CC BY
17
11. Hardy Loh Rahim, Razmi Chik, and other, 2015."Entrepreneurial University: A Case of Universiti Teknologi MARA", International Academic Research Journal of Social Science, vol. 1(2) pp. 224-231. Available at: https://www.researchgate.net/profile/Mohd_Ali_Bahari_Abdul_Kadir/publication/ 287865951_Entrepreneurial_University_A_Case_of_Universiti_Teknologi_MARA/links/567a2f3908aeaa48fa4af1ff/Entrepreneurial-University-A-Case-of-Universiti-Teknologi-MARA.pdf?origin=publication_detail (accessed at 20 June 2018)
12. Deresh Ramjugernath, 2015."Six Key Elements of an Entrepreneurial University", Eighth Annual International Conference 2015 on "Entrepreneurship Education for Economic Renewal". Available at: http://smplacements.co.za/2015/11/six-key-klements-of-an-entrepreneurial-university (accessed at 20 June 2018)
13. The World Bank. 2010. Vietnam New Model University Project. Available at: http://projects.worldbank.org/P110693/vietnam-new-model-university-project?lang=en(accessed at 20 June 2018)
14. Communication from the Comission to the European Parliament, the Council, the European economic and social committee and the committee of the regions European Comission. A Reinforced European Research Area Partnership for Excellence and Growth. Brussels, 17.7.2012. Available at: https://ec.europa.eu/research/science-society/document_library/pdf_06/era-communication-par^nership-excellence-growth_en.pdf(accessed at 20 June 2018)
15. "A Research and Development Strategy for High Performance Computing", Executive Office of the President, Office of Science and Technology Policy, November 20, 1987 Available at: https://gordonbell.azurewebsites.net/CGB%20Files/FCCSET%20Research%20and%20Development%20Strategy% 20for%20High%20Perf%20Com%20871120%20c.pdf (accessed at 20 June 2018)
16. Verkhovna Rada. 2015."0n ratification of Agreement between Ukraine and EU on Ukraine's participation in EU Horizon 2020 Programme (2014-2020)" Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_018 (accessed at 20 June 2018)
17. Daron Adzhemohlu, Dzheims A. Robynson. 2015. Pochemu odny strani bohatie, a druhye bednie. Proyskhozhdenye vlasty, protsvetanyia y nyshchety. Moskva, AST, 2015. - 696 c.
18. Soskin O.I., 2014."Model of economic and business environment development: the logic of changes in the conditions of European integration", Ekonomika pidpryyemstva: teoriya i praktyka, Proceedings of the Conference, pp. 43-48. Available at: http://wiki.kneu.edu.ua/bitstream/2010/6665/1/Soskin.pdf (accessed at 20 June 2018)
19. Verkhovna Rada. 1991: Law of Ukraine on Scientific and Resarch and Development Activities. Official Bulletin (Vidomosti) of the Verkhovna Rada of Ukraine, 1992, No. 12; Verkhovna Rada (2016): Law of Ukraine on Scientific and Resarch and Development Activities. Official Bulletin (Vidomosti) of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2016, No. 3.
20. Committee on Science and Education. Verkhovna Rada of Ukraine (2013) "On the Status and Legislative Provision of Financing Scientific, Scientific and Technical Activities", Committee proceedings on March 13, 2013. Available at: http://kno.rada.gov.ua/news/mat_sl/73494.html (accessed at 20 June 2018)
21. Oleksandr Yermochenko, 2017."The Ministry of Education stated the critical level of funding for science", 31 January 2017, 11:25 Ukrainski natsionalni novyny. Available at: http://www.unn.com.ua/uk/news/1640054-u-minosviti-zayavili-pro-kritichniy-riven-finansuvannya-nauki (accessed at 20 June 2018)
22. The Ministry of Education and Science. 2018. Order 15.01.2018 №32 "On Approval of the Procedure for the Formation of the List of Scientific Professional Publications of Ukraine". Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE31600.html (accessed at 20 June 2018)
23. The Ministry of Education and Science. 2018. Draft of the Order 15.01.2018 №32 "On approval of amendments to the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated October 17, 2012, No. 1112 "On the publication of the results of dissertations for obtaining the degrees of a doctor and a candidate of sciences". Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/04/27/1.docx (accessed at 20 June 2018)
24. Holly Else, 2018. Funding councils sign up to 'responsible' research assessment, Times Higher Education, February 7, 2018. Available at: https://www.timeshighereducation.com/news/funding-councils-sign-responsible-research-assessment
25. The cost of knowledge. 2012. Available at: https://gowers.files.wordpress.com/2012/02/elsevierstatementfinal.pdf (accessed at 20 June 2018)
26. Kulczycki, E., Rozkosz, A.E., 2017. "Does an expert-based evaluation allow us to go beyond the Impact Factor? Experiences from building a ranking of national journals in Poland", Scientometrics, vol.111, pp. 417-442. DOI https://doi.org/10.1007/s11192-017-2261-x (accessed at 20 June 2018)
27. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. 2011. Quality indicators for research in the humanities (Interim report by the Committee on Quality Indicators in the Humanities. Available at: http://www.researchtrends.com/issue-32-march-2013/evaluating-the-humanities-vitalizing-the-forgotten-sciences (accessed at 20 June 2018)
28. An open letter to the Ministry of Education and Science of Ukraine regarding changes to the order on the evaluation of research results. 2018.Available at: https://www.petitions247.net/signatures/203462 (accessed at 20 June 2018)
29. Scopus instead of science: is it necessary for Ukraine? 2018, Golos Ukrayiny, 01.06.2018 Available at: http://www.golos.com.ua/article/303608 (accessed at 20 June 2018)
30. Kukharchuk Ye., 2014."Global scientometric system", Bibliotechnyi visnyk, no. 5, pp. 7-11.
31. OsvitaUA. 2017 Best Classical Universities of Ukraine - 2017. Available at: http://osvita.ua/vnz/rating/25713/ (accessed at 20 June 2018)
32. OsvitaUA.2017. How a consolidated university ranking is made - 2017. Available at: http://osvita.ua/vnz/rating/25752/ (accessed at 20 June 2018)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 4(199): 45-55
УДК 334.021
JEL classification: F51
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/199-4/6
А. Ставицький, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-5645-6758 КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
ВПЛИВ СУЧАСНИХ ГЕОПОЛ1ТИЧНИХ ВИКЛИК1В НА ЕКОНОМ1ЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ
Змни геополтично)" кон'юнктури у свит' створюють ризики та загрози як для самоi економ ки кра/ни, так i if економь чно/ безпеки. У робот i розглядаються можливi ризики, викликан геополтичним протистоянням держав та блоке кра/н, економ/'чними передумовами конфлiкmiв, боротьбою за ресурсне та енергетичне забезпечення. Показано, що геополтичн виклики будуть суттево впливати на економiчну складову кра/н свту ще достатньо довгий час, особливо важливим це буде для Укра/ни, яка через обмеженсть своеi економки не може вiдiграваmи значну роль на мiжнароднiй арен.
Ключовi слова. Геополтика; економiчна безпека; кл'1мат; ресурси; енергiя.
Вступ. Наразi абсолютно зрозумто, що будь-як змЫи геополiтичноí кон'юнктури створюють ризики та загрози як для само''' економки крани, так i и економiчноí безпеки. Зокрема, серед Ыших можна видтити таю еко-номiчнi ризики [1]: зовнiшньоекономiчний ризик, що пов'-язаний з закриттям чи обмеженням доступу на ринки н ших кра'н, непостачанням критично важливо''' продукцп; ризик змЫи ринково' обстановки, що пов'язаний з коли-ванням цЫ на основы товары групи вп"чизняно''' продукци та цЫи ресурав; науково-техшчний ризик, що пов'язаний з обмеженням доступу до нових технолопй; кредитний та Ывестицмш ризики, що пов'язаш з доступом до фЫан-сових рингав та можливютю рефшансування борпв; цшо-
вий ризик та валютний ризики, що пов'язаш з можливь стю девальвацп вп"чизняно''' валюти та вщповщною н фля^ею в крашк
В той же час Укра'на та частина Ыших кра'н показали, що геополiтичнi змЫи суттево впливають на розмiр власно' контрольовано' територи; обсяг контрольова-ного промислового потен^алу; ктькють населення та його мiграцiйнi намiри; якюний склад населення та пщт-римку дм уряду.
Очевидно, що вс ц речi впливають на стан економь чно' безпеки, принаймш на и складовк Таким чином не-обхщно вивчати, аналiзувати та готуватися протидiяти чи адаптуватися до геопол^ичних загроз, що виникають у сучасному свт. На жаль, Укра'на в силу слабкост
© Ставицький А., 2018
свое! економiки не е краТною, що в^фграе значну роль на мiжнароднiй ареы, а тому Тй необхiдно уважно слщку-вати за дiями основних грав^в: США, РосiйськоТ Федераций Китаю, Велико! БританiТ, ФранцiТ та Ыших.
Метою роботи е визначення геополiтичних ризикiв, що суттево впливають на стан економiчноТ безпеки Ук-раТни та свiту. Для досягнення поставлено! цл у роботi будуть проаналiзованi причини виникнення геопол^ич-них конфл^в, визначений Тх вплив на стан розвитку економки та економiчних вiдносин мiж краТнами.
Огляд лтератури. Як вiдомо, основним об'ектом ви-вчення геополiтики е геополiтична структура св^у, представлена безлiччю територiальних моделей. Неможливо розглядати змiну геополiтичних iнтересiв окремо вiд еко-номiчноТ складовоТ, а значить, i ТТ впливу на економiчну безпеку як окремоТ держави, так i цтого регiону, а iнодi i ваеТ свiтовоТ економiки. Наразi розрiзняють традицмну ге-ополiтику, нову геополiтику (геоекономку) i новiтню геопо-лiтику (геофтософю). Якщо геополiтика акцентуе увагу на вмськово-полтичшй могутностi держави, то геоеконо-мiка робить акцент на економiчнiй могутност держави.
Розвиток сучасноТ геопол^ики представлений такими захiдними вченими, як Ф. Ратцель, Р. Челлен [2], А.Т. Мехен, Х. Макюндер [3] та н Основним об'ектом класичних геополiтичних дослiджень е географiчне се-редовище краТни, яке характеризуемся рельефом, роз-мiром та розташуванням територiТ у свiтовому геополь тичному простора типом i формою державних кордошв, станом навколишнього середовища, наявнютю природ-них ресурсiв. Географiчне середовище розглядалося в тюному взаемозв'язку з юнуючою полiтичною системою, соцiально-демографiчною структурою сусптьства, еко-номiкою, вiйськовою мщцю. Внаслiдок такого розумiння геополiтики початково були видтеш двi протиборчi зони: Захщна пiвкуля з Великою Бриташею та континентальну пiвкулю - Свразю й Африку.
Пюля ДругоТ свлпвоТ вiйни велася розробка нових ге-ополiтичних концепцiй. Зокрема, у своТй останнiй роботi Н. Спайкмен визначав основы фактори геополiтичноТ могутностi держави, до яких вЫ вiдносив [4]: розмiр те-риторiТ, природу кордошв, населення краТни; наявш ко-рисш копалини; економiчний та технологiчний розвиток; фшансову мiць краТни; етнiчна однорщнють; рiвень соць альноТ iнтеграцiТ; полiтичну стабiльнiсть; нацiональний дух. На думку автора саме за цими показниками можна було говорити про вщносну силу та економiчну мщь держави. Таким чином, Н. Спайкмен, вважав геополiтичною вюсю миру прикордонну зону Сушi i Моря, що тягнеться через Свропу, Близький i Середнiй Схiд, lндiю та Китай. Економiчним наслiдком даноТ iдеТ була полiтика стриму-вання, що в ганцевому етапi призвела до утруднення пе-редачi технологiй та гонки озброень.
Проте за останн роки розумшня геополiтичноТ мiцi суттево змшилося. Наразi бiльша увага придiляеться мо-жливостi держави впливати на iншi держави у рiзних аспектах, зокрема, у вмськовому та економiчному. Оскь льки за останнi роки значно модифкувалася структура ВВП, де провщну роль стали грати послуги, а не вироб-ництво, то вимiрювання мiцi держави теж змшилося. Зокрема, значно зросла роль людського капралу, вмiння залучати найкращих експер^в до краТни, вирiшення про-блеми мiграцiТ кадрiв, формування со^альноТ рiвноваги у суспiльствi. Саме ц чинники виявилися основними з економiчного погляду у сучасному свiтi. Проте не вс ци-вiлiзацiТ мають однаковi орiентири того, як саме вимiрю-вати свiй геополiтичний статус. Наприклад, Росiйська Федерацiя досi перевагу вщдае саме територiальним на-дбанням, а не економiчному розвитку.
Розвиток мiжконтинентальних балiстичних ракет та неможливють утримування певних зон привели до переь нтерпретацп американськоТ геополiтичноТ концепцп в дусi принципiв "динамiчного стримування". Однак припинення жорсткого протистояння Сушi i Моря пiсля розпаду СРСР привели до дестабозацп свiтовоТ системи i ТТ регiоналiза-цп. На думку С. ХантЫгтона це веде до повернення до ре-лпйноТ iдентичностi великих регiонiв, формування лока-льних регiональних центрiв. Яскравим прикладом такого розвитку було створення 1Г1Л, що базувалося на релИйшй основi та контролi над нафтовим транзитом.
НарешД якщо ранiше у геополiтичних протистояннях важливу роль вiдiгравало географiчне становище тери-торiй та держав, то з розвитком комушкацм з'явилася можливють побудови абсолютно нових сок^в, а значить, i нових фаюгрв геопоiлтичного впливу.
Зокрема, О.В. Дашевська видiляе крiм географiчних факторiв культурно-демографiчнi фактори (населення, етнiчна представленють, культурнi особливостi, релiгiя, мова), полiтичнi фактори (полiтична стабiльнiсть, верховенство права, демократичш процеси, нормативно-пра-вове забезпечення, рiвень корупцiТ, полiтичнi лщери), економiчнi фактори (економiчна стабiльнiсть, со^альна справедливiсть, розвиток бiзнес-процесiв, конкуренто-спроможнють), вiйськово-обороннi фактори (розвине-нiсть вмськово-оборонноТ промисловостi, потужнiсть ар-ми та внутршшх силових структур, конфлiктогеннiсть всередиш краТни), iнформацiйно-комунiкацiйнi та техно-лопчш фактори (розвиток iнформацiйних технологiй, по-ширення iнтернет, телекомунiкацiТ, автоматизацiя виро-бництва), екологiчнi фактори (загальний рiвень забруд-нення, показники доступностi еколопчно чистих товарiв, продуктiв, техногеннi катастрофи та аварп), освлшьочн-новацiйнi фактори: рiвень освiченостi громадян, доступ-нють освiтнiх послуг, iнновацiйнiсть економiки [5].
Велика ктькють факторiв, що визначають статус держави, руйнування стабтьноТ системи противаг, що скла-лася у свт пiсля ДругоТ свлпвоТ вiйни, сформували ос-нови для початку рiзноманiтних конфлiктiв. Зокрема, до-волi частi в останнiй час вмсью^ конфлiкти призводять до змши наявних територiй у краТнi, втрати частини шдус-трiального потенцiалу, людського капралу, розiрвання економiчних та торгових зв'язгав. Наприклад, анексiя АР Крим та окупа^я Донбасу у 2014 роц скоротила ВВП УкраТни приблизно на 20%, проте кумулятивний ефект таких дiй, звичайно, був набагато бтьшим, що в ць лому привело до трикратноТ девальвацп нацюнальноТ ва-люти з вiдповiдним падшням рiвня життя населення.
lсторiя показуе, що пщвищений рiвень економiчноТ ствпрац та взаемозалежностi нiяким чином не гарантуе вщсутносп конфлiктiв. Проте наявнють взаемозалежно-стi фактично пiдвищуе ставки у геополiтичнiй грi, а тому агресор мае двiчi подумати, шж зробити певнi кроки. З ш-шого боку, така позицiя створюе хибне вщчуття заспоко-еностi та впевненост [6].
Слiд розумiти, що будь-як геополiтичнi рiшення в сучасному глобалiзованому свiтi призводять до значного впливу практично для вах краТн свiту. Наприклад, агре-сивна пози^я РосiйськоТ Федераци протягом 2008-2018 рокiв у Грузи, УкраТнi, Сирп та iнших краТнах змусила ввести санкцп проти цiеТ держави. У вщповщь були обме-жеш постачання продукцп певних фiрм з ¿вропи та США. Однак для певних фiрм такi обмеження е фактично такими, що наносять значний удар по економiцi краТни Тх розташування, кардинально зменшуючи випуск продукцп, сплату податкв та збтьшуючи безробiття. Наприклад, фiнська компашя "NokianRenkaat" мае 21% [7] своеТ виручки на росiйському ринку. Очевидно, що за-криття доступу до росмського ринку буде руйнiвним для
L(ieï фiрми. У 30Hi ризику також банювсью установи "RaiffeisenBanklntemational" (20 %), OTPBankPlc (16 %), KOMnaHiï Coca-ColaHBCAG (16 %), Carlsberg (13 %) тощо. Таким чином бачимо, що будь-як геополiтичнi д iï суттево змшюють можливостi всеТ' економiки держави. Внаслщок цього, будь-яка геополiтична дiя змiнюе еко-номiчну безпеку фактично Bcix краТн.
Проте не завжди вченi погоджувалися з основними постулатами геополiтики, концепцiя якоТ' заснована на конфронтацмнш моделi мiжнародноï економiчноï дiяль-ностi. Зокрема, отримання сучасних технолопй, захист ринкiв та внутрiшнiх поставок, сучасн глобальнi умови часто вимагають спiвпрацi, а не конфронтаци для досяг-нення економiчноï безпеки, що е загальною умовою, а не метою окремих держав [8].
Методолопя дослщження. Методологiчною основою дослщження стали метод спостереження, що дозво-ляе отримати об'ективну iнформацiю про поведшку еко-номiчних суб'ектiв в реальних умовах. На його основi були проаналiзованi результати опитувань як експер^в, так i окремих оаб у рiзних краТ'нах свiту, що дало можли-вiсть надати кпасифкацю економiчних суб'ектiв при ви-никненн рiзних геополiтичних ризикiв. Для визначення сучасних тенденцм у геополiтичному свт був проведений графiчний аналiз, метод порiвняння статистичноТ' ш-формацп. Нарештi, для отримання висновкiв був засто-сований метод узагальнення.
Виклад основних результалв.
Можна констатувати, що у сучасному свiтi спостер^а-еться посилення конкурентно!' боротьби мiж державами, причому у рiзних сферах господарювання. Це створюе пе-редумови для вид^ення груп краТн за однаковими геопо-лiтичними iнтересами. Наприклад, наразi сформовано де-кiлька серйозних полп"ичних гравцiв у свiтi, якi ведуть мiж собою iнодi економiчнi, iнодi гiбриднi вiйськовi, а iнодi на-вiть прямi вiйни. До першоТ' групи краТн можна вiднести США, Велику Британю, Канаду, та умовно краТни GC, оскь льки це утворення часто мае протилежнi економiчнi та ге-ополiтичнi цiлi. До другоТ' групи слiд вiднести Роайську Фе-дерацiю, Китай, 1ран, Пакистан. Однак неможливо гово-рити про двополярний свп", оскiльки наведенi групи не е монолп"ними, Т'х склад може змЫюватися залежно вiд об-ставин та економiчноï ситуацп.
Яскравим прикладом змши курсу може бути ситуа-цiя з вiдносинами США та Китаю. У 1979 роц обсяг торп-влi мiж цими кражами знаходився на рiвнi 2,5 млрд. дол.,
мiж краТ'нами розвивалося стратепчне партнерство. У 2016 роц обсяг торгiвлi вирiс до майже 520 млрд. дол. [9], обсяг взаемних швестицш перевищив 170 млрд. доларiв. Проте вже 18 грудня 2017 року була прийнята Стратепя нацюнальноТ' безпеки сШа [10], в якш Росiя та Китай були визначеш як суперники. Внаслiдок цього суттево мшяються взаемовiдносини мiж цими краТ'нами. Китай, на думку, США прагне витюнити Спо-лученi Штати з lндiйсько-Тихоокеанського регiону, ро-зширити досягнення своеТ' державно орiентованоï еко-номiчноï моделi, залучити до орб^и своТ'х iнтересiв все бiльшу ктькють держав.
Наразi видiляються глобальнi тренди, що загрожу-ють всiй св^овш економiцi. Серед найзначнiших можна видтити: змiни кпiмату, зростаючу ^берзалеж-нiсть людства, значне збiльшення розшарування за рь внем доходiв, зростаючу поляриза^ю суспiльства. Не менш важливими також е зростання урбашзацп, старь юче населення, деградацiя навколишнього середо-вища, зростання нацiоналiстичних настроТ'в i змша балансу в системах державного управлшня та мiждер-жавного регулювання. Вс цi проблеми посилюють протирiччя мiж великими державами, що змушуе Тх вступати у рiзноманiтнi конфлiкти.
На думку респондентiв Всесв^нього форуму у Давосi 40 % вщзначили, що вiдбуваеться зростання iмовiрностi конфлiктiв мiж великими державами, а 53 % - що вщбу-ваеться незначне зростання такоТ' iмовiрностi. 1ншими словами 83 % респондент не бачать зниження iмовiр-ност вiйськових конфлiктiв мiж ядерними державами. 79 % не бачать зниження iмовiрностi локальних вмсько-вих конфлк^в [11]. У збiльшення iмовiрностi репональ-них конфлiктiв, у якi вступлять у тм чи iнший споаб яде-рнi держави, вiрять 78 % респондентiв.
Якщо ранiше таю конфлкти були суто локальними, тобто зачтали максимум декiлька краТн з малою еконо-мiкою (в основному в Африц чи Азп), то наразi формування потужних сок^в веде до участi все бтьшоТ' кть-костi учасникiв. Наприклад, конфлкт у Сирiï вже включив весь Близький Схщ, Пiвнiчну Африку, частково Свропу, США, Китай. Достатньо лише посилення непорозумшь, щоб цей конфл^ перетворився на широкомасштабну вiйну мiж ядерними державами. Проте Сирiя не е лише одним прикладом у тепершнш час. Загроза вмськових конфлк^в за участю найбiльших краТн юнуе майже у всiх точках св^у (табл. 1).
ТаблицяЛ. Можлив1 конфл1кти за участ1 ядерних держав
Регюн Можлив1 держави-учасники Причини
Пiвнiчна Корея ГЛвжчна Корея, США, Япон1я, Китай. Економiчна ситуа^я у Пiвнiчнiй Коре!' погiршуеться, що вимагае IT керiв-ництво шукати новi пiдходи до реалiзацiï економiчноï полiтики. Фактично, на даний момент залишаеться лише два сценарп розвитку: або ^вжчна Корея вступае займае свое мюце у мiжнародному под^ працi, вiдкривае кордони для руху товарiв та послуг, або зниження рiвня життя населення призведе до революцп чи вiйни з сусщами. Останнi подiï вселяють надiю, що керiвництво Пiвнiчноï КореТ обрало перший шлях.
Пiвденно-Китайське море США, Китай, Тайвань, В'етнам, Ф1л1пп1ни, Малайз1я, Бруней. Наразi це е один найсерйозжших центрiв напруги. У цьому регiонi зосе-реджений неймовiрно великий вмськовий потенцiал, наявна ядерна зброя, мiж рiзними краТ'нами укладено альянси, що може призводити до втягування один одного в ускладнення вщносин. На перший погляд кон-флкт розгортаеться навколо сотнi маленьких островiв i рифiв поблизу Китаю, В'етнаму, Малайзп та Фiлiппiн. Приблизно половина островiв зна-ходяться пiд контролем якоТ-небудь з чотирьох краТн. Китай та його союзники претендують на ц острови.
- Пакистан 1нд1я, Пакистан, США, Китай, Рос1я, 1ран. Обидвi краТни - ядерж держави, i кожна, iмовiрно, мае в своему розпоря-дженнi бiльш нiж 100 ядерних боеголовок. Хоча у шших краТн у цьому регiонi i немае фундаментальних штереав, пов'язаних з пол^икою безпеки, проте цi краТни сформували достатньо мЩж союзи. Зокрема, у Пакистану близью вщносини з Китаем та 1раном, а у !ндп - з Роаею.
Закнчення табл. 1
PerioH Можливi держави-учасники Причини
lндiя - Китай 1нд1я, Китай, Пакистан, 1ран, Афган1стан, Рос1я Кордон м1ж Китаем 1 1нд1ею давно була предметом розб1жностей, однак ситуац1я може суттево зм1нитися у випадку гальмування економ1чного зростання у Кита'. В такому раз1 м1сцев1 бюджети, що мають вже зараз величезн борги, будуть вимушен зменшувати суттево видатки, що може спричини прояви сепаратизму у великих автономних репонах. Зокрема це може призвести до визнання 1нд1ею Тибету незалежною кра'ною, що буде вимагати адекватно' в1дпов1д1 Китаем.
Близький Схщ Сауд1вська Арав1я, Сря, 1ран, Йемен, 1рак, Ливан, 1зраТль Порушення певного балансу внаслщок "Арабсько' весни" призвело до приходу до влади прорелИйних чи екстремютських сил, як1 через пщтри-мку бтьшосл населенням мають змогу вести вшну. Також через втру-чання зовышжх сил, розрив певних м1жнародних угод (зокрема, вих1д США з ядерно' угоди з 1раном) юнуе можлив1сть для розробки ядерно' збро' як у 1ран1, так 1 Сауд1всьш Аравп.
Прибалтика Рос1я, Естон1я, Латв1я, Литва, вшськовий альянс НАТО Хоча оф1ц1йною причиною конфлкту можуть бути етн1чно росмсьи мен-шини в балт1йських кра'нах, проте це протистояння мае суто економ1чний характер. Зменшення залежност1 6С в1д не в1дновлювальних енергоно-спв до 2030 року ставить пщ величезний сумн1в можливост1 Рос1йсько' Федерацп до збереження 1снуючого р1вня життя. Захоплення нових тери-тор1й гарантуе продовження неефективно' енергетично' пол1тики.
Схiдна бвропа Рос1я, УкраТна, Молдова, Румуыя, Угорщина, Словаччина Намагання Росмською Федерац1ею створити проект енергетично' надде-ржави через "зд1йснюване кер1вництвом РФ агресивне захоплення енер-гетичних ринк1в та 1нфраструктури европейських кра'н. Географ1чне по-ложення 1 розвинена Ыфраструктура змушують Москву концентрувати сво' зусилля на забезпеченн1 контролю за транзитними потужностями Укра'ни" [12].
Джерело: складено автором з урахуванням [13].
У друпй половит ХХ ст. конфл^и носили найчас-тiше досить "м'який характер", що можна пояснити недо-статнiми територiальними чи ресурсними виграшами у порiвняннi з урахуванням вiйськових, економiчних та пол^ичних втрат, коротко- i середньостроковими соць ально-економiчних перевантаженнями через можливе збтьшення територií. Вiдверта м'якiсть пол^ики, дип-ломатiя та поступки призвели до того, що кражам чи блокам дуже важко стало формувати новi ще' для здш-снення нових завдань на геопол^ичнш аренк Навiть релiгiйнi течií на кшталт 1Г1Л показали неспроможнiсть об'еднувати на довгий час населення з рiзними еконо-мiчними устремлiннями.
Очевидно, що будь-як вiйськовi конфлiкти можуть призвести до значного попршення торгiвлi у свiтi. На думку респондент Всесвiтнього форуму 73 % вiрять у зростання iмовiрностi такого сценарю. А це, в свою чергу може призвести до значного попршення загально' безпеки через формування мщних сок^в лише мiж кражами, що мають сптьш ринки, та значного попршення вщносин з жшими кражами. На думку 58 % респондент це видаеться реальних сценарiем.
Протягом останнiх рокiв збтьшення торгiвлi сприяло створенню мiльйонiв робочих мюць, зменшенню варто-стi життя, зменшення бiльше, нiж у два рази долi населення, що проживае за межею крайньо' бщностк Тiльки у США наразi близько 20 % вах робочих мщь так чи ж-акше пов'язане з мiжнародною торгiвлею товарами чи послугами. Внаслщок цього будь-якi протекцюнютсьга заходи нанесуть шкоду всiм, але в першу чергу - бщним кражам. Проте це не означае, що необхщно зберегти ю-нуючий рiвень торгiвлi за будь-яких умов, осктьки вiн ви-рiзняеться iнодi несправедливими умовами та перекосами. Однак виконання правил СОТ, як були визначен всiма 164 кражами, е важливим чинником подальшого розвитку. Новi правила вимагають бiльшоí вщкритост ринкiв, що створюе, вiдповiдно, i новi проблеми. Зок-рема, з погляду потреб у фжансуванш, достатност ре-зервiв, оцiнки активiв, якост iнститутiв i торгово' стiйкостi Укра'на е надзвичайно вразливим ринком. На думку ек-спертiв 1нституту мiжнародних фiнансiв (IIF) [14] в разi
укрiплення долара, зростання процентних ставок i поси-лення торговельних суперечок з ринюв Укра'ни, Китаю, Аргентини, ПАР i Туреччини слщ очкувати максимального вiдтоку капiталу. Це е достатньо великою загрозою, враховуючи, що в Украïнi зберiгаеться дуже ризикована ситуа^я з кредитами, що не обслуговуються. На кiнець 2017 року частка таких креди^в становила бтьше поло-вини всiх креди^в. За цим показником наша кража пось дае найгiршi мiсця у Сврот поряд iз Грецiею та Юпром. В абсолютнiй бiльшостi краж цей показник не перевищуе 15 %, а в найбтьш розвинутих - до 3 % [15].
Деграда^я навколишнього середовища i все бтьш ускладнена структура харчовоï ждустри можуть призвести до раптових перебо'в у постачаннi продовольства, особливо, у слаборозвинутих кражах. Серед причин та-ко' ситуацiï можна видтити раптовий неврожай або хворобу посiвiв, полiтичну нестабiльнiсть, природний катак-лiзм в сiльськогосподарських регiонах. Зростання цж на продовольство, голод в одшй з краж при зростаючш кь лькостi населення та його мобтьносл може призвести до мiграцiйних криз чи до конфлiктiв. В окремих репонах суперництво за воду i родк^ ^рунти вже призводить до прикордонних конфл^в, якi в будь-який момент можуть перерости в повномасштабну вмну [16].
Наведенi ризики свщчать про гальмiвнi тенденцп у розвитку глобалiзацiйних тенденцiй. У сучасному свт це явище вже не розглядаеться як суто позитивний чинник, що здатний зменшити проблеми вмськових конфлiктiв, нерiвномiрного розвитку територiй, зменшення бажання певних меншин до самовизначення.
Ранше спецiалiзацiя працi, формування центрiв ви-робництва як у Кита' вважалося шляхом, що пщтягне пе-внi кражи до рiвня "золотого мтьярда" як в економiч-ному, так i в полiтичному планi [17]. За логiкою це мало призвести до зниження ймовiрностi геополiтичних потря-сiнь. Однак останн два десятирiччя показали, що у розвинутих кражах юнують та посилюються значнi економь чнi, со^альш та полiтичнi проблеми, якi зовам недоре-чно поширювати на ^i ринки. Наприклад, зростаюча нерiвнiсть доходiв населення у eвропi та США хоча i по-силюють ризики со^альних конфлiктiв, проте, в цтому,
залишаються пiд контролем. Проте у кражах нових рин-кiв таке розшарування призвело до олiгархiзацií еконо-мк, узурпацií влади та формування диктаторських режи-мiв. Полiтична нестабiльнiсть у европейських кражах призводить до зростання популютських та радикальних партiй, однак внаслщок достатньо довго''' iсторií демократичного устрою полiтичнi процеси ще не змЫюють ус-трiй цих краж. Однак у нових ринках той же самий про-цес призвiв до приходу до влади популютських партм, що ще бтьш погiршуе стан економiки, призводить до ха-отичних полiтичних рухiв та невиважених ршень, а значить, i значних потрясiнь.
Наразi головною полiтичною тенденцiею останнiх ро-гав можна вважати ерозiю пiдтримки глобального розви-тку та зростання захисних настро'в. Це вiдбуваеться внаслiдок неприйняття поточно' економiчноí моделi краж "золотого мтьярда" значною кiлькiстю суспiльств. Зокрема, вщокремлюються кра'ни Близького Сходу з ю-ламським пiдходом до управляння. Недарма бтьшють повстань останнiх роюв вiдбувалася саме на релiгiйному пщ^рунтк Також азiйськi кражи набагато бтьшу роль на-дають колективним ршенням, нiж iндивiдуалiстському пiдходу. Також сприяе цьому постмне зниження прихи-льност великих кра'н до багатосторонностi на основi
правил. Повний паралiч у прийнятт рiшень Радою Без-пеки ООН у випадку зацкавленосл одше''' з краж з правом вето показав, що фактично кожна з цих краж мае вс можливост порушувати мiжнароднi норми, якщо це прямо не призводить до свтэво''' вмни.
Серйозним геополiтичним ризиком залишаеться змiна клiмату на планетк З часiв Промислово' революцп зростання споживання викопного палива призвело до швидкого збтьшення викидiв СО2, руйнування глобального вуглецевого циклу та планетарного потеплЫня. Глобальне потеплЫня та змша клiмату в останнiй час часто призводять до еколопчних, фiзичних та медичних на-слщюв, включаючи екстремальнi погоднi явища. Порiв-няно з 1850 роком середня температура в ^вшчнш тв-кулi стала вищою приблизно на 1,4 градуса Цельая, а у Пвденшй пiвкулi - на 0,8 градуав Цельсiя [18].
Незважаючи на числены домовленост щодо обме-ження викидiв у атмосферу, у 2017 роц викиди СО2 впе-рше за чотири роки зросли, що призвело до 'х концент-рацп у атмосферi до 403 частин на мтьйон, порiвняно з доiндустрiальним рiвнем 280 частин на мiльйон. За останн пiвстолiття викиди зростали експоненцшно, а температура - лУйно (рис. 1).
40,000 _
30,000 _
20,000
10,000 _
80
90
--.4
_ -.8
00
10
20
30
40 50 60 70 80 90 00
10
0
-Загальн викиди
-Температура Свтового океану
Рис. 1. Динамiка загальних викидiв СО2 та температури Свiтового океану
Джерело: Побудовано автором на основ! [19], [20].
Загалом, глобальн викиди збтьшилися з 2 млрд. тон вуглекислого газу в 1900 роц до бтьш шж 36 млрд. тон за 115 рокв. Зростання викидiв пояснюеться в першу чергу збтьшенням споживання енерги з вугiлля у Кита' на 6,3 %. Температура Св^ового океану постiйно пщви-щуеться, що зменшуе можливiсть поглинати СО2 [21]. Дослiдження також показують, що тротчы лiси зараз ви-пускають, а не поглинають дiоксид вуглецю [22].
Вже через дектька десятирiч бiльша частина низько розташованих ат^в свiту може стати безлюдною через змши клiмату i нестачу прюно''' води. Зокрема, у зонi критичного ризику знаходяться Мальдiви, Сейшельськ ост-рови та частина Гава'в [23]. На думку вчених змша рiвня води внаслiдок клiматичних змЫ вже стала неминучою.
Очевидно, що впив кгмматичних змiн впливае на еко-номiчний стан кра'ни хоча i не миттево, проте досить сут-тево. Наприклад, через бажання обмежити забруднення
навколишнього середовища бтьшють краж вводить жо-рсткi вимоги щодо виробництва та споживання енергп. В такому разi рiзкi вщповщш змiни, ймовiрно, спричинять масштабнi перебо' на ринку працi [24], а значить, со^а-льнi та геопол^ичш ризики.
У розрiзi галузей найб^ьший вплив на забруднення атмосфери надае енергетика, яка генеруе близько 46 % всього СО2, 21 % - стьське господарство, 11 % - транспорт, близько 8 % - домогосподарства, 7 % - промисло-вють [25]. Враховуючи такий вплив енергетики, ще в 2010 роц у СС була прийнята Директива про енергетичну ефективнють буфвель [26], в яш було встановлено, що з 31 грудня 2020 року ва новi будiвлi в кражах СС повинн будуватися як будiвлi з майже нульовим споживанням енергп. Це означае, що потрiбний обсяг енергп повинен бути отриманий з поновлюваних джерел на мюц або не-подалк. На сьогодншнм день будiвлi споживають 40 %
енергп в СС, на них також припадае 36 % викидiв СО2 в репош. Тому зниження енергоспоживання i викидiв у да-ному сегмент критично важливо для виконання стратеп-чного довгострокового завдання щодо зниження до 2050 р. викидiв парникових газiв на 80-95 % вщ рiвня 1990 року. Згiдно з розрахункам, 1 % економп енергп зни-жуе iмпорт газу на 2,6 % i тим самим активно сприяе ене-ргетичнiй незалежносл Свропейського Союзу.
На думку Б. Подобника перюди геополiтичноí стабь льност та хаосу пов'язанi з так званими енергетичними зсувами, тобто з переходами до використання нового виду енергп. Зокрема, вж видтяе три перюди геополь тичного, комерцшного та со^ального протиборства, що закiнчувалися численними вшськовими конфлiктами, економiчними кризами та со^альною напруженiстю [27]. Перший етап був пов'язаний з домжуванням вуплля у кь нцi Х1Х - початку ХХ столття. Вперше вуплля як дже-рело отримання енергп почав використовуватися у Ве-ликш Британп, де зразу оцiнили його переваги. Завдяки монопольному становищу та сильному флоту Велика Бриташя контролювали до 65 % свтового видобутку вуплля та до 75 % його св^ово' торгiвлi у кжц Х1Х ст.
Другий етап був пов'язаний з переходом вщ використання вуплля до нафти. Ефективнють застосування на-фти була пов'язана з тим, що вуплля було важко вико-ристовувати як жструмент глобалiзацií, оскiльки його транспортування обходиться досить дорого, тому 85 % споживаеться в кра'ш його виробництва [28]. Проте на-фтовi родовища знаходилися вiдносно далеко вщ виро-бничих потужностей, що вимагало створення свтового порядку торгiвлi нафтою та охорони торгових шляхiв. Враховуючи обмеження на видобуток вуплля у 1913 у Великш Британп, виникла необхщнють забезпечувати
енергетичний баланс Свропи за допомогою нафти, що поставлялася зi США. Перехщ до другого етапу характе-ризувався початком Першо' св^ово' вiйни, пiд час яко' США були практично единими постачальниками ресурав, що дало 'м змогу у 1917 роцi контролювати двi третини загальносвiтового видобутку [29]. Внаслщок цього скла-лися передумови для отримання максимального прибутку вщ торгiвлi нафтою, створення монополiстичних об'ед-нань у кражах Латинсько' Америки, Близького Сходу, де була знайдена нафта. Це також дозволяло США контролювати близько 70 % поставок нафти на свтовий ринок пщ час Друго' св^ово' вмни. Роль нафти постшно зрос-тала: якщо в 1940 роц частка нафти у загальному свто-вому споживанн енергоресурсiв становила лише близько 17 %, то вже в 1950 р. ця частка зросла до 45 % [30].
Третш етап був пов'язаний iз впровадженням нового виду палива - природного газу, що призвело до суттевого реструктурування енергетичного ринку. На-приклад, у 1973 роцi за допомогою нафти генерували близько 48 % енерги, то вже у 2016 - лише 32 %. В свою чергу частка природного газу зросла за цей пе-рюд до 21 % (рис. 1). Враховуючи розвиток видобутку сланцевого газу та сланцево' нафти, США стали знову чистим експортером енергоресурав, що зменшило 'х залежнють вщ кра'н Близького сходу. Проте така зале-жнiсть залишаеться у азшських кра'н, що iмпортують до трьох чвертей нафти з Близького Сходу [31]. Очевидно, будь-яке втручання США на Близькому Сходi може зме-ншити пропози^ю енергоресурав, що поставить пщ за-грозу економiки Китаю та Японп, а значить, може спро-вокувати масштабний конфлiкт в Азiатсько-Тихоокеан-ському регiонi [32].
Рис. 2. Структура виробництва енергп за типом джерела, 2016 рш.
Джерело: Побудовано автором на основ! [33].
На сьогодшшш день, збiльшення генерування енергп вщбуваеться нерiвномiрно. Наприклад, за 20002016 роки у свт це зростання становило у середньому 2,1 % на рт, проте у кра'н Велико' амки воно було вщ'е-мним (-0,4 % на рк), у кра'н БР1КС - 4,6 % на рк, Китаю - 6,5 %, кра'н Близького Сходу - 4,4 %.
Також достатньо нерiвномiрна структура споживання джерел енергп у кражах св^у. Зокрема, у США доля природного газу у 2016 роц становила 32 %, нафти - 30 %, вуплля - 18 %, електроенерги - 14 %, бiомаси - 6 %. У Кита' 70 % енерги добуваеться з вуплля, нафта дае лише 8 %, а газ - 5 %. Свропейсью кражи характеризуются бтьшою долею електроенерги. Наприклад, у Нь меччинi, 36 % дае вуплля, 29 % - електроенерпя, 26 %
- бюмаса, 5 % - газ; у Францп - 87 % дае електроенер-гiя, 12 % - бюмаси; у 1тали - 37 % дае електроенерпя, 35 % - бюмаси, 14 % - газ, 13 % - нафта. В УкраТш збе-рПгаеться ще перехщний варiант генерацiï енерги: 36 % дае електроенерпя, 31 % - вуплля, 24 % - газ, 5 % - 6i-омаси, 4 % - нафта.
Слщ розумПти, що величезна залежнють вщ споживання нафти на азмських ринках формуе достатньо мь цнi як торговельнi, так i полiтичнi союзи. Так, Китай Пмпо-ртуе 5,6 млн. барелiв нафти. Прагнучи забезпечити ста-бтьнють поставок, держкомпанiï iнвестують величезнi кошти в нафтовидобувнi галузi в 1раку, Суданi, lранi та Анголi, що формуе економiчну залежнiсть цих краТн вiд економiчного стану Китаю. Внаслщок цього форму-еться спочатку торговельний союз, а тзшше - полПтич-ний. Аналогiчно, японська економiка щодня потребуе приблизно 4,5 млн. барелiв нафти. Залежнiсть мiсцевоï нафтопереробноТ промисловосл вiд зовнiшнiх закупь вель становить 97 %, а основним постачальником е Са-удiвська Аравiя, що формуе вщповщш торговельн вза-емозалежностк Саме ця економiчна передумова формуе пол^ичш настроТ у кра'шах, що в свою чергу призводить до геополiтичних альянсiв.
У юнц 2016 року було проведене опитування громад-сько'1' думки у 66 кражах свiту [34], одним з питань був ви-бiр однiеï з 6 найбiльших та найсильнших краТн свiту як единого партнера у випадку вмськовоТ загрози для свое'1' кра'ши. Результати чпжо показали, як роздiленi краТни по-лiтично та економiчно. Зокрема, у блоц зi США знахо-дяться ва краТни Пiвнiчноï Америки, ЛатинськоТ Америки за виключенням Венесуели, краТни Захiдноï та Центрально!' Свропи, Нiгерiя, Пiвденна Африка, lндiя, Япоыя, Авст-ралiя та краТни Океанп, Фiлiппiни, Та'1'ланд, 1зра'1'ль. В той же час блок з Роаею виберуть Китай, Монголiя, 1ран, Ту-
реччина, Грецiя, Вiрменiя, Словенiя. З Китаем в блоц бу-дуть Росiя, Пакистан. Таким чином бачимо, що вже скла-лися достатньо зрозумл економiчнi та геополiтичнi союзи, що визначатимуть майбутне планети.
Однак е кра'ши, де населення подтене в пiдтримцi мiж юнуючими блоками. До них вiдноситься i Украша, де пiдтримка блоку на чолi зi США лише на 2 % вища за блок з Роаею. Така ж невизначена ситуацПя спостер^а-еться у Боснп та Герцеговинi, 1раку, Латвп.
НарештП, наразi свiт переживае ще один етап розви-тку, що пов'язаний з активним впровадженням технолога видобутку енерги з вщновлювальних джерел. Очевидно, що вЫ повнютю змiнюе розклад геополiтичних сил у свт, оскiльки ресурси попереднiх етатв посту-пово втрачають свою цЫнють. Для того, щоб зрозумiти, насюльки серйозними будуть змiни, розглянемо табл. 2, де розмщеш краТни свПту за рiвнем генераци вiдновлювальноï енерги.
Як видно частка вщновлювальних джерел з 1990 року зросла у свт на 4,6 %, навпъ за умови того, що споживання електроенергп за цей перюд подво'1'лося. Таким чином, у 2016 роц частка вщновлювальних джерел вже ге-неруе майже половину вах потреб 1990 року. Серед краТн е очевидн лiдери (Норвепя, Швецiя, Канада, Колумбiя, Нова Зеландiя, Бразилiя, Венесуела), якi бiльше поло-вини електроенергп генерують з вщновлювальних джерел. Також суттево зростае виробництво енергп з суто природних джерел: сонця та вп"ру. На сьогодш частка та-коТ електроенергп наближаеться до 6 % у свт, а краТни-лщери (1спаыя, Португалiя, Нова Зеландiя) генерують вже майже чверть електроенергп таким чином. Новп>п технологи пщвищують ефективнють сонячних станцiй та вь тряюв, зменшують собПвартють продукцп, а значить, будуть впроваджуватися з прискореним темпом.
Таблиця2. Частка вщновлюваних джерел енергп у виробницв електроенергГГ, %
Частка вщновлюваних джерел енергп Частка в^рово'Г та сонячно'Г енергп
у виробницв електроенергп у виробницв електроенергГГ (%)
Кра'Гни 1990 2000 2010 2016 1990 2000 2010 2016
СвПт 19.74 18.79 19.91 24.38 0.35 0.56 2.10 5.66
Бельпя 1.67 2.72 8.25 17.79 0.01 0.02 1.95 10.75
Чеська республка 2.32 3.86 7.56 13.03 0.00 0.00 1.11 3.16
ФранцПя 14.10 13.74 14.59 18.13 0.12 0.10 1.94 5.49
Ымеччина 3.90 6.89 17.57 30.05 0.01 1.63 8.19 17.99
1талПя 17.71 20.81 26.57 37.27 1.49 2.19 5.69 16.45
Нпдерланди 1.12 3.32 9.39 13.46 0.08 1.21 3.52 9.45
Польща 2.47 2.99 7.27 15.45 0.00 0.00 1.06 7.68
ПортугалПя 35.08 30.30 53.16 55.15 0.02 0.57 17.73 22.33
РумунПя 17.74 28.46 33.88 46.20 0.00 0.00 0.50 16.18
1спаыя 17.61 16.95 33.49 40.08 0.01 2.11 17.12 23.46
ШвецПя 51.18 57.26 55.33 57.22 0.00 0.32 2.36 9.80
Об'еднане Королщство 2.44 3.36 7.62 25.60 0.00 0.25 2.70 14.11
Норвепя 99.79 99.72 95.75 97.87 0.05 0.04 0.73 1.42
Туреччина 40.37 24.94 26.38 32.53 0.14 0.09 1.70 7.32
Казахстан 8.43 14.67 9.71 7.65 0.00 0.00 0.00 0.02
Рост 15.34 18.85 16.28 17.41 0.00 0.01 0.05 0.07
УкраТна 3.59 6.68 7.10 6.54 0.00 0.00 0.03 0.82
Узбекистан 11.80 12.54 20.98 20.97 0.00 0.00 0.00 0.00
Канада 62.39 60.61 61.45 66.38 0.01 0.05 1.49 5.60
Сполучен Штати 11.96 8.81 10.61 15.42 0.61 0.52 2.75 7.06
Аргентина 35.78 33.21 28.77 26.14 0.00 0.04 0.02 0.44
Бразилт 94.50 89.49 84.72 81.19 0.00 0.00 0.42 5.96
ЧилП 53.84 48.55 40.20 39.08 0.00 0.00 0.73 6.32
КолумбПя 76.38 75.52 72.12 82.04 0.00 0.00 0.07 0.05
Мексика 24.69 19.80 16.60 14.74 4.43 2.88 2.86 4.65
Венесуела 62.34 73.75 67.49 54.04 0.00 0.00 0.00 0.00
Китай 20.41 16.64 18.83 25.75 0.01 0.06 1.08 5.39
1ндт 24.49 13.59 16.04 14.95 0.01 0.30 2.02 4.28
1ндонезПя 20.92 15.96 15.85 10.89 3.44 5.22 5.52 4.34
Японт 12.16 10.07 11.20 17.44 0.20 0.35 0.91 4.87
Закнчення табл. 2
Частка вiдновлюваних джерел енергм у виробницв електроенергГГ Частка в^ровоТ та сонячноТ енергм у виробницв електроенергГГ (%)
Кражи 1990 2000 2010 2016 1990 2000 2010 2016
Малайз1я 17.33 10.06 5.99 11.37 0.00 0.00 0.00 0.22
П1вденна Корея 6.04 1.97 1.80 2.29 0.00 0.01 0.36 1.02
Тайвань 9.08 5.37 4.20 5.43 0.00 0.00 0.40 0.91
Тайланд 11.26 6.81 5.61 9.16 0.00 0.00 0.01 1.81
Австрал1я 10.08 8.54 8.63 16.86 0.00 0.05 2.17 7.91
Нова Зеланд1я 80.01 71.50 73.16 83.99 6.81 7.92 16.88 23.54
Алжир 0.78 0.20 0.36 0.27 0.00 0.00 0.00 0.08
бгипет 23.50 17.70 10.05 10.21 0.00 0.18 1.16 2.21
Н1гер1я 32.59 38.22 24.40 17.59 0.00 0.00 0.00 0.00
П1вденна Африка 1.70 2.01 2.07 4.18 0.00 0.00 0.01 2.08
1ран 10.29 3.04 4.16 7.17 0.00 0.03 0.07 0.56
Кувейт 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Сауд1вська Арав1я 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Об'еднан1 Арабськ1 Ем1рати 0.00 0.00 0.00 0.23 0.00 0.00 0.00 0.23
Джерело: Складено автором на основ! [35]
Протягом останнiх рогав можна спостерiгати цiкавий тренд у змн цiн на ресурси. Зокрема, незважаючи на зростання цж на ресурси, зростання цж акцiй вщбува-еться набагато швидшими темпами. Розглянемо цжи на природний газ, нафту марки Брент, золото, алюмжм, зерно та живу худобу, тобто на ресурси, що представля-ють, фактично, вс найважливiшi товарнi групи. При цьому можна констатувати, що у травы 2018 року цжи на ц ресурси, порiвнюючи, наприклад, з травнем 2016 року виросли на все, крiм живо' худоби. Зокрема, газ подорожчав на 20,3 %, нафта - на 46,9 %, золото -на 7,4 %, алюмжм - на 48,8 %, мiдь - на 46,1 %, зерно -на 13,6 %. В той же час цжа живо' худоби скоротилася на 13,4 %. Проте за це час ждекс S&P500 зрiс на 26,2 %.
Однак тепер розрахуемо вщношення вiдповiдних цiн на ресурси до ждексу S&P500. Також для порiвняння ма-лоспiвставних чисел переведемо 'х до iндексiв, де за 100 взято рiвень сiчня 2010 року. В такому разi динамка вщношення цж ресурсiв до динамки цж акцiй стае вража-ючою. Якщо не брати до уваги зл^ цiн у 2007-2008 роках перед свппвою фжансовою кризою, то майже весь час спостер^аеться очевидне зниження вах вiдношень. Таким чином, вся економка стае все менш залежною вщ сировини. Найкраще це видно з графку змж цiн на газ, яга пщшмалися у декiлька разiв пщ час зимових мiсяцiв до 2009 року. Пюля вiдкриття сланцевого газу, ство-рення запасiв газу та переформатування ринку газу нь яких пшв цiн цього ресурсу не спостеркаеться (рис. 3).
Природний газ — — — Нафта Брент Золото
^ «Алюмшм ......Мщь ^^ «Зерно
— — Жива худоба
Рис. 3. Динамка iндексу вiдношення цiн на ресурси до шдексу S&P500
Джерело: розраховано автором на основ! даних [36]
Наразi можна констатувати, що вщбуваеться повер-нення ждекав цiн на ресурси до рiвня 2000-х рокiв. Всi розглянут iндекси станом на травень 2018 року показали значення, нижчi ачня 2010 року щонайменше удвiчi. Найбiльше падiння спостерiгалося якраз для природного газу, де ждекс становив лише 21,76, тобто майже у 4.9 рази нижче базового значення. Для нафти паджня становило 2,4 рази, для золота - 2 рази, алюмь ыю та мд - у 2,5 рази, зерна - 2,2 рази, живо' худоби -
2 рази. Це означае, що т нацюнальш економки, що про-довжують орiентуватися на сировинну модель еконо-мки, приречен на повiльне вмирання чи швидкий ко-лапс. Результат залежить вщ 'х iндивiдуальних особли-востей, геополiтичних рiшень та запасу мiцностi.
Достатньо важливим геополiтичним ресурсом зали-шаеться гальгасний та якiсний склад населення. При цьому акцент змщуеться вщ кiлькостi до якостi: географiчний розподт населення, його етнiчний та релпйний склад, освiтнiй та квалiфiкований рiвень. Розселення людей та 'х
со^альна структура може сприяти нацiональнiй едност та змiцненню позицiй держави, а може привести до про-тилежних результат. Ситуацiя в Украïнi у 2014 роц чiтко продемонструвала, що вщбуваеться з кражою, що мае проблеми з нацюнальною еднiстю.
Останш глобальнi опитування показують, що молодь стае з кожним роком все бтьш глобалiзованою, демон-струючи достатньо схожi вiдповiдi щодо рiвня щастя, оп-тимiзму, вiри у майбутне, рiвня освiти, доходiв. У той же час люди старшо1 вково1 групи суттево вiдрiзняються в межах сво'х нацiональних кордонiв. Зокрема, рiвень щастя для людей до 34 рогав у середньому на 15 % вищий, шж серед людей, старших 55 рогав. 20 % людей з найви-щими доходами у кра1ш щасливш в середньому 20 % людей з найнижчими доходами на 32 %. Люди з вищою осв^ою на 13 % щасливЫ, шж ^i особи. Проте це означае, що рiвень щастя менше залежить вщ кражи проживання, а бiльше вщ вiку, рiвня доходiв, освiти та способу життя [37].
У Свроп найщасливiшою кражою е lрландiя, де про-живае 97 % щасливих людей. Середшй показник у СС становить близько 83 %. Проте чим схщнше розташо-вана кража, тим менш щасливою вона себе вщчувае: самими нещасними себе вщчувають румуни, лише 59 % опитаних з кражи вважають себе задоволеними жит-тям [38]. В Укра1ш цей показник ще нижче - близько 54% [39]. Внаслщок тако1 ситуацiï украïнцi мають бажання змжювати свое мiсце проживання, що суттево збтьшуе вiдтiк робочо1 сили до iнших краж, зменшуючи потенцй ний випуск краïни та знижуючи ефективнють ïï роботи.
На рiвень щастя та задоволення впливае також мо-жливiсть знайти офщшну роботу. За останнiми досль дженнями ООН, найвищий вщсоток невлаштованих офщшно припадае на краïни, що розвиваються, - 93 %. В цтому, в Африцi неформально працюють майже 86 % працюючих людей, в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi, а також в арабських державах ця цифра становить приблизно 68 %, у ^вшчшй i Пiвденнiй Америцi -40 %, а в Свроп i Центральнiй Азiï - 25 %. Найвища частка неофщшно влаштованих на роботу у сферi сiльсь-кого господарства - понад 90 % [40].
Висновки та дискус1я. Проведене дослщження показало, що незважаючи на розвиток глобалiзацiï за останн десятирiччя, боротьба за геополiтичнi жтереси у свiтi не тiльки не зменшилася, а лише посилилася. Слщ констатувати, що наразi кражи схильн застосовувати протекцюнь стськi заходи для захисту власних рингав, що веде до об-меження втьно1 торгiвлi, а значить, i до силово1 боротьби за певнi ресурси. Через неспроможнють певних краж здй снювати такий вплив самостiйно, формуються доволi ве-ликi та потужн союзи держав, що призводить до перена-правлення торгових потокiв. Фактично, основна торгiвля зосереджуються саме мiж кражами таких блогав, що об-межуе доступ до ресурсiв Ышим кражам. Слiд констатувати, що така ситуа^я е важливим ризиком миру на пла-нетi, можливост забезпечення великоï кiлькостi краж ресурсами, особливо, енергетичними.
Однак вмна як крайшй захiд вирiшення проблем не е единим геополiтичним ризиком. Незважаючи на серйозн кроки з економп та збереження енергм, вщбуваеться зростання ïï споживання у бтьшост краж свпу Введення в дю джерел енергiï з вщновлювальних джерел хоча i стае важливим чинником змжи залежностi вiд енергетичних ресурав, проте ще не може забезпечити зростак^ потреби економки принаймнi на зiставному з невщновлюва-льними джерелами рiвнi. Це означае, що у найближчм пе-рспею^ будуть робитися спроби формування енергетичних наддержав, що за рахунок контролю джерел енергм
будуть намагатися пщвищувати цЫи на цьому ринку та здмснювати його подальшу монополiзацiю.
Очевидно, що така ситуацiя шяк не сприятиме змен-шенню забруднення планети, а також ^матичним змь нам. Слiд констатувати, що в найближчi роки внаслiдок пiдняття рiвня води Свiтового океану буде не ттьки зни-щенi певнi острови, але й частково материковi територи. В такому разi слiд очкувати вiдповiдних змiн зайнятостi та мiграцiï населення.
У той же час слщ акцентувати увагу на тому, що пос-тупово змжюеться роль ресурав у економiчному розви-тку планети. Зокрема, проведене дослщження показало, що вщношення ждешв вщповщних цж на ресурси до ж-дексу S&P500 за останш десять рогав впало як мУмум у 2 рази, що свщчить про зменшення залежност економки вiд ресурсiв та бтьшо1 важливостi людських ресурсiв у забезпеченш економiчного зростання.
Таким чином можна констатувати, що геополiтичнi ви-клики будуть суттево впливати на економiчну складову краж свiту ще достатньо довгий час. Особливо важливим це буде для Укражи, яка через обмеженють свое! еконо-мки не може вiдiгравати значну роль на мiжнароднiй аренi. В той же час, ïï транзитне положення у Сврот зали-шиться предметом геополiтичноï боротьби мiж Росйсь-кою Федера^ею та СС. Це створюватиме значний ризик як економiчних втрат внаслщок зменшення ролi газотран-спортно! системи, так вiйськових втрат через бажання ж-ших гравцiв контролювати цю систему. На жаль, вщсут-нють полiтичноï волi, еднання народу призводить до центробiжних тенденцiй у краМ, що ще бiльше попршуе економiчну та соцiальну ситуацiю.
Список використаних джерел:
1. Антонов Л.А. Влияние геополитической конъюнктуры на инвестиционную привлекательность России // УЭкС. 2017. №5 (99). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-geopoliticheskoy-konyunktury-na-investitsionnuyu-privlekatelnost-rossii (дата оновлення: 18.05.2018).
2. Kjellén, R. Die politische Probleme des Weltkrieges. Leipzig, 1916.
3. Mackinder, H.J. Democratic Ideals and Reality: A Study in the Politics of Reconstruction. NewYork: Holt, 1919. - [Електр. ресурс] - Джерело доступу: https://en.wikisource.org/wiki/Democratic_Ideals_and_Reality:_A_Study_ in_the_Politics_of_Reconstruction
4. Spykman N. Geography of Peace [Text] / N. Spykman. - New York: Harcourt, Brace and Company, 1944. - 600 р.
5. Дашевська О.В. Геопол1тичний статус держави: сутнють, фак-тори та функцп // Граш. - № 9 (125), 2015 - С. 33-37.
6. Cossa R.A., Khanna J. East Asia: Economic Interdependence and Regional Security // International Affairs (Royal Institute of International Affairs 1944-), Vol. 73, No. 2, Asia and the Pacific (Apr., 1997), pp. 219-234.
7. GoldmanSachs назвал крупнейшие западные компании, которые зависят от России. [Електр. ресурс] - Джерело доступу: https://biz.nv.ua/markets/goldman-sachs-nazval-krupnejshie-zapadnye-kompanii-kotorye-zavisjat-ot-rossii-2464445.html
8. Cable V. What is international security? // International Affairs, 71, 2 (1995). - PP. 305-324.
9. Мшютерство комерцп КНР [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www.mofcom.gov.cn/
10. National Security Strategy of the United States of America [Електр. ресурс] - Джерелодоступу: https://www.whitehouse.gov/wp-content/ uploads/2017/12/NSS-Final-12-18-2017-0905.pdf
11. Global Risks 2018: Fractures, Fears and Failures [Електр.ресурс] - Джерело доступу: http://reports.weforum.org/global-risks-2018/global-risks-2018-fractures-fears-and-failures/
12. Горбулш В.П. Нацюнальна безпека: украТнський вим1р / В.П. Горбул1н, О.В. Литвиненко. - К.: П11 "1нтертехнолопя", 2008. - 104 с.
13. Вент Н. Пять мест, где в 2018 году может начаться третья мировая война [Електр.ресурс] - Джерело доступу: https://inosmi.ru/politic/ 20171027/240625967.html
14. Emerging Markets Scorecard: Putting Risks in Perspective [Електр.ресурс] - Джерело доступу: https://www.iif.com/publication/capital-flows-emerging-markets-report/emerging-markets-scorecard-putting-risks
15. Европа на подъеме — в шести графиках [Електр.ресурс] - Джерело доступу: http://www.imf.org/ru/News/Articles/2018/05/14/na051518-europe-on-an-upswing-in-six-charts
16. The Global Risks Report 2018 13th Edition [Електр.ресурс] - Джерело доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GRR18_Report.pdf
17. Фукуяма, Ф. Конец истории и последний человек / Фрэнсис Фу-куяма; пер. с англ. М. Б. Левина. - М.: АСТ, 2007. - 588 с.
18. Ritchie H. CO2 and other Greenhouse Gas Emissions / Ritchie H., Roser M.. - 2018. [Електр.ресурс] - Джерело доступу: https://ourworldindata.org/co2-and-other-greenhouse-gas-emissions
19. Carbon Dioxide Information Analysis Center (CDIAC) [Електр.ресурс] - Джерело доступу:http://cdiac.ornl.gov/CO2_Emission/
20. GLOBAL Land-Ocean Temperature Index in 0.01 degrees Celsius [Електр.ресурс] - Джерело доступу:https://data.giss.nasa.gov/gistemp/ tabledata_v3/GLB.Ts+dSST.txt
21. Ayres, R. The Ocean Cannot Absorb Much More CO2 // Knowledge, INSEAD Blog. 19 October 2016. [Електр.ресурс] - Джерело дос-тупу:https://knowledge.insead.edu/blog/insead-blog/the-ocean-cannot-absorb-much-more-co2-4990
22. Baccini A. Tropical Forests Are a Net Carbon Source Based on Aboveground Measurements of Gain and Loss/ Baccini, A., W. Walker, L. Carvalho, M. Farina, D. Sulla-Menashe, and R. A. Houghton. // Science, 358 (6360). - 2017. PP. 230-34.
23. Storlazzi C. D. Most atolls will be uninhabitable by the mid-21st century because of sea-level rise exacerbating wave-driven flooding /C.D. Storlazzi, S. B. Gingerich, A. V. Dongeren, O. M. Cheriton, P. W. Swarzenski, E. Quataert, C. I. Voss, D. W. Field, H. Annamalai, G. A. Piniak, R. Mccall // Science Advances, 25 APR 2018. - Vol. 4, no. 4, eaap9741-DOI: 10.1126/sciadv.aap9741
24. Fostering Effective Energy Transition A Fact-Based Framework to Support Decision-Making. Geneva: World Economic Forum, 2018. [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ Fostering_Effective_Energy_Transition_report_2018.pdf
25. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), 2017. [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www.fao.org/faostat/en/ ?#data/
26. Directive 2010/31/EU Of The European Parliament And Of The Council Of 19 May 2010 on the energy performance of buildings. [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=OJ:L:2010:153:0013:0035:EN:PDF
27. Podobnik B. Global Energy Shifts: Fostering Sustainability in a Turbulent Age. Philadelphia: Temple University Press, 2006. 248 p.
28. Favennec J.-P. The Geopolitics of Energy. Paris: Technip Editions, 2011. - 288 p.
29. Ергин Д. Добыча. Всемирная история борьбы за нефть, деньги и власть / пер. с англ. 2-е изд. М.: Де Ново, 2001. - 888 с.
30. Судо М. М., Судо Р. М. Нефть и углеводородные газы в современном мире. М.: Издательство ЛКИ, 2008. - 256 с.
31. U.S. Energy Information Administration. Korea, South. Overview[Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www.eia.gov/ countries/cab.cfm?fips=Ks (дата обращения: 03.05.2018).
32. Кравченко М. П. Роль углеводородных ресурсов в геополитическом противоборстве // Грамота, 2015. № 3 (93). C. 66-70.
33. Статистический Ежегодник мировой энергетики 2017. [Електр. ресурс] - Джерело доступу: https://yearbook.enerdata.ru/total-energy/world-energy-production.html
34. Defense Preferences, Economic Role Of China, International Terrorism. - Gallup International Association, 2016. [Електр. ресурс] - Джерело доступу:http://www.gallup-international.com/wp-content/uploads/2017/11/2016_ Defence_Economics_Terrorism.pdf
35. Enerdata. [Електр. ресурс] - Джерело доступу: https://www.enerdata.net/
36. Investing.com[Електр. ресурс] - Джерело доступу: https://www.investing.com
37. Happiness, Hope, Economic Optimism. - Gallup International's41st Annual Global End of Year Survey, 2017. - [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www.gallup-international.com/surveys/ happiness-hope-economic-optimism/
38. Special Eurobarometer: How fair do Europeans think life in the EU is? [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-18-3427_en.htm
39. Happiness, Hope, Economic Optimism - [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www.gallup-international.com/wp-content/uploads/ 2017/12/2017_Happiness_Hope_Economic-0ptimism.pdf
40. Women and men in the informal economy: A statistical picture. Third Edition. - International Labour Organization 2018. - [Електр. ресурс] - Джерело доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/--dgreports/--dcomm/documents/publication/wcms_626831.pdf
Received: 20/05/2018 1st Revision: 04/06/2018 Accepted: 15/06/2018 Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Ставицкий, канд.экон.наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ГЕОПОЛИТИЧЕСКИХ ВЫЗОВОВ НА ЭКОНОМИЧЕСКУЮ БЕЗОПАСНОСТЬ ГОСУДАРСТВА
Изменения геополитической конъюнктуры в мире создают риски и угрозы как для самой экономики страны, так и ее экономической безопасности. В работе рассматриваются возможные риски, вызванные геополитическим противостоянием государств и блоков стран, экономическими предпосылками конфликтов, борьбой за ресурсное и энергетическое обеспечение. Показано, что геополитические вызовы будут существенно влиять на экономическую составляющую стран мира еще достаточно долгое время, особенно важным это будет для Украины, которая из-за ограниченности своей экономики не может играть значительную роль на международной арене.
Ключевые слова. Геополитика; экономическая безопасность; климат; ресурсы; энергия.
А. Stavytskyy, PhD in Economics, Associate professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INFLUENCE OF MODERN GEOPOLITICAL CHALLENGES ON STATE'S ECONOMIC SECURITY
Changes in the geopolitical situation in the world create risks and threats to the economy of the state as for its economic security. The paper considers possible risks caused by geopolitical confrontation between great powers and blocs of countries, economic preconditions for conflicts, struggle for resources and energy supply. It is shown that geopolitical challenges will have a significant impact on the economic component of the countries of the world for a sufficiently long time, especially for Ukraine, which, due to its small economy, can not play a significant role in the international arena.
Keywords. Geopolitics; economic security; climate; resources; energy.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Antonov L.A., 2017. Vlijanie geopoliticheskoj konjunktury na investicionnuju privlekatel'nost' Rossii. UJekS. №5 (99). URL: https://cyberleninka.ru/ article/n/vliyanie-geopoliticheskoy-konyunktury-na-investitsionnuyu-privlekatelnost-rossii.
2. Kjellen, R, 2016. Die politische Probleme des Weltkrieges. Leipzig.
3. Mackinder, H.J., 1919. Democratic Ideals and Reality: A Study in the Politics of Reconstruction. New York: Holt, 1919. URLURL: https://en.wikisource.org/wiki/Democratic_Ideals_and_Reality:_A_Study_in_the_Politics_of_Reconstruction
4. Spykman N.,1944. Geography of Peace. New York: Harcourt, Brace and Company, 1944. - 600 p.
5. Dashevs'ka O.V., 2015. Geopolitychnyj status derzhavy: sutnist', faktory ta funkcii'. Grani, № 9 (125). PP. 33-37.
6. Cossa R.A., Khanna J. 1997. East Asia: Economic Interdependence and Regional Security. // International Affairs (Royal Institute of International Affairs), Vol. 73, No. 2, Asia and the Pacific (Apr., 1997), pp. 219-234.
7. Goldman Sachs nazval krupnejshie zapadnye kompanii, kotorye zavisjat ot Rossii. URL: https://biz.nv.ua/markets/goldman-sachs-nazval-krupnejshie-zapadnye-kompanii-kotorye-zavisjat-ot-rossii-2464445.html
8. Cable V., 1995. What is international security? International Affairs, 71, 2. - PP. 305-324.
9. Ministerstvo komercii' KNR. URL: http://www.mofcom.gov.cn/
10. National Security Strategy of the United States of America. URL: https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/2017/12/NSS-Final-12-18-2017-0905.pdf
11. Global Risks 2018: Fractures, Fears and Failures URL: http://reports.weforum.org/global-risks-2018/global-risks-2018-fractures-fears-and-failures/
12. Gorbulin V.P. and O.V. Lytvynenko, 2008. Nacional'na bezpeka: ukrai'ns'kyj vymir - Kyiv.: PII "Intertehnologija", 2008. - 104 p.
13. Vent, N., 2017. Pjat' mest, gde v 2018 godu mozhet nachat'sja tret'ja myrovaja vojna URL: https://inosmi.ru/politic/20171027/240625967.html
14. Emerging Markets Scorecard: Putting Risks in Perspective URL: https://www.iif.com/publication/capital-flows-emerging-markets-report/emerging-markets-scorecard-putting-risks
15. Evropa na podeme — v shesti grafikah, 2018. URL: http://www.imf.org/ru/News/Articles/2018/05/14/na051518-europe-on-an-upswing-in-six-charts
16. The Global Risks Report 2018, 13th Edition, 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GRR18_Report.pdf
17. Fukujama, F., 2007. Konec ystoryy y poslednyj chelovek / Fransys Fukujama; per. s angl. M. B. Levyna. - Moskvsa.: AST, 588 p.
18. Ritchie H. and Roser M., 2018 CO2 and other Greenhouse Gas Emissions. URL: https://ourworldindata.org/co2-and-other-greenhouse-gas-emissions
19. Carbon Dioxide Information Analysis Center (CDIAC) URL: http://cdiac.ornl.gov/CO2_Emission/
20. GLOBAL Land-Ocean Temperature Index in 0.01 degrees Celsius URL: https://data.giss.nasa.gov/gistemp/tabledata_v3/GLB.Ts+dSST.txt
21. Ayres, R., 2016. The Ocean Cannot Absorb Much More CO2. Knowledge, INSEAD Blog. 19 October 2016. URL: https://knowledge.insead.edu/blog/insead-blog/the-ocean-cannot-absorb-much-more-co2-4990
22. Baccini, A., W. Walker, L. Carvalho, M. Farina, D. Sulla-Menashe, and R. A. Houghton., 2017. Tropical Forests Are a Net Carbon Source Based on Aboveground Measurements of Gain and Loss. Science, 358 (6360). PP. 230-34.
23. Storlazzi C.D., S.B. Gingerich, A. V. Dongeren, O.M. Cheriton, P.W. Swarzenski, E. Quataert, C.I. Voss, D.W. Field, H. Annamalai, G. A. Piniak, R. Mccall, 2018. Most atolls will be uninhabitable by the mid-21st century because of sea-level rise exacerbating wave-driven flooding. Science Advances, Vol. 4, no. 4, eaap9741DOI: 10.1126/sciadv.aap9741
24. Fostering Effective Energy Transition A Fact-Based Framework to Support Decision-Making. Geneva: World Economic Forum, 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_Fostering_Effective_Energy_Transition_report_2018.pdf
25. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), 2017. URL: http://www.fao.org/faostat/en/Pdata/
26. Directive 2010/31/EU Of The European Parliament And Of The Council Of 19 May 2010 on the energy performance of buildings. URL: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2010:153:0013:0035:EN:PDF
27. Podobnik B., 2006. Global Energy Shifts: Fostering Sustainability in a Turbulent Age. Philadelphia: Temple University Press. 248 p.
28. Favennec J.-P., 2011. The Geopolitics of Energy. Paris: Technip Editions. 288 p.
29. Ergin D. Dobycha., 2001 Vsemirnaja istorija bor'by za neft', den'gi i vlast' / per. s angl. 2-e izd. Moskva: De Novo. 888 p.
30. Sudo M.M., Sudo R. M., 2008. Neft' i uglevodorodnye gazy v sovremennom mire. M.: Izdatel'stvo LKI, 256 p.
31. U.S. Energy Information Administration. Korea, South. Overview URL: http://www.eia.gov/countries/cab.cfm?fips=KS.
32. Kravchenko M. P., 2015. Rol' uglevodorodnyh resursov v geopoliticheskom protivoborstve. Gramota, 2015. № 3 (93). P. 66-70.
33. Statisticheskij Ezhegodnik mirovoj jenergetiki 2017, 2017. URL: https://yearbook.enerdata.ru/total-energy/world-energy-production.html
34. Defense Preferences, Economic Role Of China, International Terrorism, 2016. Gallup International Association. URL: http://www.gallup-international.com/wp-content/uploads/2017/11/2016_Defence_Economics_Terrorism.pdf
35. Enerdata. URL: https://www.enerdata.net/
36. Investing.com URL: https://www.investing.com
37. Happiness, Hope, Economic Optimism, 2017. Gallup International's 41st Annual Global End of Year Survey. URL: http://www.gallup-international.com/surveys/happiness-hope-economic-optimism/
38. Special Eurobarometer: How fair do Europeans think life in the EU is? 2018. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-18-3427_en.htm
39. Happiness, Hope, Economic Optimism, 2017. URL: http://www.gallup-international.com/wp-content/uploads/ 2017/12/2017_Happiness_Hope_Economic-Optimism.pdf
40. Women and men in the informal economy: A statistical picture. Third Edition, 2018. International Labour Organization. URL: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/--dgreports/--dcomm/documents/publication/wcms_626831 .pdf
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 4(199): 55-62
УДК 336.11
JEL classification: B41, Н83, F65
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/199-4/7
А. Хомутенко, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-7176-9613 Одеський нацюнальний економiчний ужверситет
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ В УПРАВЛ1НН1 ДЕРЖАВНИМИ Ф1НАНСАМИ
У статт!' до^джено сучасну методологю управлiння державними фнансами. Стисло охарактеризовано систем-ний та холстичний пдходи. Проаналiзовано практику використання проектно-орюнтованого пiдходу в управлiннi державними фiнансами Укра/ни. Розглянуто процесний пiдхiд та представлене авторське бачення процесу управлiння державними фiнансами. Зроблено в\зуал\зац\к> кбернетичного пiдходу та об^рунтовано необх/'дн/'сть його застосування в управлiннi державними фiнансами. Доведено важливсть використання iнформацiйного пiдходу, який передбачае здй-снення певних крок/'в у напрямку прийняття обфунтованих управлнських ршень. Визначено переваги та недолiки за-значених методологiчних пiдходiв до управлшня державними фiнансами та запропоновано напрямки /х застосування та вдосконалення.
Ключовi слова: методологiчнi пдходи, управлiння, державн фнанси, системний пiдхiд, холстичний пiдхiд, проек-тно-ор1'ентований пiдхiд, процесний пiдхiд, кбернетичний пiдхiд, iнформацiйний пiдхiд.
Постановка проблеми. Сучасний со^ально-еконо-мiчний стан Укра'ни демонструе низьку ефективнють функцюнування сектору загальнодержавного управлшня, який представлений органами державного управляя як на рiвнi держави, так i на рiвнi окремих адмшю-тративно-територiальних одиниць та фондами со^аль-ного страхування [1]. За роки реформ в Укра'ш, яга знай-шли вщображення у численних стратепях со^ально-економiчного розвитку [2], так i не вдалося пщвищити ш-декс людського розвитку та конкурентоспроможност кра'ни. Це пов'язано iз дiею як суб'ективних чиннигав -вщсутнють полiтичноТ волi змши парадигми сусптьного розвитку i системи управлшня фшансами кра'ни, так i об'ективних - невщповщнють наукових положень i реко-мендацш в галузi управлшня державними фшансами умовам сьогодення. Усунути зазначен об'ективн чин-ники можливо за рахунок розробки сучасно' методологи управлшня державними фшансами на основi вдоскона-
лення методолопчних пiдходiв до державного управлшня, встановлення iмперативiв управлшсько1 дiяльно-CTi та формально-праксеолопчних принцитв.
Змша парадигми розвитку системи управлшня обумо-влюе необхщнють пошуку релевантних методолопчних пiдходiв, яга об'еднують дiалектично пов'язан мiж собою методи [3]. Зауважимо, що управлшня державними фь нансами може Ррунтуватися, зокрема, на: системному, хо-лютичному, проектно-орiентованому, процесному, габер-нетичному, шформацшному, сигнальному, синергетич-ному, структурно-функцюнальному, функцюнально-вар-тюному, соцюкультурному, шституцюнальному та шших пщходах. З метою синтезування методологи управлшня державними фшансами, спрямованого на задоволення сусптьних штереав, необхщно здшснити компаратив-ний аналiз зазначених методолопчних пiдходiв. Водно-час, обмеженють обсягу статт не дозволяе охарактери-зувати ус визначен пщходи. Саме тому ця стаття стане першою у цикл статей, присвячених методологи управлшня державними фшансами.
© Хомутенко А., 2018
