CC BY
12
ferroalloys production]. Dovkillia ta zdorovia. 2002;3:34-37. Ukrainian.
3. Bryantseva OV. [Determination of biological age in elderly people with cardiovascular pathology]. Sov-remennye problemy nauki i obrazovaniya. 2012;2. Russian.
4. Gorelkin AG, Pinkhasov BB. [The method for determining the biological age of a person and the rate of aging. Patent for invention № 238737 of the Russian Federation. Application 2008130456/14, 22.07.2008. Published on27.04.2010]. MPK A61BS/107. GUNTSKEM SO RAMN (RU).
5. Kundiiev Jul, Nagorna AM, Sokolova MP, Kononova IG. [The dynamics of occupational disease in Ukraine and the experience of the Institute of Labor Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medycyny praci. 2013;4:11-22. Ukrainian.
6. Doncov VI, Krut'ko VN. [Biological age as a method of systemic evaluation of ontogenetic states of an organism]. ONTOGENEZ. 2015;5:295-303. Russian.
7. Prokopenko LV, Sokolova LA. [Scientific substantiation of the system of assessment and management of occupational risk of diseases in modern production conditions and habitats]. Medicina truda i prom. eko-logiia. 2009;12:5-10. Russian.
8. Suvorov GA, Starozhuk IA, Tarasova LA. [General vibration and vibration disease]. Moskva, Medicina. 2000;232. Russian.
9. Chermit KD, Aganjanc EK, Shahanova AV. [Predictive possibilities of the voorfa]. Problemy fizio-logii cheloveka. 2005;9-19. Russian.
10. Ingram DK, Nakamura E, Smucny D et al. A strategy for identifying biomarkers of aging in long-lived species: Abstr. 2ng Europ. Congr. Biogerontol.: from Molecules to Human (Saint Petersburg, Aug. 2528,2000). Uspehi gerontologii. 2000;5:5.
11. Blackburn EH, Epel ES, Lin J. Human telomere biology: a contributory and interactive factor in aging, disease risks, and protection. Science. 2015;350(6265):1193-8.
12. Dean W. Biological aging measurement, clinical application. Los-Angeles, California: Center for Bio-Gerontology. 1988;426.
13. Furukawa T. Assessment of adequacy of the multiregression method to estimate biological age. Practical Handbook of Human, Biological age Determination. Boc-ca Raton: CRC Press. 1994;471-84.
14. Linpai J, Weiguang Z, Xiangmei C. Common methods of biological age estimation. Clinical Interventions in Aging. 2017;12:759-72.
♦
УДК 614.253.1/.5:616-002.5:613.62 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142339
ПРОБЛЕМАТИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПРОФЕС1ЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»1 вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша КЗ «ДОКЛПО «Фтизiатрiя» ДОР» 2 вул. Бехтерева, 12, Днтро, 49115, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» 1
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
MI «DOKHPO «Phthisiology» DOR» 2
Bekhterieva str., 12, Dnipro, 49115, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: туберкульоз, nрофесiйнi захворювання, Medu4Hi працiвники, тфекцшний контроль Ключевые слова: туберкулез, профессиональные заболевания, медицинские работники, инфекционный контроль
Key words: tuberculosis, occupational disease, health care workers, infection control
Г.М. Дараган 1, Т.Ю. Крушинська 1, Н.В. Гранкина 2, О.В. Воронцова 2, Д. О. Степанський 1
Реферат. Проблематика установления факта профессионального заболевания туберкулезом медицинских сотрудников. Дараган Г.Н., Крушинская Т.Ю., Гранкина Н.В., Воронцова О.В., Степанский Д.А. Проанализирована заболеваемость туберкульозом медицинских работников, в т.ч. противотуберкулёзных учреждений, в Днепропетровской области за период с 2008 по 2017 г., которая является индикатором качества мероприятий по инфекционному контролю в учреждениях здравоохранения. Несмотря на тенденцию к снижению заболеваемости как среди всего населения, так и среди медицинских работников, показатели их заболеваемости превысили средние по Украине на 25,0% и в 2,5 раза соответственно. Установлено, что показатели заболевамости сотрудников противотуберкулёзных учреждений, которых в области насчитывается около полутора тысяч, практически в 5 раз (р<0,05) превышали показатели заболеваемости сотрудников других учреждений здравоохранения и в 6,6 раза (р<0,05) - заболеваемость туберкулёзом среди общего населения. В противотуберкулезных учреждениях самая высокая заболеваемость регистрировалась среди среднего медицинского персонала - 506,8 на 100 тыс. Второе место по уровню заболеваемости (409,4 на 100 тыс.) заняли немедицинские работники, которые непосредственно не контактировали с больными туберкулезом, но дышали воздухом, содержащим микобактерии туберкулеза. Заболеваемость врачей и младшего медицинского персонала была ниже и составила 384,6 и 357,1 на 100 тыс. соответственно. В структуре заболевших медицинских работников противотуберкулезных учреждений превалировал средний медперсонал -41±3,4%. Младший медперсонал составил 24±5,4%, немедицинские сотрудники - 22±5,2%, врачи - 13±4,2%. Учитывая сложность подтверждения профессионального заболевания туберкулезом медцинских работников в условиях щирокого распространения данной инфекции в популяции в целом, необходимо выявлять не только больных, но и латентную туберкулезную инфекцию квантифероновым тестом и другими современными методиками, а также проводить генотипирование микобактерий туберкулеза для установления эпидемиологических связей при внутрибольничной передаче туберкулеза. Для снижения рисков профессионального заболевания важно проведение тренингов для медицинских работников и вспомогательного персонала.
Abstract. Problematics of proving the fact of occupational TB in health care workers. Daragan G.M., Krushinska T.Yu., Hrankina N.V., Vorontsova O.V., Stepanskiy D.O. The incidence of tuberculosis in medical personnel in the Dnipropetrovsk region, incl. TB facilities, was analyzed for the period from 2008 to 2017. Occupational TB is an important indicator of infection control efficacy in health care facilities. Despite reducing trend of incidence in entire population and medical workers, their morbidity rates exceeded Ukrainian average ones by 25.0% and 2.5 times, respectively. There is about one and a half thousand employees in TB facilities of Dnipropetrovsk region. Their TB incidence rate was almost 5 times (p<0.05) higher than in employees of other health care institutions and 6.6 times (p<0.05) exceeded incidence of tuberculosis in community. In TB facilities, the highest incidence was registered among nurses - 506.8 per 100000. Non-medical workers have the second rank of incidence (409.4 per 100000). They did not contact TB patients directly, but inhaled air containing Mycobacterium tuberculosis. The incidence of TB in doctors and hospital attendants was lower - 384.6 and 357.1 per 100000, respectively. Nurses prevailed among TB-ill medical personnel of TB facilities - 41 ±3,4%. Hospital attendants had morbidity of 24±5,4%, non-medical stuff - 22±5,2%, doctors - 13±4,%. The confirmation of healthcare workers' occupational TB cases is complicated. Taking info account that this infection is widely spread in community, it is necessary to reveal active and latent tuberculosis infection with the quantiferon test and other modern methods, as well as to carry out genotyping of mycobacterium tuberculosis for finding epidemiological links in nosocomial TB transmission. To reduce the risks of occupational disease, it is important to carry out trainings on TB infection control for medical personnel and support staff.
Незважаючи на пом^ний прогрес, досягнутий за останне десятилггтя, туберкульоз (ТБ), як i рашше, е проблемою громадсько! охорони здо-ров'я в Свропейському регюш ВООЗ, де в 2016 рощ було зареестровано 290 000 нових випадюв ТБ. Темп зниження захворюваност порiвняно з попередшм роком становив 4,4%, що значно нижче 10%, запланованих у глобальнш стратеги "Покласти край туберкульозу". На епiдемiчну ситуащю з ТБ негативно впливае щорiчне зростання рiвнiв мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ) серед нових та повторних випадюв ТБ, що становили в 2016 рощ 19% та 55% вщповщно та перевищили рiвнi 2015 року на 19-14 %. Це значно перевищуе показники у свт, яю, зпдно з глобальними ощнками, у 2016 р. становили 4,1% (Д1 95%: 2,8-5,3%) серед но-
вих випадюв i 19% серед рашше пролшованих випадюв (Д 95%: 9,8-27%) [9].
В Украш починаючи з 2007 року захворю-вашсть на ТБ мае тенденщю до зниження що-року в середньому на 3,3%. Разом з тим, як i в щлому в Свропейському регюш ВООЗ, протягом останшх роюв спостертаеться попршення си-туаци з МР ТБ. За результатами першого нащо-нального ешдемюлопчного дослщження щодо имюрезистентного туберкульозу в Украш, рiвень МР ТБ серед хворих, яким вперше вста-новлено дiагноз туберкульозу, становить 24,1% та 58,1% — серед хворих з повторними випад-ками туберкульозу. Зростання захворюваносп на МР ТБ зумовлене багатьма причинами. Це неналежне функщонування лабораторно! мережi з мшробюлопчно! дiагностики туберкульозу,
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
81
обмежений доступ до методiв швидко! та молекулярно-генетично! дiагностики МР ТБ, низька ефектившсть лiкування нових випадюв i рецидивiв, дефiцит у забезпеченш проти-туберкульозними препаратами для хворих на МР ТБ та туберкульоз з розширеною резистентнiстю (РР ТБ), низький рiвень мотивацп населення до своечасного звернення за медичною допомогою, недостатнш доступ до 11 отримання вразливих до захворювання на туберкульоз груп населення, недосконалiсть системи сощально-психолопчно! пiдтримки хворих пiд час лшування ту-беркульозу. Значну роль вщграе переважне лiкування хворих в умовах стацiонарiв без дотримання принципiв шфекцшного контролю, що також призводить до внутршньолшарняного поширення хiмiорезистентних форм тубер-кульозу. При цьому провiдним iндикатором ефективностi iнфекцiйного контролю, що реал> зуеться в закладах охорони здоров'я, е за-хворюванiсть медичних пращвниюв (МП) на ТБ. Дослiдження, проведет в багатьох кра!нах, доводять вищий рiвень захворюваностi на ТБ серед МП (причому не лише в ТБ стащонарах) порiвняно з шшими категорiями населення. Основними факторами ризику при цьому вва-жаються тривала експозищя та неадекватний iнфекцiйний контроль [11]. Щодо iнших факторiв, таких як вш, стать, освiта, курiння - то дат рiзних дослiдникiв досить суперечливi [18, 16, 17]. В умовах лшарняного закладу передача шфекцл здiйснюеться переважно аерогенним шляхом, ТБ мае переважно легеневу локатзащю, а збудниками виступають МР штами, тобто така шфекщя е найбiльш небезпечною в ктшчному та соцiальному аспектi i 11 жертвами стають переважно МП. На територiях зi значним поши-ренням ТБ серед населення, до яких належить Дшпропетровська область, дуже складно вщ-рiзнити професiйне зараження медичних працiвникiв вщ випадкового. Все це зумовило мету дослщження: простежити динамiку за-хворюваносп на ТБ МП рiзноl спещатзаци порiвняно iз загальною епiдемiчною ситуащею в Днiпропетровськiй областi та виявити фактори, яю можуть бути використаш для оцiнки iмовiр-ностi профешйного зараження у випадку захворю-вання медичного працiвника на туберкульоз.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено анатз захворюваностi на туберкульоз населення, МП протитуберкульозних закладiв та шших закладiв охорони здоров'я Дшпропетровсько1 област за перiод 20082017 рр. Проаналiзованi матерiали щодо причин виникнення захворювань на ТБ серед медичних
пращвниюв. Матерiалами з вивчення епще-мiчного процесу туберкульозу була державна статистична зв^шсть: форма 8 мЗвiт про за-хворювання на активний туберкульоз»; форма 33 - коротка «Зв^ про хворого на туберкульоз за
_квартал 20_року». Використано дескрип-
тивний прийом ешдемюлопчного методу до-слiдження зi статистичною обробкою одержаних результатiв загальновiдомими методами.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Незважаючи на тенденцiю щодо зниження показниюв захворюваностi на туберкульоз та смертност в Днiпропетровськiй областi, епще-мiчна ситуацiя з туберкульозу залишаеться на-пруженою та перевищуе цi показники в Украш. В областi щорiчно рееструеться понад 2 500 нових випадюв ТБ та його рецидивiв, близько 500 пацiентiв помирае вщ цього захворювання (рис. 1).
За рейтинговою ощнкою Днiпропетровська область посщае 3 мiсце по захворюваностi на туберкульоз серед шших областей Украши з показником 80,0 на 100 тис. населення, посту-паючись тшьки Херсонськш та Одеськiй областям. Рушшним фактором розвитку епiдемil ТБ в обласп залишаеться значна захворюванiсть на В1Л-шфекщю, за рiвнем яко! Дншропет-ровська область посiдае друге мюце в Украlнi. Також у 2017 рощ найбiльшi в краlнi показники захворюваносп на МР ТБ були зареестроваш в Днiпропетровськiй i Микола1вськш областях (27,8 i 29,3 на 100 тис. населення вщповщно). Зпдно з результатами дослiджень, що проводились у рiзних кра1нах свггу, до групи пiд-вищеного ризику шфшування та захворювання на ТБ належать медичш працiвники всiх закладiв охорони здоров'я, у тому чи^ й протиту-беркульозного профiлю, що контактують з хворими на ТБ, яю видшяють мiкобактерil туберкульозу. Мiжнароднi дослiдники наводять данi, що захворюванють МП на ТБ, яю пра-цюють в закладах охорони здоров'я, що надають амбулаторну допомогу, у 4,2-11,6 раза вища порiвняно з показниками захворюваносп загаль-ного населення. У МП, яю працюють у стащо-нарних вiддiленнях, ризик захворювання на ТБ бшьше - вiд 14,6 до 99 разiв [11].
Нами була проанатзована захворюванiсть МП на ТБ у Дншропетровсьюй областi за перюд з 2008 по 2017 рш. За цей час в обласп було зареестровано 534 випадки захворювань МП на ТБ у закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), у т.ч. 63 випадки серед пращвниюв протитуберкульозних закладiв та 471 - серед пращвниюв шших за-кладiв охорони здоров'я (рис. 2).
101,2
100
80
60
40
20
2013
2014
2015
2016
2017
□ Захворюватсть, Дтпропетровська область □ Захворюватсть, Украша
□ Смертнiсть, Днiпропетровська область Ш Смертнiсть, Украша
Рис. 1. Динамжа захворюваносп на ТБ (нов1 випадки + рецидиви) та смертност1 в1д ТБ у Дн1пропетровськ1й област1 норшияио з УкраТною
У рiзнi роки кiлькiсть захворiлих працiвникiв певною мiрою коливалася, але лши тренду свщчать про сталу тенденщю до И зниження за останнi десять роюв. Слiд зазначити, що при низьких абсолютних цифрах захворiлих, iнтенсивнi показники захворюваностi працiвникiв протиту-
беркульозних закладiв, яких у Днiпропетровськiй областi налiчуeться близько пiвтори тисячi, май-же в 5 разiв (р<0,05) перевищували показники за-хворюваностi пращвниюв iнших закладiв охорони здоров'я та в 6,6 раза (р<0,05) захворюванiсть на ТБ серед загального населення (рис. 3).
80 —7570 60 50 40 30 20 10 0
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
□ Працшники ЗОЗ В Працшники ЗЛМ □ Пращвники протитуберкульозних закладш
П р и м [ т к а : ЗЛМ - загальнолшувальна мережа без протитуберкульозних заклад1в
Рис. 2. Кшьккть захворших на туберкульоз медичних прац1вник1в у Дншропетровськш област1
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
83
0
^^^^^ ЗОЗ ~~ _ Протитуберкульозн1 заклади
Рис. 3. Показники захворюваносп на туберкульоз медичних пращвнишв у Дн1пропетровськ1й област1 (показник на 100 000)
При аналiзi захворюваност працiвникiв протитуберкульозних закладiв нами було встанов-лено, що порiвняно з показниками захворюва-ностi МП в Украш, у Днiпропетровськiй обласп вони були в 2,5 рази вищими (р<0,05).
При цьому найбшьший середнiй показник захворюваностi за 10 роюв спостерiгався серед середнього медичного персоналу - 506,8 на 100 тис., друге мюце посщали немедичнi пращвни-ки - 409,4, якi безпосередньо не контактували з хворими на туберкульоз, але дихали повiтрям, в якому мютилися мiкобактерiï туберкульозу; трете мюце - лiкарi (384,6). Показник за-хворюваностi молодшого медичного персоналу був серед пращвниюв цих закладiв найнижчим -357,1 (табл.).
Одшею з причин високоï захворюваностi середнього медичного персоналу на ТБ, на нашу думку, може бути вплив сощального фактора -приналежнють до недостатньо забезпечених верств населення, коли низька зароб^на платня примушуе працювати на 1,25-1,5 ставки, що вщповщно збшьшуе експозицiю. У медичному закладi цi працiвники пiдпорядкованi та залежш, а в бiдних краïнах вони не наважуються ви-магати вщ адмiнiстрацiï безпечних умов працi, боячись звшьнення [19]. За характером своеï роботи вони частiше й довше iнших працiвникiв безпосередньо контактують iз хворими на ТБ, можливо в умовах неповного виконання адм>
нютративних заходiв щодо iнфекцiйного контролю (розподш потоку хворих, зонування примiщень за ступенем ризику тощо), заходiв щодо контролю за станом пов^ря закритих примщень (вiдсутнiсть припливно-витяжно1' вен-тиляци, недостатнiсть екранованих бактерицид-них опромiнювачiв) та заходiв респiраторного захисту оргашв дихання. Для всiх працiвникiв охорони здоров'я, включаючи допомiжний персонал, е вкрай важливим проведення постшного пiдвищення квалiфiкацiï з питань шфекцшного контролю шляхом застосування рiзних форм навчання, в т.ч. тренiнгiв [7, 12].
Серед немедичних пращвниюв протитуберкульозних закладiв захворювання на туберкульоз рееструвалися в сантехниюв, медичного рее-стратора, економюта, секретаря, бухгалтера, оператора пральш, перукаря, дезiнфектора, лiфтера -охоронця, працiвникiв харчоблоку (буфетнищ). Захворювання немедичних працiвникiв протитуберкульозних закладiв можна пояснити ix не-достатньою обiзнанiстю з питань профшактики туберкульозу та тим, що вони навряд чи проходили навчання з iнфекцiйного контролю взагал Разом з тим, важливють навчання шд-тверджена мiжнародними дослщниками, якi встановили зв'язок мiж вщсутнютю навчання заходам iнфекцiйного контролю та схильнютю працiвникiв до активного захворювання на ТБ (OR: 2,97, 95% Д1: 1,15-7,71) [8]. При аналiзi
екcтенcивниx показниюв y нaшoмy дocлiдженнi 41±3,4%. Частка мододшого медичного персо-
будо встановдено, що за ocтaннi 10 роюв най- нaдy становида 24±5,4%, немедичниx пращвни-бiльшa частка випадюв туберкудьозу реестру- кiв - 22±5,2% випaдкiв, лiкaрi xвoрiли дише в вадася серед середнього медичного персонаду - 13±4,2% випaдкiв (рис. 4).
Зaxвopювaнicть Ma ТБ пpaцiвникiв пpoтитубepкульoзниx зaклaдiв у Днiпpoпeтpoвcькiй oблacтi
Зaxвopювaнicть iiipiiiiitiiiik'iit пpoтитубepкульoзниx tak.iaiMt
в т.ч.
PiR BcBoro cepeднiй мeдичкий пepcoкaл мoлoдший мeдичкий пepcoкaл кeмeдичm пpaцiвкики
I6C. Ka 100 тис. |6С. na 100 тис. I6C. Na 100 тис. I6C. га 100 тис. i6C. га 100 тис.
2008 10 687,8 1 478,5 3 625,0 2 464,0 4 1 197,6
2009 6 334,0 1 471,7 2 389,1 1 233,1 1 292,4
2010 6 334,0 0 0 3 574,7 1 233,1 1 292,4
2011 8 484,3 2 975,6 4 651,5 2 444.4 0 0
2012 4 268,5 0 0 1 190,8 2 483,1 1 292,4
2013 8 539,1 1 471.7 2 424.6 3 719.9 2 527,7
2014 б 346,5 1 485,4 3 603,6 1 243,9 0 0
2015 7 481,1 0 0 s 978,5 1 243,0 1 306,7
2016 5 344.4 0 0 1 197,6 2 492,6 2 606,1
2017 6 421,3 2 947,8 2 402,4 0 0 2 626,9
BcBoro 63 - 8 - 26 - 15 - 14 -
Cepe,^ñ 3a 10 poкiв 6,3 423,9 0,8 384,6 2.6 506,8 1,5 357,1 1,4 409,4
Ц дaнi коредюють з дocлiдженнями, що проводидися в Сyмcькiй та Вшницькш oблacтяx та також показади найбшьшу зaxвoрювaнicть серед середнього МП [2, 3, 6]. Пoдiбнi резудь-тати отримади i дocлiдники в рядi обдастей Рociйcькoï федераци [1, 5] та в Krn-aï [15].
Врaxoвyючи, що критерieм ефективнocтi ш-фекцшного контродю, спрямованого на попе-редження передaчi збyдникiв туберкудьозу в ЗОЗ, у т.ч. вщ пaцieнтiв медичному персонаду, зпдно з дiючoю в Укра1'ш нормативною базою [4], е професшне зaxвoрювaння медичниx пращв-ниюв, нaявнicть тiльки реестраци зaxвoрювaння на ТБ у пращвниюв ЗОЗ не може свщчити про зв'язок зaxвoрювaння з мicцем роботи. Це е xaрaктерним ддя краш з високим рiвнем зaxвo-
рювaнocтi на ТБ та масовим застосуванням вак-цини БЦЖ [10]. Moнiтoрингoм зaxвoрювaнocтi пращвниюв займаються cпецiaльнo cтвoренi в зaклaдax oxoрoни здоров'я кoмiciï з шфекцшного контродю за туберкудьозом, аде ïxm мoжливocтi в рoзcлiдyвaннi тaкиx випадюв зaxвoрювaння досить oбмеженi. Цi комюп здaтнi рееструвати контакт медичного пращвника з xвoрим на ТБ та рiвень дотримання правид iнфекцiйнoгo контро-дю, аде не мають мaтерiaльнo-теxнiчниx можди-востей достеменно довести чи спростувати факт зараження на робочому мющ.
Ддя остаточного визначення впдиву про-феciйниx фaктoрiв ризику на виникнення зaxвoрювaння ТБ у МП у рiзниx крaïнax запроваджено виявдення не тiльки xвoриx на ТБ,
1S/ Том XXIII/ 3 ч. 1
8S
а й шфшованих МП за допомогою традицшного шкiрного алерпчного тесту [17] та бiльш досконалих яюсних та кiлькiсних методiв визначення продукцп гама-iнтерферонiв [10, 13]. Найбшьш специфiчним та чутливим методом встановлення щентичносп патогенiв е генотипування. Для мшобактерш розроблена методика виявлення полiморфiзму довжин рестрикцiйних фрагментiв ДНК мшобактерш, що дозволяе виявити певнi послщовност генiв, якi характеризують iндивiдуальнiсть генотипу. За допомогою цього методу ризью науковщ
□
ВИСНОВКИ
1. Туберкульоз е важливою проблемою гро-мадського здоров'я в Дншропетровськш областi внаслщок високих рiвнiв захворюваностi, в т.ч. мультирезистентним ТБ, та смертносп на тлi значного рiвня розповсюдження В1Л - шфекци.
2. Захворюванiсть на туберкульоз пращвниюв закладiв охорони здоров'я в Дншропетровськш обласп за перюд з 2008 по 2017 рк мала сталу тенденцiю до зниження, проте рiвень захворюва-ностi пращвниюв протитуберкульозних закладiв перевищив рiвень захворювання працiвникiв iнших ЗОЗ у 5 разiв, захворюванiсть серед за-гального населення - у 6.6 раза i був вищим за показник у кра!ш в 2,5 раза.
3. Серед пращвниюв протитуберкульозних закладiв найвищий рiвень захворюваностi рее-
виявили прямi епiдемiологiчнi зв'язки мiж наявшстю певних штамiв мiкобактерiй у рiзних пацiентiв та довели внутрiшньолiкарняне розповсюдження мультирезистентних штамiв туберкульозу в третини госштатзованих хворих на ТБ [14]. Таким чином, питання доказовосп професшного характеру захворюваностi медич-них пращвниюв на ТБ з подальшою розробкою заходiв профiлактики в цьому напрямку е актуальним для системи громадського здоров'я, що формуеться сьогоднi в держава
струвався в середнього медичного персоналу (506,8 на 100 000) можливо як результат впливу сощальних факторiв, бiльш тривалого контакту з хворими при недостатнiх заходах профшактики внутрiшньолiкарняного розповсюдження тубер-кульозно! шфекци. Реестрацiя значних показни-кiв захворюваносп серед немедичних пращв-никiв (409,4) може свщчити про вiдсутнiсть цше-спрямованого 1х навчання принципам дотриман-ня iнфекцiйного контролю.
4. Для визначення епiдемiчного ланцюжка ту-беркульозно! шфекци в ЗОЗ та остаточного встановлення факту професшного захворювання на туберкульоз у медичних пращвниюв, у першу чергу протитуберкульозних закладiв, необхщно впровадження генетичних дослiджень.
□ Немедичний
олодший едичний [ерсонал 23%
□ Лшар1 13%
СереднН медични персона 42%
Рис. 4. Структура фаховоТ захворюваносп на туберкульоз працiвникiв протитуберкульозних закладiв ДншропетровськоТ областi
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ваганова У. С. Заболеваемость туберкулезом работников медицинских учреждений / У. С. Ваганова // J. Siberian Medical Sciences. - 2015. - N 2. - С. 51-55.
2. Зайков С. В. Туберкульоз у медичних прашв-нишв - актуальна професшно зумовлена патологш / С. В. Зайков, О. П. Литвинюк. // Клшч. iмунологiя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2016. - № 1. - С. 18-22.
3. Захворюватсть на туберкульоз медичних пра-щвнишв / I. Д.Дужий, Л. А. Бондаренко, Г. П. Оле-щенко, В. О. Олещенко. // Туберкульоз, легеневi хво-роби, ВIЛ-iнфекцiя. - 2017. - № 3 (30). - С. 99-103.
4. Наказ МОЗ Украши ввд 18.08.2010 № 684 "Про затвердження Стандарту шфекцшного контролю за туберкульозом в лшувально-профшактичних закладах, мюцях довгострокового перебування людей та проживания хворих на туберкульоз" [Електронний ресурс] // Офщшний вюник Украши ввд 27.09.2010 — 2010 р., № 71. - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0803-10.
5. Профессиональное заражение туберкулезом медицинских работников / А.А. Нафеев, С.Л. Мерца-лова, А.В. Посеряев [и др.]. // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. -2014. - Т. 22, № 5. - С. 20-22.
6. Туберкульоз у медичних пращвнишв (огляд лггератури i результати власних дослщжень) / О.П. Литвинюк, М.А. Тхоровський, Н.М. Гончар, 1.О. Палш // Туберкульоз, легеневi хвороби, В1Л-шфекщя. - 2014. - № 1(16). - C.83-89.
7. Assessing infection control practices to protect health care workers and patients in Malawi from nosocomial transmission of Mycobacterium tuberculosis / R.J. Flick, A. Munthali, K. Simon [et al.] // PLoS One. - 2017. - N 12. -e0189140. doi: 10.1371/journal.pone.0189140
8. Ayuk J. A cross-sectional study of tuberculosis among workers in Tygerberg Academic Hospital, Western Cape province, South Africa [Електронний ресурс] / J.Ayuk // Stellenbosch University. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://hdl.handle.net/10019.1/85836.
9. Global tuberculosis report. Geneva: World Health Organization; 2016 [Електронний ресурс] // World Health Organization. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.
10. Interferon-gamma release assay and the tuberculin skin test in an intermediate tuberculosis burden country / W. T. Hung, S. S. Lee, C. L. Sy [et al.] // J. Microbiology, Immunology, Infectology. - 2015. - Vol. 48, N 2. - P. 147-152. doi: 10.1016/j.jmii.2013.07.008.
11. Menzies D. Risk of tuberculosis infection and disease associated with work in health care settings / D. Menzies, R. Joshi, M. Pai // Inter. J. Tuberculosis Lung Disease. - 2007. - Vol. 11, N 6. - P. 593-605.
12. Occupational Tuberculosis in South Africa: are health care workers adequately protected? / M.M. Malot-le, J.M. Spiegel, A. Yassi [et al.] // Public Health Action. -2017. - Vol. 7, N 4. - P. 258-267. doi: 10.5588/pha.17.0070
13. Prevalence and incidence of latent tuberculosis infection in georgian healthcare workers / J. Whitaker, V. Mirtskhulava, M. Kipiani [et al.] // PLoS One. - 2013. - Vol. 8, N 3. - e58202.doi: 10.1371/journal.pone.0058202
14. Recent nosocomial transmission and genotypes of multidrug-resistant Mycobacterium tuberculosis / A. No-dieva, I. Jansone, L. Broka [et al.] // Inter. J. Tuberculosis Lung Disease. - 2010. - Vol. 14, N 4. - P. 427-433.
15. Risk of tuberculosis among healthcare workers in an intermediate-burden country: a nationwide population study / H. Chu, C.J. Shih, Y.J. Lee [et al.]. // J. Infectology. - 2014. - Vol. 69, N 6. - P. 525-532. doi: 10.1016/j.jinf.2014.06.019
16. Risk of Tuberculosis Infection and Disease for Health Care Workers: An Updated Meta-Analysis / L. Uden, E. Barber, N. Ford, G.S. Cooke // Open Forum Infectious Diseases. - 2017. - Vol. 4, N 3. - P. 137. doi: 10.1093/ofid/ofx137
17. Screening of health-care workers for latent tuberculosis infection in a Tertiary Care Hospital / A.B. Janagond, V. Ganesan, K.G. Vijay [et al.] // Inter. J. Mycobacteriology. - 2017. - N 6. - P. 253-257. doi: 10.4103/ijmy.ijmy_82_17
18. Tuberculosis in Staff and Students of Patan Hospital / P. Shrestha, M. Shakya, M. Caws [et al.] // J. Nepal Health Res. Counc. - 2018. - Vol. 15, N 3. - P. 268-274.
19. Why healthcare workers are sick of TB / A. von Delft, A. Dramowski, C. Khosa [et al.] // Inter. J. Infectious Diseases. - 2015. - Vol. 32. - P. 147-151.
REFERENCES
1. Vaganova US. [TB morbidity in health care workers]. Journal of Siberian Medical Sciences. 2015;2:51-55. Russian.
2. Zaykov SV, Litvinyuk OP. [Tuberculosis in healthcare workers - essential occupational pathology]. Klinichna imunologiya. Alergologiya. Infektologiya. 2016;1: 8-22. Ukrainian.
3. Duzhiy ID, Bondarenko LA, Oleshchenko GP, Oleshchenko VO. [TB-illness in healthcare workers]. Tu-berkuloz, legenevi khvorobi, VIL-infektsiya. 2017;3(30):99-103. Ukrainian.
4. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated August 18, 2010 No. 684 "On Approval of the Standard of Infectious TB Control in Health Care Facilities, Locations of Long-Term Accommodation and Accommodation of Patients with Tuberculosis]. Ofitsiyniy visnik Ukrainy. 2010;71. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0803-10. Ukrainian.
5. Nafeev AA, Mertsalova SL, Poseriaev AV, Sibi-riakova RN, NafeevNA. [Occupational contamination of medical personnel with tuberculosis]. Problemy sotsial-noy gigieny, zdravookhraneniya i istorii meditsiny. 2014;5(22):20-22. Russian.
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
87
6. Litvinyuk OP, Tkhorovs'kiy MA, Gonchar NM, Paliy IO. [Tuberculosis in healthcare workers (literature review and results of author's research)]. Tuberkuloz, legenevi khvorobi, VIL-infektsiya. 2014;1(16):83-89. Ukrainian.
7. Flick RJ, Munthali A, Simon K, Hosseinipour M, Kim MH, Mlauzi L et al. Assessing infection control practices to protect health care workers and patients in Malawi from nosocomial transmission of Mycobacterium tuberculosis. PLoS ONE. 2017;12(12):e0189140. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0189140
8. Ayuk J. A cross-sectional study of tuberculosis among workers in Tygerberg Academic Hospital, Western Cape province, South Africa. Stellenbosch University; 2012. Available from: http://hdl.handle.net/10019.y85836. Accessed 3 Aug 2016.
9. Global tuberculosis report. Geneva: World Health Organization; 2016. Available from: http://www.who.int/-tb/publications/global_report/en/.
10. Hung WT, Lee SS, Sy CL, Wu KS, Chen JK, Tsai HC, Chen YS. Interferon-gamma release assay and the tuberculin skin test in an intermediate tuberculosis burden country. J Microbiol Immunol Infect. 2015 Apr;48(2):147-52. doi: 10.1016/j.jmii.2013.07.008
11. Menzies D, R. Joshi R, M. Pai M. Risk of tuberculosis infection and disease associated with work in health care settings. INT J TUBERC LUNG DIS. 2007;11(6):593-605.
12. Malotle MM, Spiegel JM, Yassi A, Ngubeni D, O'Hara LM, Adu PA, Bryce EA, Mlangeni N,Gemell GSM,M. Zungu M. Occupational tuberculosis in South Africa: are health care workers adequately pro-tected?Public Health Action. 2017 Dec 21;7(4):258-67. doi: 10.5588/pha. 17.0070
13. Whitaker JA, Mirtskhulava V, Kipiani M, Harris DA, Tabagari N, Kempker RR, Blumberg HM. Prevalence and incidence of latent tuberculosis infection in georgian healthcare workers. PLoS One. 2013;8(3):e58202. doi: 10.1371/journal.pone.0058202
14. Nodieva A, Jansone I, Broka L, Pole I, Skenders G, Baumanis V. Recent nosocomial transmission and genotypes of multidrug-resistant Mycobacterium tuberculosis. INT J TUBERC LUNG DIS. 2010;14(4):427-33.
15. Chu H, Shih CJ, Lee YJ, Kuo SC, Hsu YT, Ou SM, Shih YN, Tarng DC, Li SY, Chen YT, Chen RC. Risk of tuberculosis among healthcare workers in an intermediate-burden country: a nationwide population study.J Infect. 2014 Dec;69(6):525-32. doi: 10.1016/j.jinf.2014.06.019
16. Uden L, Barber E, Ford N, Cooke GS. Risk of Tuberculosis Infection and Disease for Health Care Workers: An Updated Meta-Analysis. Open Forum Infectious Diseases. 2017;4(3):ofx137. doi: 10.1093/ofid/ofx137
17. Janagond AB, Ganesan V, Vijay Kumar GS, Ramesh A, Anand P, Mariappan M. Screening of healthcare workers for latent tuberculosis infection in a Tertiary Care Hospital. Int J Mycobacteriol. 2017 Jul-Sep;6(3):253-257. doi: 10.4103/ijmy.ijmy_82_17
18. Shrestha P, Shakya M, Caws M, Shrestha S, Kar-ki B, Shrestha S, Karki DB, Maharjan B, Shrestha B, Arjyal A, Karkey A, Prajapati KG, Basnyat B. Tuberculosis in Staff and Students of Patan Hospital. J Nepal Health Res Counc. 2018 Jan 1;15(3):268-74.
19. Von Delft A, Dramowski A, Khosa C, Kotze K, Lederer P, Mosidi T, Peters JA, Smith J, van der West-huizen HM, von Delft D, Willems B, Bates M, Craig G, Maeurer M, Marais BJ, Mwaba P, Nunes EA, Nyirenda T, Oliver M, Zumla A. Why healthcare workers are sick of TB. Int J Infect Dis. 2015;32:147-51.
УДК 616.24-007.272-036.1-008.8:613.62 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142342
ХАРАКТЕРИСТИКА КЛ1ТИННОГО СКЛАДУ МОКРОТИННЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ПРОФЕС1ЙНО1 ЕТЮЛОГП
ДУ «Укра'шський Haymeo-do^idHuü тститут промислово '1 медицини МОЗ Украши»
лабораторiя 6ioxiMii
(зав. - к. бюл. н., доц. В. В. 1вчук)
вул. Виноградова, 40, Кривий Рг Дтпропетровська обл., 50096, Украша
SI «Ukrainian Scientific Research Institute of Industrial Medicine of Health Ministry of Ukraine»
Laboratory of Biochemistry
Vynogradova str., 40, Kryviy Rih, Dnipropetrovsk region, 50096, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: хвороби бронхолегеневого апарату, запалення, цитограма, мокротиння Ключевые слова: болезни бронхолегочного аппарата, воспаление, цитограмма, мокрота Key words: diseases of bronchopulmonary apparatus, inflammation, cytogram, sputum
В.В. 1вчук, Т.Ю. Коптева, Т.А. Ковальчук
