CC BY
15
lновацiинi проекти
https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.098
О.А. Щипцов
ДУ «Науковий гiдрофiзичний центр Нацiональноí академм наук Украши»
ДЕЯК1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦ11 ДЕРЖАВНО!' Ц1ЛЬОВО1 НАУКОВО-ТЕХН1ЧНО1 ПРОГРАМИ В1ДНОВЛЕННЯ МОРСЬКИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ДОСЛЩНИЦЬКО! 1НФРАСТРУКТУРИ
Автором розглянуто деяк аспекти формування Концепцй Державноi цыьовог' науково-техтчног програми вiдновлення морських до^джень та науково-до^дницьког тфраструктури. Зокрема, запропоновано тцтвання окремих ос-новоположних постанов Кабнету Мiнiстрiв Украти. Розглянуто включення до Програми питання освоення в нтересах Украши мЫерально-сировиннихресурав глибоководнихрайотв Свтового океану за межами ii нацюнальног юрисдикцН. Ключовi слова: концепщя, державна цыьова науково-технiчна програма, морсьт науковi до^дження, мiнерально-сировиннiресурси.
Вщповщно до положень Морсько! доктрини Украши до 2035 року дiяльнiсть, пов'язана з вивченням, освоенням, збереженням i використанням ресурав морiв та океашв, мае для Украши велике значення [6]. Формування державно! морсько'! пол^ики в Укра!ш супроводжуеться розробкою проекпв вщповщних концепцш, а також нащональних, державних, комплексних, галузевих, регю-нальних та iнших програм.
Найбшьш всеохопною серед них була Нащональна програма дослiджень i використання ресурав Азово-Чорноморського ба-сейну, шших районiв Свiтового океану на перюд до 2000 року, затверджена Указом Президента Укра!ни вiд 16 грудня 1993 р. № 595/92. В основу Нащонально! програми було закладено щею 11 формування як ушфжовано! вiдповiдно до норм мiжнародного морського права, нащонально! правово! системи економжо-еко-логiчного регулювання розвитку природокористування та шших ввддв господарсько! дiяльностi у береговш зонi Чорного та Азовського морiв i в акваторiях Свгтового океану, включно iз системою мiжнародного спiвробiтництва як основи регулювання мiждержавних вiдносин з питань ефективного використання морського простору та ресурав, запобтання забрудненню, комплексного захисту природного середовища морiв, розширення спшьних та скоординованих наукових дослiджень [7, 8, 12, 13].
© О.А. ЩИПЦОВ, 2019
На виконання доручення Прем'ер-мш^тра Укра!ни вщ 10.05.2018 № 16360/1/1-18 щодо розроблення Концепци Державно! цшьово! науково-техшчно! програми вщновлення морських дослiджень та науково-дослщницько! шфраструктури на перiод до 2023 року Мшютерство освiти i науки Украши надюлало на погодження в заштересоваш мiнiстерства i вiдомства морегоспо-дарського комплексу Украши проект розпорядження Кабшету Мшсщв Украши «Про схвалення КонцепцГ! Державно! цiльово! науково-технiчно! програми вщновлення морських дослщжень та науково-дослщницько! iнфраструктури на перiод до 2025 року» (далi — Концепщя програми).
Безумовно, позитивно оцiнюючи факт видання зазначеного доручення, слщ визнати, що проект КонцепцГ! програми потребуе суттевого доопрацювання. Сподiваeмося на те, що при доопрацюванш проекту КонцепцГ! програми будуть врахованi всi подаш пропозицГ! i зауваження.
Разом з тим, розглянемо деяю з цих пропозицш у рамках тез конференцГ! «Морсью геолого-геофiзичнi дослщження: фундаментальш та прикладш аспекти».
Стосовно шщтвання окремих основоположных постанов Кабшету Мшkтрiв Укрални. 1снуючий Перелж прiоритетних тематичних напрямiв наукових дослiджень i науково-технiчних розробок на перюд до 2020 року, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 7 вересня 2011 р. № 942 ф змiнами) не вщповщае викликам сучасно! геополггично! обстановки в Азово-Чорно-морському басейнi. Необхщно доповнити зазначений Перелiк актуальними прюритетними напрямами розвитку науки i техшки з урахуванням потреб море-господарського комплексу Укра!ни.
Разом з тим, пунктом 8 Плану заходiв щодо реформування вггчизняно! нау-ково! сфери, який затверджений розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 17 жовтня 2018 р № 776-р, передбачено перегляд Перел^ прiоритетних нап-рямкiв розвитку науки i техшки, а також мехашзму !х реашзаци, в тому числi, з урахуванням результатiв форсайтних дослiджень.
Проте, згщно зi згаданим розпорядженням вказаний перегляд повинен вщбутися до листопада 2019 року, що може затягнути термши прийняття КонцепцГ! Програми.
У проект! КонцепцГ! зазначено, що «метою виконання Програми е вщновлення морсько! науково-дослщницько! шфраструктури, створення та початок функцюнування цшсно! нащонально! системи наукових дослщжень в Укра!ш». Також пропонуеться запровадити нову сучасну державну систему оргашзацГ! та адмiнiстрування морських наукових дослщжень.
Варто зазначити, що на сьогодш в Укра!ш юнують затвердженi положення про декiлька державних систем, наприклад:
• «Положення про державну систему мошторингу довкiлля», затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 30 березня 1998 р. № 391;
• «Положення про Державну систему управлшня безпекою судноплавства», затверджене постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 7 жовтня 2009 р. № 1137;
• «Положення про едину державну систему цившьного захисту», затверджене постановою Кабшету ММсщв Украши вщ 9 сiчня 2014 р. № 11;
• «Положення про едину державну систему запобпання, реагування i при-пинення терористичних акпв та мiнiмiзадГí !х наслiдкiв», затверджене постановою Кабшету ММсщв Укра!ни вiд 18 лютого 2016 р. № 92.
З огляду на викладене можна зробити висновок про те, що нормативно-правовою основою, необхщною для формування проекту Концепцй' програми, е розробка та ухвалення окремих основоположних постанов Кабiнету Мiнiстрiв Украши, а саме:
• «Про внесення доповнень до Перелжу прюритетних тематичних напрямiв наукових дослiджень i науково-техшчних розробок на перiод до 2020 року»;
• «Про затвердження Положення про едину державну систему управлшня i координаци' процесами морських наукових дослщжень та функцiонуванням дослiдницькоï шфраструктури».
Вiдомо, що ефективнiсть едино!" системи державного управлшня i координаци' процесами морських наукових дослщжень та функцюнуванням дослщ-ницько'1' iнфраструктури повинна забезпечуватися центральним органом вико-навчо! влади, зокрема Мiнiстерством освiти i науки Украши (далi — МОН Украши). Вщповщно до Положення про МОН Украши найголовшшою функщею мшютерства е забезпечення формування та реамзаци' державно!" полiтики у сферах осв™ i науки, науково!, науково-технiчноï та iнновацiйноï дiяльностi, трансферу (передач^ технологiй та iн.
Сподаваемося, що МОН Украши найближчим часом шщше в установленому порядку подання зазначених проекпв постанов до Кабшету Мшютрш Украши.
Необхiдно також визначити, що Мшютерство освiти i науки Украши мае бути державним замовником-координатором, а Нащональна академiя наук Украши — державним замовником вказано! державно!" науково-техшчно! програми вщповщно до ст. 8 Закону Украши «Про державш цiльовi програми» та пп. 20, 21 постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 31 ачня 2007 р. № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цшьових програм».
Нагадаемо, що Нащональна академiя наук Украши оргашзуе i здiйснюе фундаментальнi та прикладш науковi дослiдження з найважливших проблем природничих, технiчних, суспiльних i гумаштарних наук (п. 2, ст. 17 Закону Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть»).
Стосовно включення до Концепцй' програми питання освоения в интересах Украши MiHepaAbm-cupoeuHrnxpeeypde глибоководнихрайошв Свтового океану за межами ïï нацюнальног юрисдикцй'. У проект Концепцй' Програми стверджуеться, що прюритетшсть нащональних i мiжнародних проблем буде визначена на еташ розробки Концепцй".
Проте перспективи освоення в штересах Украши мшерально-сировинних ресурав глибоководних райошв Свггового океану в проекп Концепцй' Програми представлеш опосередковано.
Доцшьно зазначити, що згадана Нацiональна програма дослiджень i використання ресурав Азово-Чорноморського басейну, шших райошв Свггового океану складалася з к1лькох державних програм i проекпв. Одшею з них була державна програма «НживГ ресурси». У структуру державно! програми «НживГ ресурси» входив тлотний проект «Конкрецй'». В рамках цього проекту були визначеш перс-пективнi дшянки родовищ твердих корисних копалин Мiжнародного району морського дна, а також напрями юридичного оформлення дшянки для Украши.
Оргашзащя Об'еднаних Нацiй стала тiею шститущею, яка вжила вичерпних заходiв щодо визначення режиму використання дна мор!в i океанiв за межами нащонально! юрисдикцй". Так, зокрема:
• створено Спещальний комгтет з мирного використання дна морiв i океанiв та його надр за межами дГ! нацюнально! юрисдикцГ!;
• розроблено правовi принципи i норми сприяння експлуатацГ! та викорис-танню дна морiв i океанiв за межами нацюнально! юрисдикцГ!;
• створено мiжнародну шституцш, яка дiе вiд iменi всього людства i забез-печуе справедливий розподш фiнансових та iнших економiчних вигод, одержу-ваних вiд дiяльностi в Районi1;
• скликано спещальш конференцГ! з морського права;
• у процес створення КонвенцГ! ООН з морського права дiяв мораторш на дiяльнiсть з експлуатацГ! Району.
Основними юридичними документами, що визначають режим отримання вигод вщ району дна морiв i океанiв та його надр поза межами нацюнально! юрисдикцГ!, е Конвенщя ООН з морського права, Угода про iмплементацiю Час-тини XI КонвенцГ! ООН з морського права, документи МГжнародного органу з морського дна, Генеральна угода про тарифи i торгiвлi, iншi документи ООН, а також частково норми звичаевого права.
За час тривалого етапу розвитку режиму використання дна морiв i океанiв та його надр поза межами нацюнально! юрисдикцГ! (вщповщно до перерахованих вище документТв) виробився чiткий режим отримання вигод вщ об'екта спшьно! спадщини людства.
Цей режим характеризуеться фундаментальними принципами, серед яких:
• ресурси Району визнанi спшьною спадщиною людства;
• жодна держава не може поширювати власний суверенгтет на Район i його ресурси;
• вщ iменi всього людства контроль за використанням Району здшснюе МГжнародний орган з морського дна;
• ресурси Району не можуть бути вщчужеш;
• кориснi копалини, видобутi в Районi, можуть вщчужуватися вiдповiдно до конвенцiйного режиму;
• Район вщкритий для використання виключно в мирних цiлях;
• МГжнародний орган з морського дна забезпечуе справедливий розподш фшансових та шших економiчних вигод, одержуваних вiд дiяльностi в Районi.
Цей режим не е щеальним i пiдлягае вдосконаленню Мiжнародним органом з морського дна в рамках його повноважень.
У рамках МГжнародного органу з морського дна дiе Асамблея, Рада, Секре-тарiат, Юридична i технiчна комiсiя, Фiнансовий комiтет, Пiдприемство, Камера зi спорiв i Благодiйний фонд, який заохочуе дослiдження Району. Серед цшей Фонду — допомога та сприяння проведенню морських наукових дослщжень у Райош, сприяння участТ вчених з рiзних кра!н у програмах наукових дослщжень, техшчна допомога.
З метою отримання бшьш детально! шформацГ! про кориснi копалини, ме-тоди дослщження та новi технологГ! з розвщки i видобутку Укра!нi необхщно сшвпрацювати з Благодiйним фондом для пщвищення квалiфiкацГí вiтчизняних геологiв та з метою пщготовки подальшо! заявки на затвердження плану робiт iз розробки.
1 Район — дно мор1в 1 океан1в та його надра за межами нацюнально! юрисдикци
150°0'0"\У 140°0'0"\У 130°0'0"\У
Карта дшянок розробки полiметалiчних конкрецiй в зош розломiв Кларiон-Клiпертон
Держави за участю М1жнародного органу визначають найбшьш перспективы! дшянки для дослщження ресурав та вщповщно до контракпв з М1жнарод-ним органом проводять дослщження. Анал1з геолопчних особливостей ресурав М1жнародного району морського дна показав, що поклади мшеральних ресурав на морському дш е надзвичайно перспективними для розробки [1,2, 4, 5, 9—11].
Проект Концепци Програми повинен мати чггко виражену науково-техн1чну спрямованють виршення проблем 1 завдань дослщження та освоення як ресурс1в Чорного 1 Азовського мор1в, так й шших райошв Св1тового океану, враховуючи фактори забезпечення нацюнально'1 безпеки Укра1ни 1 1нтеград11 и до свггово! економ1чно'1 системи [3].
З урахуванням зазначених фактор1в у проект! Концепци Програми доцшьно вказати деяы напрями реал1задП штереав Укра1ни за межами и нацюнально'1 юрисдикци, наприклад, для забезпечення доступу Укра1ни до мшерально-сиро-винних ресурс!в глибоководних райошв Св!тового океану в штересах виршення проблем деф!циту в Укра1н1 стратепчно важливих метал!в (н!келю, кобальту, мщ, мол!бдену, цинку, свинцю та шших).
Укра1на як правонаступник СРСР мае право на освоення визначено'1 для Союзу дшянки у Тихому океан! площею 75 тис. кв. км (зона розлом!в Клар!он— Кл!пертон), у межах яко1 прогнозн! ресурси заизо-марганцевих конкрец!й оц!нюються у 787 млн т, у яких мютиться шкелю — 6,68 млн т, мщ — 5,49 млн т, кобальту — 1,1 млн т, марганцю — 142 млн т (рисунок).
Нагадаемо про те, що ршенням Ради нацюнально! безпеки i оборони Украши вщ 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку Украши як морсько! держави» (затверджене Указом Президента Украши) Кабшету Мiнiстрiв Украши було доручено «вжити до кшця 2008 року заходiв щодо пщви-щення ефективностi дiяльностi укра!нських представнийв у Мiжнародному ор-ганi з морського дна та Мiжнародному трибунам з морського права i поновлен-ня переговорiв зi Спiльною Оргашзашею «1нтерокеанметал» про можливiсть приеднання Украши до ше! мiжнародно! оргашзаци» [14].
Незважаючи на те, що згаданий Указ втратив чиннiсть (з незрозумших причин), пошук нових альтернативних сировинних баз, в тому числ в Мiжнародно-му районi морського дна, е актуальною проблемою сьогодення.
На завершення зауважимо, що для пщвищення ефективного забезпечення доступу Укра!ни до мiнерально-сировинних та енергетичних ресурав Свiтового океану необх1дно продовження дослщжень в зазначеному напрямь
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Варес К.Л. Мiжнародно-правовi аспекти дослщження Укра!ною ресурсiв М1жнародного району морського дна. Дис. ... канд. юрид. наук. Ки!в : 2012.
2. Глумов А.И. Международно-правовой режим разведки и разработки минеральных ресурсов Международного района морского дна. Современные проблемы и возможные пути их решения. СПб, ВНИИОкеанология, 2008.
3. Гожик П.Ф., Сремеев В.М., Коболев В.П., Щипцов О.А. Комплексш мiждисциплiнарнi дослщження Азово-Чорноморського басейну: пщсумки та перспективи. Геол. и полезн. скоп. Мирового океана. 2016. № 2(44). С. 5—15.
4. Конвенцш Оргашзаци Об'еднаних Нацш з морського права 1982 року.
5. Критер!! i керiвнi принципи з передачi морсько! технологи. Резолюцш Двадцять друго! сес!! Асамбле! МОК ЮНЕСКО (документ IOC-XXII/3; SC-2003/C0NF./214/CLD.37). 2003.
6. Морська доктрина Украши на перюд до 2035 року. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 7 жовтня 2009 р. № 1307 (у редакци постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 18 грудня 2018 року № 1108).
7. Науковий коментар до Нацюнально! програми дослщження та використання ресуршв Азово-Чорноморського басейну, шших райошв Свггового океану на перiод до 2000 року. О.А. Щипцов, В.С. Глушков, В.М. Сремеев та ш. За ред. О. А. Щипцова. Ки!в : Наук. думка, 1994. 316 с.
8. Научные основы принятия решений по определению приоритетов финансирования проектов национальных и государственных программ. А.А. Щипцов, В.Е. Глушков. НАН Украины, Ин-т проблем рынка и экон.-экол. исслед. Киев, 1995. 54 с.
9. Димитров П.С., Димитров Д.П., Солаков Д.П., Шнюков Е.Ф., Зиборов А.П., Куков-ская ТС. О создании Международного консорциума для разведки и добычи глубоководных органо-минеральных осадков дна Черного моря. Геол. и полезн. скоп. Мирового океана. 2007. № 1. С. 52—56.
10. Проблема освоения глубоководного органо-минерального сырья в чёрном море / Е.Ф. Шнюков, А.П. Зиборов, В.П. Коболев. Геол. и полезн. ископ. Мирового океана. 2015. № 2. С. 50—64.
11. Свгговий океан i морське право. Резолюц1я Генерально! Асамбле! ООН (документ А/71/257), 2016 р.
12. Щипцов А.А. Морская политика Украины (концепция и основные направления). Ки!в : НАМИТ, 1995. 22 с.
13. Щипцов О.А. Укра!на морська держава. Ки!в : Наук. думка, 1998. 199 с.
14. Про ршення Ради нацюнально! безпеки i оборони Укра!ни вщ 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку Укра!ни як морсько! держави. Указ Президента Украши вщ 20 травня 2008 року № 463/2008(пункт 3, пщпункт 17 «в»). Указ втратив чиншсть на пiдставi Указу Президента Укра!ни вщ 06.06.2014 № 504/2014.
Стаття надшшла 09.12.2018
А.А. Щипцов
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ КОНЦЕПЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ЦЕЛЕВОЙ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКОЙ ПРОГРАММЫ ВОССТАНОВЛЕНИЯ МОРСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ И НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ
Автором рассмотрены некоторые аспекты формирования Концепции Государственной целевой научно-технической программы восстановления морских исследований и научно-исследовательской инфраструктуры. В частности, предложено инициирование отдельных основополагающих постановлений Кабинета Министров Украины. Рассмотрено включение в Программу вопроса освоения в интересах Украины минерально-сырьевых ресурсов глубоководных районов Мирового океана за пределами ее национальной юрисдикции. Ключевые слова: концепция, государственная целевая научно-техническая программа, морские научные исследования, минерально-сырьевые ресурсы.
O.A. Shchyptsov
SOME ASPECTS OF THE STATE TARGET SCIENTIFIC
AND TECHNICAL PROGRAM FOR THE RECOVERY OF MARINE
RESEARCH AND RESEARCH INFRASTRUCTURE DRAFTING
The author considers some aspects of the Concept of the State Target Scientific and Technical Program for the Recovery of Marine Research and Research Infrastructure drafting. In particular, initiation of certain fundamental decisions of the Cabinet of Ministers of Ukraine is proposed. Inclusion in the Program the issue of development Ukraine's interest in mineral resources of the World Ocean deep-water areas outside its national jurisdiction is considered.
Keywords: concept, state target scientific and technical program, marine scientific researches, mineral resources.
