CC BY
22
9. Kovacevic P, Stanetic M, Rajkovaca Z et al. Changes in spirometry over time in uremic patients receiving long-term hemodialysis therapy. Pneumologia. 2011;60(1):36-39.
10. Kupeli E, Ulubay G, Colak T, et al. Pulmonary Complications in Renal Recipients after Transplantation. Transplantation Proceedings. 2011;43:551-3.
11. Rezaeetalab F, Zeraati A, Fadaeian AH et al. Spirometric parameters: Hemodialysis compared to peritoneal dialysis. J Cardiothorac Med. 2015;3(2):293-96.
12. Senatore M, Buemi M, Di Somma A et al. Respiratory function abnormalities in uremic patients. G Ital Nefrol. 2004;21(1):29-33.
13. United States Renal Data System Mortality. In: USRDS annual data report: epidemiology of kidney disease in the United States. National Institutes of Health, National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases. Bethesda. 2015;6(2). Available from: www.usrds.org/2015/download/vol2_06_Mortality_15.pdf
14. Yilmaz S et al. Pulmonary function in patients with end-stage renal disease. Med Sci Monit. 2016;22:2779-84.
♦
УДК 613.62:622.012.7-057(477.54) https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142355
ПРОФЕС1ЙНА ЗАХВОРЮВАШСТЬ ПРАЦ1ВНИК1В МАШИНОБУДУВАННЯ ХАРКШСЬКОГО РЕГ1ОНУ В 2012-2016 РОКАХ
Харювський нащональний медичний умверситет * НД1 гтени працi та професшних захворювань вул. TpiH^epa, 6, 61022, Хартв, Украша Харювська медична академiя пклядипломно'1 освти кафедра гтени, епiдемiологii та професшних хвороб вул. Амосова, 58, 61176, Хартв, Украша Kharkiv National Medical University
The Research Institute of Occupational Hygiene and Occupational Diseases
Trinklera str., 6, Kharkiv, 61022, Ukraine
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
Department of Hygiene, Epidemiology and Occupational Diseases
Amosova str., 58 Kharkiv, 61176, Ukraine
e-mail: profpat@med.edu.ua
Ключовi слова: професшт захворювання, шкiдливi умови працi, стаж роботи, вж, машинобудування Ключевые слова: профессиональные заболевания, вредные условия труда, стаж работы, возраст, машиностроение
Key words: occupational morbidity, occupational hazards, record of service, age, engineering industry
Реферат. Профессиональная заболеваемость работников машиностроения Харьковского региона в 20122016 годах. Мельник О.Г., Боровик И.Г., Рябоконь А.И., Дюльдева Т.А., Моргун Т.М. Изучена профессиональная заболеваемость работников машиностроения Харьковской области в 2012-2016 гг. Динамика количества потерпевших вследствие профессионалъных заболеваний в отрасли соответствует всеукраинской. Среди потерпевших преобладали мужчины, однако доля женщин за этот период увеличилась. Ранжирование потерпевших по стажу работы во вредных условиях: 1 место - 20-29, 2-е - >30, 3-е - 10-19, 4-е - менее 10 лет. Ранжирование потерпевших по возрасту: 1 место - 50-59, 2-е - >60, 3-е - 40-49, 4-е - 30-39, 5-е - 20-29лет. В структуре профессиональной патологии бронхолегочные заболевания составляли 38,67-49,71, сенсоневральная тугоухость - 29,59-37,33%. Распределение потерпевших по количеству профессиональных заболеваний: 4 - 3,37-6,25%, 2-3 - 52,50-72,97%, 1 - 21,21-43,82% работников. Выявление у большинства потерпевших 2-4 профессиональных заболеваний свидетельствует о сочетанном воздействии вредных факторов производственной среды и трудового процесса на работающих в машиностроении, недостатках в работе учреждений здравоохранения, которые проводят периодические медицинские осмотры. Преобладание среди потерпевших стажированных работников и лиц возрастных групп 50-59 и >60 лет указывает на
0.Г. Мельник ,
1.Г. Боровик , А.1. Рябоконь , Т.А. Дюльдева , Т.М. Моргун *
142
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
необходимость внедрения методики защиты временем для снижения уровня профзаболеваемости работников отрасли. Определяющая роль предприятий машиностроения в профессиональной заболеваемости Харьковского региона указывает на актуальность работ по внедрению государственного социально-гигиенического мониторинга на предприятиях отрасли.
Abstract. Occupational morbidity of engineering industry workers in Kharkiv Region in 2012-2016. Melnyk O.G., Borovyk I.G., Ryabokon A.I., Dyuldyeva T.A., Morgun Т.М. The occupational morbidity in Kharkov region has been researched over the period of 2012-2016. The dynamics of the number of patients with occupational diseases in this region is practically the same as in Ukraine. Most of such patients are males. However, the number of females increased over this period. According to the record of work in hazardous working environments, the biggest number ofpatients is observed among those employees who have worked for 20-29 years, then those who have worked for over 30 years, followed by those who have 10-19 years of work record and finally, with less than 10 years of work record. According to the age, the biggest number of patients is among workers at the age of50-59. They are followed by those who are in their sixties. The third biggest number is among aged 40-49, the fourth - aged 30-39, and the fifth -aged 20-29. In the atructure of occupational pathology (38,67-49,71) of all the occupational diseases accounts for chronic bronchitis, COPD, and pneumoconiosis. The next common disease (29,59-37,33%) is occupational neurosensory hearing loss. It was revealed that 3,37-6,25% of the total number of workers suffer from 4 occupational diseases, 2-3 and 1 occupational diseases were detected in 52,50-72,97% and 21,21-43,82% employees accordingly. The presence of 2-4 occupational diseases points at the combined exposure to hazards of working environment and working process in engineering workers, and inefficient activity of health care institutions that are responsible for periodic medical examinations. The fact that the diseased are mostly people in their fifties and sixties, and those who have a long record of work, indicates to the necessity to implement the time protection technique with a view to reducing the level of occupational morbidity. The highest rate of morbidity was observed in Kharkov engineering industry. That is why it is vitally important to provide the enterprises of this industry with State public health monitoring system.
Професшна захворюванють (ПЗ) в Укра!ш мае певш регюнальш особливосп. Особливосп ПЗ в Укра!ш визначаються галузями промисло-восп та великими шдприемствами, що роблять основний внесок у розвиток регюну [2]. Щодо Харювсько! обласп, такою галуззю економши е машинобудування [4]. На Харювщиш найбшьша кшьюсть потертлих за перюд 2006-2015 рр. була зареестрована в машинобудуванш, вщсоток пра-щвниюв ще! галузi серед ошб iз вперше вста-новленим дiагнозом професшного захворювання коливався в межах 79,17-90,43 [10].
Протягом останшх роюв машинобудування посщае друге мюце в Укра!ш шсля вугшьно! га-лузi щодо внеску до пулу професшно! за-хворюваност [5]. Станом за 2016 рш в Укра!ш зношення основних виробничих фондiв у про-мисловосп досягало 70% [7], тобто без !хнього оновлення немае тдстав для докоршного полш-шення умов пращ у промисловосп, зокрема машинобудуванш. Тому на чаш е вивчення особливостей професшно! захворюваност пра-щвниюв галузi машинобудування з метою подальшого керування И ризиками.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для вивчення професшно! захворюваносп були використаш ютори хвороби потертлих унаслщок професшних захворювань пращвниюв машинобудування Харкова й обласп за перюд 2012-2016 рр., включаючи документи щодо вста-
новлення зв'язку захворювань з умовами пращ (згщно з додатком 14 Порядку проведения роз-слщування та ведення облшу нещасних випадюв, професшних захворювань i аварш на виробницт-в^, Форму П-3 (повщомлення про професшне захворювання). У зазначених документах мюти-лися вщомосп щодо потерпiлих: професiя, вiк, стать, стаж роботи в шюдливих умовах, характеристика умов пращ (обставини та причини формування захворювання), дiагноз.
На пiдставi вщомостей щодо потертлих були сформоваш аналiтичнi таблицi вщповщно до задач нашого дослiдження. Матерiали до-слiдження були обробленi iз застосуванням за-гальноприйнятих методiв саштарно! статистики.
Проведений аналiз матерiалiв включав роз-подiл потерпiлих за вшом, стажем роботи в шкiдливих умовах, нозолопчними формами професiйноl патологil.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вiдомостi щодо професшно! захворюваносп працiвникiв машинобудування Харювщини в 2012-2016 роках наведенi в таблищ 1.
Як випливае з таблищ 1, протягом 20122016 рр. спостер^алось зменшення кiлькостi потертлих унаслщок професшних захворювань, найбшьш суттево - у 2015 та 2016 роках. Отри-манi результати не протирiчать даним науковцiв 1нституту медицини працi за 2011-2014 рр. щодо динамши рiвия ПЗ в Укра1ш [5].
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
143
Таблиця 1
Професшна захворювашсть пращвникчв машинобудування Харкiвщини в 2012-2016 рр.
ПотерпШ виас.мдок профес1йних захворювань Динам1ка пор1вняно з попередн1м роком, %
Роки чолов1ки жчики Усього
К'1.1ЬК'1С'1Ь % за р1к кчлькчсть % за р1к
2012
2013
2014
2015
2016
61 53 47 25 19
68,54 66,25 64,38
67.57
57.58
28 27 26 12 14
31,46 33,75 35,62 32,43 42,42
89 80 73 37 33
-14,42 -10,11
- 8,75 -49,32 -10,81
Розподш потертлих за статтю був таким: ко-ливання вщсотка жшок у 2012-2016 рр. у межах 31,46-42,42% та чоловшв - у межах 68,54-57,58%. Тобто в ус роки серед потертлих переважали чоловши, але вщсоток !х значно зменшився в 2016 роцi. Щодо жшок, то !хнш вiдсоток серед потерпiлих збiльшився в 2016 рощ. Гендерш вiдмiнностi потертлих у галузi машинобудування Харювського регiону зумовленi пере-важанням серед працюючих у галузi працiвникiв чоловiчо! статi, як i в щлому в шкiдливих та небезпечних умовах в Укра!т [6].
Протягом 2012-2016 рр. дiагноз професiйного захворювання переважно встановлювали пращв-никам зi стажем роботи у шкiдливих умовах 2029 рокiв. Наступнi ранпда мiсця щодо ПЗ зай-мали пращвники стажових груп: >30, 10-19 та менш 10 р. Отримат результата шдтверджують точку зору стосовно дозозалежного ризику щодо розвитку професiйних захворювань, яю спричиненi дiею хiмiчних та фiзичних факторiв [8, 9]. Потерпш працiвники зi стажем роботи в шюдливих умовах >30 р. хоча й зазнавали бшь-шо! експозици шкiдливих виробничих чинникiв, чим стажово! групи 20-29 рокiв, були на другому ранговому мющ, оскiльки !хнш вiдсоток серед працюючих е значно меншим на будь-якому пiдприемствi галузь
Розподiл потерпiлих за вiком протягом 20122016 рр. був таким: 1 рангове мюце - 50-59, 2-е ->60, 3-е - 40-49, 4-е - 30-39, 5-е - 20-29 роюв. Переважання серед потертлих ошб вшом 50-59 та >60 роюв спiвпадае зi статистичними даними попередшх рокiв щодо середнього вшу пращв-никiв з уперше встановленим дiагнозом профе-сiйного захворювання [2].
У таблищ 2 наведет вщомосп щодо роз-подiлу професшних захворювань за дiагнозами серед пращвниюв машинобудування Харюв-щини в 2012-2016 рр. Найбшьший вiдсоток потертлих припадав на захворювання бронхо-легенево! системи: хронiчний бронхiт та хрошч-не обструктивне захворювання легенiв (ХОЗЛ), пневмоконюзи. Це узгоджуеться з даними стосовно розподшу випадкiв професiйних захворювань за основними формами патологи в Укра1ш [2, 5]. Однак вщсоток цих захворювань знизився за рахунок пневмоконюзу з 49,71 у 2012 р. до 38,67 у 2016 р.
Наступне рангове мюце у структурi професшно! патологи посщала нейросенсорна при-глухуватють, !! вщсоток збiльшився з 29,59 у 2012 р. до 37,33 у 2016 р. Вщсотки потертлих унаслщок вiбрацiйно! хвороби чи захворювань опорно-рухового апарату були нестабшьними i коливалися, вiдповiдно, у межах 2,50-9,33% та 5,33-17,83%.
Частка захворювань верхшх дихальних шляхiв суттево зросла за щ роки i становила 1,78% у 2012 р. та 8,00% - у 2016 р. Внесок шших професшних захворювань, зокрема вегетативно-сенсорно! полшейропатп верхнiх кiн-цiвок, алергшних хвороб, професiйного раку, в 2012-2016 рр. був незначним.
Отримат дат щодо розподшу випадюв професшних захворювань за дiагнозами серед пращвниюв машинобудування Харювщини в 2012-2016 рр. суттево в^^зняються вiд резуль-та^в попереднiх дослiджень [3, 8]. За !х даними, серед працiвникiв галузi в Киевi потерпiлих з нейросенсорною приглухуватютю було понад 50%, з хротчним бронхiтом, пневмоконiозом,
144
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
вiбрацiйною хворобою - по 14,3%. Серед пра-щвниюв машинобудування Харкiвщини, як i Сумщини [1], кiлькiсть потерпших унаслiдок ди виробничого шуму дещо менша, нiж зумовлених дieю промислових аерозолiв та токсичних хiмiч-них речовин. Цi розбiжностi на тдприемствах машинобудування рiзних регiонiв Укра1ни зу-мовленi застосовуваними технологiями на шдприемствах, вщповщно, конкретними вщмш-ностями щодо шкiдливих факторiв виробничого
середовища та трудового процесу, якi чинять вплив на пращвниюв. Умови пращ на шд-приемствах машинобудування характеризуються дiею на працюючих виробничого шуму, токсичних хiмiчних речовин, промислових аерозо-лiв, локально! вiбрацil та факторiв трудового процесу 3 класу [2, 3, 8, 10]. Це створюе пере-думови щодо розвитку професшних захворювань 1-1У груп чинного перелiку.
Таблиця 2
Розподш випадкчв профес1йни\ захворювань за дiагнозами серед працiвникiв машинобудування Хар^вщини в 2012-2016 рр.
Нозолопчш форми Ввдсоток нозолопчних форм у структурi профзахворювань за рш
2012 2013 2014 2015 2016
Пневмокотоз 20,12 15,34 12,74 13,75 8,00
Хротчний брон\iт, ХОЗЛ 29,59 30,67 30,57 27,50 30,67
Нейросенсорна приглухувапсть 29,59 32,52 29,94 35,00 37,33
Захворювання опорно-рухового апарату 8,88 9,82 17,83 13,75 5,33
Вмбрацшна хвороба 4,73 6,13 3,18 2,50 9,33
Вегетативно-сенсорна полшейропатш вер\иi\ кiицiвок 2,96 1,84 0,64 1,25 -
Захворювання верхтх дихальних ш.итв 1,78 2,45 3,82 5,00 8,00
¡ним професiйи1 захворювання 1,18 1,22 0,64 1,25 1,33
Щорiчно протягом 2012-2016 рр. кшьюсть кiсть потерпших. Це зумовлено тим, що серед дiагностованих професiйних захворювань у потерпших були пращвники, в яких дiагносто-працiвникiв галузi значно перевищувала кшь- вано 1-4 професiйнi захворювання.
Таблиця 3
Розподш потерпших серед пращвни^в машинобудування щодо кшькосп дiагностованих професшних захворювань у Харивському регiонi в 2012-2016 рр.
Юльюсть дiагностовани\ професшних
Ввдсоток потерпiли\ за рiк
захворювань 2012 2013 2014 2015 2016
1 захворювання 43,82 41,25 26,03 21,62 21,21
2 захворювання 25,84 20,00 35,62 40,54 36,36
3 захворювання 26,97 32,50 34,25 32,43 36,36
4 захворювання 3,37 6,25 4,11 5,41 6,06
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
145
Протягом 2012-2016 рр. розподш потертлих пращвниюв машинобудування щодо кшькосп професшних захворювань змшювався, однак вщ-соток осiб з 4-ма захворюваннями в ус роки був найменшим.
Кшьюсть потерпiлих з 2-3-ма захворюваннями в 2012-2013 рр. становила близько 50%, у 2014-2016 рр. - понад 70%. Вщсоток потертлих з 1-м захворюванням був найбшьшим лише в 2012-2013 рр. i перевищував 40%, у подальшому вiн становив близько 20%. Тобто в 2012-2013 рр. у бшьшосп потерпiлих (понад 55,00%) було дiагностовано 2-4 професшних захворювання, а в 2014-2016 рр. - 74-78%. Дiагностування в бшьшосп потертлих 2-4 професшних захворювань
свщчить про комбшований вплив шюдливих факторiв виробничого середовища та трудового процесу на працiвникiв машинобудування в Хар-кiвськiй областi, наявнiсть певних проблем щодо своечасно! дiагностики професшних захворювань. Потер пш з деюлькома професiйними захворюваннями потребують значних фшансових витрат на лiкування та реабштащю i е мало- або безперспективними щодо переквалiфiкащl та працевлаштування.
Вiдомостi щодо внеску окремих шдприемств машинобудування до пулу професiйних захворювань Харювського регiону в 2012-2016 рр. наведено в таблищ 4.
Таблиця 4
Внесок окремих шдприемств машинобудування до пулу професшнот захворюваносп
Харк^вського регюну в 2012-2016 рр.
Щдприсмства машинобудування
В1дсоток за тдприсметвами за piK (%)
2012 2013 2014 2015 2016
35,96 37,50 43,84 64,86 45,45
31,46 33,75 38,36 8,11 6,06
10,11 10,00 8,22 16,22 27,27
5,62 2,50 2,74 5,41 15,15
2,25 6,25 2,74 - -
1,12 - 1,37 - -
4,49 5,00 - - -
3,37 - - - -
5,62 5,00 2,74 5,41 6,06
ПАТ «ХТЗ»
ДП «Завод 1м. Малишева» ДП «Електроважмаш» ПАТ «Турбоатом» ПАТ «Автрамат»
ПАТ «Харквський завод п1дйомнотранспортного устаткування» ПАТ «Лоз1вський ковальсько-механ1чний завод» Харювське державне ав1ац1йне виробниче п1дприемство ¡мим п1дприемства
Протягом 2012-2016 рр. у Харкiвському регю-нi Публiчне акщонерне товариство (ПАТ) «Хар-кiвський тракторний завод» (ХТЗ) у вщсотко-вому вщношенш до загально! кiлькостi потертлих утримуе першiсть стосовно внеску до пулу ПЗ. Друге рангове мюце щодо кшькосп потертлих у 2012-2014 рр. посщало Державне тд-приемство (ДП) «Завод iм. Малишева», а в 20152016 рр. - ДП «Електроважмаш». Зростання ПЗ у 2015-2016 рр. спостерталося також на ПАТ «Турбоатом». Разом внесок цих 4-х шдприемств щодо пулу ПЗ шдприемств машинобудування протягом 2014-2016 роюв перевищував 90%.
ВИСНОВКИ
1. Динамша кшькосп потерпших унаслщок ПЗ у галузi машинобудування в Харювсьюй обласп в 2012-2016 рр. у цшому вщповщае все-украшсьюй.
2. Переважання серед пращвниюв машинобудування потерпiлих з 2-4 професшними захворюваннями свiдчить про комбшований вплив на працюючих у галузi шюдливих виробничих чин-ниюв та певнi недолiки в робой закладiв охорони здоров'я, що проводять перiодичнi медичнi огляди.
3. Серед потерпших переважають стажованi працiвники й особи вшових груп 50-59 та >60
146
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
рошв, що вказуе на необхiднiсть запровадження методики захисту часом щодо зниження рiвня ПЗ працiвникiв галузi.
4. Переважний внесок пiдприeмств машинобудування до пулу професшно! захворюваностi
Харшвщини вказуе на доцiльнiсть впровадження державного сощально-ппешчного монiторингу на пiдприемствах галузь
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анализ профессиональной заболеваемости работников ПАО "Сумское НПО им. М.В.Фрунзе " и меры ее профилактики / М.Р.Боярский, Е.М.Дрокина,
0.Г.Мельник, И.Г.Боровик, Е.В.Григорян [и др.] // Медицина сьогодш i завтра.- 2013. - № 3. - С.26-29.
2. Динамiка професшно! захворюваностi в Ук-ра!ш та досвщ 1нституту медицини працi НАМН Укра!ни / Ю.1. Кундieв, А.М. Нагорна, М.П. Соколова,
1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2013. - № 4. - С. 11-22.
3. Кононова 1.Г. Професшна захворювашсть серед пращвнишв пвдприемств машинобудування / 1.Г. Кононова // Укр. журн. з проблем медицини працi. - 2010. - № 1. - С. 9-15.
4. Мельник О.Г. Щодо професшно! захворюва-носп в Харшвськш обласп в 2003-2012 роках / О.Г. Мельник, 1.Г. Боровик // Медицина сьогодш i завтра.- 2013. - № 3. - С. 107-112.
5. Нагорна А.М. Стан професшно! захворюва-носп в перюд законодавчих змш в Укра!ш / А.М. На-
горна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2016. - № 1. - С. 3-17.
6. Нагорна А.М. Трудовий потенщал в Укра!ш медико-сощальш i демограф1чш характеристики / А.М. Нагорна // Журнал НАМН Укра!ни. - 2016. -№ 1. - С. 70-78.
7. Офщшний сайт Державного комитету статистики // [www.ukrstat.gov.ua].
8. Ощнка ризику розвитку професшних захворювань у пращвнишв металургшно!, вупльно! промисло-восп та машинобудування Укра!ни / А.М. Нагорна, П.М. Вите, М.П. Соколова [та ш] // Укр. журнал з проблем медицини пращ - 2012. - № 3. - С. 3-13.
9. Профессиональный риск для здоровья работников: руководство // под ред. Н.Ф.Измерова, Э.И. Денисова. - Москва: Тровант, 2003. - 448 с.
10. Щодо професшно! захворюваносп в Харшвськш област в 2006-2015 роках / О.Г. Мельник, 1.Г. Боровик, Т.А. Дюльдева, А.1. Рябоконь [та ш] // Медичш перспективи.- 2017. - Т. XXII. - № 3, ч. 1. - С. 33-40.
REFERENCES
1. Boyarskiy MR, Drokina EM, Melnik OG, Boro-vik IG, Grigoryan EV. [Analysis of Occupational Morbidity among Employees in PJSC "Sumy RPA named after Frunze" and Preventative Activity]. Medicine Today and Tomorrow. 2013;3:26-29. Russian.
2. Kundiiev YI, Nagornaya AM, Sokolova MP, et al. [Dynamics of occupational morbidity in Ukraine and experience of the Institute for occupational health of NAMS of Ukraine]. Ukr. J. Occup. Health. 2013;4:11-22. Ukrainian.
3. Kononova IG. [Occupational morbidity of machine-building enterprises workers]. Ukr. J. Occup. Health. 2010;1:9-15. Ukrainian.
4. Melnyk OG, Borovyk IG. [Occupational Morbidity in Kharkiv Region in 2006-2015]. Medicine Today and Tomorow. 2013;3:107-12. Ukrainian.
5. Nagorna AM, Sokolova MP, Kononova IG. [The condition of the occupational morbidity over the period of legislative changes in Ukraine]. Ukr. J. Occup. Health. 2016;1:3-17. Ukrainian.
6. Nagorna AM. [Labour potential in Ukraine: medical and social, demographic features]. The journal of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2016;1:70-78. Ukrainian.
7. Oficial website of State Statistics Committee. Available from: www.ukrstat.gov.ua.
8. Nagorna AM, Vitte PM, Sokolova MP et al. [Risk estimates for the development of occupational morbidity among metal, coal mining industries and manufacturing engineering in Ukraine]. Ukr. J. Occup. Health. 2012;3:3-13. Ukrainian.
9. [Occupational health and safety risks: guidance]. Editor Izmerov NF, Denisov EI. Moskva, Trovant. 2003;448. Russian.
10. Melnyk OG, Borovyk IG, Dyuldyeva TA, Rya-bokon AI, Morgun TM. [Occupational Morbidity in Kharkiv Region in 2006-2015]. Medical Perspectivies. 2017;XXII(3):1:33-40. Ukrainian.
♦
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
147
