянців H. officinalis першого року життя в умовах Житомирського Полісся тривалість періоду інтенсивного росту і розвитку від посіву до періоду спокою склала 159 діб, сума активних температур 2610 °С, ефективних – 1180 °С. У рослин гісопу лікарського 2–7 років життя період від весняного відростання до відмирання квітконосів і формування насіння тривав у середньому 144 доби (від 133 діб 2010 до 147 діб 2014 року). Діапазон необхідних для всього періоду сум температур був незначним: активних – від 2548,2 °С (2011 р.) до 2696,3 °С (2012 р.); ефективних – від 1152 °С (2009 р.) до 1402,2 °С (2010 р.). У порівнянні з іншими фенологічними фазами у період цвітіння рослини потребують значно більшої кількості тепла. Дефіцит вологозабезпечення суттєво не вплинув на тривалість сезонних ритмів H. officinalis. Показано, що для проходження повного циклу розвитку H. officinalis із загальної суми активних температур витрачено у середньому: на проростання насіння і весняне відростання – 5,9%, на стеблування – 13,5%, бутонізацію – 22,11%, цвітіння – 29,5%, плодоношення – 16,5%, дозрівання насіння і відмирання квітконосів – 12,6%, а ефективних – відповідно – 5,2%, 11,9%, 22%, 32,6%, 17,7%, 10,5%. Кліматичні умови зони Полісся України дозволяють гарантовано отримувати рослинну сировину гісопу лікарського упродовж одного вегетаційного періоду, що свідчить про адаптацію виду до нових умов зростання.

Текст научной работы на тему «Seasonal rhythms of Hyssopus officinalis L. cultivated in Zhytomyr Polissya»

Ukrainian Journal of Ecology

UkrainianJournal of Ecology, 2018, 8(1), 335-341 doi: 10.15421/2018_219

ORIGINAL ARTICLE UDC582. 929.4:581.5 (477.42)

Seasonal rhythms of Hyssopus officinalis L. cultivated in Zhytomyr Polissya

L.A. Kotyuk, O.V. Shvaika

Zhytomyr National Agroecological University, Stary Boulevard 7 Zhytomyr, 10008, Ukraine E-mail: kotyuk-la@ukr.nei, Orcid: 0000-0002-1934-4255 E-mail: olshva@ukr.nei, Orcid: 0000-0002-2125-6692 Sumbttted:23.12.2017. Accepted: 04.02.2018

The duration of phenological phases of 1-7-yeats-old Hyssopus officinalis and its seasonal rhythms depending on the abiotic conditions of growth are established. It has been proved that hyssop belongs to late species by the terms of regrowth, the spring phase of which begins with the establishment of stable heat in April-May. The hyssop is attributed to the summer flowering plants, the flowering is the longest phase, and mass flowering is registered in July-August. Hyssop is a spring-summer-autumn-green plants, which begin the vegetation in spring, and in autumn they stay under the snow in green. Climatic conditions during the years of research were marked by temperature and precipitation fluctuations that affected the duration of the growing season and individual phenophases. First year seedlings of H. officinalis had the period of intensive growth and development from sowing to a period of rest was 159 days, whereas in Zhytomyr Polissya the sum of active temperatures was 2610 °C and sum of effective temperatures - 1180 °C. For 2-7-year-old hyssops the period from the spring regeneration to the death of the blooming plants and the formation of seeds lasted an average for 144 days (from 133 days in 2010 to 147 days in 2014). The range of temperatures required for the entire period was insignificant: active - from 2548.2 °C (2011) to 2696.3 °C (2012); effective - from 1152 °C (2009) to 1402.2 °C (2010). Compared with other phenological phases during the blooming period, plants require considerably more heat. The water scarcity did not affect significant on the duration of H. officinalis season rhythms. It is shown that to complete the development cycle of H. officinalis from the total amount of active temperatures was spent on average: for germination of seeds and spring regrowth - 5.9%, for stem formation phase - 13.5%, budding - 22.11%, blooming - 29.5%, fruiting - 16.5%, seeds maturation and pedicels dying - 12.6%; effective temperatures, respectively - 5.2%, 11.9%, 22%, 32.6%, 17.7%, 10.5%. The climatic conditions of Ukrainian Polissya allow to obtain hyssop plant raw material during one growing season, that indicates the adaptation of the species to the new conditions of growth. Key words: Hyssopus officinalis L.; phenological phases; development; Zhytomyr; Polissya

Сезоны ритми розвитку Hyssopus officinalis за культивування

в умовах Житомирського Полкся

Л.А. Котюк, О.В. Швайка

Житомирський нац1ональний агротехнолопчний ун'/верситет Старий Бульвар, 7, Житомир, 10008, Укра'/'на E-mail:kotyuk-la@ukr.nei. Orcid:0000-0002-1934-4255 E-mail: olshva@ukr.nei. Orcid:0000-0002-2125-6692

Встановлено тривалкть фенолопчних фаз розвитку рослин Hyssopus officinalis 1 -7 роюв життя i особливосп сезонних ритмлв залежно в1д абютичних умов середовища зростання. Доведено, що за строками вщростання псоп лкарський належить до тзнлх вид1в, весняне вщростання яких розпочинаеться iз встановленням стмкого тепла, яке зафксовано у кв^нл-травнл. H. officinalis взнесено до л^ньогатучих рослин, цвтння е найтривалшою фазою, масове цвтння вiдмiчено у липы - серпы. Псоп лкарський - це весняно-л^ньо-оанньо-зелеы рослини, як розпочинають вегета^ю весною, а восени потрапляють пщ a-iir зеленими. Кл1матичы умови в роки досл1джень вщзначались коливанням

температур i кГльюстю опадiв, що вплинуло на тривалкть вегетацiйного перiоду i окремих фенофаз. У аян^в H. officinalis першого року життя в умовах Житомирського Полкся тривалiсть перiоду iнтенсивного росту i розвитку вiд посiву до перюду спокою склала 159 дiб, сума активних температур 2610 °С, ефективних - 1180 °С. У рослин псопу лiкарського 2-7 роюв життя перiод вiд весняного вщростання до вiдмирання квiтконосiв i формування наання тривав у середньому 144 доби (вщ 133 дiб 2010 до 147 дiб 2014 року). ДГапазон необхiдних для всього перiоду сум температур був незначним: активних - вщ 2548,2 °С (2011 р.) до 2696,3 °С (2012 р.); ефективних - вщ 1152 °С (2009 р.) до 1402,2 °С (2010 р.). У порiвняннi з ¡ншими фенологiчними фазами у перюд цвiтiння рослини потребують значно бтьшоУ кiлькостi тепла. Дефщит вологозабезпечення суттево не вплинув на тривалiсть сезонних ритмiв H. officinalis. Показано, що для проходження повного циклу розвитку H. officinalis iз загальноУ суми активних температур витрачено у середньому: на проростання наання i весняне вГдростання - 5,9%, на стеблування - 13,5%, бутоыза^ю - 22,11%, цвтння - 29,5%, плодоношення - 16,5%, дозрiвання насiння i вщмирання квiтконосiв - 12,6%, а ефективних - вщповщно - 5,2%, 11,9%, 22%, 32,6%, 17,7%, 10,5%. КлГматичн умови зони Полкся УкраУни дозволяють гарантовано отримувати рослинну сировину псопу лкарського упродовж одного вегетацiйного перюду, що свГдчить про адаптацiю виду до нових умов зростання.

Ключов1 слова: Hyssopus officinalis L., фенологiчнi фази розвитку, Житомирське Полкся.

Вступ

Псоп лiкарський в культурi вiдомий близько 1000 роюв, його лiкувальнi властивост високо цiнували i успiшно використовували Пппократ, Гален, Дюскорид. Авiцена рекомендував його як ефективний зааб для лкування легеневих захворювань (Voronina et al., 2001; Kotyuk, 2015b). Псоп на iвритi означае «трава, яка приемно пахне». Згадуеться в Старому Завт як одна iз трав, уживаних у Еврейську Паску. Надземна частина псопу лкарського входить до ФармакопеУ Франци, Португали, РумунГУ, Ымеччини i ШвецГУ, на Украíнi и використовують у народнiй медицинi (Voronina et al., 2001; Rabotiagov et al., 2003).

ВГдомо, що псоп лкарський синтезуе велику ктьюсть цЫних бюлопчно активних речовин: ефiрну олю стероУди, флавоноУди, тритерпеноУди, в^амЫи, органiчнi кислоти, жирн олГУ (Shibko and Aksenov, 2011; Zawislak, 2013; Dzamic et al., 2013; Kotyuk, 2013, 2015а).

Використання H. officinalisзабезпечуе протистоцидну, лактогенну, вщхаркувальну, протизапальну, в'яжучу дю Рослини використовують при ас™, диспепаях, анемГУ, неврозах, метеоризм^ ревматизм^ стенокардп, вГрусних Ыфещях, Ух екстракти мають тонГзуючу, ранозагоювальну дГю (Kreiset et al., 1990; Belenovskaya et al., 1991; Gollapudi et al., 1995; Gomenyuk et al., 2001; Hlyipenko et al., 2004; Minarchenko, 2005; Vlase et al., 2014; Kotyuk and Rakhmetov, 2015). Батьювщина псопу лкарського (Hyssopus officinalis L.,1753) - Середземномор'я i ЗахГдна Европа. Ареал псопу простягаеться вГд Пфенейського твострова до ПмалаУв у широтному напрямку i вщ пГвденних райоыв Норвегп до твычного побережжя Африки (Тунк, Марокко, Алжир) i приурочений до позатропнних та помГрних регюыв, переважно до прських (Plant Resources..., 1991).

H. officinalisзростае у 1ранГ, Турцп, на КавказГ. Цей вид досить поширений у Европ (АвстрГя, Угорщина, ЧехГя, Словаюя, Албант, БолгарГя, 1талГя, ФранцГя, 1спанГя, Словент), куди потрапив завдяки монахам-бенедиктинцям. В культур! i природГ рослина трапляеться у П1внннм Америц (США), Европейськм частин Росп (Курська, Воронезька, Липецька обласп, ПГдмосков'я), передир^ Алтаю, Молдову Причорномор'У, Криму, Схщному СибГрГ. Культивують у краУнах Европи, IндГУ, Китаю. Зростае у степах, на прських скелях, галечниках, виходах грантв, бГля житла, як бур'ян (Minarchenko, 2005; Kizil et al., 2010; Kotyuk, 2016).

Рослини одного й того ж виду неоднозначно реагують на фунтово-клГматичы умови рвних географГчних зон. ЗмЫа умов середовища визначае перюдичнкть життевих процеав, а широкий ареал е свГдченням високоУ адаптацУ виду. Для об'ективноУ оцЫки вГдповГдносп ритмГв сезонного розвитку рослин еколопчним умовам зростання необхщы спостереження за фенолопчними фазами розвитку (Ivanov, 2006, 2011). Це дае можливкть оцЫити адаптацмы можливосп, продуктивнкть i декоративнкть рослин (Beydeman, 1974; Karpisonova, 1985; Chernyih, 2004). Л.В. Кухарева i Г.В. Пашина (Kukhareva and Pashina, 1986) вГдмГчають, що в умовах Бторуа перюд вегетацп псопу лкарського першого року життя вщ поаву до дозрГвання наання складав 142 доби, а Л.В Свиденко та ¡н. (Svidenko et al., 2011), що в умовах степовоУ зони ПГвдня УкраУни - 195 дГб. ТривалГсть перюду вщростання-плодоношення псопу лкарського 2-3 року життя в умовах НовгородськоУ област складала 131 -147 дГб (Ivanov, 2011). За повщомленням О.М. Шибко i Ю.В. Аксьонова (Shibko and Aksenov, 2011) i О.М. Шибко (Shibko, 2012) в умовах ПередпрноУ зони Криму тривалкть життевого циклу псопу лкарського складала вГд 150 до 190 дыв, а сума активних температур - вГд 2800 до 3300°С. В умовах ЛГсостеповоУ зони Алтайського краю сума активних температур вегетацмного перюду псопу лкарського склала 2417,4 °С (Kurbatova et al., 2009). У ПГдмоков'У упродовж 1990 р. за суми ефективних температур, вищих 10 °С, рГвнм 655,2 °С i сумГ опадГв 475,8 мм рослини вегетували упродовж 154 дГб, а упродовж 1987 р. за вГдповГдних показниюв 741,6 °С i 393,4 мм - 137 дГб (Kalinichenko, 2013).

У зв'язку з вГдсутнктю вщомостей щодо адаптивних властивостей H. officinalis при ГнтродукцГУ в умовах Житомирського Полкся метою наших досл1джень було вивчення фенолопчних фаз розвитку та сезонних ритмГв рослин залежно вГд абютичних умов середовища зростання.

Матерiали та методи

Предмет дослщжень - рослини ricony лкарського сорту Марюз (Hyssopus officinalis L. cv. Markiz). Рослини вирощували ботан1чному саду Житомирського нац1онального агроеколог1чного ун1верситету упродовж 2008-2014 рр. на в1дкрит1й, добре осв1тлен1й д1лянц1. Нас1ння виавали у перш1й декад1 травня на глибину 1 см за схемою 50x30 см. Догляд за рослинами полягав у видаленн бур'ян1в та рихленн м1жрядь, а починаючи з другого року життя - у ранньовеснянм обр1зц1 рослин на висот1 20 см в1д поверхн1 фунту, видаленн в1дмерлих частин пагон1в. Особливосп росту i розвитку рослин вивчали зпдно з загальноприйнятими методиками (Rabotnov, 1950; Uranov and Smirnova, 1969; Beydeman, 1974). Кл1матичн1 умови в пер1од досл1джень представлено на Рис. 1.

Результати та обговорення

Псоп л1карський - багатор1чн1 пол1карп1чн1 рослини, як упродовж першого року життя формували один вегетативно-генеративний паг1н, усп1шно перезимовували, на другий i наступи роки життя формували велику юльюсть пагон1в. При пос1в1 г1сопу у першМй декад1 травня перш1 сходи з'являлись через 2-3 тижы, цвтння i плодоношення спостер1гали на першому роц1 життя.

Рис. 1. Метеодан1 умов досл1джень (м. Житомир) упродовж 2008-2014 рр. ■ температура,°С, юльюсть опад1в, мм; в1дносна волог1сть пов1тря, %.

Сл1д зазначити, що для рослин першого року життя фази стеблування, бутонваци, цв1т1ння, плодоношення i дозр1вання нас1ння розпочинались значно п1зн1ше у пор1внянн1 з наступними роками життя. Це пояснюеться вщносно тривалим пер1одом проростання наання г1сопу, яке потребуе достатньоУ юлькосп тепла i вологи у фунл.

Встановлено, що у досходовий перюд суми активних i ефективних температур понад 10°С складали 242,2 i 90,2°С, а середньодобова температура - 15,1°С. Упродовж 2008 року загальна ктьюсть опадiв склала 643,16 мм, найбiльшу кiлькiсть опадiв (226,8 мм) зафiксовано у квггы i вереснi. Досить вимогливими виявились аянц гiсопу пiд час стеблування, суми активних i ефективних температур складали вщповщно 556,6 i 236,6°С, що у середньому удвiчi бтьше порiвняно з таким же перюдом дво- i трирiчнх рослин. Фазу бутоызацп вiдмiчено з третьоУ декади червня по третю декаду липня, цвтння з серпня до другоУ декади вересня. Суми активних i ефективних температур упродовж фази цвтння рослин суттево не вирiзнялись, однак пщ час плодоношення i дозрiвання насiння названi показники нижчi у порiвняннi з наступними роками життя у зв'язку iз сповiльненою динамкою настання фенолопчних фаз. Так, сума активних температур фази бутоызацп складала 697,3, цвтння - 697,3, плодоношення - 291,4, дозрiвання наання -164,1 °С, а ефективних - вщповщно: 347,3; 340,4; 121,4 i 44,1 °С (табл. 1 -2).

Таблиця 1. Сума активних температур, вища 10°С, необхiдна для проходження фенолопчних фаз розвитку Н.

Рк / Фаза розвитку Сходи/ вГдростанн я Стеблу-вання Бутоы-зацГя Цвтння Плодо-ношення ДозрГван-ня наання Всього

2008 240,2 556,6 697,3 660,4 291,4 164,1 2610

2009 126,9 256,8 656,6 782,9 441,2 387,6 2652

2010 149,9 255,6 635,5 790,3 541,5 269,4 2642,2

2011 147,2 251,6 516,0 738,1 440,6 454,7 2548,2

2012 101,3 331,2 479,1 878,4 497,0 409,3 2696,3

2013 140,6 415,4 575,8 763,1 439,1 327,9 2661,9

2014 171,8 418,4 505,6 800,7 380,7 295,6 2572,8

Середне 154,0 355,1 580,8 773,4 433,1 329,8 2626,2

Таблиця 2. Сума ефективних температур, вища 10°С, необхщна для проходження фенолопчних фаз розвитку Н. oficiпaiis

Рк / Фаза розвитку Сходи/ вГдростанн я Стеблу-вання Бутоы-зацГя Цвтння Плодо-ношення ДозрГван-ня наання Всього

2008 90,2 236,6 347,3 340,4 121,4 44,1 1180

2009 36,9 86,8 296,6 392,9 191,2 147,6 1152

2010 149,9 95,6 295,5 440,3 311,5 109,4 1402,2

2011 37,2 91,6 266,0 368,1 210,6 194,7 1168,2

2012 21,3 151,2 199,1 458,4 267,0 189,3 1286,3

2013 60,6 185,4 275,8 373,1 219,1 97,9 1211,9

2014 51,8 178,4 205,6 420,7 190,7 115,6 1162,8

Середне 64,0 146,5 269,4 399,1 215,9 128,4 1223,3

У аян^в псопу при формуванн i дозрiваннi наання спостер^али пiдсихання i вiдмирання генеративних пагоыв (квiтконосiв). Насiння у рослин першого року життя дозрiвало упродовж друга декади жовтня, тодi як у дво- й семирiчних особин - з першоУ до третьоУ декади вересня.

В цiлому тривалкть перiоду iнтенсивного росту i розвитку вщ посiву до перiоду спокою гiсопу лiкарського першого року життя склала 159 дiб, сума активних температур 2610°С, ефективних - 1180°С (див. табл. 1 -2).

При обрiзаннi пагоыв рослин за умов позитивних температур вище +10°С у вересы-жовты спостерiгали незначне Ух вiдростання, при нижчих температурах - фазу спокою.

У рослин другого-сьомого роюв вегетацп пробудження рослин спостер^али за температури вище +5°С, а початок весняного вщростання - вище +10°С, переважно з другоУ декади квiтня. Очевидно, лiмiтуючим фактором була температура, про що свщчить дуже широкий дiапазон показникiв сум активних i ефективних температур. Так, 2012 року упродовж фази весняного вщростання вiдмiчено м^мальну суму активних температур (101,3°С), 2014 - максимальну (171,8°С) у порiвняннi з середньою за роки дослiджень, яка склала 154,0°С. Мiнiмальна сума ефективних температур зафксована 2012 року (21,3°С), максимальна - 2010 (149,9°С), середня - 64,0°С. Найсприятливiший режим зволоження упродовж березня-травня вiдмiчено 2014 року, коли випали 194,1 мм опадiв. Найменшу кiлькiсть опадiв спостерiгали у 2011 р. (92,2 мм).

Доведено, що зпдно з Р.А. Карписоновою (Кагр^опоуа, 1985), за строками вщростання гiсоп лiкарський належить до тзых видiв, весняне вiдростання яких розпочинаеться iз встановленням стiйкого тепла, яке зафксовано у квiтнi-травнi. И.В. Черных (СЬ|ету^, 2004) вiдмiчае, що для названих видiв середньодобова температура повггря рiвна +7...+10°С, а сума позитивних температур - близько 115-200°С, що пщтверджуеться нашими спостереженнями. Фазу стеблування спостер^али упродовж другоУ-третьоУ декади травня.

Упpoдoвж цьoгo nep^y poслини пoтpeбyвaли у сepeдньoмy 355,1 °С aктивних тeмпepaтyp, в1д 331,2 (2О12 p.) дo 418,4°С (2Q14 p.) i вiдпoвiднo 146,5°С; 86,8°С (2ОО9 p.) - 185,4°С (2О13 p.) eфeктивних тeмпepaтyp (див. тaбл. 1 -2). Бyтoнiзaцiю гiсoпy 2-7 po^ життя вiдмiчeнo з oстaнньoï дeкaди тpaвня дo oстaнньoï дeкaди чepвня, кoли сyмa aктивних тeмпepaтyp у сepeдньoмy склaдaлa 58Q,8°C, в1д 479,1 (2О12 p.) дo 656,6 (2ОО9 p.) (див. тaбл.1-2, pис. 2-3). Упpoдoвж чepвня к1льк1сть oпaдiв склaдaлa в1д 33,8 (2О14 p.) дo 144,6 мм (2О11 p.), aлe ^ сyттeвo He вплинyлo Ha тeмпи poзвиткy poслин.

Рис. 2. Фaзи poзвиткy H.oficinals: А - вeснянe вiдpoстaння, Б - бyтoнiзaцiя, В - цв1т1ння

3a P.A. Kapписoнoвoю (Karpisonova 1985) гiсoп лiкapський вiднeсeнo дo лiтньoквiтyчих poслин. Цвтння гiсoпy лiкapськoгo e нaйтpивaлiшoю фaзoю, poслини мaсoвo квiтyвaли у липы - Ha пoчaткy сepпня. 3a peзyльтaтaми нaших дoслiджeнь мiнiмaльнa тpивaлiсть фaзи вiдмiчeнa 2ОО8 poкy (32 дoби), мaксимaльнa - 2О12 po^ (42 дoби). У пopiвняннi з 1ншими фaзaми вeгeтaцiйнoгo nep^y п1д чaс цв1т1ння гiсoп пoтpeбye 3Ha4Ho бiльшoï кiлькoстi тeплa. Ta^ у сepeдньoмy сyмa aктивних i eфeктивних тeмпepaтyp, зaтpaчeних yпpoдoвж цвтння склaлa 773,4°С i 399,1 °С вiдпoвiднo. Вiдмiчeнo дiaпaзoн aктивних тeмпepaтyp в1д 738,1 °С (2О11 p.) дo 878,4°С (2О12 p.), eфeктивних - 199,1 °С (2Q12 p.) дo 296,6°С (2QQ9 p.) (див. тaбл.1-2). Зaпaс вoлoги у липн1 yпpoдoвж po^ дoслiджeнь peгyлювaвся oпaдaми, к1льк1сть яких у липн1 вapiювaлa в1д 5О,6 мм (2О13 p.) дo 191,9 мм (2О11 p.), у «pn^ ïx к1льк1сть знaчнo нижчa - в1д 2О,4 (2ОО9 p.) дo 83,3 мм (2О13 p.).

Фaзy мaсoвoгo плoдoнoшeння вiдмiчaли пepeвaжнo у дpyгiй дeкaдi сepпня, xo4a дyжe ч1ткий пepexiд м1ж фaзaми цвiтiння-плoдoнoшeння виявити склaднo, тoмy щo кoли зaцвiтaють вepxнi кв1тки суцв1ття, у нижнм йoгo чaстинi yxe фopмyeться нaсiння. У цeй пepioд poслини викopистaли у сepeдньoмy 433,1 °С aктивниx тeмпepaтyp ( в1д 38Q,7°C 2О14 po^ дo 541,5°С 2О1О po^) i 215,9°С eфeктивниx тeмпepaтyp (в1д 19Q,7°C 2О14 po^ дo 311,5°С 2О1О poкy) (див. тaбл. 1 -2). Вoсeни 2О14 po^ спoстepiгaли знaчнe пoгipшeння гiдpoлoгiчнoï ситyaцiï, щo пpискopилo дoзpiвaння нaсiння. Вiдзнaчeнo мiнiмaльнy к1льк1сть oпaдiв yпpoдoвж вepeсня 2О14 poкy (8,2 мм) мaксимaльнy 2О13 - 2ОО,9 мм. У фaзy дoзpiвaння нaсiння спoстepiгaли вiдмиpaння вeгeтaтивнo-гeнepaтивниx пaгoнiв. Пpи цьoмy вiдмiчeнo пoбypiння стeбeл вищe 1О-2О см в1д кopeнeвoï шийки, a тaкoж листк1в i суцв1ть. Для зaвepшeння aктивниx жит^вих пpoцeсiв poслини викopистaли у сepeдньoмy 329,8°С aктивниx (в1д 269,4°С 2О1О po^ дo 4О9,3°С 2О12 po^) i 128,4°С eфeктивниx тeмпepaтyp (в1д 97,9°С 2О13 po^ дo 194,7°С 2О11 poкy) (див. тaбл. 1 -2).

Встaнoвлeнo, щo в yмoвax Пoлiсся Укpaïни для poслини гiсoпy лiкapськoгo 2-7 poкiв життя nep^ в1д вeснянoгo вiдpoстaння дo вiдмиpaння квiткoнoсiв i фopмyвaння нaсiння тpивaв у сepeдньoмy 144 дoби (в1д 133 д1б 2О1О poкy дo 147 д1б 2О14 poкy). Дiaпaзoн нeoбxiдниx для всьoгo пepioдy сум тeмпepaтyp був нeзнaчним: aктивниx - в1д 2548,2°С (2О11 p.) дo 2696,3°С (2О12 p.), у сepeдньoмy - 2626,2°С; eфeктивниx - в1д 1152°С (2ОО9 p.) дo 14Q2,2°C (2О1О p.), у сepeдньoмy -1223,3°С. Нaймeншy piчнy к1льк1сть oпaдiв вiдмiчeнo 2О14 po^ (555,8 мм), нaйбiльшy - 2О13 po^ (817,6 мм). Peзyльтaти нaшиx дoслiджeнь пiдтвepджyють думку pядy yчeниx npo тe, щo нa сeзoнний poзвитoк poслин, oкpiм тeмпepaтypи пoвiтpя, тaкoж впливae тeмпepaтypa фунту, вoлoгiсть, oсoбливoстi пiдстилaючoï пoвepxнi, кiлькoстi сoнячнoï paдiaцiï i 6arare 1нших фaктopiв (Shibko and Aksenov, 2О11). Нeдoстaтнiй peжим звoлoжeння yпpoдoвж фaзи цвiтiння-плoдoнoшeння 2О12 i 2О14 po^ сyттeвo нe вплинув нa iнтeнсивнiсть poзвиткy poслин.

Спoстepeжeння пoкaзaли, щo якщo тeмпepaтypa пoвiтpя тpивaлий пepioд нe знижyвaлaсь пoнaд +1О°С, п1сля зpiзaння квiткoнoсiв poслини гiсoпy пoчинaли вiдpoстaти. 3a стiйкoгo знижeння сepeдньoдoбoвoï тeмпepaтypи, poслини пepexoдили дo стaнy спoкoю. Упpoдoвж зими мaйжe вс1 зeлeнi листки пoстyпoвo вiдмиpaли.

3a peзyльтaтaми бaгaтopiчниx спoстepeжeнь (2ОО8-2О14 pp.), пoбyдoвaнo фeнoлoгiчнi спeктpи з ypaxyвaнням клiмaтичниx yмoв зpoстaння гiсoпy лiкapськoгo (pис. 3).

Здiйснeний aнaлiз фeнoспeктpiв сeзoннoгo pитмy poзвиткy iнтpoдyцeнтa дoзвoлив гiсoп лiкapський вiднeсти дo вeснянo-лiтньo-oсiнньoзeлeниx poслин. Вoни poзпoчинaють вeгeтaцiю вeснoю, a вoсeни пoтpaпляють п1д сн1г зeлeними. ^ пiдтвepджye думку P.A. Kapписoнoвoï (Karpisonova 1985) i I.B. Чepниx (Chernyih, 2ОО4) npo тe, щo тpивaлiсть вeгeтaцiï poслин лiмiтyeться тpивaлiстю вeгeтaцiйнoгo пepioдy.

У с1янц1в гiсoпy лiкapськoгo пepшoгo poкy життя в yмoвax Пoлiсся Укpaïни тpивaлiсть пepioдy iнтeнсивнoгo poстy i poзвиткy в1д пoсiвy дo пepioдy спoкoю склaлa 159 д1б, сyмa aктивниx тeмпepaтyp 261 О°С, eфeктивниx - 118О°С. У poслин riœny лiкapськoгo 2-7 poкiв життя nep^ в1д вeснянoгo вiдpoстaння дo вiдмиpaння квiткoнoсiв i фopмyвaння нaсiння тpивaв у сepeдньoмy 144 дoби (в1д 133 д1б 2О1О po^ дo 147 д1б 2О14 poкy). Дiaпaзoн нeoбxiдниx для всьoгo пepioдy сум

температур був незначним: активних - вщ 2548,2°С (2011 р.) до 2696,3°С (2012 р.); ефективних - вщ 1152°С (2009 р.) до 1402,2°С (2010 р.). Дефщит вологозабезпечення суттево не впливав на тривалкть сезонних ритмiв H. oficinaiis.

Тривал1сть вегетацмного перюду, дню

Сходи (перший рк життя) / весняне вщростання (2-7 роки життя) Стеблування Бутоыза^я Цвiтiння Плодоношення

Г_| Дозрiвання насiння (вiдмирання квiтконосiв)

Рис. 3. Фенологiчнi спектри сезонного розвитку H. officinalis в умовах Полкся УкраУ'ни.

Висновки

Найбiльшу кiлькiсть тепла рослини псопу лiкарського потребували у перюд цвiтiння. Встановлено, що пiд час проходження повного циклу розвитку рослини псопу лкарського iз загально!' суми активних температур витрачали у середньому: на проростання наання i весняне вщростання 5,9%, на стеблування 13,5%, бутоыза^ю 22,11%, цвiтiння 29,5%, плодоношення 16,5%, дозрiвання насiння i вщмирання квiтконосiв 12,6%, а ефективних - вщповщно 5,2%, 11,9%, 22%, 32,6%, 17,7%, 10,5%. Дефщит вологозабезпечення суттево не вплинув на тривалкть сезонних ритмiв H. officinalis. 1^матичы умови зони Полкся УкраУни дозволяють гарантовано отримувати рослинну сировину псопу лкарського упродовж одного вегетацмного перiоду, що свiдчить про адапта^ю iнтродуцента до нових умов зростання.

References

Belenovskaya, L.M., Korkhov, V.V., Matz, M.N., Medvedeva L.I. (1991). Plant sources of USSR. Flowering plants, their chemical

composition and application. Families Hippuridaceae-Lobeliaceae. Saint Petersburg. Nauka (in Russian).

Beydeman, I.N. (1974). The methodology of studying the phenology of plants and plant communities. - Novosibirsk: Nauka (in

Russian).

Chernyih, I.V. (2004). Introduction of spicy aromatic and essential oil plants in the forest-steppe zone of the Southern Urals and their use in eco-protective assistance to the population. Thesis of Doctoral Dissertation. Ufa (in Russian). Dzamic A.M., Sokovic M.D., Novakovic M., Jadranin M., Ristic M.S., Tesevic V., Marin P.D. (2013). Composition, antifungal and antioxidant properties of Hyssopus officinalis L. subsp. Pilifer (Pant.) murb. essential oil and deodorized extracts. Industrial Crops and Products, 51, 401 -407. Doi: 10.1016/j.indcrop.2013.09.038

Ivanov, M.G. (2006). Influence of sowing schemes and soil conditions on the yield of Hyssopus officinalis L. plants in the northwest of Russia. Modern high technologies, 8, 75-76 (in Russian).

Ivanov, M.G. (2011). Methods of the accelerated creation of perennial honey plantations of oregano and hyssop in the conditions of the North-West of the Russian Federation. Fundamental Research 4: 53-58 (in Russian).

Kalinichenko, L.V. (2013). Agrobiological features of the hyssop officinalis (Hyssopus officinalis L) and ways to increase the productivity of the crop in the non-chernozem zone. Author's abstract. Moscow (in Russian).

Karpisonova, R.A. (1985). Grassy plants of broad-leaved forests of the USSR: Ecological-floristic and introductory characteristics. Moscow. Nauka (in Russian).

Kizil, S, Hafimi, N, Tolan, V, Kilini E., Karataf, H. (2010). Chemical composition, antimicrobial and antioxidant activities of hyssop (Hyssopus officinalisL.) essential oil. Not Bot Hort Agrobot Cluj-Napoca, 38, 99-100.

Kotyuk, L. (2013). Biochemical constituents of Hyssopus officinalis L. depending on characteristics. Visnyk Lviv Univer. Series Biology, 62, 302-308 (in Ukrainian).

Kotyuk, L., Rakhmetov, D. (2015). Antimicrobial activity of ethanol extract of the Hyssopus officinalis L. (Lamiaceae). Visnyk of the Lviv University. Series Biology, 70, 237-244 (in Ukrainian).

Kotyuk, L.A. (2015a). Hyssop composition depending on age and plants development phases. Biotechnologia acta, 8 (5), 55-63. doi: 10.15407/biotech8.04.055 (in Ukrainian).

Kotyuk, L.A. (2015b). Ontomorphogeneis of Hyssopus officinalis L. introduced in conditions of ZhNAEU's Botanical Garden. Mod. Phytomorphol, 7, 135-146. doi: 10.5281 /zenodo.160381 (In Ukrainian).

Kotyuk, L.A. (2016). Features of micromorphological structure of medicinal hyssop. Mod. Phytomorphol, 10, 59-67. doi: 10.5281 /zenodo.155362 (In Ukrainian).

Kukhareva, L.V., Pashina, G.V. (1986). Useful herbaceous plants of natural flora. Minsk: Science and Technology (in Russian). Kurbatova, N., Mukhitdinov, N., Tuyakova, A., Abidkulova K. (2009). Botanical and photochemical studies on Hyssopus officinalis L. cultivated in Kazakhstan. Proc. T. Shevchenko Kyiv Nat. Univer. Introduct. Protect. Plant Divers, 25-27, 95-97 (in Ukrainian). Minarchenko, V.M. (2005). Medicinal vascular plants of Ukraine (medicinal and resourse significance). Kyiv: Phytosociocentre (In Ukrainian).

Plant Resources of the Soviet Union. (1991). Flowering Plants, Their Chemical Composition and Use. The Families Hippuridaceae-Lobeliaceae. Saint Petersburg: Nauka (in Russian).

Rabotiagov, V.D., Svydenko, L.V., Derevianko, V.N., Boyko, M.F. (2003). Aromatic and medicinal plants, introduced in the Kherson region (ecological and biological characteristics and economic valuable features). Ailant, Kherson. (In Russian) Rabotnov, T.A. (1950). Life cycle of perennial herbaceous plants in meadow cenoses. Proceedings of BINAN USSR. Ser. 3. Geobotany, 6, 7-204 (in Russian).

Shibko, A.N., Aksenov, Yu.V. (2011). Phenological peculiarities and growth dynamics of Hyssopus officinalis L. for the Crimean foothills cultivation conditions. Proceedings of Nikita Botanical Garden, 133, 248-258 (in Ukrainian).

Shibko, O.M. (2012). Biological features of the Hyssopus officinalis L. in the minds of the Prehistory Zones to Krim. Thesis of Doctoral Dissertation. Yalta (in Ukrainian).

Svidenko, L.V., Shibko, A.M., Rabotyagov, V.D. (2011). Features of growth and development of hyssopus officinalis l. at introduction in the steppe zone of the south of Ukraine. News of Biosphere Reserve "Askania Nova", 11, 205-209 (in Russian). Uranov, A.A., Smirnova, O.V. (1969). Classification and main features of the development of populations of perennial plants. Bull. MOIP. Otd. Biol. MT, 79(1), 19-135 (in Russian).

Vlase, L., Benedec, D., Hanganu, D., Damian, G., Csillag, I., Sevastre, B., Mot, A.C., Silaghi-Dumitrescu, R., Tilea, I. (2014). Evaluation of antioxidant and antimicrobial activities and phenolic profile for Hyssopus officinalis, Ocimum basiiicum and Teucrium chamaedrys. Molecules, 19, 5490-5507. doi: 10.3390/molecules19055490

Voronina, E.P., Godunov, U.N., Godunov, E.O. (2001). New aromatic plants for Non chornozem zone. Moscow. Nauka (in Russian).

Zawislak, G. (2013). Morphological characters of Hyssopus officinalis L. and chemical composition of its essential oil. Mod. Phytomorphol, 4, 93-95. Doi: 10.5281/zenodo.161195

Citation:

Kotyuk, L.A., Shvaika, O.V. (2018). Seasonal rhythms of Hyssopus officinalis L. cultivated In Zhytomyr Pollssya.

Ukrainian Journal of Ecology, ,5(1), 335-341. m^^m ■ work Is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.