CC BY
53Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 58-64.
УДК 81'373.232:004.738.5
МОВНА ОСОБИСТ1СТЬ В УМОВАХ В1РТУАЛЬНО1 КОМУН1КАЦП: НОМ1НАЦ1Я КОРИСТУВАЧА ЯК МОВНИЙ КОД
Гусева А. С.
Донецький нацюнальний ушверситет, м. Донецьк
У статп розглянуто поняття вiртуально! мовно! особистостi, 11 структуру. Проаналiзовано способи номшацп учасниюв штернет-комуткаци. Даеться характеристика штернеммеш (нiконiма i логшонь ма) як мовного коду вiртуально! особистосп. Виявлено особливостi кодування i декодування шформа-ци, яка мiститься в штернетчменах. Дослiджено роль нiконiма у формуванш концептiв «Я» i «Вш / Вона» у вiртуальному комушкативному просторi.
Ключовi слова: вiртуальна комушкащя, мовна особистiсть, нiконiм, логiнонiм, мовний код, фо-новi знання, алюзш.
Постановка проблеми. На сьогоднi актуальным завданням ономастики е дос-лщження особливостей функцiонування власних назв рiзних типiв в штернет-комушкаци. Недостатньо вивчеш передусiм загальнi та частковi закономiрностi но-мшаци учасникiв комп'ютерно-опосередковано! комушкаци. З'ясуванню рiзних па-раметрiв власних назв, що реалiзуються в межах штернет-комушкацп, присвяченi роботи таких дослщниюв, як О. С. Балкунова, Т. Б. Карпова, А. В. Ходоренко, Н. О. Ярошенко тощо (див. [3; 9; 13; 14]). Ц пращ умовно можна подшити на двi групи: 1) так, О. С. Балкуновою, Т. Б. Карповою та А. В. Ходоренко розглянут пев-нi особливостi функцюнування нiконiмiв у чатах, блогах, форумах, штернет-конференцiях; 2) натомiсть Н. О. Ярошенко доведено доцшьшсть вивчення логшо-нiмiв, створення i використання яких визначаеться такою прикметою сучасно! лю-дини, як наявнiсть електронно! поштово! скриньки або ж електронно! адреси компа-ни, фiрми (о^м адреси веб-сайту) [14]. Актуальность роботи полягае в необхщност розробки методики вивчення нових мовних явищ у сферi вiртуально! комушкаци.
Мета роботи - розглянути специфiку самопрезентаци вiртуально! мовно! осо-бистостi в штернет-комушкацп. Поставлена мета передбачае вирiшення таких за-вдань:
• розглянути поняття вiртуально! мовно! особистост^ !! структуру;
• визначити статус шкошма й логшошма, !х мiсце в ономастичнiй системi мови;
• розглянути iм'я користувача штернету як посередника мiж адресантом i адресатом у вiртуальнiй комунiкацi!;
• визначити специфшу iменi як мовного коду вiртуально! особистостi.
Матерiал дослщження добирався шляхом суцiльно! вибiрки електронних адрес
i нiкiв користувачiв електронного ресурсу (портал Ьйр://Ыо§л.иа). На тдсташ фактичного матерiалу була укладена авторська картотека, що охоплюе 456 одиниць, з яких 279 лопшв, 177 ншв.
МОВНА ОСОБИСТ1СТЬ В УМОВАХ ВРТУАЛЬНОIКОМУН1КАЦ11: НОМ1НАЦ1Я КОРИСТУВАЧА ЯК МОВНИЙ КОД
У вiртуальному просторi штернету, за словами Т. Б. Карпово!, «людина iснуe саме в мовнш формЬ> [9, с. 384]. Розгляд штернеммеш як мовно! одиницi, викорис-товувано! для розкриття особиспсно! концептосфери в умовах комп'ютерно-опосередковано! комушкаци, потребуе введення поняття вiртуально! мовно! особис-тостi. Услiд за Ю. М. Карауловим, мовну особистiсть ми розумiемо як сукупнiсть властивостей i характеристик людини, якi зумовлюють створення i сприйняття нею мовленневих творiв (текстiв) з рiзним ступенем структурно-мовно! складностi, з р> зною глибиною i точнiстю вiдображення дiйсностi, а також з рiзною цiльовою спрямованютю [8, с. 38]. Саме визначення «^ртуальна» говорить про обов'язкову вщнесешсть явища до комушкативно! сфери штернет-простору. Розгляд проблеми спiввiдношення понять «^ртуальна особистiсть», «мовна особистiсть» i «комушка-тивна особистiсть» дозволяе об'еднати iснуючi погляди [1; 3; 7; 8; 11; 12] i визначи-ти вiртуальну мовну особистiсть як узагальнений образ носiя мовних знань, культу-рних цiнностей, iндивiдуального мовного стилю й комушкативно^яльшсних установок. Реатзуючи сво! комунiкативнi потреби за допомогою iменi, вiртуальна мовна особистють проявляе сво! мовотворчi здiбностi. Отже, взяте за основу трирiвневе уявлення про мовну особистiсть, запропоноване Ю. М. Карауловим [8, с. 38], слщ доповнити психологiчними властивостями особистосп в спiлкуваннi, а також соща-льною роллю. Розглянута нами структура вiртуально! мовно! особистостi включае таю характеристики: володшня певними знаннями i уявленнями, штерпретативно-оцiнювальне осмислення дшсносп (когнiтивний компонент); психологiчна i соща-льна сторона прояву особистостi; наявшсть комунiкативних потреб (прагматичний компонент); шдивщуальний стиль (вербально-семантичний компонент). Когштив-ний аспект властивостей особистосп проявляеться в межах комушкативного простору, який дае широю можливостi для реалiзаци образу «Я», для створення свого iндивiдуального мовного iмiджу [1, с. 43], для штерпретативно-ощнювального осмислення себе i вигаданого образу [7, с. 127]. Психолопчний аспект характеристики вiртуально! мовно! особистостi пов'язаний з розвитком самосвщомосп i проблемою самовираження, оскiльки специфiка iнтернету дае свободу вибору будь-якого набору характеристик. Учет вщзначають такi аспекти вiртуального дискурсу, як зняття психолопчних бар'ерiв i вивiльнення творчого «Я» [1, с. 33]; розкутють комушкативно! поведiнки [1, с. 42]; необхщшсть компенсацп «емоцiйного дефщи-ту» [4, с. 64]. Поряд з особиспсними характеристиками авторське «Я» виявляе i со-цiальнi сторони прояву особистосп. Соцiальна «маска» - це нереалiзованi амбщи, плани, бажання. З шшого боку, соцiальна роль, виражена в iменi, е демонстрацiею сво!х штерешв, захоплень, занять, приналежностi до професи чи до певно! сощаль-но! спiльноти. Найбiльша увага в дослщженнях, присвячених вiртуальнiй мовнiй особистостi, придшяеться прагматичному аспекту, тобто наявностi комушкативних потреб, до яких вiдносять презентащю найбiльш iнформативних властивостей [1, с. 125]; необхщшсть реатзацп особистiсних якостей [4, с. 63]; формування власно! iдентичностi [4, с. 64; 11]; бажання справити враження, запам'ятатися [1, с. 43]; ви-конання певно! ролi [4, с. 63]; прагнення реатзувати сво! творчi можливостi [3, с. 15]. З ушх комушкативних потреб часпше видiляють намiр автора вiртуального iменi справити враження на комушкаш!в. Стосовно iмен, якими послуговуються
59
користувачi штернету, ми можемо говорити про «особистiсно-зорiентовану» i «ста-тусно-зорiентовану» ролi мовно! особистост [10, с. 180, 206] або, якщо використо-вувати термiни В. I. Карасика, про «недемонстративну» або «демонстративну» осо-бистiсть [7, с. 85].
1м'я, яке функцiонуе в вiртуальному комунiкативному просторi, посiдае особливе мюце в ономастичнiй системi мови. У межах вiртуально! комунiкацi! ошм постае як явище штучно! номшацп, наближаючись за рядом ознак до прiзвиська i псевдонiму, а за окремими параметрами - до оказюнашзму i неологiзму. Основними ознаками, що визначають специфiку онiма в штернет-середовищ^ виступають такi: визначенiсть номiнацi!, наявшсть одинично! референцi!, семантичнi та структуры особливостi, великий ступiнь вираження конотативного i прагматичного компонентiв, що зумовлено комушкативною спрямованiстю (див. [3; 4; 6]). Для того, щоб стати учасником вiрту-ально! комушкацп (взяти участь в iнтернет-конференцi!, написати електронного листа, поговорити у чат чи скайпi), необхiдно зарееструватися. 1м'я користувача в мережi (разом з паролем) становить своерщний ключ доступу до свое! сторшки на сайт1, до сво!х повiдомлень тощо. Вибiр iменi вiдбуваеться пiд впливом рiзних поза-мовних чинникiв, однак з урахуванням мовних особливостей.
Ми проанатзували ряд факторiв, що зумовлюють функщонування iмен в мережi, а саме: по-перше, яка iнформацiя покладена в основу iменi; по-друге, яки-ми мовними засобами користуеться автор для !! передачi; по-трете, яю особливостi реалiзацi! iменi в контекст вiртуально! комунiкацi!. Вiртуальна реальнiсть дозволяе людиш, оминаючи всi заборони й обмеження реального життя, реалiзувати свш творчий потенцiал, втiлити у вiртуальному життi те, що недосяжне в дшсносп. Це надае необмеженi можливост для вираження свого «Я» в мовнш поведiнцi й вибору рiзноманiтних засобiв самопрезентацi!. Анонiмнiсть i обмежешсть емоцiйного контакту дозволяють комунiкантовi творчо пiдходити до вибору свого мовного iмiджу. При зав'язуваннi контакту учасник заявляе про себе сво!м iменем. 1м'я може бути яскравим i незвичайним, негативним i вражаючим своею вигадкою, популярним i незнайомим, але неодмшно таким, що обов'язково запам'ятаеться.
На нашу думку, доречно ввести поняття «логiнонiм» i «шкошм» на позначення специфiчних одиниць номшацп користувача в мережа Нiк - це вигадане iм'я, iм'я-прiзвисько, яке створюеться користувачем iнтернету i застосовуеться в чатах, бло-гах, штернет-конференщях. Логiн - це iм'я, яке, на вiдмiну вiд шку, як правило, спiввiдноситься зi справжшм прiзвищем або iм'ям користувача i пов'язаний з елек-тронною поштою. Логiн - власне iм'я користувача, що слугуе для його щентифша-ци при входi до мереж. Услщ за Н. О. Ярошенко, пiд логiнонiмом у вузькому зна-ченнi цього термiна ми розумiемо «частину електронно! адреси, що являе собою власне iм'я юзера (користувача) i слугуе для його шдивщуально! номiнацi!, щенти-фiкацi!» [14, с. 226]. Привласнюючи собi iм'я (шк або логiн), учасник керуеться рядом мотивiв, якими може бути пояснений вибiр мовних засобiв. 1гровий характер вiртуально! комунiкацi! накладае вщбиток i на особливостi функцiонування iмен в мережi. Презентуючи себе вiртуальному спiвтовариству, учасник керуеться страте-пею «Я - особистiсть вiртуальна». При спшкуванш комунiкант створюе портрет сшврозмовника за його мовною поведiнкою, одним зi значенневих компонентiв яко!
60
МОВНА ОСОБИСТ1СТЬ В УМОВАХ В1РТУАЛЬНО1КОМУН1КАЦИ: НОМ1НАЦ1Я КОРИСТУВАЧА ЯК МОВНИЙ КОД
виступае шк або логш. «Всесвггня павутина в силу аношмносп, опосередкованосп й вiдсутностi цензури надае можливють учасниковi «намалювати» бажаний образ, який складаеться в користувачiв у результат спостереження за мовною поведiнкою комушканта» [1, с. 75].
В ономастичнш системi iмена, якi функцiонують в штернет-дискурш, можна спiввiднести з такими ошмами, як прiзвиська. На думку Н. А. Ахреново!, викорис-товуваш у блогах i чатах шки тотожнi з прiзвиськами [2, с. 5]. В ономастищ прiзви-сько визначаеться як «неофiцiйне експресивно-образне чи емоцшно-ощнне iм'я, використовуване додатково до антропошма чи замiсть нього» [6, с. 87], яке надаеть-ся людиш оточуючими вiдповiдно до його характерно! риси, у зв'язку з певними життевими реатями або за аналопею. Вiртуальнi «прiзвиська» вiдрiзняються вщ прiзвиськ у реальному життi, оскшьки користувач сам вигадуе собi шк залежно вiд професiйноï дiяльностi (musicman62, ХУДОЖНИК), емоцшного стану (мшаЯ, Рассветная), конкретно! життевоï ситуацiï (Это_Не_Я, инеподерётесь, Polundra) тощо. Отже, ми вважаемо, що цi антропонiми не слщ ототожнювати. Функцiональна особ-ливють нiконiмiв, що полягае в самоназиванш, дозволяе вiдмежовувати ïx вiд пр> звиськ, хоча i тi, й iншi iндивiдуалiзують особу за певною ознакою i мають невичер-пний матерiал для утворення. Ншошм, як вигадане носiем iм'я, що замшяе спра-вжне, можна вщнести до псевдонiмiв, але з певним застереженням. Основна ïx схо-жють базуеться на ознаках iндивiдуальноï приналежносп, самономiнацiï, самощен-тифiкацiï, мотивованостi й обмеженост сфери вживання. Вiдмiннiсть полягае в б> льшiй експлiцитностi прагматичного компонента нiконiмiв, що зумовлено специф> кою сфери використання цих онiмiв (комунiкативний iнтернет-простiр). Розглядаю-чи iмена користувачiв з позицiï ïx використання, ми прийшли до висновку, що, як правило, вони не вщповщають реальному образу користувача (Rabynovich, votre reve - ваша мрiя, Milady), а навпаки вказують на те, що користувач являе собою по-вну протилежнють до образу, створеного в мережi (див. [2, с. 7-8]). Тобто шкошм, на вiдмiну вiд прiзвиська, може виражати бажаш й удаванi риси (Принцесса, прЫнц на Белом коне, йолоп нищий), а не лише реальш (gena, nikita, o.lactionova, sorokinav). Користувач, таким чином, створюе iмiдж, вихваляе чи навт рекламуе себе. Отже, штернемм'я - це не обличчя, а маска користувача в мережу про що бшьш детально пише Н. А. Асмус: «Над^и на себе маску - значить перевтшитися, мати необмеженi можливостi у виборi мовних засобiв, а отже, забути про вщповщальнють за сказане слово. При штернет-спшкуванш комунiканти не знають шчого один про одного, ^м уривчастих суб'ективних уявлень, отриманих з повщомлень. Вiртуальний комунiкант - це не реальна особа, а маска або роль, в яку людина «вживаеться» i яку виконуе» [1, с. 72].
1нтернет^мена - це одинищ штучно!', вторинноï номшаци. Логiнонiми, як правило, е похщними по вiдношенню до справжшх iмен, прiзвищ, прiзвиськ користува-чiв, являють собою ïx модифiкацiю (що зближуе ï^ з неологiзмами): innok, tosha, avdasha. В шкошмах бшьшою мiрою виражений конотативний i прагматичний компонент (що наближае ï^ до оказiоналiзмiв): НинУшка, Ягуся, vidmochka, СнЕжнаЯ. Порiвняльний аналiз iмен, яю функцiонують в iнтернет-дискурсi, iз сумiжними явищами в номiнацiï - оказюнатзмами i неологiзмами - виявив ряд спшьних ознак:
61
вщсутшсть приналежносп до загальноприйнятих норм мови, яскравють i зобража-льшсть, експресивнiсть.
Отже, зютавлення межових одиниць номшацп дозволило висунути на перший план ряд ознак, що характеризують iнтернет-онiми (нiконiм i логiнонiм) як особли-вий рiзновид aнтропонiмiв, якi функцiонують в обмеженому середовищi вiртуaльно-го комунiкaтивного простору: iндивiдуaльнa принaлежнiсть, сaмономiнaцiя, само> дентифшащя, мотивовaнiсть, високий ступiнь експлiцитностi прагматичного компонента.
Ншошм i логшошм можна розглядати як рiзновиди онiмiв двобiчного порядку, який включае мехашзми кодування i декодування. Суб'ект, який «репрезентуе» себе, реaлiзуe за допомогою iменi стрaтегiю самощентифшаци та впливу на комушка-нтiв. Суб'ект, який «сприймае», здiйснюе iдентифiкaцiю ношя iменi, спираючись на особистий досвщ i на соцiaльно-психологiчнi (цiннiснi, стереотипш) установки. Результатом когштивно! дiяльностi обох суб'ектiв е оформлення рiзноплaнових осо-бистiсних обрaзiв. Використання лексем, що мютять у свош структурi певнi моди-фiкaтори сенсу або iмплiцитну екстрaлiнгвiстичну iнформaцiю призводять до фор-мування у свiдомостi сприймаючого суб'екта нового образу (або обрaзiв) вiртуaль-но! особистостi» [3, с. 21]. 1м'я виступае в такш ситуацп як посередник мiж адресантом i адресатом вiртуaльноl комушкаци.
Проблема кодування/декодування шформацп, яку несе в собi онiм, тiсно пов'язана зi специфiкою середовища, в якому функцюнуе власна назва. Так, на думку Н. А. Ахреново!, багато iмен користувaчiв iнтернету е aлюзiями [2, с. 7]. Алюзiя (лат. allusio - натяк) - стилютична фшура, побудована на використaннi в мо-вi широко вживаного вислову, що натякае на який-небудь загальновщомий юторич-ний, мiфологiчний, лiтерaтурний або побутовий факт. Ошм, як i будь-яке iнше слово, утворене з використанням алюзи, не можна розглядати просто як назву окремо! особи чи фрагменту дшсностг Таке iм'я набувае деякi специфiчнi риси, влaстивi нaцiонaльнiй свiдомостi, а отже, е вщображенням певних фонових знань. Усшх в щентифшацл та декодуванш aлюзiйних iмен залежить вiд культурного середовища конкретного шдивщуума. Реaлiзaцiя значення алюзи вiдбудеться лише в тому випа-дку, якщо в адресата i реципiентa нaявнi спiльнi фоновi знання. Нaявнiсть спiльних знань в мовознавсга описуеться поняттям shared code. Поняття спiльного мовного коду надзвичайно актуальне в умовах вiртуaльноl комушкаци. Адже порозумiння мiж комунiкaнтaми в мережi може вiдбутися тiльки за умови використання мови, зрозумшо! !м обом. В штернет-комушкаци (у блогах i на форумах) нaйбiльш часто зус^чаються алюзи на iменa сшваюв, aкторiв, спортсменiв (naomi, Ricardo, Richard_Girr, Волочкова), рщше письменникiв (Пушкин, Есеня), мiфологiчних пер-сонаж1в (Горгона, аргонафт, Шфгя), фiлософiв (Сократ, ПлатоН), на назви фiльмiв i комп'ютерних шор, а також !х геро!в (Агент007, goblin, Поттер, Чародей).
Для дослщження ролi iменi як посередника мiж суб'ектами комушкаци важли-во звернутися до особливостей реатзаци нiконiмом i логiнонiмом функци мовного коду вiртуaльноl особистостi. В умовах вiртуaльноl комушкаци постае проблема сшввщношення штенцп користувача штернету i ступеня ll сприйняття («дешифру-вання») реципiентом. Головнi вщмшност на рiвнi образу носiя iменi з боку адресан-
62
МОВНА ОСОБИСТ1СТЬ В УМОВАХ В1РТУАЛЬНО1КОМУН1КАЦ11: НОМ1НАЦ1Я КОРИСТУВАЧА ЯК МОВНИЙ КОД
та-репрезентанта («Я») i адресата-рецитента («BiH / Вона») зумовлеш рiзними ко-мунiкативними стратегiями - самопрезентаци та шзнання (щентифшаци). Когштив-на актившсть обох суб'eктiв комушкаци проявляеться у створенш особистiсного образу рiзноспрямованого характеру. У результат спостерiгаеться параметризацiя «власного» i «чужого». Важливо вiдзначити, що комунiкативна стратегiя самопрезентаци при побудовi концепту «Я» реалiзуеться в прагматичнш шформаци мовного знаку - iменi, в той час як стратепя пiзнання оперуе когштнвно! пам'яттю, завдяки якiй iнтерпретуеться смислова характеристика мовного знаку [5, с. 65-66].
Висновки. Отже, на нашу думку, структура мовно! особистосп являе собою су-купнiсть когнiтивного, психологiчного, сощального, прагматичного i вербально-семантичного ^ндивщуально-стильового) компонентiв. Залежно вiд цiльових наста-нов суб'ектiв комушкаци (самопрезентацiя або щентифшащя) тi чи iншi компоненти поеднуються, формуючи основу концептiв «Я» або «Жн/Вона». Аналiз теоретичного матерiалу й емпiричноl бази дослiдження доводить думку про те, що у вiртуальному середовищi спiлкування основною умовою щентифшаци користувача е iнтернет-iм'я (шкошм чи логiнонiм), що виступае своерщним мовним кодом для iнших учасниюв комушкаци. Опосередкований характер комушкаци обмежуе об'ективнiсть процесу пiзнання, що породжуе нееквiвалентнiсть образiв «Я» i «Вш / Вона».
Теоретичне осмислення потенцшних властивостей iнтернет-iмен дае можли-вють подальшо! розробки проблеми функцiонування онiмiв в комунiкативному ш-тернет-просторi. Перспективним залишаеться застосування експериментальних да-них. Продовження дослiджень специфiки iнтернет-iмен тдводить до актуально! проблематики сучасного мовознавства - кодування i декодування шформаци верба-льними засобами у вiртуальному комунiкативному просторi.
Список лiтератури
1. Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства : дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Н. Г. Асмус. - Челябинск, 2005. - 265 с.
2. Ахренова Н. А. Лингвистические особенности сетевых имен / Н. А. Ахренова // Вестник Челябинского государственного университета. - Вып. 36. - 2009. - № 34 (172). Филология. Искусствоведение. - С. 5-10.
3. Балкунова А. С. Роль сетевого имени (никнейма) во взаимодействии субъектов виртуальной коммуникации : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / А. С. Балкунова. - М., 2012. - 26 с.
4. Виноградова Т. Ю. Специфика общения в интернете / Т. Ю. Виноградова // Русская и сопоставительная филология: Лингвокультурологический аспект. - Казань, 2004. - С. 63-67.
5. Воркачёв С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачёв // Филол. науки. - № 1. - 2001. - С. 64-72.
6. Ермолович Д. И. Имена собственные на стыке языков и культур / Д. И. Ермолович. - М. : Р. Валент, 2001. - 200 с.
7. Карасик В. И. Языковый круг: личность, концепты, дискурс: [монография] / В. И. Карасик. -М. : Гнозис, 2004. - 390 с.
8. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность : [монография] / Ю. Н. Караулов. - М. : Наука,1987. - 262 с.
9. Карпова Т. Б. Самовыражение личности в Интернете: лингвистический аспект / Т. Б. Карпова // Труды и материалы III Междунар. конгресса «Русский язык: исторические судьбы и современность». - М. : Изд-во Моск. ун-та, 2007. - С. 384-385.
63
10. Куликова Л. В. Коммуникативный стиль в межкультурной парадигме : [монография] / Л. В. Куликова. - Красноярск, 2006. - 392 с.
11. Леонтович О. А. Проблемы виртуального общения / О. А. Леонтович // Электронный журнал «Полемика». - Вып. 7 : [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.irex.ru/press/pub/ polemika/07/leo
12. Лутовинова О. В. Современный виртуальный креатифф: о некоторых особенностях языка Рунета / О. В. Лутовинова // Труды и материалы III Междунар. конгресса «Русский язык: исторические судьбы и современность». - М. : Изд-во Моск. ун-та, 2007. - С. 394-395.
13. Ходоренко Г. В. Найменування оиб у росшськомовнш штернет-комушкацп: структурний i семантичний аспекти : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.02.02 «Росшська мова» / Г. В. Ходоренко. - Дшпропетровськ, 2006. - 18 с.
14. Ярошенко Н. А. Логинонимы как особый класс имен собственных (результаты трансоними-зации) / Н. А. Ярошенко // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках. - Днепропетровск : «Пороги», 2009. - С. 226-227.
Гусева А. С. Языковая личность в условиях виртуальной коммуникации: номинация пользователя как языковой код / А. С. Гусева // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 58-64.
В статье рассмотрено понятие виртуальной языковой личности, исследована её структура. Проанализированы способы номинации участников интернет-коммуникации. Дана характеристика интернет-имени (никонима и логинонима) как языкового кода виртуальной личности. Выявлены особенности кодирования и декодирования информации, содержащейся в интернет-именах. Исследована роль никонима в формировании концептов «Я» и «Он / Она» в виртуальном коммуникативном пространстве.
Ключевые слова: виртуальная коммуникация, языковая личность, никоним, логиноним, языковой код, фоновые знания, аллюзия.
Guseva A. S. Linguistic identity in the conditions of virtual communication: user's nomination as a lingual code / A. S. Guseva // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 58-64.
The article deals with the concept of virtual linguistic identity and its structure, which includes cognitive, psychological, social, pragmatic and semantic components. The ways of member's nomination in the internet communication are analyzed. The investigation of the functioning of proper names in the internet is the urgent task of onomastics for today. New communicative space affects the nature and methods of presentation of the linguistic identity. The internet-name (niсkname and login) as a shared lingual code of the virtual identity is described. The proper name as a user characteristic is onomastic unit. Relevance of the study is determined by the specifics of the environment in which the name is functioned. The name of user is characterized as a mediator between the author and an addressee in the computer-mediated communication. The internet-name can reflect some cognitive, psychological and social aspects of the linguistic identity. The peculiarities of encoding and decoding information contained in the internet-names are founded. The role of nickname in forming concepts of «I» and «He/She» in the virtual communicative space is investigated. The place of internet- name in the onomastic language system is indicated.
Key words: virtual communication, language identity, niсkname, login, shared code, background knowledge, allusion.
Поступила в редакцию 13.11.2013 г.
64
