CC BY
10
УДК 613.62:622.012.2:622.333
В. О. Вайнер, О.А. Чабан, Т.В. Архипова
ПРО СТАН ПРОФЕС1ИНО1 ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТАХ М1СТА ПЕРШОТРАВЕНСЬКА
Першотравенська мкька сантарно-еmдемюлогiчна станщя Днтропетровсъког областi (гол. лкар - О.А. Чабан)
Ключовi слова: шахтарг, вугшьнi шахти, профеайна .захворюванкть Key words: miners, coal mine, occupational disease incidence
Резюме. В работе проанализированы высокие уровни профессиональной заболеваемости на угольных шахтах Першотравенска, обусловленные вредными факторами на рабочих местах. Отмечена корреляция заболеваемости со стажем экспозиции к вредному фактору. В структуре профессиональной заболеваемости наибольший удельный вес занимают хронические пояснично-крестцовые радикулопатии - до 49,6% и хронические пылевые бронхиты - до 43,0%. Обоснована роль государственной санитарно-эпидемиологической службы в улучшении условий работы шахтеров - поддержка новых подходов в управлении профессиональной безопасностью, внедрение стандартов OHSAS 18001, SA 8000 и МОТ ILO 0SH-2001.
Summary. In the work high levels of occupational disease incidence caused by harmful factors at workplaces in mines of Pershotravensk, are analyzed. Correlation of disease incidence according to record of exposition to the harmful factor is noted. In the structure of occupational disease incidence the greatest proportion falls on chronic lumbosacral radiculopathy - up to 49,6% and chronic dust bronchitis - up to 43,0%. The role of the state sanitary-and-epidemiologic service in the improvement of working conditions of miners -support of the new approaches in professional safety management, introduction of standards OHSAS 18001, SA 8000 and the ILO 0SH-2001 is proved.
Актуальнють проблеми професшно! патологи робочих вугшьних шахт Захвдного Донбасу зумовлена високими !! píbhhm^ вираженим впли-вом шюдливих чинниюв на робочих мюцях працюючих та вщсутнютю економiчних та техшчних можливостей створення умов пращ, яю б вщповщали гшешчним нормативам [1, 4, 6].
За даними анатзу професшно! захворюва-носн, понад 90 вщсотюв захворювань, вщ загально! кшькосн випадюв в обласп, припадае на мюта Кривий Pir, Павлоград та Першо-травенськ [6, 7].
Як свщчить проведений аналiз, найбiльшi передумови виникнення i розвитку загальних, виробничо зумовлених захворювань i, як насл> док, хрошчних професшних захворювань зали-шаються на шдприемствах вугшьно! промисло-восн Захщного Донбасу [6].
На територп Дшпропетровсько! обласп фун-кцiонуе 27 шдприемств Мiнвуглепрому, на яких трудовою дiяльнiстю зайнято 30575 осiб, у тому чист 6667 жшок, що складае 5,9% та 3,6%, вщповщно, вiд загально! кiлькостi працюючих.
1з загально! кiлькостi пiдприемств 26 розта-шованi у Захiдному Донбасi: м. Павлоград - 19 шдприемств, у тому чи^ 6 вугледобувних тд-
приемств, у м. Першотравенську - 7 шдпри-емств, у тому чи^ 4 шахти.
Показники захворюваносн працiвникiв вугледобувних шдприемств, яю розташованi на тери-торii м. Першотравенська, останнi три роки зали-шаються найвищими в обласп.
Загальна кiлькiсть працюючих - 9865, з них 9425 - у шюдливих, важких умовах працi, шчних змiнах, у тому числi 989 - жшок.
Проводячи аналiз професiйноi захворюваностi за останнi роки, треба вщмпити ii зниження з 2004 року до 2007 року на 30% та шдвищення в 2007 р. у порiвняннi з минулим роком на 15,7%, i в 2008 рощ ще на 10,5% (табл. 1).
Основш шкiдливi чинники, яю присутнi на робочих мюцях працюючих: пил з вмютом дво-окису кремнiю, локальна й загальна вiбрацiя, шум, несприятливий мiкроклiмат, а також шдви-щена важкiсть та напруженють працi - зумовлю-ють професiйну патологiю [1, 3, 5], структура яко' надана у табл.2.
Останш п'ять рокiв найбiльшу питому вагу займають хронiчнi попереково-крижовi радику-лопати (вiд 30,1% до 49,6%) та хрошчш пиловi бронхiти (вщ 35,9% до 43,0%).
Високi показники професшно' захворюва-ностi на шахтах «Степова» та «Ювшейна»
пояснюються тим, що це однi з перших шахт робггники з великим стажем роботи та за вшом ВАТ «Павлгорадвугшля» i на них працюють вище 50 рокiв [2].
Таблиця 1
Динамика професшноУ за\ворюваност1 на вугiльних шахтах Першотравенська
К'мьккть захворювань
Шахта у 2004 роц1 у 2005 рощ у 2006 рощ у 2007 рощ у 2008 рощ
абс. на 10 тис. абс. на 10 тис. абс. на 10 тис. абс. на 10 тис. абс. на 10 тис.
«Степова» 90 247,2 114 315,8 85 257,1 97 343,9 112 423,7
«Ювшейна» 112 334,7 63 198,7 67 256,5 105 476,2 100 468,9
«Дщпровська» 78 258,9 65 216,0 50 179,0 57 255,6 56 254,2
1м. М.1.Сташкова 83 280,0 55 179,0 106 393,3 106 422,3 136 586,2
Всього 363 280,0 297 230,9 308 270,0 365 369,9 404 438,7
На шахт iм. М.1.Сташкова у 2007 рощ до ливих умов пращ внаслщок виявлення захво-
медичного огляду були залучеш фахiвцi «Шах- рювань системи кровообiгу, а через деякий час
тарського медичного центру» м. Донецьк. Бшь- були направлеш на шдтвердження професшно!
шiсть працiвникiв шахти були виведенi зi шкiд- патологи.
Таблиця 2
Структура професшноУ захворюваност на вугiльних шахтах Першотравенська
Юльюсть захворювань
Найменування захворювання у 2004 рощ у 2005 рощ у 2006 рощ у 2007 рощ у 2008 рощ
абс. | % абс. | % абс. | % абс. | % абс. | %
Хр. п/кр. Радикулопапя 180 49,6 115 38,7 94 30,5 110 30,1 187 46,3
Пиловий бронх1т 156 43,0 117 39,4 114 37,0 133 36,4 145 35,9
Деформуючий артоз, пер1артрози 16 4,4 46 15,5 72 23,4 78 21,4 26 6,4
Сенсоневральна приглухуваткть 7 1,9 6 2,0 5 1,6 5 1,4 6 1,5
В1бращйна хвороба Вегето-сенсорна полинейропапя 1 0,3 6 2,0 8 2,6 12 3,3 10 2,5
Варикозне розширення вен 0,0 1 0,3 3 1,0 0,0 0,0
Антракосил1коз, пневмоконюз 2 0,6 6 2,0 12 3,9 27 7,4 30 7,4
Обл1теруючий ендартерйт 1 0,3 0,0 0,0 0,0 0,0
Всього 363 100,0 297 100,0 308 100,0 365 100,0 404 100,0
Крiм того, велика кiлькiсть працiвникiв шахти iм. М.1.Сташкова переходять на шахту тсля тривало! працi на шших вугiльних шахтах Захвдного Донбасу, та вщпрацювавши на шахтi iм. М. I. Сташкова вiд 2 до 3 роюв та заробивши собi вiдповiдний стаж, направляються медиками в клшку професшно! патологи.
Аналiз захворюваносп по професп показуе, що найчаспше професiйнi захворювання розви-
ваються у шдземних робiтникiв: гiрникiв очис-них вибо!в (67 роб.), машинiстiв прничих ви!м-кових машин (44 роб.), прохщниюв (41 роб.), гiрникiв з ремонту прничих виробок (17 роб.), електрослюсарiв (35 роб.), де рiвнi пилу в 30, а то i в 100 разiв перевищують ГДК, рiвнi шуму на 814 дБА вище ГДР, а сумарна вага, яка шдш-масться працюючими протягом 60-80% робочого часу, досягае 700-1000кг.
По кшькосн роюв роботи в шюдливих умовах працi захворювашсть розподiлилась наступним чином: шкiдливий стаж роботи до 10 роюв - 4 робпники; вiд 11 до 15 - 27 робпниюв; вщ 16 до 20 - 63 робггаики; вщ 21 до 25 - 144 робггаики; вiд 26 до 30 - 100 робпниюв; бшьше 30 рокiв -31 робпник.
Таким чином, складаеться тенденщя до розвитку професшно! патологи у тдземних робiтникiв зi шкiдливим стажем роботи бшьше 20 роюв, яю працюють у професiях гiрник очисного вибою, машинiст гiрничих ви!мкових машин, прохщник, гiрник з ремонту прничих виробок.
На сьогоднiшнiй день працюе чiтка система виведення осiб, яю отримали професiйне захво-рювання, зi шкiдливих умов працi: на етат пiдготування санiтарно - гшешчно! характеристики або протягом мюяця шсля розслiдування профзахворювання.
Це питання щоквартально розглядаеться на засщаннях лшарсько-шженерно! бригади, до складу яко! входять фахiвцi Першотравенсько! мюько! санешдемстанщ!.
Однак, через вщсутшсть законодавчо! бази, яка б регламентувала максимальний перiод роботи в умовах впливу шюдливих факторiв на оргашзм працюючих без суттевих наслiдкiв, ми можемо ильки вести статистичнi шдрахунки та прогнозувати кiлькiсть професiйних захворювань на майбутне.
На сьогоднi робiтники, якi працюють в основних шахтарських професiях (прники очис-них вибо!в, машинiсти прничих ви!мкових машин, прохiдники та ш), повиннi вiдробити понад 20 роюв для того, щоб отримати тд-вищену пенсiю, а робiтники з так званими побiчними професiями йдуть на пенсда за вiком (в 60 роюв). Тому трудящi вуглевидобувних пiдприемств повиннi приховувати негативнi змши в станi здоровя протягом тривалого часу, в т.ч. i шд час проведення перiодичного медогля-ду, з метою допрацювати необхiдну кшьюсть рокiв.
Крiм того, не вшм працiвникам, якi по результатах перюдичного медогляду направля-ються на шдтвердження професшно! патологи, фахiвцi клшки Укра!нського НД1 промислово! медицини встановлюють дiагноз професiйного захворювання.
Проведений аналiз свщчить про те, що, як правило, дiагноз у цих випадках шдтверджуеться вже на бiльш пiзнiх ставдях (через рiк) у зв'язку з тим, що тд час першого звернення у клiнiку Укра!нського НД1 промислово! медицини у
хворого вщсутня достатня кiлькiсть днiв не-працездатностi через хворобу. Як наслщок, пiдтвердження дiагнозу вже у бшьш серйознiй формi - у виглядi антракосилiкозу або пнев-моконiозу. Так, у 2007 рощ дiагноз «антракоси-лiкоз» був встановлений 26 особам, у 2008 - 30, за перше пiврiччя 2009 року - 4 особам.
На сьогодшшнш день з метою зниження про-фесiйно! патологи на вшх промислових тдпри-емствах щорiчно розробляеться комплексна про-грама полiпшення умов працi, до яко! входять оргашзацшш, технiчнi та саштарно-проф> лактичнi заходи, якi направлеш на зниження впливу шкiдливих виробничих факторiв на органiзм працiвникiв.
Крiм того, щороку, пiсля проведення ком-плексних перевiрок умов працi, на адресу керiв-никiв пiдприемств надсилаються акти комплекс-них перевiрок з описанням саштарно-гшешчно! ситуацi! на об'ектах на момент перевiрки та приписи з наданням конкретних рекомендацiй щодо усунення порушень та профiлактики професшних захворювань та захворювань iз тимчасовою втратою працездатностi.
Пiд час проведення комплексних перевiрок фахiвцями мiсько! санешдемстанщ! до сумiсно! спiвпрацi залучаються представники виконавчо! дирекцi! Фонду соцiального страхування вщ нещасних випадкiв на виробнищи та про-фесiйних захворювань, в обовязковому порядку - представники профспшок, що дозволяе бiльш повно ощнити ситуацiю на пiдприемствi та, виходячи з прав та обов'язюв вищезазначених органiзацiй, залучити певнi кошти на виконання оздоровчих заходiв.
Також планування оздоровчих заходiв проводиться в заключних актах медоглядiв за обов'язковою участю спещалюнв органiв держ-санетнагляду.
Наприкiнцi кожного року на адресу керiв-никiв пiдприемств надсилаються плани -завдання, в яких пропонуеться передбачити асиг-нування на виконання оздоровчих заходiв, направлених на покращення умов пращ, побу-тового та медичного обслуговування працiвникiв у наступному рощ.
Заходи розробляються фахiвцями мiсько! санешдемстанщ! з урахуванням екологiчних особливостей вуглевидобувних промислових пiдприемств, розташованих на контрольованiй територi!, технологiчного процесу, що визначае основнi шкiдливi чинники на робочих мюцях трудящих, керуючись роздшами II i III Закону Укра!ни «Про охорону працi».
Як показуе анатз виконання запланованих
оздоровчих заход1в, в1дсоток 1х виконання щор1чно складае 92-96%.
Про ефективнють запропонованих фах1вцями мюько1 санешдемстанцп та запроваджених оздо-
ровчих заход1в свщчать результати лабораторного контролю шюдливих чинниюв виробни-чого середовища на робочих мюцях (табл. 3).
Таблиця 3
Результати лабораторного контролю на робочих мкцях вугшьних шахтах
у 2005 роц1 у 2006 рощ у 2007 рощ у 2008 рощ
к-сть проб к-сть нест. проб к-сть проб к-сть нест. проб к-сть проб к-сть нест. проб к-сть проб к-сть нест. проб
абс. | % абс. | % абс. | % абс. | %
Повпря робочоТ зони 2184 984 45,1 1607 1302 81,0 1486 668 45,0 2007 844 42,1
Шум 409 333 81,4 257 218 84,8 256 187 73,0 862 299 34,7
В1брац1я 106 46 43,4 68 38 55,9 58 8 13,8 59 11 18,6
Метеофактори 575 330 57,4 362 223 61,6 226 191 84,5 665 307 46,2
Осв1тлюван1сть 455 110 24,2 149 12 8,1 24 5 20,8 226 12 5,3
Таким чином, ми бачимо тенденщю до зни-ження р1вшв несприятливих фактор1в виробни-чого середовища.
Певним наслщок цього стало зниження про-фесшно1 патологи в першому швр1чч1 поточного
року. Так, протягом 6 мюящв 2009 року заре-естровано 129 випадюв за формою П-3 про про-фзахворювання, що на 18,8% менш проти 159 випадюв за аналопчний перюд минулого року (табл.4).
Таблиця 4
Структура професшноТ захворюваностi на вугiльних шахтах Першотравенська
Найменування захворювання Юльюсть захворювань
за 6 мкицш 2008 року за 6 мкицш 2009 року
абс. % абс. %
Хрон.попереково-крижова радикулопапя 74 47,4 64 52,9
Пиловий бронхи 63 40,4 50 41,3
Деформуючий артроз. Пер1артрози 0 0,0 0 0,0
Сенсоневральна приглухуваткть 1 0,6 1 0,8
В1брац1йна хвороба 5 3,2 1 0,8
Антракоснлжоз 10 6,4 4 3,3
Кон1отуберкульоз 1 0,6 0 0,0
Пневмокан1оз 1 0,6 0 0,0
Вегетативно-сенсорна пол1нейропат1я 1 0,6 1 0,8
Разом: 156 100,0 121 100,0
Третш р1к, за ршенням адмшютрацп ВАТ «Павлоградвугшля», в лшувально-профшактич-ному заклад1 ( Першотравенська мюька лшарня) д1е система внесення в лшарняш листи назви нозолопчно1 форми захворювання з метою подальшого мошторингу стану захворюваност з тимчасовою втратою працездатносп.
З метою оздоровлення роб1тниюв, яю пра-цюють у шкщливих умовах пращ, та збереження 1х здоровья \ професшного довгол1ття в 2008 рощ було оздоровлено в санатор1ях 184 особи, в
будинках вщпочинку - 1402 особи, в проф> лактор1ях - 742 особи.
В практику роботи мюько! санешдемстанцп введено щоквартальне протокольне засщання при головному лшар1 щодо стану професшно! захворюваносп серед пращвниюв вуглевидобув-них шдприемств ВАТ «Павлоградвугшля» з обов'язковою участю заступниюв з охорони пращ шахт, на яких розглядаються питання причинно-наслщкового зв'язку професшно1 зах-
ворюваносп з умовами пращ i подальшi шляхи стримання !! росту.
Протягом останнiх рокiв на шдприемствах ВАТ «Павлоградвугшля» проводиться масштабна робота з модершзаци шдприемства i упровадження прогресивних технологiй.
Так, на вшх вугiльних пiдприемствах ВАТ «Павлоградвугшля» введена технологiя анкерного кршлення пiдземних гiрничих виробок, що дозволило зменшити вiдсоток важко! фiзично! працi близько 1000 прохiдникам.
У шдземних гiрничих виробках шахти iм. М.1.Сташкова введено в дiю новi лебiдки, марки ЛГКН та 3Л-П, яю дозволяють не тiльки перемщувати вантаж1 та обладнання, але й шдшмати !х. Завдяки цьому частково меха-нiзованi технологiчнi операцi!, повязан з важ-кою фiзичною працею, в таких професiях, як прохщник, гiрник очисного вибою, внаслiдок чого покращеш умови працi бiльш шж 300 робiтникiв.
На шахтах «Дншровська» i «Степова» введено в дда струговий комплекс виймання вугш-ля, який використовуеться провiдними свповими вуглевидобувними компанiями.
На шахи «Степова» в шдготовчих виробках на прохщницьких комбайнах встановлено до-датковi форсунки для збшьшення ефекту пиле-пригшчення, що дозволило значно знизити кон-центрацiю породного пилу в повiтрi робочо! зони працюючих до техшчно досяжних рiвнiв, згiдно з паспортними даними виробок.
Важливим етапом виршення проблеми неза-довiльних умов пращ на вугшьних шахтах стала орiентацiя ВАТ «Павлоградвугiлля» на мiжна-родш стандарти - новi пiдходи до управлшня охороною працi. Трирiчна тдготовча робота завершилась у 2009 рощ сертифшащею на вщпо-вщнють стандарту OHSAS 18001:2007 - система управлшня професшно! безпеки та здоров'я, що сприяло виконанню багато вимог держсан-ешдслужби щодо безпечних умов пращ [8, 10].
Таю ж наслщки мало i впровадження з грудня
2008 року полпики корпоративно! сощально! вiдповiдальностi у вiдповiдностi iз стандартом SA 8000:2001 [11]. I, безумовно, на час впровадження в повному обсязi единого у свт офiцiйного мiжнародному документу, що регла-ментуе систему управлiння охороною пращ, -МОП-СУОП 2001 [9].
Таким чином, держсанетдслужбою мюта Першотравнська, на основi аналiзу професiйно! захворюваносп та умов працi, визначено прюритетний напрямок дiяльностi - участь у впровадженш на пiдприемствах сучасних техно-логiй, а насамперед, нових оргашзацшних шдхо-дiв, що, як свщчить свiтовий досвiд, е шляхом виршення проблем безпечних та здорових умов пращ.
ВИСНОВКИ
1. Висою рiвнi професiйно! захворюваностi на вугiльних шахтах Першотравенська - вщ 179,0 до 586,2 на 10 тисяч працюючих - зумовлеш шюдливими чинниками на робочих мюцях та корелюють iз стажем (стажова експозицiя фактору).
2. У структурi професiйно! захворюваностi найбшьшу питому вагу займають хронiчнi по-переково-крижовi радикулопатi! - вiд 30,1% у 2006 рощ до 49,6% у 2004 рощ та хрошчш пиловi бронхгги - вiд 35,9% у 2008 рощ до 43,0% у 2004 рощ.
3. Обгрунтована роль держсанетдслужби у полшшенш умов пращ шахтарiв, зниженнi про-фесшно! захворюваностi шляхом партнерських вiдношень з адмшютращею пiдприемств; пiд-тримки та заохочення нових пiдходiв до управлшня безпекою пращ:
- реатзащя комплексних програм полiпшення умов пращ;
- удосконалення систем управлiння професшно! безпеки та здоров'я (OHSAS 18001) та сощально! вщповщальносн (стандарт SА 8000).
- впровадження систем управлшня охороною пращ (МОП ^О^Н 2001).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аналiз чинник1в, що впливають на професшну пилову захворюванiсть шахтарiв Укра!ни / Передерш Г.С., Пономаренко А.М., Харковенко Н.М. та iH. // Укр.журнал. з проблем. медицини працi. - 2009. - № 1. - С. 23-33.
2. 1нструкщя щодо визначення допустимих термiнiв роботи працюючих у шквдливих умовах. I 3.3.3-135-2006 / Передерш Г.С., Теплова Т.е., Шап-тала А.А. та ш. - Кшв, 2007. - 31с.
3. Куляс В.М. Гигиеническая оценка профессионального риска хронического пылевого бронхита у
горнорабочих очистного забоя угольных шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2004. - Т.8, № 1. -С.67-74.
4. Кундieв Ю.1., Нагорна А.М. Професшне здоров'я в Украш. - К.: ВД «Авщена», 2006.- 316 с.
5. Мухин В.В., Передерий Г.С., Харковенко Н.М. Уровень, структура и динамика сочетанных форм профзаболеваемости у горнорабочих угольных шахт Донецкой области // Медицина труда и пром. экология. - 2003. - № 6. - С. 11-13.
6. Про TOBi пвдходи в оргашзаци i проведенш
державного санепвднагляду на вугшьних шахтах / Риженко С.А., 1ванченко О.1., Петленко Г.М. та ш. // Ппена населених м1сць. - 2006. - Вип. 48. - С. 58-61.
7. Профессиональная заболеваемость на промышленных предприятиях Кривбасса и пути профилактики / Рыженко С. А., Лысый А.Е., Капшук В.Г. и др. // Вестник гигиены и эпидемиологии. Приложение. - 2008. - Т.12, № 1. - С. 10-14.
8. Риженко С.А., 1ванченко О.1. Впровадження м1жнародного стандарту OHSAS 18001 - шлях до безпечних умов пращ // Тези зб1рника всеукрашсько!
наук.-практ. конф. «Актуальш питания професшних захворювань в УкраМ». - Дшпропетровськ, 2008. -С. 52-53.
9. Guidelines on occupational safety and health management systems (ILO-OSH 2001), ILO: Geneva, 2001.
10. OHSAS 18001:2007. Системы менеджмента охраны здоровья и обеспечения безопасности труда. Требования.
11. SA 8000:2001. Система социального и этического менеджмента.
♦
