CC BY
59э
2012
Актуальність підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту до формування управлінської компетентності
Дубревський Ю.М.
Донецький державний інститут здоров'я, фізичного виховання і спорту
Анотації:
Розглянуто напрямки підготовки тренерів, викладачів, організаторів спорту до формування управлінської компетентності. Розглянуто управлінський аспект підготовки педагогів, аналізується поняття управління. Встановлено взаємозв'язок між поняттями професіоналізм, педагогічна майстерність, компетентнісний підхід, управлінська компетентність. Показана необхідність та шляхи формування управлінської компетентності у майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Виявлені прогресивні тенденції в розвитку сучасної професійної освіти, визначення структури професійної компетентності. Зазначається доцільність реалізувати підхід, що розкривається через систему педагогічних умінь фахівця із виокремленням окремої компетентності. Показано, що компетентність пов'язується із організацією педагогічного управління в напрямках організаційно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту.
Ключові слова:
професійна, підготовка, підхід, управлінська, компетентність, фізичний, культура, спорт.
ДубревскийЮ.М.Актуальность подготовки будущих специалистов физического воспитания и спорта к формированию управленческой компетентности. Рассмотрены направления подготовки тренеров, преподавателей, организаторов спорта по формированию управленческой компетентности. Рассмотрен управленческий аспект подготовки педагогов, анализируется понятие управления. Установлена взаимосвязь между понятиями профессионализм, педагогическое мастерство, компетентностный подход, управленческая компетентность. Показана необходимость и пути формирования управленческой компетентности у будущих специалистов физического воспитания и спорта. Выявлены прогрессивные тенденции в развитии современного профессионального образования, определения структуры профессиональной компетентности. Отмечается целесообразность реализации подхода, который раскрывается через систему педагогических умений специалиста с выделением отдельной компетентности. Показано, что компетентность связывается с организацией педагогического управления в направлениях организационно-воспитательной, физкультурно-оздоровительной и спортивной деятельности будущих специалистов физического воспитания и спорта.
профессиональная, подготовка, подход, управленческая, компетентность, физический, культура, спорт.
Dubrevskiy Y.M. Actuality of training of future specialists of physical education and sport to forming of administrative competence. Directions of training of trainers, teachers, sport organizers on forming of administrative competence are considered. The administrative aspect of training of teachers is considered, a management concept is analysed. Intercommunication is set between concepts professionalism, pedagogical trade, competence approach, administrative competence. A necessity and ways of forming of administrative competence is rotined for the future specialists of physical education and sport. Progressive tendencies are exposed in development of modern trade education, determinations of structure of professional competence. Expedience of realization of approach which opens up through the system of pedagogical abilities of specialist with a selection a separate competence is marked. It is rotined that a competence contacts with organization of pedagogical management in directions to organizationally-educate, to athletic-health-improvement and to sporting activity of future specialists of physical education and sport.
professional, training, approach, administrative, competence, physical, culture, sport.
Вступ.
Головною метою освіти стає формування потреби і можливості вийти за межу вивченого, здатності до саморозвитку, безперервної і гнучкої самоосвіти на протязі всього життя при збереженні концептуальних орієнтацій, які утворились за час існування культури людства [1, с.153]. Однією з основних умов розвитку вищої фізкультурної освіти на сучасному етапі є проникнення інноваційних процесів у зміст та організацію діяльності суб’єктів освітнього процесу. Центром нашої уваги є інновації, що входять у практику вищої фізкультурної освіти і спрямовані на становлення педагогів, які вміло володіють прийомами, формами та методами організаційно-управлінської праці відповідно вимог державного замовлення та запитів реальної практики.
Професіоналізація педагога і входження його в інноваційний режим роботи неможливі без творчого самовизначення, в якому провідну роль відіграє його налаштованість на самовдосконалення самоосвіту, саморозвиток, без чого неможливе забезпечення нової якості освіти [2, с.12]. Отже, сучасні вимоги до формування й розвитку справжнього професіонала потребують наближення структури особистості майбутнього фахівця фізичного виховання і спорту до вимог практичної діяльності, виконуваних функцій, соціальних і професійних ролей, що забезпечується
© Дубревський Ю.М., 2012
наявністю необхідних якостей та здібностей, перш за все організатора-управлінця [14].
Студенти вищих навчальних закладів -потенційні організатори спорту. Багатьом з них доведеться вирішувати питання організації колективної та індивідуальної роботи, мотивувати людей до здійснення ефективної праці, заохочувати винахідливості й творчість, проявляти професійну майстерність в організації управління в напрямках майбутньої професійної діяльності [3,с.85-91]. Усе це ми пов’язуємо із формуванням управлінської компетентності - необхідної складової професійної компетентності тренера, викладача, організатора спорту.
Робота виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи:
Метароботи-розглянутитеоретико-методологічні основи професійної підготовки в галузі фізичного виховання і спорту; виявити прогресивні тенденції в розвитку сучасної професійної освіти; обґрунтувати зв’язок управлінської компетентності із становленням професіоналізму, професійної майстерності особистості тренера, викладача фізичного виховання, організатора спорту здатного застосовувати педагогічне управління в напрямках майбутньої професійної діяльності.
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біологічні
‘---“-----------1 проблеми фізичного
виховання і спорту ______________________
Результати дослідження.
Як показує аналіз науково-педагогічної літератури теоретична складність досліджуваної нами проблеми полягає у недостатній кількості розроблених наукових робіт з проблеми формування професійної компетентності майбутніх тренерів, організаторів спорту, викладачів фізичного виховання у взаємозв’язку із управлінською складовою підготовки студентів. Практична складність, на нашу думку, полягає у відсутності об’єктивної картини формування управлінської компетентності у вищих навчальних закладах фізкультурної освіти, у якій змістовно відображена методологія викладання управлінських курсів з урахуванням сучасних потреб до організації управління в галузі фізичного виховання і спорту. Незважаючи на те, що обрана тематика належить до нової сфери наукового знання і не отримала достатнього розповсюдження в академічному середовищі, існує достатня кількість науково-педагогічної літератури, значущість якої в повній мірі задовольняє аналіз і синтез зазначеної проблеми і може бути використана нами у теоретико-методологічному обґрунтуванні визначеної якості.
Дослідження проблеми формування управлінської компетентності, зумовило розгляд теоретика-методологічних основ професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту на етапі розвитку у 1920-1929 рр., оскільки саме цей час відзначився широкою масштабністю проблематики наукових досліджень у галузі фізичного виховання і спорту, глибиною та ґрунтовністю розроблених проблем, на які вказують вчені. Саме на цей період припадає масове тиражування періодичних видань, спортивних газет, журналів, брошур, збірників наукових праць; ведеться огляд досягнень у масових змаганнях з футболу, тенісу, боротьби, важкої та легкої атлетики, велосипедного спорту та багатьох інших видів спорту, які отримали суттєвий поштовх у своєму розвитку. Одночасно з цим починають висвітлюватися питання щодо організації фізичної культури, управління фізичним вихованням різних верств населення, втілення фізичної культури у виробничі колективи, покладено початок розробки проблем спортивного тренування, фізіології та психології фізичних вправ і спорту, спортивного масажу, загартовування і таке інше [4, с. 2-13].
З початку ХХ століття до нашого часу галузь фізичного виховання і спорту доволі динамічно розвивалась і суттєво змінювалась під впливом внутрішніх та зовнішніх тенденцій і процесів наукового, соціального, економічного та політичного характеру, які зумовили розбудову професійної освіти, що знайшло своє відображення в організації школи тренерів, відкриття вищих навчальних закладів, шкіл масажу, лікувальної, гігієнічної та педагогічної гімнастики, курсів професійної підготовки вчителів та інструкторів фізичного виховання, викладачів гімнастики для військових підрозділів, інструкторів спорту.
З моменту відкриття перших спеціалізованих навчальних закладів до сьогодення система вищої
професійної освіти зазнала помітних змін стосовно змісту і структури навчальних програм і планів, що виявилось, перш за все, у перегляді кількості годин, відведених на вивчення тієї чи іншої науки, збільшення видів спорту, які вводились до циклу спортивно-педагогічних дисциплін з метою посилення уваги до формування професійних вмінь і навичок у майбутніх фахівців, оскільки саме у спортивній практиці використовуються всі найефективніші засоби і методи управлінського впливу на організацію рухової активності різних верств населення, фізичне тренування людини, управління фізичним навантаженням у спортивному тренуванні. На основі узагальнення і систематизації досвіду тренувально-змагальної діяльності у спорті розроблялись навчальні дисципліни та посібники для фізкультурних ВНЗ зі спортивного тренування, з теорії спорту, теорії та методики фізичного виховання, організації фізичної культури і спорту та багатьох інших. Всі дисципліни були орієнтовані на різнопланову діяльність випускника з вищою фізкультурною освітою у фізичному вихованні, в дитячо-юнацькому спорті, спорті вищих досягнень в напрямках фізкультурно-педагогічної, спортивно-педагогічної, фізкультурно-оздоровчої та організаційно-управлінської діяльності. У зв’язку із цим, професійна підготовка педагога фізкультурно-спортивної галузі у всі часи була зорієнтована на розширення кола компетенції у професійній діяльності, різноманітну та якісну роботу із різновіковими групами населення з різним рівнем фізичної підготовленості, рівнем здоров’я та здатністю фахівця застосовувати ті чи інші засоби управлінсько-педагогічного впливу на процеси навчання, виховання й тренування. Така різноплановість підготовки фахівця фізичного виховання і спорту потребувала виявлення рівня професіоналізму, який ми розглядаємо у взаємозв’язку із професійною компетентністю та її управлінською складовою - управлінською компетентністю.
Становлення професіоналізму у педагогічній діяльності, як вважає Б.М. Шиян, пов’язується з формуванням професійної майстерності, яка насамперед, є гарною педагогічною технікою, до складу якої входять педагогічні знання, навички та вміння, педагогічне прогнозування, уявлення, схильність до педагогічної творчості.
Підвищення професійної майстерності тренера, викладача у більшості випадках пов’язується із ефективністю управління тренувальними, навчальними і змагальними навантаженнями, співвідношенням їх оптимальних параметрів з урахуванням індивідуального, фізичного й особистісного розвитку вихованців. Цей перелік, управлінських процедур є далеко не повним, який повинен відображати професійну підготовку студентів до формування управлінської компетентності, оскільки ємність і узагальненість поняття «управління» потребує знання історії і перспективи розвитку виду спорту, прогнозування спортивних та освітніх досягнень, планування навчально-тренувального процесу, підготовки спортсменів до участі в змаганнях, тощо.
ПСИХОЛОГІЯ
32012
ш
В ході багаторічного навчання майбутній фахівець повинен оволодіти технічною, фізичною, тактичною, теоретичною, моральною та вольовою підготовкою, що на нашу думку є основою професійно-педагогічної майстерності.
Виходячи із поглядів вчених, щодо визначення педагогічної та професійної майстерності викладача, тренера, організатора спорту неважко помітити, що всі ці поняття відображають ще й психологічний зміст підготовки. В контексті нашого наукового дослідження найбільшу цінність для нас становлять роботи вчених, у яких підкреслюється різнобічність, глибина знань, їхній зв’язок з рівнем розвитку професійно важливих якостей, навичок, умінь, мотиваційної сфери особистості, зумовлених медика-біологічними параметрами і рівнем психологічної, психофізіологічної та безпосередньо професійної готовності до діяльності тренера і викладача [5, с.196; 6,с.44].
Це означає, що педагогічна майстерність в управлінні організаційно-виховною, фізкультурно-рекреаційною та спортивною роботою потребує урахування не тільки характерних параметрів: об’єму, навантаження навчального або навчально-тренувального заняття але ж й вплив кожного із видів праці на зміни психо - фізіологічних показників, тих хто навчається; здібності виконувати роботу будь якої спрямованості; оволодіння простими і складними вправами; характеру труднощів присутніх в ході навчання; кількість нових вправ, що пропонуються для вивчення; співвідношення між новим матеріалом і раніш вивченим; інтервалів відпочинку та інше. Диференціація професійних завдань потребує їх обліку та контролю, вмілого використання засобів управління, спрямованих на досягнення запланованого результату в навчанні, вихованні і тренуванні, що на нашу думку, сприяє осмисленню управлінської компетентності.
Тепер ми переходимо до аналізу другого напрямку психолого-педагогічних досліджень, які висвітлюють застосування компетентнісного підходу у вирішенні освітніх проблеми, що дозволить нам поглибити наші знання щодо формування управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту.
В ході теоретичного аналізу ми з’ясували, що застосування компетентнісного підходу до побудови освіти у європейських країнах проявилось на межі ХХ та XXI століття ( Рада Європи-1996 р.), де була визнана його пріоритетність у вирішенні проблем освітньої галузі та підготовки молодого покоління до майбутньої професійної діяльності. Не дивлячись на те, що наукові розвідки щодо застосування компетентнісного підходу здійснюються не одне десятиріччя, поняття “компетентність ” поки ще не одержало однозначного трактування в сучасній науці. В той же час, ми з’ясували, що поняття “компетентність” є більш вузьким по відношенню до понять професіоналізм і професійно-педагогічна майстерність [7 с.25 ] .
З точки зору визначення підходів у з’ясуванні сутності компетенції і компетентності ми спираємось
на ствердження С. Бондара, який виокремлює наступні підходи: перший підхід вказує на взаємозв’язок теоретичної та практичної складової освіти; у другому підході компетенція і компетентність використовуються стосовно понять “здатність”, “готовність”, “здібності”; завдяки третьому підходу компетенція розглядається як оцінна категорія; четвертий підхід визнає компетентність як сукупність особистісних якостей учня, які зумовлені досвідом його діяльності в певній соціальній та особистісно-значущій сфері. З цього виходить, що вирішення одного із дискусійних питань університетського навчання, вчений пов’язує із застосуванням двох підходів -компетентнісного й особистісно-орієнтованого[8].
Як що прийняти до уваги думку Е.Ф. Зеєра, про те, що в особистісно-орієнтованому підході, так само як і у компетентнісному знання не є самоцінністю, воно, скоріше, є засобом оволодіння особистісним розумінням, орієнтацією в світі, засобом засвоєння діяльності [9], можна зробити висновок про те, що обидва підходи відображають прогресивні тенденції в розвитку професійної освіти і можуть бути спрямовані на формування професійного вдосконалення особистості майбутнього фахівця з метою формування управлінської компетентності.
Дослідники проблем професійної підготовки у межах компетентнісного підходу вказують на різноплановий та системний характер компетентності.
У трактовці А.К. Маркової компетентність пов’язується з визріванням особистості і набуттям такого стану, який дозволить їй продуктивно діяти під час виконання виробничих функцій і досягати суттєвих результатів. Авторка визначає декілька видів професійної компетентності, серед них: спеціальна, соціальна, особистісна, індивідуальна [7,с.25].
Корисними для нашого дослідження є погляди авторів, які розглядають компетентність фахівця фізкультурно-спортивної галузі як: - результат освіти і виховання; сукупність якостей (властивостей); систему внутрішніх ресурсів людини, необхідних для побудови результативної професійної діяльності.
На думку А.В. Хуторського, компетентність - це поєднання відповідних знань і здібностей, які вказують на обізнаність у певній галузі і здатності ефективно у ній діяти [10].
Прикладне значення для нас набуває думка В.А. Сластьоніна, який вважає, що педагогічна професія водночас управляє і перетворює, однак для того, щоб управляти розвитком особистості, необхідно бути компетентним, тому поняття професійної компетентності педагога, стверджує автор, це єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності, що характеризує його професіоналізм [11].
Підсумовуючи вищеозначене можна виокремити різні підходи до визначення структури професійної компетентності. У формуванні управлінської компетентності ми вважаємо доцільним реалізувати підхід, що розкривається через систему педагогічних
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
умінь фахівця із виокремленням окремої компетентності, яка пов’язується із організацією педагогічного управління в напрямках організаційно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту.
Незалежно від форм діяльності тренера, викладача, організатора спорту компетентність в кожній з них складається із двох основних компонентів: - системи знань, яка визначається теоретичною готовністю студента; системою умінь і навичок та професійно-важливих якостей, що утворюють основу практичної готовності до здійснення професійної діяльності.
У ході аналізу нам вдалося виявити єдність наукових поглядів щодо структури професійно-педагогічної компетентності, необхідності повного та всебічного урахування властивостей людини, які відображаються у поняттях “якості”, “здібності”, “психологічний склад особистості”. В той же час було помічено й відмінності, які ми пов’язуємо із специфікою предмету або напрямком діяльності майбутнього фахівця фізичного виховання і спорту.
Теоретичний аналіз педагогічних праць різних авторів, які реалізують компетентнісний підхід, показав наступне: загальні підходи до трактування поняття компетентність визначено (дефініція компетентність має доволі широкий діапазон використання: наукова, методична, особистісна, педагогічна та ін.) але ж їхнє застосування у предметних галузях є ще недостатньо опрацьованим.
Отже, нашим кроком стає з’ясування управлінського аспекту підготовки педагогів, а також здійснення педагогічного аналізу явища управління, з метою різнобічного розкриття поняття управлінська компетентність майбутнього фахівця фізичного виховання і спорту.
Низка фахівців, які займаються дослідженнями в галузі теорії управління мають спільну думку з приводу того, що управління є стародавнім мистецтвом та новітньою наукою.
В ході нашого пошуку ми також з'ясували, що в умовах інтенсивного розвитку науки та інтеграції її різних галузей, виявилась доцільність та перспективність використання управлінського підходу для аналізу педагогічної діяльності, про вплив управління на активізацію людини, створення оптимальних умов у розвитку творчого потенціалу особистості, підвищення ефективності та оптимізації процесу виховання.
Продовжуючи наш пошук у третьому напрямку нашого дослідження, ми з’ясовували існуючи наукові погляди щодо управлінської підготовки майбутніх фахівців в умовах університетського навчання.
Аналізуючи поняття управління у сфері фізичного виховання і спорту, ми з’ясували, що воно визначається як: - спосіб цілеспрямованого, планомірного впливу суб’єкта на об’єкти управління, організовуючи та координуючи їхню діяльність заради досягнення визначеного результату [12, с.211].
У спортивному тренуванні управління визнається: - як керівництво всією діяльністю учнів, що спрямова-
не на досягнення спортивної майстерності, всебічного фізичногорозвитку, високої працездатності, підготовки до праці та виховання у кращих традиціях спорту [13, с.761]. Вважається, що системні наукові розробки з проблем теорії управління слід розглядати як вкрай важливі на сучасному етапі. В той же час існують ствердження дослідників, які вказують на відсутність необхідної цілісності знань, якими оволодівають студенти вивчаючи різні курси дисциплін (педагогіку, психологію, соціологію та ін). Як наслідок, вважають вони, спостерігається неготовність студентів виконувати завдання з питань управління, а також впровадження управлінських знань у практичну та навчальну діяльність[14].
Закінчуючи третій напрямок нашого пошуку ми усвідомлюємо наступне: підготовка студентів до формування управлінської компетентності повинна відображати науково й методично обґрунтовані заходи вищого навчального закладу, які спрямовані на формування в ході навчання сукупності необхідних знань, умінь, навичок, професійно-необхідних якостей, достатніх для вмілого управління й організації фізичного виховання серед різних верств населення й ефективної праці в усіх напрямках фізкультурно-спортивної діяльності з урахуванням потреб суспільства й вимог ринку праці.
Висновки
Не зменшуючи значення напрацювань в педагогіці, фізичному вихованні і спорті, ми помітили відсутність єдиного погляду науковців щодо формування управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту в умовах навчання у вищому спеціалізованому навчальному закладі. Однак, проведене нами дослідження щодо актуальності підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту до формування управлінської компетентності дозволяє зробити ряд узагальнюючих висновків:
1. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту - складна та багатоаспектна система, яка базується на наукових та практичних на-працюваннях, містить у собі соціальні вимоги до комплексу галузевих знань міждисциплінарного характеру і спрямована на становлення рівня професіоналізму.
2. Ми з'ясували, що поняття професіоналізм більш широке поняття ніж професійна компетентність. Не дивлячись на те, що загальні підходи до визначення компетентності та її складових у предметних галузях визначені і вони є показниками зрілості фахівця до професійної діяльності, все ж таки їх застосування у сфері фізичного виховання і спорту є недостатньо опрацьованим.
3. Дослідження феномену управління дозволило виявити його присутність у науково-педагогічній літературі; виокремити його застосування в теорії і практиці фізичного виховання і спорту; встановити інтегрований зв’язок між поняттями: професіоналізм, професійна майстерність, компетентність, управління, управлінська компетентність, що вказує на перспективність
ПСИХОЛОГІЯ
дослідження проблеми формування управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту в процесі професійної підготовки.
32012
ц
В ході подальшого дослідження передбачається з'ясувати сутність, зміст та структуру управлінської компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту в процесі професійної підготовки.
Література:
1. Никуленко Т.Г. Психология менеджмента. Ростов н/Д: Феникс, 2007. 349с.
2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. К.: Академвидав, 2004. 352с.
3. Жолдак В.И., Сейранов С.Г Социология менеджмента физической культуры и спорта. М.: Советский спорт, 2003. 384с.
4. Суник А.Б. Размышления о физкультурно-спортивном движении в постреволюционную эпоху (20-е годы). Теория и практика физической культуры. 2005. №5. С.2-13.
5. Тер-Ованесян А.А. Педагогические основы физического воспитания. М.: Физкультура и спорт, 1978. 206 с.
6. Шиян Б.М., Папуша В.Г Методика викладання спортивно-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту: навч. посіб. - Харків: ОВС, 2005. 208с.
7. Хозяинов ГИ., Кузьмина Н.В., Варфоломеева Л.Е. Акмеоло-гия физической культуры и спорта: учеб. пособ. М.: Академия, 2005. 208с.
8. Бондар С. Термінологічний аналіз понять “компетенція” і “компетентність” у педагогіці: сутність та структура. Освіта і управління. 2007. № 2. С.93-99.
9. Зеер Э., Сыманюк Э. Компетентностный подход к модернизации профессионального образования. Высшее образование в России. 2005, №5. С.23-30.
10. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностноориентированной парадигмы образования. Народное образование. 2003. №2. С.58-64.
11. Сластенин В.А., Исаев И. Ф., Шиянов Е. Н. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. Заведений. Под ред. В.А. Сластенина. М.: Издательский центр «Академия», 2002. 576 с. .
12. Галкин В.В. Экономика и управление физической культурой
и спортом: учеб. пособ. для вузов. Ростов н/Д: Феникс, 2006.
448с.
13. Озолин Н.Г Настольная книга тренера: наука побеждать. М.: Астрель: АСТ, 2002. 864с.
14. Сінгаєвський С.М., Леоненко А.О. , Зубаль М.В. Педагогічне управління як об’єктивна необхідність професійного пізнання майбутніми педагогами. Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи: матеріали II всеукр. наук. практ. конф.; ДонНУ Донецьк, 2002. С. 81-84.
Информация об авторе: Дубревский Юрий Михайлович
Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта ул. Байдукова, 80, г.Донецк, 83048, Украина.
Поступила в редакцию 20.06.2012г.
References:
1. Nikulenko T.G. Psikhologiia menedzhmenta [Psychology of Management], Rostov on Don, Phoenix, 2007, 349 p.
2. Dichkivs’ka I.M. Innovacijni pedagogichni tekhnologiyi [Innovative educational technology], Kiev, Akademvidav, 2004, 352 p.
3. Zholdak V.I., Sejranov S.G. Sociologiia menedzhmenta fizicheskoj kul'tury i sporta [Sociology of management of physical education and sport], Moscow, Soviet sport, 2003, 384 p.
4. Sunik A.B. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 2005, vol.5, pp. 2-13.
5. Ter-Ovanesian A.A. Pedagogicheskie osnovyfizicheskogo vospitaniia [Pedagogical principles of physical education], Moscow, Physical Culture and Sport, 1978, 206 p.
6. Shiian B.M., Papusha V.G. Metodika vikladannia sportivno-pedagogichnikh disciplin u vishchikh navchal’nikh zakladakh fizichnogo vikhovannia i sportu [Teaching method sporting pedagogical disciplines in higher educational establishments of physical education and sport], Kharkiv, OVS, 2005, 208 p.
7. Khoziainov G.I., Kuz’mina N.V., Varfolomeeva L.E. Akmeologiia fizicheskoj kul’tury i sporta [Acmeology of Physical culture and Sport], Moscow, Academy, 2005, 208 p.
8. Bondar S. Osvita i upravlinnia [Education and management], 2007, vol.2, pp. 93-99.
9. Zeer E., Symaniuk E. Vysshee obrazovanie v Rossii [Higher education is in Russia], 2005, vol.5, pp. 23-30.
10. Khutorskoj A. Narodnoe obrazovanie [Folk education], 2003, vol.2, pp. 58-64.
11. Slastenin V.A., Isaev I. F., Shiianov E. N. Pedagogika [Pedagogics], Moscow, Academy, 2002, 576 p.
12. Galkin V.V. Ekonomika i upravlenie fizicheskoj kul'turoj i sportom [Economy and management a physical culture and sport], Rostov on Don, Phoenix, 2006, 448 p.
13. Ozolin N.G. Nastol'naia kniga trenera [Table book of trainer], Moscow, Astrel, 2002, 864 p.
14. Singaievs’kij S.M., Leonenko A.O. , Zubal’ M.V. Pedagogichne upravlinnia iak ob’iektivna neobkhidnist’ profesijnogo piznannia majbutnimi pedagogami [Pedagogical management as objective necessity of professional cognition by future teachers]. Zdorov’ia i osvita [Health and education], Donetsk, DNU, 2002, pp. 81-84.
Information about the author: Dubrevskiy Y.M.
Donetsk State Institute of Health, Physical Education and Sport Baidukov str., 80, Donetsk, 83048, Ukraine.
Came to edition 20.06.2012.
