CC BY
73References
1. Gorelov, A.M. Role of Phytogeneous Field in the Formation of Spatial Structures of the Woody Plant // Modern Phytomorphology Vol.1. 2012. p. 137-141.
2. Grodzinsky, A.M. Allelopathy in the Life of Plants and Their Communities / A.M. Grodzinsky. Kiev: Naukova Dumka, 1965. - 198 p.p.
3. Grodzinsky A. M. Principles of Chemical Interaction of Plants / A. M. Grodzinsky. Kyiv: Naukova Dumka, 1973. 190 p.p.
4. Demyanov, V.A. Concept of Phytogeneous Field of Plants and Problem of Essence of Phytocenosis // News of RASc. Ser. Biol., 1996. No. 3. P. 359-363.
5. Dvorakovsky, M.S. Ecology of Plants. - M.: Vysshaya Shkola, 1983. 190 p.p.
6. Makarova, E.I., Kotov, S.F. Methods of Studying Interaction between Plants: Experimental and Statiflic
Approaches // Ecosyflems, Their Optimisation and Protection. Simferopol: TNU, 2012. Issue 6. P. 225-234.
7. Sukachev, V.N. Main Concepts of Forefl Biogeocenology // Principles of Forefl Biogeocenology. M. Nauka. 1964. P. 5- 46.
8. Sukachev, VN. Selected Transactions in Three Volumes / under the editorship of E. M. Lavrenko. - L.: Nauka. - V. 3: Problems of Phytocenology. 1975. 543 p.p.
9. Tokin, B.P. Salubrious Poisons of Plants. A Tale of Phytoncids. Lenizdat Publishers, 1967. 286 p.p.
10. Uranov, A.A. Phytogeneous Field // Problems of Modern Botany, 1965. V. 1. P. 251-254.
Л1КАРСЬК1 ТА ЕФ1РООЛ1ИН1 РОСЛИНИ В КОЛЕКЦП БОТАН1ЧНОГО САДУ ОДЕСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1М. I.I. МЕЧН1КОВА
Крицька Т.В.
Ботатчний сад Одеського нацюнального ун1верситету 1мет 1.1Мечткова, провгдний фах1вець
Одеса
Левчук Л.В.
Ботангчний сад Одеського нацюнального ун1верситету 1мет 1.1Мечткова, зав1дуюча лаборарор1ею
Одеса
MEDICINAL AND AROMATIC PLANTS IN THE BOTANICAL GARDEN COLLECTIONS OF ODESSA NATIONAL UNIVERSITY I.I.MECHNIKOV
Kritskaja T. V., Botanical garden of Odessa I.I. Mechnikov National University, Leading Specialist, Odessa Levchuk L.V.,Botanical garden of Odessa I.I. Mechnikov National University, Head of the laboratory, Odessa
АНОТАЦ1Я
В статп дано юторичний аспект розвитку дослщжень лшарських i ефiро-олiйних рослин в ботанчному саду ОНУ ÍMeHÍ I.I. Мечшкова. За результатами аналiзу бюлопчних особливостей визначено усшшшсть штродукцп i виявлено 14 видiв перспективних для озеленення Швшчно-Захвдного Причорномор'я, зокрема, м. Одеси.
ABSTRACT
The article gives a hi^orical aspect of development of medicinal and aromatic plants in the botanical garden of Odessa I.I. Mechnikov National University. The success of the introduction was determined according to the analysis of biological characteri^ics of the plants and there was identified 14 species, perspective for landscaping the North-We&ern Black Sea, in particular, Odessa.
Ключовi слова: лшарсьш рослини, ефiроолiйнi рослини, штродукщя, незахищений грунт, бюлопчш особливосп, анатз, географiчне походження, сезонний розвиток, життева форма, результата дослщжень, усшшшсть штродукцп.
Keywords: medicinal plants, aromatic plants, introduction, cultivated of outdoors, biological features, analys, the geographical origin, seasonal development, vital forms, the results of te&, successful introduction.
Протягом остaннix 25 рошв ряд чиннишв (розпад СРСР, анекая Криму виникнення зони ATO) призвели до iзоляцiï Украши ввд бшьшосп джерел лшарсько1' та пряно-ароматич-но1' сировини. З rax же причин ввдбулося вiдчyження тв-денниx i сxiдниx райошв наукового вивчення штродукцп i акктматизацп та дослвдного i промислового вирощування лiкapськиx i, особливо, ефipоолiйниx культур. Кpiм того, екстенсифтащя та iнтенсифiкaцiя вiтчизняного сшьського господарства, погipшення екологiчного фону, ращацшне забруднення пiсля чорнобильсько1' катастрофи, глобальне потеплiння, процес опустелювання пiвдня Украши виклика-ли зменшення та попршення якостi природньо1' рослинно1' сировинно1' бази.
Тому особливо актуальним е накопичення i вивчення генофонду лжарськт та ефipоолiйниx рослин в yмовax Шв-денно-Зaxiдного Причорномор'я, зокрема в Одеа - по сyтi единому на даний час швденному цен^ системaтичниx бо-
танiчних наукових дослвджень цiei групи рослин в Укрш'ш Ботанiчний сад Одеського нацiонального ушверситету iменi 1.1.Мечникова (далi - боташчний сад ОНУ) е центром з вивчення природноi' флори Швшчно-Захщного Причорномор'я та практично единим державним науково-просвпшм закладом у цьому регiонi, який впродовж бiльш шж 140 рокiв за-ймаеться штродукшею рослин.
Одеса мае понад сторiчну iсторiю дослiдження корисних рослин. Перше згадування про розгортання державно! про-грами органiзацii заготiвлi лiкарсько-технiчноi сировини в Одеа сягае 1916 р. [33], а з 20-х рошв минулого столптя розпочалось культивування лшарських i ароматичних рослин селянськими кооперативами Одещини, активно запра-цювала Секцiя лiкарських i технiчних рослин Одеського наукового товариства актматизацп, з'явилися першi науковi публiкацii [35]. На цей час Одеський державний ботанiчний сад iменi акад. Д.К. Заболотного (зараз - ботанiчний сад
ОНУ) стае центром накопичення i вивчення генофонду кори-сних рослин, вперше розпочавши систематичне обстеження рослинних ресурав Пiвдня Украши. До середини 1925 року було створено лтарський ввддш i3 зiбраних вченим садiв-ничим К.Т. Пацовським 135 видiв рослин, з якими надалi працювали студенти, аспiранти i спiвробiтники боташчного саду. Спiльно i3 товариством „Югоклимат" проходило вивчення духмяно1 культури - майорану садового [38]. В 30-ri роки в науково-дослiднiй секци лiкарських i духмяних рослин боташчного саду та в передшсп Одеси на Опорному пункп Украшсько1 станцiï лiкарських i ефiроолiйних рослин тд керiвництвом аспiранта £.1. Якубця-Якубчика провади-лось поглиблене дослвдження 12 лшарських видiв, з яких до впровадження в промислове випробування було рекомендовано м'яту перцеву, беладонну, валерiану, майоран та iншi, а репон культивування шавлiï лiкарськоï та мускатно1, гiрчицi чорно1, фенхелю, лаванди збiльшився за рахунок пiвденних райошв Одеськоï областi [45]. На жаль, дiяльнiсть опорного пункту, перервана вшною, в подальшому поновлена не була.
В повоенний час вщновлювались практично повшстю втраченi колекцiйнi фонди, яи надалi зазнавали змiн ввд-поввдно до актуальностi тiеï чи iншоï групи рослин, та ввд-бувалось вивчення бiологiï окремих видiв. У 60-ri роки з iнiцiативи доц. Л.А. Шапошниково1' закладено самостiйну експозицш лiкарських рослин, на як1й у 80-тих роках акцент було зроблено на родовi комплекси лтарських рослин (шипшина, звiробiй, глад) [12]. У 70-ri роки - з поновлено1' колекцiï ефiроолiйних рослин за результатами поглиблено-го вивчення (фенорштшв, солестiйкостi, впливу мшроеле-ментiв на продуктившсть i вихiд ефiрноï олл) сортiв шавлiï мускатно1' кримсько1' селекцп вченими було рекомендовано до виробництва шавлш мускатну С-785 [28]. У 80-90-ri роки особливу увагу придшяли пiдбору асортименту замш-ник1в iмпортних прянощiв та лiкувально-профiлактичних добавок, тому боташчним садом було запропоновано для випробувань у виробництвi дитячого харчування 15 попе-редньо дослвджених видiв рослин колекцiï [46], а також от-римано патент на композицш харчових iнгредiентiв [37].
У 1991 р. на новш територiï боташчного саду була сформована об'еднана колек^ ефiроолiйних та лiкарських рослин iз додатково видiленою дiлянкою тд поглиблене iнтродукцiйне вивчення найбiльш перспективних для впро-важення в промисловють видiв. Колекцiю ефiроолiйних рослин, що пройшли первинну iнтродукцiю у ботанчно-му саду ранiше, поповнювали зразками лтарських рослин, одержаними iз шших ботанiчних центрiв чи залученими iз природи. На початок ХХ1 столггтя колекцiя налiчувала 192 види iз 27 родин [12].
Пiсля десятирiчних спостережень i експериментiв iз роз-множення були пiдведенi подсумки первинно1' iнтродукцiï нових видiв колекцiï i видшеш 11 найбiльш перспективних для поглибленого вивчення i впровадження [9]. У результат дослщження у польовш культурi розроблено агрорекомен-дацп з промислового вирощування на Швдш Украïни ва-лерiани лiкарськоï, змiеголовника молдавського, ерви шерстисто!', ехшаце1' пурпуровоï [10, 11, 13, 21]. Для рщисних i цiнних видiв у боташчному саду ввдпрацьовувалися прийо-ми розмноження in vitro [19], а для алое - вирощування на цеолт [6]. Наступним об'ектом нашого вивчення е родовий комплекс котячоï м'яти (Nepeta L.). 1з 11 видiв колекцiï да-ного роду за продуктившстю, ефiроолiйнiстю, стшистю до несприятливих факторiв, репродуктивною здатшстю нами
видiлено котячу м'яту закавказьку (N. transcaucasica Gшsй.) [30]. Серед шших об'eкгiв поглибленого вивчення - декора-тивнi рослини, що мають лiкарськi власгивосгi: хризантема, гiнкго, чорнобривц та iншi [5, 7, 22, 25]. У ботатчному саду були отриман i дослiдженi чотири мiжвидовi гiбриди ефiро-олшно1 хризантеми [39], запатентовано спойб одержання iз них цшно! ефiрноl олп i рослинного воску [36]. Крiм того, боташчний сад ОНУ мае досвiд використання лiкарських рослин для покращення якосп навколишнього середовища [1] i розвивае науковi дослвдження в цьому напрямку [2].
Таким чином, завдяки багатоплановосл i практичнiй спрямованностi наукових дослвджень, ботанiчний сад ОНУ на даний час беззаперечно е центром наукового вивчення i збагачення генофонду лжарських i ароматичних рослин на Швдш Украши.
Останнiм часом набула актуальносп проблема використання лiкарських i ароматичних рослин, як таких, що мь стять найбiльше бiологiчно активних речовин, в озелененнi мiсга Одеси для екосанацп навколишнього середовища.
Одеса - мюто-курорт, що не мае в межах мюта пвд-приемств металургшно1, хiмiчноl та добувно! промисло-востi. При цьому, зпдно оцшкам медично-санiтарних служб, Одеса займае одне з перших п'яти мюць в Укра1ш за рiвнем захворюванностi туберкульозом [15]. Суттевою перепоною на шляху повпряного розповсюдження шфекцп е зелен зони мiсга. Проте спосгерiгаегься ютотна втрата середови-щезахисно1 функци наявними в шел зеленими насаджен-нями внаслвдок повсюдного 1хнього старiння i ураження шкодниками i хворобами. Аналiз багаторiчних i всебiчних обстежень, проведених вченими ботанiчного саду ОНУ, ви-явив незадовiльний санiтарний стан бшьшосп парков Одеси [3, 31, 42, 43]. Тому лише деяи iз них придатнi для подаль-шо! екплуатацп без радикальних змiн, як асортименту, так i схем посадки. Особливо жалюпдний вигляд мають трав'яш зеленi насадження шднаметового простору парив, як за асортиментом так i за санiтарним станом [26, 27].
Для полшшення ситуаци (санацп повпря, шдвищен-ня якостi життя мютян) пропонуеться регiональна система озеленення на основi „ефiроолiйних садiв" (далi - ЕС) [20, 24]. Основна мета створення ЕС - реалiзацiя !х саштарно-п-пешчно1, оздоровчо1, культурно1, реабштацшно1, еколо-го-просви'ницько1 i естетичнох функцш [23].
Метою даних наших дослщжень був пiдбiр лiкарських i ароматичних рослин для створення стшких у чай культур-фiтопопуляцiй в парках мюта Одеси.
На даному еташ дослвджували склад колекци та вщби-рали iнтродукованi найбiльш пристосованi до умов Швнч-но-Зах1дного Причорномор'я (на приклащ умов ботанч-ного саду ОНУ) рослини, що не вимагають спешального догляду. Крiм того, за визначенням, для утворення сталого культурфггоценозу у тднаметовому просторi мiських парив, зразки повинш були вщповвдати наступним критер1ям: бути безпечними для людини (неотруйними, без колючок i т.д.), багаторiчними, декоративними, з достатшм ступенем самоввдновлення, неагресивними фiтоценотично, стшкими до бiо- i антропогенного тиску та забруднень навколишньо-го середовища.
Географiчне розташування Пiвнiчно-Захiдного Причорномор'я, i мюта Одеси зокрема, зумовило ктмат перехвдний ввд морського до континентального, сформований впливом середземноморьких i континентальних повиряних мас. Се-редньорiчна температура - +10,3 °С. Рiчна к1льк1сть опащв
421-440 мм [34]. Лiмiтуючими факторами середовища для штродукци рослин в даний репон е недостатня шльшсть опадiв (особливо навеснi i влггку за високих температур i висушуючих вiтрiв), рiзкi змiни вiдлиг i морозних днiв неодноразово протягом зимового перiоду i, як наслщок, - вимо-кання i випрiвання рослин через утворення льодяно! шрки. Несприятливi також i зимовi вщлиги за браку або повно! ввдсутносп снiгового покриву, як1 ведуть до невчасного початку вегетацп i в подальшому - пошкодження наступними морозами точки росту вегетуючо! рослини. Крiм того, ви-падiння опащв ввдбуваеться нерiвномiрно i носить характер злив. Част тривалi бездощовi перюди, що супроводжуються високими температурами (40-50 °С) на грунтi, викликають сильнi посухи. Значний вплив на формування мшроктма-ту мiста справляе наявшсть морско! акватори. Протяжнiсть морського кордону уздовж мюта - 33 км. Вщдалешсть вiд морського узбережжя углиб сушi - ввд 2 до 11 км [44]. Пози-тивним е те, що в райош штродукци висока iнсоляцiя, ввд-сутш критичнi мiнiмальнi зимовi температури, сприятливий також пом'якшуючий вплив моря в перехвдт перiоди (зима-весна i осiнь-зима).
У регiонi превалюють швденш чорноземи i темнокашта-новi грунти (iз рiзним вмiстом гумусу i рiвнем засоленостi), а на територи самого мiста - урбаноземи рiзних типiв, що виникли пвд впливом антропогенно! дiяльностi [34].
Для природно! флори Одеси характерна степова рослин-нiсть iз переважанням трав'янистих багаторiчних трав, на-пiвчагарникiв i нашвчагарничшв серед життевих форм [44].
Об'ектом дослщження було визначення особливостей групи перспективних для озеленения мiста представнишв колекцi! ароматичних i лiкарських рослин незахищеного
Таблиця
Комплексна оцiнка бюеколопчних i декоративних якостей рослин колекцп лiкарських i ефiроолiйних ботанiчного саду ОНУ iменi 1.1. Мечникова (за бальною шкалою М.А. Смолшсько! [41]).
грунту боташчного саду ОНУ, що культивуються на колек-цiйнiй дмнш без додаткового укриття на зиму, за звичайно-го догляду. Предметом вивчення був видовий склад колекци.
Пiд час дослiджень проведено компонентний, бюлопч-ний та еколого-ценотичний аналiз, а також вивчено деко-ративш якостi видiв. Використано загальноприйиятi в бо-таиiцi методи. Зроблено систематичний аналiз зразкiв [14, 17, 18], аналiз бiологiчних типiв [47], життевих форм [40] та екобюморф [16, 29]. Фенолопчш спостереження проводили за методикою, розробленою у Головному боташчному саду СРСР [32]. Ритм сезонного розвитку визначали за 1.В. Борисовою [4]. Класифтацш рослин по перюдах i ритмах цвiтiния проводили згвдно з В.М. Голубевим [8]. Для оцшки успiшностi штродукци використовували бальну шкалу М.А. Смолшсько! [41], морфогенетична термiнологiя наводиться за 1.Г. Серебряковим [40]. В основу градацп оцiнки декора-тивностi покладена тривалють !! збереження протягом веге-таци [4, 8].
Колекцiя лiкарських та ефiроолiйних рослин нараховуе 175 таксошв i видiлена в окрему дмнку площею 0,24 га. Пiсля детального аналiзу результатiв спостережень 25^ч-но! iнтродукцi! було проведено комплексну оцшку бюеколо-гiчних i декоративних якостей рослин за М.А. Смолшською [41]. Нами визначено 14 видiв рослин, яш вiдповiдають кри-терiям поставлено! задач^ тобто максимально пристосоваиi до умов Швшчно-Захвдного Причорномор'я. Рослини деко-ративнi у часi, зимостiйкi, посухостшш, добре розмножу-ються вегетативно i насiниям, тому можуть бути вщнесеш до 1 i 2 груп перспективностi в нашiй зонi. Результата наведено в таблиш
№ п/п Вид Бюеколопчш властивостi, бал Гру п а пер -спек -тивнос- ri
Р i с т моно-каршч-н о г о пагона Ц в i -тiння Плодо-ношен-ня Вегета-тивне роз -м н о -ження Житт-ездат-шсть i само-вiднов-лення Стшкють до Сума балiв Деко -ратив-шсть
Зими Посухи Ш^д-н и к i в та хвороб
1 Achillea filipendulina Lam. 5 5 4 3 5 5 5 4 36 5 1
2 Artemisia abrotanum L. 5 5 4 5 3 4 5 5 36 5 1
3 Echinacea purpurea (L.) Moench 5 5 5 3 4 5 4 4 35 5 2
4 Helichrysum italicum (Roth) G. Don fil. 5 4 3 5 4 4 5 5 35 5 2
5 Iris halophila Sint. ex Baker 5 5 5 4 5 5 5 3 37 5 1
6 Iris pumila L. 5 5 5 4 5 5 5 3 37 5 1
7 Calamintha macra Klokov 5 5 4 5 5 5 4 4 37 5 1
8 Elsholtsia stauntonii Benth. 5 5 5 3 4 5 5 4 36 5 1
9 Lavandula angustifolia Mill. 5 5 5 5 4 5 5 5 39 5 1
10 Melissa officinalis L. 5 5 5 3 5 5 5 4 37 5 1
11 Nepeta transcaucasica Grosst. 5 5 5 5 5 5 5 4 39 5 1
12 Origanum vulgare L. 5 5 3 4 4 5 4 4 35 5 2
13 Salvia officinalis L. 5 5 5 4 5 5 5 5 39 5 1
14 Thymus vulgaris L. 5 5 3 4 4 5 5 5 36 5 1
Перспективними для культивування в боташчному саду ОНУ (31-35 балiв) виявились 3 види - Echinacea purpurea, Helichrysum italicum, Origanum vulgare. Вони доволi адапто-ванi до заданих умов, але вимагають того чи шшого догляду i мають невисокий ступiнь насiннeвого ввдновлення. В окремi роки деяк1 з них, наприклад Helichrysum italicum, пiдмерзають. А Origanum vulgare в особливо спекотш лггш мiсяцi вимагае додаткового поливу, якщо ж вiн вiдсутнiй, то частково втрачае декоративну привабливiсть.
Особливо перспективними виявились 11 видiв колек-цп лiкарських i ефiроолiйних. Вони майже повнiстю на-туралiзувались i успiшно можуть самоввдтворюватись. Цi види в переважнш сво1'й бiльшостi посухостшш i зимостш-к1, мало ушкоджуються шкодниками та хворобами, росли-ни тривалий час декоративна Вони проходять повний цикл розвитку, стiйкi до умов штродукцп, легко розмножуються вегетативно та насшням.
Таким чином з колекци лiкарських i ефiроолiйних рослин нами видшено 14 найбiльш перспективних для створення стiйких в зош Пiвнiчно-Захiдного Причорномор'я ценопо-пуляцiй.
За результатами боташчно! швентаризаци дослiджувана група складае 14 видiв iз 13 родiв трьох родин двох клайв вiддiлу Magnoliophyta. Максимальною кiлькiстю видiв i родiв представлено родини Lamiaceae Lindl (по 8 родiв i ви-дiв) i ASeraceae Dumort. (по 4 роди i види), що вiдповiдае ввдсотковому представництву цих родин (57,16% i 28,56%, ввдповщно) в колекцiйному фондi ароматичних i лiкарських рослин ботанiчного саду ОНУ Видовим рiзноманiттям роди не вiдрiзняються, що сввдчить про жорстк1сть вимог вщбо-ру.
Флорогенетичний аналiз показав, що приблизно одна-ковою кiлькiстю зразшв (по 3-4 види) представленi рос-лини iз флори Циркумбореально! - (Achillea filipendulina, Calamintha macra, Nepeta transcaucasica, Salvia officinalis,) та Середземноморсько! - (H. italicum, Lavandula angu^ifolia, Thymus vulgaris) областей Голарктичного царства; та най-бiльше 1'х iз широким ареалом розповсюдження (5 видiв) - (Artemisia abrotanum, Iris halophila, Iris pumila, Melissa officinalis, O. vulgare), який об'еднуе, як вище зазначенi об-ластi, так i вiддаленi (Атлантично-Пiвнiчноамериканську, Схiдноазiйську та 1рано-Туранську). I тiльки два види ма-
ють обмежен ареали: E. purpurea походить з Швшчно! Америки, а Elsholtsia Sauntonii - з Китаю i Пакистану. Природне походження вiдiбраних видiв приурочено до остепованих лук, морського узбережжя, лук на прських схилах подiбних до Кримських, Кавказьких, Середземноморських та Швден-но-£вропейських ландшафтiв.
Пiд час аналiзу екобюморф виявлено, що серед гелю-морф лише два види - гелюфгги (I. halophite i I. pumila ), решта - представники гелюсцюфггао! фракци. Серед пгро-морф тшьки O. vulgare - мезофiт, iншi види - мезоксеро-фiти. Таким чином, типовим представником декоративних ароматичних i лiкарських рослин незахищеного грунту боташчного саду ОНУ перспективних для озеленення м. Одеси е гелюсцюфгг, мезоевтроф, мезоксерофiт). В умовах боташчного саду ОНУ для бшьшосп видiв спостерiгаегься зниження потреби у волозi у порiвняннi з природними умо-вами [16-18], що свiдчить про високу адаптацiйну здатнiсть бiльшостi шддослщних видiв. Це пов'язано iз повсюдним зрошенням об'ектiв зеленого будiвництва мюта. Крiм того, щiльнi групи дерев парково! зони змiнють мiкроклiмат на бшьш вологий.
Багаторiчнi рослини в груш представлен трьома бюло-пчними типами приблизно порiвну: хамефiти - 6 видiв (A. abrotanum, L. angu^ifolia, S. officinalis та rn), гемкрипто-фiти (I. halophila, C. macra та ш.) i геофгти (A. filipendulina, E. purpurea та ш.) - по 4 таксони. Аналiзом життевих форм за 1.Г. Серебряковим [40] виявлено приналежнiсть рослин до натвчагарнишв - 42,84 % (L. angu^ifolia, S. оfficinalis та ш.) i трав'янистих полiкарпiкiв - 57,16 % (решта). Серед дослщжених видiв за структурою надземних пагонiв i розмiщення листя зус^чаються розетковi - 14,28 % (E. purpurea та iн.), напiврозетковi - 28,56 % (C. macra та ш.) i безрозетковi - 14,28 % (I. halophite та ш.) рослини; за структурою пвдземних пагонiв - 21,42 % короткокореневищних (I. halophilа i iн.), 28,56 % довгокореневищних (C. macra та ш.); за структурою коренево! системи - 35,7 % стрижневi (T. vulgaris та ш.) i 64,26 % мичкувап (A. filipendulina та ш.). Таким чином, найвищу потенцшну iнтродукцiйну здатнiсть у дослiдженiй груш в умовах боташчного саду ОНУ мають нашвчагарники i трав'янистi полтаршки, якi протягом усiеi вегетацii (за допомогою розетки листя або прямостоячих чи висхвдних облиснених пагошв) прикривають грунт поблизу
рослин (а отже i власн системи - кореневу i шдземних па-гонiв) ввд перегрiву i пересихання, гео-, гемiкрiпто- чи ха-мефiти, у яких брунька вщновления максимально захищена як взимку вщ вимерзання, так i влiтку вщ висихання. Цим рослинам властива розвинена система запасаючих пвдзем-них пагошв для полегшення перенесения екстремальних умов. Крiм того, для захисту ввд надмiрного випаровуваиия i перегрiву листя даних рослин дрiбне, розсiчене, iнодi до ниткоподiбного, та/або мае восковий налтг чи опушения.
За характером фенолопчного розвитку в рiчному цикт дослiджуваиi рослини е тривало-вегетуючим i належать до наступних феноритмотипiв: вiчнозеленi (4 види) - L. angu^ifolia, S. officinalis та iн.; линьо-зимовозелеш (7 видiв)
- I. halophila, I. pumila та iн.; весняно-лiтньо-осiнньозеленi iз перiодом зимового спокою (3 види) - A. filipendulina та ш
Вiдповiдно до термiнiв початку вегетацп щ рослини об'еднанi в двi групи: перша (8 видiв: A. filipendulina та iн.)
- початок вегетацп вiднесено до весни, друга (6 видiв: N. transcaucasica та iн.) - до осеш. Вегетацiя рослин першо! групи в м. Одеа розпочинаеться з третьо! декади лютого по другу декаду квиия. Активний розвиток рослин друго! групи - з першо! декади вересня i залежить в основному ввд кiлькостi опадiв в цю пору року.
Використовуючи принцип календарного вираження три-валостi i строив цвтния, отримали наступну класифша-щю iнтродукованих рослин за ритмом цвтння: весняного
- 14,28 % (I. pumila та in); весияно-лiтнього - 7,14 % (A. filipendulina); лпиього - 57,16 % (M. officinalis та in); ли1-ньо-осiннього - 14,28 % (E. Sauntonii та in). Аналiз фено-логiчних спекав цвiтiния показав, що вони е стшкими для бiльшостi видiв, що сввдчить про успiшнiсть !хньо! штродукци.
Найбшьш доцiльними ароматичними i лiкарськими рос-линами для широкого використання в зеленому будiвництвi м. Одеси виявилися види як висок (0,7 - 1,2 м), так i серед-ньорослi (0,4-0,6 м) та грунтопокривш (0,2-0,3 м), як легко витримують умови освiтлених i затiнених аридних дiлянок i не потребують значних матерiальних i трудозатрат пвд час догляду. Серед них е як представники вiтчизияно! флори (Achillea filipendulina та in), так i перспективнi екзотичнi види-iнтродуценти (Lavandula angu^ifolia та iн.).
Таким чином, колекщя ефiроолiйних та лiкарських рослин боташчного саду ОНУ мае значний штродукцшний i генетичний потеншал розширення сировинно! бази джерел бюлопчно активних речовин i перспективна для оптимiзацi!' складу i структури зелених насаджень мiста рiзних типiв. На основi колекцiйного фонду ботанiчного саду можливе ство-рения загальномiсько! системи фиорекреацп iз використан-иям пщбраного асортименту видiв ароматичних рослин для профшактики i лiкувания iнфекцiйних, психосоматичних та iнших захворюваиь людини.
Лиература
1. Бонецкий А.С., Возиаиова Н.Г., Деревинская Т.И., Азарова Л.В. Разработка системы мероприятий, способствующих реабилитации здоровья детей в рекреационных зонах г. Одессы // Экол. пробл. Одесск. региона и их решение. - Одесса, 1995. - С. 235-238.
2. Бонецкий А.С., Возиаиова Н.Г., Крицкая Т.В., Чабан Е.В., Бонецкая А.А. Привлечение полезных растений для оптимизации городской среды / Декоративное садоводство Сибири: проблемы и перспективы: Мат. международ.
научн. конф. (Россия, Барнаул, 18-21 августа 2010 г.). - Барнаул, Изд-во "ЕВРОПРИНТ",2010. - С.78-81.
3. Бонецький А.С., Возiанова Н.Г., Чабан К.В., Кри-цька Т.В., Бонецька Г.А. Старовинш парки м. Одеси, досввд !х реконструкци i збагачення / Перспективи розвитку люо-вого та садово-паркового господарства: Тези наук. конфе-ренцй/ за ред. А.Ф.Головчук. - Умань, УНУС, 2010. - С.144-148.
4. Борисова И.В. Сезонная динамика растительных сообществ // Полевая геоботаника. - Л.: Наука, 1972. - Т. 4. -С.5-35.
5. Возиаиова Н., Крицкая Т., Левчук Л., Бонецкий А., Чабан Е., Бонецкая А. Интродукция GINCO BILOBA L. в условиях Северо-Западного Причерноморья / Revi^a Botanica, Voll.II, Nr.2, Chisinau, 2010. - P. 141-147.
6. Возианова Н.Г., Оселедченко Т.А., Карапетян С.А. Особенности промышленной культуры Алоэ на юге Украины // Пробл. лек. раст-ва. - Полтава: Астрея, 1996. С. 154155.
7. Возiанова Н.Г., Крицька Т.В., Чабан К.В., Бонецький А.С., Бонецька Г.А Бюлопчш особливосп видiв, сорпв та форм роду JUNIPERUS L. в умовах Швшчно-Захвдного Причорномор'я / Каразшсьш природознавчi студп: Мат. наук. конф. з м1жнарод. уч. (1-4 лютого 2011 р., Харшв). -Харкiв, ХНУ, 2011. - С. 158-160.
8. Голубев В.Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и растительных сообществ лесостепи. - М.: Изд-во АН СССР, 1965. - 83 с.
9. Деревинская Т.И., Бонецкий А.С., Крицкая Т.В. Новые для юга Украины лекарственные культуры, интроду-цированные в ботсаду Одесского госуниверситета / Теоретические основы озеленения и благоустройства городов и сел: Мат. VI научн. конф., 4-6 сентября 1997 г., г. Кишинев. - Кишинев, 1997. - С. 51-55.
10. Деревинская Т.И., Крицкая Т.В Продуктивность и репродуктивная способность эхинацеи пурпурной на втором году вегетации в условиях Одессы / Изучение и использование эхинацеи: Мат. межд. научн. конф., Полтава, 21-24 сент. 1998г. - Полтава: Верстка, 1998. - С. 14-17.
11. Деревинская Т.И., Крицкая Т.В., Бонецкий А.С. Змееголовник молдавский в культуре на Юге Украины // Пробл. лек. раст-ва. - Полтава: Астрея, 1996. - С. 60-61.
12. Деревинская Т.И., Левчук Л.В. Роль ботанического сада ОНУ в изучении, сохранении и обогащении генофонда лекарственных и ароматических растений на юге Украины / Роль ботанчних сащв в зеленому будiвництвi мют, курорт-них та рекреацшних зон: Мат. мiж нар. наук. конф., присв. 135- рiччю ботанiчного саду ОНУ iм. 1.1. Мечникова. - Оде-са: ЛАТСГАР, 2002. - Ч.1. - С. 170-174.
13. Деревинская Т.И., Петровская Л.П., Бонецкий А.С. Продуктивность валерианы лекарственной в условиях юга Украины // Третья укр. конф. по мед. ботан.: Тез. докл. - Ч. 11. - К., 1992. - С. 110.
14. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
15. Доповщь замюника директора Одеського обласного центру сошальных служб для амей, дггей и молодi Ольги Бородай. - 2010 рш, Одеса. Джерело доступу http://ontislab. od.ua/index.php?route=information/information&information_ id=79
16. Екофлора Украни / за ред. Я.П. Ддух. - К.: Фггосо-цюцентр, 2000. - Т. 1. - 214 с.
17. Жизнь растений // под. ред. А.Л. Тахтаджяна. - М.: Просвещение, 1981. - Т.5. - 512 с.
18. Жизнь растений // под. ред. А.Л. Тахтаджяна. - М.: Просвещение, 1982. - Т.6. - 543 с.
19. Зеленина Г.А. Изучение возможности микроклонирования горицвета весеннего и арники облиственной // Третья Укр. конф. по мед. ботан.: Тез. докл. - Ч II. - К. - 1992. С 132.
20. Крицкая Т.В. Концепция оптимизации системы аэ-рофиторекреации Одессы / Еколопя мют та рекреацшних зон: Всеукр. наук.-практ. конф. „Еколопя мют та рекреацшних зон (Одеса, 31 травня - 01 червня 2012 р.) // Докл. та статп / За загальною ред. В.М. Небрат. - Одеса: 1нновацш-но-шформацшний центр „ШВАЦ", 2012. - С. 155-158. (306 с.)
21. Крицкая Т.В., Деревинская Т.И. Перспективы возделывания эрвы шерстистой на Юге Украины // Пробл. лек. раст-ва.- Полтава: Астрея, 1996. - С. 72-73.
22. Крицкая Т.В., Левчук Л.В. Акклиматизация видов рода Iris L. в условиях ботанического сада ОНУ им. И.И. Мечникова / Материалы 2-го Московского международного симпозиума по роду Ирис «Iris-2011». Москва, 14-17 июня 2011 г. / Отв. ред. Новиков В.С. - М.: МАКС Пресс, 2011. -С. 188-193.
23. Крицкая Т.В., Левчук Л.В. Принципы создания общегородской системы аэрофиторекреации Одессы / Арома-коррекция психофизического состояния человека: Мат. 2-й международ.науч.-практ. конф. (Ялта, 11-12 апреля 2012 г.).
- Ялта, Крымский науч. Центр НАН Украины и МОН Украины, 2012. - С. 39-43. (87 с.)
24. Крицкая Т.В.,Левчук Л.В. Коллекция ботанического сада как фиторесурс для аромакоррекции психофизического состояния человека / Аромакоррекция психофизического состояния человека: Мат. Междунар. науч.-практ. конф. (4-6 мая 2011 г., г. Ялта) - Ялта, НБС-ННЦ, 2011. - С. 26-31.
25. Крицька Т. В. Бюлопчш особливосп деяких так-сошв роду TAGETES L. в колекци боташчного саду ОНУ / Биологический вестник. Научно-теоретический журнал. Т. 12, №1, 2008. - Харьков,2008. - С.77-79.
26. Крицька Т. В. До питання оптимiзацil урбаноце-нозiв мюта Одеси / Вюник Бшоцершвського нацюнального аграрного уШверситету: Зб.наук.праць. - Бша Церква, 2008.
- Вип..54. - С.168-174.
27. Крицька Т.В Динамiчнi тенденци та шляхи збе-реження фiторiзноманiття в урбаноценозах мюта Одеси / АвтохтонШ та штродуковаШ рослини: Зб. наук. праць Нацюнального дендролопчного парку „Софiiвка" НАНУ -Умань,: УКВПП, 2009. - Вип. 5. - С. 166-171.
28. Кузнецова Н., Ткаченко Г.В. Интродукция крымских сортов шалфея мускатного в Одесском ботаническом саду // Нов. культуры в нар. хоз-ве и медицине. - Ч. 1. - К: Наук. думка, 1976. - С. 103-104.
29. Лаптев О.О. Еколопя рослин з основами бюценоло-rii. - К.: Фггосоцюцентр, 2001. - 318 с.
30. Левчук Л.В., Крицкая Т.В. Оценка перспективности интродукции растений рода Nepeta L. в условиях ботанического сада ОНУ им. И.И. Мечникова / European Applied Studies: modern approaches in scientific researches, 1й International scientific conference. ORT Publishing. Stuttgart. 2012. P. 45-50.
31. Левчук Л.В.,Крицкая Т.В., Чабан Е.В., Бонецкий А.С., Возианова Н.Г., Бонецкая А.А. Проблема сохранения и обогащения разнообразия растений дендропарка „Юбилейный" г. Одессы / Вщновлення порушених природних екосистем: Мат. ГУ мiжнарод. наук. конф. (м. Донецьк, 18-21 жовтня 2011 р.) - Донецьк, 2011. - С. 215-218.
32. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР // Бюл. Глав. бот. сада СССР. - М.: Наука, 1979. - Вып. 113. - С. 3-8.
33. Обухов А.Н. Лекарственно-техническое сырье СССР, его заготовка и сбыт. - Изд. 2-ое. - Л.М.: Снабкооп-гиз, 1931. - С. 29.
34. Орошение на Одещине /под ред. И. Н. Гоголева, В. Г. Друзяка. - Одесса: РИООУПП, 1992. - 434 с.
35. Пастернацкая В.Ф. О культуре лекарственных растений на Юге Украины // Сб. по вопросам аккл. раст. и жи-вотн. - Одесса, 1928. - С. 16-20.
36. Патент 21909 Украша 6С11В9/02. Спойб одержан-ня ефiрного масла та рослинного воску / Возiанова Н.Г., Ро-стеванова Т.К., Гухман Л.М. (Украша); - N° 93007356. Заявл. 14.09.93; Опубл. 30.04.98, Бюл. № 2.
37. Патент 6 С 123/06. Композишя iнгредiентiв для горшки / Бонецький А.С., Возiанова Н.Г., Деревинська Т.1., Крицька Т.В. (Украша); - № 94076220. Заявл. 13.07.94. Опубл. 25.12.98. Бюл. .№6.
38. Потапенко Г.И. Ботанический сад Одесского государственного университета (1865-1940). - Одесса, 1963. - С. 169-31.
39. Ростеванова Т.К. Перспективи використання пбри-дiв хризантем як ефiроолiйних рослин // IX з1зд УБТ: Тез. доп. - К., 1992. С. 230-231.
40. Серебряков И. Г. Экологическая морфология растений. - М.: Высш. школа, 1964. - 376 с.
41. Смолинская М.А. Оценка успешности интродукции травянистых растений // Наук. вюник Черн. уШверситету. - ЧерШвш, 2002. - Вип. 145: Бюлопя. - С. 164-168.
42. Чабан Е.В., Крицкая Т.В., Левчук Л.В., Бонецкий А.С., Возианова Н.Г., Бонецкая А.А. Обзор состояния куль-турфитоценозов города Одессы / Еколопя мют та рекреацшних зон: Всеукр. наук.-практ. конф. „Еколопя мют та рекреацшних зон (Одеса, 31 травня - 01 червня 2012 р.) // Докл. та статп / За загальною ред. В.М. Небрат. - Одеса: 1нновацш-но-шформацшний центр „ШВАЦ", 2012. - С. 166-169. (306 с.)
43. Чабан К.В., Крицька Т.В., Бонецький А.С., Возiано-ва Н.Г., Бонецька Г.А. Проблеми збереження культурфгго-ценозiв мюта Одеси / Перспективи розвитку люового та садово-паркового господарства: Тези науковоï конференцп / Редкол.: А.Ф. Головчук (вщп. ред.) та ш. - Умань, 2012. -С.182-183.
44. Швебс Г.И. Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана. - К.: Наук. думка. 1979. - С.14.
45. Якубець-Якубчик £.1. Культура ефiроолiйних i лтарсько-техШчних рослин. - Одеса: Вид. Облземупра. -1935. - 141 с.
46. Яновская Г.Б. Интродукция эфиромасличных и пря-новкусовых растений в Ботаническом саду Одесского госуниверситета // Осн. напр. науч. исслед. по интенсификац. эфиромасл. пр-ва. - Ч. 1. - Симферополь. - 1985. - С. 157.
47. Raunkiaer С. The life forms of plant and Satirical plant geography. - Oxford, 1934. - 217 с.
