CC BY
41
УДК: 619:614.31: 556.332.7
Гарнаженко Ю.А., к.вет.н. ([email protected]) © Одеська Обласна Державна Лаборатор1я Ветеринарног Медицины, м.Одесса
САШТАРНО-ППеШЧНА ОЦ1НКА МОРСЬКО1 ВОДИ ТА НЕХАРЧОВИХ М1Д1Й ЯК1 ВИЛОВЛЮЮТЬСЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ КОРМ1В
В статт1 вказаш дант, що до забруднення морськог води та мгдт, ят виловлюють з моря. Та можливкть використання не стандартног м1дп у корми тсля проведеног сантарног оцтки.
Ключовi слова: саштарно-гтешчна оцтка, морська вода, нехарчова мгдгя.
Вступ. В умовах зростання комплексного використання природних ресурав Моря, при штенсифшаци освоення приморських райошв, найбшьш схильною до забруднення е прибережна смуга. Антропогенш скидання мютять велику кшьюсть органiчних речовин. Це служить пригноблюючим чинником для життедiяльностi гiдробiонтiв i, як наслiдок, приводить до попршення санiтарного стану водного середовища. Тому необхiдно враховувати саштарно-ппешчний стан морсько! води, в якш живуть мщи. [1-4].
Так дос не повнiстю вирiшене питання саштарно-ппешчно! оцiнки морських гiдробiонтiв та шших показникiв безпечностi. Також вiдсутнi даш щодо встановлення показникiв безпечностi вiдходiв мiдiй вiдповiдно до чинних вимог "Обов'язкового мiнiмального перелiку дослiджень сировини..." [5].
Для саштарно-ппешчно! оцiнки морсько! води ми проводили вiдбiр проб у прибережнш зонi Чорного моря, в дшянках культивування мiдiй. Проби вщбирали 10-15 см вiд поверхш води i на глибинi знаходження мщш протягом року. Пiсля цього проводили бактерюлопчш дослiдження морсько! води на наявшсть у нiй мжрофлори (КМАФАнМ, БГКП, Staph. Aureus, L. monocytogenes, сальмонели, протей та ш.) вiдповiдно до дiючих вимог СанПш та "Обов'язкового мiнiмального перелiку дослщжень..." [3,5].
Матер1али i методи дослщжень. Для саштарно-ппешчно! ощнки морсько! води ми проводили вiдбiр проб у прибережнш зош Чорного моря, в дшянках культивування мщш. Проби вщбирали 10-15 см вщ поверхш води i на глибиш знаходження мщш протягом року. Шсля цього проводили бактерюлопчш дослщження морсько! води на наявшсть у нш мiкрофлори (КМАФАнМ, БГКП, Staph. Aureus, L. monocytogenes, сальмонели, протей та ш.) вщповщно до дшчих вимог СанПiн та "Обов'язкового мшмального перелiку дослiджень...". Також проводили дослщження нехарчово! мiдi! за органолептичними, фiзико-хiмiчними показниками та на токсичшсть за допомогою колподи [6].
Результати дослщжень. Проведеними дослщженнями морсько! води на КМАФАнМ встановлено, що максимальне обаменшня спостерiгаеться влiтку вщ 200±6,0 до 2900±87,0 КУО в 1 см3; восени вщ 75±2,2 до 1200±36,0 тис. КУО на
© Гарнаженко Ю.А., 2011
1 см3; взимку 4,1±0,1 до 10±0,3 тис. КУО на 1 см3 та навесш вщ 5,0±0,1 до 51±1,5 тис.КУО в 1 см3.
Шсля дослщжень моpськоï води на piзниx глибинах було встановлено (табл.1), що найбшьше обсiменiння спостеpiгаeться на повеpxнi води вщ 10±0,3 до 2900±87,0 КУО в 1 см3, а на глибиш було значно меншим i коливалося вiд 4,1±0,1 до 1200 ±36 КУО в 1 см3 .
Таблиця 1
Саштарно-ппешчш показники морськоУ води КМАФАнМ залежно вiд пори
року та глибини (M±m, n = 10)
Поpи pокy Мiсця вiдбоpy щюб Виявлено ^об, яш засiянi мiкpофлоpою Обаменшня, КУО в 1 см3 води, тис
Kiлькiсть %
Весна повеpxня 10 90,0 51 ± 1,5
глибина 10 90,0 51 ± 1,5
Лгго повеpxня 10 100,0 2900 ± 87,0
глибина 10 100,0 200 ± 6,0
Осiнь повеpxня 8 100,0 1200 ± 36,0
глибина 4 100,0 75 ± 2,2
Зима повеpxня 6 60,0 10 ± 0,3
глибина 2 20,0 4,1 ± 0,1
Пpимiтка: Р < 0,001
Пpоведеними дослiдженнями моpськоï води щодо обсiменiння бактеpiями гpyпи кишково1' палички встановлено, що в повеpxневиx шаpаx ïx кiлькiсть становить вiд 3,6±0,03 до 4,9±0,15 на 1 см3, в глибокж шаpаx - вщ 1,4±0,05 до 4,4±0,14 на 1 см3. Так, з моpськоï води було видшено 120 кyльтyp бактеpiй гpyпи кишково1' палички. Сеpологiчною щентифжащею типiзовано 88 (73,5%) бактеpiй групи кишково1' палички, якi були вщнесеш до настyпниx сеpоваpiантiв: О 8 - 27 (30,3%), О 9 - 17 (20,2%), О 111 - 14 (15,7%), О 115 - 10 (11,0%), О 127 - 12 (13,4%) i О 137 - 8 (9,2%). ^и вивченш гемол^ичнох' активности патогенност (на бiлиx мишаx), токсичност тpипанфлавiновою ^обою встановлено, що видiленi з моpськоï води сеpоваpiанти кишковоï палички iз 120 iдентифiкованиx кyльтyp 118 кyльтyp виявляли piзний стyпiнь гемолiтичноï активности Kyльтypи бактеpiй кишковоï палички з найбшьш типовими гемолiтичними властивостями (100 кyльтypи) були пеpевipенi на патогеншсть, тому виpiшили, що всi видшеш з мiдiй сеpоваpiанти бактеpiй кишковоï палички, яким пpитаманнi гемолiтичнi властивоси, були патогеннi. Сильний стyпiнь патогенност y 10-50% дослiджyваниx кyльтyp, залежно вщ сеpоваpiантy, i в сеpедньомy становить 31,4%, сеpеднiй - вщ 20 до 40%, y сеpедньомy 24,4% i слабкий - вщ 10 до 50%, y сеpедньомy 31,4%, y 13% сеpоваpiантiв була вiдсyтня токсичнiсть. Бактеpiï гpyпи кишковоï палички знаxодяться y моpськiй водi впpодовж всього pокy. Але спостеpiгаються певнi коливання: найбiльш високий вмют бактеpiй гpyпи кишковоï палички вiдмiчаeться влiткy та восенi, менший - взимку та навесш. Kолi i^^^ в теплi поpи pокy (л^о, осiнь) коливався вiд 1000 до 6200 кл/дм3, а в xолоднy поpy pокy (зима, весна) коливався вщ 100 до 1000 кл/дм3.
З морсько! води були видшеш сальмонели у кшькост 46 культур, яю вщнесеш до наступних сероварiантiв: S. typhymurium - 10 (25,0%), S. chleraesuis -10 (20,5%), S. enteritidis - 9 (19,0%), S. paratyphi - 9 (19,0%). Вмкт мкробних тш в 1 см3 води коливаеться вщ 1,4±0,05 до 2,2±0,10 тис. Коливання юлькост сальмонел залежить вщ пори року: влiтку обсiменiння води сильшше, а взимку може бути вщсутшм або слабким. Забрудненiсть морсько! води сальмонелами свiдчить про потрапляння в море фекальних (стiчних) вод.
Також з морсько! води були видшеш стафшококи у юлькост 48 культур, яю за бiохiмiчними показниками були вщнесеш до Staph. Aureus - 27 (52,1%), Staph. Epidermidis - 17 (36,6%), Staph. Saprophyticus - 4 (11,5%). Серед видшених стафшокоюв 36,5% були притаманш ентеротоксичш властивост i 63,5% ентеротоксичних стафшокоюв коагулювали плазму кровi кролiв. З глибинних шарiв морсько! води, де культивуються мiдi!, взимку стафiлококiв не видшено, а влiтку спостерiгалось !х видiлення з проб, якi ми дослщжували.
Проведеними дослiдженнями морсько! води було видшено 16 штамiв лютерел, з яких бiохiмiчною типiзацiею 7 (39,0%) було вщнесено до L. monocytogenes. Найбшьша кiлькiсть лiстерел видшяеться з поверхнi води у весняно-л^ньо-осшню пору, а з глибини, де культивуються мщи, в л^ньо-осшню пору року.
Також в л^ньо-осшню пору року з морсько! води, у пробах, яю ми дослщжували, видшяеться протей. Проведеними дослщженнями встановлено, що з дослщжених проб морсько! води видшено 52 штами бактерш групи протея, яю були вщнесеш за О-антигенам до 6 серолопчних варiантiв: О 3 - 10 (19,2%), О 6 -12 (23,5%), 08 - 9 (16,3%), О 12 - 9 (21,8%), О 28 - 6 (14,0%), О 30 - 4 (8,4%). Вивченням патогенност видшених сероварiантiв бактерш груп протея встановлено, що вс вони щентичш сероварштам, яю були видшеш з мщш При дослщженш морсько! води на наявшсть клостридш i парогемол^ичного вiбрiону, iз жодно! проби вони не були видшеш.
Отримаш нами результати дослщжень саштарно! якоси морсько! води вказують на те, що середовище знаходження мiдiй е основним джерелом !х забруднення.
Пiсля проведення дослщжень морсько! води проводився вiдбiр не стандартно! (не харчово!) мщи та подальше визначення !х якоси для переробки у корми.
Для дослвдв використовували нестандартну мiдiю розмiрами вщ 1,5 до 4 см, яка не використовуеться для промислових потреб i потрапляе у вiдходи виробництва. За цих умов, кiлькiсть цших мiдiй становила в середньому 56,5%, порожшх 43,5%, домiшок 12,8%. Що стосуеться стулок, то !х юльюсть становила близько 90,0%, а домшки не перевищували 10,0%. Визначенням маси мщш встановлено (табл. 3), що вона непостшна i залежить вщ багатьох факторiв - вiку, розмiру, умов вирощування та iн. А середня маса мщш становить 35,5 г, з коливаннями у межах вщ 27,0 до 36 г, сшввщношення маси мщи до маси стулки коливаеться вщ 2:1 до 3,7:1, середне сшввщношення стулок до маси мщш
становило 11,2 г, а межi його коливання були вщ 10,6 до 12 г, в тому чит маса стулок становить вщ 40 до 48 % щодо маси мщш.
Отже, отримаш результати дослщжень маси мщш служать пщставою для наукового обгрунтування переробки ïx у корми технолопчною утилiзацieю.
Проведена органолептична оцiнка мщш, яю надходять на переробку: свiжi мiдiï, пiдозрiлоï свiжостi i несвiжi. Проведеними дослiдженнями встановлено, що за органолептичними показниками нестандартна мвдя практично не вiдрiзняeться вiд стандартноï.
За мжробюлопчними показниками якостi та безпеки вщповщно до "Обов'язкового мiнiмального перел^ дослiджень сировини, продукцiï тваринного та рослинного походження, комбiкормовоï сировини, комбiкормiв, вiтамiнниx препаратiв та iн., яю слiд проводити в державних лабораторiяx ветеринарно1' медицини, за результатами яких видаеться ветеринарне свiдоцтво (ф - 2)" обаменшня мiдiй мезофiльними анаеробними i факультативно-анаеробними мiкроорганiзмами коливаеться вщ КУО в 1 г i не повинно перевищувати 5 х 103; бактери групи кишково1' палички БГКП (колiформи), маса продукту (г) у якому не допускаеться 0,01; сальмонели та iн., патогеннi мжрооргашзми в масi 25 г. (таблиця 2).
Таблиця 2
_CaHiTapHO-riricHÎ4Hi показники м'яса мщш (M±m n = 5)_
Мкрофлора Обаменшя мщй за ступенем св1жосп
свiжi сумшвна несвiжi
КМАФАнМ, КУО в 1 г 4,4 ± 0,13 6,5 ± 0,19 11,0 ± 0,03
БГКП (кол1форми) в 1 г 150,2 ± 4,50 275,2 ± 8,20 398,4 ± 11,95
Сальмонели в 25 г 20,1 ± 0,60 27,0 ± 0,81 411,0 ± 12,30
Протей в1г 26,0 ± 0,78 36,4 ± 1,09 45,0 ± 1,35
Примггка : Р < 0,001
Проведеними дослщженнями встановлено, що за бактер1альними показниками мщи св1ж1 i сумшвно! св1жост1 вщповщають дшчим вимогам "Обов'язкового мiнiмального перел^ дослiджень ... що дае нам пiдставу утилiзувати lx переробкою у корми. Шсля проведення бактерiальних дослiджень встановлено, що мщи свiжi i сумнiвнi мають забрудненiсть мжрооргашзмами в межах норми, а забруднешсть несвiжих мiдiй перевищувала li у декшька разiв.
Крiм того нами проведет дослщження щодо виявлення токсичност м'яса мiдiй за методикою, розробленою на кафедрi, з використанням шфузори Colpoda stenii та лабораторних тварин (бш мишi). З результатiв дослщжень наведених в таблицi 3, видно, що при визначенш саштарно-ппешчно! безпечност (токсичностi) у свiжих мiдiй спостер^аеться iнтенсивний рiст шфузори Colpoda steinii - 90% i бш мишi не гинуть. У мiдiй сумшвно! свiжостi iнтенсивнiсть росту шфузори Colpoda steinii - 50%. Що стосуеться мишей, то lx гибель не спостер^алась; у несвiжиx мiдiй спостер^алась 100% загибель iнфузорiй та мишей.
Таблиця 3
Самтарно-пНешчна безпечмсть м'яса мщш ( n = 5)
Стутнь св1жосп Тест-об'екти
бiлi мишi шфузорш Colpoda steinii
Свiжi + + + + + + + + + +
Сумшвно! свiжостi + + + + + + + + - -
Несвiжi
Примггка: + бш миш та шфузори живц - бш миш1 та шфузори загинули.
Висновки.
1. Отриманi нами результати дослщжень саштарно! якостi морсько! води вказують на те, що середовище знаходження мiдiй е основним джерелом !х забруднення.
2. Була проведена органолептична ощнка мiдiй, (якi надходять на переробку) при якiй !х пщроздшили на: свiжi мiдi!, пiдозрiло! свiжостi i несвiжi. Проведеними дослiдженнями встановлено, що за органолептичними показниками нестандартна мвдя практично не вiдрiзняеться вщ стандартно!.
3. Пiсля проведених дослщжень було встановлено, що за бактерiальними показниками мщи свiжi i сумшвно! свiжостi вiдповiдають дiючим вимогам "Обов'язкового мшмального перелiку дослiджень ... ", що дае нам пiдставу переробити !х у корми. А при перевiрцi на токсичнiсть за допомогою шфузори колподи виявилось, що нестандартна мвдя свiжа i сумнiвно! свiжостi була безпечна для переробки у корми.
Лiтература
1.Санитарно - гигиенические аспекты состояния прибрежной зоны г. Одессы [Електрош ресурси] / Климентьев И. Н., Филонов В. Н., Бабич И. В., Майданюк Н. А. // Одесский Вестник. - 2000. - 20 июля. - С. 3. - Режим доступа : к газете http://www.ecologylife.ru/
2.Войтенко А. М. Экологыческие аспекты в проблеме санитарной ораны прибрежных вод Украинского Причерноморья [Електрош ресурси] / А. М. Войтенко // Одесса - 2005. - 4с. - Режим доступа : к статье http://www.ecologylife.ru/
3.Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения : СанПин № 4631 - 88. [Действует от 1989-01-01]. - М. : Министерство здравоохранения СССР - 1988. - 56с.
4. Ппена тварин : пщручник - друге видання / [М. В. Демук, М. В. Чорний, М. О. Захаренко, М. П. Високос ]. - Харюв : Еспада, 2006. - 520 с.
5.Обов'язковий мшмальний перелк дослщжень сировини, продукци тваринного та рослинного походження, комбкормово! сировини, комбiкормiв, в^амшних препаратсв та ш., яю слщ проводити в державних лабораторiях ветеринарно! медицини за результатами яких видаеться ветеринарне свщоцтво (ф -2) : Наказ Державного департаменту ветеринарно! медицини Мшютерства аграрно! полггаки Укра!ни вщ 18.11. 2003 № 87 [чинний вщ 2008-28-04 № 594/9148]. - К. : МЫстерство Юстицш Укра!ни, 2004. - 65 с.
6. Экспресс-метод определения токсичности пищевых продуктов с использованием инфузории Colpoda steinii / В. М. Ковбасенко, А. М. Горобей, А. А. Ляшкевич, Ф. И. Полежаев [и др.] // Ветеринария в птицеводстве. - 2002. - № 3. -С. 26 - 28.
Summary Garnazhenko Y.
Odessa Regional State Laboratory of Veterinary Medicine, Odessa, Ukraine SANITARY-HYGIENIC ASSESSMENT OF SEA WATER AND TO INEDIBLE MUSSELS FOR PREPARING FOOD
The article contains data on pollution of sea water and mussels, which are caught from the sea. And the possibility of using not the standard mussels in feed held after the sanitary quality.
Keywords: sanitary-hygienic evaluation, sea water, edible mussel.
Рецензент - д.вет.н., проф. Демчук М.В.
