CC BY
61УДК 911.3
Мамчур О. I. Сщорова С. В.
а а ■ ■ ш ш та а а а я
Нов1тн1 економ1чн1 типологи кран свту
Львiвський нацiональний уыверситет iMeHi 1вана Франка, м. e-mail: olyammail@gmail.com
Львiв
Анотаця. Проаналiзовано особливостi eK0H0Mi4Hux типологш у cucmeMi HoeimHix типологiй кран ceimy, що використовують cy4acHi показники розвитку суспльства, зокрема конкyрeнmоcпроможноcmi, економ/чно/ свободи, економ/чно/ глобал/зац/ та iH. Виявлено головн тенденцП' у виборi сощально-економ/чних iндикаторв для типологй кран у процеа iнформamuзaцjí, глобaлiзaцií економ/к свту.
Ключовi слова: глобал/'зац'я, економ'чна свобода, економ/чн конкyрeнmоcпроможнicmь, спецальнi типологи, тип крани.
типологи, iндeкc, комплекс^ типологи,
Типолопчний пщхщ е принципово важливим шструментом для сусп1льно-географ1чних дослщжень краТн i регюшв св1ту, зо дозволяе згрупувати Тх за економ1чними, соц1альними, пол1тичними, культурними, еколог1чними та 1н. критер1ями i проанал1зувати Тх м1сце у конкретних умовах геопростору. Завдяки типолопчному шдходу ми маемо змогу виявити мюце конретнТ краТни у сучасних глобальних i рег1ональних сусп1льно-географ1чних процесах.
Тип краТни - об'ективно сформований i в1дносно ст1йкий комплекс властивих Тй умов, ресурс1в i особливостей розвитку, що характеризуе ТТ роль i м1сце у св1товому сп1втовариств1 на певному еташ ТТ розвитку [1].
Нов1тн1ми вважаемо типолог1Т, що створеш й використовуються у сусп1льних дослщженнях переважно з к1нця 80-х рр. ХХ ст., тобто з часу останшх найбтьших зм1н на пол1тичнш та соц1ально-економ1чн1й карт1 св1ту. Процеси поглиблення м1жнародноТ економ1чноТ штеграци, глобал1зац1Т протягом останнього двадцятип'ятир1ччя створили особлив! потреби у вивченн1 тишв краТн св1ту, особливо за р1внем економ1чного розвитку. Традиц1йн1 п1дходи до економ1чноТ типолог1Т потребують врахування цих шдикатор1в, зокрема показник1в 1нновац1йност1 економ1ки, розвитку 1нфраструктури, р1вня глобал1зац1Т.
Для анал1зу економ1чних тиоплог1й краТн св1ту використано монограф1Т та п1дручники 1з сусп1льноТ географ1Т украТнських (Ол1йник Я. Б., Яценко М. М. [9, с.115-135] та ш.), в т.ч. науковц1в кафедри економ1чноТ i соц1альноТ географ^ Льв1вського нац1онального унверситету 1мен1 1вана Франка (Книш М. М. [1], Ровенчак I. I., Шаблш О. I.); заруб1жних вчених (Мироненко М. С., Вольський В. В. та 1н.); також зв1ти м1жнародних установ та орган1зац1й, що спец1ал1зуються на тип1зац1Т краТн св1ту.
Метою дослщження е визначення особливостей економ1чних типолог1й у систем! нов1тн1х типологш краТн св1ту, що використовують сучасш показники розвитку сусп1льства, зокрема конкурентоспроможносп, економ1чноТ глобал1зац1Т та 1н.
У сусшльнш географ^ особливе м1сце посщають методи тип1зац1Т, особливо у розр1з1 краТн. Тип1зац1я - групування краТн за Тхшми сп1льними ознаками i законом1рностями розвитку. Типолог1я - це групування об'ект1в за як1сними ознаками i Тх ст1йкими в1дм1нностями [1].
Склады методики визначення тишв краТн ниш розробляють ряд авторитетних м1жнародних оргашзацш та неурядових установ. Для анал1зу особливостей нов1тн1х типолог1й використаш так1 матер1али:
- найновш!' звти мiжнaроднuх оргашзацш: зв1т про конкурентоспроможнють Всесв1тнього економ1чного форуму 2012-2013; зв1т про людський розвиток 2012; зв1т про 1нформац1йн1 технолог1Т; зв1т КОФ з глобал1заци; зв1т глобального анал1зу якост1 та безпеки життя людей 2012; зв1т про економ1чну свободу тощо;
- aнaлimuчнi записки, методики щодо розробки muпологiй: Св1тового Банку; м1жнародноТ оргашзацп "International Living"; фонду "Heritage Foundation"; Всесв^нього економiчного фонду та ш.
У широкому розумшш, економiчний розвиток — це суттеве пiдвищення життевого стандарту, що включае в себе матерiальний добробут, осв^у, охорону здоров'я та захист навколишнього середовища. Вiдповiдно до методологiТ ООН, до найважлив^их показникiв рiвня со^ально-економiчного розвитку будь-якоТ краТни належать валовий внутр^нш продукт (ВВП), частка продукцп обробноТ промисловостi у ВВП як найбтьш динамiчноТ галузi промислового виробництва, рiвень освiти, тривалiсть життя населення.
Вважаемо за доцтьне розглядати вужче розумiння економiчного розвитку, за яким питання со^альноТ та гумаштарноТ спрямованостi аналiзуються окремо, а економiчнi типи краТн видiляються за допомогою економiчних iндикаторiв. Так, рiвень економiчного розвитку краТни — це досягнув реальнi результати в Т'Т економщк
Критери тишзаци - це критери, як об'еднують низку краТн в одну групу (тип, пщтип) i водночас вирiзняють IX вiд iнших. Розрiзняють кiлькiснi (розмiри територи, кiлькiсть населення, обсяги ВВП, ВВП одну особу i т. д.) i якюш (нацiональнi i регiональнi традици, сусптьний лад i т. д.) критери тишзаци. На нашу думку, доцтьно видiляють такi групи типологiй краТн:
- простi (за одним критерieм чи показником) i складнi (мютять два i бiльше критери чи ждикатори-показники);
- якiснi, ктькюш та змiшанi [9, с. 115-129];
- спе^альш (характеризують певну сферу сусптьства - економiчну, соцiальну, пол^ичну, екологiчну та iн.) та комплексы / жтегральш (характеризують декiлька сфер розвитку сусптьства одночасно). З-помiж спе^альних варто видiлити галузевi типологи, присвячеш окремому проблемному напряму, аспекту економiчноl чи iнших сфер суспiльства, наприклад, проблемам торпвл^ розвитку суспiльства знань тощо.
Одшею iз найвiдомiших економiчних кiлькiсних типологiй е видiлення тишв за рiвнем економiчного розвитку, критерiями якого е показники як або ВВП на одну особу (використовуе ООН) , валовим нацюнальним прибутком (ВНП) у розрахунку на одну особу (Св^овий банк розраховуе у мiжнародних доларах за паритетом кушвельноТ спроможносп). Отже, Св^овий банк видтяе такi типи краТн:
а) кражи з високим рiвнем доходiв (12 276 доларiв на одну особу i бiльше);
б) краТни з рiвнем доходiв вищим за середнш (3 976-12 275 доларiв на одну особу);
в) кражи з рiвнем доходiв нижчим за середнш (1 006-3 975 доларiв на одну особу);
г) кражи з низьким рiвнем доходiв (1 005 доларiв на одну особу i менше). З-помiж якiсних економiчних типологш краТн свiту традицiйно видiляють там:
а) за способом ведення економки (кражи з ринковою, перехiдною та планово централiзованою економiкою);
б) за ступенем розвитку сусптьства (дождус^альш, ждус^альш та постiндустрiальнi економiки).
До найбтьш вiдомих комплексних типологiй вiдносять пщхщ ООН, яка видiяле такi таю типи краж: розвинеш краТни; перехщш краТни; краТни, що розвиваються, - новi iндустрiальнi краТни, краТни-експортери нафти, кражи середшх можливостей розвитку, малi острiвнi крани, найменш розвинеш кражи.
У суспiльно-географiчних дослiдженнях важливе мiсце посiдають такi типологи краж св^у: спецiальнi - соцiальнi, економiчнi, та комбiнованi (табл. 1).
Таблиця 1.
Новин типологи кра'н свiту (за iндексами мiжнародних органiзацiй)
Спец1альн1 типологи Комплексн1 типологи
Соц1альн1 типологи Економ1чн1 типологи
Особливостi типологiй:
Розглядають соц1альний розвиток краТни: р1вень життя, вир1шення соц1альних проблем Р1вень економ1чного розвитку краТн, можлив1сть забезпечити економ1чний добробут населення, значення краТни у св1товому господарств1, р1вень 1нтеграц1Т у св1тову економ1ку Окр1м економ1чних 1 соц1альних 1ндикатор1в, можуть мютити окрем1 еколог1чн1 показники та Ыдикатори пол1тичноТ сфери, розвитку громадянських свобод тощо
1ндекси:
Багатовим1рний 1ндекс б1дност1 1ндекс глобально' конкурентоспроможност1 1ндекс розвитку людського потенц1алу
1ндекс соц1альноТ глобал1зац1Т 1ндекс конкурентоспро-можност1 краТн св1ту 1ндекс сталого людського розвитку
1ндекс сусп1льства знань 1ндекс економ1чноТ свободи 1ндекс трансформаци сусп1льства
1ндекс гуман1тарного розвитку 1ндекс економ1чноТ глобал1заци 1ндекс якосп життя
1ндекс легкост1 ведення б1знесу 1ндекс глобал1заци
1ндекс мережевоТ зртосп*
1ндекс сприяння торпвл1*
* галузев1 типологи
У комплексних типолопях (вираженi за допомогою iндексiв сталого людського розвитку, глобалiзацiТ, якостi життя та трансформаци суспiльства) обов'язковими компонентами е саме економiчнi показники, що впливають на загальний суспiльний розвиток краТн свiту.
Отже, до нов^шх економiчних типологiй вiдносять iндекс глобально' конкурентоспроможносп (Всесвiтнього економiчного форуму) та ждекс конкуренто-спроможностi краТн свiту (1нституту розвитку менеджменту), економiчноТ глобалiзацiТ та економiчноТ свободи, легкостi ведення бiзнесу та iн. (табл. 2).
Таблиця 2.
1ндекси HOBiTHix економiчних типологш [2-9]
Назви Ыдешв, початок обчислення (розробник) Компоненти iндексiв Особливост1
1ндекс глобально! конкурентоспроможносД 1979 (Всесвiнiй економ/'чний форум, ВЕФ) 1. Базовi вимоги: якiсть iнститутiв; Ыфраструктура; MaKpoeKOHOMi4Ha стабiльнiсть; охорона здоров'я та початкова осв^а. 2. Пiдсилювачi ефективностк вища освiта та професiйна подготовка; ефективнiсть ринку товарiв; ефективнiсть ринку пращ рiвень розвитку фiнансового ринку; технолопчний рiвень; обсяг ринку. 3. Чинники розвитку та шновацшного потен^алу: рiвень розвитку бiзнесу; iнновацiï. Мютить 113 змiнних i характеризуе конкуренты позицп краïн. В iндекс штегровано концепцiю стадiй економiчного розвитку
1ндекс конкуренто-спроможностi кра!н CBiTy, 1989 (1нститут/' розвитку менеджменту, Лозанна) 1. Макроекономiчнi показники (78) - оцЫка нацiональноï економiки, мiжнародноï торгiвлi, Ыоземних iнвестицiй, зайнятостi й цiн; 2. Ефективнють уряду (70) - бюджетна полiтика, податкова полiтика, iнституцiйна Ыфраструктура, регулювання бiзнесу, громадськi iнститути; 3. Ефективнють бiзнесу (67) - показники продук-тивносп, ринку працi, фiнансових рингав, менеджменту, корпоративних цiнностей; 4. 1нфраструктура (114) - базовi показники Ыфраструктури, а також показники iнфраструктури для розвитку технолопй, науки, охорони здоров'я, екологп й освiти. Грунтуеться на бiльш нiж 320 показниках. Дае змогу визначити "профл конкурентоспро- можностГ.
1ндекс легкостi ведення бiзнесy, 2003 (Свтовий банк) 1. Рiвень мiцностi правових iнститутiв i мають вiдношення до регулювання бiзнесу (4): кредитування, захист швестгрв, забезпечення виконання договорiв, вирiшення неплатоспроможностi пiдприeмств; 2. Складнють i вартiсть процедур регулювання (7): реестра^я пiдприeмств, отримання дозволiв на будiвництво, пiдключення до системи електропоста-чання, реестра^я власностi, оподаткування, мiжнародна торгiвля. Для розумiння i вдосконалення нормативно- правового регулювання пщприемницько! дiяльностi.
Рiвень економiчноí глобалiзацN 1. Реальнi потоки: торпвля; обсяги прямих iноземних iнвестицiй; прямi iноземнi iнвестицiï (акцп); портфельнi Ыоземш iнвестицiï 2. Обмеження: бар'ери для iмпорту; середнiй рiвень тарифiв; оподаткування мiжнародноï торгiвлi; обмеження на рахунки Визначае економiчну iнтеграцiю кражи у свтове господарство
1ндекс економiчноí свободи ,1995 (Heritage Foundation, The Wall Street Journal) 1. Верховенство права: право на приватну власнють та свободи вщ корупци; 2. Обмеження правлiння - рiвень фiскальноï сво-боди, державнi витрати; 3. Ефективнють регулювання ^вень монетарной iнвестицiйноï та фiнансовоï свободи; 4. Вщкритють ринкiв розраховуеться за допомогою рiвня свободи бiзнесу та свободи торгiвлi [5]. 1ндекс комбiнуе ктькюш i якюш показники i розраховуеться як середне арифметичне 10 економiчних свобод
1ндекс мережево! готовностi, 2002 (ВЕФ) 1. Сприятливiсть середовища для розвитку Ыформацмно-комунiкативних технолопй (1КТ): наявнiсть конкуренцп; iнновацiйний потен^ал; можливiсть фiнансувати новi проекти. 2. Готовнють до використання 1КТ: доступ до мережi 1нтернет у школах; вартють мобiльного зв'язку; державна пози^я щодо 1КТ; доступнiсть 1Т для бiзнесу; витрати на дослiдження та розвиток галузк 3. Сучасний ступшь використання 1КТ державою, бiзнесом, населенням: ктькють персональних комп'ю-терiв, Ытернет-користувачiв, абонентiв мобiльного зв'язку; наявнiсть робочих Ытернет ресурсiв урядових органiзацiй; ктькють вироблених i спожитих 1КТ. 4. Вплив шформацмно-комушкативних технологiй на сусптьство й економiку. ОцЫюе ру-шiйнi чинники i ступЫь впливу мережевоï готовностi i мож-ливостей шформацмно-комунiкацiйних технолопй у кра1ш
1ндекс сприяння торгiвлi, 2008 (ВЕФ) 1. Доступ на внутршнш i зовнiшнi ринки; 2. Ефективнють митно1 адмiнiстрацiï; 3. Ефективнють експортночмпортних процедур; 4. Прозорiсть роботи прикордонних служб; 5. Доступнють i якють транспортноï iнфраструктури; 6. Доступнють i якють транспортних послуг; 7. Доступнють i поширенють 1КТ; 8. Регуляторне середовище; 9. Безпека. Мiстить 47 показниюв; дозволяе оцiнити перешкоди у ланцюжку мiжнародноï торпвлк
Розглянемо детально головы компоненти складних шдешв новп~шх економiчних типологiй. Цi типологи у бiльшостi мiстять iнфраструктурнi та шновацшш критери розвитку економiки, особливо застовування шформацшно-комушкативних технологiй (1КТ), показники продуктивное^ ринкiв, сприяння держави у ведены бiзнесу (через систему власне економiчних та правих iнструментiв) тощо.
Одним iз найцiкавiших пiдходiв до економiчних типологiй е видiлння тишв за рiвнем конкурентоспроможностi. Конкурентоспроможнiсть - це здатнють нацюнальноТ економiки виробляти i реалiзовувати на внутрiшньому та зовшшньому ринках товари i послуги, що забезпечують економiчне зростання i пiдвищення якостi життя населення [2]. Так, iндекс конкурентоспроможност'! (Всесвтнього економ'чного форуму) складаеться з трьох груп iндикаторiв, як охоплюють 12 показниш, що визначають рiвень продуктивност краТни (табл. 2).
Результатом типологи краТн за конкурентоспроможнiстю е визначення стадш розвитку економiки, що обчислюються за допомогою двох критерiТв. Перший - ВВП на одну особу, другий - частка корисних копалин у загальному експорт краТни. Якщо ця частка становить понад 70%, то краТна е переважно факторноорiентованою. КраТни, економки яких перебувають мiж двома стадiями, вважаються краТнами з "перехщною економкою".
Отже, до факторно орiентованих належать перважно найменш розвинен краТни свiту (за пiдходом ООН), до перехщних мiж 1-ою i 11-ою стадiями розвитку економiки вщносять переважно нафтоекспортерiв. Зорiентованими на ефективнють е краТни середнiх можливостей, транзитивн (кол. постсоцiалiстичнi та пострадянськi) краТни, серед яких i УкраТна; а перехщш вiд 11-оТ до III—оТ стадiТ е новi iндустрiальнi краТни (Н1К), транзитивнi та малi ос^вш краТни. До зорiентованих на шноваци вiдносять усi розвиненi краТни св^у, зокрема "Велика амка".
Лiдерами за конкурентоспроможнютю е Швейцарiя, що характеризуеться високим рiвнем впровадження iнновацiй, також Сшгапур, Фiнляндiя, Швецiя. Цi швшчноевропейськ краТни демонструють високий ступiнь технолопчноТ' готовностi. Нiдерланди, Нiмеччина, Велика Бриташя, США, Гонконг i Япошя завершують першу десятку найбiльш конкурентоспроможних краТн (рис. 1).
Останн позици в рейтингу конкурентоспроможност займають факторно-орiентованi краТни, а саме Бурунди Сьерра-Леоне, Гат, Гвiнея, Смен, Чад, Мозамбiк, Лесото, ^мор-Лешл, Свазiленд та Мавританiя. Ц краТни мають серйознi недолiки в шституцюнальному розвитку, розвитку фiнансового ринку, ефективност товарного ринку, ринку пращ якi i привели до попршення макроекономiчних показникiв.
Одним з найважливших компонентiв глобалiзацiТ е економ'чна глобалiзацiя - це процес, що веде до швидкого штегрування краТни в глобальний економiчний простiр, в результат розширення мiжнародноТ торгiвлi, iнтернацiоналiзацiТ' виробництва та фшансових ринкiв [5].
Рис. 1. Конкурентоспроможнють краТн св1ту
Рис. 2. Економ1чна глобал1зац1я краТн св1ту
Найб1льш економ1чно глобал1зованими краТнами е С1нгапур, Люксембург, 1рланд1я, Мальта, Бельпя та Н1дерланди. Зокрема, С1нгапур - це один з головних фшансових i комерц1йних центр1в П1вденно-СхщноТ Ази, краТна з найб1льшим економ1чним зростанням серед Н1К. Економ1чно глобал1зован1 краТни також займають перш1 мюця i за конкурентоспроможн1стю, окр1м США та Япони. Останн1 краТни мають ряд слабких стор1н, зокрема у макроеконом1чному та 1нституц1йному середовищ1.
1ндекс економ'чно)' свободи розроблений фондом "Heritage Foundation" разом iз часописом "Wall Street Journal". Економ1чна свобода - це фундаментальне право кожноТ людини управляти ТТ власною працею та майном [3].
Лщерами за найлiберальнiшою економiкою свiтy е Гонконг, Сшгапур, Австралiя, Нова Зеландiя, Швейцарiя, Канада, Чил^ Маврикiй, 1рланд1я та США. До краТн з нелiберальною економкою вiдносять УкраТну, адже економiчна свобода тут зазнае репресш, закони функцюнують погано, недостатньо захищенi права власност i широко поширена корyпцiя. Деспотичними краТнами, згiдно рейтингу, е Венесуела, Еритрея, Л1в1я, Куба, Зiмбабве та ^вшчна Корея.
Для iнновацiйних економк важливим е iндекс мережево)'зрiлостi, що характеризуе рiвень розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй у св1т1 i Тх вплив на нацiональнy конкурентоспроможнють. Згiдно розрахyнкiв першi позицiТ займають Шве^я, Сiнгапyр, Фiнляндiя, Угорщина та Швейцарiя. Вони довели на практик, що iнформацiйно-телекомyнiкацiйнi технологiТ вiдiграють головну роль для шновацшного розвитку краТни.
Найвщомшою комбiнованою типологiею краТн св^у е iндекс розвитку людського потенцалу (1РЛП, колишн1й iндекс людського розвитку). 1РЛП е сумарним показником розвитку людини за трьома головними вим1рами: рiвень життя (ВВП на одну особу); рiвень освiченостi (р1вень писемностi дорослого населення; середня тривалють навчання); стан здоров'я ( очкувана тривалiсть життя при народженнi; якють харчування; чистота довкiлля) [6]. Лщерами у рейтингу за 1РЛП в 2013 р. е Норвепя, Австралiя, США, Нiдерланди, Нiмеччина. Саме в цих краТнах найвищi показники рiвня життя, освiти i здоров'я. Найменшi показники характернi для краТн ЦентральноТ Африки, зокрема для Чаду, Ыгеру та Демократичное' Респyблiки Конго.
1ндекс сталого людського розвитку передбачае такий розвиток, який призведе не ттьки до економiчного росту, а й до справедливого розподту його результат, як1 вiдновлять навколишне середовище, пщвищать вiдповiдальнiсть людей. Складаеться з таких компонент:
1ндекс якостi життя - е одним iз найскладшших, адже враховуе соцiальнi та економiчнi iндикатори розвитку краТни. Формуеться за допомогою таких дев'яти компонент, як1 вiдображають стyпiнь задоволення матерiальних, культурних i духовних потреб людини.
Одним iз найновiших iндексiв е iндекс трансформацi)' суспльства, що вщображае ефективнiсть полiтичних та економiчних реформ, як1 реалiзyе правлiння краТни. Оцшюе якiсть yправлiння i рiвень демократiТ. Головну увагу 1ндекс придтяе увагу резyльтативностi yправлiння i описуе те, яким чином, обраний пол^ичний курс, впливае на со^альш змши в н1й. Лiдерами за шдексом трансформацiТ
сусптьства виступають постсоцiалiстичнi краТни Центрально-СхiдноT бвропи, Пiвденна Корея та Бразилiя.
Дослщження особливостей економiчних типiв краТн св^у (за iндексами конкурентоспроможностi, eK0H0Mi4H0T глобалiзацiT та економiчноT свободи, легкостi ведення бiзнесу та iH.) е важливими для суспiльно-географiчних дослiджень на глобальному рiвнi, адже дозволяе проаналiзувати мюце цих краТн у сучасних геоекономiчних процесах i геостратегiчних аспектах. Такий аналiз дае змогу визначити хиби у економiчному розвитку краТн та сприяти Тх позитивним суспiльним перспективам.
Лтература
1. Книш М. М. Репональна економ1чна i соц1альна географ1я св1ту (Латинська Америка та Карибськ краТни, Африка, Азiя, Океанiя) : навчальний поабник / М. М. Книш, О. I. Мамчур. - Львiв : ЛНУ iм. 1вана Франка, 2013. - 368 с.
2. Всесвггшй економiчний форум [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/ WEF_GlobalCompetitivenessReport_2012-13.pdf
3. Стратегiчний дослiдницький iнститут США [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.heritage.org/index/
4. Доповщь про людський розвиток 2013 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://hdr.undp.org/en /media/10_HDR2013_RU_Statistics.pdf
5. Швейцарський економiчний шститут [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://globalization.kof.ethz.ch/
6. Мiжнародна органiзацiя International living [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://internationalliving.com/2010/12/quality-of-life-index-2011-where-the-numbers-come-from/
7. Свппвий центр даних з геоЫформатики та сталого розвитку Електронний ресурс] - Режим доступу: http://wdc.org.ua/uk/sustainable-development
8. Фонд Бертельсмана [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bti-project.org/home/index.nc
9. Яценко Б. П. КраТнознавство: основи теорп : навч. поабник / Б. П. Яценко, В. К. Бабарицька. - К. : Либщь, 2009. - С. 115-135.
Аннотация. О. И. Мамчур, С. В. Сидорова Новейшие економические типологии стран мира.
Проанализированы особенности экономических типологий в системе новейших типологий стран мира, использующих современные показатели развития общества, в частности конкурентоспособности, экономической свободы, экономической глобализации и др.. Выявлены основные тенденции в выборе социально-экономических индикаторов для типологий стран в процессе информатизации, глобализации экономик мира.
Ключевые слова: глобализация, экономическая свобода, экономические типологии, индекс, комплексные типологии, конкурентоспособность, специальные типологии, тип страны.
Abstract. O. Mamchur, S. Sidorova The latest economic typology of countries. The features of the economic typologies in system of countries' typologies, using modern human development indicators, including competitiveness, economic freedom, economic globalization, and others are analyzed. We found the main trends in the choice of socioeconomic indicators for countries' typology during process of informatization, globalization of economies. Keywords: globalization, economic freedom, economic typology, index, complex typology, competitiveness, special typology, type of the country.
Поступила в редакцию 11.02.2014 г.
