CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 372-376.
РАЗДЕЛ 3. АКТУАЛЬНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ В ИССЛЕДОВАНИИ ТЕКСТА И ДИСКУСА
УДК 81'42
САЙТ У СИСТЕМ1 ЖАНР1В 1НТЕРНЕТУ
Лкмова Н. В.
ПВНЗ «Социально-педагогчний ¡нститут Педагогчна академя», м. Кровоград
У статп розглянута проблема класифшаци жанрiв 1нтернету. Визначеш обста-вини, що ускладнюють побудову едино! класифшаци. Проаналiзованi деякi типоло-rii жанрiв 1нтернету. Внаслiдок аналiзу наукових джерел узагальнено, що сайт - це не жанр, а гшержанрове утворення, форма викладення шформацп в iнтернетi.
Ключовi слова: мова 1нтернету, жанр, сайт.
Постановка проблеми. Одшею з актуальних проблем сучасно! штернет-лшгвютики е типологiзацiя рiзних ресурсiв Мережi в межах певно! системи жанрiв. До цього питання зверталися Н. Р. Асмус, О. I. Горошко, I. Ю. Егорова, О. А. Жигалша, Л. А. Капанадзе, Н. Л. Моргун, Н. Б. Рогачева, Л. В. Самойленко, Л. Ю. Щипщина й ш. Згiдно з думкою Д. Штеш, одним з багатьох способiв, якими 1нтернет впливае на мову, е створення нових жанрiв, або принаймш трансформацiя старих жанрiв у новий одяг i функци. Питання про жанри в 1нтернет тiльки зараз стало у центрi лiнгвiстичних дослiджень [12].
Мета статт - розглянути i узагальнити теори жанрiв Мережi, а також визначи-ти мiсце сайту в системi цих жанрiв.
Виокремлення сайту обумовлене тим, що цей жанр вважаеться одним з найменш вивчених, але при цьому одним з найбшьш поширених [6, с. 8]. В украшськш лiнгвiстицi авторитетом користуються декiлька теорiй штернет-жанрiв, серед них концепщя Н. Г. Асмус. Авторка видшяе декiлька груп жанрiв: представленi користувачевi в готовому виглядi (жанр новин i художньо-лггературний жанр), вiдредагованi лiтераторами i журналютами (електроннi бiблiо-теки, каталоги, реклама), комушкативш (електронна пошта, чат, форуми або вiртуа-льнi конференци, електронш дошки, домашня сторiнка (homepage) i рiзнi iгри i роз-важальш проекти) [1, с. 39]. Перевагою дано! класифшацп ми вважаемо диференщ-ацiю жанрiв на тi, що передбачають i не передбачають зворотний зв'язок, тобто жанри технологи веб 1.0 i веб 2.0. До недолшв вщносимо те, що в межах кожно! групи поеднанi жанри рiзних стилiв i обсягу. Так художньо-лтературний жанр - це скорь ше стиль, що включае рiзнi лiтературнi жанри. А домашню сторшку точнiше було б розглядати як елемент структури жанру сайту, тому що з не! починаються i сайти
новин, i бiблiотеки, i розважальнi проекти та ш. KpiM того представлена класифша-цiя не охоплюе деяю iнтернет-ресурси, наприклад, сайти типу utube, rutube, сощаль-Hi мереж, сайти знайомств, персональш сторiнки, блоги i таке iнше. Сайт в типоло-rii Н. Г. Асмус не розглядаеться як окремий жанр.
Широко вiдомi також ще! Л. А. Капанадзе щодо iнтернет-жанрiв. В основу його класифшаци покладений критерiй подiбностi до письмових текстiв чи пбридного поеднання усного i письмового тексту. Найбшьш поширеними вiртуальними жанрами учений вважае власне веб-сайт (який може включати всi нижчеперелiченi об'екти), домашню сторiнку (мае менший масштаб, шж сайт), електронну бiблiоте-ку, електронний журнал, електронний лист, чат (розмови в «прямому ефiрi»), гос-тьову книгу, дошку оголошень, колекщю програм, каталог (наприклад, вiртуального магазина), комерцшш оголошення, рекламнi банери [5]. Л. В. Самойленко доповни-ла цей список жанром комп'ютерно! конференци [9, с. 8]. Дана типолопя охоплюе бiльшу кiлькiсть iнтернет-ресурсiв, хоча, звичайно, не всi (у нш немае онлайн iгор, пошукових сервюв тощо). Критерiй спiввiднесеностi ресурсу з письмовою або пб-ридною формою комушкацп складно вважати достатньо ч^ким, вiн навряд застосо-вний до вiртуальних конференцiй, файлообмiнних сайтiв, колекци програм, реклам-них банерiв i т. д. Здаеться дивним видшення веб-сайту як окремого жанру з ураху-ванням зауваження, що вш може включати решту всiх жанрiв. Очевидно, тут мова йде про одинищ рiзних рiвнiв, сайт представляеться гшержанром, але iншi гшержа-нри не розглядаються.
У теори жанрiв Л. Ю. Щипщино! класифiкацiя форм спшкування в Iнтернетi спiввiдноситься iз службами Мережi (електроннi листи, чат, електронш дошки оголошень, тексти Всесвггньо! павутини), але, як помiчае автор, в результатi розвитку самих служб i способiв !х використання ця класифшащя стае недостатньою [11, с. 126]. У вщповщносп з до використаного критерда вчена не видшяе сайт як окремий жанр. Але орiентуючись на тип дискурсу, вона розрiзняе такi групи ресуршв:
- «персональний дискурс: персональнi чати в мiжособистiсний (ICQ, IM) i груповому рiзновидах (IRC, веб-сервер-чат), особисп веб-сторiнки, особистi веблоги, форуми, особисп електроннi листи, соцiальнi мереж;
- пол^ичний дискурс: полiтичнi веб-сторiнки, пол^ичш веблоги, полiтичний чат, полiтичнi форуми;
- юридичний дискурс: веб-сторiнки юридичних фiрм, форуми юридично! тематики;
- дшовий дискурс: веб-сторiнки фiрм, дiловi електроннi листи, 1нтернет-магазини;
- рекламний дискурс: веб-банери, рекламш електроннi листи, контекстна реклама, спливаюча реклама;
- масово-шформацшний дискурс: веб-сторшки мережевих ЗМ1 та новинних агентств, списки розсилки;
- педагопчний дискурс: академiчна веб-сторшка (унiверситету, школи та ш-ших освiтнiх установ), форуми, чати, мультисв^и осв^ньо! спрямованостi» [10, с. 209].
373
Веб-сторшка (на наш погляд, те ж, що i сайт) тут видшяеться як окремий жанр в межах кожного типу дискурсу. Перевагою дано! класифшаци ми вважаемо чгтку диференщащю жанрiв, перелш практично всiх сучасних iнтернет-ресурсiв. До недо-лiкiв вiдносимо те, що даною типологiею не передбаченi розважальш ресурси, онлайн iгри, електронш бiблiотеки, файлообмiнники. Невиправдано, на наш погляд, як одинищ одного рiвня розглядаються веб-сторiнки i такi !х елементи, як форум, реклама й iн.
Особливий iнтерес становлять розробки О. I. Горошко i О. О. Жигалшо! в галузi вiртуального жанрознавства. При описi жанрово! системи штернет-комушкаци вони спиралися на «технологiчний параметр, оскiльки комушкащя в мережi 1нтернету в першу чергу опосередкована комп'ютером i в другу - програма-ми, що використовуються при комушкаци. Саме можливосп комунiкативних серв> сiв багато в чому визначають тi або iншi особливостi комушкаци, здшснювано! з !х допомогою i без яких ця комунiкацiя взагалi була б просто неможлива. Таким чином, у жанровш системi 1нтернету можна видшити наступнi гiпержанри i жанри» [3, с. 15].
гшержанри жанри
- сайт; - блог; - сощальна мережа; - електронна бiблiотека - електронний лист; - форум; - чат; - дошки оголошень; - рекламнi банери; - комушкащя за допомогою програм миттевого об-мiну повiдомленнями; - вiртуальна конференцiя; - пост, або зауваження автора; - коментар
Перевагою дано! класифшаци ми вважаемо видшення гiпержанрiв. До недолшв вiдносимо те, що вона, як i iншi, охоплюе не вс iнтернет-ресурси. Поза увагою ав-торiв залишилися пошуковi сервiси, онлайн ^и i сформованi у них ствтовариства, файлообмiнники i деякi iншi ресурси Мереж1. Можливо, як окремий жанр варто ро-зглядати й пперпосилання. Незважаючи на цi зауваження, дану класифшащю можна вважати найповшшою i найпереконливiшою.
Враховуючи досвщ попередникiв i висловленi зауваження, сучасна класифша-цiя iнтернет-жанрiв, з нашо! точки зору, включае таке:
гшержанри жанри
- шформащйна сторшка; - блог; - сощальна мережа; - онлайн гра i сшвтовариство; - файлообмшник; - комунiкацiя за допомогою програм - електронний лист; - форум; - чат; - дошка оголошень; - рекламний банер; - вiртуальна конференщя;
374
миттевого обмшу повщомленнями; - пост, або зауваження автора;
- ... - коментар;
- електронна бiблiотека;
- пошуковий сервю;
- гшерпосилання;
Цшаво, що у представлених класифшащях сайту вщведено мiсце одного з центральних жанрiв штернет-комушкаци, i з цим складно не погодитися, оскшьки вш е специфiчною, характерною тiльки для 1нтернету, формою подачi шформаци. Особливо! уваги заслуговуе видiлення сайту як жанру або гшержанру мови штерне-ту. Поняття сайту стосуеться будь-якого жанру чи гшержанру (порiвняйте: сайт со-щально! мережi, сайт електронно! бiблiотеки тощо). За визначенням сучасного тлу-мачного словника сайт - це сторшка для викладення шформаци зi своею адресою в 1нтернет [2, с. 1292]. За тако! дефшщи сайт - скорiше за все, не жанр, а специфiчна форма подачi шформаци, властива лише для мови Мереж1. Враховуючи даний факт, ми замшили у наведенш класифшаци термiн «сайт» поняттям «шформацшна сторь нка», що описуе жанр мови 1нтернету, основна мета якого - повщомлення певно! шформаци в писемнш або гiбриднiй формi.
Узагальнюючи, слiд вiдзначити, що сучасна штернет-лшгвютика ще далека вiд побудови цшсно! i несуперечливо! теори жанрiв, що пояснюеться двома обстави-нами. По-перше, в штернет-комушкаци межi мiж жанрами набагато бшьш розмитi i рухом^ нiж в реальнiй комушкаци [3, с. 16]. По-друге, 1нтернет, будучи високотех-нологiчним i в той же час високодинамiчним комунiкативним простором, знахо-диться в постiйному руи, постiйнiй еволюци. Вiдповiдно жанрова система мережi також розвиваеться, з'являються абсолютно новi форми штернет-комушкаци, а ста-рi видозмiнюються тим або шшим чином [3, с. 17]. Але активш розвiдки лiнгвiстiв з дано! проблеми вже дали деяю вщчутш результати: запропоновано декiлька критерий класифшаци iнтернет-жанрiв, що дозволяе ученому використовувати той варь ант типологи, який найбiльш вiдповiдае цiлям його роботи; видiлено i описано бь льшiсть Iнтернет-ресурсiв, встановлена iерархiя жанрiв i гiпержанрiв Мережi.
Перспективним здаеться лшгвютичний аналiз гiперпосилань, пошукових за-питiв, стилю коментарiв, мовних засобiв створення iмiджу в соцiальних мережах i онлайн спiвтовариствах, моделювання особи за текстом та шшь
Список л^ератури
1. Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства : дис. на соискание ученой степени кандидата филол. наук : спец. 10.02.19 «теория языка» / Н. Г. Асмус -Челябинск, 2005 - 265 с.
2. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / В. Т. Бусел. - Ки!в, 1ртнь : Перун, 2005. - 1728 с.
3. Горошко Е. И. Виртуальное Жанроведение: устоявшееся и спорное / Е. И. Горошко, Е. А. Жигалина // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации», 2011. - Том 24 (63). - №1. - Ч. 1. - С. 105-124.
375
4. Егорова И. Ю. Акцентирование в рекламном интернет-дискурсе : автореф. на соискание ученой степени кандидата филол. наук: спец. 10.02.19 - «теория языка» / И. Ю. Егорова. - Волгоград, 2008. -31 с.
5. Капанадзе Л. А. [Електронный ресурс] / Л. А. Капанадзе. - Режим доступа : http://rus.1september.ru.
6. Карпа I. Б. Функцюнальш та прагматичш характеристики iнтерактивноï вiртуальноï комушкаци (на матерiалi гнформацшно-довщкового сервгсу Yahoo!Answers) : автореф. на здобуття наукового сту-пеня кандидата фшол. наук : спец. 10.02.04 - «германсью мови» / I. Б. Карпа. - Херсон, 2010. - 22 с.
7. Моргун Н. Л. Научный сетевой дискурс как тип текста : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата филол. наук : спец. 10.02.01 - «русский язык» / Н. Л. Моргун. - Тюмень, 2002. - 20 с.
8. Рогачева Н. Б. Структура и функционирование вторичных речевых жанров интернет-коммуникации (на материале русского и английского языков) : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата филол. наук: спец. 10.02.19 - «теория языка» / Н. Б. Рогачева. - Саратов, 2011. - 23 с.
9. Самойленко Л. В. Фатические средства в речи пользователей компьютерной сетью (на материале жанра чата) : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата филол. наук : спец. 10.02.01 -«русский язык» / Л. В. Самойленко. - Астрахань, 2010. - 17 с.
10. Щипицина Л. Ю. Жанры компьютерно-опосредованной коммуникации /Л. Ю. Щипицина. -Архангельск : Поморский университет, 2009. - 238 с.
11. Щипицина Л. Ю. Комплексная лингвистическая характеристика компьютерно-опосредованной коммуникации (на материале немецкого языка): автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.04 - «германские языки» / Л. Ю. Щипицина. - Воронеж, 2011. - 40 с.
12. Stein D. The Website as a Domain-Specific Genre [Електроний ресурс] / D. Stein // Lan-guage@internet, 3, article 6. - Режим доступа: http://www.languageatinternet.de/articles/2006/374 /index html/
Акимова Н. В. Сайт в системе жанров Интернета / Н. В. Акимова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 372-376.
В статье рассмотрена проблема классификации жанров Интернета, определены обстоятельства, которые осложняют построение единой классификации, проанализированы некоторые типологии жанров интернета. В результате анализа научных источников пришли к выводу, что сайт - это не жанр, а гипержанровое образование, форма изложения информации в Интернете.
Ключевые слова: язык Интернета, жанр, сайт.
Akimova N. A site is in the system of genres of the internet / N. Akimova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 372-376.
The problem of classification of genres of the internet is considered in the article. Circumstances which complicate the construction of the unique classification are certain. Some are analysed to tipologii of genres of the internet. As a result of analysis of scientific sources generalized, that a site is a not genre, but hypergenre education, form of exposition of information in the internet.
Key words: language of the internet, genre, site.
Поступила в редакцию 18.10.2012
376
