7. Collini SA, Guidroz AM, Perez LM. Turnover in health care: the mediating effects of employee engagement. Journal of Nursing Management. 2015; 23: 169-178.
8. Collins SK, Collins KS. Employee retention: an issue of survival in healthcare. Radiol Manage. 2004; Jul-Aug; 26(4): 52-5.
9. Directive 2005/36/EC of the European Parliament and of the Council of the 7 September 2005 Official Journal of European Union. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri= OJ: L: 2005:255:0022:0142
10. White J. Employee Retention in Health Care: 4 Keys to Keep Your Best and Brightest. 2019; Sep.10 [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: https://www.hrmorning.com/articles/employee-retention-healthcare/
IY(|h-|>:iiii
АНАЛИЗ МИГРАЦИИ МЕДИЦИНСКОГО ПЕРСОНАЛА В В УСЛОВИЯХ РЕФОРМИРОВАНИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В УКРАИНЕ Жарлинская Р.Г., Гаврилюк А. А., Мищук А.А.,
Вергелес К. М., Бабийчук О.Ю. Авторами статьи проанализированы проблемы миграции медицинских кадров на основе анализа и интерпретации статистических данных и работ ведущих экспертов. Определены приоритетные направления реформирования отрасли здравоохранения относительно кадровой политики, в частности создание надлежащих условий труда и обеспечение соответствующей высокооплачиваемой заработной платы, повышение престижа медицинской профессии, повышение качества медицинского образования. Освещены цели эффективного управления персоналом, проанализирована система мотивации персонала на достижение намеченных результатов, предложен комплексный подход к решению проблемы удержания (ретеншн) работников, в том числе с помощью клинического аудита.
Ключевые слова: миграция медицинских работников, удержание (ретеншн) персонала, управление медицинским персоналом, мотивация персонала.
Стаття надшшла 12.04.2019 р.
MEDICAL PERSONNEL MIGRATION ANALYSIS IN THE CONDITIONS OF HEALTH CARE REFORM IN UKRAINE Zharlinska R.G., Gavriluk А.О., Mischuk А.А., Verheles K. M., Babiichuk O.Iu The authors of the article analyze the problems of migration of medical personnel on the basis of analysis and interpretation of statistics and works of leading experts. The priority directions of health care reform in terms of personnel policy have been determined. In particular there are the creation of proper working conditions and provision of adequate high-paying wages, enhancement of the prestige of the medical profession, improvement of the quality of medical education. The goals of effective personnel management are highlighted, the system of staff motivation to achieve the intended results is analyzed. The authors propose a comprehensive approach to solving the problem of employee's retention, including through clinical audit.
Key words: migration of health care workers, employee's retention, management of medical staff, staff motivation.
Рецензент Голованова I. а
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-71-76 УДК 616-056.2-057.875
В.М. Ждан, I .О. С. ибжим1. О.В. Ж uiihhsii1 У краТнська мешчна сшмаммомчна ака ючш. Полива 'У ж1 орокч.кии iüiiiíoiiíi.imiiiii ушверсинч. У жмород
САМООЦ1НКА СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ СТАНУ ОСОБИСТОГО ЗДОРОВ'Я ТА ХАРАКТЕРИСТИКА IX ЗВЕРНЕНЬ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
e-mail: [email protected]
В статп наведет результати вивчення самооцшки студентською молоддю стану особистого здоров'я та характеристики !х звернень за медичною допомогою. В ходi дослщження опитано 446 студен™ рiзних факульте™. Аналiз отриманих даних вказуе на те, що свое здоров'я як добре оцшило 45 (10,2±1,5%) та задовшьне 116 (26,0±2,2%) опитаних студенев. Решта студен™ мае хрошчш захворювання. При цьому 249 (55,8±2,5%) опитаних мають хрошчш захворювання, а 315 (70,6±2,3%) щорiчно хвортоть на гострi захворюваннями. В структурi як показниюв захворюваноси, так i поширеност хвороб провiднi мiсця займають хвороби органiв дихання, хвороби оргашв травлення та хвороби кiстково-м'язовоi системи та сполучно! тканини. Статистично достовiрноi вiдмiнностi за факультетами навчання в показниках самооцшки здоров'я виявлено не було. При цьому встановлено, що 316 (70,8±2,3%) студен™ прикршилися для отримання первинно! допомоги до лiкарiв загально! практики-сiмейних лiкарiв. За медичною допомогою зверталося 317(71,1±2,3%) студентiв в тому числi з профiлактичною метою 143 (32,1 ±2,3%).
Ключов! слова: студента, стан особистого здоров'я, звернення за медичною допомогою.
Робота е фрагментом НДР «Наукове забезпечення реформи охорони здоров 'я регiонального рiвня», № державноi реестраци 015U001923.
В тепершнш час проблемы стану здоров'я студенев придшяеться важлива увага [1,5]. Дослщники вказують, що велика частка студенев мае хрошчш захворювання [2,4,8]. Анатзуючи стан проблеми здоров'я студенпв, видно, що профшактичний напрямок системи охорони здоров'я в значнш м1р1 втрачено в тому числ1 втрачено систему формування здорового способу життя. Вщсутш реальш сощальш та економ1чш важел1 впливу на причини несприятливих зрушень
© В.М. Ждан, Г.О. Слабкий, 2019
здоров'я студентсько! молодi [3,7]. Попршення здоров'я студенпв за перiод навчання у ВУЗi в бiльшiй мiрi пов'язане з несприятливою дieю соцiально-гiгieнiчних факторiв середовища навчання i спадково генетичною схильнiстю. Вiдомо, що пiд час вступу до ВУЗу у бшьшо! частиш студентiв вiдбуваeться змiна звичних життевих стереотипiв: мiсця i умов проживання, режиму i якостi харчування тощо [6,10]. Актуальнiсть дан! проблеми полягае в тому, що соматичне здоров'я студентiв з кожним роком стае пршим [5,9].
Метою роботи було дослщити рiвень самооцiнки студентською молоддю стану особистого здоров'я та характеристика !х звернень за медичною допомогою.
Матерiал i методи дослщження. Матерiалами дослiдження стали результати сощолопчного дослiдження 446 студентiв рiзних куршв та факультетiв Ужгородського нацiонального ушверситету та Укра!нсько! стоматолопчно! академн. Опитано 217 студенпв медичних факультетiв, 105 стоматолопчних факультетiв та 124 студенпв, якi навчаються на факультетах не медичного профiлю. При виконаннi дослщження використано сощолопчний та статистичний методи дослщження.
Для проведення сощолопчного дослщження було розроблено спещальну анкету. Анкета прорецензована та затверджена ршенням бютично! комюп Ужгородського нацiонального унiверситету 14 травня 2019 року, протокол №2. Анкета складалася iз вступу в якому маються питання про факультет та курс навчання, блоку питань з вивченню самоощнки студентською молоддю стану свого здоров'я та блоку питань для вивчення стану прикршлення студентсько! молодi до лiкарiв загально! практики-шмейних лiкарiв i рiвня !х закладiв охорони здоров' я.
Заповнення студентами анкет вщбувалося в навчальних аудиторiях тсля закiнчення занять. Респондентам пояснювалася мета дослщження. Заповнення анкет займало до 20 хвилин часу. Анкети здавалися особi яка проводила дослщження.
Результати дослщження заносилися до зведених таблиць i розраховувалися вщносш показники у вщсотках та похибка дослiдження.
При проведенш соцiологiчного дослiдження дотриманi принципи Гельсшсько! декларацп, прийнято! Генеральною асамблеею Всесвггньо! медично! асощацн (1964-2000рр.), Конвенцп ради Свропи про права людини та бiомедицину (1997р.) Свропейсько! конвенцп по використанню хребетних тварин для експерименпв (1986р.), вiдповiднi положення ВООЗ, Мiжнародноl ради медичних наукових товариств, мiжнародного кодексу медично! етики (1983р.) та закошв Укра!ни.
Результати дослщження та Тх обговорення. На першому етапi дослiдження було вивчено рiвень самооцiнки студентською молоддю стану свого здоров'я. За результатами дослщження особисте здоров'я студенти ощнили в наступний спошб:
- студенти медичних факультета: добрий 24 (11,1±1,6%), задовшьний 62 (28,6±2,2%), наявнiсть хронiчних захворювань 131(60,3±2,4%);
- студенти стоматологiчних факультетiв: добрий 9 (8,6±1,4%), задовiльний 27 (25,7±2,2%), наявнiсть хронiчних захворювань 64 (65,7±2,4%);
- студенти iнших факультетiв: добрий 12 (9,8±1,5%), задовiльний 27 (21,8±2,0%), наявнiсть хронiчних захворювань 85 (68,4±2,3%).
Далi вивчалося питання наявностi в опитаних студенпв хронiчних захворювань за класами хвороб. Отримаш данi наведено в табл.1.
Отримаш та наведеш в табл.1 результати дослiдження вказують на те, що студенти медичних факультенв мають найбiльшi рiвнi поширеносн хронiчних хвороб за наступними класами: хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно! тканини (26,7±2,2%), хвороби органiв травлення (23,5±2,1%), хвороби органiв дихання (22,6±2,1%). Студенти стоматологiчних факультетiв мають найбiльшi рiвнi поширеностi хронiчних хвороб за наступними класами: хвороби оргашв травлення (39,0±2,4%), хвороби кiстково-м'язово! системи та сполучно! тканини (30,5±2,3%), хвороби оргашв дихання (27,6±2,2%). Серед студентiв шших факультетiв найбiльш поширеними е наступи хронiчнi хвороби: органiв травлення (29,8±2,3%), кiстково-м'язово! системи та сполучно! тканини (23,4±2,1%), органiв дихання (20,9±2,0%) та ока та його придаткового апарату (20,2±2,0%).
Таблиця 1
Наявшсть у студент1в хрошчних захворювань, %
Клас хвороб Медичний факультет, п-217 Стоматолопчний факультет п-105 1нш1 факультети п124
абс % абс % абс %
Деяю шфекцшш та паразитарш хвороби 4 1,8± 0,7 1 0,9±0,4 3 2,4±0,8
Новоутворення 2 0,9±0,4 - - - -
Хвороби кров1 й кровотворних оргашв та окрем1 5 2,3±0,7 3 2,9±0,8 1 0,8±0,4
порушення 1з залученням шунного механ1зму
Ендокринш хвороби,розлади харчування 14 6,5±1,2 9 8,6±1,4 11 8,9±1,4
та порушення обмшу речовин
Розлади психжи та поведшки 17 7,8±1,3 18 17,1±1,9 12 9,7±1,5
в тому числ1 зловживання психоактивними 16 7,4±1,3 18 17,1±1,9 12 9,7±1,5
речовинами
Хвороби нервово! системи 21 9,7±1,5 14 13,3±1,7 12 9,7±1,5
Хвороби ока та його придаткового апарату 39 17,9±1,9 26 24,8±2,2 25 20,2±2,0
Хвороби вуха та соскопод1бного вщростка 9 4,1±1,0 11 10,5±1,5 5 1,6±0,6
Хвороби системи кровооб^у 13 5,9±1,2 9 8,6±1,4 11 8,9±1,4
Хвороби оргашв дихання 49 22,6±2,1 29 27,6±2,2 26 20,9±2,0
Хвороби оргашв травлення 51 23,5±2,1 41 39,0±2,4 37 29,8±2,3
Хвороби шюри та шдшюрно! кл1тковини 13 5,9±1,2 11 10,5±1,5 9 7,3±1,3
Хвороби юстково-м'язово! системи 58 26,7±2,2 32 30,5±2,3 29 23,4±2,1
та сполучно! тканини
Хвороби сечостатево! системи 32 14,7±1,8 19 18,1±1,9 14 11,3±1,6
Природжеш вади розвитку, деформацп 12 5,5±1,1 7 6,7±1,3 9 7,3±1,3
та хромосомш аномали
Далi вивчалося питання наявносп гострих захворювань за класами хвороб за останиш рiк. Отримаш данi наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Наявшсть у студент1в гострих захворювань за р1чний пер1од до дослщження, %
Клас хвороб Медичний факультет, п-217 Стоматолог1чний факультет п-105 1нш1 факультети п124
абс % абс % абс %
Деяю шфекцшш та паразитарш хвороби 27 12,4±1,6 19 18,1±1,9 21 16,9±1,9
Хвороби кров1 й кровотворних оргашв та окрем1 7 3,2±0,9 5 4,8±1,1 4 3,2±0,9
порушення 1з залученням 1мунного механ1зму
Ендокринш хвороби, розлади харчування 12 5,5±1,1 9 8,6±1,4 11 8,9±1,4
та порушення обмшу речовин
Розлади психжи та поведшки 7 3,2±0,9 6 5,7±1,1 9 7,3±1,3
в тому числ1 зловживання психоактивними 7 3,2±0,9 6 5,7±1,1 9 7,3±1,3
речовинами
Хвороби нервово! системи 12 5,5±1,1 9 8,6±1,3 9 7,3±1,3
Хвороби ока та його придаткового апарату 11 5,1±1,1 12 11,4±1,5 9 7,3±1,3
Хвороби вуха та соскопод1бного вщростка 5 2,3±0,7 6 8,6±1,4 5 4,0±1,0
Хвороби системи кровооб1гу 14 6,5±1,2 7 6,7±1,2 7 5,6±1,1
Хвороби оргашв дихання 37 17,1±1,9 29 27,6±2,2 30 24,2±2,1
Хвороби оргашв травлення 31 14,3±1,7 12 11,4±1,5 14 11,3±1,6
Хвороби шюри та шдшюрно! кл1тковини 5 2,3±0,7 7 6,7±1,2 3 2,4±0,4
Хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно! 12 5,5±1,1 8 7,6±1,3 9 7,3±1,3
тканини
Хвороби сечостатево! системи 11 5,1±1,1 9 8,6±1,4 9 7,3±1,3
Травми, отруення та деяю шш! наслщки дп 15 6,9±1,3 14 13,3±1,7 11 8,9±1,4
зовн1шн1х чинник1в
Аналiз наведених в табл.2 даних вказуе на те, що найчастiше на гострi хвороби студенти медичних факультета хвордать на хвороби за наступними класами: хвороби оргашв дихання (17,1±1,9%), хвороби органiв травлення (14,3±1,7%), деякi iнфекцiйнi та паразитарш хвороби (12,4±1,6%). Студенти стоматологiчних факультета найбшьш часто хворiють на хвороби оргашв дихання (27,6±2,2%), деякi шфекцшш та паразитарнi хвороби (18,1±1,9%), травми, отруення та деякi iншi наслiдки дп зовнiшнiх чинникiв (13,3±1,7%). Студенти iнших факультетiв найбiльш часто хвордать на гострi захворювання за наступними класами: хвороби оргашв дихання (24,2±2,1%), Деяю iнфекцiйнi та паразитарш хвороби (16,9±1,9%), хвороби органiв травлення (11,3±1,6%). Необхiдно вiдмiтити, що проблемою для студентсько! молодi е зловживання
психоактивними речовинами на яю страждае вщ 3,2±0,9% студента медичних факультета до 7,3±1,3% студента шших факультета.
Кр1м того було встановлено, що гостр! проблеми стоматолопчного характеру мали 39 (17,9±1,9%) студента медичного факультету, 19 (18,1±1,9%) студента стоматолопчного факультету та 21 (16,3±1,8%) студента шших факультета, хрошчш проблеми стоматолопчного характеру мали 58 (26,7±2,2%), 42 (40,0±2,4%) та 31 (25,0±2,2%) студента вщповщно.
Наступним кроком дослщження було вивчення питання вибору студентами лшаря загально! практики та прикршлення до нього для отримання первинно! медично! допомоги. Вивчалося питання самого факту прикршлення студента до лшаря загально! практики-шмейного лшаря (ЛЗП-СЛ) та мюця прикршлення: за мюцем навчання чи мюцем проживання ( ¿з числа тих, хто прикршився). Отримаш даш наведено на рис. 1.
Вщповщно до наведених на рис.1 даних ¿з загально! кшькост студента медичних факультета до лшаря загально! практики-шмейного лшаря прикршилося 159 (73,4±2,2%) опитаних. 1з загально! кшькосп тих, хто прикршився 142 (89,3±1,5%) прикршилися за мюцем постшного проживання та 17 (10,7±1,5%) за мюцем навчання. 1з загально! кшькосп студента стоматолопчних факультета до лшаря загально! практики-шмейного лшаря прикршився 81 (77,1±2,1%) ¿з числа опитаних. 1з загально! кшькосп тих, хто прикршився 68 (83,9±1,9%) прикршилися за мюцем постшного проживання та 13 (16,1±1,8%) за мюцем навчання. 1з загально! кшькосп студента шших факультета до лшаря загально! практики-шмейного лшаря прикршився 76 (61,3±2,4%) ¿з числа опитаних. 1з загально! кшькосп тих, хто прикршився 62 (81,5±2,0%) прикршилися за мюцем постшного проживання та 14 (18,5±1,9%) за мюцем навчання.
Дат вивчалося питання звернення студентсько! молод! до заклащв охорони здоров'я . Результати вивчення звернення студентсько! молод! до р1зних вид1в заклащв охорони здоров'я за останнш рш наведено в табл.3.
Отримаш та наведен! в табл.3 дан! вказують на те, що найбшьш часто студенти вшх факультета звертаються до лшар!в загально! практики-шмейних лшар!в та л!кар!в-стоматолог!в ! л!кар!в спещалюпв пол!кл!н!чних заклад!в охорони здоров'я. Необхщно зазначити, що частина студент!в звертаються до «Кабшепв дов!ри», де можна отримати медичну допомогу анон!мно.
Таблиця 3
Показники звернення студентсько'1 молодi до закладiв охорони здоров'я , %
Вид закладу охорони здоров'я Медичний факультет п-217 Стоматологiчний факультет п-105 Iншi факультети п-124
абс % абс % абс %
Первинно! медично! допомоги 159 73,3±2,2 87 82,8±1,9 82 66,1±2,4
Комунальна пол^шжа спецiалiзовано! медично! допомоги 115 52,9±2,5 36 34,3±2,4 42 33,9±2,4
Комунальна полклшка високоспецiалiзовано! медично! допомоги 26 11,9±1,6 11 10,5±1,5 12 9,7±1,5
Стацюнар спецiалiзовано! медично! допомоги 59 27,2±2,2 28 26,7±2,2 17 13,7±1,7
Стацюнар високоспецiалiзовано! медично! допомоги 12 5,5±1,1 7 6,7±1,2 3 2,4±0,7
Приватний заклад охорони здоров'я 14 6,5±1,2 21 20,0±2,0 11 8,9±1,4
Приватна лабораторiя 59 27,2±2,2 26 24,8±2,2 17 13,7±1,7
Кабшет довiри 32 14,7±1,7 24 22,9±2,1 9 7,3±1,3
Приватнопрактикуючий лiкар 9 4,1±1,0 8 7,6±1,3 4 3,2±0,9
Стоматолопчна полiклiнiка/кабiнет 94 43,3±2,5 73 69,5±2,3 62 50,0±2,5
Також було вивчено р!вш звернення студента до заклад!в охорони здоров'я з профшактичною метою. Вивчалося питання хто !з студент!в звертався до закладу охорони
I Прикршилися до ЛЗП-СЛ всього
I Прикршилися за м|сцем проживания
и Прикршилися за мшцем
Студенти Студенти Студенти медичного стомат ¡нших
факультету факультету факультете
Рис. 1. Даш про прикршлення студентов до лжаря загально! практики-с1мейного лжаря, %
Студенти лледичного факультету
Студенти столлат факультету
Студенти ¡нших факультет! в
Рис.2. PiBHi звернення профiлактичною метою, %.
студентсько! молодi до закладiв охорони здоров я з
здоров'я не менше одного разу за останнш piK з профшактичною метою. Отримаш результати наведено на рис. 2.
Отримаш в ход1 дослщження результати вказали на те, що з профшактичною метою до закладiв охорони здоров'я зверталося 67 (30,9±2,3%) студентiв медичних факультетiв, 44 (41,9±2,5%) студентiв стоматолопчних факуль-тетiв та 32 (25,8±2,2%) студентiв iнших факуль-тетiв.
Також встановлено, що з метою отримання медичних довщок до закладiв охорони здоров'я зверталося 155 (71,4±2,3%) студента медичних факультета, 89 (84,7±1,8%) студента стоматолопчних факультета, 87(70,2±2,3%) студентiв шших факультетiв.
Стан здоров'я студентiв е не тiльки важливим iндикатором суспшьного розвитку, який вiдображаe стан соцiально-економiчного розвитку кра!ни, а i вираженим трудовим, економiчним та iнтелектуальним потенщалом держави. Незважаючи на iснуючу думку, що молодь е найбшьш здоровою частиною суспiльства такi дослiдники як Меерманова И.Б., Койгельдинова Ш.С., Ибраев С. А. [5], Шагина И.Р.[10] вказують на те, що якраз в студентсью роки рееструються найвищi темпи зростання захворюваностi за всiма класами хвороб. Отримаш в ходi дослщження шдтверджують цi данi. Так, за результатами нашого дослiдження наявнiсть хрошчних захворювань вiдмiчаеться у 60,3±2,4 % медичних, 65,7±2,4% стоматологiчних та 68,4±2,3% iнших факультетiв. За отриманими нами даними найбшьш поширеними серед студента е хрошчш хвороби: органiв травлення, юстково-м'язово! системи та сполучно! тканини, оргашв дихання. На таку структуру поширеносп хвороб серед студентiв вказують i такi дослiдники як Вовченко I.I., Тунiк Н.Ц., Стаднiк Т.В. [2], Дзензелюк Д.О., Поплавська Л.В., Момот О.П. [4]. Бшьшють опитаних студентiв щорiчно хворiе i на гос^ хвороби. В сукупностi наявшсть значно! кiлькостi захворювань у студента е причиною високого рiвня !х звернень за медичною допомогою.
Аналiз отриманих в ходi дослщження даних вказуе на те, що свое здоров'я як добре ощнило 45 (10,2±1,5%) та задовiльне - 116 (26,0±2,2%) опитаних студентiв. При цьому 249 (55,8±2,5%) опитаних мають хрошчш захворювання, а 315 (70,6±2,3%) щорiчно хворiють на гострi захворювання. В структурi як захворюваностi на гос^ хвороби так i наявност у студентiв хронiчних хвороб провщш мiсця займають хвороби органiв дихання, оргашв травлення та хвороби юстково-м'язово! системи та сполучно! тканини. Статистично достовiрно! вщмшносп за факультетами навчання в показниках самоощнки здоров'я студентами не виявлено. В ходi дослщження встановлено, що 316 (70,8±2,3%) студента прикршилися для отримання первинно! допомоги до лiкарiв загально! практики - шмейних лiкарiв. За медичною допомогою протягом року зверталося 317(71,1±2,3%) студентiв, в тому числi з профшактичною метою - 143 (32,1 ±2,3%).
1 .Baklykova AV. Zdorovye i obraz zhizni studentov-medikov. Molodoy uchenyy. 2010; 5:205-7. [in Russian]
2. Vovchenko II, Tunik NTs, Stadnik TV. Stan zdorovya studentiv koledzhiv. Problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. 2010; 1:33-5. [in Ukrainian]
3. Harkusha SV. Kharakterystyka stanu zdorovya suchasnoyi molodi v Ukrayini. Visnyk Chernih. nats. ped. un-tu im. TH. Shevchenka. Ser.: ped. nauky. Fiz. vykh. i sport. CHNHHU. 2013; 1(107):92-5. [in Ukrainian]
4. Dzenzelyuk DO, Poplavska LV, Momot OP. Stan zdorovya studentiv Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu. Mahistr medsestrynstva. 2015; 2(14):90-5. [in Ukrainian]
5. Zhuravleva IV, redaktor. Zdorovye studentov: sotsiologicheskiy analiz. Institut sotsiologii RAN. Moskva; 2012. 252 s. [in Russian]
6.Meyermanova IB, Koygeldinova ShS, Ibrayev SA. Sostoyaniye zdorovya studentov, obuchayushchikhsya v vysshikh uchebnykh zavedeniyakh. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnykh i fundamentalnykh issledovaniy. 2017; 2(2): 193-7. [in Russian]
7. Popkova OS. Sotsialno-gigiyenicheskiye osobennosti formirovaniya zdorovyesberegayushchego povedeniya u studentov. Molodoy uchenyy. 2015; 4:44-6. [in Russian]
8. Salatenko IO. Porivnyalnyy analiz rivnya somatychnoho zdorovya studentok ekonomichnykh spetsialnostey. Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. 2013; 5:53-6. [in Ukrainian]
9. Tovkun LP. Riven zdorovya studentiv-pershokursnykiv: suchasnyy stan i problemy rozvyazannya. Visnyk pislyadypl. osv.: zb. nauk. Prats. Un-t menedzh. osvity NAPN Ukrayiny. 2012; 8(21):144-50. [in Ukrainian]
10. Shagina IR. Vliyaniye uchebnogo protsessa na zdorovye studentov. Astrakh. med. zhurnal. 2010; 2:26-9. [in Russian]
iv(|k-|>:i i и
САМООЦЕНКА СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖЬЮ СОСТОЯНИЯ ЛИЧНОГО ЗДОРОВЬЯ И ХАРАКТЕРИСТИКА ИХ ОБРАЩЕНИЙ ЗА МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩЬЮ Ждан В.Н., Слабкий Г.А., Жданова О.В.
В статье приведены результаты изучения самооценки студенческой молодежью состояния личного здоровья и характеристики их обращений за медицинской помощью. В ходе исследования опрошено 446 студентов разных факультетов. Анализ полученных данных указывает на то, что своё здоровье как хорошее оценили 45 (10,2±1,5%) и как удовлетворительное 116 (26,0±2,2%) опрошенных студентов. Остальные студенты имеют хронические заболевания. При этом 249 (55,8±2,5%) опрошенных имеют хронические заболевания, а 315 (70,6±2,3%) ежегодно заболевают острыми болезнями. В структуре как показателей заболеваемости, так и распространенности болезней первые места занимают болезни органов дыхания, болезни органов пищеварения и болезни костно-мышечной системы и соединительной ткани. Статически достоверных отличий по факультетам обучения в показателях самооценки здоровья выявлено не было. При этом установлено, что 316 (70,8±2,3%) студентов прикрепились для получения первичной помощи к врачам общей практики-семейным врачам. За медицинской помощью обращалось 317(71,1±2,3%) студентов, в том числе с профилактической целью 143 (32,1 ±2,3%).
Ключевые слова: студенты, состояние личного здоровья, обращение за медицинской помощью.
Стаття надшшла 24.03.2019 р.
SELF-ASSESSMENT OF STUDENT YOUTH STATE OF PERSONAL HEALTH AND CHARACTERISTIC OF THEIR APPLICATIONS FOR MEDICAL CARE Zhdan V.N., Slabkyi H.A., Zhdanova O.V. The article presents the results of the study on students' self-estimation of the their personal health status and features of their requests for medical care. During the study, 446 students of various faculties were interviewed. The obtained data analysis indicates that 45 (10.2 ± 1.5%) and 116 (26.0 ± 2.2%) of the students surveyed rated their health as good. The remaining students have chronic diseases. At the same time, 249 (55.8 ± 2.5%) of the respondents have chronic diseases, and 315 (70.6 ± 2.3%) annually fall ill with acute diseases. In the structure of both the morbidity indices and the prevalence of diseases, the first places are occupied by respiratory diseases, digestive diseases and diseases of the musculoskeletal system and connective tissue. There were no statistically reliable differences between the educational departments in terms of health self-estimation. It was found that 316 (70.8 ± 2.3%) students applied to general practitioners, family doctors, for primary care. 317 (71.1 ± 2.3%) students applied for medical help, including 143 (32.1 ± 2.3%) for preventive purposes.
Key words: students, personal health status, seeking medical care.
Рецензент Голованова 1.А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-76-81 UDC 618.15-006.6-085
V .S. ImihUomi. I..M. Biiiiinovskii. L.V . Miilviyevskii. T .V . KhnilenUo National CiinuT Institute. Moll of I kiiiine. Kyiv
APPLICATION OF BRACHYTHERAPY IN CHEMORADIATION OF SECONDARY VAGINAL CANCER USING DIFFERENT SOURCES OF RADIATION
e-mail: [email protected]
Comprehensive conservative treatment was carried out for 93 patients with secondary vaginal cancer (SVC). Patients were divided into 3 groups depending on the source (192Ir, 60Co) and mode of brachytherapy (BT). There were two study groups being performed high-energy (HDR) BT with 192Ir source in different modes and the comparison group, being performed HDR BT with 60C sources. The treatment was carried out against the background of chemosensitizing agents. It was found that the positive response of the tumor after the course of chemo-radiation therapy was increased by 11.5% and 9.7% compared to the comparison group in the SVC patients of the studied groups. The toxic effects of treatment by the number and degree in patients did not exceed the second degree. Thus, the proposed techniques of high-energy BT in SVC patients are efficient and do not have excessive toxicity.
Keywords: high-energy brachytherapy, 192Ir, 60Co, secondary vaginal cancer.
The article is a fragment of the research project "To develop methods of chemoradiation treatment of patients with secondary (metastatic) vaginal cancer using different sources of radiation " (state registration No. 0117U000406).
Secondary vaginal cancer (SVC) occurs by direct transition or as a result of metastasis from the uterine cervix, body of the uterus, ovaries and other organs. Thus, metastases of uterine cervical cancer (UCC) into the vagina occur in 6% (according to some authors up to 33%), metastases of uterine body cancer - in 8-10% of patients treated by surgical, combined or radiological methods. [1, 4, 7, 10, 12].
Metastatic tumors are more frequently localized on the anterior wall of the vagina and in its lower third. The histological structure of the secondary cancer mainly corresponds to the primary location of the tumor. Surgical treatment in such patients is not used, s a rule, due to the presence of postoperative or
© V.S. Ivankova, L.M. Baranovska, 2019