CC BY
9
СОЩАЛЬНА МЕДИЦИНА
УДК 616-036.86:378-057.87
Л.Ю. Науменко, В.А. Шкильова, Н.В. Скок, В.В. Чемирисов
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗНИЖЕННЯ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 ВНАСЛ1ДОК ХВОРОБ 13 ВТРАТОЮ 3ДАТНОСТ1 ДО НАВЧАННЯ СЕРЕД СТУДЕНТ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ 3АКЛАД1В
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра медико-соцiальноï експертизи ФПО (зав.- д.мед.н., проф. Л.Ю. Науменко)
Ключовi слова: захворюватсть, студенти, життeдiяльнiсть, вищi навчальт заклади Key words: disease incidence, students, activity, higher educational establishments
Резюме. В сатье приведены данные об анализе заболеваемости студентов высших учебных заведений г.Днепропетровска со снижением жизнедеятельности вследствии болезней и утратой способности к обучению с 1993г. по 2003г. Установлено, что наиболее частыми причинами снижения жизнедеятельности являются заболевания органов дыхания, нервной системы, травматические повреждения. Для снижения заболеваемости необходимо улучшение бытовых условий студентов, стимулирование здорового образа жизни.
Summary. In the article the data on disease incidence with drop of activity due to diseases and loss of validity to study among the students of higher educational establishments of Dniepropetrovsk in the years 1993-2003 are analyzed. It was defined that the most frequent causes of drop of activity are the diseases of the respiratory organs, nervous system diseases, traumatic lesions. To decrease disease incidence it is necessary to improve life conditions of students and to stimulate healthy way of life.
За останш десятирiччя висвплення проблем захворюваносп серед студеннв вищих навчаль-них заклащв (ВНЗ) i3 тимчасовою непрацездат-шстю в лпературних джерелах трапляеться дуже рщко [1,2,4,6]. Вивчення тако1 захворюваносп мае велике значення для розробки заходiв з ïï зниження та охорони здоров'я студентськоï мо-лодi в щлому.
На рiвень захворюваносп студеннв вплива-ють рiзноманiтнi фактори, включаючи умови ор-гашзацп навчального процесу, режим пращ i вщ-починку, умови побуту студентiв, шкiдливi зви-чки [3, 5].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено аналiз захворюваносп студентiв ВНЗ м. Днiпропетровська з тимчасовою втратою працездатностi за перюд з 1993 по 2003 роки включно за даними амбулаторно-полiклiнiчного та стащонарного обстеження i лiкування (амбу-латорних карт, виписок iз юторш хвороб, довiдок за формою 095/о).
За статистичними даними, кiлькiсть студеннв ВНЗ м. Днiпропетровська з 1993 року поступово зростала и досягла у 2003 рощ 44,1 тис. оаб (рис.1).
50 п 40 30 20
10
33
>■9-32,5 32,1 32
44,1
1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 Рис.1. Кшьккть студенев ВНЗ м. Дтпропетровська (1993-2003 р.р.)
0
Анатз та статистичне опрацювання матерiалу виконано iз застосуванням традицiйних медико-статистичних методiв (Гланц С., 1998).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз отриманих даних показав, що перше мюце у структурi захворюваностi серед студенев стiйко посiдають хвороби органiв дихання, якi становлять 77,7±2,3%. Серед них провщш мiсця займають ГРВ1, хвороби верхшх дихальних шля-
х1в (фаринпти, тонзилiти, бронхiти). Розповсю-дженiсть хвороб оргашв дихання серед студен-тсько! молодi зумовлена зниженою iмунною ре-зистентнiстю органiзму, слабкою фiзичною тд-готовкою, недостатнiм загартуванням в дитячому i пiдлiтковому вiцi, недотриманням сезонносп носiння одягу.
Звертае на себе увагу зростання як випадюв (у 4 рази), так i тривалосп туберкульозу органiв дихання (рис.2).
Випадки (на 100 студентiв) Середня тривалкть (у днях)
Рис.2. Захворювашсть оргашв дихання за перiод з 1993 по 2003 рж
Також мае мюце зростання захворюваностi на оргашв чуття, якi складають 5,87±0,23%. При-
пневмонiю в 1,5 раза з подовженням тривалосп чому шсля пiдйому захворюваностi нервово! сис-
випадюв з 17,9 до 21,9 дня. Iншi захворювання теми у 1997-98 р.р. спостертався поступовий
органiв дихання мали тенденщю до зниження i в спад, i у 2003 рощ вона досягла рiвня 1993 р.
порiвняннi з 1993 р. зменшилися у 4 рази. (0,35 на 100 студенев), хоча середня тривалють
Друге рангове мiсце у структурi захворюва- випадку зросла в 1,75 раза (рис.3). носп займають хвороби нервово! системи та
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Випадки (на 100 студенев)
Середня тривалкть (у днях)
Рис.3. Захворювашсть нервовоТ системи за перюд з 1993 по 2003 рж
Трете мюце посщали травми, яю складали у 1993 роцi 3,5%, але, починаючи з 1997 р., вщмь чаеться !х стрiмке зростання, i з 1999 р. вони стшко займають друге рангове мюце серед ушх причин тимчасово! непрацездатносп. Звертае на себе увагу те, що з 1996 року вщзначаеться вщ-сутнiсть виробничого травматизму, а значне зростання вщбулося за рахунок травм у побуп, кшь-кiсть яких зросла у 2,3 раза (рис.4).
Також вiдмiчаеться зростання хвороб нирок у 2,5 раза при збшьшенш середньо! тривалостi випадку в 1,5 раза.
Вiдмiчаеться значне зростання випадюв шфе-кцшних захворювань шкiри (у 4 рази) при серед-нiй тривалостi випадку 6 дшв.
Визначаеться тенденцiя до зниження рiвня за-хворюваностi студенев при кишкових iнфекцiях та захворюваннях шлунково-кишкового тракту,
05/ Том X /1
129
СОЦ1АЛЬНА МЕДИЦИНА
хоча середня тривалють лшування гастриту зрос-ла удвiчi i склала у 2003 р. 16 дшв проти 8 днiв у 1993 р.
Звертае на себе увагу i значна кiлькiсть сту-дентiв, яким надаеться академiчна вщпустка на 1 рiк. Так, у середньому за рш вона дорiвнюе 3,5 на 1000 студентiв. Академiчнi вiдпустки за ме-дичними показаннями надаються студентам ад-мiнiстрацiею ВНЗ на основi висновку лшарсько-консультативно! комюи (ЛКК) студентсько! пол> клшки. Порядок надання академiчних вiдпусток студентам ВНЗ регламентовано сумюним наказом Мшютерства освiти i МОЗ Укра!ни № 191/153 вiд 06.06.1996 р. "Про затвердження Положення про академiчнi вщпустки та повторне
навчання у вищих закладах освгги".
Прийняття лшарями ЛКК студентсько! поль клiнiки експертного ршення про надання акаде-мiчно!' вiдпустки студентам за медичними пока-заннями проводиться на основi запиту учбового закладу, детально! виписки з юторп хвороби та повного медичного обстеження студента.
При експертному ршенш питання про необ-хвдшсть надання академiчно! вiдпустки врахову-ються: строки тимчасово! втрати працездатностi (бшьше одного мiсяця за семестр), специфша учбового закладу, профiль ВНЗ, стутнь адаптащ! студента, можливiсть попршення стану здоров'я, перехiд гострого захворювання у хронiчне, вихiд на швалщшсть.
1,4 -| 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2 0
14 12 10 8 6 4
п ^ ю
ООО ООО
п ^ ю te 00 о
о о о о о о о о о о о о о о
2222
Випадки (на 100 студенев)
—&—ТрПоб ^^*ТрВир
Середня тривалiсть (у днях)
Рис.4. Травми за першд з 1993 по 2003 piK (Д -побутова; ♦-виробнича)
Аналiзуючи академiчнi вiдпустки у розрiзi ку-рсiв учбових закладiв, необхiдно вiдмiтити, що бiльшiсть академiчних вiдпусток надаеться студентам I-III курсiв i становить близько 80%, що пов'язано з адаптащею студенев до умов навчання. Серед основних груп захворювань, за яки-ми студентам надаються академiчнi вщпустки, перше мiсце займають терапевтичнi - 46%, на другому мющ невролопчш - 22%, на третьому
мющ гiнекологiчнi захворювання - 14%, травми i хiрургiчнi захворювання склали близько 18%.
ЩДСУМОК
Вищенаведенi данi висвгглюють зростаючу актуальнiсть проблеми захворюваностi студенев ВНЗ. I! зменшення може бути досягнуто шляхом покращання режиму навчання i вiдпочинку, умов побуту, пропагандою i стимулюванням здорового способу життя студентiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Камаев И.А., Васильева О.Л. Динамика заболеваемости и особенности медицинского обслуживания студентов // Здравоохранение Рос. Федерации. - 2002. - № 1. - С.26-29.
2. Клинико-социальные аспекты туберкулеза у персонала медицинских учреждений, студентов и учащихся учебных заведений медицинского профиля / Корецкая Н.М., Большакова И.А., Альясова Н.В., Гайдукова Н.Г. // Пробл. туберкулеза. - 2002. - № 5. -С.10-12.
3. Ляхович А.В., Ахмерова С.Г. Роль гигиенического воспитания и обучения в стабилизации заболеваемости студентов // Здравоохранение Рос. Феде-
V
рации. - 1995. - № 4. - С.26-29.
4. Об оценке здоровья детей / Мозжухина Л.И., Черная Н.Л., Шубина Е.В. и др. // Пробл. соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2003. -№ 4. - С.3-7.
5. Сауткин М.Ф., Иванова Т.В. Заболеваемость студентов в период адаптации к условиям медицинского вуза // Здравоохранение Рос. Федерации. - 1991.
- № 3. - С.16-18.
6. Физическое развитие и состояние здоровья студентов младших курсов / Бурханов А.И., Носова Л.И., Маловичко В.И. и др. // Гигиена и санитария.
- 1991. - № 12. - С.45-48.
2
0
