CC BY
40
В.В. 1ванова
ВПЛИВ ШФОРМАЩЙНО-КОМУШКАЩЙНОÏ CK^^OBOÏ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ КРАÏНИ
Глобалiзацiйнi процеси, що вiдбуваються останнiм часом, значно загострили конкуренцш мiж крашами свiту. Виршити цю проблему для себе Украша зможе лише за умови пщвищення конкурентоспроможностi нащональноi економiки на основi iнновацiй [1, 107]. Забезпечення високого рiвня
iнновацiйностi можна досягти, якщо швидкими темпами рухатися в напрямi побудови економiки, яка грунтуеться на знаннях, що обрали для себе розвинуп краши.
Для цього необхщно визначитися з основними завданнями та засобами !х реалiзацii, що актуалiзуе потребу аналiзу украшських реалiй стосовно свггового конкурентного середовища та мiри наближення економiки Украши до економжи, яка грунтуеться на знаннях, виявлення та аналiзу чинникiв, що стримують або навпаки прискорюють темпи економiчного зростання та пiдвищення конкурентно'!' позици краши.
Вивченню проблематики
конкурентоспроможностi нацiональноi економжи в контекстi нового етапу й розвитку присвяченi дослiдження В.М. Гейця, Л.1. Федулово:!,
Ю.М. Бажала, Б.С. Кваснюка,
О.О. Лапко, В.П. Александрово1 та iнших украшських учених.
Конкурентоспроможнють за
сучасних умов - не показник стану економжи, а рушшна сила 11 розвитку, що залежить вщ рiвня розвитку людського потенщалу краши. У ходi
дослiджень доцшьно виокремити серед чинникiв, що визначають стан конкурентоспроможностi, tï, якi впливають на процес переходу економiки до економжи, що грунтуеться на знаннях, i свiдчать про готовнiсть до такого переходу.
Метою статл е аналiз зв'язку розвитку економiки, що грунтуеться на знаннях, i конкурентоспроможност краши в цiлому на основi дослiдження системи 1'х оцiнки за допомогою композитарних iндексiв, визначення мюця Украши у свiтi за даними критерiями та ролi
iнформацiйно-комунiкацiйного сектору (шформацшних ресурсiв у
загальносвiтових процесах становлення i розвитку шформацшного суспшьства й економiки, що грунтуеться на знаннях).
Для оцшки мiри готовности кра'1'н для переходу до економки, що грунтуеться на знаннях, Всесвггшм банком запропонований 1ндекс економiки знань - 1ЕЗ (The Knowledge Economy Index - КЕ1). Це композитарний шдекс, для побудови якого використовуються чотири агрегованi ш-декси: економiчного стимулювання та iнституцiонального режиму (Economic Incentive and Institutional regime); освгги та людських ресурсiв (Education and Human resources); шновацшно'1 системи (The Innovation System); шформацшних та комушкацшних технологш
(Information and Communication Technology - ICT) (рис. 1). Вш визначаеться як 1'х
© 1ванова Валентина Васитвна - кандидат економ1чних наук, доцент. Ушверситет споживчо! кооперацп Украши, Полтава.
ISSN 1562-109X
середне арифметичне [2].
Рис. 1. Структурм компоненти гндексу економгки знань
Кожен iз даних агрегованих шдекав - це середня арифметична величина нормалiзованих даних ряду показниюв певно'' групи. Для нормалiзащi використовуеться сукупнiсть даних (значень) показниюв усiх краш, що ранжуються за тим чи шшим показником вiд 1 до 132 (кшькють обстежених краш). Нормалiзований показник для краши розраховуеться як вщношення числа краш, показники яких прше дано'', до числа всiх розглянутих краш, у результатi чого нормалiзований показник набувае значень вiд 0 до 10 та фактично визначае стан певно'1' краши порiвняно з показниками шших краш [3].
За даними Всесвггнього банку, на листопад 2006 р. 1ЕЗ для Укра'ни становив 5,55, що дало 1'й змогу посiсти 49 мiсце серед 132 обстежених краш (табл. 1), а вже за даними на серпень 2007 р. Укра'на перемютилася на 51 позицш серед 137 краш, для яких визначався 1ЕЗ, пропустивши вперед Румунiю та Швденну Африку, що посiли вiдповiдно 48 та 50 мюця, пiднявшись iз 54 та 58 вщповщ-
но. Спшьним для обох краш щодо пiдвищення рейтингу е зростання значень
шдексу шновацшно'' системи й шдек-су шформацшно-комушкацшних
технологiй.
Таблиця 1. Рейтинг Украгни за гндексом економгки знань [4]
Дата Рейтинг Кшькють обстежен их краш 1ндекс економжи знань Субшдекси
економiчне стимулювання та шститу-цiональний режим шнова-цiйна система освгга та людськi ресурси шформа- цiйнi технологи та кому-шкацп
11.2006 49 132 5,55 4,33 5,86 7,66 4,34
08.2007 51 137 5,58 4,67 5,78 7,54 4,32
Натомють Укра'на втратила сво'' позици через зниження значення таких шдекав: iнновацiйна система, освiта та людсью ресурси, шформацшно-комуш-кацiйнi технологи, тобто в тих напрямах, що найбшьше потребують знань i самi безпосередньо впливають на 1'х
формування, а отже, обумовлюють розвиток економши, що грунтуеться на знаннях, i побудову iнформацiйного суспiльства.
Розглянемо як складовi даного iндексу (1ЕЗ) представленi в показниках,
що характеризують
конкурентоспроможнють краш.
У Глобальному звт про конкурентоспроможнiсть (The Global Competitiveness Report) Светового економiчного форуму подасться композитарний iндекс - Глобальний
шдекс конкурентоспроможностi - Г1К (The Global Competitiveness Index), що визначасться на основi трьох складових: основш вимоги (Basic requirements), чинники пщвищення ефективностi (Efficiency enhancers) та шновацшш чинники (Innovation factors) (рис. 2).
Рис. 2. Структурм компоненти глобального гндексу конкурентоспроможностг
До основних показниюв (вимог) включають шституцп, фiзичну шфраструктуру, макроекономiчну
стабiльнiсть i базовий рiвень розвитку людського потенцiалу, у тому чист й особисту безпеку. Чинники пщвищення ефективносп включають бiльш високий рiвень розвитку людського потенцiалу (вищу освiту та навчання), ринкову ефективнють i технологiчну оснащенiсть. Третя складова визначасться рiвнем використання iнновацiй i вдосконалених методiв оргашзаци виробництва та ведення бiзнесу [5].
В основi побудови глобального iндексу конкурентоспроможностi як i iндексу економiки знань, лежить ощнка стану освiти та рiвня розвитку шновацшно'1'
дiяльностi. Розвиток шформацшно-комушкацшних технологш (складова для побудови 1ЕЗ) е одним iз чинниюв
забезпечення високого рiвня
технолопчно'1' оснащеносп (складова для побудови Г1К), а базовий рiвень розвитку людського потенщалу (для Г1К - охорона здоров'я та початкова освгга) ураховуеться при визначенш iндексу економiчного стимулювання та шститущонального режиму, а також шдексу освгти.
Наступним показником, що розглядаеться як вимiрник рiвня свггово'1' конкурентоспроможносп, е iндекс зростання конкурентоспроможностi (1ЗК), що також е композитарним i визначаеться на основi агрегованих шдекав (рис. 3): технологш, державних шституцш та iндексу макроекономiчного середовища, яю, у свою чергу, будуються на основi пiдiндексiв [5].
1ндекс технологш формуеться за складовими: шноваци, шформацшно-комунiкацiйнi технологи (1КТ), трансфер
технологш. 1ндекс державних iнституцiй визначаеться на основi пiдiндексiв: контракти i закони, корупщя. 1ндекс макроекономiчного середовища
утворюеться за складовими:
макростабшьнють, витратнiсть уряду та кредитний рейтинг краши [6, 74].
Отже, в основi побудови даного шдексу, як i 1ЕЗ, мiстяться технолопчш й
Рис. 3. Структурнг компоненти шдексу зростання конкурентоспроможностг
шновацшш чинники. Стан iнновацiйноi дiяльностi та розвиток 1КТ ураховуються при визначеннi субшдексу технологiй композитарного iндексу зростання конкурентоспроможносп, а саме складовi: шноваци та шформацшно-комунiкацiйнi технологи.
Даний зб^ основ побудови та визначення розглянутих шдекав пiдкреслюе, що перехiд краш до економiки, що грунтуеться на знаннях, тдвищуе рiвень !х
конкурентоспроможносп, а отже, забезпечить достатньо високе значення глобального iндексу конкурентоспроможносп, який чiтко вiдображае стан краш, не дозволяе !м швелювати результати дiяльностi за паритетом купiвельноi спроможностi, дае сильнi та реалютичш сигнали щодо перспектив краш у мiжнародному розподiлi [6, 93].
Методолопя оцiнки готовностi краш до економши, що грунтуеться на знаннях, i мiжнародноi
конкурентоспроможностi свiдчить, що розвиток iнформацiйно-комунiкацiйного сектору вiдiграе ключову роль у
становленш та розвитку такоi економiки, а вiдтак, i забезпеченш
конкурентоспроможностi краiн.
На сучасному етат розвитку свiтовоi економiки високий стутнь конкурентоспроможностi розвинутих краiн базуеться передуам на перевагах високого рiвня технолопчного розвитку, що забезпечуе використання шновацш та iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй
[7].
Рейтинги Украши за iндексами мiжнародноi конкурентоспроможносп та !х динамiка свiдчать про '!х достатньо низький рiвень i занадто повiльний прогрес. Так, за глобальним шдексом конкурентоспроможностi, який дае найбшьш реальну оцiнку сучасного стану та перспектив краши, у 2004 р. Украша посщала 73 мюце серед 104 краiн, у 2005 р. рейтинг краши зрю до 68 позици при збшьшенш кшькосп обстежених краiн до 117, але вже наступного року вщбулося його падшня до 78 мiсця серед 125 краш. У 2007 р. можна вже зазначати полшшення рейтингу Украши за глобальним шдексом
конкурентоспроможносп, який пiднявся до 73 позици при збiльшеннi кiлькостi обстежених краш до 131 (табл. 2).
Дослщження рейтингу
композитарних складових цього шдексу, наприклад у 2006 р., свщчить про найнижчi позици краши щодо шституцш -
потенцiалу - 94 та технолопчно! оснащеностi - 90, що включае оцiнку стану розвитку шформацшно-комунiкацiйних технологiй (табл. 3).
Рейтинги Укра'ни за iндексом зростання конкурентоспроможносп та його складовими подаш у табл. 4.
104, базових чинникiв розвитку людського
Таблиця 2. Глобальний гндекс конкурентоспроможностг Украгни у 2004-2007рр. [5; 6, 91,]
Рк Рейтинг Кшькють обстежених краш
2004 73 104
2005 68 117
2006 78 125
2007 73 131
Таблиця 3. Композитарнг складовг 1ГК Украгни у 2006 р. [5]
Показники Рейтинг Бал
Загальний шдекс 78 3,89
Основш показники 86 4,15
шституцп 104 3,14
шфраструктура 69 3,3
макроекономка 74 4,27
охорона здоров'я та початкова освпа 94 5,88
1нновацшш чинники 78 3,47
бiзнес-iнновацii 76 3,84
шноваци 73 3,11
Чинники пщвищення продуктивносп 69 3,68
вища освпа та навчання 48 4,35
ринкова ефективнють 80 3,96
технолопчна оснащенють 90 2,71
Таблиця 4.1ндекс зростання конкурентоспроможностг Украгни у 2001-2005 рр. [5]
Рк Мюце Кшькють обстежених краш
1ндекс зростання конку эентоспроможносп
2001 69 75
2002 77 80
2003 84 102
2004 86 104
2005 84 117
1ндекс технологш
2001 69 75
2002 72 80
2003 84 102
2004 83 104
2005 85 117
1ндекс державних шституцш
2001 71 75
2002 72 80
2003 94 102
2004 97 104
2005 90 117
1ндекс макроекономiчного середовища
2001 73 75
2002 77 80
2003 70 102
2004 76 104
2005 78 117
1з наведених даних можна зробити висновок, що конкурентна позищя краши залишасться низькою, незважаючи на позитивну змшу в 2005 р., а саме тдвищення рейтингу до 84 позицй при збiльшеннi кiлькостi обстежених краш iз 104 до 117. Негативним при цьому е одночасне зниження у 2005 р. порiвняно iз 2004 р. i попереднiми роками рейтингу технолопчного чинника, що на сучасному етат вiдiграе ключову роль у забезпеченш переходу до економжи, що грунтуеться на знаннях, i високого конкурентного статусу краши. За шдексом технологiй, до складу якого входить i субiндекс шформацшно-комунiкацiйних технологи, Укра'ша посiла у 2005 р. 85 позицш серед 117 обстежених краш.
Пщвищення рейтингу Украши у 2003 р. пояснюеться впливом посилення чинниюв макроекономiчного
середовища, а вже у 2004 р. змши рейтингу реально не вщбулося, вш визначився 76 мiсцем за шдексом макроекономiчного середовища, 97 - за шдексом державних шституцш та 83 - за шдексом технолопчно'].' готовность
Тiльки суттева змiна шформацшно-знаннево'].' технолопчно'].' конкурентоспро-можностi Украши може забезпечити 1й високе мiсце в економiчному рейтингу [1, 354].
На даний час оцшки 11 конкурентоспроможносп в рамках Свiтового економiчного форуму свщчать, що динамiка економiчних процеав у кра'1.ш забезпечуеться використанням
таких наявних чинниюв виробництва, як природш ресурси та дешева робоча сила. Для скорочення вщсташ мiж Украшою та розвинутими кра'шами у напрямi переходу до економiки, що грунтуеться на знаннях, i пiдвищення конкурентоспроможносп першочерговим та невiдкладним е розвиток шформацшно-комушкацшно! складовоi економiки, активiзацiя процесу формування i розвитку iнформацiйного ринку та людського потенцiалу.
Для кшькюно! характеристики ос-таннього ООН розробила та використовуе спещальний iндекс людського розвитку (1ЛР), який характеризуе тривалють життя при народженнi, стан освгги та життевий рiвень.
Вiн розраховуеться на основi даних стосовно трьох складових: здоров'я та довголпгя, що визначаються очiкуваною тривалiстю життя; освпа, що визначаеться на основi показника грамотносп населення та показника охоплення населення трьома ступенями освпи (початкова, середня, вища); матерiальний рiвень жит-
тя, що характеризуеться величиною ВВП на душу населення за паритетом кут-вельно! спроможностi. 1ндекс
визначаеться як середня величина трьох одержаних iндексiв.
Максимально можливе значення даного шдексу - 1 буде мати краша, у якiй середня тривалють життя дорiвнюе 85 роюв, ВВП - 40 тис. дол. США, рiвень грамотностi дорослого населення - 100%,
населення вщповщно до вшу навчасться у певних навчальних закладах.
Украша у свгговому рейтингу за iндексом розвитку людського потенцiалу посiдаe невисоке мюце (табл. 5). Як свiдчать даш таблицi, вона вiдноситься до краш Ï3 середнiм рiвнем людського розвитку, але слщ вiдмiтити, що за 10 роюв ïï рейтинг рiзко знизився, так, у 1991 р. Украша посщала 45 мiсце серед
Таблиця 5. Рейтинг Украти за шдексом розвитку людського _потенциалу у 1991-2005 рр. [6, 109; 8, 227, 9]_
Рк 1ндекс Мюце Кшькють обстежених краш
1991 0,823 45 173
1992 0,842 54 174
1993 0,719 80 174
1994 0,689 95 175
1995 0,665 102 174
1997 0,721 91 174
1998 0,744 78 174
1999 0,742 74 162
2000 0,748 80 173
2002 0,777 70 177
2004 0,766 78 177
2005 - 78 177
173 обстежених краш, у 2000 р. - це 80 серед 173 краш. Хоча у 2004-2005 рр. рейтинг ïï зрю, але цього недостатньо для забезпечення досягнення мети переходу до економки, що грунтусться на знаннях, побудови шформацшного сустльства та тдвищення конкурентоспроможносп краши на мiжнародному рiвнi.
Висновки. Реалiзацiя дано'1' мети потребуе розвитку людського потенщалу й шформацшно-комункащйно1' галузi як взаемопов'язаних i найбiльш впливових чинниюв на сучасному етапi, тому постае питання дослщження умов для ïx розвитку, однiею з яких е становлення iнформацiйного ринку, удосконалення оргашзацп використання iнформацiйниx ресурсiв.
Наведен данi свiдчать, що Украша займае вкрай низью конкурентнi позици серед краш свпу, що обумовлено значною мiрою i впливом теxнологiчного чинника, особливо недостатшм розвитком тако'1' його складово'1', як iнформацiйно-комунiкацiйний сектор, активна участь якого на сучасному етат набувае особливо'1' актуальностi.
Л1тература
1. Украша у вимiрi економiки знань / За ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. - К.: Основа, 2006. - 592 с.
2. http ://www.oecdcentre.hse.ru/mater ial/opublic/system_indicators.pdf.
3. Доклад о развитии человеческого потенциала в Российской федерации. -http://www.undp. ru/download.phtml?$322.
4. http://info.worldbank.org/etools/ kam2/KAM_page5. asp.
5. http://www.weforum.org.
6. Конкурентоспроможнють нащо-нально'1' економiки / За ред. д.е.н. Б.С. Квас-нюка. - К.: Фенкс, 2005. - 582 с.
7. Савинов Ю.А., Абрамова А.В. Влияние информационных технологий на конкурентоспособность стран в
мировой экономике // Вопросы статистики. - № 5. - 2006. - С. 8-13.
8. Економжа Украши: стратепя i полггика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця. - К.: Фешкс, 2003. - 1008 с.
9. http://www.pravda.com.ua/ru/news /2007/11/27/67392.htm.
