CC BY
10
перетворення об'екта для верифшаци гiпотез i передбачае активне втручання в природу об'екта та дозволяе глибоко вивчити причинно-наслiдковi зв'язки. Усшх дослiдження значною мiрою визначаеться ефектившстю експериментального методу. Це потребуе його обгрунтування, яке е найважливiшою операщею програми наукового дослiдження. Необидно також зазначити: незважаючи на очевиднiсть твердження про те, що обгрунтування методу не тшьки пiдвищуе ефективнiсть дослщження, а й дае змогу уникнути зайвих витрат часу i ресуршв (фiнансових, iнтелектуальних тощо), у втизняних дослiдженнях з проблем фiзично! культури, олiмпiйського i професiйного спорту, фiзично! реабштацп процедурi лептизаци методу в конкретному науковому дослщженш придiляють дуже мало уваги.
Л1ТЕРАТУРА
1. Быков В. В. Методы науки. — М.: Наука, 1974. — 213 с.
2. Капица П. Л. Експеримент, теор1я, практика. — М.: Наука, 1981. — 351 с.
3. Кохановский В. П. Философия и методология науки. — Ростов-на-Дону: Фешкс, 1998. — 576 с.
4. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. — М., 1996. —
670 с.
5. Рассел Бертран. Человеческое Познане / Пер. с англ. Н. В. Воробъева; Под общей ред.
Э. Кульмана. — М.: Иностранная литература, 1957. — 556 с.
6. Сидоренко В. К., Дмитренко П. В. Основи наукових дослвджень. — К.: РНКЦ РИГГ, 2000. — 259 с.
Олександр МАЛ1ЧЕНКО
ВАЛЕОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЧАТКОВОГО ПЕР1ОДУ ШК1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ У КОНТЕКСТ1 ПРОБЛЕМ ОПОРНО-РУХОВО1 СИСТЕМИ Д1ТЕЙ 6-7 РОК1В
В статтi розглядаються питання особливостей початкового перiоду шюльного навчання у контекстi проблем опорно-рухово1 системи дтей 6-7 роюв. Анальзуються змти опорно-рухового апарату пiд впливом навантажень.
Шкшьне навчання, а особливо його початковий перюд, — важлива подiя у житп кожно! дитини. Це яюсно новий етап життя, який багато в чому е визначальним у формуванш i становленш особистосп дитини, а також И здоров'я.
Зменшення природного рiвня кшезофши, змiна динамiчного режиму роботи м'язiв на статичний, символом якого е багатогодинне дотримання навчально! посадки за партою, тривалi психоемоцшш напруження стають серйозним випробуванням для оргашзму першокласникiв.
У зв'язку з цим велику тривогу та занепокоення вчених i громадськостi викликае стан та динамша погiршення здоров'я дггей, що розпочинають шкiльне навчання.
За даними рiзних фахiвцiв та дослщницьких центрiв переважна бiльшiсть функцiональних вщхилень з початком навчання, а зi збiльшенням учнiвського стажу — i кiлькiсть захворювань, пов'язана з порушеннями в опорно-руховiй системi — 30-44,8% [5, 6]. Особливе значення мае факт поеднання порушень постави та захворювань зорового аналiзатора, що е свщченням дидактогенного характеру цих захворювань [1].
Для глибокого розумшня специфши впливу чинникiв навчально! працi на оргашзм дитини, котра починае шкшьне навчання (зокрема, на И опорно-рухову систему), потрiбен аналiз всього комплексу змш, якi обумовлюе сучасний навчальний процес.
Оргашзащя цього процесу, обсяги навантажень та штенсившсть !х впливу на оргашзм учшв надають вш пiдстави виокремити навчання школярiв у особливу групу розумово! працi — навчально!, сутшсть яко! полягае у значних за обсягом розумових навантаженнях, що мають стiйку тенденцiю до збшьшення. Характеризуючи особливостi навчання д^ей, Л. Виготський наголошував, що науковi поняття не засвоюються i не заучуються дитиною, не здобуваються за допомогою пам'ятi, а виникають i створюються шляхом величезних напружень !! власно! думки.
Вивчаючи проблему iнтенсифiкацi! навчання у початкових класах, В. Сухомлинський стверджував, що воно все бшьше набувае рис специфiчно! працi, тому найважливше виховне
завдання вiн вбачав у поступовому прищеплюванш дiтям навичок напружено! творчо! розумово! працi.
Але чи шдготовлеш дiти до шкiльного навчання, якщо розглядати навчальну дiяльнiсть як специфiчну працю. На це принципово важливе питання Ш. Амонашвiлi вщповщав негативно, пiдкреслюючи, що дитина починае навчання не знаючи, як потрiбно навчатися, не володiючи системою умшь i навичок, якi покладено в основу "профеш!" учня. Отже, справжшм учнем дитину, котра щойно шшла до школи, вважати не можна [2].
На нашу думку, це стосуеться не лише розумово!, а й шших видiв шдготовки, включаючи й тiлесну, оскiльки адаптуватися до сучасного рiвня шкiльного навантаження здатна тшьки фiзично пiдготовлена дитина.
У численних медико-психологiчних дослiдженнях доведено, що оптимальна тривалють уроку у других--треих класах мае становити лише 35 хвилин, а для учшв перших класiв, вiк яких складае 6 рокiв, — 25 хвилин [5]. Доведено, що тшьки лише обсяг навчальних навантажень, безпосередньо пов'язаних зi статичним компонентом утримання навчально! пози загалом, вiдповiдае психофiзичним можливостям д^гей шести рокiв i не призводить до виражених негативних зрушень в органiзмi. Включення до розкладу четвертого уроку е фiзiологiчно невиправданим, оскiльки це обумовлю стрiмке зростання некомпенсовано! втоми
[4].
Однак практика оргашзацп навчального процесу в перших класах свщчить про постiйне перевищення обсягiв навчального часу та недотримання науково обгрунтованих гiгiенiчних вимог. Це пов'язано з невпинним ускладненням навчальних програм i намаганням освiти не вщстати вiд науково-технiчного прогресу суспшьства. Навчальнi програми будуть ускладнюватись i надалi, збiльшуючи завантаженiсть учнiв до 33% i бiльше добового бюджету часу [1].
Таким чином, характерними рисами початкового шкшьного навчання е зростаюча за тривалютю та штенсившстю розумова дiяльнiсть, яка спрямована на здобуття основних знань, умiнь, навичок "профеш!" учня. Ця дiяльнiсть вщбуваегься на фонi значних за обсягом навчального часу статичних напружень, необхщних для пiдтримання жорстко регламентованого положення тша пiд час уроку — навчально! посадки. Хребет учня при цьому малорухомий, а його фшсованють шдвищуе статичний компонент роботи м'язiв. Постiйний i тривалий нахил голови i тулуба вперед збiльшуе загальну юфотичну установку хребта, ускладнюе дiафрагмальне та грудне дихання.
Крiм цього, виявлено, що тривала навчальна посадка провокуе зниження тонусу нервово! системи i механiзмiв центрально! регуляци, що призводить до попршення мислення i зорово-ручно! координацi! [4].
Дослщження було виконано згiдно з планом науково-дослщно! роботи у Кiровоградському державному педагопчному унiверситетi iменi Володимира Винниченка.
В роботi ставились наступнi завдання:
1. Вивчити особливосп впливу статичного компонента посадки на навчальну дiяльнiсть учшв 6 роюв у початковому перiодi навчання.
2. Конкретизувати вплив статичного компонента навчально! посадки на стан i динамшу розвитку опорно-рухово! системи.
3. Виявити найбiльш чутливi показники постави до впливу статичного компонента навчальних навантажень.
Дослщження проводилось на базi ЗОШ № 25 i 31 м. Кiровограда. На початку i в кiнцi навчального року обстежувались 28 учнiв перших клашв основно! медично! групи. В робой був використаний метод педагопчного спостереження за початковим етапом процесу адаптацп учшв до статичного компонента навчальних навантажень. Стан та динамша змш постави вивчалися за методикою В. Гамбурцева [3].
В ходi педагопчних спостережень встановлено:
- д^и, починаючи шкiльне навантаження, не мають сформовано! на рiвнi навички рацюнально! навчально! посадки за партою;
- тдтримувати правильну робочу посадку протягом усього уроку може переважна бшьшють дтей, що тдтверджуе дослiдження з вивчення адаптаци органiзму учнiв до навчальних навантажень [1; 5];
- перюди нестабшьност навчально! посадки виникають не тшьки в результат появи i прогресування втоми, а й внаслщок втрати контролю за положенням власного тша при оволодшш навичками письма, читання, малювання та ш.;
- найважчими за напруженiстю прояву статичного компонента е письмовi види робiт, якi пов'язанi з навчанням грамоти. Мшю м'язи кистi дитини 6 роюв вiдстають у онтогенетичному розвитку вiд великих м'язiв, мають недосконалу iннервацiю, тому ця локальна за суттю робота породжуе iррадiацiю м'язових напружень статичного характеру в iншi сегменти тiла, в тому чи^ навiть нижнi кiнцiвки. Все тшо учня знаходиться у значному статичному напруженш;
- навчальна посадка при виконанш письмових робiт характеризуеться низько схиленою головою та певною асиметрiею плечово! лiнi! (праве плече вище навiть, коли лiве передплiччя i кисть фiксованi на поверхш парти). Цiлком можливо, що виявлена при гонюметричних обстеженнях дуже поширена плюс-асиметрiя тулуба виникае спочатку як функцюнальне вiдхилення прикладного походження, тобто вона безпосередньо пов'язана зi становленням навички письма;
- тривалiсть безперервних перiодiв письмових роб^ становить 7-9 хвилин, що значно перевищуе рекомендованi гiгiенiчнi параметри. В основi цих порушень лежить загальна тенденцiя до iнтенсифiкацi! процесу шкшьного навчання та неодинаковий рiвень шдготовленосп дiтей до школи. Останнш фактор уособлюе як етап дошкшьного виховання, так i ступiнь навчальних здiбностей. Перевищення обсягiв письмових робгт призводить до розкоординованостi у дiяльностi опорно-рухово! системи, внаслiдок чого частково чи повшстю втрачаеться контроль за положенням тша за партою. Зi збшьшенням учнiвського стажу це веде спочатку до утворення функцюнальних вщхилень, а згодом у середнiх i старших класах — до ризику захворювань опорно-рухового апарату;
- зазвичай, тсля 20-! хвилини другого-третього урокiв в учнiв виникае стан рухового неспокою. Вiн характеризуеться збшьшенням спонтанних рухiв верхнiх та особливо нижшх кiнцiвок, похитуванням i нахилами тулуба у боковш площинi, збшьшенням шийного юфозу. Це також супроводжуеться зниженням концентрацi! уваги та навчально! активносп загалом. Навчальна посадка учшв попршуеться, стае нестабiльною, набирае виражено! асиметрi! плечових лiнiй. Цей момент уроку i функцiональний стан учня конче потребують переключення на активний вщпочинок у виглядi «малих форм фiзичного виховання», тобто проведення фiзкультпауз i фiзкультхвилинок. Однак вчитель не завжди таким способом вирiшуе проблему втоми на загальноосв^шх уроках засобами фiзичних вправ, оскiльки працюе в режимi гострого дефiциту навчального часу.
Вивчення динамши комплексу гонiометричних показниюв хребта учнiв 6-7 рокiв показуе, наскшьки важливим i важким для формування постави, навчально! посадки за партою е перюд початкового шкшьного навчання. Цей переломний перюд набуття професi! учня е, на нашу думку, сенситивним у становленш постави, оскшьки основнi сегменти опорно-рухово! системи (хребет, грудна кл^ина, таз) перебувають у постшнш, але нерiвномiрнiй динамщ росту i вiкових змiн та перебувають тд значним деформуючим впливом статичного компонента навчальних навантажень.
Починаючи шкшьне навчання, д^и 6 роюв уже мають певнi порушення постави. Так у саптальнш площинi показники шийного лордозу (Д1), грудного юфозу (К1) i статики тiла (р) в^^зняються вiд значень вiково! норми [3] В. Гамбурцева на 1,5-30. У фронтальнiй площинi спостерiгаегься асиметрiя акромiальних точок, нижнiх кутiв лопаток i сколiотично! установки верхнього i нижньогрудного вiддiлiв хребта. Оскiльки щ порушення не виходять за меж функцiональних вiдхилень (до 50), то при вiзуальнiй оцiнцi хребта вони, як правило не фшсуються лшарями пiд час проведення дошкiльних медоглядiв.
У кiнцi навчального року (травень) гонюметричш вимiри зафiксували наступнi змши. Показники шийного лордозу (Д1) збшьшуються на 10,5-22,7% (р<0,05^0,01), що вказуе на виникнення рефлексу низько схилено! голови, а грудного юфозу (К1) на 16-17,6% (р<0,01), що свщчить про формування кiфотично! постави. Сумарш показники сколiотично! установки
зростають на 39-40,6% (р<0,05), що до мшмуму скорочуе межу, за якою виникае сколютична хвороба.
Висновки. Показники фронтально! площини та показники шийного лордозу i грудного юфозу е найбшьш вразливими у формуваннi постави та навчально! посадки д^ей, котрi починають шкiльне навчання.
Таким чином, робоча посадка за партою вщграе значну роль у становленш i формуванш постави. Вона мае бути вщнесена до тих функцюнальних компонент, якi характеризують успiшнiсть опанування професи учня i е важливою передумовою повноцшного розвитку опорно-рухово! системи д^ей 6-7 рокiв.
На нашу думку, змют i спрямованiсть фiзичного виховання у дошкiльному i початковому шкшьному перiодах, зокрема фiзична пiдготовка д^ей 5-7 рокiв, потребуе перегляду i певних змiн. Чи не найголовшшим завданням у зв'язку з цим е шдготовка опорно-рухово! системи до характеру та обсяпв сучасно! учшвсько! працi. Для цього е необхщш передумови, якi полягають у результатах дослщжень фахiвцiв — представникiв рiзних галузей науки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Адаптация организма учащихся к учебной и физической загрузкам / Под ред.. А. Г. Хрипковой, М. В. Антроповой. — М.: Педагогика, 1982. — 240 с.
2. Амонашвили Ш. А. В школу — с шести лет. — М.: Педагогика, 1986. — 176 с.
3. Гамбурцев В. А. Гониометрия человеческого тела. — М.: Медицина, 1973. — 200 с.
4. Казин е. М., Блинова Н. Г., Литвинова Н. А. Основи индивидуального здоровья человека: Введение в общую и прикладную валеологш. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. — М.: ВЛаДоС, 2000. — 192 с.
5. Морфофункциональное созревание основных физиологических систем организма детей дошкольного возраста / Под ред. М. В. Антроповой, М. М.Кольцовой. — М.: Педагогика, 1983. — 160 с.
6. Физическая культура шестилеток / Под ред. Н. Т.Лебедевой. — Минск, Народная аскета, 1986. — 136 с.
Серий БОНДАРЕНКО, Олена КОРОБОВА
ТРЕНУВАННЯ ЗОРОВОГО АНАЛ1ЗАТОРА УЧН1В 11-12 РОК1В ПРИ РОБОТ З КОМП'ЮТЕРОМ
Доведена необхiднiсть розвитку зорового анализатора школярiв 11-12 рiчного вку пiд час вивчення спецiального курсу. Подано результати педагогiчного експерименту. Використання коректурного тесту в комплекс з елементами проксиметрИ (вимiр точки найближчого ясного бачення) дозволить робити експрес^агностику стану зоровог працездатностi навть в шюльних умовах, що важливо для профшактики i попередження виникнення короткозоростi
Комп'ютеризащя суспшьства загалом i школи зокрема е сьогодш одним з основних показниюв цившзованосп i розвинутосп, а також рiвня нащонально! осв^и кожно! кра!ни. Разом з цим комп'ютеризащя шкш породжуе чимало соцiально-економiчних, педагопчних, а також фiзiолого-гiгiенiчних проблем. Сутшсть останшх можна сформулювати дуже ч^ко: комп'ютер i здоров'я школярiв.
Негативний вплив комп'ютерно! техшки на оргашзм людини е настшьки серйозним, що фахiвцi Всесв^ньо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ) вщнесли його до перелшу тих суттевих чинникiв, як можуть бути катастрофiчними для генофонду людини [2].
Саме тому у 1989 р. ВООЗ i европейське економiчне спiвтовариство оприлюднили рекомендацi!, в яких наголошуеться, що кожен користувач комп'ютера мае бути пошформований про необхщш засоби безпеки для свого здоров'я [1].
За останш чверть столотя вченi рiзних кра!н виявили i дослiдили практично весь спектр негативного впливу ПК на рiзнi органи та системи людини. Результати цих дослщжень свщчать, що характерними мшенями для опромiнювання можуть бути ендокринна та статева системи, нирки, печшка, тдшлункова залоза та ш. [3]. Але найперше, що тдкреслюеться
