CC BY
94Формування у студентів вищих педагогічних навчальних закладів готовності до застосування травмопрофілактичних знань у професійній діяльності
Гавриленко І.В., Шпак В.П.
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженко
Анотації:
Обґрунтовується теоретична модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування травмопрофілактичних знань у професійній діяльності. Професійна готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності передбачає його професійну кваліфікацію та певну сукупність особистісних якостей і властивостей. З метою виявлення ефективності дії моделі було визначено компоненти як ознаки, що засвідчують ступінь якісної підготовки студентської молоді. Ефективність моделі оцінюється за конкретними показниками з урахуванням рівня готовності майбутніх фахівців до травмо-профілактичної діяльності.
Ключові слова:
травмопрофілактика, професійна діяльність, майбутній учитель, готовність, модель.
Гавриленко И.В., Шпак В.П. Формирование у студентов высших педагогических учебных заведений готовности к применению травмопрофилактических знаний в профессиональной деятельности. Обосновывается теоретическая модель формирования готовности будущих учителей физической культуры к применению травмопрофилактических знаний в профессиональной деятельности. Профессиональная готовность будущего учителя к педагогической деятельности предполагает его профессиональную квалификацию и определенную совокупность личностных качеств и свойств. С целью выявления эффективности действия модели были определены компоненты как признаки, удостоверяющие степень качественной подготовки студенческой молодежи. Эффективность модели оценивается по конкретным показателям с учетом уровня готовности будущих специалистов к травмопрофилактической деятельности.
травмопрофилактика, профессиональная деятельность, будущий учитель, готовность, модель.
Gavrilenko I.V., Shpak V.P. Formation of students of higher educational institutions ready to use injury-preven-tion knowledge in professional work.
The article explains the theoretical model of the readiness of future teachers of physical culture to use injury-prevention knowledge in professional work. Professional readiness of future teachers to teaching involves his professional qualifications and a set of personal qualities and properties. In order to assess the effectiveness of the model components have been identified as signs proving the degree of quality training for students. Efficiency of the model is evaluated on specific indicators, taking into account the level of preparedness for future professionals in injury-prevention activities.
injury-prevention, professional activities, the future teacher, readiness, model.
Вступ.
Відповідно до Закону України “Про фізичну культуру і спорт” та “Державної програми розвитку фізичної культурі і спорту в Україні”, головними завданнями освіти є збереження здоров’я, оптимізація навчального процесу, розробка здоров’язбережних технологій навчання, формування цінностей здоров’я і здорового способу життя.
Соціально-економічні зміни, процеси глобалізації та інтеграції, що відбуваються сьогодні в Україні, визначили нові пріоритети у професійній підготовці майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту у вищих педагогічних навчальних закладах. Важливого значення набувають не тільки міцні фундаментальні знання педагога, але і його здатність оперативно реагувати на запити динамічно мінливої дійсності, постійно поповнюючи свій інтелектуальний багаж новою інформацією, безупинно займаючись самоосвітою й максимально ефективно використовуючи джерела інформації для вирішення освітніх проблем[6,7,8].
Аналіз науково-методичної літератури, особистий педагогічний досвід дозволив зробити висновок, що майбутні вчителі не готові до використання знань з травмопрофілактики у професійній діяльності; а педагоги, які вже працюють на посадах учителів фізичної культури мають недостатній рівень знань зі здоров’язбережних технологій і не завжди усвідомлюють значущість основних принципів запобігання спортивному травматизму для ефективної навчально-тренувальної діяльності із спортивних ігор у вищому навчальному закладі . Характерною тенденцією розвитку спортивних ігор, є збільшення тренувальних і змагальних навантажень. У всіх видах спортивних
© Гавриленко І.В., Шпак В.П., 2011
ігор спостерігається інтенсифікація ігрових дій за рахунок високої кондиції гравців, зростання техніко-тактичної майстерності і в зв’язку з цим зміни у правилах гри.
Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців завжди приділялася належна увага, зокрема таким аспектам, як: професійна підготовка фахівців у вищій школі (М.Б.Євтух, М.О.Носко, С.О.Сисоєва), концептуальні засади професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту досліджувалися вітчизняними вченими (Е.С.Вільчковський, Н.Ф.Денисенко, Л.П.Сущенко, В.М.Платонов, Б.М.Шиян), сучасні підходи в освіті вимагають радикальних змін у використанні освітніх технологій в напрямку гуманізації і демократизації навчання і виховання студентської молоді та інтеграції до Європейського та світового освітнього простору (А.Алексюк, В.Андрущенко, А.Бондар, М.Жалдак, В.Кремінь, В.Лозова та інші), з огляду на важливість вирішення зазначеної проблеми актуальними є праці багатьох вітчизняних науковців, зокрема проблемні аспекти професійної підготовки педагогічних кадрів та питання, пов’язані з реформуванням, оновленням змісту освіти досліджували: Р. Гуревич, В. Кузь, А. Лі-гоцький, Л. Хомич, Я. Цехмістер, М.Чобітько та інші вчені. Проблему змісту, методів та форм навчання і виховання майбутніх фахівців знайшли відображення у працях Н.Тверезовської, В. Гриньової, О. Гури, Є. Кулика П. Лузана, В. Манька, О. Міщенко, С. Сисоє-вої О. Щербакової та інших науковців.
Для вирішення проблеми формування знань з травмопрофілактики у майбутніх учителів фізичної культури особливого значення набуває питання побудови теоретичної моделі підготовки майбутнього
вчителя фізичної культури до використання знань з профілактики спортивного травматизму у професійній діяльності.
Робота виконана за планом НДР Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженко
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є розробка і обґрунтування теоретичної моделі формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до застосування знань з травмопрофілактики у професійній діяльності.
Результати дослідження.
Готовність науково-педагогічного працівника до професійної педагогічної діяльності, як зазначає В.Л.Ортинський [6], полягає в засвоєнні повного складу спеціальних знань (з предмета, навчальної дисципліни, курсу) психолого-педагогічних дій у вищому навчальному закладі та соціальних відносин, у сфор-мованості й зрілості професійно значущих і громадських якостей особистості. Професійна кваліфікація полягає в умінні прогнозувати цілі та результат педагогічного впливу, у побудові інформаційних моделей, ухваленні самостійних рішень та ін. Бути професійно педагогічно компетентним означає мати багатокомпонентний склад інтеграційних професійних знань і вмінь, що забезпечує усвідомлення вольових рішень, виконання творчих дій з конструювання процесу навчання й моделювання комунікативних зв’язків[8].
Труднощі у професійній підготовці учителів фізичної культури значною мірою пов’язані із тим, що часто ототожнюється зміст вищої освіти із загальними результатами професійної діяльності спеціалістів[4,8]. При цьому рідко викладачі беруть до уваги соціальні фактори впливу у професійній діяльності спеціалістів в цілому, рідко аналізується структура і зміст усієї професійної діяльності учителя фізичної культури. Однією з принципово важливих умов забезпечення знань про основи спортивної травмопрофілактики є формування вміння мінімізувати випадки спортивного травматизму займаючихся, через засоби фізичної культури[1,2].
В умовах переходу системи освіти до надання студентам можливості вибору навчальних дисциплін, робить їх самостійними й активними. На факультетах фізичного виховання підготовка учителя до застосування знань з травмопрофілактики у професійній діяльності проводиться під час викладання таких дисциплін: валеології, анатомії та фізіології, основ медичних знань, гігієни, охорони праці, безпеки життєдіяльності, спортивних дисциплін та теорії і методики фізичного виховання[2,6,8]. Такий підхід, дає змогу студентам в сучасних умовах навчання не тільки отримувати знання, як сукупність фактів, теорій, але і гармонійно, інтелектуально і фізично розвиватися, формує вміння і навички організовувати, спрямовувати, узагальнювати, корегувати і контролювати фізичну підготовку як один із засобів запобігання травматизму[2].
Отже, професійна готовність майбутнього учителя фізичної культури до педагогічної діяльності передбачає його професійну кваліфікацію та певну сукуп-
ність особистісних якостей і властивостей[6,7].
Спираючись на аналіз науково-методичної літератури, особистий педагогічний досвід нами розроблена педагогічна модель підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до травмопрофілактичної діяльності (рис.1).
У складову структури моделі підготовки майбутнього вчителя до реалізації знань з травмопрофілак-тики у професійній діяльності включені зміст, форми, педагогічні умови, етапи та компоненти підготовки. Результат даної підготовки оцінюється запропонованими нами критеріями оцінки сформованості рівня знань з травмопрофілактики майбутнього вчителя.
З метою виявлення ефективності дії моделі опти-мізації травмопрофілактичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури нами було визначено компоненти як ознаки, що засвідчують ступінь якісної підготовки студентської молоді.
Дієвість моделі оцінюється за конкретними показниками з урахуванням рівня готовності студентів до травмопрофілактичної діяльності.
Основними критеріями готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання травмопро-філактичних знань у професійній діяльності були визначені мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та самооцінний відповідно до яких встановлені високий, середній і низький рівні.
Рівень сформованості знань, умінь і навичок тих, хто навчається, визначає їх готовність до здійснення майбутньої професійної діяльності, пов’язаної з запобіганням травматизму у процесі занять спортивними іграми.
Мотиваційний компонент готовності майбутнього вчителя фізичної культури передбачає формування позитивної мотивації щодо впровадження травмопрофі-лактичних знань, умінь та навичок у професійній діяльності. При визначенні ознак мотиваційного компоненту та відповідних їм рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування знань з травмо-профілактики у процесі навчання спортивним іграм, зокрема волейболу, враховано характер усвідомлення важливості значення фізичної культури і спорту в житті кожної людини, ставлення до майбутньої професії, усвідомлення важливості значення здоров’язбережних знань для вчителя фізичної культури.
Когнітивний компонент готовності передбачає наявність отриманої цілісної професійно спрямованої системи теоретичних знань, спеціальних умінь та практичних навичок з травмопрофілактики у процесі навчання спортивних ігор майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту. При визначенні ознак когнітивного критерію та відповідних їх рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури ми враховували те, що засвоєння навчального матеріалу має трирівневу ієрархічну структуру: нижній рівень -уявлення, середній рівень - розуміння, вищий рівень - власне засвоєння.
Діяльнісний компонент готовності відображає формування творчих, самостійних умінь і навичок студентів професійно використовувати набуті трав-мопрофілактичні знання, уміння та навички у прак-
Рис.1. Педагогічна модель підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до застосування знань з травмопрофілактики.
тичній діяльності. При визначенні рівнів готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності за ознаками діяльнісного компоненту було враховано рівень засвоєння здоров’язбережних знань, умінь, навичок.
Самооцінний компонент готовності визначається здатністю до високої критичності щодо своєї особистості, своїх професійних якостей як вчителя фізичної культури.
Показники рівнів сформованості готовності майбутніх вчителів фізичної культури до застосування знань з травмопрофілактики у процесі навчання спортивних ігор:
• високий - характеризується активізацією навчально-пізнавальної діяльності студентів, послідовністю і систематизованістю оволодіння теоретичними знаннями з здоров’язбереження та усвідомлення їх професійної значущості, високою потребою у навчанні; спрямованістю на професійну самоосвіту, саморозвиток, самовиховання, самовдосконалення. Цей рівень передбачає активне використання набутих знань, вмінь та навичок. Студенти цього рівня
відрізняються творчим, продуктивним мисленням та навичками його практичного застосування, здатністю вирішувати питання, пов’язані з травмопрофі-лактикою і здоров’язбереженням у галузі фізичного виховання та спорту, самостійно мислити й робити висновки, високим рівнем критичності щодо своєї особистості, своїх професійних якостей;
• середній - характеризується стійким інтересом студентів до навчання, усвідомленням теоретичних знань з травмопрофілактики у процесі занять фізичним вихованням та спортом, професійно значущими, проте оволодіння знаннями не достатньо послідовне і систематизоване. Цей рівень передбачає стійку зацікавленість студентів у використанні набутих знань, умінь і навичок, помірний інтерес до своєї професії, помірну зацікавленість у самоосвіті, яка інколи потребує зовнішнього стимулювання, часткову відповідь, що має науково обґрунтовані уявлення щодо суті проблеми та сформовані вміння й навички у майбутнього фахівця. Рівень критичного ставлення щодо своєї особистості, своїх професійних якостей є середнім;
• низький - характеризується відсутністю спрямованості на професійну самоосвіту, саморозвиток, самовиховання і самовдосконалення; нестійким інтересом студентів до навчання, наявністю фрагментарних і не завжди науково обґрунтованих уявлень з здоров’язбережних технологій у фізичному вихованні та спорті. Студенти цього рівня не володіють належною якістю знань, умінь і практичних навичок з травмопрофілактики у процесі занять фізичною культурою і не визнають їх професійно значущими, потребують зовнішнього стимулювання діяльності. Рівень критичного ставлення щодо своєї особистості, своїх професійних якостей у студентів названої категорії є низьким.
Добір змісту дисципліни “Основи профілактики спортивного травматизму”, в запропонованій нами моделі, ґрунтується на проведеному теоретичному аналізі, педагогічному експерименті та особистому педагогічному досвіді та складається з трьох модулів:
• Модуль 1. “Структура і особливості профилактики спортивного травматизму”;
• Модуль 2. “Класифікація і механізми виникнення спортивних травм»;
• Модуль 3. “Педагогічні умови щодо організації травмопрофілактики залежно від виду спорту та особливостей учбово-тренувального процесу ”.
Процес формування знань з профілактики травматизму майбутніх учителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах, складається з трьох етапів, а саме: з теоретико-інформаційного, професійно-діяльнісного, креативно-самодіяльного.
Висновки.
Таким чином, розроблена і теоретично обґрунтована структурна модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до впровадження травмопрофілактичних знань, яка являє собою комплексну систему взаємопов’язаних елементів (змісту, форм, методів), що при створенні організаційно-педагогічних умов забезпечують досягнення головної мети процесу професійної підготовки відповідно до соціального замовлення.
У ході дослідження нами обґрунтовані принципи добору змісту формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до впровадження знань з травмопрофілактики, які ґрунтуються на загально-педагогічних принципах і полягають у відповідності професійної підготовки потребам суспільства; системності і послідовності; зв’язку теорії з практикою; свідомості та активності студентів; доступності й міцності знань, умінь та навичок. Особливість професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури до впровадження травмопрофілактичних знань полягає у тому, що організацію означеного процесу підготовки необхідно розуміти як цілісну систему, яка містить зміст, форми і методи формування готовності майбутніх фахівців фізичної культури до впровадження набутих протягом навчання знань, умінь та навичок з травмопрофілактики у фізичному вихованні та спорті, рівень навчально-методичного забезпечення, створення відповідних організаційно-педагогічних
умов з метою підвищення ефективності підготовки учителя фізичної культури.
Перспективи подальших досліджень полягають у розробці докладної методики реалізації запропонованої моделі формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до застосування травмопрофілак-тичних знань у професійній діяльності та її експериментальної перевірки.
Література:
1. Брижата І.А. Педагогічні умови для травмопрофілактичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури / Брижата І.А. Матеріали наукової конференції за підсумками науково-дослідної і науково-методичної роботи кафедр Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка у 2006 р. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка; [редкол.: Н. І. Кириленко та ін.]. - Суми: [б. в.], 2007. - 311 с. - с.263.
2. Варвінська Н. До викладання курсу «Педагогічні основи профілактики спортивного травматизму» для студентів факультету фізичного виховання // «Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спорт. медицини та реабілітації»: IV Міжнар. наук. конгр. - К., 2000. - 282 с.
3. Грубар І.Я. Дитячий травматизм: профілактика та реабілітація засобами фізичного виховання: дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання: 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Грубар Ірина Ярославівна; Тернопіл. держ. педаг-ний ун-т ім. Володимира Гнатюка. — Тернопіль, 2004. - 240 с., включ. обкл.: іл. Бібліогр.: с. 174-198.
4. Конох А.Л. Сутність та структура професійно-педагогічної компетентності як найвищого рівня педагогічної майстерності // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2004. - Вип. 12. -С. 20-28. - (ISBN 966-8106-13-Х).
5. Лищук И.В. Педагогическое проектирование профессиональной подготовки специалистов по физической культуре с использованием информационных технологий: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед наук: спец.13.00.08 - «теория и методика профессионального образования» / Лищук Инна Владимировна; Рос. гос. ун-т им. И. Канта. - Калининград, 2009. - 23, включ. обл.: библиогр.: С. 21 - 22.
6. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.Л. Ортинський - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с. - (ISBN 978-966-364-820-0).
7. Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції до 80-ї річниці НПУ ім. М.П. Драгоманова,(Київ, 18-19 жовтня 2000 р.) Вип. 1 / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова; укл.: П. В. Дмитренко, О. Л. Макаренко; редкол. М.І. Жалдак [та ін.]. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. - 228 с. : іл., табл. -Бібліогр. в кінці доп. - (ISBN 966-7584-91).
8. Тимошенко О.В. Оптимізація професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури / Тимошенко О.В.; Монографія. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - 421с. - Бібліогр.: с. - 386420 (534 назви). - (ISBN 978-966-660-427-2).
Надійшла до редакції 20.12.2010 р.
Гавриленко Инна Владимировна Шпак Владимир Петрович [email protected]
