CC BY
8
1нформащя
е.Ф. Шнюков 1, В.В. Янко 2, В.О. Емельянов 1, В.П. Коболев 3
1 ДНУ "Центр проблем морськоТ геологГГ, геоекологГГ та осадового рудоутворення НАН УкраГни"
2 Одеський нацюнальний ун1верситет iM. I.I. Мечникова 31нститут геоф1зики iM. C.I. Суббот1на НАН УкраГни
МОРСЬК1 ГЕОЛОГО-ГЕОФ1ЗИЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ: ФУНДАМЕНТАЛЬН! ТА ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ
Наведена коротка Ыформащя про роботу Мiжнародноi науковог конференцй «Морсьт геолого-геофiзичнi до^дження: фундаментальж та прикладн аспек-ти», яка проходила 8—9листопада 2018р. в Одеському нацюнальному утверси-тету iM. I.I. Мечникова. На зааданнях конференцН була порушена низка проблем сучасного стану та перспектив розвитку морських геолого-геофiзичних та гео-екологiчних до^джень. Представлен доповiдi свiдчать про потребу у принципо-во нових та нетрадицшних тдходах до виршення проблем геологи Азово-Чорно-морського басейну, зокрема вивчення i освоення його вуглеводневого потенщалу та необхiдностi урахування вах можливих негативних на^дтв для довктля.
За шщативи Державно! науково! установи «Центр проблем морсько! геологи", геоекологи та осадового рудоутворення НАН Укра!ни» та кафедри загально! i морсько! геологи геолого-гео-графiчного факультету Одеського нащонального ушверситету iM. I.I. Мечникова 8—9 листопада 2018 р. в м. Одес вщбулась Мiжнародна наукова конференщя «Морсьи геолого-геофiзичнi дослщження: фундаментальш та прикладт аспекти».
Конференщя присвячена 100^ччю вщ дня заснування Нацiональноi' академи наук Укра!ни та 50-рiччю кафедри загально! та морсько! геологи Одеського нащонального ушверситету iм. I.I. Мечникова.
Перше пленарне засщання розпочалось i3 змiстовного привiтання голови оргкомггету, почесного директора Державно! науково! установи «Центр проблем морсько! геологи, геоекологи та осадового рудоутворення НАН Укра!ни», академжа НАН Ук-ра!ни 6.Ф. Шнюкова. Зокрема вiн порушив низку проблем сучасного стану та перспектив розвитку морських геолого-геофiзич-них дослщжень вуглеводневого i мiнерального потенщалу Азово-Чорноморського басейну та перспектив його освоення.
© 6.Ф. ШНЮКОВ, В.В. ЯНКО, В.О. ЕМЕЛЬЯНОВ, В.П. КОБОЛЕВ, 2018
З вгтальним словом та побажаннями усшшно! роботи до учаснийв конференци звернувся спiвголова оргкомгтету, проректор з науково! роботи Одеського нацюнального унiверситету iM. I.I. Мечникова, член-кореспондент НАН Ук-ра!ни В.О. 1ваниця.
Спiвголова оргкомiтету, завiдувач едино! в Укра!ш кафедри загально! та морсько! геологи геолого-географiчного факультету Одеського нацюнального ушверситету iM. I.I. Мечникова, професор В.В. Янко коротко ознайомила учаснийв конференци з iсторiею та науковими досягненнями кафедри. Ii' заснуван-ня пов'язано з iм'ям видатного спецiалiста, новатора та оргашзатора дослiджень у галузi морсько! геологи Г.Г. Ткаченко, який в 1968 рощ почав працювати в Одеському, на той час державному ушверситет! iм. I.I. Мечникова. За цей час кафедра пщготувала понад 300 квалiфiкованих фахiвцiв у галузi морсько! геологи, як1 наразi працюють у рiзних кра!нах свiту. Серед викладачiв кафедри — три про-фесори i чотири доценти, яи забезпечують викладання всiх базових дисциплш. До складу кафедри входять наступш пiдроздiли: галузева лабораторiя морсько! геологи i геомми, палеонтологiчний музей, мшералопчний музей; мжропалеон-тологiчна лабораторiя; палеонтолопчний заповiдник. Основнi зусилля наукових дослщжень спiвробiтникiв кафедри нацiленi на вивчення геологи, геохiмli i мiнеральних ресурав 1нд1йського i Атлантичного океанiв, а також Чорного i Се-редземного мор!в (палеонтологiя, стратиграфiя, палеогеографiя, морська геоар-хеологiя, екологiя та геотоксиколопя). Кафедра усп1шно спiвпрацюе з багатьма кра!нами та установами (рис.).
У робот! конференци взяли участь понад 60 представнийв 25 наукових уста-нов, вищих навчальних закладiв та виробничих оргашзацш Укра!ни та заруб!жжя. Серед учасниюв конференци — 3 академжа i 3 члени-кореспонденти НАН Ук-
В президи конференци (зл!ва направо): проректор з науково! роботи Одеського нацюнального ушверситету !м. I.I. Мечникова, член-кореспондент НАН Укра!ни В.О. 1ваниця, завiдувач кафедри загально! та морсько! геологи Одеського нацюнального ушверситету !м. I.I. Мечникова, проф. В.В. Янко, голова оргкомитету конференци, почесний директор ДНУ «Центр проблем морсько! геологи, геоекологи та осадового рудоутворення НАН Укра!ни» (м. Ки!в), академiк НАН Укра!ни 6.Ф. Шнюков
Географш кра!н та установ ствпращ кафедри загально! та морсько! геологй' геоло-го-географiчного факультету Одеського нацюнального унiверситету iм. I.I. Меч-
ра!ни, 11 докторiв наук, 16 кандидат наук. Заочно в конференци взяли участь близько 34 осГб, в тому числi представники Азербайджану. Слщ окремо зазначи-ти активну участь у робот! конференци студенпв i аспiрантiв геолого-гео-графiчного факультету Одеського нацiонального унiверситету iм. I.I. Мечникова.
Робота конференци проходила у режимi пленарних засiдань, на яких заслу-хано 26 доповщей, 12 доповiдей було представлено у стендовому виглядь На конференци розглянуто широкий спектр теоретичних i прикладних проблем, пов'язаних з вивченням геолопчно! будови Азово-Чорноморського басейну, йо-го мшерально-ресурсного i вуглеводневого (зокрема газогщратного) потенцiалу, специфiчних геологiчних процесiв i явищ (газогрязьовий вулканiзм) та !х впли-вом на екологiчний стан, тощо.
Зупинимось у хронолопчному порядку заслуховування на найбiльш ваго-мих, на наш погляд, результатах, представлених у доповщях на пленарних засщаннях. Бшьш детально i в повному обсязГ зацiкавлений читач може ознайо-митись з матерiалами конференци у спещально виданому збГрнику [1].
ЗГ змютовною доповщдю «Чорне море: майбутне мшерально-сировинно! бази» на конференцГ! виступив 6.Ф. Шнюков (ДНУ «Центр проблем морсько! геологи, геоекологГ! та осадового рудоутворення НАН Укра!ни», м. Ки!в). Вш зокрема
никова
пщкреслив, що вщклади Чорного i Азовського MopiB вмiщують прояви низки най-важливiших рудних та нерудних корисних копалин. Серед них особливо! уваги за-слуговують знахщки енергетичних ресурсiв на пiвнiчно-захiднiй частит Чорного моря, залiзнi руди на швшчно-захщнш частинi Азовського моря та розсипи тгган-цирконieвих мiнералiв, магнетиту, тонкого золота, прюних вод, сапропелiв. Представляв iнтерес перспектива вивчення газогiдратiв метану, приурочених до грязьо-вих вулканiв. Важливим видом сировини в заизш руди неогенових вщклащв Азово-Чорноморсько! провiнцi!, а також будавельш пiски, запаси яких оцшюють-ся в 12,5 млрд. м3. Народне хазяйство Укра!ни вщчував постiйну нестачу добрив. Наша задача — впровадити у практику i в життя чорноморськ1 сапропелi, запаси яких невичерпш. Ще один важливий вид корисних копалин — прюна вода. Необидно перевiрити на практицi ще! про пiдрусловi стоки Днiпра, Днютра, Швден-ного Бугу, Дону. Великий штерес представляв вивчення древнiх похованих прибе-режно-морських розсипiв. Новий об'вкт пошук1в — тонке золото. Необхщно також оцiнити, чи заслуговують уваги чорноморськ залiзоруднi конкреци.
Необхiднiсть цшеспрямованих дослiджень з освовння газогiдратiв була обГрунтована у доповiдi В.П. Коболева (1нститут геофiзики iм. С.1. Субботша НАН Укра!ни, м. Ки!в) «Чорне море: дорожня карта освовння газогщрапв» (спiвавтор — 6.Ф. Шнюков, ДНУ «Центр проблем морсько! геологи, геоекологи та осадового рудоутворення НАН Укра!ни», м. Ки!в). Газогiдрати являють собою найменш дослiджений i найбiльш проблемний тип газових ресурав Чорного моря. Це стосувться як оцiнки принципово! можливостi !х включення в промис-ловий обiг, так i характеристики ресурсно! бази i, вiдповiдно, оцшки масштабiв передбаченого добутку та визначення часових рамок його початку. З метою вивчення масштабiв газогщратних скупчень i розробки технологiй добутку щв! сировини майбутнього автори вважають за доцшьне створення в Захщночорно-морськiй западинi стацiонарного дослiдного пол^ону на одному з глибоковод-них грязьових вулкашв.
Iсторiю вщкриття морських родовищ вуглеводнiв на пiвнiчнiй та швденнш ок-ра!нах Схщноввропейсько! платформи, як вiдрiзняються як за географiчним роз-ташуванням, так i за багатьма рисами геотектошчно! еволюци, було розглянуто у доповiдi М.1. Павлюка, М.Б. Яковенко (1нститут геологи i геох1ми горючих копалин НАН Укра!ни, м. Львiв). Зокрема, автори акцентували увагу на з'ясуваннi геоди-намiчних умов формування окра!нних платформних нафтогазоносних провшцш.
Аналiз опублiкованих матерiалiв та новi данi про знахiдки дакшських мо-люскiв в розкритих свердловинами плюценових вiдкладах шельфу Чорного моря схщшше дельти р. Дунай представлено в доповщ П.Ф. Гожика (1нститут гео-логiчних наук, м. Ки!в, спiвавтор — B.G. Рокицький, Причорномор ДРГП, м. Одеса). За малаколопчними даними стратифжовано плiоценовi вщклади, наведена !х кореляцiя з дакшским регiоярусом.
Системно-ранговi геологiчнi моделi при прогнозi та пошуку родовищ вугле-воднiв на днi Чорного моря розглянуто у доповщ В.М. Кадурша (сшвавтори — В.В. Янко, О.В. Чешжко, Одеський нацiональний ушверситет iм. I.I. Мечникова, м. Одеса). Побудова таких моделей, як систем геолопчно! шформаци з при-чинно-наслiдковими зв'язками на основi рангово! деталiзацi!, дозволить видши-ти перспективы дiлянки для пошуку та розвщки родовищ нафти i газу на морсь-кому днi з високим ступенем достовiрностi.
В доповщ З.Й. Войцицького, Г.Д. Сидоренко i О.П. Вергуненко (Техно-логiчний центр ДГП «УкргеофГзика», м. Ки!в) був проанаизований сучасний стан сейсморозвiдувальних дослiджень ДГП «УкргеофГзика» та визначенi перс-пективи нарощування ресурсно! бази вуглеводнево! сировини в межах швшчно-захiдного шельфу Чорного моря.
Океани, моря, естуарГ!, лимани i гирла рiчок у сукупносп утворюють на планет Земля глобальну геоекосистему — СвГтовий океан. В доповiдi В.О. бмелья-нова (ДНУ «Центр проблем морсько! геологи, геоекологГ! та осадового рудоутво-рення НАН Укра!ни», м. Ки!в) були розглянуп питання стану та основних скла-дових проблеми впливу СвГтового океану на життедГяльнють i, зокрема, здоров'я людей, окресленi деяй засоби та шляхи !! дослГдження i розв'язання, в тому числГ i3 залученням теоретико-методологiчних iнструментiв морсько! геоекологГ!.
О.А. Щипцов (ДУ «Науковий гГдроФГзичний центр Нацiонально! академГ! наук Укра!ни», м. Ки!в) в сво!й доповГдГ зупинився на деяких аспектах форму-вання проекту КонцепцГ! Державно! цГльово! науково-технiчно! програми вiдновлення морських дослГджень та науково-дослiдницько! iнфраструктури Ук-ра!ни. Позитивно оцГнюючи факт видання зазначеного документа, доповГдач вважае, що проект КонцепцГ! Програми потребуе суттевого доопрацювання i сподiваeться, що всГ поданi пропозицГ! i зауваження будуть врахованi. Зокрема, вГн запропоновав шщговання окремих основоположних постанов Кабiнету МшютрГв Укра!ни та включення до Програми питання освоення в штересах Ук-ра!ни мГнерально-сировинних ресурсГв глибоководних райошв СвГтового океану за межами !! нацГонально! юрисдикцГ!.
В доповщ В.В. Янко (Одеський нащональний ушверситет Гм. I.I. Мечникова, м. Одеса) були представлеш результати розробки нового методу пошукГв метану пГд дном Чорного моря. На пГдставГ сполученого аналГзу абГотичних (фГзи-ко-хГмГчнГ характеристики водно! товщГ, газометричш, геохГмГчнГ, лГтологГчнГ, мГнералогГчнГ властивостГ донних вГдкладГв) i бГотичних (кГлькГсний i таксо-номГчний склад бГоти) параметрГв зроблено висновок про можливГсть викорис-тання мейобентосу для оконтурювання скупчень метану пГд морським дном (сшвавтори — Г.А. Кравчук, С.В. Кадурш (Одеський нацГональний унГверситет Гм. I.I. Мечникова, м. Одеса, I.I. Кулакова, 1нститут морсько! бГологГ! НАН Ук-ра!ни, м. Одеса).
Р.1. Кутас (1нститут геофГзики Гм. С.1. Субботша НАН Укра!ни, м. Ки!в) представив результати геолого-геофГзичних дослГджень газово! емГсГ!, грязьовул-канГчно! активностГ, формування газогщрапв в Чорному морГ i !х взаемозв'язку з геодинамГчною i геотермГчною еволюцГею осадового басейну.
Базальти i андезГбазальти, якГ е найбГльш шформативними з геодинамГчно! точки зору породами, виявлеш i вивченГ К.6. Шнюковою (1нститут геохГмГ!, мГнералогГ! и рудоутворення Гм. М.П. Семененко НАН Укра!ни, м. Ки!в) на трьох дГлянках розвитку магматизму в зонГ зчленування ЗахГдночорноморсько! западини, ГГрського Криму та Сифсько! плити. На пГдставГ петрох1мГчних и гео-хГмГчних ознак нею видГлено 5 петрогенетичних типГв базалкпв и надана !х гео-динамГчна ГнтерпретацГя.
На базГ аналГзу взаемозв'язку лГтолопчного складу порГд, що вмщують га-зогГдрати, з геоморфологГею i геотектонГчними структурами дна океану, у доповщ Е.О. Максимово'1 (НацГональний техшчний унГверситет «ДнГпровська
полггехшка», м. Дншро) запропонована класифжащя родовищ газових гщрапв за генетичним типом.
Комплексним геолого-гiдрогеохiмiчним дослщженням у якостi прямих ме-тодiв пошуку морських покладiв вуглеводнiв була присвячена доповщь 1.О. Суч-кова (сшвавтори — Л.П. Пономарева, В.В. Бацко, Одеський нацюнальний унiверситет iменi I.I. Мечникова, Нетребська Е.Я., ДРГП «Причорноморгео-логiя», м. Одеса). 3 2016 року Одеський нацюнальний ушверситет iменi I.I. Мечникова спшьно з ДРГП «Причорноморгеологiя» проводить на НДС «Искатель» комплексш геолого-гiдрохiмiчнi дослщження нафтогазоперспективних дiлянок центрально! та захщно! частини Пiвнiчно-Захiдного шельфу Чорного моря в межах Килшсько-Зминоостровського виступу та Криловського прогину. Автори сподiваються, що результати цих робiт дозволять у майбутьньому виконати прогнозно-геохiмiчне моделювання нафтогазоперспективних дшянок та надати рекомендаци стосовно подальших геологорозвiдувальних робiт.
Тонке золото у морських вщкладах в межах швшчно-захщного шельфу Чорного моря в перспективною складовою мшерально-сировинно! бази Укра!ни. Найбiльшо! уваги, згщно доповiдi Н.О. Федорончук (Одеський нацюнальний ушверситет iменi I.I. Мечникова, м. Одеса) заслуговув Праднiпровська дiлянка (поблизу Дншровського жолобу). Виконаний аналiз морфологи та хiмiчного складу часток золота iз застосуванням електронно! мiкроскопi! показав полй'ен-ний, але переважно теригенний характер скупчень тонкого золота у !"! межах.
В об'вднанш доповщ В.В. Скворцова (спiвавтори — 6.Ф. Шнюков, В.В. 1ванченко, Т.М. Альохша, В.В. Стеценко, ДНУ «Центр проблем морсько! геологи, геоекологи та осадового рудоутворення НАН Укра!ни», В.В. Пермяков, 1нститут геологiчних наук, м. Ки!в) розглянуто особливостi морфологи i хiмiзму головного рудного мiнералу темних шсюв пiвнiчно-захiдного узбережжя Азовського моря — шьмешту, а також рутилу i титанiту. Наведенi результати польових i лабораторних дослiджень донних вiдкладiв у пiвнiчно-захiднiй аква-тори Азовського моря дозволили на вщсташ 1600—1900 м вщ берега встановити дшянку дна, що вiдповiдав палеорельвфу узбережжя, з характерними ознаками накопичення важких мшераив.
Поглиблений погляд на наявш данi про речовинний склад океашчних залiзомарганцевих утворень дозволив 1.О. Сучкову (Одеський нацiональний унiверситет iменi I.I. Мечникова, м. Одеса) розглядати марганцеве рудоутворення як характерну рису океанського седиментогенезу. На пiдставi вивчення мше-ральних асоцiацiй рудних утворень i кристалохiмiчних особливостей мiнералiв, що складають океанiчнi залiзомарганцевi рудн утворення, видшеш мiнеральнi типи, якГ вщбивають умови формування руд.
Автор розробки технологи геолого-структурно-термо-атмо-геохiмiчних дослiджень 1.Д. Багрш (1нститут геологiчних наук НАН Укра!ни, м. Ки!в) у сво!й доповщ показав ефективнють !"! застосування на конкретних перспективних площах пГвдня Укра!ни та прилеглих акваторiй Чорного та Азовського мор!в з урахуванням системи критерiальних ознак прогнозування (спiвавтори — Н.В. Маслун, У.З. Науменко, С.Д. Аксьом 1нститут геологiчних наук НАН Ук-ра!ни, З.Я. Войцицький, Технолопчний центр ДГП «Укргеофiзика», В.1. Солод-кий ДП «Укрнаукагеоцентр», м. Ки!в, В.1. Марюхно, ТОВ «Науково-вишуку-вальний геологiчний центр», м. Полтава).
В доповщ О.Р. AapiaHOBOï (сшвавтори — Р.Р. Белевич, М.1. Сипа, ДУ
«Вщдшення гщроакустики 1нституту геофiзики ïm. С.1. Субботша НАН Украши, м. Одеса) наведено результати анаизу i порiвняння тенденцш в коливаннях гiдрометеорологiчних характеристик (температури повiтря i води, осадiв i роз-ходiв рiчок) та рiвня моря на узбережжi заидно! частини Чорного моря. На ос-новi виконаних оцiнок динамiки сушi по станшям берегово! зони цього регюну за бiльш, нiж 100-рiчний перюд авторами показано, що змiни рiвня моря е наслiдком процесiв, яи проходять в прибережнiй зонi та на дш.
Результати вивчення викопних (неоген-четвертинних) i рецентних остракод швшчно1" частини Чорного моря за останш 30 рокiв у галузi юторично1" геологи", палеогеографи", бiостратиграфiï та перспективи ix подальших дослiджень наведено у доповiдi Н.1. Дикань (1нститут геологiчниx наук НАН Украши, м. Кшв). Автор слушно вважае, що остракодовий метод вивчення донних вiдкладiв повинен стати важливою складовою морських геологiчниx дослiджень, спрямованих на позитивне виршення стратегiчноï для Украши задачi нацiональноï безпеки — видобутку вуглеводшв в украшському секторi Чорного моря.
З доповщдю «Сейсмiчнiсть та дiяльнiсть грязьових вулканiв Керченського швострова» виступив М.А. Деяк (спiвавтор — 6.Ф. Шнюков, ДНУ «Центр проблем морсько! геологй", геоекологи' та осадового рудоутворення НАН Украши», м. Кшв). Доповщач навiв даннi про взаемозв'язок мiж грязьовими вулканами Керченського швострова и землетрусами. Встановлено ix вплив на стан грязьових вулкашв, зокрема на спiввiдношення основних компонент сопочних газiв, дебiту вод i об'ему вивержено'1' брекчи". Виявлено корелятивний зв'язок мiж змiною концентраци' вуглекислого газу и гелiю з землетрусами.
Результати дослщжень сучасного седиментогенезу Дншро-Бузького лиману були представленi у доповщ Т.М. Альохшо°1° (спiвавтор — В.В. 1ванченко, ДНУ «Центр проблем морсько! геологй", геоекологи' та осадового рудоутворення НАН Украши», м. Кривий Ри*). Доповщач охарактеризувала гранулометричний склад, солевмют, питому щiльнiсть, вмiст xiмiчниx елементiв та мiнеральний склад седи-менту. Встановлено суттевий вплив антропогенного фактору на склад i будову донних осадив лиману. Наведеш даш демонструють залежнiсть будови i складу донних вiдкладiв Днiпро-Бузького лиману вщ природних i техногенних факторiв.
Чинникам сучасного седиментогенезу Азовського моря присвячена доповщь Л.В. Куразеево'1' (спiвавтор — Т.М. Альохша, ДНУ «Центр проблем морсько! геологй", геоекологГ! та осадового рудоутворення НАН Украши», м. Кривий Ри) Процес седиментаци' в райош швшчного узбережжя Азовського моря характеризуемся значною мшливютю параметрiв. Доповiдач показала, що важливу роль у формуванш сучасних донних осадив вщграють бiогеннi джерела надходження матерiалу, а сучасний седиментогенез Азовського моря зазнае вагомого антропогенного впливу, що призводить до змш обсягу та яисного складу осащв.
Огляд нетрадицшних методiв розробки аквальних родовищ метаногiдратiв наведено у доповщ О.В. Зур'яна (сшвавтор — С.В. Гошовський, Укра!нський державний геологорозвiдувальний шститут, м. Ки'!в) на основГ виконаного патентного пошуку розробок теxнологiй ïx видобутку у свт. Особливий штерес представляють iнновацiйнi методи освоення покладiв метаногiдратiв на базi ви-користання наночасток и мiкроорганiзмiв. Наданi передбачуваш екологiчнi риски и можливГ шляхи ïx вирiшення.
В об'еднанш доповщ П.Т. Сиротенко (Украшський державний геолого-розвщувальний шститут, м. Кшв) були розглянут питання розробки методiв та алгоршадв дистанцiйного виявлення сипiв та дшянок видiлення нафти i газу з дна моря на Швшчно-Захщному шельфi Чорного моря (спiвавтори — С.В. Го-шовський, Украшський державний геологорозвщувальний iнститут, м. Кшв, А.1. Воробйов, Центр аерокосмiчних дослiджень 1ГН НАН Украши, м. Кшв) та теоретичш i експериментальнi основи визначення вмюту вуглеводнiв у водному середовищi на основi генерування пухирцiв при просочуванш газу з морського дна (сшвавтор — С.В. Гошовський, Украшський державний геологорозвщувальний шститут, м. Кшв).
Принципи iнформацiйноï гiдроакустики i застосування ïï методiв в дослiдженнi неоднорщних середовищ були розглянутi у доповщ М.1. Скiпи (ДУ «Вщдшення гщроакустики 1нституту геофiзики iм. С.1. Субботша НАН Украши, м. Одеса). Отримаш результати пов'язанi з задачами моделювання i синтезу сиг-налiв, вщновленням за ïx iнформативними ознаками характеристик гщроф1зич-них неоднорiдниx утворень. Автор показав перспективнють вибрано'1' концепцИ для дослщження р1зних районiв Чорного моря.
Остання пленарна доповщь конференцИ була присвячена дослщженням шельфу Пiвденно-Китайського моря методом геополяритонно'1' томографИ (Ю.О. Богданов, С.1. Прокопенко (ТОВ «МАК-СПЕЦ-АВИА-ИНДУСТРИЯ», м. Харив). Отриманi результати дистанцiйного зондування на площ1 Шеньху (п1вн1чний континентальний схил Пiвденно-Китайського моря, де було усшшно здiйснено промисловий добуток газогщрапв), дозволили зафiксувати гсоф1зич-ним пасивним сканером «DSF» з борту морського судна наявшсть трубо-под16них структур, як потужних мiграцiйниx вуглеводневих канаив. На побудо-ваному томографiчному розр1з1 виявлено наявнiсть газових карманiв на глиби-нах 2000—3500 м, розгрузка яких зумовлюе п1дтоки газу з глибинних горизонтав надр. Дослiдження показали гетерогеншсть розпод1лу скупчень газогiдратiв в структурах континентальноï окраïни и багатофакторшсть необхщних умов для ïx формування.
Нуков1 дискусИ п1д час обговорення доповщей засвiдчили про високий рiвень результапв виконаних дослiджень, потребу у принципово нових та нетра-диц1йних пщходах до вирiшення проблем геологiï Азово-Чорноморського ба-сейну, зокрема вивчення i освоення його вуглеводневого потенщалу та не-о6х1дност1 урахування вс1х можливих негативних наслiдкiв для довк1лля.
Шсля закiнчення пленарних засщань вiдбулась загальна плiдна диску^я, яка в основному стосувалась розробки Державноï цiльовоï програми вщнов-лення морських дослiджень i науково-дослiдницькоï iнфраструктури Украши та подальших крок1в вивчення газогiдратного потенцiалу Чорного моря. В дискусИ прийняли участь 1.Д. Багрiй, В.П. Коболев, Р.1. Кутас, 6.Ф. Шнюков,
H.1. Дикань, В.В. Янко Учасники дискусИ визнали за доцiльне проводити раз на два роки Школу-семшар з морськоï геологИ на базi Одеського Нацюнального ушверситету 1м. I.I. Мечникова. Учасники конференци прийняли вщповщне ршення.
I. Морсько геолого-геофiзичнi дослщження: фундаментальш та прикладш аспекти». М1жна-родна наукова конференцш. 2018, Одеса. 336 с.
Р1 Ш ЕН НЯ
М1ЖНАРОДНО1 НАУКОВО1 КОНФЕРЕНЦИ «МОРСЬК1 ГЕОЛОГО-ГЕОФ1ЗИЧН1ДОСЛ1ДЖЕННЯ: ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ТА ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ»
присвячено'Г 100-ргччю BiA дня заснування Нацюнально'Г академГГ наук Укра'Гни та 50-ргччю кафедри загальноГ та морсько'Г геологГГ Одеського нацгонального унгверситету iM. 1.1. Мечникова (8—9 листопада 2018 р., м. Одеса, УкраГна)
МГжнародна наукова конференщя «МорськГ геолого-геофГзичнГ дослГдження: фундаментальнГ та прикладш аспекти», присвячена 100-рГччю вщ дня заснування НацГонально! академГ! наук Укра!ни та 50-рГччю кафедри загально! та морсько! геологи Одеського нащонального унГверситету Гм. I.I. Мечникова, проходила 8—9 листопада 2018 р. в м. ОдесГ. Конференщя оргашзована за ГнГцГативи Державно! науково! установи «Центр проблем морсько! геологи, геоекологГ! та осадового рудоутворення НАН Укра!ни» та кафедри загально! та морсько! гео-логГ! геолого-географГчного факультету Одеського нацГонального унГверситету Гм. I.I. Мечникова.
В роботГ конференцГ! приймали участь 3 академГка i 3 члени-кореспонденти НАН Укра!ни, 11 докторГв наук, 16 кандидатГв наук, яи представляли 25 наукових установ, вищих навчальних закладГв та виробничих органГзацш. Всього в роботГ конференцГ! взяли участь понад 60 учасниив, включаючи студентГв i аспГрантГв Одеського нацГонального унГверситету Гм. I.I. Мечникова. Заочно в конференцГ! взяли участь близько 34 осГб, в тому числГ представники Азербайджану.
На пленарних засГданнях конференцГ! було заслухано 35 доповщей i представлено 12 стендових повщомлень 115 авторГв, в яких порушено низку проблем сучасного стану та перспектив розвитку морських геолого-геофГзичних та геое-колопчних дослщжень. Робота конференцГ! проходила за такими науковими напрямами:
1. Морська геолопя та геоеколопя.
2. Вуглеводневий та мшеральний потенцГал морГв та океанГв.
3. Розробка нових технологш прогнозу, пошуку i розвГдки родовищ вугле-водшв на днГ морГв i океашв.
На пленарних засГданнях обговорено широке коло теоретичних i прикладних проблем рГзних напрямГв морсько! геологГ! та геоекологГ!, а також питання, пов'язаш з використанням нових (в тому числГ принципово нових) пщходГв, ме-тодГв i технологГй у проведенш геолого-геофГзичнГх дослГджень, а саме: тек-тонГчнГ та геодинамГчнГ особливостГ Азово-Чорноморського басейну, мшераль-но-ресурсний потенцГал, особливостГ його геоморфологи, специфГку геологГчних процесГв та явищ (газогрязьовий вулканГзм, тощо), !х вплив на екологГчний стан та життедГяльшсть людини, створення системно-рангових геологГчних моделей та геомоделей еколопчного стану територГальних вод Укра!ни, проведення ощнки динамГки берегово! зони, актуальш напрями еколого-геологГчних процесГв, вуглеводневий i мГнеральний потенцГал Азово-Чорноморського басейну та перспективи його освоення з використанням сучасних технологГй тощо.
НауковГ дискусГ! пГд час обговорення доповщей свщчать про високий рГвень результапв виконаних дослГджень, потребу у принципово нових та нетра-дицГйних пщходах до вирГшення проблем геологГ! Азово-Чорноморського ба-
сейну, зокрема вивчення i освоення його вуглеводневого потенщалу та не-обхщноста урахування вс1х можливих негативних наслiдкiв для довк1лля.
Тематика конференцИ включала також розробку нових технологш прогнозу, пошуку i розвщки родовищ вуглеводнiв на дн1 мор1в i океанiв (в тому числ1 роз-робка нетрадицiйниx методiв розробки нетрадицшних газових родовищ), а також методiв та алгоритмiв дистанцшного виявлення сип1в та д1лянок видшень нафти i газу на дш моря тощо.
Учасники конференцИ прийняли ршення:
1.Основн1 зусилля геолого-геофiзичниx, геоxiмiчниx i геоекологiчниx дослiджень спрямувати на:
• виявлення закономiрностей розповсюдження i накопичення нафти i газу в Чорному морц
• вивчення газогщратоносносп Чорного моря;
• вивчення грязьового вулкашзму Азово-Чорноморського басейну та його зв'язку з нафтогазоноснютю та впливом на довюлля;
• виявлення перспективних дшянок концентрацИ мiнералiв р1дких метаив, особливо, тонкого (дисперсного) золота;
• встановлення геологiчниx явищ i процеав в морському середовищi, що впливають на життедiяльнiсть та добробут населення Украши;
• розвиток гсоф1зичних, гщроакустичних, ДЗЗ, а також геоxiмiчниx i страти-графiчниx методов пошуку корисних копалин та оцшки стану морського середовища;
• розробка принцишв i спосо61в геолого-економiчноï оц1нки родовищ.
2. Конференщя вважае, що вкрай необидно розвивати матерiально-теxнiчну базу морських дослщжень в Украïнi. Особливу увагу треба придшити пошуку можливостей забезпечення морських науково-дослщних ро61т експедицiйними науково-дослщними плавзасобами р1зного призначення.
3.Рекомендувати Вщдшенню наук про Землю НАН Украши, адмiнiстрацiï Геолого-географiчного факультету ОНУ, а також установам та оргашзащям, яи традицiйно займаються морськими дослiдженнями, долучитися до розробки та формування Державноï цiльовоï програми вiдновлення морських дослщжень та туково-досл^ни^^ iнфраструктури (з урахуванням новоï редакцИ Морськоï доктрини Украши та вщповщних рiшень РНБО Украши) шляхом входження ïx представникiв до робочих груп з розробки Програми, пщготовки зауважень та пропозицш, активноï участi п1д час громадського обговорення (що передбачено Законом).
4. Звернутися до МЗС Украши з проханням надати роз'яснення стосовно ак-ваторш Чорного моря, в яких украшсью вчеш можуть проводити дослiдження.
5. Учасники конференцИ щиро вдячн1 спiвробiтникам кафедри загальноï i морськоï геологН геолого-географiчного факультету, Одеського Нацюнального ушверситету 1м. I.I. Мечникова за в1дм1нну органiзацiю конференций гостинне пiклування про добробут учасниив.
6.Учасники конференцИ вважають за доцшьне проводити раз на два роки на базi Одеського Нацiонального ушверситету 1м. I.I. Мечникова Школу-семiнар з морськоï геологiï
