CC BY
18
Internet-сервер надае потужний iнструментарiй при розгляд питань, пов'язаних Í3 мережами та Internet. Вивчаючи принципи функцюнування «всесвиньо! павутини», в y4HÍB варто сформувати розумiння сервера, як цшсного поняття iнформатики, яке ле-жить в основi роботи iнформацiйних систем мереж1 Internet. Доволi вдалою вважаемо наочну iлюстрацiю роботи протоколiв HTTP та FTP засобами серверiв Apache та Ftp.
Засоби мови серверних скриппв PHP розширюють знання учтв з Web-програмування. Вбачаемо можливим формування в учнiв здiбностей до програмування на мовi командного штерпретатора.
Оск1льки при вивченнi операцiйних систем у навчальнш програмi не передбаче-ний розгляд актуальних питань адмшстрування мережi, то !х варто внести до плану роботи факультативного заняття. На нашу думку, для того, щоб ознайомити учтв з обов'язками системного адштстратора, необxiдно дати розумiння принцип1в оргашза-цп локальних i глобальних мереж, сформувати навики роботи з користувачами, вмiння створювати стльш iнформацiйнi ресурси, здiйснювати резервне збереження даних.
Реалiзацiя зазначених пiдxодiв на практищ мае на метi дати майбуттм членам ш-формацiйного сустльства знання метода побудови сучасних шформацшних центрiв, способiв вiдображення таких об'екпв i зв'язк1в мiж ними на Internet-вузлах, сформувати у них здаттсть усвiдомлено застосовувати набут знання при створент i викорис-тант Web-серверiв за допомогою сучасних шформащйних теxнологiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Такет Дж. и др. Использование Linux М.: Вильямс, 2000. — 778 с.
2. Уваров А. Ю. Интернет в школе: смена парадигмы //Информатика и образование. — 2000. — №3.
3. Intranet як заЫб вивчення Internet в шкшьних умовах // 1нформатика — 2001, №8.
4. Linux: Руководство по операционной системе. //Петерсен Р. — К. :BHV, 1997е — 324 с.
УДК 378
1гор следз1нський
ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МЕТОДИЧН1 ПРОБЛЕМИ
РЕАЛ1ЗАЩ1 КУРСУ «ВСТУП ДО 1НФОРМАТИКИ»
Одним iз важливих факторiв, що обумовлюють як1сть навчального процесу у ви-щiй школi, е дидактичне забезпечення ВНЗiвськиx курсiв.
У доповвд описано розроблену i апробовану автором систему дидактичного забезпечення курсу «Вступ до шформатики».
Ми виходимо з того, що майбутнiй учитель шформатики повинен знати практично бшьштсть роздшв сучасно! iнформатики як фундаментально! природничо! науки i практично! дiяльностi людини, володiти !! техтчними засобами на рiвнi квалiфiковано-го користувача, умiти передавати сво! знання та навички учням. Курс «Вступ до шформатики» е першим кроком до досягнення цiе! мети. Саме на цьому кроцi доцшьно, як свiдчить наш досвiд, формувати у першокурсник1в (на доступному для них рiвнi) по-
Науков1 записки. Серш: Педагогiка. — №6. — 2002.
167
няття про теоретичш основи iнформатики — ядро шформатики, що вже мiцно склалося i непiдвладне iстотним змiнам.
Виходячи з цього, ми включили в програму курсу так1 теми:
• 1нформатика як наука i як галузь практично! дiяльностi людини.
• 1нформащя та повiдомлення. Види та властивосп шформаци. Iнформацiйнi процеси.
• Поняття про системи та елементи теорп графiв. Знаковi системи. Формальнi мови, мови програмування як знаковi системи.
• Деяк кiбернетичнi аспекти шформатики: системи керування, iнформацiйнi (комп'ютернi) системи як замкнул системи керування.
• Вишрювання шформаци. Об'емний (алфавiтний) та iмовiрнiсний п1дходи до вимiрювання шформаци за Хартлi та Шеноном.
• Кодування шформаци. Нерiвномiрнi коди та проблема стискування шформаци.
• Арифметичт та логiчнi основи шформацшних (комп'ютерних) систем.
• Алгоритм та його властивост! Опис базових алгорштшчних структур на НАМ та мовi структурограм Нессi-Шнейдермана. Формалiзацiя поняття «алгоритм», машини Поста. Принципи конструювання алгоршшв (про-грам) для розв'язання прикладних задач: операцiйний пiдхiд, структурний тдхвд.
• Формалiзацiя та моделювання. Комп'ютерне моделювання (обчислюваль-ний експеримент). Розв'язування деяких практичних задач методом Монте-Карло.
Для реалiзацil ще! програми створено навчальний пошбник, збiрник вправ та ш-дивiдуальних навчально-дослiдних завдань, методичнi рекомендацп та завдання до проведення практичних занять. Розпочато роботу зi створення комп'ютерного тдруч-ника.
У доповiдi висвiтлено дидактичнi та методичт засади, на яких побудоваш навчальний посiбник та збiрник вправ, розглянутi основнi методичнi проблеми, що стосу-ються вивчення курсу «Вступ до шформатики». Обгрунтовуеться думка про те, що для устшного вивчення цього курсу необхiдне не тшьки як1сне дидактичне забезпечення, але й новi методичш пiдходи до викладання. Потрiбно ширше практикувати проблем-ний метод навчання, ефективнiше використовувати комп'ютерш технологil, зокрема, технологiю мультимедiа. Необхiдно прид1лити увагу методицi вивченням теми «Фор-малiзацiя i моделювання». Адже «рушiйною силою» сучасного сустльства е автомати-зац1я i керування, а автоматизащя неможлива без формалiзацil. Усе в концевому пiдсу-мку зводиться до побудови iнформацiйних моделей, якими займаеться iнформатика. У цьому актуальнiсть та значимiсть iнформатики для шших наук i практики.
168
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
УДК 004:371.315
Ганна СЛИВКА
МОЖЛИВОСТ1 ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМП'ЮТЕРА В ШКОЛ1
З кожним роком розширюеться сфера використання комп'ютерiв. У сво1й повсяк-деннш професiйнiй робот !х використовують науковщ, iнженери-проектувальники, економiсти, видавцi, журналiсти, пращвники соц1ально! сфери, лiкарi, студенти, шко-лярi тощо. Обчислювальна технiка призначена для зменшення трудомiсткостi, приско-рення i автоматизаци обчислювальних процесiв. II засоби зi зростанням потреб людини i рiвня завдань, як1 вона ставить перед собою, постшно вдосконалюються.
У даний час проходить штенсивне втшення обчислювальноI технiки в навчальний процес пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв. Комп'ютеризащя сусп1льства, розви-ток ефективних шформацшних технологш, стрiмке зростання ролi та значения шформаци в сучасному свт спричинили змiни iнформацiйноI складово! розвитку сфер виро-бництва, науки, сощального життя. У наш час важко знайти таку сферу науковох, осви-ньо! та виро6ничох дiяльностi, де не було б потреби використовувати сучаснi ком-п'ютернi технологи. Саме тому найактуальшшим завданням сьогодення е забезпечення п1дготовки працiвникiв практично вих галузей народного господарства i в першу чергу молод для застосування цих технологiй. Ось чому в усiх загальноосвiтнiх та вищих на-вчальних закладах потрiбно придаляти велику увагу вивченню основ шформатики та обчислювально^' технiки.
Шшльний курс шформатики й обчислювальноI технiки залишаеться поки що найефективнiшим засобом шформатизацл навчального процесу, введення i поширення нових iнформацiйних технологiй при вивченш iнших шюльних дисциплш [1]. Немае потреби доводити важливють курсу шформатики й обчислювальноI технiки в школ^ враховуючи взаемозв'язок основних його роздшв курсу з iншими шкхльними дисцип-лiнами. Сюди належать навички й умшня, необхiднi для застосування вдей i методiв iн-форматики в шших науках. 1нформатика не покликана замшити собою жоден iз шюль-них предмет1в, вона не повинна змiнювати значимiсть предмета в загальнш системi шкхльних дисциплiн. Однак не можна назвати жоден iз шшльних предмет1в, у якому апарат шформатики не був би потрiбний. Саме тому шюльна iнформатика повинна роз-глядатись не як додаткове навантаження на учнiв i вчителiв, а як один iз засобiв зменшення перенавантаження.
У школах, на мою думку, потрiбно посилювати увагу до використання вах мож-ливостей iнформатики. Комп'ютернi класи повиннi служити не лише для пiдготовки висококвалiфiкованих спецiалiстiв iз найобдарованiших учнiв, а перш за все для надан-ня можливост1 всiм учням поглиблювати та закрiплювати сво! знання з уих шкхльних предметiв, i в першу чергу з математики. На уроках шформатики та обчислювальноI техшки потрiбно сприяти формуванню в учтв практичних навичок i вмiнь, шформа-ц1йнох культури, вчити !х опрацьовувати iнформацiю засобами сучасних комп'ютерних технологш. Учень повинен навчитися за допомогою комп'ютера прискорити виконання обчислювальних, дослвдницьких робiт, тобто використовувати програмно-технiчний
Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002. 169
комплекс у якосл найкращого noMi4^Ka. 1нструментальна роль iнформатики й обчис-лювально! технiки в школi визначаеться тим, що вона може служити засобом вдоскона-лення методики викладання в багатьох шк1льних дисциплiнах.
Ниш на вивчення алгебри i початшв аналiзу в 10-11 класах надаеться дш години на тиждень. А програма за пiдручником М. Шкшя охоплюе дуже об'емний матерiал: границю та неперервнiсть функцп, комплекснi числа, елементи комбшаторики, початки теорп iмовiрностей та математичну статистику. При такому обсязi навчального матерь алу i при так1й кiлькостi годин досконало вивчити даний предмет неможливо. Учням потрiбно працювати самост1йно або доопрацьовувати на факультативних заняттях. Тому доцшьно було б на уроках шформатики та обчислювально! технiки, щоб учнi закрь плювали цей матерiал з математики. Тому, поряд з мовами програмування, у школьному кури шформатики потрiбно вивчати i працювати з такими математичними системами, як Derive, Mathematica 2/3, Maple V. Даш системи мають тисячi вбудованих i бiблi-отечних функцiй, вражаючi графiчнi вiзуалiзацi! обчислень.
Сучасний комп'ютер здатний автоматизувати складш розрахунки, допомогти за-сво!ти складш поняття i методи математики.
Система Maple була реалiзована на персональному комп'ютерi фiрмою Waterloo Maple Inc. (Канада). Незважаючи на свою спрямованють на серйозт математичнi розрахунки, система класу Maple V необхiдна широкий категорп користувачiв — студентам i викладачам ВНЗiв, iнженерам, асшрантам, науковим робiтником та учням загальноос-вiтнiх та спещальних шк1л [2].
Працювати у середовищi одше! з найбшьш потужних iнтегрованих систем символьно! математики Maple V доступно початювцю. Синтаксис нагадуе синтаксис таких мов програмування, як Паскаль або Фортран. А робота здшснюеться у Залоговому режима задав запитання — {Enter} — отримав вiдповiдь. Необхiдним елементом ефекти-вного використання системи Maple V е орiентацiя користувачiв у потужнiй довiдковiй базi даних. Значна к1льк1сть прикладiв, розгалужена система гiпертекстових посилань, простота пошуку розрахована на iнтенсивну роботу користувачiв з Help-системою. За-соби управлшня довiдковою системою зосередженi у позицп Help головного меню. На-ведемо приклади основних:
• Contents (або в залежност вiд версi! програми Introduction) — вiдкривае да-алогове вiкно з перелiком тем доввдково! системи. Цю команду використо-вують з одного боку, коли предмет пошуку можна чико вiднести до певно-го роздiлу або, коли необхiдно переглянути всi теми розд^, а з iншого — коли не уявляемо соб^ як можна записувати iм'я необхiдного нам об'екта;
• Help on Context Ctrl+F1 — оперативна доввдка за контекстом. Ця порiвняно нова можливiсть доввдкових систем особливо зручна при розгляд прикла-дiв, що мiстять незнайомi користувачу функцi! та iншi об'екти. Або тод^ коли користувач в цшому знайомий з об'ектом, але холв би уточнити його властивосп чи формат запису;
170
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
• Topic Search... — пошук теми доввдки за заданим зразком. Команда виво-дить BiKHO пошуку, у верхнiй частинi якого знаходиться поле вводу зразка. Пiсля його набору у вiкнi з'являеться список уих об'екпв системи Maple V, у назву яких входить даний зразок. Шсля цього залишаеться обрати той, який потрiбно, i зразу отримати довiдку про нього. Дана операщя Topic Search... — один iз найбiльш потужних засобiв пошуку. I! часто використо-вують для отримання довiдки по об'ектах, назву яких не пам'ятають точно. Важливим е запам'ятовування перших букв;
• Full Text Search... — предметний пошук iз загальним оглядом тексту доввд-ки;
• History... — iсторiя вiдкритих сторiнок. Користувач у хода роботи неодноразово повертаеться до переглянутих доввдкових сторiнок з дано! теми. Для того щоб не шукати !х заново, вiкно History... мютить список iмен цих сто-рiнок та дае можливють !х швидко активiзувати.
Математичнi системи поступово перетворюються в потужнi «живЬ> довiдники з усiх питань математики з великою юльюстю прикладiв, як можуть зразу ж виконува-тися i модернiзуватися. Вони увiбрали в себе математичн знання накопиченi за багато-вiкову iсторiю розвитку математики. Про них можна говорити як про найбшьш високо-iнтелектуальнi програмн системи, як1 здатнi видавати результати в аналиичнш формi i виконувати складн математичнi перетворення. Особливо слад ввдзначати видатнi гра-фiчнi можливосп нових математичних комп'ютерних систем. Вони забезпечують наоч-ну вiзуалiзацiю розв'язшв як простих, так i складних задач.
Роль математичних систем у техтщ, наущ i в освт з року в рiк зростае. 1х можна використовувати не тшьки при розв'язуваннi математичних задач, але й у фундамента-льних i прикладних задачах iз фiзики, хiмil, астрономп, бiологil, та в багатьох галузях науки i технiки [2].
Використання таких математичних систем дае можливють учням поглиблювати i за^плювати знання з математики, розвивати просторову уяву, глибше проникати в сутшсть дослiджуваних явищ, неформально пiдходити до вивчення рiзних роздiлiв шк1льних дисциплш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Всеукра!нська науково-практична конференщя з проблем вивчення шкiльних курив математики та шформатики //Освгта Укра!ни. — 2000. 20 вересня. — С. 4.
2. Дьяконов В. П. Математическая система Maple V R3/R4/R5. — М.: Солон, 1998. — 400 с.
3. Прохоров Г. В., Колбеев В. В., Желнов К. И., Леденев М. А. Математический пакет Maple V Release 4: Руководство пользователя. — Калуга, 1998. — 200 с.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
171
