CC BY
12УДК 911.3:316.3(477) Воронш 1.М.
Щодо формування системи мон1торингу процессе ¡нформатизацИ' сусптьства
Тавршський нацюнальний унiверситет iменi В.1. Вернадського, м. Сiмферополь
Анотаця. У робот/ дано узагальнюючий анал/'з ¡снуючих методик оц1нки р/'вня ¡нформатизацИ' та формуванн1 на ¡х основ/ систем мон1торингу процесу ¡нформатизацИ' суспльства.
Ключов'1 слова: информатизация суспльства, монторинг, рвень ¡нформатизацИ, ¡нформа^йш технологи.
В сучаснш науковш л1тератур1 пщ термшом «шформатизац1я сусптьства», як правило, розум1еться певний р1вень розвитку сукупност процес1в накопичення, отримання, збер1гання, розподту, розповсюдження та охорони знань у будь-якш систем!. При цьому основний показник ефективност шформатизацп визначаеться як ступшь в1дпов1дност1 поточного р1вня розвитку цих процеав тому р1вню, при якому система оптимальним чином здшснюе реал1зац1ю своТх потенц1йних можливостей в частит досягнення поставлених ц1лей. Под1бне трактування даного терм1ну, стосовно до якоТ-небудь систем!, дозволяе наповнити його конкретним змютом I встановити критерп оц1нки стану ц1еТ системи. 1нформатизац1я - це не ст1льки ктькють комп'ютерноТ техн1ки I нових шформацшних технолог1й (1Т), ск1льки ступ1нь Тх проникнення до соц1альноТ та економ1чноТ сфери д1яльност1 сусп1льства.
На сьогодшшнш день, досить важко визначити р1вень проникнення 1Т в сусп1льство. Для того, щоб оцшити цей процес ктькюно, необх1дно мати в1дпов1дн1 статистичы дан1. Однак тут е серйозш труднощ1, оск1льки статистична система шерцшна, вводить нов1 показники вим1рювань з неминучим зашзненням. З1 статистично' точки зору основы галуз1, як1 залучен! до процесу обробки та розповсюдження шформацп - телекомун1кац||, масове мовлення та комп'ютинг - традиц1йно анал1зувалися розд1льно. Це створюе труднощ1 для нацюнальноТ та м1жнародно! статистики з оцшки ситуацИ в ц1й сфер1. У статистичних зв1тах 1нформац1йноТ економ1ки немае в1дпов1дних показник1в.
Тривалий час для оцшки р1вня розвитку телекомушкацш в т1й чи 1нш1й краТн1 використовувалася ступ1нь Т'Т телефон1зац1Т, яка визначаеться ктькютю телефон1в, що припадають на 1 тис. чол. населення. На сьогодшшнш день, в умовах шформатизацп сусптьства цього показника вже явно недостатньо. Новими шдикаторами процесу шформатизацп повинш стати: кап1тал1зац1я ринку програмного забезпечення (ПЗ); ктькють персональних комп'ютер1в на 1 тис. жител1в; доходи вщ надання послуг комп'ютерно' телефон^; к1льк1сть 1нтернет-провайдер1в; к1льк1сть веб-сервер1в; к1льк1сть користувач1в 1нтернет; середньор1чн1 темпи зростання мереж1 1нтернет; прир1ст хоспв тощо.
На нашу думку, ефективнють процес1в 1нформатизац1Т визначаеться деякими узагальненими й взаемозалежними показниками. Базовий наб1р економ1чних показник1в, який вимагае регулярного статистичного спостереження, можна розбити на так1 групи: базов1 економ1чн1 показники розвитку сусптьства (наприклад, частка ВНП краТни, яка створюеться в шформацшнш сфер1 сусп1льства); соц1альн1 показники (наприклад, частка зайнятого населення, пов'язаного з виробництвом шформацшного продукту, засоб1в шформатизацп та наданням шформацшних послуг); показники розвитку комушкацшноТ шфраструктури (наприклад, р1вень розвитку 1нформац1йного потенц1алу, питома шформацшна озброен1сть сусп1льства) [1].
Серед численних публкацш присвячених дан1й тематиц1 найбтьш повний анал1з 1снуючих методик дано в монографп рос1йського вченого В.В. Васильева «Мошторинг 1нформатизац1Т: показники, методолопя, оц1нки та прогнозування» [2].
Кр1м того, е св1товий досв1д деяких краТн щодо б1льш ефективного статистичному вим1ру р1вня 1нформатизац1Т. Наприклад, в Канад1 запропонована нова класиф1кац1я в рубриц1 «1нформац1йн1 технологи та телекомункаци», яка об'еднуе телекомун1кац1Т, масове мовлення I комп'ютерн1 послуги. Однак загальний внесок шформацшноТ 1ндустр1Т все одно
вище, осктьки в^рювання охоплюють лише додану вартють i не включають шформацшы послуги, наданi компанiями, що не вщносяться до IТ-iндустрiT. Оцiнки 1Мжнародного союзу електрозв'язку (International Telecommunication Union, ITU) свтового iнформацiйного сектору дають пiдстави припустити, що BiH росте швидше, нiж економiка в цтому. До нього включають виробництво телекомушкацшних та комп'ютерних послуг та обладнання, ПЗ, радю i телевiзiйного мовлення та обладнання, аудiовiзуальних розваг. У 2003 р. Комiсiя ООН з науки i технiки в цтях розвитку (Commission on Science and Technology for Development, CSTD) розробила систему показниш оцiнки рiвня шформатизацп в краТнах свiту. В основi методики лежить узагальнення результатiв дослщжень науково-дослiдних органiзацiй, мiжнародних органiзацiй i дiючих програм, в т.ч: Оргашзацп ООН з промислового розвитку (United Nations Industrial Development Organization, UNIDO), ITU i багатьох шших.
Як приклад можна розглянути систему показниш розроблену Програмою розвитку ООН (ПРООН). Для оцшки готовностi краТни до шформацшного суспiльства нею визначенi узагальнеш, комплекснi та iнтегральнi критерiТ та методика Тх розрахунку. До узагальнених критерпв iнформацiйного суспiльства належать критерп територiальностi, доступностi, розвитку 1Т та економiчний критерiй. Як методичний прийом обчислення названих критерпв у ПРООН визначено метод розрахунку шдешв розвитку, що заснований на вщношенш вщхилення фактичних параметрiв вiд мiнiмальних рiвнiв до рiзницi варiацiТ мiж максимальним i мiнiмальним значеннями [3]. Критерiй територiальностi (КТ) характеризуе вiдсоток покриття територп краТни (регiону) шформацшно-телекомушкацшними мережами й визначаеться за формулою:
K — K
KT =-1^-^. 100%
KT max — K min (1)
де КТфакт - фактичний вщсоток територiТ регiону (краТни), покритоТ шформацшно-телекомунiкацiйними мережами; при цьому KTmin = 0%; KTmax = 100%.
Критерiй доступностi (Кд) визначае час, необхiдний жителю краТни для досягнення телекомушкацш, i розраховуеться за формулою:
КД = акд, + РКд 2 (2),
де Кд1 - критерiй доступност для мюьких жителiв та мешкан^в великих селищ; Кд2 - критерш доступностi для мешканцiв важкодоступних та малонаселених райошв; а, ß - частки населення, якi проживають, вщповщно, у мiськiй та сiльськiй мюцевостк
У свою чергу, критерiT Кд1 i Кд2 розраховуються за формулою:
t -1 .
V 1 mm
КД1,2 = 1 -1 -t
min max (3)
де t - час, необхщний кожному жителю для досягнення шформацшних комуыкацш в perioHi (краTнi), приймаеться на рiвнi:
t = 5öd. ч t = 30öd. ч
min ^ ......min ^ ......
t_= 15öd. !^"t_ = 90öd. >аеуЕ' 2
Kpumepiü розвитку iнформaцiйних KOMyHiKauiü (КР|К) характеризуе рiвень наповнення суспiльства шформацшними комунiкацiйними пристроями (термiналами користувача), визначаеться за формулою:
2, + 2, „ | 2 | £
K — IIA IE TV
4
(4),
де ндекс розвитку стацюнарного телефонного зв'язку дорiвнюe:
, = D — Ршп А D_ — D„
max mm
де D - щiльнiсть стацюнарних телефонiв в periOHi (краТш):
КТЕЛ . 100
D =
H
де де Н - чисельнють населення; Dmax = 80%; Dmin = 0%.
(6),
1ндекси розвитку мобльного (стльникового) телефонного зв'язку (1МОБ;), ПК (1ПК) i установок телерадомовлення (lTV) - розраховуються аналогiчно 1ТЕЛ i D. При цьому
DTVmax = DnKmax = DмoБmax = 100%; DTVmin = DnKmin = DмoБmin = 0%.
Економiчний критерiй (КЕ) визначаеться за формулою:
А — А
77 _ А0 Amin
Еа = А — А
max min (7)
де ЕФ - частка ВВП регiону (краТни), яка забезпечена складовими шформацшноТ' економiки; критерш може бути обчислений як вщношення доходiв вiд iнформацiйних комунiкацiй до ВВП; Emin = 0%; Emax = 50%.
Комплексний iнформацiйно-технологiчний критерiй (К|Т) розраховуеться як середня арифметична чотирьох критерпв: територiальностi, доступностi, розвитку шформацшних комунiкацiй та економiчного критерш:
Е = Ед — Е j — Еа — Е ^
,0 = 4 (8),
де KT, Кд, КЕ, КР|К - критерiальнi показники, що визначен вище, е вiдносними величинами, як не мають розмiрностi i змшюються вiд 0 до 1.
Наближення до 1 означае рух до шформацшного сусптьства. Слiд зауважити, що визначення конкретного значення показника К|Т на пострадянському просторi в даний час досить важко через нестачу статистичних даних: за доступнютю i ступеню покриття iнформацiйними комунiкацiями репоыв, часу заняття каналу та швидкост передачi iнформацiТ.
Мiжнародною академiею зв'язку (International Academy of Telecommunications, IAT) (Москва) запропонований нтегральний критерiй iнформацiйного сусптьства (Кю) [4]. Суть методу полягае в обчисленн вектору розвитку шфокомуыкацш (1К) за дектькома параметрами, що представляють собою окремi оцшки рiвня розвитку 1К (стацiонарних i мобiльних телефонiв, телевiзiйних приймачiв, ПК, хоспв 1нтернету), у розрахунку на 100 чол. населення. Ц параметри розглядаються як проекцiТ вектору 1К на осi координат n-мiрного простору (n - число параметрiв, прийнятих до розрахунку). За величиною модулю судять про рiвень розвитку 1К в краТнi, а по положенню вектору в просторi - про напрям такого розвитку, що побiчно може вщображати стратепю держави в галузi 1т.
Довжина вектору (модуль) обчислюеться як
Ed=JZr. ■ Ki
v i=1 (9),
де n = 3; Yi - ваговий коефiцiент (0 < y ^ 1); К - окремий критерiТ.
Максимальна довжина вектору (модулю) досягаеться при прагненн до максимуму
... ., \Ё = >/3 = 1,73 . ,,
окремих критерпв, тобто при Кi ^ 1,0. При цьому 1 с 1тах , i вектор К|Стах
зб^аеться за напрямом з одиничним вектором, тобто ф = 0О. Кут мiж вектором К|С i
одиничним вектором Е визначаеться зi стввщношення
Сох =(к с •Е) = Ёд-1+ ЁА-1 + 2УЁ1 -1
Ф 1К 2с| Е \Ес\ "Л (10),
де (К|С • Е) - скалярний добуток 2-х векторiв; |Е| - модуль вектору Е; |К|С| - модуль вектору К|С. : 1РЛП - шдекс розвитку людського потенцiалу (публкуеться в щорiчних доповiдях ПРООН), КЕ - економiчний критерiй, К|Т - комплексний шформацшно-технологiчний критерiй
Ранжування регiонiв (краТн) проводиться по довжин вектору. Наближення окремих векторiв до максимального значення К|Стах за модулем i куту означатиме наближення до шформацшного суспiльства.
Ще одним прикладом, визначення становища держави (регюну, шдприемства тощо) на траекторп його руху до шформацшного сусптьства, е методика, яка розроблена Гарвардським ушверситетом i заснована на квантуваннi конкретних значень показниш доступу на чотири рiвнi: I рiвень - умови для переходу до шформацшного сусптьства вщсутш; II рiвень - умови для переходу до шформацшного сусптьства створен i використовуються малою частиною сусптьства; III рiвень - умови для переходу до шформацшного сусптьства створеш i використовуються значною частиною сусптьства, проте юнуе «цифрове розшарування» сусптьства; IV рiвень - велика частина сусптьства використовуе в житп i в професiйнiй дiяльностi 1Т, послуги та шформацшш ресурси i здшснюються заходи з подолання «цифрового розшарування» сусптьства та шших негативних наслщюв шформатизацп.
Як видно з мiжнародного досвiду, основними методологiчними пiдходами мiжнародних органiв та органiзацiй в оцшц рiвня шформатизацп краТн свiту е двi методики: методика оцiнки поширення i застосування 1Т в рiзних краТнах щодо деякого «еталону» (еталонна методика) i рейтингова оцiнка.
Еталонне тестування окремо взятих краТн чи репошв придатне для отримання ктькюних результатiв, але воно не дозволяе безпосередньо виявити причини, що обумовлюють отримання тих чи шших оцшок, дати висновок про прогрес або регрес розвитку 1Т. Такий висновок можна зробити на основi зютавлення щентичних показникiв за рiзними краТнами. Стандартнi показники, за якими проводиться оцшка рiвня розвитку краТн у сферi 1Т, дозволяе визначити поточний рейтинг краТн, а зiставлення показниш за певний iнтервал часу дае можливють судити про успiхи або вщставанш краТн поширення 1Т i застосуваннi iнформацiйних комунiкацiй. Порiвняння з кращими за рейтингом (еталонними) краТнами допомагае щентифкувати вiдповiдну стратегiю для подальшого удосконалення та прогресивного розвитку 1Т. Хоча еталонне тестування не може безпосередньо дослщжувати причинну обумовленосп, проте воно дае передумови до бтьш глибокого дослiдження причин успiхiв або невдач у проведеннi стратеги шформацшного розвитку. Недолк такого пщходу полягае в тому, що замша «еталонноТ» краТни-лiдера з року в рк ускладнюе порiвняннiсть показникiв за роками. В останш роки в якосп «еталону» використовуеться одна i та ж краТна - США, яю займають за бiльшiстю параметрiв провiднi позицiТ у свiтi.
Застосування рейтингового пщходу до оцшки рiвня iнформатизацiТ краТнами свiту потребуе бтьш детального розгляду та наукового обфунтування. Рейтинг за своею суттю виконуе функцш перетворення великого обсягу шформаци в узагальнену думку i рекомендацп для прийняття рiшень. Перетворення шформаци виконуеться за методикою, при цьому шформа^я повинна бути формалiзована за узгодженими мiжнародними правилами. Формування рейтингу передбачае створення формалiзованоТ моделi суб'екту рейтингування. Рейтингова шкала, як правило, подтяеться на 3-4 групи, в яких суб'екти за станом характеризуються певними значеннями показниш або володшть схожими властивостями. Такий пщхщ дозволяе виявити краТни або групи краТн, яю потребують певноТ допомоги з боку найбтьш розвиненоТ частини свтового спiвтовариства, а
порiвняння оцшок за кiлька рокiв дае можливють оцiнити прогрес чи вщставання краТн за дослiджуваним показником.
СвоТ варiанти основних рейтингових показникiв у свш час були запропонованi такими вщомими органiзацiями як ITU (порiвняльний аналiз вiдносних оцiнок, 2002); Economic Intelligence Unit's («одиниця економiчноТ шформацп», 2001); ПРООН («технолопчж показники розвитку» (Technological Achievement Index), 2001); Конферен^я ООН з торгiвлi та розвитку (UNCTAD) (доступнють користувачiв до Мережу рiвень споживання iнфокомунiкацiйних послуг, ефективнють державноТ полiтики у сферi шформатизацп); Органiзацiя ООН з промислового розвитку (UNIDO) («визначальн фактори»,«показники ефективностi виробництва», 2002).
Т.ч., незалежно вiд того, чи вважати процеси розвитку технологи продумано послщовними або синергитичними, лопчно прийняти детермшовану форму показникiв. Концеп^я послiдовного врахування впливу технологiчних факторiв на значення результативного показника передбачае прийняття адитивноТ моделi, в якш фактори можуть еквiвалентно вiдшкодовувати один одного. Навпаки, синергитичне подання факторiв, що впливають на просування краТни в напряму освоення нових технологш, мае на увазi мультиплiкативну модель, в якш слабость в будь-якому елемент моделi (факторi) може перешкоджати ефективному розвитку через неможливiсть ешвалентноТ компенсацiТ впливу такого фактору. Ця модель припускае, що безлiч факторiв повиннi бути об'еднанi разом для того, щоб повнютю реалiзувати економiчний потенцiал IT, i слабкiсть в одному з них може серйозно ускладнити витяг потенцшних вигод.
Концеп^я адитивного моделювання побудована на систематизацп параметрiв iнтегрального показника на основi причинно-наслiдкового аналiзу. 1нтегральний показник оцшки розвитку IT включае чотири параметри: 1) готовнють iнфокомунiкацiйноТ iнфраструктури, що характеризуе можливост нацюнальноТ економiки забезпечити пщключення ПК до мереж передачi даних; 2) доступнiсть, що показуе ступшь забезпечення доступностi користувачiв до глобальних шформацшних мереж (наприклад, 1нтернет) та iнших мереж передачi даних; 3) рiвень використання, що вщображае iнтенсивнiсть використання iнфокомунiкацiйних мереж населенням, бiзнес-сектором, державними та недержавними структурами; 4) ефективнiсть стратегiТ держави у сферi IT та iнформатизацiТ. Актуальна ниш проблема формалiзацiТ параметрiв штегрального показника розвитку IT, у першу чергу, пов'язана iз забезпеченням мiжнародноТ порiвнянностi даних i, i по-друге, з вщсутнютю системи мiжнародного мошторингу iнтенсивностi використання мережевого трафiку та застосування IT.
З урахуванням рiвнозначностi параметрiв iнтегрального показника розвитку IT розрахунок величини j-го показника для i-Т краТни за адитивною моделлю проводиться таким чином:
де Куп - п-ий параметр у-го показника для н краТни, включеного до iнтегрального показника; п = {1, 2 ... I},
I - число параметрiв, що враховуються у показнику Ру [2].
На наш погляд, незважаючи на рiзнi методологiчнi пiдходи, доцтьно використовувати просту адитивну усереднену модель. У той же час можна використовувати i комбшований пiдхiд до оцшки штегрального показника i розглядати його у виглядi комплексу параметрiв, що складаються з ряду компонент. Безлiч краТн може бути подтене за групами, об'еднаними спiльними ознаками, що характеризують рiвень розвитку виробництва, шфраструктури, економiчного i соцiального розвитку та ш. Крiм того, доцтьно проводити порiвняння рейтингiв краТн за роками замють порiвняння безлiчi показникв краТн (бо контрольнi точки можуть змшюватися). Порiвняльний пiдхiд, заснований на зютавленш вiдносних оцiнок краТн за роками дае можливють щентифкувати краТни, як досягли значних успiхiв у розвитку шдустрп iнформатизацiТ та застосування 1Т, i тих, якi мають реальнi вiдставання [2].
Ще одним способом порiвняння краТн за рiвнем iнформатизацiТ е складання iндексiв участ в iнформацiйнiй економiцi. Великою популярнютю у свiтi користуеться iнтелектуальний портал Свтового Банку (СБ) [5], який дозволяе в штерактивному режимi
(11),
аналiзувати i порiвнювати економiки 100 краТн за будь-якою вибiркою з показниш, наявних в базi даних. Важливо, що з 69 показникiв 14 становлять 1Т-групу. Окремi з цих показниш е зведеними iндексами, що розраховуються вщомими свiтовими органiзацiями: ITU [6]; World Development Indicators (WDI) (шдикатори СБ) [5]; International Management Development (IMD) (World Competitiveness Yearbook - Свтовий щорiчник конкурентоспроможностi) [7]; WEF (Global Competitiveness Report - Глобальний зв^ про конкурентоспроможнiсть WEF); Корпорацiя мiжнародних даних (International Date Corporation, IDC) [8].
1Т-шдекси входять як важливi складовi у рiзнi рейтинги конкурентоспроможностi краТн. Так, 1ндекс готовностi до електронного б'знесу входить складовою частиною до загального EIU-рейтингу умов ведення бiзнесу агентства Economist Intelligence Unit [9] в 60 краТнах, який заснований на 70 показниках, кожен з яких оцшюеться за 5-бальною шкалою (вщ 1 до 5). Уа 70 показниш агрегуються у категорiТ (всього 10), як в свою чергу розраховуються як середньоарифметичне в пщсумковий показник. 1ндекс готовностi до електронного бiзнесу EIU е середнiм двох шдешв: 1ндексу о^нки б'знес-середовища та 1ндексу якостi комунiкацiй. 1ндекс якостi комунiкацiй вже 5 рош для 80 краТн розраховуе агентство Pyramid Research [10]. Перше мюце в цьому рейтингу займае США (8,73 балiв iз 10), на 2-му - Австралiя (8,29), на 3-му Великобриташя (8,10), Росiя (3,84) i УкраТни (3,20) займають вщповщно 42-е i 52-е мiсце.
Велику популярнють одержав 1ндекс готовностi до участi в iнформацiйнiй (мережевй економц (Networked Readiness Index, NRI), запропонований Центром мiжнародного розвитку Гарвардського ушверситету за пщтримки СБ в рамках проекту INFODEF [11]. 1ндекс являе собою оцшку здатност краТни використовувати можливостi 1ТС. Такий шдекс, по-перше, iнформуе бiзнес-лiдерiв i полiтикiв про основнi фактори, що впливають на розвиток 1ТС, з метою врахування у державнш пол^и^ цих факторiв. Подруге, в довгостроковому план така iнформацiя сприяе залученню до шформацшноТ економiки бтьшого числа людей, органiзацiй i сшвтовариств iз усього свiту. 1ндекс не ттьки оцiнюе готовнiсть тiеТ чи шшоТ краТни до участi в шформацшному суспiльствi, а й показуе, що лежить в основi вщмшностей мiж краТнами. В iндексi NRI видiленi два складових компонента - рiвень використання мережевих технологiй i фактори, що сприяють цьому. Значення шдексу NRI для кожноТ окремоТ краТни розраховуеться як середне значення цих двох складових. Т.ч., шдекс NRI вщбивае, по-перше, ступшь участ кожноТ краТни в iнформацiйнiй економщ^ i, по-друге, потенцiал краТни для участ в мережевiй економiцi в майбутньому. Для шдексу NRI використовуються два джерела даних: перший - дан офщшних органiзацiй, таких як СБ, ITU, Freedom House, Альянс у сферi комерцшного ПЗ (Business Software Alliance), другий - вщпов^д на анкети, отриман вiд бтьш нiж 4500 бiзнесменiв та урядових дiячiв, опитаних в 75 краТнах. У рейтингу NRI США займають 1-е мюце, 1сланФя - 2-е, за ними йдуть Фiнляндiя i Шве^я, а потiм Норвегiя та Нщерланди (вони мають майже рiвнi значення iндексу).
Ще один вщомий iндекс - 1ндекс iнформатизацИсусптьства (Information Society Index, ISI) - розраховують i публкують сптьно двi органiзацiТ World Times i IDC починаючи з 1996 р. Вш фунтуеться на 23 показниках, що визначають спроможнють громадян краТни обмшюватися iнформацiею всерединi краТни i з зовнiшнiм свiтом. Першi 13 краТн вщносять до лiдерiв в шформатизацп (клас «skaters»), краТни, що зайняли мюця з 14 по 29, утворюють другий клас. У третш, найчисленыший клас, названий «sprinters», включена й УкраТна. Першi мiсця посiли скандинавсью краТни: 1-е мiсце - Шве^я (значення iндексу 5062), 3-е - Фiнляндiя (4577), 4-е - Норвепя (4471), 5-е - Данiя (4336), 2-е мюце пости -США (5041). У цьому рейтингу Роая поста 40-е мюце (1444), УкраТы, на жаль, не увшшла до першоТ 50-ки краТн.
З метою оцшки впливу держави на процеси шформатизацп сусптьства пропонують ще один показник - 1ндекс готовностi електронного уряду - сукупнють показниш (iндикаторiв), що характеризують стан шформацшного середовища т.зв. «електронного уряду» (е-уряд) та рiвня забезпечення доступу до електронного урядування, головним чином технолопчна шфраструктура й комп'ютерна компетентнiсть, з метою визначення того, як краТна використовуе можливосп 1Т для розвитку людини та громадянина, сусптьства, держави та бiзнесу [12].
Окремо слщ визначити показники, що оцшюють дiяльнiсть 1нтернету. Для його ефективного функцюнування необхiднi новiтнi технологiТ та його поширення в сучасних
умовах визначаеться наступним набором показникв: 1) ступенем комп'ютеризацп та телефоызаци краТни; 2) розвиненiстю, якiстю i величиною тарифiв систем електрозв'язку; 3) наявнютю в краТнi досить великоТ кiлькостi загальнодоступних баз даних; рiзних довiдкових служб тощо. Також поширення 1нтернету залежить вiд наявностi потрiбноТ кiлькостi провайдерiв в краТнi i тарифiв, якi вони встановлюють, за послуги Мережк У свт спостерiгаеться серйозна конкуренцiя за лщерство в даному видi телекомунiкацiй i в найближчому майбутньому розстановка сил може докоршно змiнитися, тому що ряд азiатських краТн вже починае обганяти бвропу в розгортаннi мобтьного 1нтернету. В цiлому розвиток 1нтернету на тiй чи iншiй територп тiсно пов'язаний з рiзними со^ально-економiчними процесами i вiдбуваеться пщ впливом таких основних факторiв: економiчнi (рiвень економiчного розвитку територiТ, рiвень платоспроможностi населення, ступiнь сформованостi потенцшного ринку 1нтернет-послуг, вартiсть i яксть надаваних послуг та iн.); шфраструктурно-технолопчн (рiвень розвитку телекомунiкацiйних мереж, наявнють необхiдних технологiй, рiвень квалiфiкацiТ IT-фахiвцiв, ступiнь комп'ютеризацiТ та iнформатизацiТ територп, рiвень телефонiзацiТ, набiр послуг, що надаються, наявнють пунк^в доступу до 1нтернету тощо); соцiальнi (вiкова, со^альна та конфесiйна структура населення та ш.); iнформацiйнi (потреба в отриманн рiзноманiтноТ iнформацiТ i додаткових сервiсiв, рiвень розвитку iнформацiйно-довiдкових служб, ЗМ1 та iн.); полiтико-правовi та оргашзацшш (пiдтримка з боку держави, програми з впровадження 1нтернет-осв^и, програми з подолання «цифровоТ нерiвностi», державне регулювання 1нтернету, правова забезпеченють рiзних аспектiв розвитку 1нтернет-послуг, розвиток систем «електронного уряду» тощо); психолопчш (ставлення суспiльства до 1нтернету, со^альш стереотипи i забобони, вплив на со^ум мережевих спiльнот та ш.).
Найбiльш помiтне мiсце серед факторiв дослiдники придiляють економiчним вiдмiнностям мiж краТнами. Душовiй ВВП визначае потенцшш споживчi можливостi громадян i компанш на 1нтернет-ринку. 1з зростанням цього показнику зростае i частка користувачiв 1нтернету серед населення, при цьому на групи з високим i дуже високим душовим ВВП (бтьше US $ 20 тис. на рк) припадае i найбiльше абсолютне число користувачiв (73%).
Рiвень розвитку iнфраструктури. Для доступу до 1нтернету базовою шфраструктурою е комп'ютери, як необхiднi для створення запитiв i обробки iнформацiТ, а також лжи зв'язку, що забезпечують вихщ до Мереж1. Найбiльш критичним е рiвень комп'ютеризацiТ, хоча в краТнах з низькою забезпеченютю комп'ютерами вiдбуваеться збтьшення навантаження на одну машину. Телефошза^я вкрай важлива лише на перших етапах розвитку 1нтернету, а також в бщних краТнах, якi не можуть витрачатися на дорогу оптоволоконну шфраструктуру.
Вартсть доступу до нфраструктури залежить i вiд рiвня доходiв, i вiд розвиненостi iнфраструктури, а також вщ мiсцевоТ специфiки (ментал^ет, традицiТ, норми поведiнки). Теоретично вартють доступу повинна вiдображати баланс мiж попитом i пропозицiею на ринку 1нтернет-послуг, вiдповiдно змiнюючись слiдом за змшами iнших показникiв. Так, велике число користувачiв в розвинених краТнах дозволяе 1нтернет-операторам знижувати витрати на обслуговування ^ вiдповiдно, цiни на своТ послуги. У краТнах оператори шфраструктури набирають критичну масу користувачiв набагато довше, тому й висок цши тим тримаються довше.
Серед суто географiчних факторiв найважливiшим е урбанiзацiя. Ряд дослщникв справедливо вважають, що якщо торгова i фiнансова активнiсть зосереджена в найбтьших мiстах, то й розвиток шформацшноТ iнфраструктури пов'язаний, насамперед, з цими мютами. По-перше, в мютах концентруеться значна частина населення краТни, що сприяе швидкому залученню цих людей до споживання нововведень, тодi як у стьськш мiсцевостi щтьнють населення ускладнюе швидке поширення шновацш, по-друге, в мiстах концентруються найбтьш активнi громадяни краТни, що в^зняються вiд сiльських жителiв менш консервативними настроями стосовно до нововведень, що також стимулюе швидке зростання ринку нового товару або послуги, по-трете, городяни, як правило, бтьш забезпечеш матерiально, по-четверте, масовий розвиток шфраструктури можливий ттьки в умовах високоТ щтьносп населення.
Вплив факторiв на процес поширення 1нтернету не носить лшшного характеру. Воно бiльш тонке i проявляеться або на певних хронологiчних етапах процесу або при певному
поеднанн i концентрацп факторiв. Тому необхщно використання цiлого комплексу статистичних шструметчв для виявлення та оцiнки сили цього впливу [13, с. 50-56].
Узагальнюючи вищесказане, в якост штегрованоТ характеристики рiвня iнформатизацiТ можливо використання композитних 1Т-шдешв (т.зв. «ечндекси»), як побудованi на базi наборiв 1Тчндикатор'1в, при цьому вибiр iндикаторiв i методика побудови iндексу в значнш мiрi залежить вiд обраних прюрите^в. До основних iндикаторiв експерти, як правило, включають, наприклад, шдикатори стану доступу до телекомуыкацшноТ шфраструктури: доступ населення й суспiльства до радю, телефону, ПК, 1нтернет. 1снуе бiльше двадцяти рiзних е-iндексiв, найбтьш вiдомим з яких е: 1ндекс цифровоУ спроможностi (Digital Opportunity Index, DOI) або цифровоТ перспективи, розроблений ITU; 1ндекс цифрового доступу (Digital Access Index, DAI), ITU; i вже згадаш: 1ндекс мережно'( готовност'1 (Networked Readiness Index, NRI), пропонований WEF; 1ндекс нформацйного сусптьства (Information Society Index, ISI), пропонований мiжнародною компашею IDC [14].
Методичне обфунтування мошторинговоТ оцiнки стану та розвитку процесу шформатизацп на основi принцитв мiжнародних зiставлень i розроблених мiжнародними органiзацiями методiв i показникiв дозволяе обфунтувати параметри i провести штегральну оцiнку розвитку iнформатизацiТ за краТнами свiту з адитивноТ моделi, а також причинно-наслщковий аналiз досягнутого рiвня iнформатизацiТ. Т.ч., високий рiвень розвитку шформатизацп може бути досягнутий за допомогою двох моделей: iмiтацiйноТ i шформацшноТ, якi дозволяють врахувати закономiрностi змiни як самого процесу шформатизацп, так i факторiв, що вщбиваються в системi показникiв розвитку шформатизацп.
Для прийняття ефективних управлшських ршень у сферi iнформатизацiТ необхiдно формування системи показниш, що характеризують кожен рiвень процесу iнформатизацiТ, а також знання мюця всiеТ сукупностi i кожного з об'ектiв iнформатизацiТ на траекторп руху до iнформацiйного сусптьства.
КритерiТ готовностi до iнформацiйного сусптьства - це або значення показниш, як розрахованi для iдеальних уявлень, що склалися в свiтi про шформацшне суспiльство, або рiвень показниш забезпеченостi суспiльства 1Т та доступу до шформацшного суспiльства в найбтьш просунутш до такого суспiльства краТн i.
В даний час мiра впливу стану соцiуму та економки на iнформатизацiю не вивчена в повнш мiрi i в ктькюному виглядi складно пiддаеться формалiзацiТ. У той же час вплив цих причин на процес шформатизацп величезний, потребуе вивчення i формалiзацiТ. Це одне з можливих надалi завдань процесу монiторингу iнформатизацiТ.
Пщ монiторингом iнформатизацiТ слiд розумiти систему, що включае до себе комплексне статистичне спостереження за ходом i характером ктькюних i якiсних змш процесiв i явищ в економiцi та соцiальнiй сферi, пов'язаних з шформатиза^ею; оцiнку i аналiз стану, розвитку та ефективност iнформатизацiТ, прогнозування розвитку цих процеав i явищ; здшснення управлiнських впливiв щодо коригування нацюнальноТ або мiжнародноТ полiтики в обласп iнформатизацiТ [2].
Статистичнi спостереження за шформатиза^ею е необхiдною основою для формування шформацшних джерел моыторингу iнформатизацiТ. Об'ектами монiторингового спостереження виступають як виробники, так i споживачi iнформацiТ.
lнформатизацiя являе собою складний багатоаспектний процес, оперативний контроль якого дозволить, по-перше, своечасно отримувати достовiрнi i комплекснi оцiнки його якосп та ефективностi, а по-друге, розробити i використовувати механiзми по його управлшня. Для вирiшення цих завдань слщ застосовувати вiдповiднi критерiТ та показники. Згщно зарубiжного досвiду, оцшка якостi iнформатизацiТ повинна проводитися за допомогою штегральних та окремих показниш, що дозволяють прямо чи опосередковано охарактеризувати ТТ результативнiсть, ресурсоемнiсть, оперативнють та ефективнiсть.
Виходячи iз сутносп i змiсту управлiння процесом шформатизацп формулюються ц^ та завдання системи мошторингу iнформатизацiТ, який iнформацiйно забезпечуе виконання необхщних процедур управлiння. ^ процедури е змiстовною частиною мошторингу, мета якого - шформацшно-анал^ичне забезпечення державного регулювання процесом шформатизацп.
Обфунтування та розробка методологи оцшки розвитку процесу шформатизацп в цтому повинш включати:
- формування системи показникв процесу шформатизацп, а також готовност суспiльства до шформацшного суспiльства;
- апарат прогнозування розвитку процесу шформатизацп в цтому на рiзнi прогнознi перiоди;
- методолопчне обфунтування i методику формування вимог до достовiрностi оцiнки показникв розвитку iнформатизацiТ, а також первинних даних для даноТ оцiнки;
- методику оцшки достовiрностi прогнозних показникв процесу iнформатизацГТ.
Монiторинг мае визначити рiвень iнформатизацГТ будь-якого об'екту мошторування (вiд
суспiльства в цiлому до конкретноТ структури) i його положення на траекторп руху до шформацшного сусптьства i на цiй основi сформулювати управлiнське рiшення щодо подальшого розвитку та ефективностi iнформатизацiТ.
Альтернативы варiанти управлiнських рiшень вiдображають можливi спiввiдношення витрат рiзних ресурсiв, спрямованих на досягнення цтей iнформатизацiТ, очкуваного цiльового та економiчного ефекту, а також шляхи виршення проблем у сферi iнформатизацiТ (наприклад, зниження технолопчноТ та економiчноТ залежностi процесу шформатизацп вщ зарубiжних виробникiв 1Т, зниження рiвня «цифровоТ нерiвностi» в суспшьсга та iн.) [2].
Процедура оцшки стану та розвитку шформатизацп в рамках системи мошторингу, в першу чергу, стикаеться з виршенням низки проблем методолопчного, шструментального та економiчного характеру.
Методологiчна проблема оцiнки розвитку процесу шформатизацп сусптьства полягае, насамперед, у можливост ктькюного вимiрювання параметрiв оцiнки i впливу 1Т на ефективнють дiяльностi корпоративного спiвтовариства та урядових оргашв.
Сутнiсть iнструментальноТ проблеми системи мошторингу полягае в наявност статистичних похибок у збиранш та облку первинних даних про дiяльнiсть суб'ектiв iнформатизацiТ. Первиннi данi мають своТ особливостi, що створюють проблеми, перш за все, Тх достовiрностi.
Економiчнi проблеми монiторингу iнформатизацiТ обумовлеш, в першу чергу, високою вартютю статистичних спостережень. Результатом статистичного спостереження е статистичш данi, на пiдставi яких визначаються показники стану та розвитку шформатизацп [2].
^м того, системи показникв, якi використовуються у деяких публка^ях, з рiзною повнотою вщображають деякi сторони i фрагменти процесу шформатизацп. Однак вщсутнють методолопчних основ формування показникiв не дозволяе стверджувати, що кожнi з них i iнтегрована на Тх основi система показникiв буде повною, необхщною i достатньою. Потрiбен певний методолопчний апарат, який враховував би i вiдбивав повноту, достатнiсть i достовiрнiсть монiторинговоТ системи показникiв оцiнки розвитку шформатизацп.
Вдосконалення статистичноТ дiяльностi в сферi iнформатизацiТ повинно сприяти виршенню як актуальних поточних, так i стратегiчних завдань, що стоять перед галуззю, пщвищувати роль iнформацiйно-статистичного забезпечення в реалiзацiТ основних напрямiв шформацшноТ стратегiТ: розвиток ринку iнформацiйних послуг; впровадження нових технологш iнтегрального шформацшного обслуговування керуючих систем галуз^ впровадження в шформацшнш сферi системи ушверсальних класифiкаторiв видiв дiяльностi, продукцiТ та послуг та ш. В основу вдосконалення статистики в сферi шформатизацп мае бути покладений принцип переходу вщ шформацшно-довщкового характеру системи статистики до шформацшно-управляючого, тобто до системи пщтримки прийняття рiшень. Даний принцип передбачае наявнють у системi статистики шформатизацп значноТ iнтелектуальноТ складовоТ, посилення якоТ забезпечуеться використанням, поряд зi статистичними базами даними, експертних систем i баз знань.
Здатнiсть експертних систем i баз даних реалiзувати iнформацiйну i логiчну пiдтримку ршень формалiзованих задач при неповних, неч^ких або динамiчно мiнливих статистичних даних на основi евристики i ситуацшних моделей управлiння обумовлюе появу ознак взаемопроникнення шформацшних та статистичних систем. Це дозволяе визначити статистику в сферi шформатизацп як шфостатистику.
Можна визначити перелк основних показникiв шформацшного розвитку, який може мютити ктька роздiлiв: iнфраструктура iнформацiйного суспiльства, доступ 1Т,
використання 1Т в економщ^ «електронний уряд», «електронна освiта», «електронна наука» та ш. У кожному роздiлi можна визначити конкретний набiр показникiв.
Для забезпечення умови адекватност вiдображення розвитку шформацшного сектору, до системи показникв повиннi пред'являтися i певнi вимоги:
- цлеспрямовансть. Дана вимога припускае, що основним пщходом до побудови системи показникв е Тх спрямованють на досягнення цiлей аналiзу та оцшки розвитку iнформацiйного сектору, як висловлюються через цiнностi, а не отримання результату у виглядi порогових значень показника;
- науковсть. Вимога науковост досягаеться використанням спе^ально розроблених методик, заснованих на науково аргументованому способi проведення дослщжень, обробки та аналiзу отриманих показникiв;
- об'ектившсть. Ця вимога припускае, що отримаш статистичш показники, повиннi бути об'ективними, а висновки неупередженими;
- комплекснсть. Комплекснють системи показникв забезпечуеться повнотою вщображення соцiально-економiчних процесiв i явищ через вщповщж Тм показники та шдикатори;
- системнють. Дана вимога передбачае можливють зведення набору показникв у певну систему, з метою узагальнення даних показникв i можливють поширення Тх серед уах зацкавлених сторiн як всерединi краТни, так i на мiжнародному рiвнi.
Побудова такоТ структури показникiв здiйснюеться на основi структурно-факторноТ системи [15, с. 83.; 16], яка характеризуе процес управлшня регюнальною iнформатизацiею. Сучасний методолопчний пiдхiд, що висуваеться на основi теорiТ факторiв виробництва, дозволяе побудувати модель управлшня регюнальноТ iнформатизацiею, що вщбивае вплив основних IТ-факторiв, що трансформуються стосовно дослщжуваного процесу.
Дана система описуеться як функцш ряду складових, до числа яких включен набори з шести найважливiших компонент:
U = F(H,T,Ins,O,Inf) (12),
де U - piBeHb iнформацiйного розвитку територп,
H - людський фактор;
T - техшко-технолопчний фактор;
Ins - шституцюнальний фактор;
О - оргашзацшний фактор;
Inf - шформацшний фактор.
Система показникiв iнформатизацiТ територп, що розробляеться, заснована на запропонованш структурно-факторноТ системi i складаеться з деклька параметрiв, якi згрупованi у п'ять сукупностей, що пщлягають оцшцк 1) людський фактор; 2) техычно-технологiчний фактор; 3) iнституцiйний фактор; 4) шформацшний фактор; 5) оргашзацшний фактор.
Т.ч., для подальшого проведення комплексноТ дiагностики стану регiональноТ шформатизацп потрiбно задiяти п'ять груп рiзнорiдних даних. Джерелами цих вiдомостей можуть бути: статистичнi збiрники служби державноТ статистики, вiдомостi галузевих вiдомств i мiнiстерств, вiдомостi lнтернет-сайтiв регiональних адмiнiстрацiй, результати соцiолого-статистичних дослiджень i опитувань, iншi даннi вiдкритих джерел.
1нтегрування вищенаведених показникiв, що визначають стан регюнальноТ шформатизацп, можливо за допомогою рейтинговоТ оцiнки. Так як рейтинг е багатобальною системою оцшки будь-якоТ дiяльностi або стану, то необхщно побудувати рейтингову шкалу, що враховуе особливосп розподiлу значень показникiв за територiею для кожного блоку факторноТ моделi. Стан процесу iнформатизацiТ буде представлятися таким анал^ичним виразом для загального рейтингу:
Rj = R4j + RT] + RImj + ROJ + RInf (i 3),
де R4j, RTj, RInSj, ROj, Rinf - рейтинги пiдгруп «Людський потен^ал», «Технiчно-технологiчний потенцiал», «1нституцшний потенцiал», «Органiзацiйний потенцiал» i «1нформацшний потенцiал» вiдповiдно.
Для моыторингу та оцшки ефективностi заходiв регюнальноТ шформатизацп на основi рейтинговоТ технологiТ можна ввести досить об'ективш оцiнки. Дослiдження трендiв Rj дозволить вщстежувати динамiку вiдповiдних процесiв, прогнозувати Тх розвиток i приймати вщповщы заходи щодо полiпшення загального рейтингу, впливаючи на вщповщы пiдсистеми.
Основою факторноТ системи оцiнки стану шформатизацп як об'екту управлiння е загальна блок-схема формування базових груп показникв. Кожен ТТ блок може бути представлений як пщсистема взаемозв'язку синтетичних i аналiтичних показникiв. Комплексний економiчний аналiз стану iнформатизацiТ вимагае системного пщходу, розгляду всiх сторiн цього процесу в Тх взаемозв'язку i лопчно обфунтованою послiдовнiстю вивчення динамки показникв. При його проведеннi можна видтити основнi етапи: 1-й етап - створення системи з взаемопов'язаних елеметчв: ресурсоемносп, оперативностi, результативностi, ефективносп, якостi. Розробка огляду i вщбГр показникiв, що характеризують стан шформатизацп. Системний аналiз дозволяе розкрити i виявити вплив всiх окремих факторiв, що забезпечують рiшення цiеТ' задачк 2-й етап -поглиблений аналiз показникiв. Розробляеться система синтетичних (результативних, узагальнюючих) i аналiтичних (окремих або факторних) iндикаторiв: наприклад, обсяг i склад наданих iнформацiйних послуг - узагальнюючий; чисельнють i квалiфiкацiя пра^вниш, зайнятих в iнформацiйнiй сферi - окремий (факторний). 3-й етап - аналiз i оцiнка отриманих ктькюних i якiсних показникiв. Характеризуються стан шформатизацп та наявнi резерви, виробляються пропозицп та рекомендацГТ щодо використання виявлених ресурав i пiдвищенню Тх ефективностк lнформацiйною базою комплексного економГчного аналiзу е система показникiв, яка охоплюе ва сторони iнформатизацiТ.
Викладен загальнi положення е основою методологи оцшки якост результатiв та економГчноТ ефективностi iнформатизацiТ. Вона формуеться з сукупност властивостей, до яких вщносяться результативнiсть, ресурсоемнiсть, оперативнiсть. Перша характеризуе здатнють iнформатизацiТ давати цшьовоТ ефект, тобто забезпечувати досягнення ТТ цтей. Друга визначае використання ресурсiв - матерiальних, енергетичних, iнформацiйних, трудових, фшансових, часових - для отримання цтьового ефекту.
Т.ч., всГ показники оцшки стану шформатизаци знаходяться в тюному взаемозв'язку i залежностi. Це i визначае послГдовнГсть виконання комплексного аналГзу - вГд вивчення первинних шдикаторГв до узагальнюючих, яка вiдповiдае об'ективнш основГ формування економiчних показникiв [17].
Результати моыторингу процесу шформатизацп в цтому можуть використовуватися державними управлшськими структурами для вирiшення наступних завдань: для розробки та реалiзацiТ державноТ полГтики в галузi зв'язку та шформатизацп, програм шформатизацп; для оцшки результат дГяльност галузi; для розробки i реалiзацiТ керуючих впливГв рГзного характеру i спрямування, регулювання галузей економки, розробки та реалiзацiТ загальнодержавноТ полГтики.
Лтература
1. Колин К. К. Фундаментальные основы информатики : социальная информатика [уч. пособ. для вузов] / К. К. Колин. - М. : Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2000. - 350 с.
2. Васильев В. В. Мониторинг информатизации : показатели, методология оценки и прогнозирования [монография] / В. В. Васильев, Т. Ю. Салютина. - М. : Изд-во «Палеотип», 2005. - 160 с.
3. Сайт ПРООН. - Режим доступу : http://www.undp.org.
4. Варакин Л. Е. Теория развития инфокоммуникаций и ее практическое применение: Связь России в XXI веке [Текст] / Л. Е. Варакин. - М. : МАС, 1999. - 396 с.
5. Сайт Св1тового банку. - Режим доступу : http://www.worldbank.org.
6. Сайт М1жнародного Союзу Електрозв'язку. - Режим доступу : www.itu.int.
7. Сайт МГжнародноТ асоц1ацп IMDA. - Режим доступу : www.imda.cc.
8. Сайт корпорацп International Data Corporation (IDC) (Корпорац1я м1жнародних даних). - Режим доступу : www.idc.com.
9. Сайт дослщницькоТ компанп Economist Intelligence Unit (пщроздт журналу The Economist). -Режим доступу : http://www.eiu.com.
10. Сайт дослщницького агентства Pyramid Research. - Режим доступу : www.pyramidresearch.com.
11. Сайт Центру м1жнародного розвитку Гарвардського унверситету (проект INFODEF). - Режим доступу : www.infodef.com.
12. Баранов О. А. Концепц1я розвитку електронного урядування в УкраТы [Текст] / О. А. Баранов, М. С. Демкова, С. В. Дзюба, А. В. Сфанов, I. Б. Жиляев, Е. Л. Клепець, Т. В. Попова, I. А. Рубан, А. I. Семенченко, С. А. Чукут : за ред. А. I. Семенченко. - К. : М1жнародний фонд «Вщродження», 2009. - 15 с.
13. Смирнов М. А. Факторы глобального распространения Интернета [Текст] / М. А. Смирнов // Информационное общество. - М., 2003. - Вып. 3, с. 50-56.
14. Доповщь про стан та розвиток Ыформатизаци в УкраТш за 2009 р. / Кабшет Мшютр1в УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws.
15. Иншаков О. В. Информационный механизм и мониторинг обеспечения конкурентоспособности, устойчивости и безопасности хозяйственной системы региона [Текст] / О. В. Иншаков, Л. В. Пономарева // Конкурентоспособность, устойчивость и безопасность региона : матер. науч.-практ. конф. - Волгоград : ГУ «Издатель», 2001. - С. 83.
16. Петрова Е. А. Интегральная оценка уровня информационного развития макрорегиона [Электронный ресурс] / сайт Волгоградского госуниверситета. - Режим доступа : http://www.volsu.rU/s conf/tez ^т/РбР.^т.
17. Марушко Д. К вопросу об оценке эффективности информатизации [Электронный ресурс] / Д. Марушко // Наука и инновации. - №10 (68). Минск, 2008. - Сайт журнала Республики Беларусь «Наука и инновации». - Режим доступа : www.innosfera.org.
Анота^я. И.Н. Воронин Относительно формирования системы мониторинга процессов информатизации общества. В работе дан обобщающий анализ существующих методик оценки уровня информатизации и формировании на их основе систем мониторинга процесса информатизации общества.
Ключовi слова: информатизация общества, мониторинг, уровень информатизации, информационные технологии.
Abstract. I. Voronin About formation of monitoring system processes information society. The
article presents a synthesis's analysis of existing methodologies assess the level of information and the creation on their basis of monitoring system the process of informatization of society. Keywords: information society, monitoring the level of information and information technology.
Поступила в редакцию 01.12.2012.
