CC BY
5232012 02
Самовдосконалення як напрям професійної освіти студентів-магістрантів фізичного виховання
Мішин С.В.
Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка
Анотації:
Визначено актуальність спрямованості професійної підготовки майбутнього фахівця на творче, професійне самовдосконалення особистості. Проаналізовано поняття «самовдосконалення» у філософській та психолого-педагогічній літературі. Конкретизовано зміст поняття «професійне самовдосконалення» студентів-магістрантів. Розглянуто сутнісні складові професійного самовдосконалення студентів-магістрантів та основні форми їх реалізації. Представлено критерії та показники професійного самовдосконалення студентів-магістрантів педагогічного закладу.
Ключові слова:
професійна підготовка,
студенти-магістранти, професійне самовдосконалення
Мишин С.В. Самосовершенствование как направление профессионального образования студентов-магистрантов физического воспитания. Определена актуальность направленности профессиональной подготовки будущего специалиста на творческое, профессиональное самосовершенствование личности. Проанализировано понятие «самосовершенствования» в философской и психолого-педагогической литературе. Конкретизировано содержание понятия «профессиональное самосовершенствование» студентов-магистрантов. Рассмотрены сущностные составляющие профессионального самосовершенствования студентов-магистрантов и основные формы их реализации. Представлены критерии и показатели профессионального самосовершенствования студентов-магистрантов педагогического заведения.
Mishin S.V. Self-improvement as direction of professional education of the students of the masters of physical education. Determined the relevance of the focus of professional training of future specialists for creative, professional selfactualization of personality. Analyzed the concept of “self-improvement” in philosophical and psychology-pedagogical literature. Specified the content of the notion of “professional selfimprovement” students-undergraduates. Considered essential components of professional self-perfection of students-undergraduates and the main forms of their implementation. Provides criteria and indicators of professional selfperfection of students-graduates of pedagogical institutions.
профессиональная подготовка, студенты-магистранты, профессиональное самосовершенствование.
vocational training, students-undergraduates, professional selfeducation.
Вступ.
У сучасному соціокультурному просторі особливої уваги набуває проблема виховання активного громадянина, відповідальної, творчої особистості, здатної до постійного самовиховання, саморозвитку, самовдосконалення, спроможної реалізувати свій потенціал на користь суспільству [4; 7]. На розв’язання цього завдання спрямовані Закон України „Про вищу освіту” (2002), Програма щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (2004), Концепція національного виховання (1996), Концепція громадянського виховання особистості (2000).
В Україні існують передумови для оновлення змісту і технологій виховання, в процесі якого відбувається становлення особистості, її залучення до створеної людством системи цінностей. Одним із важливих шляхів вирішення названої проблеми виступає оновлення традиційних методів та форм професійної підготовки студентів - тієї соціальної категорії та вікової групи, у якої внаслідок її психологічних та соціальних особливостей найбільш активно виявляється потреба у самоствердженні, самореалізації, але яка не завжди цілеспрямовано здійснює ці процеси.
Однією з актуальних проблем сьогодення є піднесення ролі вищої педагогічної освіти як одного із визначальних чинників прискорення соціального розвитку суспільства. Головною метою системи вищої педагогічної освіти є професійна підготовка вчителів та магістрів високої кваліфікації' згідно з соціальним замовленням.
Педагогічна підготовка здобувача ступеня магістра фізичного виховання є досить важливою, адже згідно із загальноєвропейським Болонським процесом у нього виникає можливість практичної роботи не лише менеджером чи науковцем, а й викладачем вищої школи. Підготовка магістрів у вищих навчальних закладах України до викладацької діяльності зумовлює низку
© Мішин С.В., 2012
актуальних педагогічних завдань, які потребують наукового обґрунтування.
В останні роки переглядається система педагогічної освіти в Україні, яка здебільшого була спрямована на оволодіння знаннями і вміннями з окремих спеціальних дисциплін і не завжди забезпечувала професійну підготовленість до цілісного гуманнодемократичного виховання учнів і творчого професійного самовдосконалення власної особистості.
З метою розв’язання проблеми професійного самовдосконалення студентів ученими було розроблено фундаментальні науково-теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя (О. Абдуліна, В. Бондар, Ф. Гоноболін, Н. Дем’яненко, М. Євтух, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, В. Семичен-ко, В. Хомич та ін.). Дослідження окремих аспектів готовності до професійно-педагогічного самовдосконалення та шляхів її формування перебувало в центрі уваги низки дослідників (Т. Тихонова, Т Степанова, М.Костенко, П. Харченко).
Проблема дослідження зумовлена суперечностями між практикою і теорією викладацької діяльності у вищих навчальних закладах. Суттєво змінюються функції магістра-викладача, важливим стає не тільки впровадження інноваційних технологій навчання, а й наявність творчого вміння розв’язувати проблеми управління самоосвітою студентів, досягнення порозуміння з ними, забезпечення високої ефективності навчання. За нинішніх умов зростання вагомості магістрів, постає завдання удосконалення і підвищення якості їхньої педагогічної підготовки, а тому виникає потреба цілеспрямованого, усвідомленого підходу до формування стратегії такої підготовки у вищій школі. Відтак, актуальним є вивчення особливостей самовдосконалення студентів-магістрантів фізичного виховання у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу.
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Робота виконана у відповідності до плану НДР кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета полягала у визначенні сутнісних складових поняття «професійне самовдосконалення».
В дослідженні використано такі методи: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури; навчально-методичних праць щодо вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх магістрів фізичного виховання.
Результати дослідження.
Формування особистості передбачає три основні компоненти: вплив соціального середовища; цілеспрямований виховний вплив суспільства на особистість через соціальні інститути; виховання та свідомий, цілеспрямований вплив людини самої на себе, тобто самовиховання [1]. Перші два компоненти мають об'єктивний характер, третій - суб'єктивний, оскільки містить процеси, що відбуваються у свідомості людини: осмислення, оцінку, відбір тих позитивних зовнішніх впливів, які складають основу її переконань, ідеалів, життєвих цілей, мотивів діяльності, звичок. Проте, як зазначає С.В. Ковальов [3, с. 4], ці процеси лише тоді можуть називатись самовихованням, коли являють собою свідомі дії особистості, спрямовані на самовдосконалення, тобто дії, в яких людина постає активним суб'єктом самоосвіти, морального, трудового, фізичного, естетичного саморозвитку.
Самовдосконалення - вищий рівень розвитку готовності до самовиховання. У дослідженні Донцова І.А. особисте вдосконалення виступає, в першу чергу, як виявлення творчо перетворювального ставлення людини до самої себе. Воно, власне, є способом творчої взаємодії людини, культивування нею самої себе через активну участь в основних сферах соціального життя [2, с.53].
Поняття “самовдосконалення” як філософська категорія відображає процес діалектичного переходу від одного рівня розвитку до іншого, взаємоперетворення протилежних і разом із тим взаємопов’язаних його аспектів. Цей термін означає виникнення нового на основі постійної мінливості структур і систем матеріального світу [5; 6].
Специфічне гносеологічне тлумачення поняття “професійне самовдосконалення” полягає в тому, що воно дає можливість повніше розкрити механізм утворення нових якостей особистості, зокрема професійних, у їх генетичному зв’язку з попередніми осо-бистісними станами: студента, вчителя-початківця, фахівця, як результат руху між минулим і майбутнім, ідеальним і реальним, буттям і небуттям [8].
Тривалий час вважалося, що виховання особистості майбутнього вчителя (викладача) в процесі його професійного навчання забезпечується засвоєнням системи педагогічних знань. І чим більшою була інформаційна насиченість такого навчання, тим кращою здавалася підготовка вчителя [9]. Сучасними вищими навчальними педагогічними закладами накопичено певний позитивний досвід як традиційних (дискусійних, клубних, творчих) так і інноваційних (інтерактивних, рефлексивних, проектних) форм аудиторної та позааудиторної навчально-виховної роботи. Разом з тим, вона не завжди здійснюється системно і недостатньо стимулює
розвиток самовиховної активності студентів, особливо у напрямі формування готовності до особистісного та професійного самовдосконалення.
У цілому, ми визначаємо професійно-педагогічне самовдосконалення як процес і результат творчого, цілеспрямованого, самостійного, самодетерміновано-го руху студента-магістранта фізичного виховання до вершин особистісного і професійного розвитку, що досягається завдяки самоосвіті, самовихованню, самоак-туалізації й самоменеджменту майбутнього педагога та забезпечує його творчу самореалізацію в професії.
Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців у науково-методичній літературі розглядалося в контексті вирішення проблеми розвитку особистості щодо реалізації завдань професійної діяльності (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Л.С. Рубінштейн, Б.М. Теплов).
Майбутній фахівець в процесі навчання самовдосконалюється. Професійне самовдосконалення, як важливий напрям професійної освіти майбутнього магістра вищого навчального закладу, впливає на ефективність навчально-виховної роботи в цілому, сприяє розвитку дидактичного мислення магістра, його уяві і інтуїції, здатності до швидкої орієнтації в реальних освітньо-виховних системах, вмінню передбачати і ефективно діяти в різних ситуаціях, які виникають у процесі навчання і виховання, а також формуванню у студентів освіченості і творчого мислення, педагогічної свідомості. Разом з тим, усвідомлення цього сприяє удосконаленню педагогічних знань, формуванню громадянської позиції, морального ставлення до навколишнього світу.
Дослідження окремих аспектів готовності до професійно-педагогічного самовдосконалення та шляхів її формування перебувало в центрі уваги багатьох дослідників (Т. Тихонова, Т. Степанова, М. Костенко, П. Харченко), до самоосвіти (Ю. Калугін, О. Малихін, І. Наумченко), самовиховання (С. Єлканов, О. Кучерявий, Л. Рувінський), самоактуалізації та самореаліза-ції (Є. Бакшеєва, Г. Балл, Ю., В. Калошин, М. Лазарєв,
H. Сегеда), мотивації професійного самовдосконалення педагога (Б. Кондратюк, О. Борденюк).
В наукових дослідженнях підкреслюється діалектична єдність особистісного та професійного аспектів самовдосконалення (І. Донцов, В. Лозовий, В. Тертич-на та ін.), обґрунтовується зв'язок самовдосконалення з творчістю, суб’єктивністю, самореалізацією людини (М. Бердяєв, В. Губін, А. Маслоу, В. Соловйов, С. Франк, Е. Фром та ін.), виявляється співвідношення об’єктивного і суб’єктивного, виховання й самовиховання, освіти й самоосвіти, а також педагогічного керівництва останніми (А. Айзенберг, Л. Буєва, Г.Глезерман, А. Громцева,
I. Донцов, С. Єлканов, С. Ковальов, О. Кочетов, О. Ма-лихін, Л. Рувінський, Г. Сериков, В. Шпак та ін).
Свої дослідження приділили проблемі професійного самовдосконалення: майбутніх учителів музики
І.Ю. Скляренко, юристів - О.А. Бессараба, економістів - Н.Г. Кошелева, лікарів - Л.В. Дудікова, офіцерів - О.В. Діденко.
Розглянемо сутнісні складові професійного самовдосконалення студента, що відображають специфіку основних форм його реалізації та вказують на характер самоактивності особи:
• самоосвіта, що спрямовується на оновлення і поглиблення наявних у спеціаліста знань з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності;
• самовиховання, що забезпечує систематичне формування й розвиток позитивних і усунення негативних професійно значущих рис і якостей;
• самоактуалізація, в ході якої досягається актуалізація і мобілізація в окремий період часу власних сут-нісних сил і потенцій педагога.
• самоменеджмент, як технологія оптимального використання часу та цілеспрямованого регулювання дій і поведінки студента відповідно до поставлених задач і обраних пріоритетів.
Професійно-педагогічне самовдосконалення розгортається в таких етапах, як діагностування, ціле-покладання, планування, виконання, контроль і корекція. Поняття самовдосконалення слід розглядати і в широкому розумінні цього терміну, виділяючи у ньому соціально-культурний, професійно-духовний і особистісно розвивальний аспекти.
Для визначення рівнів професійного самовдосконалення студентів нами проаналізовано його критерії і показники. Аналіз різних підходів до цієї проблеми, реалізованих у працях С.Л.Лобанова, О.М.Латишева, В.Я.Слєпова, Я.М.Мусіна, В.І.Мечнікова, дозволяє виділити критерії та основні показники професійного самовдосконалення студентів педагогічного закладу:
1. Змістовно-мотиваційний, що відображає мету і зміст професійного самовдосконалення і ступінь його відповідності вимогам професійної діяльності. Основними показниками професійного самовдосконалення відповідно вказаного критерію є: наявність знань про сутність і особливості професійного самовдосконалення; прояв потреби у виробленні позитивних та усуненні негативних властивостей, важливих для майбутньої професії.
2. Організаційно-діяльнісний, що містить організацію самовиховання, його планування, цілеспрямованість, емоційно-вольову насиченість. Основними показни-
Література:
1. Арет А.Я. Очерки по теории самовоспитания / А.Я. Арет - Фрунзе, 1981. - 124 с.
2. Донцов И.А. Самовоспитание личности: философско-этические проблемы / И.А. Донцов -М.,1984.
3. Ковалев С.М. Воспитание и самовоспитание/ С.М. Ковалев - М., 1986. - 287 с.
4. Кочетов А.И. Как заниматься самовоспитанием/ А.И. Кочетов -Минск, 1995. - 258 с.
5. Науково-освітній потенціал нації: погляд у 21 ст. : антологія / [авт. кол. ; упоряд.: В. Литвін, В. Андрущенко, А. Гурій та ін.]. - К. : Навч. книга, 2004. - Кн. 2. - 672 с.
6. Рудницька О. П. Основи педагогічних досліджень / О. П. Рудницька , А. Г Болгарський, Т. Ю. Свистєльникова - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 1998. - 141 с.
7. Рувинский Л. И. Самовоспитание личности/ Л. И. Рувинский -М., 1984. - 164 с.
8. Семиченко В. А. Порівняльний аналіз цінностей педагогічної діяльності та професійної підготовки вчителів / В. А. Семичен-ко // Цінності освіти і виховання : наук.-метод. зб. / [за заг. ред.
О. В. Сухомлинської]. - К. : Генеза, 1997. - С. 195-200.
9. Шестакова ТВ. Сутність та зміст професійно-педагогічного самовдосконалення // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. - Чернівці: Рута, 2005. - Випуск 278. - С.13-20.
Информация об авторе: Мишин Сергей Викторович
segor25@mail.ru
Кировоградский государственный педагогический университет ул. Шевченко 1, г. Кировоград, 25006, Украина.
Поступила в редакцию 15.12.2011г.
32012 02
ками професійного самовдосконалення відповідно зазначеного критерію є: вміння організовувати професійне самовиховання та самоосвіту; наявність самокритичності в оцінці своєї поведінки, вчинків та результатів навчально-виховної діяльності; активна та планомірна робота над собою згідно з метою професійного самовдосконалення.
3. Психотехнічний, що відображає рівень володіння прийомамиіметодамисамовихованняіпрофесійного самовдосконалення. Основними показниками професійного самовдосконалення відповідно вказаного критерію є: самостійність вибору засобів, прийомів та основних напрямків професійного самовдосконалення; прояв активності у пошуку нових способів вирішення завдань професійного самовдосконалення; коригування роботи над собою.
Висновки.
Таким чином, аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що попри всю варіативність і багатогранність висвітлення вченими проблеми підготовки майбутніх педагогів до різних форм професійної самоактивності невизначеними є питання сутності професійно-педагогічного самовдосконалення.
Наукового вирішення потребують існуючі в педагогічній теорії і практиці суперечності між соціальним запитом на педагога здатного до неперервного професійного самовдосконалення та недостатнім рівнем її сформованості у випускників педагогічних ВНЗ; визнанням особистісної детермінованості професійного самовдосконалення педагога та невизначеністю змісту й структури його готовності до самовдосконалення; усвідомленням викладачами необхідності у формуванні готовності студентів до самовдосконалення на особистісно зорієнтованій та інтегративній основі й нерозробленістю відповідних організаційно-методичних засад її формування.
Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення рівня професійного самовдосконалення майбутніх магістрів фізичного виховання педагогічного вищого навчального закладу.
References:
1. Aret A.Ia. Ocherkipo teorii samovospitaniia [Sketches on the theory of self-education], Frunze, 1981, 124 p.
2. Doncov I.A. Samovospitanie lichnosti: filosofsko-eticheskie problemy
[Self-education of personality: philosophical-ethic problems],
Moscow, 1984.
3. Kovalev S.M. Vospitanie i samovospitanie [Education and selfeducation], Moscow, 1986, 287 p.
4. Kochetov A.I. Kak zanimat’sia samovospitaniem [How to engage in a self-education], Minsk, 1995, 258 p.
5. Litvin V., Andrushchenko V., Gurij A. Naukovo-osvitnij potencial naciyi: pogliad u 21 st. [Scientific and educational potential of nation: view in 21 cent.], Kiev, Educational book, 2004, vol.2, 672 p.
6. Rudnic’ka O. P., Bolgars’kij A. G., Svistiel’nikova T. Iu. Osnovi pedagogichnikh doslidzhen ’ [Basis of pedagogical researches], Kiev, NPU Publ., 1998, 141 p.
7. Ruvinskij L. I. Samovospitanie lichnosti [Self-education of person], Moscow, 1984, 164 p.
8. Semichenko V. A. Cinnosti osviti i vikhovannia [Education value and education], Kiev, Geneza, 1997, pp. 195-200.
9. Shestakova T.V. Naukovij visnik Chernivec'kogo universitetu [Scientific herald of Chernovtzy university], 2005, vol.278, pp. 13-20.
Information about the author: Mishin S.V.
segor25@mail.ru Kirovograd State Pedagogical University Shevchenko str. 1, Kirovograd, 25006, Ukraine.
Came to edition 15.12.2011.
