Санітарна оцінка нетрадиційних кормів із морських гідробіонтів Текст научной статьи по специальности «Прочие сельскохозяйственные науки»

УДК: 619:614.31:637:593

Карайван Н.1., астрант © Одеський державный аграрный утверситет

САН1ТАРНА ОЦ1НКА НЕТРАДИЦ1ЙНИХ КОРМ1В 13 МОРСЬКИХ

ГЩРОБЮНТШ

Встановлено, що кормовI добавки виготовлею за розробленою нами технолог1ею з морських ггдробюнтгв - водоростей, стулок м1дт I морськог води, ямсы та безпечш I вгдповгдають дтчим ветеринарно-сантарним вимогам.

Ключовi слова: кормовI добавки, токсичш елементи, обамешншсть, яюсть, безпека, ветеринарно-сантарна ощнка.

Одною з основних проблем, яю стоять в сучасних умовах, перед тваринництвом Укра1ни, е подальше змщнення кормово! бази. Виршення ще! проблеми не можливо без використання кормiв з нетрадицшно! сировини. Одним з таких вцщв сировини, що використовуються для виробництва кормiв, особливо на швдш Укра!ни е морськi гiдробiонти. Використання морських гщробюнив розглядаеться, як одна iз державних проблем вiдносно з Указом Президента «Про нащональну програму дослiджень i використання ресурсiв Азово-Чорноморського басейну та iнших регiонiв всесв^нього океану» та рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни про створення нащонально! програми дослщжень по використанню ресурсiв Азово-Чорноморського басейну [1-4].

Морсью гiдробiонти, як кормову сировину в тваринництвi в нашш кра!ш офiцiйно почали використовувати на початку XX стол^тя, але науково обrрунтованi масштабнi дослiдження, в цьому напрямку, на пiвднi Укра!ни, вперше були проведенi у 80-х роках XX стол^тя науковцями тд керiвництвом професора Ковбасенка. В.М.. Науковщ Одесько! школи ветсанекспертiв, в основному, займались використанням кормiв iз мщш, iншими морських гiдро бiонтами - водоростями, морська вода, вони не вивчали [5,6].

Для збшьшення видiв морських гiдробiонтiв у змiцненнi кормово! бази, нами було запропоновано використовувати, як сировину для виготовлення нетрадицшних кормiв водоростi, стулки мiдiй та морську воду, з яких нами вперше розроблеш кормовi добавки [7-8].

Враховуючи вище викладене перед нами було поставлене завдання вивчити яюсть та безпеку кормових добавок iз морських гiдробiонтiв виготовлених за розробленою нами технологiею i дати 1м ветеринарно-санiтарну ощнку.

Матер1ал 1 методи. Роботу виконували на кафедрi ветеринарно-саштарно! експертизи Одеського державного аграрного ушверситету. В кормових добавках iз морських гiдробiонтiв (стулки мщш, морська вода, йодка) визначали загальну бактерiальну обсiменiннiсть, наявнiсть бактерш груп

© Карайван Н.1., 2009

43

кишково! палички, сальмонел, стафшокоюв i протей по загальноприйнятим методикам, керуючись «Инструкцией по санитарно-бактериологическому контролю мидий в районах их выращивания и по очистке мидий от бактериального загрязнения»[9], а також обов'язковим мшмальним перелшом дослiджень сировини, продукцп тваринного та рослинного походження, комбжормово! сировини, комбiкормiв та ш., якi слiд проводити в державних лабораторiях ветеринарно! медицини i за результатами яких видаеться ветсвiдоцтво - Ф-2 [10] вiдповiдно класичних методик як увiйшли у дiючi Держстандарити [11-15]. Крiм того кормовi добавки дослщжувалися на загальну токсичнiсть мжробюлопчним методом використанням шфузори Colpoda steinii [16].

Дослiджували двi кормовi добавки: бшкову, бiлково-мiнеральну i мiнеральну.

Результати дослщження. Першим показником якостi i безпеки кормiв е вмiст в них токсичних елеменив. Проведеними дослщженнями встановлено (таблиця 1), що вмют в кормових добавках токсичних елеменив, не перевищуе нормативних показникiв.

Таблиця 1.

Вмпст токсичних елементiв у кормових добавках з морських гщробшнпв

(М±т, п=5)

Токсичний елемент Допустим! р!вш, мг/кг, не б!льше Вмют у мг/кг, в добавщ

Б!лково-м!неральна М!неральна

Свинець 5,0 3,2 ± 0,4 3,1 ± 0,12

Кадмш 0,4 0,3 ± 0,16 0,2 ± 0,21

Арсен 1,0 - -

Ртуть 0,1 сл!ди слщи

Мщь 30,0 15,2 ± 1,1 14,0 ± 1,14

Цинк 100,0 60,0 ± 1,1 59,6 ± 2,13

Дослiдження кормових добавок на загальну токсичшсть встановлено, що вс вони не токсичнi. Вивчення бактерiальних показникiв встановлено (таблиця 2), що в кормових добавках вщсутш сальмонели, ентеротоксичнi штами кишково! палички (Е.СоН) та токсичнi анаероби, а вмют мезофiльними аеробними i факультативно-анаеробними мiкроорганiзмами не 80±12,2 КУО тис.61г корму, що вiдповiдае вимогам чинного «Основного мшмального перелiку».

Таблиця 2

Самтарна ощнка кормив (М±т, п=7)_

Кормов! добавки Бактер!альне обс!мен!ння

Загальна бакзабруднен!сть, тис. мжробних т!л в 1г Е.со1! Сальмонели Проте! Токсинотворн! анаероби

Комб!корми за ГОСТ Не б!льше 500 - - - -

Мшеральна 80,0±12,2 - - - -

Бшково-м!неральна 90,0±2,16 - - - -

44

Висновки

1. Кормовi добавки виготовлеш з морських гщробюнив, виготовлених по розробленш методищ яюсш та безпечш i вiдповiдають ветеринарно-саштарним вимогам.

Л1тература

1. Буркинский Б.В. Использование нерыбных ресурсов моря на кормовые цели животным. Одесса,1985 - 6с.

2. Водопянов П.А., Бабий Т.М. Роль морепродуктов в укреплении морской базы животноводства. Использование морских ресурсов в народном хозяйстве. Сб.наук. работ ИЭАН УССР. К:.1981 С.35-43.

3. Указ Президента Укра!ни «Про нащональну програму дослщжень i використання ресурсiв Азово-Чорноморського басейну i iнших регiонiв св^ового океану до 2000 року» Ки!в, 16.12.1993, №595/93.

4. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження перел^ проектiв Нащонально! програми дослiджень i використання ресурсiв Азово-Чорноморського басейну, шших регiонiв свiтового океану до 2000 року» Ки!в, №661-р вщ 07.09.1994р.

5. Ковбасенко В.М., Семене В.А., Григолашвили Л.Г. Методические рекомендации по использованию кормовых добавок из мидий. Одесса, 1982-18с.

6. Ковбасенко В.М., Кулеш Е.Л. Методические рекомендации по использованию кормовых гидробионтов в птицеводстве. Одесса, 1991.

7. Декларацшний патент на корисну модель №34634, Укра!на МПКП А 23 К 1/175 / Ковбасенко В.М., Дронова Н.1. «Споаб одержання кормово! добавки з морських гiдробiонтiв для птищ.». Заявл. 11.0.2008. Опубл. 11.08.2008. Бюл.№15. 2008р.

8. Декларацiйний патент на корисну модель №42684, Украша МПК8 А 23 К 1/10А 23 К 1/175/ Ковбасенко В.М., Карайван Н.1. «Споаб одержання кормово! добавки з морських гщробюнив для птищ.». Заявл. 11.0.2008. Опубл. 10.07.2009. Бюл.№13. 2009р.

9. «Инструкцией по санитарно-бактериологическому контролю мидий в районах их выращивания и по очистке мидий от бактериального загрязнения». -Керчь, 1988. - 54с.

10. Обов'язковий мшмальний перелш

11. ГОСТ 26927-86 Сырьё и продукты пищевые. Метод определения ртути.

12. ГОСТ 26930-86 Сырьё и продукты пищевые. Метод определения мышьяка.

13. ГОСТ 26934-86 Сырьё и продукты пищевые. Метод определения цинка.

14. ГОСТ 26931-86 Сырьё и продукты пищевые. Метод определения меди.

15. ГОСТ 26933-86. Сырьё и продукты пищевые. Метод определения кадмия.

16. Экспресс - метод определения токсичности пищевых продуктов с использованием инфузории Colpoda steinii / В.М.Ковбасенко, А.М.Горобей,

A.А.Ляшкевич, Ф.И.Полежаев, И.Н.Григорашева, Д.О.Виноходов,

B.О.Виноходов // Ветеринария в птицеводстве. - С. - Пб.: Ломоносов, 2002. -№3. - С. 26 - 28.

45

Summary Karayvan N.

SANITARY ESTIMATION OF NON-TRADITIONAL FORAGE IS FROM

MARINE GIDROBIONTS

It is set that forage additions are made on the technology developed by us from marine gidrobionts - water-plants, leaves of mussels and salt water, high-quality and safe and answer operating veterinary-sanitary requirements.

Keywords: forage additions, toxic elements, semination, quality, safety, veterinary-sanitary estimation.

Стаття надшшла до редакцИ 25.09.2009

46