CC BY
21
зростають на 39-40,6% (р<0,05), що до мiнiмуму скорочуе межу, за якою виникае сколiотична хвороба.
Висновки. Показники фронтально! площини та показники шийного лордозу i грудного юфозу е найбiльш вразливими у формуванш постави та навчально! посадки дтей, котрi починають шкiльне навчання.
Таким чином, робоча посадка за партою вщграе значну роль у становленш i формуваннi постави. Вона мае бути вщнесена до тих функцюнальних компонентiв, якi характеризують усшшшсть опанування професи учня i е важливою передумовою повноцiнного розвитку опорно-рухово! системи дiтей 6-7 рокiв.
На нашу думку, змют i спрямовашсть фiзичного виховання у дошкiльному i початковому шкiльному перiодах, зокрема фiзична пiдготовка дiтей 5-7 рокiв, потребуе перегляду i певних змiн. Чи не найголовшшим завданням у зв'язку з цим е шдготовка опорно-рухово! системи до характеру та обсяпв сучасно! учнiвсько! працi. Для цього е необхщш передумови, якi полягають у результатах дослiджень фахiвцiв — представниюв рiзних галузей науки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Адаптация организма учащихся к учебной и физической загрузкам / Под ред.. А. Г. Хрипковой, М. В. Антроповой. — М.: Педагогика, 1982. — 240 с.
2. Амонашвили Ш. А. В школу — с шести лет. — М.: Педагогика, 1986. — 176 с.
3. Гамбурцев В. А. Гониометрия человеческого тела. — М.: Медицина, 1973. — 200 с.
4. Казин е. М., Блинова Н. Г., Литвинова Н. А. Основи индивидуального здоровья человека: Введение в общую и прикладную валеологш. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. — М.: ВЛаДоС, 2000. — 192 с.
5. Морфофункциональное созревание основных физиологических систем организма детей дошкольного возраста / Под ред. М. В. Антроповой, М. М.Кольцовой. — М.: Педагогика, 1983. — 160 с.
6. Физическая культура шестилеток / Под ред. Н. Т.Лебедевой. — Минск, Народная аскета, 1986. — 136 с.
Серий БОНДАРЕНКО, Олена КОРОБОВА
ТРЕНУВАННЯ ЗОРОВОГО АНАЛИЗАТОРА УЧН1В 11-12 РОК1В ПРИ РОБОТ З КОМП'ЮТЕРОМ
Доведена необхiднiсть розвитку зорового анализатора школярiв 11-12 рiчного вку пiд час вивчення спецiального курсу. Подано результати педагогiчного експерименту. Використання коректурного тесту в комплекс з елементами проксиметрИ (вимiр точки найближчого ясного бачення) дозволить робити експрес^агностику стану зоровог працездатностi навть в шкшьних умовах, що важливо для профшактики i попередження виникнення короткозоростi
Комп'ютеризащя суспшьства загалом i школи зокрема е сьогодш одним з основних показниюв цившзованосп i розвинутосп, а також рiвня нащонально! осв^и кожно! кра!ни. Разом з цим комп'ютеризащя шкш породжуе чимало соцiально-економiчних, педагопчних, а також фiзiолого-гiгiенiчних проблем. Сутшсть останшх можна сформулювати дуже ч^ко: комп'ютер i здоров'я школярiв.
Негативний вплив комп'ютерно! техшки на оргашзм людини е настшьки серйозним, що фахiвцi Всесв^ньо! органiзацi! охорони здоров'я (ВООЗ) вщнесли його до перелiку тих суттевих чинникiв, якi можуть бути катастрофiчними для генофонду людини [2].
Саме тому у 1989 р. ВООЗ i европейське економiчне спiвтовариство оприлюднили рекомендаций в яких наголошуеться, що кожен користувач комп'ютера мае бути пошформований про необхщш засоби безпеки для свого здоров'я [1].
За останш чверть столотя вченi рiзних кра!н виявили i дослiдили практично весь спектр негативного впливу ПК на рiзнi органи та системи людини. Результати цих дослщжень свщчать, що характерними мшенями для опромшювання можуть бути ендокринна та статева системи, нирки, печшка, пiдшлункова залоза та ш. [3]. Але найперше, що пiдкреслюеться
багатьма фахiвцями-медиками та вщзначаеться всiма користувачами ПК, — це вплив моштора на зорову систему [1, 6]. Показовим щодо цього е приклад найбшьшо! комп'ютерно! держави св^у — Япони, населення яко! (дiти та дорослi) посiдае перше мюце у свiтi за поширешстю короткозоростi.
У зв'язку з викладеним вивчення можливостей та ефективносп застосування фiзичних вправ у комплекс з iншими заходами гiгiенiчного характеру з нейтратзаци негативного впливу ПК на зiр необхiдно вважати стратепчно важливими.
У роботi ставились наступш завдання:
1) обгрунтувати позитивний вплив спецiалiзованих фiзичних вправ на функцюнальний стан зорового аналiзатора людини;
2) конкретизувати чинники, як можуть негативно впливати на зорову систему школярiв, що починають вивчати предмет "Вступ до шформатики";
3) перевiрити ефектившсть пiдiбраних вправ на динамiку акомодативних показниюв i функцiй зорового аналiзатора школярiв.
Для вирiшення поставлених завдань були застосоваш: аналiз науково-методично! л^ератури, педагогiчне спостереження, тестування зорово! працездатносп, зорова ергографiя, констатуючий педагогiчний експеримент, методи математично! статистики.
1. Результати педагопчних спостережень. Програма педагогiчних спостережень, включаючи хронометраж, передбачала реестрацiю обсягу штенсивносп зорово! роботи з ПК, а також визначення И впливу на оргашзм учня загалом та зоровий аналiзатор зокрема. В ходi спостережень на уроках i гуртках шформатики було виявлено наступне:
- зоровий компонент навчальних навантажень уроюв i гурткiв з iнформатики, пов'язаний з дисплеем, становить понад 70% навчального часу;
- зорова робота обмежена вщстанню до екрану, що становить приблизно 50-60 см, тобто вщбуваеться в зош ближнього бачення;
- зорова робота учшв мае характер безперервного слщкування за тест-об'ектами на екраш. Це призводить до утворення специфiчного ефекту "зорового завмирання", коли зiр протягом тривалого часу залишаеться непорушним, статично спрямованим практично в одну точку. Вiдповiдно порушуеться природний, тобто динамiчний режим роботи зорових м'язiв. Можливо вказана обставина провокуе швидку втому очей, оскшьки статичний режим роботи м'язiв, у тому чи^ зорових, набагато стомливший, нiж динамiчний;
- ефект "зорового завмирання" порушуе дiю захисного апарату очей, оскшьки частота моргання стае меншою. Тому поверхня ока не зволожуеться, а зорове напруження не перериваеться таким необхiдним i природним мшровщпочинком, як моргання;
- у навчальнш роботi з учнями вчителi використовують метод фронтального виконання завдань, як послiдовно змiнюються на новь Це певним чином штенсифшуе навчальну роботу, спричиняе бiльш напружений темп навчання;
- комп'ютернi класи обстежених шкш укомплектованi дисплеями на електронно-променевих трубках (ЕПТ), без захисних екранiв. Таким чином, зоровий аналiзатор i весь органiзм учнiв наражаеться на вплив цiлого спектра випромшювання (м'якого рентгенiвського, ультрафiолетового, iнфрачервоного, видимого, радючастотного, над- i низькочастотного, електромагштного). Зауважимо в зв'язку з цим, що, зазвичай, диспле! на ЕПТ у розвинутих кра!нах Ази, европи та Америки вже кiлька роюв не використовуються у навчальнiй робой з дтми, оскiльки ризик виникнення хвороб зору (включаючи катаракту) та шших оргашв i систем при тривалому використаннi таких диспле!в дуже високий [3];
- жодного разу не зафшсовано проведення традицiйних чи зорових фiзкультпауз або фiзкультхвилинок. Вщсутш були також пасивнi паузи мiж навчальними завданнями, якi можна було би використати для вщпочинку;
- виявити яскраво виражену зорову втому учшв 11-12 роюв дуже важко, але опосередковано можна стверджувати, що обсяги, штенсившсть, види та умови переб^у зорово! роботи за дисплеем у поеднанш iз зоровим навантаженням шших уроюв створюють всi передумови для виникнення окремих ознак синдрому комп'ютерного стресу (СКС).
Дослщження загально! зорово! працездатносп учнiв, якi починають систематично працювати з комп'ютером, повинно було дати вщповщь: як виражений вплив роботи з ПК на
штегральний показник зорово! працездатносп (1ПЗП) та його складовi — безпомилковiсть (БЗР) i швидкiсть зорово! роботи (ШЗР). В зв'язку з цим схема проведення коректурного тесту передбачала визначення цих показникiв до i шсля уроку iнформатики. Для того, щоб при повторному тестуваннi не було впливу зорово! пам'яп, тест-об'ект коректурно! таблицi змiнювався.
Таблиця 1
Динамгка показника зоровог працездатностг учшв 11 рокгв на р1зних етапах досл1дження, М + т
Дослiджуванi Показники зоровоТ працездатносп До роботи з ПК Шсля роботи з ПК 1 (р) — критерш Стюдента
Група БЗР 0,76 ± 0,065 0,8 ± 0,064 >0,05
п = 5 ШЗР 0,134 ± 0,0086 0,21 ± 0,017 <0,01
1ПЗП 0,101 ± 0,0075 0,171 ± 0,026 <0,05
Отримаш даш свiдчать, що рiвень зорово! працездатносп пiд впливом роботи з ПК зазнае суттевих змiн. Так, показник безпомилковосп зорово! роботи (БЗР) зменшився на 5,3% (1=0,44; р>0,05). Зменшення було зафiксовано в трьох випадках, а в одному змш не вщбулося. Недостовiрнiсть вiдмiнностей можна пояснити малою чисельшстю вибiрки. Показник швидкост зорово! роботи (ШЗР) достовiрно погiршився на 56,7% (1 = 4,2; р < 0,01). Подiбнi змши складових обумовили достовiрне зниження iнтегрального показника зорово! працездатностi (1ПЗП) на 69,3% (1 = 2,59; р < 0,05).
Виявленнi зрушення переконливо свiдчать про значну втому зорового аналiзатора, що об'ективно вимагае включення комплексiв зорових вправ на уроках шформатики та гуртковш робот з ПК учнiв 11 роюв.
Програма констатуючого педагогiчного експерименту тривалютю мiсяць, який був проведений на базi Микола!всько! ЗОШ Кiровоградського району, передбачала:
- встановити принципову можливють i доцiльнiсть спрямованого розвитку акомодативно! витривалостi в учнiв 11 роюв;
- випробувати розроблений комплекс зорово! фiзкультухвилинки на уроках та груповш роботi з iнформатики;
- вивчити динамшу функцiональних показникiв, якi характеризують рiвень акомодацiйно! витривалостi учнiв 11 роюв.
Аналiз знайдених у науково-методичних джерелах окремих зорових вправ i методик дозволив сформулювати наступнi принципи, на яких будувалось тренування цшарних м'язiв ока в режимi навчального процесу, що переважно й визначають рiвень акомодативно! витривалостi.
1. Принцип "чисто! дошки" (максимальне зняття попереднього зорового i статичного напруження ока i тiла).
2. Принцип активаци системи дихання та кровообiгу.
3. Принцип "розхитування" акомодацi! (власне тренування цшарних м'язiв за алгоритмом "далеко-близько").
4. Принцип релаксаци акомодативного апарату i зорового аналiзатора.
На основi зазначених принцитв був розроблений комплекс зорово! фiзкультхвилинки (КЗФ), який протягом мiсяця був проведений на чотирьох уроках та чотирьох заняттях гуртка iнформатики. Загальна тривалiсть КЗФ становила 4-4,5 хвилини. Проводився вiн орiентовано з 25-! хвилини заняття. Всi вправи КЗФ мали однакову кшьюсть повторень, крiм вправ на тренування цiлiарних м'язiв. Обсяги та динамiка дозувань у цих вправах визначалась згiдно з рекомендащями Н.1 . Лохтiно! [4, 39-41].
Схема проведення експерименту передбачала зрiзи ергограм до i шсля уроюв i гурткових занять з шформатики без застосування КЗФ, фонове дослщження та фiксацiю змiн ергограм шсля проведення КЗФ в кшщ експерименту.
Фоновi зрiзи ергограм пiдтвердили данi коректурного зорового тесту щодо значного впливу роботи з ПК на акомодащю ока. Так, з 16 опрацьованих шсля уроку шформатики ергограм 6 мали ознаки виражено! зорово! втоми. Про це свщчило вiддалення найближчо! точки ясного бачення (РР1) в кшщ тесту в дiапазонi 2,0-7,1 см. Решта ергограм характеризувалися значною нестабшьнютю у змiнi положення точки РР.
Пiдсумковi зрiзи ергограм шсля проведеного уроку шформатики з включениям КЗФ виявили наступне. У чотирьох учшв були виявлеш атиповi ергограми, оскшьки зона ближнього ясного бачення не вщдалялась у зв'язку з втомою, що мала б з'явитись, а наближалася до ока. Дiапазон наближення середньо! тенденцi! (рiзниця середшх арифметичних значень трьох перших i останнiх точок РР) становив вщ 0,1 до 0,9 см.
Подiбнi змiни у динамiцi перебiгу накопичення зорово! втоми можуть свiдчити про позитивний вплив КЗФ на стан акомодацп в процес напружено! зорово! роботи з ПК. Це також може бути свщченням появи ознак тренованосп цшарних м'язiв ока, оскшьки витривалють з бiологiчно! точки зору е здатшстю органiзму протистояти втомi (уточнимо лише в даному випадку, перебуваючи уже на певнш стади зорово! втоми).
Наведенi припущення вимагають ширших дослiджень, якi запланованi в рамках формувального педагогiчного експерименту.
Таким чином, шкшьне вивчення сучасних шформацшних технологiй повинно супроводжуватися оздоровчим треншгом зорового аналiзатора дiтей. Шкiльна програма з iнформатики для 5-го класу мае включати вщомосп про негативний вплив ПК на зiр та iншi органи i системи людини, а також створювати умови для обов'язкового проведення комплекшв зорових фiзкультхвилинок. Розвиток акомодативно! витривалостi на уроках шформатики оздоровить школярiв, про що стверджуеться в сучаснш теорi! i методицi фiзичного виховання школярiв [5].
Наведеш результати дослiдження та !х обговорення дае можливiсть зробити наступи висновки:
1. Робота на ПК учшв дуже потужно навантажуе i потенцiйно може спровокувати виникнення акомодативно! форми короткозорость
2. Розроблений i апробований в умовах експерименту комплекс зорово! фiзкультхвилинки мае певний оздоровчо-тренувальний ефект, що тдтверджуеться даними ергографи.
3. Використання коректурного тесту в комплекс з елементами проксиметрi! (вимiр точки найближчого ясного бачення) дозволить робити експрес^агностику стану зорово! працездатност навiть в шкiльних умовах, що важливо для профшактики i попередження виникнення короткозоростi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Видеодисплейные терминалы и здоровье пользователей. Офсетная публикация ВОЗ № 99 / Пер. с англ. — М.: Медицина, 1989. — 150 с.
2. Демирчоглян Г. Г., Демирчоглян А. Г. Как сохранить зрение у детей. — Донецк: Сталкер, 1999. — 304 с.
3. Курик П. А. Електромагштш поля комп'ютера 1 дитина // Трибуна. — 2004. — № 7-8. — С. 22-25.
4. Лохтина Н. И. Особенности тренировочных упражнений при прогрессирующей близорукости у детей младшего школьного возраста // Вопросы детской офтальмологии. Респ. сборник работ. — М., 1976. — С..
5. Шиян Б.М. Теор!я i методика ф!зичного виховання школяр!в. Ч. 2. — Тернотль: Навчальна книга — Богдан, 2002. — 248 с.
6. Шнайдер Д. Тренировка зрения для работающих на компьютере / Пер. с англ. — М.: АСТ "Астрель", 2006. — 95 с.
