CC BY
196
МЕТОДИКА 1НФОРМАТИКИ
Мирослав ЖАЛДАК, Натал1я МОРЗЕ, Юр1Й РАМСЬКИЙ
СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК МЕТОДИЧНО! СИСТЕМИ НАВЧАННЯ 1НФОРМАТИКИ В ШКОЛ1 ТА ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 (ДО 20-Р1ЧЧЯ ШК1ЛЬНОГО КУРСУ 1НФОРМАТИКИ)
З 1 вересня 1985 року в ум типи середшх шкш колишнього СРСР було введено новий на-вчальний предмет «Основи iнформатики та обчислювально! техшки», який передбачалося ви-вчати в 9-10 класах. Взагал^ своею появою вш зобов'язаний розвитковi глобальних процесiв шформатизацп суспшьства, який, у свою чергу, е проявом загально! закономiрностi розвитку цивЫзацп. Сьогоднi цей процес набув загальнопланетарного характеру й охоплюе практично вс розвинутi кра!ни свiту.
Процес впровадження до навчального плану загальноосвгтньо! школи елементiв шформа-тики розпочався задовго до 1985 року. Цьому моменту передував майже 30^чний перюд (його можна назвати пропедевтичним етапом), протягом якого й були створеш умови як у системi шкшьно! освiти, так i суспiльства в щлому, що забезпечили формування i введення в загально-освiтню школу нового самостшного навчального предмета.
Початок пропедевтичного етапу можна вiднести до 1959-1960 навчального року, коли почалися експерименти з вивчення елеменлв програмування й кiбернетики в школi.
1сторично склалося так, що в ходi науково-техшчно! революцп в СРСР Украш належить першiсть у практичному впровадженш результатiв кiбернетики в народне господарство й освь ту. Зазначимо, що перша в континентальнш Сврош програмно-керована ЕОМ — «МЭСМ» (малая электронно-счетная машина) була побудована в Украш (м. Ки!в, 1951 рж) тд керiвницт-вом академiка С. О. Лебедева, а першi систематичш заняття з вивчення основ юбернетики роз-почалися також в Украш (Крим, 1961-1962 навчальний рiк).
Лщером в поширеннi знань з основ юбернетики й обчислювально! технiки в та роки був Ки!в, де вперше в Радянському Союзi при Кшвському будинку науково-техшчно! пропаганди було оргашзовано цикл лекцiй академiка В. М. Глушкова для iнженерiв, наукових сшвробггни-кiв i викладачiв з основ теорп алгоритмiв, теорп автомата i елементiв математично! логiки. Ле-кцп мали велику популярнiсть, !х тексти багаторазово перевидавалися з рук у руки. Цьому по-чинанню для масового освоення обчислювально! техшки в тi роки належить визначна роль.
У Кшвському державному ушверситет iменi Т. Г. Шевченка вивчення елеменлв юбер-нетики та основ програмування розпочалося вже з 1956 року (лекцп в той час читали В. М. Глушков i К. Л. Ющенко), у 1958 рощ студенти мехашко-математичного факультету проходили практику на машиш «МЭСМ». З початку 1960-х рокiв робилися спроби використовува-ти ЕОМ як заЫб навчання. Так, у 1960 рощ курсанти Ки!вського Вищого радютехшчного училища вiйськ протиповггряно! оборони (КВ1РТУ, начальник училища генерал Г. Т. Ростунов) проходили контроль знань (тестування) з використанням ЕОМ «Промшь», розроблено! в 1нсти-тутi юбернетики АН УРСР тд керiвництвом академжа В. М. Глушкова.
Експериментальне навчання елеменлв кибернетики розпочалося на початку 1960-х роюв. У першi роки (1961-1962 роки) визначався змкт курсу основ юбернетики, який мп бути запро-понований як факультативний у системi виробничого навчання в масовш середнiй школi i як курс для гуртюв станщй юних техшюв i шкiльних гурткiв. Пробнi заняття проводились у школах №6 i №7 м. Ялти, а також у Сшферожш на станцп юних технiкiв (В. М. Касатюн).
Формування змiсту значною мiрою залежало ввд стану обчислювально! технiки — це був час ЕОМ першого i другого поколшь. Практично школярi в тi роки не мали можливосп працю-
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2005. — №6.
3
вати на ЕОМ. Створеш навчальш програми цих роюв не включали роздЫв, пов'язаних з без-посереднiм розв'язуванням задач на ЕОМ. Головна увага в перших програмах з основ юберне-тики для школярiв мiстили питання загально! юбернетики i 11 математичного апарату.
Значно змшився характер дослiджень у 1963 рощ, коли в Криму було створено Малу ака-демiю наук школярiв Криму «Искатель», яка стала базою для проведення наукових експериме-нтiв. Тодi ж виникли творчi зв'язки колективу педагогiв Криму з професшними вченими-фахiвцями 1нституту юбернетики АН УРСР. Ученi разом з педагогами намггили програму проведення занять з дпъми з окремих тем. У перiод проведення лигах наукових шкiл МАН вони також проводили заняття з школярами. У процес експерименту добирався змiст навчального матерiалу та методика навчання. У таюй роботi протягом багатьох роюв брали участь професо-ри К. Л. Ющенко, Б. М. Малиновський, А. А. Стогнш, А. Ф. Верлань, I. В. Серпенко.
Крiм роботи в лiтнiх школах, неабияке значення мала робота протягом всього року у створених при МАН навчальних пiдроздiлах. Одна з версш програми була опублiкована в жур-налi «Юбернетика» в 1972 рощ.
На початку 1960-х роюв експериментальне навчання елементiв кiбернетики розпочалося також у Москы (В. С. Ледньов). Згодом до цього науково-методичного дослвдження активно долучився О. А. Кузнецов, учень В. С. Ледньова. На основi результатiв теоретично-експериментально! роботи автори роблять висновок про те, що вивчення кiбернетики повинне увшти до змiсту загально! середньо! освгга як окремий предмет [Леднев В. С., Кузнецов А. А. Перспективы изучения кибернетики в средней школе // Советская педагогика. — 1975. — №6]. Проте окремого предмета введено не було, але все ж таки дослвдникам вдалося домогтися офь цшного включення курсу «Основ юбернетики» загальним обсягом 140 годин (по 70 годин у IX i X класах) до числа факультативних курив загальноосвгшьо! школи [Леднев В. С., Кузнецов А. А. Программа факультативного курса «Основы кибернетики» // Математика в школе. — 1975. — №1].
Одним з аспеклв дослвдно! роботи щодо включенню елементiв юбернетики в програму для учшв та студенлв з 1967 року пов'язаний з використанням алгоритмiчних систем Е. Поста, А. Тьюршга, А. Маркова. Згодом було побудовано (В. М. Касатюн) дакга моделi машин Поста, Тьюртаа, Маркова, використання яких давало змогу вводити школярiв в суть програмування. Певний досвiд використання моделi машини Поста i полiгону лопчних структур був описаний в спшьнш роботi В. М. Касаткiна i О. А. Кузнецова [В. М. Касаткин, А. А. Кузнецов. Полигон логических структур. Описание и набор заданий. — М.: НИИСИМО АПНСССР, 1974. — 32 с.].
Для тдтримки навчання елеменлв юбернетики в 1960-70-х роках було створено низку навчально-методичних поЫбниюв для школярiв та вчш^в. Часто навчальнi матерiали для школярiв видавались у формi науково-популярних видань. Наведемо деякi з робгт цього перiоду:
Касаткин В. М. Элементы анализа и синтеза простейших автоматов в школьном курсе математической логики // Математика в школе. — 1964, №1.
Касаткин В.М., Волкобой Л. В., Переход И. О. Элементы кибернетики школьнику. — К.: Институт кибернетики АП УССР, 1965. — 250 с.
Касаткин В. М. Азбука кибернетики. — М.: Молодая гвардия, 1968. — 160 с. (Книга пе-рекладена в Болгарп, 1спанп, Угорщиш, Японп).
Касаткин В. М. Секреты кибернетики (для старших классов). — К.: Рад. школа, 1971. —
190 с.
Леднев В. С., Кузнецов А. А. Начала кибернетики. Учебные материалы для учащихся. — М., 1968.
Леднев В. С., Кузнецов А. А. Перспективы изучения основ кибернетики в средней школе // Советская педагогика. — 1975. — №6.
Кузнецов А. А. Основы кибернетики // Содержание углубленного изучения физики в средней школе. — М.: Педагогика, 1974.
Кузнецов А. А. Изучение факультативного курса «Основы кибернетики». Факультативные занятия в средней школе. — М.: Педагогика, 1978.
Касаткин В. М. Введение в кибернетику: Пособие для факультативных занятий в 9 классе. — К., 1976.
4
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
Шсля появи перших ЕОМ в науково-дослвдних закладах, вузiвських центрах з'явилися фахiвцi-ентузiасти, якi органiзовували групи учнiв з вивчення елеменлв програмування для ЕОМ. Така практика почала здшснюватися з 1960-х рокiв в рядi центрiв (Новосибiрськ, за учас-тю математика-програмiста, майбутнього академiка АН СРСР i органiзатора робiт з впрова-дження першо! версп шюльно! iнформатики А. П. Сршова; Ки!в, В. М. Глушков, його учш од-нодумщ; Москва, С. I. Шварцбурд та iншi).
Згодом навчання програмування одержало доволi широке поширення як дiяльнiсть, яка доповнювала становлення вузiвських курсiв з програмування i застосування ЕОМ.
Учитель був i е ключовою фiгурою впровадження в навчальний процес як елеменлв ш-форматики (програмування, кiбернетики), так i сучасних iнформацiйно-комунiкацiйних техно-логiй. Отже, пiдготовка вчителя — ключ до забезпечення (на рiзних етапах ставилися рiзнi за-вдання) алгоримчно! культури, комп'ютерно! грамотностi, шформацшно! культури учшв.
У кiнцi 50-х - на початку 60-х розпочалося вивчення елеменлв юбернетики та основ програмування i в педагопчних вузах. Так, у 1960 рощ у Ки!вському державному педагопчному iнститутi iменi О. М. Горького (ректор — майбутнш академж АПН СРСР М. М. Шдтиченко) при кафедрi математичного аналiзу (завiдувач кафедри професор М. О. Давидов) було створено електронно-обчислювальну лабораторж> на базi ЕОМ «Мшськ-1» (заввдувач лабораторп А. М. Сахно, головний iнженер Е. В. Бурфан) на фiзико-математичному факультетi та розпоча-ли читати лекцп з основ обчислювально! технiки i програмування, теорп алгоршмв, математи-чно! логiки (професори В. С. Королюк, М. Я. Лященко, Я. В. Хромой). На б^ обчислювально! лабораторп КДП1 iменi О. М. Горького проходили обчислювальну та програмктську практику студенти математичних спещальностей практично всiх педагогiчних iнститутiв Укра!ни. На фь зико-математичному факультетi було ввдкрито спецiальнiсть «Математика та програмування», одержавши яку, випускники факультету могли вести в школi заняття з факультативних курсiв «Обчислювальна математика», «Елементи програмування», «Основи кiбернетики» тощо.
Згодом електронно-обчислювальну лабораторж> КДП1 iменi О. М. Горького було реорга-шзовано в головний обчислювальний центр Мшстерства освiти УРСР, директором якого був призначений В. Ю. Биков.
Усе частше почали з'являтися навчальш поибники для студентiв вищих навчальних за-клад1в, зокрема педагогiчних з основ програмування, обчислювально! техшки, обчислювально! математички. Зокрема це:
Гнеденко Б. В., Королюк В. С., Ющенко Е. Л. Элементы программирования. Учебное пособие для вузов. — М.: Физматгиз, 1961. — 348 с. (друге видання у 1963 рощ).
Глушков В. М., Ющенко Е. Л. Вычислительная машина. — К., 1962.
Ющенко Е. Л. Адресное программирование. — К.:Гостехиздат УССР, 1963. — 288 с.
Китов А. И., Криницкий Н. А. Электронные цифровые машины и программирование. — М,: Физматгиз, 1959.
Трахтенброт Б. А. Алгоритмы и машинное решение задач. — М.: Гостехиздат, 1957.
Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.А. Алгебры. Языки. Программирование. — К.,
1974.
Лященко М.Я. Математичт машини i програмування з практикумом. Навчальний поЫб-ник для фiзико-математичних факультепв педагопчних шститулв. — К.: Вища школа, 1971.
Першим навчальним поЫбником для студенлв фiзико-математичних факультета педагопчних шститулв Укра!ни з курсу «Алгоритми i математичш машини» була книга авторiв Л. А. Калужнiна i В. С. Королюка [Л. А. Калужнш, В. С. Королюк. Алгоритми i математичнi машини. — К.: Радянська школа, 1964. — 284 с.]. Такий курс автори читали протягом юлькох роюв у Ки!вському педагопчному шститул iменi О. М. Горького. Книга мктила елементи ма-тематично! логiки, теорil алгоритмiв, основи програмування для ЕОМ.
Зазначимо, що з навчальною метою для опису обчислювальних процесiв там було вперше в СРСР запропоновано певну алгоримчну мову з укра!номовною лексикою, коли учш могли описувати алгоритми, користуючись рвдною мовою.
Через двадцять роюв, даючи нарис розвитку шюльно! шформатики, академiк А. П. вршов, вщзначаючи важливiсть однiеl зi сво!х робл [Ершов А. П., Звенигородский Г. А., Первин Ю. А., Юнерман П. А. ЭВМ в школе: Опыт формирования национальной программы
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2005. — №6.
5
//INFO 84, Febr. 6-10. Drezden, 1984/ Plenarvortarage. Bd.1. — S. 53-63], одним з ключових по-ложень називае «выдвижение альтернативы Бейсику в виде учебно-производственного языка высокого уровня с родноязычной лексикой» [А. П. Ершов. Школьная информатика в СССР: от грамотности — к культуре // Информатика и компьютерная грамотность. — М,: Наука, 1988. — С. 6-23].
Як бачимо, аналопчна вдея була запропонована ще у 1964 рощ та реалiзована в згаданому вище навчальному поибнику.
Зазначимо, що офщшно курс програмування для ЕОМ у навчальних планах фiзико-математичних факультетiв вищих педагогiчних навчальних закладiв з'явився в 1964 рощ тд назвою «Математичт машини i програмування з обчислювальним практикумом». У 1970 роцi навчальт плани цих навчальних закладiв вводиться оновлений курс «Обчислювальт машини i програмування» ^ля 50 год.), до того ж, змкт програми цього курсу явно не вiдповiдае перс-пективним напрямам розвитку програмування. Наступна офщйна версiя програми синтетичного курсу «Обчислювальна математика i програмування» (1976 рж) уже вiдводила на програмування близько 70 годин i передбачала, зокрема, ознайомлення з мовою програмування високого рiвня Алгол-60.
Як уже зазначалося, першi спроби навчання програмування учтв припадають на кшець 1950-х - початок 60-х рокв. Поштовхом до створення перших офщшних навчальних програм з курсу програмування, орiентованого на учнiв середтх шкш, послужила поява на початку 1960-х рокв шкiл з математичною спецiалiзацiею, якi передбачали передпрофесшну пiдготовку об-числювачiв-програмiстiв на базi загальноï середньоï освiти. Вiдомим на цей час був експери-мент С. I. Шварцбурда на базi одного з клас1в 425-оï школи м. Москви.
Розвиток мережi шкш зi спецiалiзацiею в галузi програмування сприяв появi публiкацiй i методичних розробок, присвячених питанням навчання програмування учтв:
Шварцбурд С. И. Из опыта работы с учащимися 9 класса, овладевающими специальностью лаборантов-програмистов // Математика в школе. — 1960. — №5.
Шварцбурд С. И. Математическая специализация учащихся средней школы: Из опыта работы №444 г. Москвы. — М. : Просвещение, 1963.
Шварцбурд С. И. О подготовке програмистов в средней общеобразовательной школе // Математика в школе. — 1961. — №2.
Обучение в математических школах: Сб. ст. / Сост. С. И. Шварцбурд, В. М. Монахов, В. Г. Ашкинузе. — М.: Просвещение, 1965.
Популяртстю в ri роки користувалися шдготовлет для шкш з математичною спецiалiза-щею навчальт поЫбники, яю базувалися на системi програмування в змютових позначеннях А. Л. Брудно.
Гутер Р. С., Овчинский Б. В., Резниковский П. Т. Программирование и вычислительная математика. — М. : Просвещение, 1965.
Резниковский П. Т., Монахов В. М. Программирование для одноадресных машин. — М. : Просвещение, 1968.
Ц книги значною мiрою сприяли становленню факультативних курив з програмування i обчислювальноï математики.
Вагоме значення на пропедевтичному етат навчання шформатики в школi та у вищому педагопчному навчальному складi мали розробки Г. М. Бритавського (м. Одеса).
З уведенням у середню загальноосвгтню школу факультативних занять як новоï форми навчальжй роботи, спрямоважй на поглиблення знань i розвиток штереив i здiбностей учнiв (урядова постанова «О мерах дальнейшего улучшения роботи средней общеобразовательной школы», 1966), розпочалася робота з оргатзацп факультативiв з математики i ïï застосувань. Зокрема, вводилися таю факультативт курси як «Програмування», «Обчислювальна математика», «Векторт простори i лшшне програмування». ïх постановка в тiй чи шшш мiрi передбачала використання ЕОМ. З цими курсами, особливо з першими двома, пов'язаний довгий i свое-рiдний етап поступового впровадження елементiв програмування в середню школу. Своерщ-нiсть цього процесу характеризуеться ще й тим, що факультативт заняття ( на ввдм^ вщ шкiл з математичною спецiалiзацiею) частiше всього були розрахованi на «безмашинне» навчання,
6
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
що вимагало пошуки методично оригшальних пiдходiв, якi базувалися на виявленш загально-ocBiTHboï сутностi алгоримзацп i програмування.
Згодом були рекомендован ще й такi факультативнi курси: «Системи числення й ариф-метичш пристроï ЕОМ» (VII кл.), «Алгоритми i програмування» (VIII кл.), «Основи юбернети-ки» (IX, Х кл.), «Мови програмування» (Х кл.). Основш методичнi проблеми, пов'язанi з розро-бкою методичних систем навчання елеменлв програмування i кiбернетики в рамках спещаль-них факультативних курсiв того часу знайшли вiдображення в роботах:
Лященко М. Я. Програмування. Спецкурс факультативних занять з математики в 9 кла-сах. — К.: Радянська школа, 1973. — 199 с.
Монахов В. М. Программирование. Факультативный курс: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1974.
Лапчик М. П. Основы программирования: Учебное пособие для учащихся. — М.: НИИ СИМО АПН СССР, 1972.
Жалдак М. I. Ковбасенко Б. С., Рамський Ю. С. Обчислювальна математика: Спещальний курс факультативних занять у 9 i 10 класах. — К.: Радянська школа, 1973. — 184 с. Характерною особливктю останнього курсу було те, що вм розглядуваш чисельш методи розв'язування математичних задач (наближене розв'язування рiвнянь за методом дшення промiжку навпш, хорд, дотичних, леращй, методи розв'язування систем лшшних рiвнянь, штерполювання фун-кцiй, чисельне iнтегрування за методами прямокутниюв, трапецiï, парабол тощо) супроводжу-валися описами вiдповiдних алгоримв запропонованою авторами умовною навчальною алго-ритмiчною мовою (УНАМ) разом з графiчними схемами алгоритмiв.
Гутер Р. С., Полунов Ю. Л. Математические машины. Очерки вычислительной техники: Пособие для учителей. — М.: Просвещение, 1975. — 287 с.
З середини 1970-х роюв почали з'являтися поибники для вчителiв та учшв з курив програмування алгоримчними мовами. Це, зокрема, таю:
Антипов И. Н. Алгоритмический язык Алгол-60. — М.: Просвещение, 1975.
Жалдак М.1., Рамський Ю.С. Елементи програмування. Поибник для вчителiв. — К.: Радянська школа, 1976. — 208 с. У книзi подаються арифметичш основи ЕОМ, елементи матема-тичноï логiки та деякi ïï застосування в теорiï комбiнацiйних схем, алгоритми обчислювальних процесiв (лiнiйних, з розгалуженнями, циклiчних) та ïх описи умовною навчальною мовою та приклад ïх трансляцп на актуальну на той час машинну мову триадресжй ЕОМ. Крiм того, до-сить докладно розглядаеться мова програмування високого рiвня Фортран, подаються вiдомостi про деяю iншi мови програмування.
Абрамов С. А., Антипов И. Н. Программирование на упрощенном Алголе. — М.: Наука,
1978.
Лященко М. Я., Козин А. С. Алмир: Первые шаги в программирование. — К.: Вища школа, 1979. — 95 с. ^блютека фiз.-мат. школи).
Розпочато роботу з автоматизацл навчального процесу.
На особливу увагу заслуговують пращ О. М. Довгялло, присвячеш комп'ютернш тдтри-мцi навчання рiзних предметiв, створення систем програмування курив навчального призна-чення.
Характеризуючи етап розвитку i впровадження спещальних факультативних курив з програмування i юбернетики, слвд зазначити, що в цшому вони не набули масового поширення. Це було пов'язано з двома головними причинами: нешдготовлешстю вчителiв i незабезпечешс-тю шкiл вiдповiдною матерiально-технiчною базою. Далась взнаки також вдейна переорiентацiя лiтератури з програмування, що затягнулася, зумовлена помiтним уже в той час вщставанням СРСР в галузi виробництва ЕОМ. Усе це призвело до того, що ще в середиш 1970-х роюв про-понувалася значна частина навчальних поибниюв, побудованих на застарiлих пiдходах до про-грамування.
З другоï половини 1970-х по 1985-i роки методисти значну увагу придiляли питаниям впровадження в навчальний процес мiкрокалькуляторiв. Результати проведежй експеримента-льноï перевiрки використання калькулятс^в у навчальному процесi загальноосвiтньоï школи дали тдставу Мiнiстерству освiти СРСР прийняти рiшення про введення непрограмнованих
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
7
калькулятс^в в навчальний процес масовоï школи (Об использовании микрокалькуляторов в учебном процессе // Математика в школе. — 1982. — №3).
Використання в навчальному процес мжрокалькулятс^в надало змогу значно зменшити витрати навчального часу на рiзноманiтнi обчислення, а завдяки цьому бшьше розв'язувати змiстовних задач, формувати навички роботи з автоматичними пристроями, удосконалювати методики навчання шкшьних дисциплiн, особливо природничо-наукового циклу.
В Украïнi експеримент з упровадження мiкрокалькуляторiв (типу МКШ-2) в загальноос-вiтню школу проводився пiд керiвництвом М. I. Шкшя та З. I. Слепкань.
Для вчителiв та учнiв було тдготовлено навчально-методичнi посiбники, зокрема:
Ковалев М. П., Шварцбурд С. И. Электроника помогает считать. Пособие для учителей. — М.: Просвещение, 1978.
Слепкань З. I. Обчислення на мжрокалькуляторах. Поибник для вчителiв. — К.: Радянсь-ка школа, 1985. — 192 с.
З поширенням програмованих мiкрокалькуляторiв («Электроника БЗ-34», «Электроника МК-56», «Электроника МК-54» тощо) з'явилася низка методичних розробок з використання цих моделей не тiльки для прискорення обчислень, а й для навчання учшв основ програмування i навпъ управлiння навчальним процесом.
Сагардян М. К., Кузнецов Э. И. Обучение элементам программирования на базе электронных клавишных машин // Математика в школе. — 1980. — №1.
Ю. А. Белый. Электронные микрокалькуляторы и техника вычислений. — М.: Знание, 1981. — 64 с.
Блох А. Ш., Павловский А. И., Пенкрат В. В. Программирование на мжрокалькулято-рах. — Минск, 1981.
Жалдак М. I., Рамський Ю. С. Програмування на мжрокалькуляторах: ПоЫбник для са-моосвгга вчш^в. — К.: Радянська школа, 1985. — 226 с.
В останньому поЫбнику продемонстровано можливост автоматизацп деяких обчислюва-льних процесiв за допомогою програмованих мжрокалькулятс^в. Елементи програмування для калькуляторiв розглядаються на осжш навчальноï алгоритмiчноï мови, близь^ до мов високо-го рiвня. Розглядаються також питання автоматизацп програмування, подаються елементи мови програмування високого рiвня PL/1.
Лященко М. Я., Следзшський I. Ф. Програмування на ЕКОМ: Поибник для факультативних занять у 9-му клаЫ. — К.: Радянська школа, 1987. — 116 с.
Зазначимо, що на той час за ввдсутносп персональних комп'ютерiв у навчальних закладах Украïни використання програмованих мiкрокалькуляторiв давало змогу на цшком достат-ньому рiвнi опанувати основи алгоримзаци i програмування не надто складних обчислюваль-них процесiв i отримати основи знань, необхiдних для опанування програмування для доскона-лiших комп'ютерiв. У перiод з 1980-1985 роках до появи в школах i педагопчних ушверсите-тах перших персональних комп'ютерiв «Ямаха», використання програмованих мжрокалькуля-торiв забезпечувало можливiсть без особливих втрат вiдмовитись вiд використання в процес вивчення основ програмування в школах i педагопчних ушверситетах кнуючих на той час дорогих, громiздких i морально застарiлих ЕОМ типу Урал, Мшськ (Мшськ-1, Мшськ-2, Мшськ-22), еС (еС-1022, œ-1033, еС-1040 тощо) та iнших.
Яюсно новий етап у розвитку впчизняжй обчислювальноï технiки, пов'язаний з появою мiкропроцесорiв, почався в другiй половит 1970-х роюв. Академiк А. П. ершов цей етап нази-вав реальним початком шкiльноï iнформатики [А. П. Ершов. Школьная информатика в СССР. От грамостности — к культуре. // Информатика и компьютерная грамостность. — М.: Наука, 1988. — С. 6-23].
Одшею з найважливiших передумов реального початку шкшьжй iнформатики стала практична потреба у rn^i комп'ютерно-грамотного поколiння молодих людей у зв'язку з ма-совим впровадженням обчислювальноï технiки у виглядi ПЕОМ i вмонтованих мiкропроцесо-рiв. Це збудило нову хвилю дослвджень з проблем впровадження комп'ютерiв та основ програ-мування в школу.
Одним з мкць, де сформувалася iнтегрована концепц1я шкшьжй iнформатики, пiдкрiпле-на певним практичним досвiдом, був Новосибiрський науковий центр Сибiрського вiддiлення
8
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
АН СРСР. Тут тд керiвництвом А. П. Сршова при вщдшенш ОЦ Сибiрського вiддiлення АН СРСР була створена шщативна «сибiрська група шкiльноï iнформатики». Основнi програмш положення членiв njeï групи (А. П. Сршов, Г. О. Звенигородський, Ю. О. Первiн) сприяли згодом розвитку нащональжй програми комп'ютеризацл школи, що була опублiкована в 1979 рощ [Ершов А. П., Звенигородский Г. А., Первин Ю. А. Школьная информатика (концепции, состояние, перспективы): Препр. №52. Новосибирск: ВС СО АП СССР, 1979. — 152 с.]. Ввддш шфо-рматики ОЦ СВ АН СРСР став шщатором i центром проведення всесоюзних заочних олiмпiад школярiв з шформатики, лiтнiх всесоюзних шкiл юних програмiстiв, заочноï школи юних про-грамiстiв (спiльно з журналом «Квант») та шших форм роботи з учнями (А. П. Сршов, Г. О. Звенигородський, Ю. О. Первш, Н. А. Юнерман та ш). Значний внесок у результати дш-льностi сибiрськоï групи шкiльноï шформатики вшс Г. О. Звенигородський (1952-1984), що очолював у той час роботи зi створення iнтегрованоï системи програмування «Школьница» — системи програмування, спещально орiентованоï на шкiльний навчальний процес. Для ^eï системи було специально розроблено навчальнi мови програмування Робик i Ратра.
Звичайно, концепция шкiльноï iнформатики склалася не тшьки в Новосибiрську. Протягом майже трьох десяткiв рокiв активно працювали рiзнi групи фахiвцiв з Вшьнюса, Казанi, Киева, Красноярська, Кургана, Лешнграда, Мшська, Москви, Свердловська, ймферополя, Тарту, Таллiна, Тбiлiсi, Харкова ш. I все ж слвд вiддати належне Новосибiрському колективу тд кер1вництвом А. П. Сршова, який здшснив деяку iнтегративну мiсiю. Були створен всi необ-хiднi передумови для державних рiшень щодо комп'ютеризацп шкiльноï освiти та введення вь дповiдного навчального предмета.
Поштовхом до здшснення конкретних органiзацiйно-методичних заходiв у галузi комп'ютеризацiï школи стали «Основш напрями реформи загальноосвиш^ i професшжй шко-ли» (Основные направления реформы общеобразовательной и профессиональной школы: Сб. док. и материалов. — М.: Политиздат, 1984). Одним з основних завдань шкiльноï реформи того часу було введення в навчально-виховний процес шформатики й обчислювальжй техшки i за-безпечення загальноï комп'ютержй грамотностi молодi. Наприкiнцi 1984 року тд кураторством ОЦ СВ АН СРСР (А. П. Сршов) i науково-дослвдного шституту змiсту i метсдав навчання АПН СРСР (В. М. Монахов) iз залученням групи педагопв-шформатиюв з рiзних регiонiв краь ни розпочалась робота зi створення програми нового загальноосвгшього предмета для загаль-ноосвiтньоï школи, що отримав назву «Основи iнформатики й обчислювальноï технiки». До се-редини 1985 року така програма була створена i схвалена Мшстерством освiти СРСР (Основы информатики и вычислительной техники: Програма среднеобразовательных школ: Рек. гл. управ. школ М-ва просвещения СССР/ Сост. А. А. Кузнецов, С. И. Шварцбурд, Г. М. Нурму-хамедов, Д. О. Смекалин, Я. Э. Гольц, С. А. Бешенков, В. К. Белошапка, Ю. А. Первин, Э. Ю. Красс, Э. И. Кузнецов, М. П. Лапчик, Н. В. Апатова / Под редакцией А. П. Ершова, В. М. Монахова, Л. Н. Прескухина // Математика в школе. — 1985. — №3. — С. 4-7.
Наступним урядовим ршенням було схвалено й головний стратепчний шлях, що давав змогу швидко виршити задачу формування комп'ютержй грамотност молодi — введення з 1 вересня 1985 р. в середню школу обов'язкового предмета «Основи шформатики i обчислюва-льжй технiки». Услiд за програмою були шдготовлеш пробнi навчальнi посiбники для учшв i вчителiв: Основы информатики и вычислительной техники. Пробное учебное пособие для средних учебных заведений. Под редакцией А. П. Ершова и В. М. Монахова. В 2-х ч. — М.: Просвещение, 1985 (ч. I) - 192 с.,1986 (ч. II) — 96 с.
Изучение основ информатики и вычислительной техники: Пособие для учителей / Под редакцией А. П. Ершова, В. М. Монахова/ — М.: Просвещение, 1985. — Ч. 1, Ч.2.
В Украш було тдготовлено поибники з шформатики А. Ф. Верланем i В. М. Касаткшим: Основы информатики и вычислительной техники. Пробное учебное пособие для 9 класов средней школы. Ч. 1. — К.: Радянська школа, 1985. — 160 с., Основы информатики и вычислительной техники. Пробное учебное пособие для 10 класов средней школы. Ч. 2. — К.: Радянська школа, 1985. — 160 с.
Основы информатики и вычислительной техники. Методические указания для учителей. А. Ф. Верлань, В. М. Касаткин, И. Ф. Тесленко. — К.: Радянська школа, 1985. — 99 с.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2005. — №6.
9
Зазначимо, що на першому Всесоюзному конкурс навчальних посiбникiв з шформатики посiбник А. Ф. Верланя i В. М. Касаткiна зайняв трете мiсце, посiбник за редакщею А. П. ершова i В. М. Монахова — друге мкце, перше мкце не присуджувалось.
Уже в 1985 рощ було видано навчальний поСбник для професшно-техшчних училищ «Основы информатики и вычислительной техники». — К.: Вища школа, 1985, автори М. I. Жалдак, Н. В. Морзе. Цей поСбник було перевидано в тому ж видавництш 1986 року, а в 1987 Держагропром УРСР замовив ще один окремий тираж цього ж поСбника для середшх навчальних закладiв в системi Держагропрому.
У 1988 р.видано поСбник Библиотека учебных алгоритмов. —К.:Радянська школа, 1988. — 133 с. (автор Л. I. Бшоусова); у 1989 рощ М. I. Жалдак i Н. В. Морзе видали наочний поСбник з шформатики тд назвою Начинаем диалог с ЭВМ. — К.: Вища школа, який розш-шовся тиражем близько 200 тисяч екземплярiв.
Для навчання нового предмета протягом лги 1985 i 1986 рр. було проведено штенсивну курсову тдготовку вчителiв математики i фГзики, а також органiзаторiв освгга. Здшснювалась також прискорена поглиблена тдготовка в галузi шформатики й обчислювальжй технiки май-бутшх молодих учителiв, випускниюв фiзико-математичних факультета 1985-1986 рр.
Проводились рiзноманiтнi семшари, курси для шдготовки також викладачiв вищоï шко-ли. Так, Всесоюзний семшар викладачiв-iнформатикiв було проведено у березш-кштш 1985 року в м. Зеленоградi (Московська область). А за наказом МО СРСР i МО УРСР аналопчний семшар було проведено 18 лютого-2 березня 1985 року на базi Кшвського державного педагогч-ного шституту Гмен О. М. Горького для вчителiв-методистiв (методичних кафедр математики i фГзики) педагогiчних шститулв краïни з питань шдготовки вчителiв математики i фГзики зага-льноосвпшх шкш до викладання курсу «Основи iнформатики i обчислювальжй технiки».
Слад зазначити, що до моменту введення iнформатики в середню школу рiвень комп'ютерноï шдготовки випускниюв фiзико-математичних факультетiв педвузiв, що працю-вали у той час у школГ, в цшому не ввдповвдав вимогам навчання курсу ОЮТ.
Впровадження шкшьного курсу шформатики в школу, формування основ комп'ютержп грамотности шформацшжй культури вимагало розв'язання низки психолого-педагоочних проблем. Частина з них знайшла розв'язання в роботах:
Монахов В. М. Психолого-педагогические проблемы обеспечения компьютерной грамотности учащихся // Вопросы психологии. — 1985. — №3. — С. 14-22.
Машбиц Е. И. Компьютеризация обучения: Проблемы и перспективы. — М.: Знание, 1986. — 80 с.
Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере обучения: Проблемы и перспективы. — М.: Педагогика, 1987. — 264 с.
Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая наука — реформе школы). — М.: Педагогика, 1988. — 192 с.
Машбиц Е. И., Бабенко Л. П., Верник Л. В. и др.; / Под редакцией А. А. Стогния и др. Основы компьютерной грамотности. — К.: Вища школа, Головное издательство, 1988. — 215 с.
Машбиц Е. И., Андриевская В. В., Комиссарова Е. Ю. Диалог в обучающей системе. — К.: Вища школа, 1989. — 184 с.
25.06.1986 року ршенням Колегп Мшстерства освгга УРСР була затверджена республь канська цшьова комплексна науково-дослвдна програма «Комп'ютер у школГ i педагопчному навчальному закладЬ>, яка виконувалася протягом 1986-1991 рокв. Головною оргашзащею було затверджено Кшвський державний педагопчний шститут Гмеш О. М. Горького (ниш НПУ Гмеш М. П. Драгоманова), науковий керГвник програми — ректор шституту М. I. Шкшь.
Склад координащйжй ради з керГвництва програмою: Шкшь М. I. — керГвник програми, голова ради; Жалдак М. I. — заступник керГвника програми, голови ради, керГвник напряму; Рамський Ю. С. — секретар ради, кер1вник напряму; Долина В. Д. — керГвник напряму; Машбиць Ю. I. — кер1вник напряму; Слепкань З. I. — керГвник напряму; Болюбаш Я. Я. — член ради; Вовк В. Я. — член ради; Ломакович А. М. — член ради; Раков С. А. - член ради.
У виконанш програми брали участь НД! педагопки i психологи, педагопчш Гнститути Украïни, Кигвський, СГмферопольський, ЧернГвецький унГверситети, Iнститут кГбернетики АН УРСР, ряд середтх шк1л.
10
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
Програма передбачала розробку актуальних проблем впровадження електронно-обчислювально! технiки в навчально-виховний процес шкiл i педагогiчних навчальних закладiв:
• методологiчних, психолого-педагогiчних проблем, пов'язаних з пiдвищенням iдейно-теоретичного рiвня вивчення основ наук в школi i ВНЗ, удосконалення форм i методiв навчання, формування шзнавально! активност школярiв, студен-тiв, розвиток у них вмшь й навичок навчально! дiяльностi в умовах комп'ютеризацп навчального процесу;
• проблем науково-методичного, техшчного i органiзацiйного забезпечення якостi навчального процесу в умовах його комп'ютеризацй.
Робота, проведена в рамках програми, була тдпорядкована метi — розв'язання завдання, яке було поставлене перед народно! освггою: забезпечити загальну комп'ютерну грамотшсть учшвсько! молодi.
Робота проводилася за такими напрямами:
• Методолопчш, психолого-педагогiчнi, психофiзiологiчнi основи застосування електронно-обчислювально! технiки в навчально-виховному процесi (науковий керiвник — Машбиць Ю. I.).
• Змкт, органiзацiя i методика навчання основ шформатики й обчислювально! те-хнiки в загальноосвiтнiй i професiйнiй школi, удосконалення навчально-виховного процесу в умовах комп'ютеризацп (науковi керiвники — Рамсь-кий Ю. С., Слепкань З. I.).
• Змкт, органiзацiя i методика навчання шформатики та обчислювально! техшки в педагопчних навчальних закладах, удосконалення навчально-виховного процесу в умовах комп'ютеризацп (науковий керiвник — Жалдак М. I.).
• Розробка педагопчних програмних засоб1в i методики !х використання (науковий керiвник — Долина В. Д.).
• Удосконалення навчально-методичного забезпечення комп' ютерного всеобучу (науковий керiвник Ломакович А. М.).
У рамках програми була виконана значна робота. За результатами дослвджень тдготов-лено й опублшовано низку програм, навчально-методичних поСбниюв для учнiв, студентв, учителiв, прикладне прорамне забезпечення з ряду предмепв. У рамках програми було проведено три (1987, 1989, 1991 роки) мiжвузiвськi (крш вузiв Укра!ни брали участь педагогiчнi вузи Болгарп, Нiмеччини, Польщi, Чехословаччини) науково-практичнi конференцй.
Для надання оперативно! методично! допомоги вчителям шформатики в листопадi 1986 року в республшанськш газетi "Радянська освгга" було вiдкрито спецiальну рубрику "На допо-могу вчителю шформатики". За замовленням Мiнiстерства освiти Укра!ни було пiдготовлено цикл методичних розробок 15 уроюв з основ шформатики та обчислювально! техшки, яю були опублшоваш протягом 1986-1987 рокiв (автори М. I. Жалдак, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський).
Вагомою складовою методично! системи навчання шформатики в школi та педагопчних ушверситетах у перюд 1985-1995 рокв були навчальш телеуроки. На Всесоюзному центральному телебаченню телеуроки проводив А. П. Сршов (20 телеурокiв, загальним обсягом порядку 100 годин ефiрного часу).
На замовлення Мiнiстерства освгга Укра!ни для учнiв i вчигелiв загальноосвiтнiх шкiл Укра!нське республiканське телебачення з 1985 року теж транслювало телеуроки. У 1985 роцi телеуроки проводив доцент В. Биць (НДУ iменi Т. Шевченка). Протягом наступних десяти ро-к1в 1986-1995 роках) телеуроки проводив професор Ю. С. Рамський (НПУ iменi М. П. Драгоманова). Сценарп телепередач були розроблеш ним же. Усього було розроблено i проведено 125 тридцятихвилинних телеуроюв, що було не менш значущим, нiж навчальний посiбник вiдповiдного змкту.
Щодо навчальних посiбникiв зазначмо, що вм вони до 1988 року мали програмктське спрямування, хоча з поступовим поширенням персональних комп'ютерiв та !х програмного забезпечення як загального, так i спецiального призначення все бiльше було зрозумiлим, що вмь ти працювати з комп'ютером жт^бно навчити всiх учнiв, тсда, як програмувати будуть далеко не ви з них (можливо 3-5%).
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
11
У 1988 рощ авторським колективом у складi М. I. Шюля, М. I. Жалдака, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамського було опублжовано посiбник для вчителш Изучение языков программирования в школе. — К. Радянська школа, 1988. — 272 с., у якому вперше в СРСР було запропоновано так званий користувацький ухил в навчанш шформатики, коли на перший план ставлять вивчення основ сучасних шформацшних технологш, а вивчення основ програмування переходить на другий план, а iнодi (в навчальних закладах гумаштарного спрямування) i зовим опускаеть-ся, хоч курс шформатики при цьому може бути доволi Грунтовним.
Такого пiдходу у навчанш шформатики зараз дотримуються у бшьшост краïн свiту, зокрема в Росп, Бiлорусi, Болгарiï, Польщi та шших.
У 1996 рощ Мшстерством освли Украïни було затверджено нову програму шкшьного курсу iнформатики, побудованого на засадах користувацького ухилу у навчанш цього предмета. Автори nieï програми М. I. Жалдак, Н. В. Морзе, Г. Г. Науменко. Експериментальний варь ант програми авторами був опублжований в 1993 рощ. Удосконалений варiант програми, в якому враховуються природш змiни в апаратному та програмному забезпеченнi сучасних шформацшних систем, шдтверджено Мшстерством освгга i науки Украïни в 2001 рощ. Ця програ-ма дie дои й побудована на вже означених засадах.
Автори бшьшост сучасних украïнських шдручниюв i навчальних поЫбниюв дотримуються означеноï вище щлком логiчноï та природноï концепцп навчання iнформатики в школГ й педагопчному утверситетг
Серед таких навчальних поЫбниюв i шдручниюв можна назвати:
Жалдак М. I., Рамський Ю. С. Шформатика. Навчальний поибник для студенлв фГзико-математичних факультетГв педагопчних шститулв. — К.: Вища школа. 1991. — 320 с.
Руденко В. Д. Макарчук О. М. Патланжоглу М. О. Практичний курс шформатики / За ред. Мадзшона В. М. — К.: Фешкс, 1997. — 304 с.
Шформатика: Шдруч. для учшв 10-11 кл. загальноосв. серед. шкш / А. Ф. Верлань,
H. В. Апатова. — К.: Квазар-Мкро, 1998. — 200 с.
З 1989 року при кафедрГ шформатики НПУ Гмеш М. П. Драгоманова працюе щомкячний Всеукрашський науково-методичний семшар з проблем шформатизаци навчального процесу (кер1вники акад. М. I. Жалдак, проф. Ю. С. Рамський). За результатами семшару виходить що-рГчний фаховий збГрник наукових праць «Комп'ютерно-орГентованГ системи навчання».
З 1998 р. виходить журнал «Комп'ютер у школГ та омЧ» (головний редактор
B. Д. Руденко), з 1999 року — газета ««Информатика» (головний редактор Н. В. Вовковинська). Щ видання ввдграють значну роль у становленн методичноï системи навчання шформатики у школГ та педагопчному ушверситетг
Важливою складовою методичжй системи навчання шформатики в школГ та в педагопч-ному ушверситета стали учнГвськГ та студентськГ шкшьш олГмпГади з Гнформатики районних, обласних, республГканського та всесоюзного (до 1991 року) рГвшв.
Першу учнГвську республжанську олГмпГаду було проведено 1987 року в м. Черн1вцГ. На-ступш олГмпГади проходили в мГстах Хмельницький, ВГнниця, ДнГпропетровськ, КГровоград, Киïв, Суми, ТернопГль та Гн. Активну участь у шдготовщ та проведеннГ олГмшад брали М. I. Жалдак (голова журГ з 1997 р. до 2002 р., м. Кшв), Ю. С. Рамський (м. Ктв), С. А. Раков (м. Харкв), В. О. Бардадим (м. Киïв) — заступники голови журц Н. В. Морзе (м. Кшв),
I. I. Дмитренко (м. Полтава), О. В. Косив (м. ЛьвГв), Л. С. Кривокульський (м. ТернопГль), О. Я. Хижа (м. Дншропетровськ), О. I. Олшник (м. Бершадь Вiнницькоï областГ),
C. Я. Колесников (м. Ктв), М. З. Глузман (м. Вшниця), Ю. Я. ПаЫхов (м. Вшниця), В. В. Бондаренко (м. Кшв), Ш. I. ЯгГяев (м. Ктв), В. Д. Руденко (м. Ктв), I. Т. Костюк (м. Кигв) — члени журГ.
ПГдготовку та проведення студентських республГканських олГмпГад, яю до 2004 року проходили в Харювському нацГональному педагогГчному ушверситетГ Гмен1 Г. С. Сковороди, очо-лював С. А. Раков.
Шсля 1986 року з'явились навчальнГ поЫбники для вищих педагогГчних навчальних за-клад1в (вГдповГднГ програми були затверджеш у 1986 р. — Сборник №25. — М.: Просвещение), зокрема:
12
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
Заварыкин В. М., Житомирский В. Г., Лапчик М. П. Основы информатики и вычислительной техники: Учеб. пособие для физ.-мат. специальностей пед. институтов. — М.: Просвещение, 1989. — 205 с.
Есаян А. Р., Ефимов В. И., Лапицкая Л. П., Пащенко Э. А., Добровольский Н. М. Информатика: Учебное пособие для пед. спец. высших учебных заведений. — М.: Просвещение, 1991. — 288 с.
Слад зазначити, що в них розглядались в основному елементи алгоримзаци i програму-вання, а шших питань шформатики вони практично не мктили. У той час як у згаданому вище поСбнику для вчителГв «Изучение языков програмирования» (1988 р.) спочатку належна увага придГлялася поняттю шформацп, шформацшним технолопям (розглядалося прикладне програ-мне забезпечення), автоматизованим навчальним системам, а уже тодГ алгоритмiзацiï й програ-муванню (мовами Basic i Pascal). Щ ж iдеï були розвинул в поСбнику для студенпв педагопчних шститулв
Жалдак М. I., Рамський Ю. С. Iнформатика: Навчальний поСбник для студенпв фГзико-математичних факультета педагогГчних шститута. — К: Вища школа, 1991. — 320 с. У ньому розглянуто поняття шформацп, шформацшжй технологiï, автоматизованих шформацшних систем, систем штучного штелекту, iнформацiйноï моделг Подано вадомост про програмне забезпечення персональних комп'ютерГв. Значна увага придГляеться системам обробки текста, комп'ютерноï графши, електронним таблицям, базам даних i системам управлшня базами да-них, автоматизованим навчальним системам. Розглянуто основи алгоримзацп структур даних, мов програмування Бейсш i Паскаль; розглянуто питання iнтелектуалiзацiï комп'ютерГв, штучного штелекту (зокрема, експертш системи, подання знань i лопчний виввд), елементи мови Пролог.
У 90-х роках тривало формування методичжй системи навчання курсу шформатики, зокрема розвиток змкту курсу. Останнш значною мГрою пов'язаний з тенденщею посилення уваги до загальноосвпшх функцш курсу, потенцшних можливостей його використання для розв'язання загальних задач навчання, виховання i розвитку учшв, тобто з переходом ввд прик-ладних задач комп'ютерноï грамотност до повноцшного загальнонаукового навчального предмета. У цей перюд вийшли, зокрема, так! науковГ прац1:
Апатова Н. В. Развитие содержания школьного курса информатики. — М.: РАО ИОШ, 1993. — 132 с.
Жалдак М. I. Яким бути шкшьному курсу шформатики // Ком'ютер у школ! та мм'г — №1, 1998. — С. 3-8.
Рамський Ю. С., Балик Н. Р. Методичш основи вивчення експертних систем у школГ. — К.: Логос, 1997. — 114 с.
Биков В. Ю., Руденко В. Д. Системи управлшня шформацшними базами даних в освь ri. — К.:IЗМН, 1996.
В умовах швидких змГн i постшного вдосконалення засобГв ГнформацГйних технологГй особливоï уваги потребуе проблема вивчення теоретичних основ Гнформатики (особливо це стосуеться вищих навчальних закладГв), з якого мае розпочатися науково i методично обгрун-товане впровадження нових шформацшно-комушкацшних технологГй у навчальний процес за-гальноосвiтньоï школи та вищого педагопчного навчального закладу.
СлГд принагГдно зазначити, що перехвд до парадигми користувацького пГдходу в навчаннГ Гнформатики, який було здшснено, в цГлому був перспективним кроком. I все ж при ïï реалiзацiï з'явилися деяю негативнГ наслГдки, зокрема пов'язанГ з послабленням уваги до базовоï, фунда-ментальноï пГдготовки з Гнформатики (стосуеться особливо вищоï школи), при якш основною метою навчання е засвоення наукових основ, загальних методГв опрацювання iнформацiï засо-бами НIТ, а не просто елементарне оволодшня конкретними способами i прийомами роботи з певними програмними засобами. Знання теоретичних положень, покладених в основу функцю-нування того чи Гншого програмного засобу, дають змогу ефективнГше використовувати його в навчаннГ та професшнш дГяльностГ, полегшить адаптацГю до його нових версш або Гнших засо-бГв такого ж призначення.
Вивченню теоретичних основ Гнформатики присвячено, зокрема, роботи:
Науков1 записки. Сер1я: Педагоггка. — 2005. — №6.
13
Основи нових шформацшних технологш навчання: Поибник для вчител1в /Ю. I. Машбиць, О. О. Гокунь, М. I. Жалдак i ш . — К.: ВМН. — 1997. — 264 с.
Петрушин В. А. Экспертно-обучающие системы. - К.: Наукова думка, 1992. —190 с.
Рамський Ю. С. Лопчт основи шформатики: Навчальний поибник для студенлв. — К.: НПУ Гмет М. П. Драгоманова, 2003. — 286 с.
Следзшський I. Ф., Василенко Я. П. Основи шформатики: Поибник для студенлв. — Те-рнопшь: Навчальна книга — Богдан, 2003. — 160 с.
Рамський Ю. С., Цибко Г. Ю. Проектування та опрацювання баз даних: Поибник для вчителГв та студенлв. — Тернопшь: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 123 с.
Уведення в середню загальноосвлню школу загальноосвггаього предмета «Основи шформатики i обчислювальжй техшки» дало старт формуванню новоï галузГ педагопчжй науки, об'ектом якого е навчання шформатики. Згодом з'явилися книги з методики навчання шформатики. Це, зокрема, (на теренах колишнього СРСР):
Бочкин А. И. Методика преподавания шформатики: Учеб. пособие. — Минск: Вышэйшая школа, 1998.
Лапчик М. П.,Семакин И. Г., Хеннер Е. К. Методика преподавания шформатики: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательский центр «Академия», 2001. — 624 с.
Рамський Ю. С., Ьасьюв I. С., Школаенко О. Ю. Вивчення Web-програмування в школГ: Поибник для вчителГв. — Тернопшь: Навчальна книга — Богдан. — 2004. — 200 с.
Особливо значною вГхою в становленш i утверджент сучасжй методичжй системи навчання шформатики в школГ i в педагопчному ушверситет була поява в 2003-2004 роках навчального поЫбника для студенлв фГзико-математичних факультетГв педагопчних ушверситета професора Н. В. Морзе:
1. Методика навчання шформатики. Ч. 1. Загальна методика навчання шформатики. — К.: Навчальна книга, 2003. — 256 с.
2. Методика навчання шформатики. Ч. 2. Методика навчання шформацшних технологш. — К.: Навчальна книга, 2003. — 288 с.
3. Методика навчання шформатики. Ч. 3. Методика навчання основним послугам глоба-льжй мережГ Штернет. — К.: Навчальна книга, 2003. — 200 с.
4. Методика навчання шформатики. Ч. 4. Методика навчання основам алгоримзаци i програмування. — К.: Навчальна книга, 2004. — 368 с.
Разом з тим шсля переходу на новГ методичш засади навчання шформатики в школГ стала зрозумшою необхщшсть i можливкть починати навчання шформацшних технологш вже в се-редшх (починаючи з 7-го) класах загальноосвiтньоï школи, а також неантагошстичного, гармо-ншного вбудовування нових шформащйних технологш в джч методичш системи навчання вих без винятку навчальних предмета - математики, фГзики, хiмiï, бюлогп, географiï, iсторiï, рiдноï та Гноземних мов i Гн.
Почали розробляти педагопчш програмнГ засоби та програмно-методичш комплекси (у складГ програмних та вадповадних навчальних посГбникГв) для шдтримки навчання математики, Гнформатики, фГзики, географп, Гноземних мов i Гнших.
Найбшьшого визнання i поширення в Украш набули програмно-методичнГ комплекси для шдтримки навчання математики:
М. I. Жалдак, Ю. В. Горошко, О. В. Виток. Програмно-методичний комплекс Gran. — К.: РННЦ Д!ШТ. 2004. (Сертифжований в УкрСепро, постачаеться МГнГстерством освгга i науки в школи разом з комп'ютерними класами за урядовою програмою «Комп'ютеризацГя сiльськоï школи»), до складу якого входять програмнГ засоби GRAN1 (для пГдтримки навчання алгебри i початюв аналГзу, елементГв стохастики, платметри i частково стереометрiï), GRAN2D (для пГд-тримки навчання планшетрп i частково алгебри i початюв аналГзу та стереометрiï), GRAN3D (для шдтримки навчання стереометрп i частково платметри, алгебри i початюв аналГзу) та по-сГбники для вчителГв:
1. Жалдак М. I., Горошко Ю. В., Вшниченко С. Ф. Математика з комп'ютером. — К.: РННЦ ДШП, 2004. — 206 с.
2. Жалдак М. I., ВГтюк О. В. Комп'ютер на уроках геометрп. — К.: РННЦ ,ЩШТ, 2004. —
172 с.
14
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
3. Жалдак М. I., Михалш Г. О. Елементи стохастики з комп'ютерною тдтримкою. — К.: РННЦ ДШТ, 2004. — 111 с.
4. Жалдак М. I., Набочук Ю. К., Семещук I. Л. Комп'ютер на уроках фГзики. — К.: РННЦ ДШТ, 2004. — 250 с.
ДоволГ ввдомий сьогодш в школах i педагогГчних ушверситетах Украïни програмний комплекс Gran був розроблений М. I. Жалдаком та його тодшшм асшрантом А. В. Пеньковим ще в 1989 р. для комп'ютерГв Ямаха, якими тодГ були оснащен школи i вищГ педагопчт навча-льн заклади колишнього СРСР.
Зараз програмно-методичний комплекс Gran доволГ широко використовуеться в школах i педагопчних вузах Украïни, про що сввдчать публiкацiï в журналах «Математика в школЬ», «Комп'ютер в школ! та сiм'ï», збГрнику наукових праць «Комп'ютерно-орГентованГ системи навчання», збГрниках наукових праць конференци, присвяченоï М. В. Остроградському, теми ка-ндидатських i докторських дисертацш з методик навчання математики, фГзики, шформатики.
ПМК GRAN широко ввдомий також у Росiï, БшоруС, Польщг
Програмно-методичний комплекс DG, до складу якого входять програмний заСб DG (для тдтримки навчання планiметрiï й частково алгебри i початюв аналГзу, стереометрiï) та поСб-ник для вчителГв. ПМК «DG» розроблено в Харювському нацюнальному педагопчному ушвер-ситет Гмет Г. С. Сковороди тд керГвництвом професора С. А. Ракова. ПМК «DG» доволГ широко ввдомий як в Украïнi, так i за ïï межами.
Програмно-методичний комплекс СЛА (Сви Лiнiйноï Алгебри), розроблений в Херсон-ському державному ушверситет тд керГвництвом професора О. В. Сшваковського. Так! розро-бки Науково-дослвдного шституту шформацшних технологш ХДУ, як програмно-методичний комплекс «Шдеоштерпретатор алгоритмш пошуку та сортування», Програмно-методичний комплекс ТерМ, програмне середовище «Системи лшйних рГвнянь» пройшли сертифшащю в Украш i рекомендован! МГнГстерством освГти i науки Украши для використання в навчальному процеС. Середовище дистанцГйного навчання «WebAlmir» призначене для комп'ютерноï тдтримки курсу лшйжй алгебри у вищш школГ.
Для пГдтримки навчання шформатики в НПУ Гмеш М. П. Драгоманова розроблено На-вчально-програмний комплекс «Пошук-Мета» (автори Ю. С. Рамський, О. В. Резша) — К.: РННЦ .ЩШТ, 2004 (сертифжований в УкрСЕПРО i рекомендований Мшстерством освГти i науки Украши), до складу якого входить програмний заСб «Пошук-Мета», одним з модулГв якого е програма-тренажер, що Гмпуе роботу пошуковоï системи «Мета» в мереж! Iнтернет (призна-чений для тдтримки навчання шформацшно-пошукових систем мереж! Iнтернет, пГдготовки учнГв i студенпв до безпосередньоï роботи в мереж! Iнтернет ), та посГбник для вчителГв Ю. С. Рамський, О. В. Резша. Вивчення шформацшно-пошукових систем мереж! Штернет. — К.: РННЦ ,ЩШТ, 2004. — 60 с.
Розроблено концепщю iнформатизацiï освГти (див. журнал «Рвдна школа», №11, 1994. — С. 26-29), комп'ютеризацп сшьських шкш (див. журнал «Комп'ютер в школ! та сiм'ï», 2001 р., №3. — С. 3-10), державний стандарт базовоï i повжй середньоï освГти з Гнформатики (див. газету ««Информатика», лютий 2004, №8 (248)).
Розроблено низку шдручниюв та навчальних поСбниюв для учшв:
^форматта: Шдруч. для учнГв 10-11 кл. загальноосв. серед. шкГл / А. Ф. Верлань, Н. В. Апатова. — К.: Квазар-МГкро, 1998. — 200 с.
Руденко В. Д., Макарчук О. М., Патланжоглу М. О. Практичний курс шформатики (част.1) / За ред. В. М. Мадзнона. — К.: Фешкс, 1997. — 304 с.
Руденко В. Д. Курс шформатики (част. 2) Основи алгоримзаци i програмування: навчальний поСбник. — К.: Феткс, 2002. — 200 с.
Зарецька I. Т., Гуржш А. М., Соколов О. Ю. Шформатика: Шдручник для 10-11 класГв за-гальноосвГтшх навчальних закладГв. У 2-х частинах (част. 1). — К.: Форум, 2004. — 392 с.
Зарецька I. Т., Гуржш А. М., Соколов О. Ю. Шформатика: Шдручник для 10-11 клаСв за-гальноосвГтшх навчальних закладГв. У 2-х частинах (част. 2). — К.: Форум, 2004. — 288 с.
Глинський М. Я. ^форматта: 8-11 класи. Навчальний поСбник для загальноосвпшх навчальних закладГв: у 2-х книгах. — Книга 1. Алгорштшзащя i програмування. Мова Паскаль. — ЛьвГв: Деол, 2002. — 200 с.
Науков1 записки. Серш: Педагоггка. — 2005. — №6.
15
Глинський М. Я. Шформатика: 8-11 класи. Навчальний поибник для загальноосвГттх навчальних закладГв: у 2-х книгах. — Книга 2. !нформащйш технологи. 2-е видання. — ЛьвГв: Деол, 2002. — 256 с.
Уже в 2000 рощ з'явились першГ експериментальнГ поибники з шформатики для учшв середшх клаив, зокрема, поибник «Iнформатика-7». — К.: ДГаСофт., 2000. — 208 с. (автори Жалдак М. I., Морзе Н. В.).
Разом з тим, як завжди бшя великоï справи, з'явились i деяю науково й методично необ-Грунтован розробки, педагопчна доцшьшсть i необхвдшсть використання яких у навчальному процеи шчим не аргументоваш i швидше за все не тшьки не корисн для розвитку дней, а на-впъ шюдливг Це стосуеться як деяких «навчальних поибниюв» з шформатики для середшх та старших клаив, так i особливо намагань впровадити комп'ютер в молодшу школу, не зважаючи на щлковиту очевидшсть того, що у дней молодшоï школи немае видГв дГяльностГ, яю потре-бують комп'ютержй шдтримки. Разом з тим необгрунтоваш намагання випередити природнш розвиток дитини тчого, окрГм шкоди, принести не можуть.
Шдготовлено програми з шформатики для загальноосвГтнГх навчальних закладГв рГзного профшю, для спещалГзованих шюл, пмназш, лiцеïв з поглибленим вивченням шформатики, програми факультативГв, пропедевтичних курив та гуртюв (Iнформатика. Програма для загаль-ноосвлшх навчальних заклад1в. - ЗапорГжжя: Прем'ер, 2003. — 304 с.).
Зазначимо, що у 10-12-х класах вивчення шформатики передбачаеться здшснювати в рамках одного з профшьних курив.
У становленш навчального предмета «Информатика» можна видшити юлька еташв.
Початок першого пропедевтичного етапу (1959-1985) можна ввднести до 1959-60 навчального року, тодГ як експеримент почався вивчення основ юбернетики, програмування й обчис-лювальноï техшки. На початку 60-х роюв було поставлено питання про необхвдшсть включення основ програмування i обчислювальжй техшки у змГст загальноï освгга, створено першГ навча-льн поибники з програмування, розроблена методика навчання програмування машиними кодами, у змютовних позначеннях, алгорштшчними мовами. Було дослвджено загальноосвпш ас-пекти навчання програмування i питання взаемозв'язку програмування i математики, методичш аспекти вибору засобГв опису алгоритмов, визначено шляхи i засоби формування алгорштшчжй культури учшв у курсах математики i програмування, розглянуто шдходи до вивчення основ алгорштшзацп, арифметичних i фГзичних принцишв дп ЕОМ, чисельних методГв математики, Гмггацшного моделювання, проведено аналГз можливост вивчення в школГ шформатики й елеменлв юбернетики. Було розроблено методику вивчення основ алгорштшзацп в кури алгебри VIII класу i методику використання в навчанш математики i програмування мшрокалькулято-рГв.
На другому еташ (1985-1990) формувалася методична система навчання курсу шформатики, основна мета якого полягала у формуванш комп'ютержй грамотност учтв. Разом з тим вивчення предмета в старших класах не забезпечувало того, що знання, отримаш школярами, могли достатньою мГрою використан ними при вивчент Гнших навчальних предмета. РеалГза-щя першого етапу базувалася на досввд навчання учшв Х-Х[ клаив основ програмування на факультативних курсах, на практищ гуртковоï роботи i лигах шюл юних програмкта, яю ор-гашзовувались в окремих репонах краши.
Суттевою особливктю другого етапу було змщення акцента з вивчення основ алгорит-мiзацiï та програмування на тдготовку користувачГв готових програмних засобГв як найважли-вших складових нових шформацшних технологш. Уперше в колишньому СРСР такий тдхгд до побудови змкту шюльного курсу шформатики та методичжй системи його вивчення було запропоновано в 1988 р. в поибнику для вчителГв «Изучение языков программирования в школе» (автори Шюль М. I., Жалдак М. I., Морзе Н. В., Рамський Ю. С.). Зараз та^ концепцп до-тримуються в бшьшосп краш свпу, зокрема, в Бшоруи, Болгарп, Польпц, Росiï, Украïнi та ш-ших.
Завдяки такому шдходовГ стало можливим здшснення наступного етапу (1990-1995), який пов'язаний з перенесенням курсу в неповну середню школу (в VII-K класи), що дозволило учням використовувати навички й умшня, сформован на уроках шформатики, в ïх навчаль-нГй дГяльност з шших предмета. Перенесення курсу в середш класи вимагало не тшьки адап-
16
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
тацп змкту предмета до особливостей школярГв цього вшу, але й ктотних змш в усш методич-нш систем! навчання цього предмета. Необхвдною умовою успiшноï реалГзацп цього проекту повинно бути оснащення вСх шкш вадповадною обчислювальною техшкою i програмним за-безпеченням. На другому етат постае питання про доцшьшсть збереження курсу шформатики як навчального предмету в старших класах. Теоретичш дослвдження в цш галузГ дозволяють дати позитивну ввдповвдь на це питання. Однак цЫ й завдання навчання в старших класах при цьому ктотно змГнюються. На першому плат, на вгдмшу ввд попереднього етапу, постають вже не задач! формування комп'ютерноï грамотности а задач! формування iнформацiйноï куль-тури школярГв, ознайомлення учшв з основами шформатики як фундаментальжй галузГ науко-вого знання.
На четвертому етат (1995-2005) на основ! формування нових шформацшних технологш навчання, яю опираються на широке застосування засобГв обчислювальжй техшки, вже не просто змГнюються методичн системи навчання, а докоршно перебудовуеться увесь навчальний процес. Це спричинюе радикальн змши в методичних системах навчання вСх предмета, в тому числГ й шформатики, зокрема актуалГзуе проблему сшвввдношення рГзних засобГв навчання: тдручника i педагопчних програмних засобГв, комп'ютера i традицшних техшчних засоб1в навчання, врахування мГжпредметих зв'язюв, нових оргашзацшних форм, значного ухилу до на-вчально-пiзнавальноï дГяльност дослщницького спрямування, використання евристичних та проблемних методГв навчання, творчоï дГяльност учтв i вчителГв.
На цьому етат в 1996 рощ Мшстерством освгга Украïни було затверджено нову програ-му навчання шформатики в школГ, експериментальний варГант якоï був опублшований в 1993 р. i удосконалений варГант я^ було тдтверджено в 2001 рощ. Авторами цiеï програми були М. I. Жалдак, Н. В. Морзе, Г. Г. Науменко.
Зазначимо, що i зараз остаточно не завершилось становлення шформатики i як науки, i як навчального предмета. Здшснюеться фшософське переосмислення рол! шформатики та шформацшних процеСв у розвитку природи i суспшьства, зростае розумшня загальнонаукового зна-чення шформацшного тдходу як методу наукового тзнання.
Мирослав ЖАЛДАК
ПРО ДЕЯК1 МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ НАВЧАННЯ 1НФОРМАТИКИ В ШКОЛ ТА ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1
Курс шформатики як обов'язковий навчальний предмет введено до навчальних платв середтх шюл i вищих педагопчних навчальних закладГв вже два десятирГччя тому.
За цей час вгдбулися суттевГ зрушення у становлент методичних систем навчання шформатики в школах i педагогГчних ушверситетах. Перш за все змГнилися акценти у змГсп навчання, у формуванш першочергових знань, умГнь i навичок учшв. Ввдбувся перехвд ввд програ-мктського ухилу у навчанш [1] до користувацького [2], осюльки стало зрозумшо, що користу-ватися сучасним персональним комп'ютером з використанням готового програмного забезпечення як загального, так i спещального, зокрема навчального, призначення необхвдно навчити вСх учшв, в той час як программами стануть серед них далеко не вс ([3], с. 26-27; [4], с. 4). Як ввдомо, сьогодш до курив шформатики в навчальних закладах гуманитарного спрямування програмування не включають узагалГ або ж включають лише на рГвн уявлень [5]. Розроблено навчальт програми [6], [7], [8], [9], значна юльюсть навчальних поСбниюв i шдручниюв [10], [11], [12], [13] та шшГ, освит стандарти [14], концепцп iнформатизацiï навчального процесу [15], програмно-методичш комплекси для комп'ютерноï тдтримки навчання шформатики, математики, фГзики, хГми, географiï, Гноземних мов та шших навчальних предметГв ([16], [17] та im), курс методики навчання шформатики для студента педагопчних утверситета — майбут-нГх вчителГв шформатики [18], прийнято урядову програму шформатизацп загальноосвГтшх навчальних закладГв, комп'ютеризацп сшьських шюл [19].
Разом з тим аналГз навчальних поСбниюв i шдручниюв для середтх навчальних закладГв сввдчить про не завжди достатнш науковий i методичний рГвень подання навчального матерГалу в них. Вкажемо лише на окремГ некоректностГ, яю найчастше трапляються, не називаючи при
Науков1 записки. Серш: Педагоггка. — 2005. — №6.
17
