CC BY
332
УДК: 342.72/.73 Олена Володимир1вна Глинянська,
астрантка
Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, м. Харюв
ЕКОНОМ1ЧНА СВОБОДА: СУТН1СТЬ ТА СТАН В УКРА1Н1
У статп визначено особливосп економiчноi свободи, проведено розмежування мiж економiчною свободою та свободою економiчноi дiяльностi. Проаналiзовано iндекс економiчноi свободи в Укрш'ш.
Ключовг слова: економiчна свобода, свобода економiчноi дiяльностi, iндекс економiчноi свободи в Укрш'ш.
Ця стаття присвячена визначенню природи економiчноi свободи, й вiдмiнностей вiд свободи економiчноi дiяльностi, а також аналiзу шдексу економiчноi свободи в Укрш'ш.
1снують рiзнi точки зору щодо природи економiчноi свободи. Наприклад, В. Речицький вважае, що економiчна свобода е структурним елементом свободи як феномена. Одним iз дослiдникiв економiчноi свободи, яких вважають класиками, був
A. Смгг, який визначав, що тшьки вiльний ринок дае можливiсть досягти бшьшо'х продуктивностi, а роль держави в економщ мае зводитись до необхщного мiнiмуму, що полягае в запоб^анш шахрайству, застосуваннi сили на ринку та тдтриманш податково'1 системи [1, с. 97]. М. Фрщман, Ф. Хайек стверджували, що умовою свободи виступае ринкова економiка, а гарантом економiчноi свободи iндивiда е його приватна власшсть. [Див.: 2, с. 28]. За аксюлопчним тдходом економiчна свобода е фундаментальною засадою реалiзацii функцiй держави в економiчнiй сферi, яка мае враховувати наявш структури, процедури i правила, щодо яких склався суспшьний договiр i вони потребують свое демократичное^ лептимацп. Наявнiсть розриву мiж економiчними структурами, процедурами i правилами та станом правового регулювання свiдчать про юнування лише номiнальноi (декларовано!) економiчноi свободи, тобто про п вiдсутнiсть або лише фрагментарш прояви. Логiчною е думка професора О. Яременка i з нею варто погодитись, що економiчна свобода може бути охарактеризована як юторично сформований i такий, що розвиваеться, споаб функцiонування складних господарських систем. «Оскшьки свобода як така належить до споконвiчних щнностей людського суспiльства, то економiчна свобода надае функщонуванню й розвитковi господарських систем щншсного вимiру. Базиснi форми сощальносп - релiгiя, сiм'я, держава - вщповщають на запитання «навщо?». Економiчна свобода вiдповiдае на запитання «як?». Економiчна свобода як шституцшно детермiнований тип органiзацii господарсько'1 дiяльностi суб'ектiв формуеться природничо-iсторичним шляхом i являе собою особливий спосiб органiзацii суспiльного господарства, в основi якого лежить провщна роль цiнностей, потреб i здiбностей людини, яка опосередковуе свш соцiальний зв'язок шляхом професюнально органiзованоi дiяльностi»[3, с. 4]. Економiчна свобода е умовою ефективного функщонування iнститутiв держави й практичною реалiзацiею цiнностей суб'екта. Що тут маеться на увазi? А мова йде про те, що людиш як сощальнш iстотi властиво бути вшьною, i тому, пiдкорюючись iнститутам, яю вiдповiдають 11 цiнностям, вона не просто збер^ае свою економiчну свободу, а тдшмае П на бшьш високий рiвень. Якщо ж особа не подшяе цiнностей iнституту, якому тдкоряеться, то свобода набирае негативних форм - свавшля, ухилення, злочину.
Конституцшний змiст економiчноi свободи в украшськш науцi дослiджено
B. А. Устименко. На його думку, до системи фундаментальних економiчних свобод входять: т^ якi визначають сутнiсть змiсту економiчноi свободи (матерiальнi), та iнституцiональнi характеристики. «Матерiальнi конституцiйнi свободи складають: право
власносп, свобода тдприемницько!' дiяльностi, свобода договору. 1нституцюнальт свободи складають: право на захист i пiдтримку економiчноi конкуренцп, свобода пересування та вибору мюця проживання, свобода руху капiталiв, товарiв, послуг i робочо'1 сили територieю УкраХни, право на об'еднання» [4, с. 18]. На нашу думку, такий подш е не зовам вдалим. Розглянемо бiльш детально дану класифшащю. З точки зору В. А. Устименко, «матерiальm економiчнi свободи вщображають економiко-правову природу економiчних свобод як гарантованих правом вiльного вибору виду i напрямiв свое'1 економiчноi дiяльносri», а «шституцюнальт економiчнi свободи складають правовий шструментарш забезпечення економiчноi свободи, тобто сукупнiсть правомочностей приватних осiб, спрямованих на досягнення суспшьно корисного результату у сферi свое'1' економiчноi дiяльносri» [4, с. 18, 20]. Як бачимо, у класифшаци цього автора, свобода тдприемницько!' дiяльностi вiднесена до матерiальних економiчних свобод, водночас свобода руху капiталiв, товарiв послуг вiднесена до iнституцiональних свобод. Ми ж вважаемо, що вище наведенi свободи вiдносяться до одного рiвня свобод. Що стосуеться свободи пересування та вибору мюця проживання, то, на наше глибоке переконання, вони аж шяк не вщносяться до економiчних свобод i не пов'язаш з мiсцем реестрацп тдприемницько!' дiяльностi. Це ж саме стосуеться права на об'еднання, яке не вщноситься до економiчних свобод. Бшьш доцiльним е видiлення конституцiйних принцитв забезпечення економiчноi свободи: 1) свобода тдприемницько!' дiяльностi; 2) единий економiчний простiр; 3) свобода руху товарiв, послуг, капiталiв; 4) визнання i рiвний захист рiзних форм власносп; 5) пiдтримка конкуренцп. Перерахованi конституцшш принципи е елементами економiчноi свободи, i обмеження хоча б одного з них означатиме обмеження економiчноi свободи в цшому.
Проте слщ розмежовувати два рiзних поняття: економiчна свобода та свобода економiчноi дiяльностi. Поняття «економiчна свобода» е ширшим за останне. Що ж стосуеться свободи економiчноi (тдприемницько!) дiяльностi, то сутнють 11 складають: 1) змют конституцiйного права на пiдприемницьку дiяльнiсть; 2) сфера захисту тдприемницько!' дiяльностi; 3) обмеження права на тдприемницьку дiяльнiсть; 4) конституцiйно-правовi засади монополп; 5) конституцiйно-правовi засади добросовюно!' конкуренцп. Змют конституцшного права на тдприемницьку дiяльнiсть полягае у можливостi вшьно обирати вид i напрям професшно! дiяльностi з метою реалiзацii економiчних iнтересiв, вступати в асоцiацii. Саме економiчнi iнтереси суб'екта права на тдприемницьку дiяльнiсть визначають обов'язки держави та впровадження певних мшро-та макроекономiчних правил i процедур нацiональноi економiчноi системи, П конкурентоспроможностi на мiжнародному ринку. Поняття «свобода економiчноi дiяльностi» е складовим елементом свободи конкуренцп, яка, в свою чергу, встановлюе права тдприемщв на здшснення вiльноi господарськох дiяльностi i зобов'язання тдприемщв стосовно споживачiв щодо недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, недобросовiсноi конкуренцii.
Конституцiею укряхни закршлено об'ективний принцип побудови економiки i господарських вiдносин - принцип свободи тдприемництва й економiчноi конкуренцii, який передбачае, що вшьнш конкуренцii надаеться державний захист, створюеться порядок для суб'екпв ринку. Згiдно з Конститущею Укра'1ни визначальними засадами у сферi економiчноi свободи визнаються соцiальна функщя власностi (частина третя ст. 13); рiвнiсть захисту усiх суб'ектiв власносп та соцiальна спрямованiсть економiки (частина четверта ст. 13); економiчна багатоматттсть (частина перша ст. 15). Стаття 42 Конституцii Укра'ни передбачае гарантп свободи економiчноi дiяльностi: «Кожен мае право на тдприемницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом.... Держава забезпечуе захист конкуренцп у тдприемницькш дiяльносri» [5, с. 42]. Конкуренщя, свобода економiчноi дiяльностi, рiзнi форми власносп е основоположними принципами ринково'1 економши. Однак очевидно, що держава мае не просто декларувати свободу економiчноi дiяльностi, а й запобiгати зловживанню з боку сторш 11 учасниюв. При цьому дуже важливо забезпечити
баланс мiж шдивщуальними та колективними штересами. Реалiзацiя конституцiйних принципiв ринково'1' економши (пiдтримка конкуренцп, свобода eKOHOMÎ4HOï дiяльностi i тощо) не тягне за собою вщмову вiд державного регулювання у цiй сферi.
Економiчна свобода визначаеться межами втручання держави в ïï регулювання. Загалом, функцп держави в економiчнiй сферi представленi у виглядi певно'1' системи. По-перше, держава на законодавчому рiвнi визначае основи економiчного устрою шляхом конституцшного закрiплення форм власностi, принципiв економiчноï дiяльностi. По-друге, для охорони економiчного публiчного порядку i захисту законних штереав можливе застосування примусових заходiв. По-трете, держава здiйснюе правове регулювання економiчних вiдносин нормами цивiльного, трудового, фшансового та iнших галузей права. По-четверте, держава сама е учасником економiчних вщносин, шляхом створення пщприемств. Дуже важливо визначити межi втручання держави, при якому вона, корегуючи економiчний розвиток, не буде стримувати розвиток пщприемництва. На думку М. В. Савчина, щ межi мають вiдповiдати наступним критерiям: а) збереження сутност змiсту основного права на економiчну свободу; б) суспiльна необхщшсть у демократичному суспiльствi; в) пропорцшшсть [6, с. 99]. На наш погляд, саме публiчний iнтерес, який визнаний та забезпечений правом, задоволення якого е гарантсею юнування та устшного розвитку суспiльства, визначае ту мiру державного втручання в економшу. Взагалi можна видiлити три моделi втручання держави в економiчну свободу. Перша модель - мшмального втручання - передбачае забезпечення базових державних функцш: забезпечення суспiльних благ (законшсть, правопорядок, безпеку, право власностi та ш.). Друга модель - помiрного втручання - передбачае регулювання монополш (регулювання ïï застосування та прийняття антимонопольного законодавства), забезпечення соцiального захисту (пенсшне забезпечення, захист на випадок безроб^я, iнвалiдностi та iн.) Третя модель - значного втручання - передбачае активне втручання держави шляхом координацп приватно'1' шщативи пщприемницько'1' дiяльностi, втручання в дiяльнiсть суб'ектiв господарювання. На нашу думку, Украша перебувае мiж другою та третьою моделями втручання в економiчну свободу, проте все ж у подальшому взято курс стратепчного розвитку з метою досягнення першо'1' моделi.
Безперечно, на обмеження економiчноï свободи впливають внутршш (стан людини як суб'екта економiчноï свободи) i зовнiшнi фактори (обставини). Внутршш фактори визначаються здiбностями особи ^зюлопчними, психологiчними, моральними, культурними та ш.). Так, особа, яка не мае достатшх знань, у силу сво'1'х фiзичних можливостей не зможе займатися дiяльнiстю, пов'язаною з економшою або фiнансами, що вже обмежуе ïï економiчну свободу через цей внутршнш фактор. Зовнiшнi фактори юнують у наслiдок конкуренцп, обмежених ресурав, норм моралi, iнтересiв iнших оаб. Велика кiлькiсть факторiв, що впливають на сферу економiчноï свободи кожного шдивща, дають пiдстави стверджувати, що меж економiчноï свободи виключно шдивщуальш i можуть вiдрiзнятися вiд меж свободи шшо'1' особи. Дуже важливим зовшшшм фактором обмеження економiчноï свободи е штереси iнших осiб. Свобода економiчноï дiяльностi не належить до абсолютних прав людини, як, наприклад, право на життя, яке е абсолютним за своею природою, тобто не тдлягае будь-якому обмеженню. Таким чином, у разi необхщносп забезпечення абсолютних прав шших осiб, таких як, наприклад, право на життя, свобода економiчноï дiяльностi буде обмежена.
Досить щкавою е позицiя вщомого економiста, професора Стенфордського унiверситету М. Бернштама. У своему iнтерв'ю стверджуе, що економiчноï свободи взагалi не юнуе. На його думку, вона завжди вщносна: «1снуе свобода вщ чогось конкретного. G економiчна свобода вщ державних обмежень. G економiчна свобода вiд соцiалiзму, тобто вщ перерозподiлу. Це двi рiзних речь 1нколи вони спiвпадають, iнколи ш. Iсторiя свiдчить, що найбiльш швидко розвиваються тi кра'1'ни, де свобода вщ держави, вiд регулювання не випереджала свободу вщ соцiалiзму, вщ перерозподiлу. Не можна давати свободу тим, хто хоче та вмiе грабувати державу або когось персонально. А таю люди завжди е. Латинська
Америка, наприклад, «загинула» саме тому, що не змогла зупинити тих, хто прагнув до перерозподшу ресурав. Вона дала свободу великим землевласникам, рабовласникам, монополютам. У Латинськш Америщ економiчна свобода була направлена вiд ринку, а не до нього. Економiчноï свободи там було бшьше, шж потрiбно» [8, с. 57].
Тож, проаналiзувавши рiзнi позицп щодо визначення економiчноï свободи i ïï вщмшностей вiд свободи економiчноï дiяльностi, ми прийшли до висновку, що тд економiчною свободою варто розумiти можливють реалiзацiï власних iдей, задоволення власних економiчних потреб вiдповiдно до внутрштх переконань у межах, якi не зачшають свободи iнших суб'eктiв (як форма шдивщуально!' та колективно'1 свободи), а також можливють дiяти вщповщно до власних програм економiчного розвитку, визначених на законодавчому рiвнi з урахуванням економiчних iнтересiв сво'1'х громадян та у межах, що не зачшають ïx свобод, свобод iнших держав та суб'eктiв мiжнародного права (як форма свободи держави).
Економiчна свобода мае дуже важливе значення, адже за рiвнем ïï розвитку визначаеться загальна ощнка економiчного розвитку краши. У свт iснують рiзнi рейтинги розвитку краш, основними показниками яких е пол^ична, економiчна, iндивiдуальна свобода. Одним iз таких е рейтинг краш за шдексом економiчноï свободи Heritage Foundation, який визначае американська дослщницька однойменна оргатзащя Heritage Foundation й оприлюднюе у виданнi «Wall Street Journal». Проведет свiтовi дослiдження вказують на достатньо сильну кореляцiю мiж економiчною свободою i процвiтанням краши. Економiки, що мають бiльш високий рiвень свободи, набагато успiшнiше працюють над зменшенням бiдностi, нiж жорстко регульоват економiки. Як правило, вищий рiвень добробуту, особисто'1' свободи й тривалост життя саме в крашах з високим рiвнем економiчноï свободи.
1ндекс економiчноï свободи Heritage Foundation розраховують як середне арифметичне за десятьма рiвноважними показниками: свобода торпвл^ свобода бiзнесу, фiскальна (податкова) свобода, монетарна (грошова) свобода, державнi витрати, фiнансова свобода, свобода iнвестицiй, захист (гаранта) прав власностi, свобода вщ корупцп, свобода працi. Максимальна ощнка за кожним показником сягае позначки 100 балiв. За шдексом економiчноï свободи краши св^у подiляють умовно на п'ять груп: 1) вшьт (free) - з показником 80-100 балiв; 2) переважно вiльнi (mostly free) - з показником 70-79,9 бала; 3) помiрно вшьт (moderately free) - з показником 60-69,9 бала; 4) переважно невшьт (mostly unfree) - з показником 50-59,9 бала; 5) невшьт (деспотичт) (repressed) - з показником 0-49,9 бала.
Украша увшшла до групи краш нижчо'1' категорп репресивних економiк з показником шдексу до 50 балiв i посiла 155 мiсце (49,3 бала). За 20^чний перiод становлення незалежно'1' Укра'1'ни величина iндексу економiчноï свободи кра'1'ни зросла з 39,9 бала (1995 р.) до 49,3 бала (2014 р.), причому з 1995 р. по 2002 р. Украша була у груш краш з так званою «невшьною економшою», з 2003 р. по 2008 р. краша покращила свш рейтинг i пщнялась до позици у грут краш з «переважно невшьною» з найвищим рiвнем економiчноï свободи у 2005 р. - 55,8 бала. Проте, починаючи з 2009 р., шдекс економiчноï свободи е нижчим за 50 балiв, що вщносить Укра'1'ну до групи краш, де економiчна свобода обмежуеться i е репресивною (Див.: рис.).
60 50 40 30 20 10
0
1995 1997 1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013
□ Бали
1ндекс економ1чноТ свободи УкраТни
Украша знаходиться на останньому мсщ у рейтингу серед 43 европейських краш i мае не найвищi показники (Див.: табл.).
1ндекс економ1чноТ' свободи УкраТни та його складов! у 2014 рощ
Загальн ий бал
Сво бода бiзн есу
Своб ода ТорПЕ лi
Фюкал
ьна свобод а
Держа
внi витрат и
Монета
рна свобода
Свобод а
швести цiй
Фiнансо ва
свобод
Захис Свобо Св
т да о
прав вщ бо
власн коруп да
OCТi Щ1 пра
Щ
30.0 21.9 49.8
49.3
59.8 86.2 79.1
37.5
78.7
20.0
30.0
1з десяти критерпв, що визначають загальний iндекс економiчноi свободи, Украша мае висок бали лише у трьох: у сферi торгiвлi (86,2), монетарноi (78,7) та фiскальноi свободи (79,1). Найнижчi бали Украша мае щодо свободи iнвестицiй (20), свободи вщ корупцп (21,9), фiнансовоi свободи (30) та захисту прав власност (30). Порiвняно з минулим роком рiвень економiчних свобод в Укрш'ш вирiс на три бали, що дозволило крш'ш пiднятися в рейтингу на 155 мюце.
Експерти, яю проводять дослiдження економiчного розвитку краш, зробили висновок, що за 20^чну iсторiю оцiнювання iндексу економiчноi свободи Украша просунулася на дев'ять сходинок вгору. За оцшкою експертсв, зростання спостер^аеться бiльш нiж з половини економiчних свобод, включаючи особливi устхи у сферi монетарно'1 полiтики, фюкально'1 свободи, свободи вiд корупцп та свободи торпвль Але таке зростання е досить скромним, зважаючи на той факт, що в 2006 р. Украша посщала 117-те мюце i належала до групи «переважно невшьно!» економiки.
«Економша Украши залишаеться "репресованою". Бiльш глибокi iнституцiйнi реформи мають вирiшальне значення для досягнення вищого економiчного розвитку. Законодавча база залишаеться вкрай вразливою для поличного втручання, i корупцiя ще бшьше пiдривае верховенство закону. Показники свободи прав власносп, фiнансовоi та швестицшно'1 свободи вже декiлька рокiв залишаються на тому ж рiвнi (30, 30 i 20 балiв вщповщно). Причинами дуже низького рiвня швестицшно'1 свободи в УкраНш, на думку експер^в, е, по-перше, складнiсть i суперечливий характер норм украшського законодавства, що регулюють iнвестицiйну дiяльнiсть; по-друге, нерiвнiсть умов для укра'шських та шоземних iнвесторiв; по-трете, слабкий правовий захист iнвесторiв; по-четверте, непрозорий приватизацшний процес. Бiзнес перебувае у тюному взаемозв'язку з полiтикою. Судова влада перебувае тд iнтенсивним пол^ичним тиском i значною мiрою виконуе волю виконавчо'1 влади.
Загальне податкове навантаження становить 38 вщсотюв валового внутршнього доходу. Державнi витрати складуть 46 вщсотюв вiд ВВП. Державний борг 40 вщсотюв вiд валового внутршнього виробництва.
Процес запуску бiзнесу був спрощений, але виконання лщензшних вимог, як i рашше, займае багато часу i коштуе дорожче - у шють разiв вище за рiвень середньорiчного доходу. Кодекс законiв про працю е застаршим.
Середня тарифна ставка становить 1,9 вщсотка. 1снуе багато державних пщприемств i секторiв економши, де iноземнi швестицп обмежено урядом. Фшансова система залишаеться слаборозвиненою. Реструктуризащя банкiвського сектора вiдбувалася повiльно у зв'язку з наслщками недавньо'1 глобально'1 фшансово'1' кризи, яка призвела до банкрутства та нацiоналiзацiï низки банюв» [8].
Корупцiя е однiею з найсерйозшших проблем Украши, стан яко'1 продовжуе погiршуватись. За iндексом сприйняття корупцп, який визначае авторитетна мiжнародна правозахисна органiзацiя Transparency International, Украша в 2013 рощ посщала 144 мюце серед 177 дослiджуваних краш [9]. Нагадаемо, що цей шдекс вказуе на мiсце краш у рейтингу за 1'х рiвнем корупцп в державному секторi. Оцiнка виставляеться вщ 0 (дуже високий рiвень корупцп) до 100 (дуже низький рiвень). Варто зазначити, що Украша мае лише 25 балiв.
Отже, проаналiзувавши iндекси економiчного розвитку та стану корупцп в Укрш'ш, зроблеш мiжнародними органiзацiями, можна дiйти висновку, що банювська система е не досить ефективною, фшансовий сектор недорозвинений, а фшансова система в цшому е слабкою. Рiвень державного втручання залишаеться високим, що в свою чергу негативно впливае на розвиток вшьного ринку, заважаючи процесам ринкового цшоутворення i конкуренцп. Як свщчить досвщ економiчно розвинених краш, розмежування вшьного ринку та держави забезпечуе досягнення високого рiвня економiчного розвитку. Таю явища, як бщшсть та низьк темпи економiчного зростання, свщчать про низький рiвень економiчноï свободи, що е характерним для Украши сьогодш.
Таким чином, Украша мае пщвищувати свiй рiвень економiчноï свободи, тим самим пщшмаючи рiвень життя населення та сво'1 свiтовi рейтинги.
Це можна зробити шляхом забезпечення основ розвитку економiчноï свободи i визнання важливо'1 ролi держави в економщ, але при цьому ïï дiяльнiсть мае бути зосереджена на головних функцiях, якi не стримують економiчних свобод. Необхiдно посилити конституцшш засади економiчноï свободи у Конституци Украши. Конституцiйнi положення, що стосуються певних аспекпв економiчноï свободи, розпорошеш в текстi Основного Закону, що негативно впливае на ïï реалiзацiю. Так, вщповщно до ст. 13 Конституци Украши держава забезпечуе захист прав уах суб'ектiв права власносп i господарювання, соцiальну спрямованiсть економши, ст. 41 - непорушнiсть права власносп, а ст. 42 - свободу пщприемницько'1' дiяльностi. Тому пропонуемо закршити засади економiчноï свободи в I роздш Конституцiï, виклавши ст. 13 у такш редакцiï: «Засади економiчноï свободи гарантуються державою. Власшсть е непорушною. Гарантуеться свобода пщприемницько'1' дiяльностi, забороняеться монополiзацiя та недобросовюна конкуренцiя». Закрiплення економiчноï свободи як одша з визначальних засад конституцшного ладу забезпечить ïï реалiзацiю i надшний захист.
Список л1тератури: 1. Смит А. Исследование о природе и причинах багатства народов : пер. с англ. / А. Смит. - М.: Эксмо, 2007. - 1776 с. 2. Фридман М. Капитализм и свобода : пер. с англ. / М. Фридман. - М.: Новое издательство, 2006. - 240 с. 3. Яременко О. Лiбералiзм, економiчна свобода i держава / О. Яременко // Економша Украши. - 2010. -№ 12. 4. Конституцшш засади економiчноï системи Украши : монографiя / В. А. Устименко, Р. А. Джабрашов, В. М. Кампо та ш.; за ред. В. А. Устименка ; НАН Украши, 1н-т економшо-правових дослщжень. - Донецьк : Юго-Восток, 2011. - 219 с. 5. Конститущя Украши вщ 28.06.1996 р. // ВВР Украши. - 1996. - № 30. 6. Савчин М. В. Конституцшний лад Украши та економiчний конституцiоналiзм / М. В. Савчин // Часопис Кшвського ун-ту права. - 2010.
- № 4. 7. Уничтожить корпоративный социализм: Интервью М. С. Бернштама. // Эксперт.
- 2002. - № 14. - 8 апр. 8. Рейтинг краш за шдексом економiчноï свободи Heritage
Foundation [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.heritage.org/index/explore.aspx?view=by-region-country-year. 9. Рейтинг краш за шдексом сприйняття корупцп Transparency International [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cpi.transparency.org/cpi2013/results/.
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СВОБОДА: СУЩНОСТЬ И СОСТОЯНИЕ В УКРАИНЕ Глинянская Е. В.
В статье определены особенности экономической свободы, проведено разграничение между экономической свободой и свободой экономической деятельности. Проанализировано индекс экономической свободы в Украине.
Ключевые слова: экономическая свобода, свобода экономической деятельности, индекс экономической свободы в Украине.
ECONOMIC FREEDOM: NATURE AND SITUATION IN UKRAINE Glynianska O. V.
In the article there is the features of economic freedom, the differentiation between economic freedom and freedom of economic activity. There is analyzed the index of economic freedom in Ukraine.
Key words: economic freedom, freedom of economic activity, the index of economic freedom in Ukraine.
Надтшла доредакцИ 21.02.2014р.
