CC BY
29Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальная коммуникация». Том 21 (60). 2008 г. №1. С.333-337.
Раздел 7. ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ИНФОРМАЦИОННОГО ПРОСТРАНСТВА
УДК 316.776.23
1НТЕРНЕТ-ПСИХОЛОГ1Я: НАПРЯМИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Мироненко Г.В., Климчук Н.В.
1нст ит ут сощально! т а шлтг ично! психологи АПН Украши, м. Кив
У статп проанатзовано фундаментальш та прикладш психолопчш дослщження штернету. Описано феномени «мережевого спшкування», в1ртуально! особистосп, штернет-аддикцп. Окреслено перспективш напрями розвитку штернет-психологп.
Ключов1 слова: штернет, психолопчш дослщження штернету, поведшка on-line
Пост ановка проблеми
Видаеться досить банальним обгрунтовувати значущють штернету, оскшьки ця приголомшливо потужна мережа вже давно займае помине мюце у житп як окремо! людини, так i сощуму загалом. Вибухове зростання числа 1нтернет-користувач1в тривае, при цьому ролi та можливосп само! мережi постiйно розширюються за рахунок вражаючого iнновацiйного поповнення штернет-технологш.
Сучасний iнтернет - це не просто конгломерат комп'ютерних мереж, але i (що особливо важливо) новостворена спшьнота пов'язаних кiбер-соцiальними мережами людей, яю активно дiють у новому штернет-середовищ^ 1нтернет - одна з найбшьш перспективних на сьогодш технiчних можливостей забезпечення мiжкультурно! взаемодп i спiвробiтництва. Саме тому психолопчш, гуманiтарно зорiентованi дослiдження мають розгортатися у ру^ вивчення iнтернету насамперед як явища культури.
Сьогоднi у науковш спiльнотi постiйно вiдбуваються дискуси щодо переваг i недолiкiв, ресурсiв i ризикiв цього нового засобу масово! комушкаци. Дослiдники намагаються описати способи поведшки людини у режимi on line та спрогнозувати ефекти впливу штернету на особистiсть та сощум. Якi напрями дослiджень обирають при цьому науковщ, з якими проблемами зус^чаються, як !х розв'язують та як перспективи вбачають? Пошук вщповщей на цi запитання власне i е мет ою дано! статп.
Результати теоретичного аналiзу
Видасться доцшьним систематизувати дослщження iнтернету вiдповiдно до традицiйного подшу на фундаментальнi та прикладнi дослщження.
У контексп фундамент альних психолопчних iнтернет-дослiджень науковцi звертаються до рiзноманiтних його аспектiв, але загалом видшяють два класи проблем:
• психолопчш дослiдження в iнтернетi;
• штернет як (новий) об'ект психологiчних дослщжень.
У першому випадку iнтернет розглядасться i використовуеться як покращене середовище для проведення експериментальних (емпiричних) дослщжень, оскшьки досить легко стандартизувати методики щодо формату проведення дослiдження i, що найголовнiше, з мiнiмальними витратами та за короткий термш отримати величезнi об'еми вибiрок. Проблемним аспектом, вартим уваги у даному раз^ виступае те, що людина вщповщае на питання в iнтернетi не вщ свого iменi, а вщ певно! вiртуально! особистостi [1, с. 262].
Другий клас проблем пов'язаний безпосередньо з аспектами психологи особистосп та сощально! психологи. Тут юнуе цiла низка дослiджень, зокрема:
• проблема мережево! iдентичностi (вiртуальна особистють, on-line персона);
• особливостi мережевого спшкування;
• вивчення групово! динамши в iнтернетi;
• розвиток особистосп в мережi iнтернет;
• патолопчне використання iнтернету або феномен штернет-аддикци;
• вивчення iнтернету як поглинача часу;
• анатз гендерних особливостей on-line поведшки;
• розробка етичних принцитв використання iнтернету.
Проблема «мереж ево! iдент ичност i» ^рт уально! особист ост i) пов'язана з дослщженнями рольових iгор та експеримеш!в з iдентичнiстю у контексп on-line персон. Йдеться про своерщне «розщеплення» особистостi в iнтернетi, коли людина може примiряти будь-якi маски, блукаючи у виглядi певно! вiртуально! субстанци i певним чином реалiзувати себе [2]. Слiд наголосити, що йдеться саме про рiзнi «маски», а не рiзнi «особистосп». Людина, яка реалiзуе рiзнi варiанти свое! щентичносп, навряд чи може моделювати ними цiлiсну i унiкальну особистють. Скорш за все вона використовуе знайомi !й зразки соцiальних практик. Имовiрно, йдеться про вибiр певного стилю, стратеги вщносин, або ж певно! рол^ яка обумовлена цшями iнтернет-дiяльностi, тими практиками, якi реалiзуються в даний момент. Наприклад, користувач може взяти участь у форумi професiйно! спiльноти, там в нього буде одна щентичнють, а поим перейти на iгровий ресурс, де також спшкуються люди, i там поводити себе зовшм по-iншому.
Феномен «мережевого стлкування» насамперед цiкавий тим, що в iнтернетi практично редуковаш невербальнi компоненти (канали) комунiкацi!, що породжуе низку проблем. По-перше, постае питання, як можна (i чи можливо взагал^ зрозумiти емоцi! стврозмовника, особливо якщо йдеться про особисте, штимне спiлкування з близькою людиною? Намагання передати емоцi! за допомогою так званих «смайлиюв» не виршують проблеми, оскiльки останнi е скорше артефактами, анiж емоцiйними проявами емоцш. По-друге, виникае проблема
оперативно! передачi смислу, адже iнодi просто незрозумiло, про що запитуе твiй вiртуальний спiврозмовник, або ж чому вш затримуеться iз вщповщдю, що в свою чергу створюе хибну атрибущю.
1снуе й шший аспект взаемозв'язку емоцiй i мережево! комушкаци. Певною мiрою вiртуальне спшкування бшьш продуктивне, анiж реальне, оскшьки юнуе можливiсть вщстрочено! вiдповiдi, певний часовий штервал, за який можна встигнути зосередитись, грунтовно продумати вщповщь. Адже в реальному спiлкуваннi ми зазвичай реагуемо ситуативно i не завжди обдумано. В цьому сенс «мережеве» спiлкування може бути бшьш привабливим, ашж «реальне», насамперед через полегшення само презентаций
Ще одшею цiкавою, але практично не дослщженою особливiстю мережевого спiлкування е «штучна аффектованють» вiртуальних текстiв, якi е набагато експресившшими та агресивнiшими порiвняно з реальними. Ймовiрно, з одного боку, така аффектованють слугуе компенсащею низького емоцiйного фону штернет-спшкування i дозволяе пiдтримувати необхiдний рiвень залученостi до нього. З шшого боку, вражае те, наскiльки позбавленими «комплекшв» можуть ставати люди в мережу який яскравий спалах може давати взаемодiя !хшх темпераментiв. У цьому сенс досить перспективним видаеться вивчення мережево! агреси, пошуки коршня агресивно! поведiнки on-line [4, с. 25].
У контекст розгляду групово! динамiки в iнт ернет i дослiдники намагаються з'ясувати, наскiльки психолопчш явища щодо груп (наприклад, конформнють, групова поляризацiя, мозковi штурми, груповi конфлiкти, групова спiвпраця тощо) по-шшому виявляються в on-line режимi. Ц дослiдження особливо важливi тим, що робочi групи все частiше просуваються до вiртуального свiту, i можна припустити, що вони будуть бшьш продуктивними, ашж !х двiйники у реальному свт.
Поряд з цим юнуе думка, що в штернеп немае групового спшкування як такого. Фактично «мережеве» спшкування - це велика кшькють комушкативних актiв один на один. У зв'язку з цим ряд дослщниюв описують ще один штернет-феномен - так званий <^алог на площi», зазначаючи, що у реальному житп переважна бшьшють дiалогiв мае дуже обмежену кшькють слухачiв, тодi як «мереж евий дiалог» спрямований та здiйснюе вплив на величезну аудиторда. Саме в цьому сенс iнтернет вважаеться новим феноменом, оскшьки подiбного засобу масово! комушкаци ще не було. Зазначена дослщницька позищя видаеться доволi дискусшною, вiдтак потребуе додатково! науково! експертизи [1, с. 249].
1дея дослщження розвит ку особист ост i в iнт ернет i також е дискусшною i поки що не презентована у реальних психолопчних дослщженнях. Висловлюеться припущення, що штернет-користувач, який входить до певно! мережево! спшьноти, перебувае у досить концентрованому середовищ^ яке надае йому вш можливостi для особистiсного зростання. Водночас проблема розвитку особистостi мае зворотню сторону - розвиток патологi! особистосп, одним з факторiв якого е патолопчне використання iнтернет. Мова йде про так звану «ант ернет -залеж тст ь» (синонiми: штернет-аддикщя (Internet Addiction Disorder - IAD), вiртуальна аддикцiя), з якою першими зпкнулися психотерапевти, коли з'явилися скарги ктенпв на неможливiсть обмежити свою присутнють у мережi, а також оргашзацп, якi
використовують у свош дiяльностi штернет i потерпають вiд захопленостi працiвниками електронним спшкуванням та iнтернет-пошуками. Так, в окремих дослщженнях висловлюеться припущення, що пращвники проводять у середньому вiд п'яти до десяти годин на тиждень за виршенням особистих питань через штернет.
Загалом же наявнють штернету змiнюе звичне використання людиною ïï власного часу, дозвiлля, розмивае межу мiж роботою та не роботою [4, с. 6].
Актуальним i перспективним е питання розробки певних ет ичних принципiв використання штернету. Насамперед це стосуеться тих, хто оргашзовуе мережу, хто наповнюе ïï шформащею, яка не бувае у чистому вигляд^ а завжди мае певний виховний ефект. Тому дуже важливо, наскшьки якiсною, насамперед в етичному плаш, вона буде. Ймовiрно, що такi етичнi принципи можуть тдтримуватися тiльки певними спiльнотами, громадськими оргашзащями, якi, з одного боку, сприятимуть веб-дизайнерам, контент-провайдерам, з шшого боку будуть встановлювати певнi норми поведшки органiзаторiв мережi, насамперед з метою уникнення зловживання тими чи шшими вшовими особливостями, вiдкритiстю користувачiв до iнформацiï.
Науково обrрунтованоï шформацп щодо прикладних дослiджень iнтернету дуже мало, але це не означае, що вони не вщбуваються зовшм. Зазвичай результати таких дослщжень е комерцшною таемницею, тому вони не публшуються. При цьому теми, яю вивчаються у цьому руслi, дуже рiзноманiтнi. Найбiльш поширеними серед них е таю:
• маркетинговi штернет-дослщження;
• проблеми iнженерноï психологiï, ергономiчного проектування, Usability (у перекладi з англ. - споживацька яюсть продукту) в штернетц
• психологiчне консультування в режимi on-line.
У контексп проведення маркет ингових програм на базi im" ернет у було встановлено, що користувачiв мережi адекватшше розглядати не як покупцiв, а як розповсюджувачiв певних уявлень, метою яких е отримання iнформацiï про товар чи послугу не для того, щоб купити, а для того, щоб про це розповюти [1, с. 263]. При цьому часто створюеться iмiтацiя штересу щодо певноï тематики, яка викликае шюзда, вiдчуття, що вiдбуваеться продуктивне спшкування. Техшчно ж практично неможливо вщслщкувати, яка реальна людина стоïть за тим чи шшим вiртуальним персонажем.
Розвиток штернету як технiчноï системи актуалiзуе потребу в iнженерно-психолопчних, ергожмчних дослщж еннях, основною метою яких е врахування людського фактору. Роботи у цьому напрямi розгортаються на кшькох рiвнях, найнижчим з яких е дизайн конкретного web-документу, а найвищим - забезпечення iнтернет-системи максимально високими споживацькими властивостями (зручнють, комфорт, легюсть у використаннi, продуктивнiсть i ефективнють). Основною проблемою у даному разi виступае те, що критерiï ефективносп та зручностi часто суперечать один одному. Так програмют особливо не переймаеться проблемами користувача, його щкавлять насамперед внутршш функцiï системи. Тому потрiбен спецiалiст (наприклад, iнженерний психолог), який бшьше займае сторону користувача, а не системи, i який повинен забезпечити адекватний контакт
користувача i технiчного засобу. Виршення проблеми вбачаеться у продуктивному дiалозi мiж програмiстами, iнтернет-дизайнерами та шаЫШу-спещалютами, якого поки що, на жаль, не юнуе [1, с. 256]
Висновки. Звичайно, ми не претендуемо на повноту теоретичного викладу усх аспекпв дослщжень в сферi штернет-психологи. Представленi напрями можуть виявитися занадто загальними, або ж навпаки, занадто конкретними, чи просто неповними. Загалом ми намагалися розставити акценти та виявити найбшьш проблемш моменти з метою визначення перспектив розвитку штернет-психологи. Розумшня психологiчних феноменiв iнтернету створюе можливосп для формування стратегiй власно! поведiнки i взаемоди з шшими iнтернет-користувачами, конструктивного освоення цього нового середовища. Зрозумшо, що заповнити прогалини теоретичного аналiзу можна лише шляхом набуття практичного досвiду, проведення емтричних дослiджень та встановлення науково обгрунтованих фактiв i закономiрностей.
Список лгтератури
1. 2-ая Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. (Москва, 12-14 апреля, 2000 г.). - М.: Экопсицентр РОСС, 2000.
2. Жичкина Е.А., Белинская Е.П. Стратегии самопрезентации в Интернет и их связь с реальной идентичностью [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.flogiston.ru/projects/articles/strategy.shtml
3. Методологические проблемы и практика изучения Интернета: Сб. науч. ст. / Под ред. А. Шарикова. - М.: ВГТРК. - 1999.
4. Wallace P. The Psychology of the Internet. - Cambridge University Press, New York, 2001.
Мироненко АВ., Климчук Н.В. Интернет-психология: направления исследований и перспективы развития
В статье проанализированы фундаментальные и прикладные психологические исследования интернета. Описаны феномены «сетевого общения», виртуальной личности, интернет-аддикции. Определены перспективные направления развития интернет-психологии.
Ключевые слова: интернет, психологические исследования интернета, поведение on-line
Mironenko G.V., Klimhuk N.V. The psychology of the internet: research trends and development outlook
Fundamental and applied psychological research of the Internet has been analyzed in the article. The "net communication", virtual personality, and Internet addiction phenomena have been described. Prospective trends of the psychology of the Internet have been outlined.
Key words: the Internet, psychological research of the Internet, on-line behavior
Пост упила до редакци 14.08.2008 р.
