CC BY
27
!х найголовнiшим прийомам роботи з ПК та продемонструвати можливосп навчального програмного забезпечення. Лаборант обчислювально! лаборатори — активний учасник шдготовки вiдкритих занять та створення мультимедшного супроводу уроку з будь-якого предмету.
Як переконуе власний досвiд роботи, ниш майже кожна школа навiть без доступу до 1нтернету може створити власш розробки та напрацювати методики проведення уроюв iз використанням мультимедiа-технологiй. Головне, щоб учителi не «боялися» комп'ютера, вбачали в ньому незамшного помiчника та унiверсального «демонстратора». Якщо немае можливостi проводити урок у кабшет iнформатики, можна видiлити один ПК, який легко демонтуеться та встановлюеться у будь-якому класному примщенш. Розвернувши екран до учнiв та обравши iз числа учнiв оператора мультимедшного супроводу, вчитель зможе зосередитися на процес викладу матерiалу, щоб зробити свш урок неповторним i цiкавим для абсолютно! бiльшостi учшв.
Таким чином, використання мультимедiйних технологш може значно пiдвищити пiзнавальну актившсть учнiв, ефективнiсть i якiсть навчання. Забезпечення можливостi зберiгати й опрацьовувати значну кiлькiсть рiзноманiтноl шформаци (звуково!, графiчноl, текстово! та вiдео), компонувати 11 в зручному видi сприяе, на нашу думку:
- розкриттю, збереженню та розвитку iндивiдуальних i творчих здiбностей учнiв;
- формуванню в учнiв пiзнавальних можливостей, прагнення до самовдосконалення;
- забезпеченню комплексност вивчення явищ дiйсностi, безперервностi взаемозв'язку мiж гуманiтарними, технiчними науками та мистецтвом;
- постшному динамiчному оновленню змiсту, форм i методiв навчальних процесiв;
- розвитку дистанцшно! i проективно! технологи навчання тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. С., Кадемш М. Ю. 1нформацшно-телекомушкацшш технологи в навчальному процес та наукових дослщженнях: навчальний пос1бник для студенпв педагопчних ВНЗ 1 слухач1в шститупв шслядипломно! освгги. — Вшниця: Планер, 2005. — 366 с.
2. Кедрович Гжегож. Теория и практика использования компьютерных технологий в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях Польши / Пер. с пол. Г. А. Цисовской. — К.: Вища школа, 2001. — 355 с.
3. Мультимедш власноруч: текст, графжа, аудю. ашмащя. в1део / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако. — К.: Шшл. Свгг: Вид. Л. Галщина, 2006. - 120 с.
4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; Под ред. Е. С. Полат. — М.: Издательский центр "Академия", 2000. — 272 с.
5. Освггт технологи: Навч.-метод. поабн. / О. М. Пехота, А. З. Юктенко, О. М. Любарська та ш.; За ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2003. — 255 с.
6. Педагопчт технологи у неперервнш професшнш освт / С. О. Сисоева, А. М. Алексюк, П. М. Воловик, О. Е. Кульчицька, Л. Е. Огаева, Я. В. Цехмстер та ш.; за ред. С.О. Сисоево!. — К.: Вшол, 2001. — 502 с.
7. Роберт I. В. Современные информационные технологии в образовании: дидактические проблемы, перспективы использования. — М.:Школа-Пресс, 1994. — 344 с.
8. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. — М.: Народное образование, 1998. — 256 с.
9. Соловьева Л.Ф. Компьютерные технологии для учителя. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 160 с.
Юрш СЕМК1В
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАШЗАЦИ ЕФЕКТИВНО1 РОБОТИ УЧН1В КОМП'ЮТЕРНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Свггове ствтовариство переходить на шлях поспндус^ально! (шформацшно!) цившзаци. Основою цього е шформацшш та комп'ютерш технологи. Формування економши, яка будуеться на знаннях, потребуе випереджуючого розвитку осв^и, зокрема професшно-техшчно!. 1нформацшш технологи стають основою формування ринку пращ та ринку осв^шх
послуг. В розвитих кра!нах виникае проблема пiдготовки учнiв до високоефективно! роботи з комп'ютером. Значш розходження в можливостях доступу до комп'ютера, а отже, i оволодшня ним призводять до виникнення ще одного завдання прогнозування успiшностi комп'ютерного навчання та ефективностi дiяльностi майбутшх комп'ютерних професiоналiв.
Основна увага придшяеться технологiчнiй сторонi питання — новим шформацшним технологiям. Вони е лише середовищем для розширення штелектуально! та емоцшно! дiяльностi людей, тому необхщно вивчати, якi соцiальнi наслiдки мае впровадження цих технологiй. Основна мета вивчення iнформацiйних технологiй — це формування технолопчно освiчено! особистостi, тдготовлено! до дiяльностi в умовах шформацшного суспiльства.
З появою комп'ютера реатзащя його педагогiчних можливостей пiшла за схемою навчання, а не самонавчання, чому сприяли:
- традицiйна схема навчання добре вивчену i вщпрацьована, 11 простiше перенести на комп'ютер,
- традищя впровадження комп'ютера в людську дiяльнiсть завжди зв'язана з перенесенням на нього того, що добре вщпрацьоване в "ручному" виконаннi, а традицшний пiдхiд у навчаннi "вщпрацьовувався" бiльше двох тисячорiч.
Процес впровадження комп'ютера в навчання йде за схемою, подiбною до шших форм застосування комп'ютера. Однак у школi вiн не дав вiдразу такого ефекту, як в шших галузях. Масове використання комп'ютера в навчальному процес не зменшуе термiн навчання. Комп'ютер змiнюе не тiльки процес досягнення мети навчання, а й технолопю навчання. В комп'ютерному навчанш збережена стара докомп'ютерна технологiя, суттю яко! е налагодженням комушкаци мiж джерелом шформаци — вчителем та 11 отримувачем — учнем. Для цього юнують методики навчання, метою яких було i залишаеться "перекидання" знань вiд вчителя до учня. З появою комп'ютера цей шдхщ не змiнився, i викладацькi методики мехашчно переносяться на процес комп'ютерного навчання, збер^аючи докомп'ютерну технологiю: подання матерiалу — питання — вщповщь — знову подання i т. д.
Метою статт1 е необхщшсть розглянути основи для впровадження нових технологш комп' ютерного виробничого навчання, тобто розглянути процес навчання не як "перекидання" знань, а як процес керування станом учня, тдготовки учшв до високоефективно! роботи з комп'ютером — розробка ново! моделi уроку виробничого навчання.
Модель операторськоТ дiяльностi. Сприйняття i ди оператора грунтуються на рiзних модальностях персептивно! системи ^р, слух, дотик) i виконавчих механiзмах (точний механiчний рух, грубий механiчний рух, звук). Не вс модальностi рiвнозначнi. Iхнi функци i рiвень актуальностi сформувалися в процес еволюци й адаптацп людини до навколишнього середовища, тому рiзнi модальност i виконавчi механiзми вiдiграють рiзну роль у дiяльностi людини.
З появою штучних об'ектiв i середовищ, наприклад, систем "людина-машина", багато модальностей не використовуеться. Розглянемо систему "людина-комп'ютер". Обмеження уваги проявляеться в обмеженш утримання в короткочаснiй пам'ятi не бшьше семи незалежних iнформацiйних об'екпв. Так, людина не може оперативно запам'ятовувати бшьш семи (плюс-мiнус два) незв'язнi числа чи букви (7 ± 2 число Мшлера). Особливо важливi цi правила у взаемодiях "людина-машина". В умовах реального середовища оператори рщко можуть зробити бшьш двох-трьох рухiв очей у секунду.
1снуе зв'язок мiж розподшом уваги, прийнято! спостерiгачем, фiзичними властивостями засобiв вiдображення iнформацil та мехашзмом залежностi сприйняття. Рiзнi оператори мають рiзнi характеристики ресурсу: обсяг оперативно! пам'яп, мобiлiзацiйну готовнiсть, витривалiсть, особистюш переваги, мотивацiю, стiйкiстю до негативних впливiв i т. д. Однак за шших рiвних умов, щоб забезпечити швидке i точне сприйняття оператора, потрiбнi:
- належне представлення фiзичних сигналiв;
- правильний розподш спостерiгачем свое! уваги;
- вибiр критерiю, що визначае спiввiдношення мiж швидкiстю i точнiстю обробки шформаци.
Iнтелектуальнi передумови комп'ютерного навчання. 3aKOHOMipHO виникае питання: яю ÎH4™^yarbHO-nœxonori4Hi особливостi людини впливають на його комп'ютерну компетентшсть ?
На усшшнють виробничого навчання впливають психофiзiологiчнi особливост yчнiв — тaкi, як сила нервовог системи, що визначае працездатшсть людини, i ïï лабыьтсть, що визначае швидюсть протiкaння нервових процешв, гнучке мислення, пам'ять, yвaжнiсть, акуратшсть, стaрaннiсть, сyмлiннiсть.
Психолог В. Зархш спецiaльно дослiджyвaв, як виявляються зазначеш психофiзiологiчнi особливостi yчнiв у практищ навчання з використанням комп'ютера. Його спостереження показують, що при робот з комп'ютером сила нервовоï системи виршального впливу на yспiшнiсть дiяльностi не робить, хоча yчнi з високою прaцездaтнiстю поводяться за комп'ютером шакше, нiж слaбкi. Водночас шша влaстивiсть нервовоï системи — лабыьшсть
— безпосередньо позначаеться на особливостях комп'ютерноï дiяльностi yчнiв. За шших рiвних умов лaбiльнi yчнi, з високою швидюстю протiкaння нервових процесв, працюють швидше.
Подiбнi дaнi приводить психолог I. Ермакова. Вона вщзначае, що рiвень iнтелектyaльного розвитку школярiв грае визначальну роль при оволодшш спецiaльнiстю "оператор ЕОМ" переважно на початку навчання. 1з входженням у курс все бшьшого значення набувають швидюсш характеристики. Але чи завжди висока швидкiсть роботи — благо? Адже основним критерiем yспiшностi будь-яко1' дiяльностi е ïï безпомилковiсть, точшсть, а вiдношення мiж швидкiстю i безпомилковютю неоднозначне.
Комп'ютер внaслiдок строгосп д^', що завантажуються в нього програмами, постiйно пред'являе до людини висок вимоги, без дотримання яких вiн працювати не буде. Комп'ютер вщграе роль серйозного дисциплiнyючого фактора в загальнш схемi виробничого навчання.
Ефектившсть виробничого навчання залежить вщ двох обставин: способу викладу мaтерiaлy та пiдборy приклaдiв i завдань, що пояснюють основну мету уроку. Спошб викладу
— це лопчна послщовшсть тверджень, що мае своею метою обгрунтування концепцiï. Логiчнa струнюсть викладу мaтерiaлy досягаеться у випадку коли новi поняття, що вводяться, приводяться в систему на основi зручних клaсифiкaцiйних ознак. Щоб приступити до розробки навчального процесу виробничого навчання, викладач повинний знати методику навчання з застосуванням комп'ютера. Отже, прaвомiрно порушувати питання про нову технолопю виробничого навчання. Для цього потрiбний пошук принципово нових перспективних рiшень використання комп'ютера як ефективного засобу навчання.
Однак, у нас у краш поки немае системи експертизи вех цих навчальних поебниюв, не розроблеш i методики роботи з комп'ютером на урощ виробничого навчання. Не мае вщповщей i на наступш питання: як можна проводити комп'ютерш уроки, як включати урок в розклад, як найбшьше ефективно оргашзувати роботу на такому урощ i т.д.
Ефектившсть ршення педагопчних задач при використaннi комп'ютера в навчальному процесi визначаеться не тшьки дотриманням yсiх гiгiенiчних вимог до оргашзаци робочого мiсця ергономiчних вимог до комп'ютера, тривaлостi роботи, але i тим, якi програми використовуються при тaкiй роботi, наскшьки цi програми, ïхнiй змiст вщповщають вiковим психофiзiологiчним зaкономiрностям розвитку учшв.
Робота за комп'ютером (нaвiть протягом 10-15 хвилин) — це штенсивне штелектуальне навантаження, що вимагае спрямовaноï концентрaцiï уваги. Вона зв'язана не тшьки з максимальною мобшзащею оргашзму (пaм'ятi, уваги, мислення), але i зi значною напругою мехaнiзмiв, що забезпечують довшьну оргaнiзaцiю i регулящю дiяльностi.
Робота за комп'ютером супроводжуеться i досить високою емоцшною напругою. При цьому чим щкаише завдання, тим вище може бути емоцшне навантаження. При робой за комп'ютером статичну напругу м'язiв створюеться нерухомою позою м'язiв руки, кистi, пальщв. Робота за комп'ютером — велике навантаження для зорового апарата. Навантаження на очi викликаш не тшьки тим, що екран комп'ютера непом^но пульсують, об'екти не нерухом^ а часом рухаються в поле зору з дуже великою швидюстю, але i тим, що в процес роботи необхщний швидкий перевiд погляду з екрана на клaвiaтyрy i назад.
Спецiальнi дослiдження довели, що тривала робота за комп'ютером веде до порушення зору. Негативний вплив на функщональний стан органiзму може робити швидюсть подачi символiв на екраш монiтора.
Особлива напруга оргашзму викликае статична поза при робой за комп'ютером, пов'язана з напругою м'язiв плечового пояса (шия, плеч^ руки). В комп'ютерних класах (при робот комп'ютерiв) пiдвищуються температура пов^ря, вологiсть, електромагнiтне випромiнювання. Робота за комп'ютером висувае вимоги до розвитку ряду тзнавальних функцт — це сформованють механiзмiв оргашзаци i регуляци дiяльностi:
- розвиток механiзмiв уваги, сприйняття, пам'ятi, мислення;
- розвиток зорового i зорово-просторового сприйняття;
- розвиток складний координованих рухiв руки (киси, пальцiв);
- розвиток зорово-моторних координацш.
Робота за комп'ютером шд час виробничого навчання — напружений вид навчально' дiяльностi, i саме тому так важлива ращональна оргашзащя навчального процесу.
Ефективнiсть i усшшшсть навчально' роботи визначаеться сформованiстю механiзмiв органiзацiï дiяльностi, що обумовлено зршютю кори i регуляторних структур мозку. Майже в 70% учшв щ мехашзми не сформованi, тому довшьна регуляцiя складних видiв дiяльностi (до яко', безумовно, вiдноситься робота за комп'ютером) — утруднена.
Оргашзащя дiяльностi шд час виробничого навчання включае ряд послiдовно реалiзованих компонентiв:
- концентращю уваги, сприйняття iнструкцiï (завдання);
- планування роботи (виконання роботи у визначенш послiдовностi);
- роботу без вщволшання i переключень протягом визначеного часу контроль дш по ходу виконання роботи, корекщю роботи;
- завершення i власну ощнку роботи.
Одним з ведучих компонешгв органiзацiï дiяльностi е увага. Майже 60% учшв не можуть ефективно оргашзувати свою увагу, а час 'хньо' роботи без вщволшання в бшьшосп не перевищуе 10-15 хвилин.
Для забезпечення ефективно'' оргашзаци уваги, необидно включення в роботу з комп'ютером: повинна передувати 2-3-хвилинна шдготовча робота, що забезпечуе тдготовку до нового виду дiяльностi. Це — шдготовка робочого мiсця, готування необхщних матерiалiв, розташування клавiатури, "коврика", "мишГ', прийняття зручно' пози, включення комп'ютера i необхщно' програми для роботи.
Ефективне i яюсне виконання завдання значною мiрою визначаеться чiткiстю, ясшстю завдань (iнструкцiйних карт). Нечiткiсть шструкци, незрозумiлi слова, багатоступiнчастiсть ди створюють перешкоди в сприйняттi, утрудняють його i знижують концентрацiю уваги. Тому шструкщя, (будь-яке завдання), повинна бути ч^ко сформульована. Складне (багатоступiнчасте) завдання повинне бути роздшене на етапи i визначена послщовшсть виконання цих етапiв. Крiм цього, повиннi бути ч^ю критери завершення та ощнки роботи.
Обсяг кожного завдання повинний бути розрахований до 30 хвилин безупинно' роботи. Доведено, що безупинна робота за комп'ютером бшьше 30 хв. е надмiрно втомлюючою.
Робота учшв на комп'ютерi супроводжуеться значною напругою зорового аналiзатора, зниженням функщонального стану центрально'' нервово'' системи i загально' працездатностi. Ступiнь втомлення знаходиться в прямш залежностi вiд тривалосп роботи за вiдеотермiналом: виражене втомлення спостертаеться з 20-25 хв.; спазм акомодаци вiдзначаеться через 75 хвилин безупинно' роботи, зниження функцiонального стану слухового аналiзатора (слуховое втомлення) — через 90 хвилин. 1снують рекомендаци з органiзацiï рацiонального режиму роботи на комп'ютерi для старших школярiв: безупинна тривалiсть роботи не повинна перевищувати на першiй годинi занять 25 хв., на другому — 20 хвилин.
Робота за комп'ютером повинна вестися в шдивщуальному темш (особливо на початкових етапах при освоенш навичок роботи з "мишею" i клавiатурою. Щ види роботи на початковому еташ вимагають дуже повшьного, покрокового освоення кожно'' ди. Пiсля напружено'' роботи доцiльно використовувати вправи для зняття напруги. В дтей цього вiку можна виробити реакщю переключення уваги по словеснш iнструкцiï, але це досить складно.
Успiх залежить вiд чiткостi iнстрyкцiï, що дае викладач, вщ того, чи видiленi в нш знaчимi умови, мета зaдaчi. При робот за комп'ютером неминуче сполучення двох i бiльш рiзних дш (читати текст на екрaнi й одночасно працювати "мишею", використовувати клaвiaтyрy i т.п.). Одночасне виконання двох чи бшьш дш надзвичайно складно, а часом просто не здшсненна для учня задача.
Необидно визначити послщовност навчання дтей роботi з комп'ютером на уроках виробничого навчання, що включае кшька еташв:
- загальне знайомство з комп'ютером, його характеристиками;
- технолопю i безпеку роботи;
- технолопю включення i вимикання комп'ютера;
- технолопю роботи з мишею;
- технолопю роботи з клaвiaтyрою;
- технолопю виконання типових завдань обов'язкового компонента iнстрyкцiйноï картки;
- технолопю виконання типових завдань додаткових компонентв
На початкових етапах навчання (робота з мишею, клaвiaтyрою) категорично протипоказано форсувати темп роботи. Це зв'язано з вшовими особливостями розвитку зорово-моторноï координаци (штегращею взаемоди системи зорового i зорово-просторового сприйняття i рyхiв руки), що створюе додаткову напругу при виконанш рухових дш.
В частини учшв (25-30%) недостатньо сформоваш мехaнiзми регyляцiï довiльних рyхiв, мехaнiзми зорово-просторового сприйняття. Це визначае складшсть i тривaлiсть формування рyховоï навички, трyднощi формування послiдовностi дш, до яких вiдносяться робота з "мишею", освоення роботи з клaвiaтyрою.
На перших уроках виробничого навчання необхщно:
- чiтко формувати i демонструвати техшку виконання кожноï ди;
- виконувати кожну дiю повшьно;
- поеднувати дiï в серда тiльки пiсля освоення кожноï ди.
Ефективна реaлiзaцiя рyхiв вимагае напруженого зорового контролю, тому що саме зоровий контроль е ведучим мехашзмом зворотного зв'язку, що дозволяе оцшити яюсть виконання рyхiв. Зоровий контроль при робот з комп'ютером (при формуванш основних навичок роботи з "мишею" i клaвiaтyрою) ускладнюеться необхвдшстю постiйного переводу погляду на екран i з екрана — на клaвiaтyрy. Лише при правильнш оргашзаци роботи на початкових етапах навчання можливе ефективне формування навичок роботи з "мишею" i клaвiaтyрою, а також реатзащя бшьш складних навчальних задач.
Робота з комп'ютером пов'язана з процесами зорового сприйняття, розрiзнення рiзного роду зоровоï iнформaцiï. Особливо складний процес сприйняття незнайомих символiв (грaфiчних знaкiв, схем, моделей). По статистичним даним, максимальна довжина безпомилково вщтвореного текстового ряду складае 12,3 символи. Це створюе обмеження в подaчi iнформaцiï i визнaченнi швидкост ïï сприйняття.
Для учня, що починае навчання, надзвичайно важливою е сформовашсть основних анатзаторних систем, i насамперед зоровоï. В цей перюд зiр знаходиться в стaдiï становлення. При нормальному розвитку зору в цьому вщ дитина повинна мати визначений ресурс далекозорост (+1,0 дюптри). Якщо ж гострота зору дорiвнюе 1,0 чи запас далекозорост занадто малий, виникае великий ризик появи короткозорост, особливо пiд впливом рiзних несприятливих фaкторiв. Крiм того, особливост дитячого зору роблять ix дуже чутливими до навантажень, що виникають при робот з дрiбними об'ектами — буквами, цифрами, знаками. Порушення будь-яких ппешчних вимог до навчання: неправильна чи недостатня осв^лешсть, неправильне положення зошита, книги, вщстань вщ дисплея, невдала поза — швидко приведуть до втомлення i порушення зору.
При оргашзаци виробничого навчання тривалють роботи з комп'ютером не повинна перевищувати 50% часу заняття. Дотримання саштарно-ппешчних правил i вимог мае величезне значення для забезпечення високого рiвня працездатност yчнiв, ïxнього правильного фiзичного розвитку, профiлaктики порушень здоров'я — постави i зору. Темп роботи учня за комп'ютером не повинний бути швидким, "нав'язаним", по можливост дитина повинна
працювати у своему шдивщуальному темпi. Особливу увагу варто звернути на дггей з порушенням зору i стану здоров'я. Необхщно скоротити тривалiсть ïхнiх занять за комп'ютером. Для лiворуких дiтей необхщш спецiальна "миша", спецiальне освiтлення робочого мюця.
Аналiз лiтературних даних дозволяе систематизувати i видшити наступнi функцп комп'ютера в виробничому навчаннi:
- техшко-педагопчш (навчальнi i керуючi програми, що дiагностують, моделюючi, експертнi, дiалоговi, консультуючi, розрахунково-логiчнi);
- дидактичнi (комп'ютер як тренажер, репетитор, асистент, пристрш, що моделюе визначеш ситуаци; комп'ютер як зашб iнтенсифiкацiï навчально' дiяльностi, оптимiзацiï дiяльностi викладача; комп'ютер як зашб, що виконуе функци: оперативного вщновлення навчально' iнформацiï; комп'ютер як зашб коректування, контролю й оцшки 'хньо' дiяльностi, активiзацiï i стимулювання).
Задача педагогiки в цьому зв'язку полягае в тому, щоб визначити i забезпечити ri умови, при яких позначен функци дiйсно досягаються. На практищ цi умови не використовуються, тому i функци комп'ютера реалiзуються найчаспше на примiтивному (у педагопчному аспектi) рiвнi. Що це за умови?
- взаемозв'язок застосування комп'ютера i цшей, змiсту, форм i методiв навчання;
- сполучення слова викладача i застосування комп'ютера;
- дидактична структура комп'ютерного заняття;
- мотивацшне забезпечення комп'ютерного заняття;
Це i складае основу ефективно' роботи з комп'ютером.
Основною стратепчною лiнiею психолого-педагогiчного забезпечення комп'ютерного виробничого навчання стае обгрунтування цiлiсноï системи навчально-виробничо' дiяльностi:
- розвиток штелектуально' сфери: розвиток мислення (пiзнавального, творчого), пам'ял, уваги, якостей розуму (км^ливють, гнучкiсть, економiчнiсть, самостiйнiсть), розумових навичок (порiвняння, аналiз i iн.), тзнавальних умшь (бачити протирiччя, проблему, ставити питання, висувати гшотези й ш.), умiнь учитися, формування предметних знань, умшь, навичок;
- розвиток мотивацшно' сфери: формування штелектуально' потреби у знаннях, у пiзнаннi природи, суспшьства, людини, закономiрностей мислення i тзнання;
- виховання мотивiв навчання (шзнавальш iнтереси, змiст вивчення предмета й ш.), мотивiв досягнення й ш.;
- розвиток емоцiйноï сфери: формування необхщних навичок керування сво'ми почуттями й емоцiйними станами, подолання зайво' тривожностi, виховання адекватно' самооцiнки;
- розвиток вольово' сфери: формування цшеспрямованосп, умiння переборювати м'язовi i нервовi напруги, розвиток iнiцiативи, впевненостi у сво'х силах, розвиток умiнь волод^и собою, навчання знанням - як дiяти, як планувати дiяльнiсть, як здшснювати i вести контроль без сторонньо' допомоги;
- формування навчально' дiяльностi в цiлому й основних ïï компонентах: керування увагою, роз'яснення 'м змiсту майбутньо' дiяльностi, актуалiзацiя необх1дних мотивацiйних станiв, створення умов для устшного виконання учнями системи виконавських дiй, допомога i корекщя дiяльностi, оцiнювання процесу i результату навчально' дiяльностi.
Розглянемо зв'язок комп'ютера зi змiстом, формами i методами навчання. Змют комп'ютерного заняття повинний обов'язково включати даш про способи аналiзу умови задачi, про пошуки способу ïï ршення, про способи контролю за правильшстю рiшення. Тобто в змют необхщно включати даш про вш типи рефлексiï - штелектуально'', особистiсноï i мiжособистiсний: враховувати, як учш розумiють логiку комп'ютерного навчання, змют вимог i ш.
Для комп'ютерного виробничого навчання можна запропонувати психолопчну структуру:
- керування увагою учнiв на заняттi: включення 'х у дiяльнiсть на початку уроку, оргашзащя уваги при змш дiяльностi, шдтримка мимовiльноï i довiльноï уваги на необхвдний час;
- розкриття змiсту майбутньо' дiяльностi: кожному учневi самому потрiбно усвiдомити змiст майбутньо' дiяльностi. Тшьки тодi в нього виникне бажання щось робити, тiльки тодi вш включиться в активну дiяльнiсть. Для цього учень повинний одержати шформащю про предмет роботи, що дозволяе йому ясно представити, яю знання йому треба засво'ти, якими способами опанувати, що необхщно робити i чому це необхщно;
- актуатзащя мотивацiйних станiв;
- спiльне з учнями формулювання проблеми, цiлей майбутньо' дiяльностi;
- формування системи навчальних дiй (планувальнi, орiентування в дiяльностi, виконавськi);
- формування способiв контролю за сво'ми дiями;
- формування самоощнки, вiдносини до процесу i результату дiяльностi;
- створюеться висока особистюна зацiкавленiсть учнiв за допомогою шформаци на монiторi комп'ютера;
- шформащя про необхiднiсть навчання, значимосп знань.
Отже, в умовах шформацшного суспiльства, для пiдготовки учнiв до високоефективно' роботи з ПК, усшшносп комп'ютерного навчання й ефективностi дiяльностi майбутнiх комп'ютерних професiоналiв пiд рукою у вчителя i його учшв повинш знаходитися всi необхiднi шформацшш i методичнi ресурси: вiдповiднi текстов^ графiчнi, аудiо- i вiдеоматерiали, навчальш програми i вiртуальнi лаборатори, методичш розробки.
Комп'ютерна комунiкацiя здатна забезпечити единий шформацшний простiр i доставити щ компоненти на мiсце навчального процесу. для роботи усерединi навчально' групи. Пiдвищуються можливостi для iндивiдуалiзацiï роботи учнiв, а також сшльно' роботи педагогiв. Вчитель та майстер виробничого навчання у сташ вщповщати за результати навчання. Тому йому i варто надати права приймати ршення про змют i методи навчально' роботи, про вибiр використовуваних навчальних матерiалiв. Перехiд вiдповiдальностi за навчальш ршення вiд розроблювача навчальних програм до вчителя, робота з авторськими програмами - важливий етап на шляху до шформацшного суспшьства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алпсон С. Устх програмного забезпечення. // Интеркомпьютер. — 1991. № 1-2.
2. Бабанский Ю. К. Оптишзащя процесу утворення. — М., 1977.
3. Батурш Ю. М., Жодзишский А. М. Комп'ютеризащя — шлях до хаосу? // 1нтерфейс. — 1991.№ 1.
4. Болотов В. А. Про дистанцшний образвании // 1нформатика й утворення. — 1998. № 1.
5. Буняев М. Шдготовка вчителя — ршення проблеми шформатизаци. // 1нформатика й утворення, № 4, 1991.
6. Великий А. П. Перспективи шформатизаци в УкраМ. — К., 1996.
7. Вшьямс Р., Маклин К. Комп'ютери в школ1. — К., 1988.
8. Уласова Ю. Ю., Особист1сний аспект проблеми сприйняття шформаци // 1нформатика й утворення. —1998. — № 1.
9. Гиркин И. В. Нов1 п1дходи до орган1зац11 навчального процесу з використанням сучасних комп'ютерних технологш. // 1нформац1йн1 технолог1'', № 6, 1998.
10. Горемичшн А. I. Комп'ютерш справи для викладач1в-гуман1та-р1вн.: Довщково-методичний пос1бник. — Мел1тополь, 1998.
11. Гриценко В. И. Застосування комп'ютерних 1гор у навчальному процес1 загальноосвггньо1 i профес1йно'' школи. — К., 1997.
12. Державна програма 'Тнформацшш та комун1кац1йн1 технолог11 в освт i науц1" на 2006-2010 роки. // Комп'ютер у школ1 та ам'Г, — 2006. — №1.
13. Мiжнaроднa програма запровадження сучасних комп'ютерних та шформацшно-комушкацшних технолог1й у загальноосв1тшх навчальних закладах / "Комп'ютер у школ1 та с1м''". — 2005. № 6.
