CC BY
19
11. Методология эпидемиологического надзора и социально-гигиенического мониторинга / Покровский В.И., Филатов Н.Н., Шаханина И.Л. и др. // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2001. - №2. - С.4-7.
12. Некоторые факторы, влияющие на заболеваемость новорожденных стафилококковыми инфекциями и пути их профилактики / Сохин А.А., Зве-нячкина А.Г., Сотник А.Я. и др. // Актуальные вопросы стафилококковых и кишечных инфекций: Материалы науч. конф. - Алма-Ата, 1980. - С.21-22.
13. Покровский В.И. Проблемы внутрибольничных инфекций // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 1996 - № 2. - С.4-9.
14. Санитарно-бактериологическая характеристика
отделений хирургического профиля / Бадиков В.Д., Андреев В., Ким Н.В. и др. // Актуальные вопросы военно-морской и клинической медицины: Тез. докл.-СПб., 1995- С.38-39.
15. Филатов Н.Н. Состояние лечебно-профилактических учреждений и динамика заболеваемости внутрибольничными инфекциями в 1999 году // Дезинфекционное дело. - 2000. - №2. - С.36-44.
16. Яфаев Р.Х., Зуев Л.П. Эпидемиология внутри-больничной инфекции.-Л.: Медицина, 1989.-168с.
17. M.H.A. USA. Quality Indicator Program. - Phila-deiphia: 1994. - Р.3.
18. WHO-Euro. Quality and Technologies of Care. -Copenhagen: 1989. - Р. 4-6.
♦
УДК 617.75:61:378.6-057.87-084
А.О. Ватченко, Н.Г. Клопоцька, О. В. Дiдик
СТАН ЗОРОВИХ ФУНКЦ1Й У СТУДЕНТ1В СТАРШИХ КУРС1В МЕДИЧНОГО ВУЗУ ТА ЗАХОДИ З ПРОФ1ЛАКТИКИ ЗОРОВОГО СТОМЛЕННЯ
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра офтальмологИ'
(зав. - д. мед. н., проф. А.О.Ватченко)
Ключовi слова: sip, стомлення, студенти медичного вузу, профшактика
Key words: vision, fatigue, students of medical establishment, prophylaxis
Резюме. Исследовано состояние основных зрительных функций у 48 студентов (96 глаз) 5 курса медицинского факультета. Средний возраст 23,2 + 0,2 года. Снижение остроты зрения выявлено на 37,5% глаз, гиперметропия слабой степени - на 14%, миопия и миопический астигматизм - на 33%. У 9% нарушения зрения развились во время учёбы в ВУЗе. Астенопические жалобы к концу рабочего дня предъявляют 79% студентов, нарастание явления зрительного утомления к концу недели - 62,5%. Резервы абсолютной аккомодации составили 4,5 + 0,4 дптр, что в 2 раза меньше возрастной нормы. Нарастание числа астенопических жалоб связано с увеличением затрат времени на чтение и письмо в течение дня. Связей между временем, затрачиваемым на работу за компьютером, и астенопией не выявлено. Приводятся рекомендации по рациональной организации зрительной нагрузки для профилактики развития зрительного утомления. Summary. State of the main visual functions in 48 fifth-year students (96 eyes) of medical faculty was researched. The median age was 23,2 + 0,2. Decrease of visual acuity was revealed in 37,5% of eyes, light hypermetropia - in 14%, myopia and myopic astigmatism - in 33%. In 9% visual disorders were being developed in the course of studies at academy. 79% of the students have asthenopic complaints by the end of working day, 62,5% have the increase of visual fatigue by the end of working week. Absolute accommodative reserves were 4,5 + 0,4 D that is twice lower than the age standards. Increase of asthenopic complaints number depends on increase of time while reading and writting during a day. Any dependence between time spent while working with computer and asthenopia was not revealed. Recommendations on rational organization of visual load for prophylaxis of visual fatigue development are given.
Серед захворювань ока перше мюце за поши-енiстю займае мiопiя. За даними лтератури, за перiод з 1992 по 2001 роки в Укра!ш спостерша-лося зростання И поширеносп з 1 208,1 до 1 362,5 на 100 тис. населення. Високий рiвень ще! патологи в м.м. Киев^ Севастополi, у Хар-кiвськiй, Сумськiй, Днiпропетровськiй та До-нецькiй областях [6]. Збшьшення кiлькостi ко-роткозорих е актуальною проблемою i для iнших кра!н свiту: в Gвропi частота короткозоросп серед школярiв станоить 15-37%, серед студенев ВУЗiв - 50% [12, 14, 17]; у кра!нах азiатського регiону за останнi 10 роюв спостерiгалось зростання поширеносп ще! патологи серед дiтей на 15-24%, серед молодi - на 16-84% [15, 16]. У США мюшчна рефракщя спостерiгаеться у 66% студенев ВУЗiв; 47% вiдзначають И прогре-сування за час навчання, а у 19% мюшя виникае тд час навчання в ушверситет [11].
Факторами ризику розвитку та прогресування мюпи е зорова робота на близькш вiдстанi [11, 14, 16, 17], ускладнений сiмейний анамнез [11, 14], проживання в промисловш мiсцевостi [15, 16], жiноча стать [12, 14, 16]. Quek Т.Р. зi спiвавт. (2004) вважають фактором ризику тривалють ро-боти на близькш вщсташ (читання чи письма) понад 20,5 години на тиждень [16]. Причиною мюшзаци ока може бути тривала робота за комп'ютером [4, 13]. Хоча Ю^е В.М. зi спiвавт. (2000) зазначають, що виникнення та прогресування короткозоросп не залежить вiд часу роботи на комп'ютерi та перегляду телепередач [17], однак тривала робота за моштором викликае зниження акомодативно! спроможносп ока й астенопiчнi скарги (головний бшь, почервонiння очей, сльозотечу, печда та вiдчуття стороннього тiла в ощ, диплозiю тощо) [4, 8, 13].
Метою роботи було вивчити стан рефракцп та акомодацп у студенев медично! академи та виз-начити показники, якi сприяють попршенню зорових функцiй.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Обстежено 48 студентiв (96 очей) 5 курсу ме-дичного факультету (середнiй вiк - 23,2 ± 0,2). Обстеження включало: вiзометрiю, рефра-ктометрiю суб'ективним способом, визначення положення найближчо! точки ясного зору, досл> дження резервiв абсолютно! акомодацп та фузш-них резервiв за допомогою призм за стан-дартними методиами [10], а також анкетування, в якому студенев просили вказати термши зниження гостроти зору, тривалють зорового наван-таження на добу (читання, конспектування лек-цш, робота з комп'ютером, перегляд телевiзiй-них програм) та суб'ективно оцiнити динамшу
стану зорових функцiй за добу, за тиждень i за перюд навчання в академи. Перелiк обстежень визначався даними лггератури про найбшьш ш-формативнi показники стану зорово! праце-здатностi [8; 13]. Ус дослiдження проводились в один i той же час доби (об 11-13 годиш) для усунення впливу бюритмолопчних коливань. Статистична обробка проводилась за допомогою комп'ютерно! програми Statistica 5.5 iз засто-суванням методик варiацiйноl статистики i обчи-сленням достовiрностi вiдмiнностей за критерiем Стьюдента [3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У результатi обстежень отриманi таю даш:
• нормальна гострота зору була на 62,5% очей, знижена - на 37,5%;
• еметротя спостершалась на 52% очей, п-перметропiя до 2,0 дптр - на 14%, мюшя чи мю-шчний астигматизм - на 33% (в т.ч. слабкого ступеня - 25%, середнього - 5%, високого - 3%), змшаний астигматизм - на 2%;
• резерви абсолютно! акомодацп (РАА) скла-ли 4,5 ± 0,4 дптр, обсяг абсолютно! акомодацп -15,3 ± 0,7 дптр, резерви конвергенцп - 11,6 ± 0,5 пр.дптр., дивергенцi! - 5,3 ± 0,2 пр.дптр.;
• з очних захворювань мiопiя мала мюце на 24% очей, астигматизм - на 6%, амблюшя, спазм акомодацп та алерпчний кон'юнктивiт - по 3%;
• зниження зору з'явилося в дошкшьному вщ на 6% очей, тд час навчання в школi - на 25%, у ВУЗi - на 9%; суб'ективно попршання зо-у за час навчання у ВУЗi вщзначили 37,5% сту-дентiв;
• астеношчш явища наприкiнцi робочого дня вщзначають 79% опитаних студентiв, вiдчут-тя зорового стомлення протягом тижня зростае у
62,5%;
• зорове навантаження розподшяеться так: на читання 31% оаб затрачуе до 3 годин на добу, 46% - 4-6 г., 20% - 7-9 г., 4 % - 10 та бшыле г.; постшно конспектують вш лекцп 77% опитаних, перюдично - 21%, 1 студент утримався вщ вщ-повiдi; робота за комп'ютером займае до 5 г. на тиждень у 65% осiб, 6-10 г. - у 20%, понад 10 г. -у 17%; на перегляд телепрограм до 1 г. на добу витрачають 44% опитаних, 2-3 г. - 31%, 4 г. та бшьше - 25%. У середньому зорове навантаження становить 11,5 — 0,9 г. на добу.
Достовiрних кореляцшних зв'язюв мiж окре-мими показниками виявлено не було. Щдрахунок кшькосп осiб зi скаргами на орган зору, в залеж-ностi вiд того чи шшого виду зорового наванта-ження, продемонстрував наступну картину:
• астеношчш явища до кшця робочого дня у
студенпв, яю витрачають на читання до 3 г. на добу, з'являються у 73%, 4-6 г. - у 82%, 7 г. на добу та бшьше - у 100%. На прогресування зоро-вого стомлення протягом тижня в цих же групах скаржаться, вщповщно, 53%, 68% та 89%;
• явища астенопи до кшця робочого дня ви-никають у 84% студенев, якi конспектують вс лекци, та у 60%, що конспектують лекци перi-одично;
• прогресування зорового стомлення за тиж-день серед оаб, якi витрачають на перегляд теле-вiзора до 1 г. на добу, вщзначили 52%, 2-3г. -73%, 4 г. та бшьше - 75%; залежност мiж часом, витраченим на роботу за комп'ютером, та скар-гами на зорове стомлення виявлено не було;
• попршання стану зорових функцш за час навчання в академи вiдзначили 36% студентiв з еметротею, 57% з гiперметропieю, 83% з мю-пieю до 3 дптр та 100% з мюшею понад 3 дптр.
Поширешсть мюпп в дослщжуванш групi виявилась меншою, шж у студентiв Захщно1 Св-ропи та США [11; 12], тодi як астеношчш скарги наприкiнцi робочого дня зус^чались частiше: 79% проти 63% [13]. Це може бути пов'язаним iз бiльшою тривалiстю зорового навантаження протягом дня: у середньому 11,5 ± 0,9 години в на-шому випадку проти 7,4 ± 0,6 за даними лте-ратури [11] (достовiрнiсть вщмшностей -р<0,001). Звертае на себе увагу значне зниження РАА порiвняно з вiковою нормою (за Donders-Duane - 9,0 ± 1,0 дптр [2]). Вщмшшсть достовiр-на (р<0,001). Це пояснюе велику кшьюсть асте-нопiчних скарг у студенев. Збiльшення кiлькостi осiб з астеношею при зростаннi витрат часу на читання та письмо вщповщае даним, наведеним у лiтературi [16, 17]. Вщсутшсть зв'язку мiж тривалiстю роботи за комп'ютером та явищами зорового стомлення, можливо, пояснюеться нез-начними затратами часу на таку роботу (М ± т -1,4 ± 0,2 г. на добу) i збiгаеться з даними В.Ю^е зi спiвавт. (2000) [17]. Попршання зорових функцш за час навчання у ВУЗi пов'язане, насам-перед, зi станом рефракци ока i зростае вщпо-вiдно до ступеня тяжкосп аметропи. Вiдомо, що у ошб з аметропiями послаблена акомодащя та знижена зорова працездатшсть, тодi як щоденна робота студента вимагае зорового напруження на близькiй вщсташ [5].
Для профiлактики виникнення зорового стомлення й короткозоросп, запобпання прогре-суванню мюпп слiд забезпечити зоровш системi сприятливi умови для роботи. При робот на близькш вiдстанi (читання, письмо) потрiбно до-держуватися вiдстанi мiж текстом та очима в 33 см., додатково до загального осв^лення бажано встановити настшьну лампу з абажуром, робити перерви в зоровому навантаженнi, тд час яких
корисно розслабляти акомодацiю, розглядаючи вiддаленi предмети [1]. Бажано рацюнально роз-подiляти зорове навантаження, з урахуванням ш-дивщуальних бiологiчних ритмiв органiзму. Так, за даними В.И.Лучник, В.В.Якимчук (1995), протягом дня максимальна працездатшсть спосте-рпаеться через 1,5-2,5 г. вщ початку роботи й знижуеться до початкового рiвня до 4,5 г., тсля чого знижуеться ще бшьше; протягом тижня най-кращi показники спостерпаються в середу та четвер; у семестрi працездатнiсть пiдвищуеться в першi 1-2 тижнi, потiм тримаеться на одному рiвнi й знижуеться в останш 2-3 тижнi семестра
[5].
Робота за комп'ютером, за даними лтератури, приводить до виникнення астеношчних явищ через 1-2 години вщ початку роботи, тому для !х запобтання потрiбно щогодини робити коротку перерву [4, 13]. Цшавим, з нашо! точки зору, е повщомлення М.Е.Ланцбург, Ю.З.Розенблюма (1988) про те, що екрани та диспле! з електрон-но-променевою трубкою (кшескоп) викликають менше зорове стомлення, ашж рiдкокристалiч-ний екран [4].
Звертае на себе увагу попршання зорових функцш у студенев, яю ретельно конспектують вш лекци. Широке застосування наочних посiб-ниюв при викладаннi потребуе дотримання пп-енiчних вимог до !х якосп. Зовнiшнiми чин-никами, що впливають на зорове сприйняття, е розмiр об'екта спостереження, його колiр, контраст, час спостереження, яюсть освiтлення. Найбiльш сприятливми для сприйняття е умови, коли кутовi розмiри об'екту знаходяться в межах 10-20 кутових хвилин [1]. Вщомо, що розмiри об'ектiв спостереження розраховуються за тангенсом зорового кута для вщповщно1 вщсташ [2] (рис. 1).
На рис.1 зображено схему розрахунку розмiру об'екта спостереження залежно вщ вiдстанi до спостерiгача. На цьому рисунку точка С е зоб-раженням на штювш ока спостерпача, вiдрiзок АВ - об'ект спостереження (розмiр лiтери на проекцiйному екраш) в метрах, вiдрiзок СD -вщстань вiд спостерiгача до проекцшного екрану в метрах, яка залежить вiд розмiрiв аудиторil (L), кут АСВ - кутовий розмiр об'екта, який мае до-рiвнювати 10-20 кут. хв. (кут а). Розмiр об'екта спостереження (АВ) можна розрахувати за формулою:
а
АВ=2L tg - (1),
де кут а дорiвнюе 10-20 кут. хв., або 0,17-п а
0,33 п , а tg —, вiдповiдно, 0,00145-0,00291.
Рис. 1. Схематичне зображення розрахунку розмiру об'екта спостереження в залежностi
вщ вiдстанi до спостерiгача
Оптимальнi розмiри лiтер на проекцiйному екранi для рiзних вiдстаней (L) наведет в таб-лицi 1: такого розмiру мае бути зображення, щоб людина з нормальною (не зниженою) гостротою зору могла комфортно розрiзняти його деталi. Текст, видiлений жирним шрифтом, сприйма-еться дещо краще, нiж звичайний, а видiлений курсивом - прше.
Таблиця 1
Оптимальш розм1ри зображення (тексту) на проекцшному екраш для р1зних в1дстаней, в залежносп в1д розм1ру аудиторй'
Довжина аудиторй, в м (Ь) 10 15 20 25 30 35 40
Розм1р л1тери на екран1, в см 3-6 4-9 6-12 7-15 9-17 1020 1223
до проектора в метрах, АСВ (далi - с) -кут, шд яким проекуеться на екран шрифт вщ-повiдного розмiру. Вщомо, що розмiр комп'ю-терних шрифпв визначаеться в пунктах. 1 пункт - розмiр найменшого шрифта (№1). Його знаки
видно шд кутом 72 кут.сек., або 0,02о . Розмiр шрифта №2 становить 2 пункти, №12 - 12 пун-ктiв i т.д [7]. Таким чином, розмiр кута С1 можна
визначити як № шрифта, помножений на 0,02 о . Згiдно з рис.1,
с
АВ=2L. tg-±, 1 2
або, пiдставляючи в цю формулу значення кута С,
АВ=2L; tg
0,02 №шрифта 2
2L! tg (0,01
№шрифта)
(2)
З формули (2) одержуемо, що 0,01 №шрифта= arctg
АВ
2 и
Часто перед доповщачем (лектором) постае проблема правильного шдбору шрифта для того, щоб отримати на екраш зображення необхщного розмiру. Розрахунок потрiбного шрифта також можна провести за схемою на рис.1. У цьому ви-падку вiдрiзок АВ - розмiр зображення на про-екцiйному екраш (розмiр лiтери) в метрах, вiдрiзок CD - вiдстань вiд проекцшного екрану
АВ
№ шрифта = агС^- : 0,01
2Ь
(3)
У таблиц 2 наводяться розмiри комп'ютерних шрифтiв, необхiднi для одержання на проекцшному екраш лтери певного розмiру, в залеж-носп вiд вiдстанi мiж екраном та проектором
а
Таблиця 2
Розмпри комп'ютерних шрифтов для одержання на проекцiйному екран1 зображення певного розмiру, в залежное™ вщ вiдстанi мiж екраном та проектором
Розм1р л1тери на екран1, в см Ввдстань м1ж екраном та п] эоектором (Гц) в м.
2 м | 3 м | 4 м | 5 м | 6 м
№ комп'ютерного шрифта
3 43 29 21 17 14
4 57 38 29 23 19
6 86 57 43 34 29
7 100 67 50 40 33
9 86 64 52 43
10 95 72 57 48
12 86 69 57
13 93 74 62
15 86 72
1ншим важливим питанням е колiр тексту на екраш та його контраст iз фоном. Чим бiльший контраст мiж текстом i фоном, тим краще вш сприймаеться оком. Причому краще сприйма-ються свiтлi лiтери на темному фош [2]. В оптищ iснуе поняття т.зв. "доповнюючих кольорiв", якi при змiшуваннi утворюють бше свiтло. Такими парами кольорiв е, наприклад, бший-чорний, червоний-зелений, жовтий-синiй. Саме таю пари кольорiв утворюють найбшьший контраст [9]. У
таблицi 3 наведено усереднеш показники зорово! ощнки кольоро8вого контрасту мiж рiзними ко-льорами. Чим бiльший коефiцiент рiзницi мiж двома кольорами, тим яскравший контраст мiж ними i тим краще вони розрiзняються оком. Най-оптимальнiшими е пари кольорiв з коефщентом рiзницi не менше 8 [9]. Дослщження сприйняття кольорового тексту не виявило переваг будь-якого кольору для зорово! працездатност [1, 2].
Таблиця 3
Усереднеш коефщ^нти кольорових вщмшностей (Е.Н.Соколов, С.А.Измайлов, 1984)
Кол1р № 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
бший 1 3 4 8 9 7 7 5 4 4 7 7 7 8 7 7 7
св1тло-с1рий, 20% 2 3 8 8 7 6 5 5 4 6 7 7 7 6 7 7
с1рий, 40% 1 6 7 7 7 7 7 6 6 6 5 5 5 7 7
орий, 50% 4 5 7 7 7 7 7 6 6 5 5 5 7 7
темно-с1рий, 80% 1 8 8 8 8 8 7 7 6 6 6 8 8
чорний 8 8 8 9 8 8 8 6 6 6 8 9
червоний 2 4 6 6 8 8 8 8 5 3 2
оранжевий 2 4 4 7 7 7 7 6 5 4
жовтогарячий 1 3 7 8 8 8 6 6 6
жовтий 2 6 7 8 9 6 7 7
жовто-зелений 3 5 7 7 6 7 7
зелений 2 5 5 6 8 8
зелено-син1й 4 5 6 8 8
блакитний 1 5 8 8
ситй 5 8 8
ф1олетовий 2 4
пурпуровий 1
малиновий
П1ДСУМОК
Таким чином, майже 40% студенпв-старшо-курсникiв медичного ВУЗу мають знижену гос-
троту зору, а 79% пред'являють астенопiчнi ска-рги. Ознаки шдвищеного зорового стомлення
вщзначаються у тих ошб, якi витрачають багато часу на зорову роботу зблизу (читання та письмо). Дотримання правил гшени зору, правильна оргашзащя зорово1 роботи та правильне офор-
млення демонстрац1иного матер1алу можуть зме-ншити навантаження на орган зору i запобити розвитку та прогресуванню очно! патологи серед студенпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Волков В.В. Показатели визо- и рефрактометрии в оценке зрительной работоспособности // Оф-тальмол. журн. - 1987. - №7. - С.455-458.
2. Кравков С.В. Глаз и его работа. Психофизиология зрения, гигиена освещения. - М.: Медгиз, 1945.
- 356 с.
3. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1980. -294 с.
4. Ланцбург М.Е., Розенблюм Ю.З. Влияние работы с дисплеем на орган зрения // Вестн. офтальмологии. - 1988. - Т.104, №3. - С.69-73.
5. Лучник В.И., Якимчук В.В. Результаты исследования зрительного утомления у студентов старших курсов медицинского института // Офтальмол. журн.
- 1995. - №6. - С.367-369.
6. Нагорна А.М., Риков С.О., Варивончик Д.В. Стан офтальмолопчно! захворюваносп населения Ук-ра!ни // Офтальмол. журн. - 2003. - №3. - С.28-33.
7. Симпсон А. Windows 95. - К.; М.: Диалектика, 1997. - 688c.
8. Современные факторы визуального воздействия и их влияние на зрительный анализатор школьников / Кочина М.Л., Подригало Л.В., Яворский А.В., Рого-зянский Л.М. // Междунар. мед. журн. - 1999. - №2. -С.133-135.
9. Соколов Е.Н., Измайлов С.А. Цветовое зрение. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 176с.
10. Урмахер Л.С., Айзенштат Л.И. Офтальмо-
логические приборы. - М.: Медицина, 1988. - 288 с.
11. Darkness and near work / Loman J., Quinn G.E., Kamoun L. et al. // Ophthalmology. - 2002. - Vol.109, Iss.5. - P.1032-1038.
12. Fledelius H.C. Myopia profile in Copenhagen medical students 1996-98. Refractive stability over a century is suggested // Acta Ophthalmol. Scand. - 2000. - Vol.78. - P.501-505.
13. Luberto F., Gobba F., Broglia A. Temporary myopia and subjective symptoms in video display terminal operators // Med. Lav. - 2003. - Vol.80. - P.155-163.
14. Prevalence of myopia in a sample of Greek students / Mavracanas T.A., Mandalos A., Peios D. et al. // Acta Ophthalmol. Scand. - 2000. - Vol.78. - P.656-659.
15. Prevalence of myopia in Taiwanese schoolchildren: 1983 to 2000 / Lin L.L., Shih Y.F., Hsiao C.K., Chen C.J. // Ann. Acad. Med. Singapore. - 2004. - Vol.33. - P.27-33.
16. Prevalence of refractive errors in teenage high school students in Singapore / Quek T.P., Chua C.G., Chong C.S. et al. // Ophthalmic Physiol. Opt. - 2004. -Vol.24. - P.47-55.
17. The influence of near-work on development of myopia among university students. A three-year longitudinal study among engineering students in Norway / Kinge B., Midelfart A., Jacobsen G., Rystad J. // Acta Ophthalmol. Scand. - 2000. - Vol.78. - P.26-29.
УДК 796.071.2:796.015.68:612.017
О.В. Пешкова ЗМ1НИ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ТА
1МУНОРЕАКТИВНОСТ1 У ЛЕГКОАТЛЕТ1В ПРИ ПЕРЕТРЕНОВАНОСТ1 1-11 СТУПЕНЯ
Харювська державна академiя ф1зичнШ культури кафедра фьзичнт реабштацИ i спортивно медицини
Резюме. Автором определено состояние иммунпреактивнпсти, общей физической работоспособности и аэробной производительности у легкоатлетов высокого класса при начальных степенях перетренированности. Состояние иммунореактивности изучалось с помощью определения параметров специфического и неспецифического иммунитета у легкоатлетов высокой спортивной квалификации. У 28% спортсменов при наличии начальных степеней перетренированности выявлены признаки вторичного иммунодефицита. Нарушение иммунореактивности привело к значительному снижению общей физической работоспособности и аэробных возможностей у обследованных спортсменов.
Ключовi слова:
¡мунореактивнгсть, легкоатлети,
перетренованкть
Key words: immunoreactivity, track
and field athletes, overtraining
syndrome
