CC BY
14
15. Hesse S., 1995. A manual for higher education institutions. M.: "School Press", 448 pp.
16. Korolova, T., Pavlova T., 2013. Financial support of innovative processes in the scientific sphere: problems and tendencies. Pereyaslav-Khmelnytsky: Higher educational institutions of Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after Hryhoriy Skovoroda, pp. 25-29.
17. Podhorny A., Korolova T., 2017. On the optimization of the network of higher educational institutions in Ukraine. Economy of Ukraine, vol. 8, pp. 60-72. Available at: http://library.nakkkim.edu.ua:8080/libr/DocDescription?doc_id=33228
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 53-59
УДК 339.972
JEL classification: C33, F15
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/7
А. Ставицький, канд. екон. наук, доц.
ORCID ID 0000-0002-5645-6758 КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
РОЛЬ еВРОПЕЙСЬКО'1 ШТЕГРАЦП в ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Розглядаеться питання забезпечення рiвня економично/ безпеки кранами Свропи. На ocHoei гравтацшно/ моделi створена панельна регреыя для 49 европейських кра/н за 1991-2017 роки. Результати дали змогу визначити фактори, що впливають на розповсюдження високого рiвня економично/ безпеки на сусдн кра/ни. Зокрема, проаналiзовано силу впливу таких факторiв, як: ндекс економ/'чно/' безпеки кра/ни-сусда, рiзниця в ндексах економ/'чно/ безпеки м iж кра/нами, в1'дстань м/'ж кра/нами, наявнсть спльних кордонв, участь кра/ни в Свропейському Союзi, введення евро в кра/нь
Ключовi слова: економiчна безпека, гравШацшна модель, панельна регреая, Свропейський союз, евро.
Постановка проблеми. Довгий час людство намага-еться побудувати модель, що стимулюватиме стабть-ний розвиток. Очевидно, що це буде неможливо, якщо юнують рiзнi за економiчними або со^альними показни-ками кражи. Процеси глобалiзацií були покликан в першу чергу ушфкувати свппвий ринок, що, на думку еко-номю^в, мало сприяти вирiвнюванню принаймн еконо-мiчного розвитку держав. Водночас слщ в^^тити, що зазначен процеси вирiвнювання вiдбуваються вкрай не-рiвномiрно. Зокрема, навiть не зважаючи на створення Свропейського Союзу, проведення однаково''' полiтики, активного перемiщення робочо''' сили, рiзниця в доходах громадян рiзних краж рiзниться у дектька разiв. Виникае питання, як швидко може вiдбуватися процес вирiвню-вання мiж кражами, як наявнiсть сус^в може сприяти економiчному або со^альному розвитку.
У цiй роботi буде здшснена спроба вiдповiсти на це питання за допомогою використання грав^ацмно''' мо-делi для визначення взаемовпливу мiж державами Свропи. Таю моделi часто застосовуються на практицг На-приклад, у роботi [1] була проаналiзована подiбна модель лише для потреб прогнозування торговельних по-тогав. В iншiй робот [2] гравiтацiйна модель використана для оцжки можливого виходу Велико' Британп з СС та аналiзу практичних наслiдкiв для торгiвлi мiж кражами. Тага моделi навiть застосовуються для аналiзу експорт-них потокiв вина [3]. Таким чином, гравп"ацмш моделi можуть широко застосовуватися для проведення мiж-кражного аналiзу. Зазвичай вони застосовуються для аналiзу рiвня торгiвлi мiж кражами, але iснуе можливють модифiкувати и таким чином, щоб розглянути, як вщбу-ваеться вплив бтьш заможних суспiльств на менш ба-гатi. Оскiльки рiвень розвитку економки, який зазвичай характеризуеться показниками ВВП, ВВП на душу насе-лення, рiвня заробiтноí плати тощо не завжди точно вь дображае ягасть життя населення, то для аналiзу вико-ристаемо показник економiчноí безпеки, що дозволяе врахувати не ттьки економiчнi, а й со^альш, виробничi, ресурснi фактори [4].
Одшею з особливостей розрахунку iндексу економiч-но' безпеки е мiжкраíнна диферен^а^я. Очевидно, що це пов'язано з дуже багатьма чинниками: початковими умовами, економiчною моделлю в краíнi, роллю сусiдiв. Водноас фактори лiбералiзацií цж, збiльшення руху ка-пiталу, усунення торгових бар'ерiв i технологiчнi розро-бки прискорили процес i наслщки глобалiзацií. У свою чергу це призвело до суттевого зростання торгiвлi мiж кражами. Уряди держав намагаються створити рiзнi сти-мули для полтшення торгового балансу. Це сприяе по-ширенню унiфiкованих правил гри, моделей господарю-вання, технологiчних розробок, що в принцип мае сприяти конвергенци економiчного розвитку краж.
Метою роботи е визначення важливих факторiв, що впливають на поширення iндексу економiчноí безпеки мiж кражами Свропи.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Поширення лiберальноí ринково' економiчноí системи в останнi десятирiччя змусило унiфiкувати економiчну систему як розвинених краж, так i тих, що розвиваються i е вже розвинен [5]. На думку Кохонена [б], економiчнi ре-форми виконувалися швидше i всебiчнiше в кражах Бал-т1Т та Польщг Це було пов'язано з вибором шоково' те-рапи для швидкого здмснення реформ i завершення переходу, проведення масово' приватизацií, стабозацп макроекономiки. Зовсiм iнша ситуацiя спостер^аеться в Украíнi, де вже майже чверть столггтя реформи бiльше iмiтуються, нiж здiйснюються.
На жаль, доводиться констатувати що за останню чверть столггтя Укра'на не змогла здмснити кроки, необ-хiднi для впровадження реального ринкового мехашзму. Унаслiдок цього Укра'на за сво'м розвитком залиша-еться майже на рiвнi 1990-х рогав, тодi як iншi сусщы кражи збiльшили свiй добробут у декiлька разiв. На рис. 1 представлено ждекс вВп краж-сус^фв Укра'ни. Найбть-шого прогресу досягла Румушя, яка збiльшила свiй ВВП у 7,3 рази, трохи вщстае вщ не' Чехiя, яка продемонстру-вала зростання у 7,26 рази. Однак у Укра'ни зростання всього в 1,45 рази, що очевидно свщчить про суттеве вiдставання в розвитку вщ навiть найближчих держав.
© Ставицький А., 2019
Рис. 1. 1ндекс ВВП кра'ш-сус^в Украши, 1991 рiк =1.
^ & <# сФ с?4 г©1' г?? ^ ^ ^ -К?> ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^
Бiлорусь
Польща
Словаччина
Чехiя
Румунiя
Туреччина
Угорщина
Росiйська Федерацiя УкраТна
Джерело: побудовано автором на оcновi даних [7].
Таке вщставання е очевидною загрозою з геополь тичноТ точки зору, що вже продемонстровано на приклад! окупаци значноТ частини територи УкраТни. Але цим закладаеться I подальше вщставання та програш у конкурентн1й боротьб1, оск1льки консервуеться ресурсна модель економки краТни. Однак уже було показано, що в сучасному свт змшюеться роль ресурс1в у сучаснш економ1ц1. Наприклад, за останш десятир1ччя ц1ни на основн1 ресурси зростали у 2-5 раз1в повть-н1ше, н1ж на ц1ни акцш технолог1чних компан1й [8], тобто виживати лише за рахунок бтьш-менш потужноТ металург1йноТ промисловост1 у нашоТ краТни вже не вийде. Це означае, що основою подальшого розвитку мають стати нов1 технолог1Т, як1 зменшать залежн1сть економ1ки в1д енерг1Т [9] та шших ресурс1в. Цього мо-жна досягти за рахунок збтьшення в1дновлювальних джерел енерг1Т. Якщо вже сьогодш в деяких краТнах близько 20% електроенерги виробляеться з вщновлю-вальних джерел, то до 2050 року майже вся електро-енерпя буде вироблятися саме за допомогою альтер-нативноТ енергетики [10].
За рахунок тюноТ м1жнародноТ сп1впрац1 спостер1га-еться надзвичайно швидке поширення технологш. Тому наш1й краТн1 необх1дно зробити ривок у залученш 1нвестиц1й в нов1 технолог1Т, щоб уникнути пастки бщно-ст1 в найближч1 роки. Зокрема, розвиток технологш до-зволяе суттево зменшити витрати на транспортування продукци, швидк1сть доставки вантаж1в, тому т1 переш-коди, що заважали розвитку торпвл1 та економ1чн1й гло-бал1зац1Т, поступово зменшуються. Це призводить до
суттевого зростання обсяг1в експорту товар1в I послуг. На рис. 2 зображена динамка експорту товар1в I послуг у мтьярдах долар1в США у пост1йних ц1нах 2010 року для вс1х краТн св1ту та краТн Свропи 1ЦентральноТ Ази. Як видно, загальн1 обсяги експорту за останш 37 роюв зросли в 5,72 рази в постшних ц1нах, що в1дпов1дае се-редньор1чному зростанню на р1вн1 4,82%. Для краТн Св-ропи та Центрально!' Ази збтьшення експорту стано-вило 4,79 рази, або 4,32% за р1к.
Очевидно, що таке зростання торгових потоюв мае сприяти вир1внюванню технолопчного розвитку краТн, Тх-н1х вимог щодо якост1 продукц1Т, регулювання внутрш-нього виробництва тощо. Таким чином, поширення новь тн1х тенденцй технолог1й мае сприяти б1льшому обм1ну м1ж краТнами, залученню найкращих практик, що мае збь льшувати як економ1чний, так I соц1альний розвиток краТн-сусщ1в.
Глобал1зац1йн1 процеси призвели до пщвищення ефективност1 руху кап1талу, м1жнародноТ торг1вл1, ство-рення нових м1жнародних корпорац1й, що за своею еко-ном1чною потужн1стю не поступаються певним краТнам. Однак, як засв1дчуе практика, глобал1зац1ю не можна сприймати лише як позитивне явище, осктьки в бтьшо-ст1 краТн суттево зросло розшарування доход1в, з'яви-лися соц1альн1 ризики. В1йськов1 конфл1кти м1ж краТнами, соц1альн1 революц1Т, виникнення несистемних пол1тич-них орган1зац1й стали рисами практично вс1х краТн Свро-пейського Союзу, США, Близького Сходу [11].
Рис. 2. Динамiка експорту товарiв i послуг, дол США в постшних цшах 2010 року
30000
о
о 25000 о
CN X
■! 20000
15000
<
3 10000
о
d о ч:
4 5000 а.
с
ООООООООООООООООООСЛО)(Л(Л(ЛО)(Л(ЛО)(ЛОООООООООО->-т-т-т-т-т-т-т-Ö)Ö)0)0)Ö)Ö)0)0)0)0)Ö)0)0)Ö)0)Ö)Ö)Ö)Ö1000000000000000000 --T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-T-CNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCNCN
бвропа та Центральна Азiя
Весь CBiT
0
Джерело: Побудовано автором на основi даних [7].
Методолопя. Тепер необх1дно розглянути питання, як саме залежить р1вень економ1чноТ безпеки держав св1ту в1д ТхньоТ участ1 в процесах глобал1зац1Т, обм1ну I торг1вл1. Такий анал1з мае на мет1 в1дпов1сти на ктька запитань:
• Як1 фактори визначають р1вень економ1чноТ безпеки окремоТ краТни пор1вняно з ТТ сусщами?
• Чим пояснюеться р1зниця в Ыдека економ1чноТ безпеки м1ж краТнами-сусщами?
• Яка роль лог1стики в сучасному свт?
• Через як1 канали найб1льше зд1йснюеться вплив краТн-сусщ1в?
Для нашого досл1дження сформулюемо тага ппотези.
Ппотеза 1. 1ндекс економ1чноТ безпеки краТни-сус1да мае суттевий вплив на стан економ1чноТ безпеки. Очевидно, що внаслщок перерахованих вище причин через торпвельш, науков1, транспорты зв'язки мае збтьшува-тися забезпеченють ринку, причому, чим б1льш еконо-м1чно захищеною е краТна-сус1д, тим сильшше можна посилити свою економ1чну безпеку через в1дпов1дн1 р1-вш кооперац1Т.
Ппотеза 2. Р1зниця в Ыдексах економ1чноТ безпеки м1ж краТнами вщ1грае суттеву роль у пщвищенш економь чноТ безпеки. Якщо одна з краТн суттево вщстае вщ ЫшоТ, то за рахунок процес1в глобал1зац1Т мае в1дбуватися зме-ншення цього розриву. Очевидно, що цей процес доць льно розглядати у два боки: з одного боку, наявнють за-можноТ держави-сус1да збтьшуватиме власну економь чну безпеку, але для заможноТ краТни небагат1 краТни бу-дуть ТТ т1льки зменшувати. Потр1бно з'ясувати, наск1льки сильним е цей вплив.
Ппотеза 3. Вщстань м1ж краТнами е перешкодою для розповсюдження економ1чноТ безпеки. З одного боку, чим бтьша в1дстань м1ж краТнами, тим склад-н1ше проводити торпвлю, обм1нюватися досв1дом. З шшого боку, розвиток транспортних технолог1й суттево зменшив вплив цього фактора. Проте вщстань е основою для побудови грав1тацшноТ модели чим бь льша в1дстань, тим б1льш1 витрати несуть виробники
продукци для ТТ доставки, що мае знижувати обсяги то-рпвл1 та обм1ну технологш.
Ппотеза 4. Наявнють сптьних кордошв сприяе зрос-танню конвергенц1Т економ1чноТ безпеки. Економ1чна те-ор1я свщчить, що краТни-сус1ди мають ус1 стимули для початку торпвлк Очевидно, що краТни будуть зацкавлеш в тагай торг1вл1. Однак у б1льшост1 випадгав сус1ди мають схожий асортимент продукци, що обмежуе можливост1 для зростання торпвлк Унасл1док цього необх1дно досль дити, який вплив мае наявнють сптьних кордошв у сучасному свт. При перев1рц1 ппотези будемо виходити з того, що сп1льн1 кордони можуть бути по суш1. Водночас, якщо дегалька краТн розташован1 недалеко, а Тх розд1ляе лише незначна частина моря, то в певних випадках ц держави можна вважати сусщами. У нашому досль дженш ми перев1римо обидв1 можливостк
Ппотеза 5. Створення Свропейського Союзу позитивно вплинуло на економ1чну безпеку краТн-учаснигав. Очевидно, що сама щея створення сС сприяла ун1ф1ка-ц1Т технолог1й, нормативних акт1в, збтьшенню моб1льно-ст1 населення, п1двищенню конкуренци, створенню великого ринку, на якому представлен! фактично вс1 види ре-сурс1в. Унасл1док цього европейсьга краТни зац1кавлен1 у вступ1 до ц1еТ орган1зац1Т.
Ппотеза 6. Введення евро позитивно впливае на стан економ1чноТ безпеки. З 1999 року европейсьга краТни на-магаються ввести сптьну валюту. За економ1чними при-пущеннями, в1дсутн1сть валютних ризик1в, необхщност1 бюрократичних формальностей для покупки валюти тощо позитивно сприяе розвитку торпвл1, обм1ну науко-вими досл1дженнями. Осктьки бтьшють перех1дних краТн ще не готова ввести сптьну валюту, то варто оць нити, яку саме частку економ1чноТ безпеки вони потен-ц1йно в1д цього втрачають.
Результати. Таким чином, пщ час дослщження будемо перев1ряти наведен! шють г1потез. Для цього в1зь-мемо дан1 розрахунк1в 1ндексу економ1чноТ безпеки по вс1х европейських краТнах [4]. Для перев1рки г1потез була з1брана база даних, що м1стить р1чн1 дан1 щодо 48 краТн
з 1992 по 2017 роки. Загалом використано 51888 спосте-режень таких змжних:
• ЕВ - Ыдекс економiчноí безпеки в краíнi у певний рк
• EB_dif - рiзниця в iндексi економiчноí безпеки мiж двома кражами.
• Еи - якщо кража е членом Свропейського Союзу, то змжна дорiвнюе 1, та 0 - у протилежному разк
• Dist - вщстань мiж столицями держав у ктомет-рах. Вiдстань вимiряна GPD координат по прямiй. При цьому слщ зазначити, що вiдстань вимiрювалася мiж столицями, хоч формально доставка вантажiв не завжди вiдбуваеться саме в них. Проте столиця е основним пунктом прийому туриств, е найбтьшим i найважливiшим мютом фактично в усiх европейських кражах.
• СотВо^ег - наявнiсть сптьного кордону по сушi мiж кражами. Якщо такий кордон е, то змжна набувае значення 1, у протилежному разi - 0.
• SeaBorder - наявнiсть портiв в акваторп спiльного для краж моря. Якщо такий порт е, то змжна набувае значення 1, в протилежному разi - 0. Наприклад, Фжлян-дiя та Естошя не мають спiльного кордону, тому змжна СотВо^ег=0, але обидвi держави мають порти в Бал-тмському морi, тому SeaBorder=1.
• MONETARYU - набувае значення 1, якщо кража використовуе як нацюнальну валюту евро, та 0 - у протилежному разк
Принцип побудови бази даних дозволив отримати вь дразу стацюнары процеси з рiвнем надмносл 95% для моделi. У табл. 1 наведено результати сптьного тесту-вання змжних iндексiв безпеки на сптьну стацiонарнiсть за допомогою основних критерив. Усi вони свщчать, що змiннi е стацiонарними. Фктивш змiннi та вiдстанi було неможливо перевiрити на стацiонарнiсть через специ-фiку 'хньо' побудови для панельно' регресс.
Таблиця 1. Перевiрка шдекав економiчноТ безпеки (змiннi EB1, EB2) на стацюнаржсть
Method Statistic Prob.** Cross-sections Obs
Levin, Lin & Chu t* -11.9450 0.0000 2256 49209
Im, Pesaran and Shin W-stat -24.2051 0.0000 2256 49209
ADF - Fisher Chi-square 6767.17 0.0000 2256 49209
PP - Fisher Chi-square 5961.77 0.0000 2256 49632
Джерело: розраховано автором.
Для проведения дослщження використовуеться мо-дифiковане рiвняння гравiтацiйноí моделi. Проста модель тяжжня була викладена Я. Тiнбергеном [12] у 1962 роц на основi рiвня торгiвлi мiж краíнами як залеж-но'1' змiнноí та економiчного розмiру 1'хшх торгових парт-нерiв i вщсташ мiж фiнансовими центрами краж як неза-
лежних змiнниx. У цьому дослщженш замiсть просто' мо-делi буде використана модифiкована форма модели що складаеться з рiзниx незалежних змжних. Такий вигляд моделi дозволить перевiрити поставленi вище гiпотези.
У нашому дослiдженнi будемо використовувати спе-цiальну форму гравiтацiйноí моделi в такому виглядк
де во,
EB, = р0 + eiEU , + e2MonetaryU it + в3ЕБ _ Dij -
+ e4Comborders + e5Seaborders + e6Dist j +
p7 - коефiцiенти модел^ Etij - залишки моделi в момент t для кражи i, що мае вплив на кражу j.
Проведення тесту Лагранжа на пропущенi випадковi ефекти засвiдчило, що до моделi слiд додати два типи випадкових ефектв: для пояснення мiжкраíнноí дифе-ренцiацií та часових пер^в. Наявнiсть фiктивних змiнних у моделi змусила розглядати панельну регресю виключно з випадковими ефектами. Якщо по часових перюдах теоретично можна було обмежитися фксова-ними ефектами, то для краж це було неможливо, осктьки, наприклад, Укра'на мала значення змжно''' Еи завжди рiвне 0. Через такi особливостi побудови моделi
буде некоректним проводити тест Хаусмана, тому було виршено оцжити модель з випадковими ефектами як по кражах, так i по часу. Якщо мiжкраíнна диференцiацiя зрозумта з логiки вибору держав, вони спе^ально пiдбиралися, щоб мати рiзницю у ступенi розвитку, то ча-сова диференцiацiя оцiнюе загальну економiчну циклiчнiсть розвитку краж Свропи.
НарешД наступним кроком була оцiнка остаточно' моделi (табл. 2).
Таблиця 2. Результати оцшки моделi
Залежна змшна Коеф^фент Std. Error t-Statistic Prob.
C 0,1060 0,0021 51,74 0,0000
EU 0,0151 0,0006 26,58 0,0000
MONETARYU -0,0051 0,0006 -8,33 0,0000
EB DIF(-1) 0,9023 0,0016 575,17 0,0000
COMMONBORDER -0,0044 0,0009 -5,04 0,0000
DIST 0,0000 0,0000 -2,79 0,0053
SEABORDER 0,0018 0,0006 3,04 0,0024
EB2 0,8887 0,0020 443,84 0,0000
R-squared 0,896
F-statistic 61125,69
Prob(F-statistic) 0,0000
Durbin-Watson stat 2,10
Джерело: розраховано автором.
Модель демонструе, що вона е адекватною з ус1ма значимими коефЩ1ентами.
З даноТ модел1 бачимо, що роль економ1чноТ без-пеки краТн-сус1д1в в1д1грае надзвичайно важливу роль. З одного боку, збтьшення на 1% Ыдексу економ1чноТ безпеки краТни-сусща сприяе зростанню власного ш-дексу економ1чноТ безпеки приблизно на 0,0089%, про що свщчать коеф1ц1енти при змшнш ЕВ2. З 1ншого боку, наявнють р1зниц1 в 1ндекс1 економ1чноТ безпеки м1ж двома краТнами (змшна EB_DF) д1е з лагом в 1 р1к: зб1льшення р1зниц1 на 1% сприяе збтьшенню 1ндексу економ1чноТ безпеки на 0,009%.
Оч1кувана вщстань м1ж краТнами мае негативний ефект для конвергенц1Т в економ1чн1й безпецк кожна 1000 км в1дстан1 м1ж столицями призводить до зменшення ¡н-дексу економ1чноТ безпеки на 0,00073, що становить у се-редньому незначну величину. Навпъ якщо взяти най-довш1 в1дстан1 в Свроп, що не перевищують 4 тис. км, максимальна втрата в Ыдека економ1чноТ безпеки становить лише 0,3%. Наявнють сптьних кордон1в також не до-дае приросту в економ1чн1й безпец1. Зокрема, краТна-сусщ сприяе зменшенню економ1чноТ безпеки на 0,004. Хоч ця величина I не е значною, однак краТни, що мають велику ктькють сусщ1в, наприклад Угорщина, можуть мати зменшення Ыдексу економ1чноТ безпеки до 0,3%.
Проте суттево впливае наявн1сть сптьних порт1в I сп1льноТ морськоТ акваторп. Ситуац1я з портами показуе, що схож1 економ1ки, як1 1снують поруч, будуть б1льше кон-
курувати, бтьше обм1нюватися технолог1ями, правилами роботи, а тому матимуть зиск вщ такого сус1дства. Модель показуе, що кожний морський сусщ сприяе збтьшенню Ыдексу економ1чноТ безпеки на 0,002. Урахову-ючи, що в кожшй з в1домих европейських акваторм 1нод1 десятки краТн, це може пщняти 1ндекс економ1чноТ безпеки до 0,03. У цьому контекст! найпрша ситуац1я у краТн, що мають вихщ до акваторп Чорного моря: тут лише 6 краТн, а тому для кожноТ прирют Ыдексу економ1чноТ безпеки не перевищуе 0,01. Набагато краща ситуац1я у краТн ЗахщноТ Свропи, як1 через Атлантику мають доступ до 11 краТн, а також у краТн Середземного моря, що мають 14 европейських краТн-сус1д1в.
Важливу роль вщ1грае членство в Свропейському Союз!: воно збтьшуе Ыдекс економ1чноТ безпеки вщразу на 0,015. Водночас введення сптьноТ валюти не завжди мае позитивний ефект. Через проблеми з державними боргами Ыдекс економ1чноТ безпеки для краТн Сврозони нижчий на 0,005, шж для шших краТн.
Ще одна модель присвячена визначенню фактор1в, в1д яких залежить зменшення р1зниц1 у стан1 економ1чноТ безпеки м1ж краТнами. Залежною зм1нною буде висту-пати EB_DIF, а незалежними - Ыш1, описан! вищ1 пара-метри. Модель будувалася за цими ж самими принципами, що I попередня, тому були використан випадков1 ефекти як для м1жкраТнних в1дм1нностей, так I м1жчасо-вих. Виявилося, що частина зм1нних е незначимою, тому к1нцева модель мае такий вигляд:
EB _ Difit = ß0 + ßEU it + ß2Monetaryüit + ß3EB _ Difijt - + e, де ß0, —, ß3 - коефщ1енти модел^» -залишки модел1.
Оц1нка моделi представлена в табл. 3.
Таблиця 3. Оцшка моделi
Залежна 3MiHHa Кoефiцieнт Std. Error t-Statistic Prob.
C -0,0029 0,0003 -8,961246 0,0000
EU 0,0096 0,0006 16,84757 0,0000
MONETARYU -0,0071 0,0006 -11,33920 0,0000
EB DIF(-1) 0,9620 0,0012 815,6613 0,0000
R-squared 0,940
F-statistic 257148,6
Prob(F-statistic) 0,0000
Durbin-Watson stat 2,22
Джерело: розраховано автором.
1з ц1еТ модел1 видно, що членство в СС збтьшуе р1з-ницю в Ыдека економ1чноТ безпеки, а участь у монетарному союз1 - зменшуе. Водночас сама р1зниця на 96% визначаеться своТм попередн1м значенням. Це означае, що загалом м1жкраТнне утворення в Свроп саме по соб1 не сприяе зм1н1 р1зниц1 в стаж економ1чноТ безпеки краТн.
Звичайно, це не означае, що таке утворення неефек-тивне: юнуе багато дослщжень, що участь GC сприяе ро-звитку торгiвлi, обмiну, що може опосередковано збть-шувати економiчну безпеку.
Висновки та дискуая. Проведене дослщження дало можливiсть перевiрити шiсть поставлених ппотез (табл. 4).
Таблиця 4. Результати nepeBipKM rinoTe3
Гтотеза Результат nеревiрки
Ппотеза 1. 1ндекс економiчноТ безпеки краТни-сусща мае суттевий вплив на стан економiчноТ без-пеки Ппотеза пдтверджена.Збтьшення iндексу економiчноT безпеки на 1 % у крашьсусща веде до збтьшення безпеки у власнш краТ'ы на 0,0089 %.
Ппотеза 2. Рiзниця в Ыдексах економiчноТ безпеки мiж краТнами в^грае суттеву роль у пiдвищеннi економiчноТ безпеки Пiпотеза пiдтверджена. Кожен 1 % рiзницi в iндексi економiчноT безпеки сприяе конвергенцГТ iндексiв на 0,09 %. У свою чергу значення рiзницi в iн-дексах економiчноT безпеки на 96% визначаеться своТм попереднiм значенням, тому вирiвнювання стану економiчноT безпеки буде достатньо трива-лим процесом
Ппотеза 3. Вiдстань мiж краТнами е перешкодою для розповсюдження економiчноТ безпеки Формально ппотеза пщтверджена, оскiльки кожнi 1000 км вщстаы мiж столицями призводить до зменшення Ыдексу економiчноT безпеки на 0,00073, однак для европейських краш, яю в бiльшостi випадюв перебувають на не-значних вщстанях одна вiд одноT, це значення насттьки мале, що загалом 1м можна знехтувати
Закнчення табл. 4
Ппотеза Результат перев1рки
Ппотеза 4. Наявнють сглльних кордожв сприяе зро-станню конвергенцп економ1чноТ безпеки Ппотеза не пщтверджена. Модель показала, що кра'ша-сусщ сприяе змен-шенню економ1чноТ безпеки на 0,004. З шшого боку, наявнють сптьних мо-р1в, тобто морське сусщство в1д1грае значну роль i в пщвищены та розпо-всюдженн економiчноï безпеки: кожний морський сусщ сприяе збтьшенню шдексу економiчноï безпеки на 0,002
Ппотеза 5. Створення европейського Союзу позитивно вплинуло на економ1чну безпеку краТн-учас-ник1в Ппотеза пщтверджена. Вщповщно до моделi кожен член европейського Союзу мае додатково 0,015 до власного шдексу економiчноï безпеки
Ппотеза 6. Введення евро позитивно впливае на стан економ1чноТ безпеки Ппотеза вщхилена. Скорш за все через проблеми з виплатами державних борпв, формуванням низькодефщитних бюджелв в умовах таргетування шфляцп' шдекс економiчноï безпеки для краТн еврозони нижчий на 0,005, жж для шших краТн
Джерело: складено автором.
Таким чином, можна зробити тага висновки. По-пе-рше, кражи европи ще не вичерпали потенцiалу розвитку власноТ економiчноï безпеки. Зокрема, за рахунок ро-зширення европейського Союзу, зазвичай за умови до-тримання принципiв його функцiонування, можна пщви-щити рiвень безпеки приблизно на 1,5 %.
По-друге, вщсташ перестають вiдiгравати визнача-льну роль для розповсюдження технологiй, товарiв, пос-луг, що визначае надзвичайно низький вплив вщсташ на процеси розповсюдження економiчноï безпеки. Це озна-чае, що,ураховуючи розвиненiсть транспортноТ шфра-структури европи, можна достатньо швидко поширю-вати новiтнi тенденци економiчноï безпеки серед краТн. Гальмуючим чинником виступае шерцмнють самого ш-дексу, який приблизно на 90% визначаеться сво'1'ми по-переднiми значеннями.
По-трете, економiчне зростання та вирiвнювання в умовах господарювання нiвелюють розбiжностi мiж кражами. Зростання iндексу в краïнах-сусiдах достатньо вагомо (приблизно на 89 %) поширюеться на власну краТну. Таким чином, уам краТнам, з одного боку, вигщно мати навколо себе заможних сус^фв, а з Ышого - пщви-щення iндексу безпеки можливе лише за умови значного посилення конкурентно!' боротьби.
Одшею з особливостей розрахунку Ыдексу економiч-но'1' безпеки е мiжкраïнна диференцiацiя. Розвиток техно-логiй дозволяе суттево зменшити витрати на транспор-тування продукцп, швидкiсть доставки вантажiв, тому т перешкоди, що заважали розвитку торгiвлi та економiч-нiй глобалiзацiï, поступово зменшуються.
Наступний етап дослiдження мае бути пов'язаний з вивченням того, як швидко може розповсюджуватися пь двищений рiвень економiчноï безпеки, чи впливае на це гальгасть краш-сус^фв, клiматичнi особливостi держав. Також цкавим може стати аналiз нелiнiйного характеру розповсюдження високого рiвня економiчноï безпеки, що зможе врахувати рiзнi параметри розвитку краТн.
CnucoK BHKopHCTaHHX gwepen
1. Goncharenko N.I. Integration vector Ukraine: a gravity model of foreign trade in the European Union and Ukraine / N.I. Goncharenko // Actual problems of economy. - 2008. - № 1. - P. 78-84.
2. Oberhofer H. Estimating the Trade and Welfare Effects of Brexit: A Panel Data Structural Gravity Model[Onlain] / H. Oberhofer, M. Pfaffermayr // CESifo Working Paper Series No. 6828 (January 23, 2018). - Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=3129951
3. Gouveia S. Port wine exports: a gravity model approach // International Journal of Wine Business Research / S. Gouveia, J. Rebelo, L. Lourengo-Gomes. - 2018. #30:2. - P. 218-242.
4. CTaBu^bKMH A.B. EKOHOMMHa 6e3neKa yKpai'HM: cTpaTerifl Ta Me-xaHBMM 3a6e3neMeHHa / A. B. CTaBu^bKMM. - K. : ArpapMeflia Tpyn, 2018. - 464 c.
5. Kalpaklioglu F. Küreselle§me ve Küreselle§menin / F. Kalpaklioglu, M. Akta§. - Türkiye Üzerindeki Etkileri, 2004.
6. Korhonen I. Progress in Economic Transition in the Baltic States. Post-Soviet Geography and Economics. - 2001. 42:6. - P. 440463. DOI: 10.1080/10889388.2001.10641180.
7. World bank. URL: https://data.worldbank.org
8. Stavytskyy A. Influence of modern geopolitical challenges on state's economic security / A. Stavytskyy// Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. - 2018; 4(199). - P. 45-55. DOI: https://D0I.org/10.17721/1728-2667.2018/199-4Z6
9. Kharlamova G. Analysis of Energy Security Provision in the European Countries / G. Kharlamova, A. Stavytskyy, O. Chernyak // Orästean R., Ogrean C., Märginean S. (eds) Innovative Business Development - A Global Perspective. IECS 2018. Springer Proceedings in Business and Economics. Springer, Cham. - P. 111-131. URL: https://DOI.org/10.1007/978-3-030-01878-8_10
10. Kharlamova G., Stavytskyy A., Nate S. Estimation of Renewable Energy Sources Application in the Synergy with European Union Policy / G. Kharlamova, A. Stavytskyy, S.. Nate // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. - 2018. - 3(198). - P. 54-65. DOI: https://DOI.org/10.17721/1728-2667.2018/198-3/7
11. Stavytskyy A. Geopolitical Climate of Black Sea Region. Emerging Importance of Wider Black Sea Area Security / A.. Stavytskyy. - Lucian Blaga Univeristy of Sibiu, June, 2018. - P. 107-117.
12. Tinbergen J. Shaping the World Economy; Suggestions for an International Economic Policy / J. Tinbergen. - New York, 1962. - URL: http://hdl.handle.net/1765/16826.
Received: 15/03/19 1st Revision: 25/03/19 Accepted: 15/04/19
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Ставицкий, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
РОЛЬ ЕВРОПЕЙСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ В ОБЕСПЕЧЕНИИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
Рассматривается вопрос обеспечения уровня экономической безопасности странами Европы. На основе гравитационной модели построена панельная регрессия для 49 европейских стран по данным за 1991-2017 годы. Результаты позволили определить факторы, влияющие на распространение высокого уровня экономической безопасности на соседние страны. В частности, проанализирована сила влияния таких факторов, как: индекс экономической безопасности страны-соседа, разница в индексах экономической безопасности между странами, расстояние между странами, наличие общих границ, участие страны в Европейском Союзе, введение в стране евро. Ключевые слова: экономическая безопасность, гравитационная модель, панельная регрессия, Европейский союз, евро.
A. Stavytskyy, PhD in Economics, Associate Professor National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THE ROLE OF EUROPEAN INTEGRATION IN ENSURING ECONOMIC SECURITY
The paper considers the issue of ensuring the level of economic security in Europe. Based on the panel gravity model, a regression was estimated for 49 European countries for 1991-2017. The investigation tested six different hypothesis about the channels of dissimilation of economic security level in Europe. The results provided an opportunity to determine the factors affecting the spread of a high level of economic security to neighbouring countries. It was stated that some factors play an important role in the process of exchanging best practices, technologies, human capital, etc. In particular, such factors can be mentioned: the economic security index of the neighbouring country, the difference in the indices of economic security between countries, the distance between countries, the existence of common borders, the country's participation in the European Union, the introduction of the euro in the country. It was shown that European countries have not yet exhausted the potential of developing their own economic security. For example, the expansion of the European Union, of course, subject to the principles of its functioning, can increase the general security level by about 1,5 %. Also, it was stated that distances cease to play a decisive role for the spreading the technologies, goods, services. This means that taking into account the development of Europe's transport infrastructure, it is possible to quickly disseminate the latest trends in economic security among countries. Economic growth and equalization in economic conditions offset the differences between countries. The growth of the economic security index in neighbouring countries is sufficiently significant. Thus, it is beneficial for all countries to have prosperous neighbours around them. At the same time, an increase in the economic security index is possible only with a significant increase in competition.
Key words: economic security, gravity model, panel regression, European Union, euro.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 59-67
УДК 378.3+336.1
JEL classification:^, H52, G32
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/8
В. Усик, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-0938-400X
ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет iMeHi Вадима Гетьмана", КиТв, УкраТна
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ: АНАЛ1З УКРАШСЬКОГО ТА СВ1ТОВОГО КОНТЕКСТ1В
Система фiнансування освти в УкраУн'!, зокрема вищоУ, характеризуешься розпорошен'стю кошт'в i не забезпечуе належноУ якост/' oceimwx послуг. Зд'йснено порiвняльнuй анал'з стану фшанав у сферi oceimu в УкраУн' та нших кранах свту. Звернено увагу на основн мoделi ф'нансування освти рiзнuх груп кран, на основ' яких можна вдосконалити ф'-нансовий механзм у cферi освти УкраУни. Надано рекомендац'У щодо пол'пшення системи ф'нансування вищоУ освти, у тому числ' за допомогою створення ф'нансових правил в освит'. Ключoвi слова: вища освта; фнансування; УкраУна.
Постановка проблеми. Вщомо, що ягасна ocbîtm сприяе розширенню економiчних можливостей насе-лення та змщненню загальноТ державно!' економки. На цьоп^чному Кивському мiжнародному економiчному форумi лунали гучн тези про те, що "сьогодш розумн люди важливЫ, ыж дешева робоча сила" [1]. Але недо-статнш рiвень витрат на осв^у призводить до зниження ïï якост1, що, вщповщно, викликае зниження рiвня розви-тку людського потенциалу. Науковi дослщження як в Ук-раТш, так i за кордоном направлен на пошук оптимального мехаызму фЫансового забезпечення осв^и, у тому чи^ рiзних ïï рiвнiв. Ефективний фЫансовий мехашзм у сферi освiти мае складатися з набору ефективних форм i джерел фшансування для результативного функцюну-вання сфери освiти. В умовах реформування сфери освпш УкраУни питання пошуку такого мехаызму оптимального залучення та ефективного використання фшан-сових ресурав набувае особливоТ актуальность Адже видатки на осв^у прийнято вважати видатками в майбу-тне розвитку краТни - Ывести^ями в людський i со^аль-ний капрал, яга мають позитивний вплив на макроеконо-мiчну динамку, тобто сприяють економiчному зрос-танню, социальному розвитку та пщвищенню конкурен-тоспроможност краТни.
Аналiз останшх дослiджень i nублiкацiй. Освп~а сьогоднi е основним джерелом довгострокового економь чного зростання усiх краТн свiту. Сучаснi тенденцiï розвитку свщчать, що освiта та швестицп в людськi ресурси е одним iз прiоритетiв нацiональних стратегiй та нацю-нальних полiтик, економiчного та техычного прогресу. У США вища освп"а - п'ята в грошовому обчисленн стаття експорту американськоТ економки, яка iнколи пе-ревищуе обсяг надходжень вщ експорту збро'1'. В Австра-лп освiтня галузь е тре™ найбiльшим джерелом бюдже-тних надходжень в економку краТни [2]. Бтьше того,
сама освiтня галузь стае одшею з провiдних продуктивних галузей в економiцi розвинених держав i сприяе Тхнм кон-курентоспроможност на свiтових ринках. За оцЫками ек-спертiв, у кра'шах з найб^ьш розвиненою економiкою в середньому 60 % приросту национального доходу визначаеться приростом знань i освiченiстю сусптьства [3].
Фiнансування вищо'1' освiти завжди було одним iз клю-чових питань освiтньоï полiтики GC. Фiнанси у вищiй освт фактично е ключовим результуючим чинником спромож-ностi, оскiльки вони: збтьшують вихiдну здатнiсть до Ыно-вацмних змiн, що ведуть до пщвищення продуктивностi працi, кращого таргетування потреб цтьових груп бене-фiцiарiв; мотивують унiверситети конкурувати за студен-лв, викладачiв, новi ринки та контракти з бiзнесом; розши-рюють доступ населення i бiзнесу до знань, навичок, кращого досвщу, нових технолога, iнновацiйних практик i продукпв [4]. I "саме державi належить формування, реа-лiзацiя та модершза^я освiтньоï полiтики вiдповiдно до вимог сьогодення"[5], адже "людськi ресурси та Ытелекту-альнi активи позитивно впливають на нацiональну конку-рентоспроможнiсть" [6]. З Ышого боку, "якiсть освiти, як i якiсть пiдготовки кадрiв,залежить вiд фiнансового забезпечення освп"ньо'1' сфери" [7].
Методологiя. Для виршення поставлених завдань були використанi рiзнi загальнонауковi методи та прийоми дослщження. Зокрема, структурно-лопчний аналiз i системний пщхщ були використанi при побудовi логiки та структури дослiдження. Вивчення зарубiжноï та вiтчизняноï лiтератури здмснювалося шляхом система-тизацiï та узагальнення, що дозволило визначити основы тенденцп в поглядах фахiвцiв. Для визначення клю-чових тенденцiй у сферi освiти був використаний метод аналiзу. Для порiвняння сучасних тенденцм у розвитку фiнансування сфери освiти застосовуеться компаративь стський метод. Для формування висновгав застосовано
© Усик В., 2019
