CC BY
14
УДК 616.31:614.253.1-03(477) 1 2
Д.В. Варивончик ' , К.Д. Копач 2
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142331
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛ1З ВИРОБНИЧО ЗУМОВЛЕНО1 ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ПРАЦ1ВНИК1В СТОМАТОЛОГ1ЧНО1 СЛУЖБИ УКРА1НИ
Нацюнальна медична академiя тслядипломноЧ освти iM. П.Л. Шутка 1 кафедра медицини працi, психофЫологИ та медично'1 екологИ (зав. - д. мед. н., с. н. с. Д.В. Варивончик) вул. Дорогожицъка, 9, Кшв, 04012, Украша
ДУ «1нститут медицини пращ iM. Ю.1. Кундieва НАМН Украши» 2
лабораторiя канцерогенной небезпеки та профшактики професшного раку
(зав. - д. мед. н., с. н. с. Д.В. Варивончик)
вул. Саксагансъкого, 75, Кшв, 01033, Украша
Shupyk national medical academy of postgraduate education 1
Department of occupational medicine, psychophysiology and medical ecology
Dorogozhitska str., 9, Kyiv, 04012, Ukraine
SI «Kundiiev Institute of occupational health of the National academy of medical sciences of Ukraine» 2 Laboratory of carcinogenic hazard and prevention of occupational cancer Saksaganskogo str., 75, Kyiv, 01033, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: медичнi працiвники, захворюванкть, виробничi фактори, профтактика
Ключевые слова: медицинские работники, заболеваемость, производственные факторы, профилактика
Key words: medical workers, incidence, occupational factors, prevention
Реферат. Комплексный анализ производственно обусловленной заболеваемости работников стоматологической службы. Варивончик Д.В., Копач Е.Д. Цель - установить современное состояние и роль про-фессионалъных факторов детерминации заболеваемости работников стоматологической службы Украины для последующего научного обоснования риск-ориентированных мер профилактики. Исследование проведено с помощью разработанного медико-социологического опросника среди 1000 работников стоматологической службы в Киеве, Одессе, Черновцах. Изучались условия труда, заболеваемость с временной утратой трудоспособности (ЗВУТ) и распространенность патологии среди работников (в разрезе классов и нозологий МКБ-10). Проводилось сравнение показателей распространенности патологии среди работников с общим населением Украины и Европы (по состоянию на 2016 г.), с использованием стандартизированного коэффициента заболеваемости (Standardized Incidence Ratio - SIR). С использованием непараметрического корреляционного анализа Спирмена исследовались статистические связи между распространенностью классов болезней у работников. С использованием дискриминантного анализа (Wilks-тест) определялась детерминирующая роль в формировании ЗВУТ, распространенности патологии среди работников стоматологической службы, следующих факторов: пола; возраста; профессиональной группы, специальности, условий труда. У работников стоматологической службы наблюдается коморбидность патологии с одновременным заболеванием органов систем: пищеварения, костно-мышечной, кожи, кровообращения, нервной и дыхания. В среднем у одного работника одновременно наблюдаются заболевания из 2,2 классов болезней (МКБ-10). Все патологические состояния имеют мультифакториальную этиологию, в которой объединены как биологические (возрастные изменения), так и профессиональные факторы риска. Учитывая значительное влияние комплекса вредных производственных факторов на уровни распространенности и прогрессирования патологических состояний, можно с высокой вероятностью говорить о том, что к категории «профессиональных заболеваний» у работников стоматологической службы можно отнести: инфекционные болезни (инфицирование ВИЧ, гепатиты В/С, туберкулез), расстройства психики и поведения (депрессия); болезни органов дыхания (бронхит, бронхиальную астму); болезни кожи (дерматозы); болезни нервной системы (радикулопатии) и костно-мышечной системы (артриты, артрозы). Необходимо разрабатывать и внедрять программы профилактики среди работников стоматологической службы.
Abstract. Complex analysis of occupation related morbidity in the workers of dental service. Varyvonchyk D.V., Kopach K.D. Purpose - to establish the current state and role of occupational factors of determination of morbidity among dental service employees of Ukraine for the following scientific substantiation of the risk-prevention measures. The research was carried out with the help of the developed medico-sociological questionnaire among 1000 workers of dental service in Kyiv, Odessa, Chernivtsi. Working conditions, morbidity with temporary disability (MTD) and prevalence of pathology among workers (in the context of classes and nosologies ICD-10) were studied. There was
compared the prevalence of pathology among workers with the general population of Ukraine and Europe (as of 2016), using a Standardized Incidence Ratio (SIR). With the use of non-parametric Spearman correlation analysis statistical links between the prevalence of classes of diseases in the workers were investigated. Using discriminant analysis (Wilks-test) determining role in the formation of MTD, prevalence of pathology among the employees of the dental service, the following factors: gender, age, occupational group, speciality, working conditions was determined. The employees of the dental service have comorbidity ofpathology with simultaneous diseases of the organs of the system: digestion, bone-muscular, skin, blood circulation, nervous and respiratory. On average, one worker has diseases from 2.2 classes of diseases (ICD-10). All pathological states have multifactoral etiology, in which both biological (age-related changes) and professional risk factors are combined. Taking into account the significant effect of the complex of harmful occupational factors on the levels of prevalence and progression of pathological conditions, it is highly probable to say that the category "Occupational diseases" relatively employees of the dental service include: infectious diseases (HIV infection, hepatitis B/C, tuberculosis), mental disorders and behaviors (including depression); diseases of respiratory organs (bronchitis, bronchial asthma); skin diseases (dermatosis); diseases of the nervous system (radiculopathy) and musculoskeletal system (arthritis, osteoarthritis). Prevention programs should be developed and implemented among dental workers.
Стан здоров'я пращвниюв галузi охорони здоров'я та детермшуючий вплив на нього ви-робничих факторiв е недостатньо дослщженим аспектом медицини пращ.
За даними МОЗ Укра1ни (на 31.12.2016 р.), стоматолопчна служба е одшею з найчисельш-ших за кшьюстю пращвниюв (14,2% всього персоналу галузi охорони здоров'я), у нш працюе 26 543 лшар>стоматологи та 976 зубних лiкарiв. Бшьша частина з них (71,0%) працюе в закладах охорони здоров'я МОЗ Украши, меша частина -у приватнш охорош здоров'я (26,0%). Стоматолопчна служба характеризуеться 100% укомплектованию штатних посад (на вiдмiну вщ укомплектованосп вшх спещальностей по галузi - 78,6%) [5].
Рашше проведеш науковi дослщження визна-чили наявшсть комплексу несприятливих умов пращ та порушень здоров'я серед лiкарiв-стоматолопв [1, 2, 3, 4, 6, 9, 10]. Останшми роками в стоматолопчнш практищ вщбуваеться широке впровадження нових технологш та ма-терiалiв для лшування. Визначено, що на тепе-ршнш час пращвники стоматолопчно! служби на робочому мющ експонуються значною кшьюстю засобiв та матерiалiв (>230), як належать до 36 груп (100 шдгруп) хiмiчних речо-вин. Найбшьш частим е контакт з: металами та !х сполуками; моно- та полiмерами; мiнералами; лiкарськими засобами; фенолами; еластомерами; пластифшаторами; смолами; неорганiчними сполуками кальщю та сiрки тощо [7]. Визначено, що виробничими шкiдливими та небезпечними факторами серед пращвниюв стоматолопчно! служби е: збудники особливо небезпечних (В1Л/СН1Д, гепатити В та С, туберкульоз) та гншно-запальних захворювань; нанодисперсний пил (d=1-100 нм; 11-111 клашв нанонебезпеки); фiзичнi фактори (осв^лешсть, шум, мiкроклiмат, iонiзацiя пов^ря); напруженiсть та важкiсть
працi [8]. Зазначене формуе високi ризики роз-витку патологiчних сташв у пращвниюв стома-толопчно! служби.
Вищезазначене зумовило необхщшсть ви-вчення сучасного стану захворюваност пра-цiвникiв стоматолоriчно! служби та встановлен-ня ролi професшних факторiв у li детермшацп.
Мета - встановити сучасний стан та роль професшних факторiв детермшацп захворюва-ностi працiвникiв стоматолоriчно! служби Укра1-ни для наступного наукового обгрунтування ризик-орieнтованих заходiв профiлактики.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проведено за допомогою роз-робленого медико-соцiологiчного опитуваль-ника, з використанням якого визначались умови працi, захворюванiсть з тимчасовою втратою працездатностi (ЗТВП) та поширешсть патологи серед 1000 працiвникiв стоматолопчно! служби м. Киева, м. Одеси, м. Чершвщв. Дослщження проводилось без персошфшацп респондент.
ЗТВП працiвникiв аналiзувалась за показни-ками кiлькостi дшв та випадкiв, структури причин тимчасово! втрати працездатностi (ТВП) впродовж 12 мю. Рiвень ЗВТП визначався за класифшащею СЛ. Ноткiна (1979). Поширешсть захворювань дослщжувалась у розрiзi класiв МКХ-10 за 54 основними нозолопями. 1з за-стосуванням кластерного аналiзу (k-середня) ви-значалися статистичш асощаци в поширеностi патологiчних сташв у когортi працiвникiв. На основi стандартизованого коефiцiента захворю-ваностi (Standardized Incidence Ratio - SIR) проводилось порiвняння показниюв поширеностi серед пращвниюв iз загальним населенням Украши та Свропи (станом на 2016 р.). З використанням непараметричного кореляцшного аналiзу Спiрмена (rSp) дослiджувались статистичш зв'язки мiж поширенiстю клашв хвороб у працiвникiв. З використанням дискримшантного
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
35
ан^зу (Wilks-тест) визначалась детерм^юча роль у формуваннi ЗТВП, поширеносп патологiï серед працiвникiв бiологiчних та професшних фактов.
Первиннi данi оброблялись з використанням програмного комплексу Statistica 10. Дост^р-нiсть даних визначалась за непараметричним критерieм Фiшера (F).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Захворювашсть з тимчасовою втратою пра-цездатностг Впродовж року загальна захворювашсть з тимчасовою втратою працездатностi (ЗТВП) пращвниюв стоматологiчноï служби ста-новила 34,1 випадку на 100 працюючих; 250,3 дня на 100 працюючих; 7,3 дня тривалють одного випадку. Вщповщно до класифiкацiï С. Л. Ноткша (1979), за кшьюстю випадкiв та днiв ЗТВП пращвники стоматологiчноï служби належать до категори «дуже низька». У стоматолопчнш службi також працювали особи з обмежен-ням функцiонуванням (швалщшстю) - 1,7 на 100 працюючих.
Структура причин ЗТВП е такою (на 100 працюючих): гострi захворювання (1,7), за-гострення (декомпенсацiя) хронiчних захворювань (5,2), травми (2,5). У загальнш структурi ЗТВП переважали ГРВ1 (52,0%) та загострення (декомпенсацiя) хронiчноï патологiï (29,0%).
Поширешсть захворювань. Визначено, що порiвняно iз загальним населенням серед усiх працiвникiв стоматологiчноï служби значно збшьшена (SIR>5,0) поширенiсть: захворювань верхшх дихальних шляхiв (ринiт, фаринпт, ларингiт тощо) (SIR=22,9); вiрусного гепатиту В/С (SIR=16,1); радикулiту (SIR=10,7); брониаль-но1' астми (SIR=8,2); безплiддя (чол.) (SIR=7,6); туберкульозу (SIR=7,4); артритiв та артрозiв (SIR=6,0); панкреатиту (SIR=5,5); хвороб щито-подiбноï залози (SIR=5,3). У середньому, в одного пращвника стоматолопчно!' служби одно-часно спостершаються захворювання з 2,2 класiв хвороб (МКХ-10). У структурi переважають ураження: (I мюце) органiв травлення (13,2%); (II) кiстково-м,язовоï системи (11,5%); (III) ока (10,9%).
На основi кластерного аналiзу визначено, що рiвнi поширеносп патологiï серед працiвникiв стоматологiчноï служби статистично асоцшоваш в три кластери: I кластер - IV (ендокринноï системи), VI (нервовоï системи), IX (системи кро-вообiгу), XIII (кiстково-м,язовоï системи), X (ор-гашв дихання), VII (ока), XI (оргашв травлення); II - V (психши та поведiнки), XII (шкiри), XIV (сечовоï системи); III кластер - I (шфекцшш хвороби), II (новоутворення), III (кровi), алерпч-
нi хвороби, XIV (статевоï системи), VIII (вуха). Патолопя I кластеру визначае поширешсть 78,8% ушх патологiчних станiв пращвниюв, II -23,3%, III - 8,8%.
Непараметричним кореляцшним аналiзом Сшрмена визначено, що серед працiвникiв сто-матологiчноï служби iснують 6 асощацш мiж класами хвороб органiв та систем:
1) кровообшу (IX) - нервовоï (VI), ока (VII), дихання (Х), травлення (XI), кiстково-м,язовоï (XIII) (r=0,31-0,50, p<0,05);
2) нервовоï (VI) - ендокринноï (IV), крово-об^у (IX), травлення (XI), кiстково-м,язовоï (XIII) (r=0,30-0,41, p<0,05);
3) дихання (X) - кровообiгу (IX), травлення (XI), кiстково-мязовоï (XIII) (r=0,30-0,41, p<0,05);
4) кiстково-м,язовоï (XIII) - нервовоï (VI), кровообшу (IX), дихання (X), травлення (XI) (r=0,36-0,50, p<0,05);
5) травлення (XI) - нервовоï (VI), кровооб^у (IX), дихання (X), кiстково-м,язовоï (XIII) (r=0,30-0,41, p<0,05).
Це свiдчить про коморбiднiсть патологiï в працiвникiв стоматологiчноï служби.
I клас хвороб (деяК тфекцтт та пара-зитарт хвороби). Показник поширеносп ecix гнфекцШних хвороб серед вшх пращвниюв (SIR=0,6), а також серед л^а^в (SIR=0,5) сто-матологiчноï служби не перевищуе популяцiйнi рiвнi. Однак вiдмiчаеться його перевищення для шших категорiй працiвникiв (SIR=1,5). Встанов-лено, що юнують достовiрнi розбiжностi в по-ширеннi цiеï групи захворювань залежно вщ професiйноï групи пращвниюв, яка е найменшою серед лiкарiв порiвняно з немедичними пращв-никами (р=0,03).
Показник поширеностi вiрусних гепатитiв В/С перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=16,1), а також серед лiкарiв (SIR=14,2) та шших пращвниюв (SIR=34,2) сто-матологiчноï служби.
Показник поширеносп туберкульозу перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх пращвниюв (SIR=7,4) а також серед лiкарiв (SIR=8,2) i не визначаеться серед шших пращвниюв стома-тологiчноï служби.
Показник поширеносп iнфiкування В1Л не-значно перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=1,3) та серед лiкарiв (SIR=1,1) i бiльш виражено перевищуе популяцiйний показник серед шших пращвниюв (SIR=3,4) стоматологiчноï служби.
II клас хвороб (новоутворення). Показник поширеносп злояюсних новоутворень не перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх пращвниюв
^Ш=0,1) та серед лiкарiв (SIR=0,1) i не визна-чаеться серед шших працiвникiв стоматолопчно1 служби. Визначене достовiрне зростання поши-реностi з вшом (р<0,001).
III клас хвороб (хвороби кров1 та крово-творних оргатв). Показник поширеносп хвороб кров/ не перевищуе популяцiйнi рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=0,4) та серед лiкарiв (SIR=0,5) i не визначаеться серед шших пращвниюв сто-матолопчно1 служби.
IV клас хвороб (хвороби ендокринног системи). Показник поширеносп цукрового д1абету перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх працiвникiв (SIR=2,7), а також серед лiкарiв (SIR=2,6) та шших пращвниюв стоматолопчно1 служби фЖ=3,3).
Показник поширеностi хвороб щитопод1бног залози перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=5,3), а також серед лiкарiв (SIR=5,5) та iнших пращвниюв стоматолопчно1 служби (SIR=2,6).
Показник поширеносп ожиргння не перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх працiвникiв ^Ш.=0,5), а також серед лiкарiв ^Ш=0,5) та iнших працiвникiв стоматолопчно1 служби ^Ж=0,6).
V клас хвороб (розлади псих1ки та поведтки). Показник поширеносп вах псих1чних захворювань не перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх пра-цiвникiв (SIR=0,9), а також серед лiкарiв (SIR=0,9), однак незначно збшьшений серед iнших працiвникiв стоматолопчно1 служби фЖ=1,4).
Показник поширеностi депресИ незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх пращв-никiв (SIR=1,2), а також серед лiкарiв (SIR=1,3) i не перевищуе серед iнших пращвниюв сто-матолопчно1 служби (SIR=0,9). Визначено до-стовiрне збiльшення поширеностi депреси у вiкових групах 20-29 та 60-69 роюв (р=0,01), у професшнш групi лiкарiв (терапевтiв, ортопедiв) порiвняно з iншими медичними працiвниками (р<0,05).
VI клас хвороб (хвороби нервовог системи). Показник поширеностi вах хвороб нервовог системи незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед уах працiвникiв ^Ш=1,1), а також серед лiкарiв (SIR=1,2) i не перевищуе серед шших пращвниюв стоматолопчно1 служби (SIR=1,0).
Показник поширеносп радикулгтгв значно перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх пращв-ниюв (SIR=10,7), а також серед л^^в (SIR=10,7) й iнших працiвникiв ^Ш=10,7) стоматолопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання поширеносп радикултв з вшом (р<0,001).
VII клас хвороб (хвороби ока та його придаткового апарату). Показник поширеносп вах хвороб ока перевищуе популяцшш рiвнi серед уах пращвниюв ^Ж=2,4), а також серед лiкарiв (SIR=2,4) й шших пращвниюв (SIR=2,1) стома-толопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання поширеносп хвороб ока з вшом (шсля 50 рокiв) (р<0,01).
Показник поширеносп мгопгг не перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв, а також серед лiкарiв й iнших пращвниюв (SIR=0,5) стоматолопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання поширеностi мюпп серед наукових спiвробiтникiв порiвняно з iншими лшарями (р<0,05).
VIII клас хвороб (хвороби вуха та соскопод1б-ного в1дростка). Показник поширеносп вах хвороб вуха незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх пращвниюв ^Ш=1,4), а також серед лiкарiв (SIR=1,4) й iнших пращвниюв (SIR=1,5) стоматолопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання зазначено! патологи з вшом (пiсля 70 рокiв) (р<0,001).
Показник поширеносп приглухуватост1 не перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх пращв-ниюв (SIR=0,6), а також серед лiкарiв (SIR=0,6) i незначно перевищуе серед шших пращвниюв (SIR=1,1) стоматолопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання приглухуватостi з вшом (пiсля 60 рокiв) (р<0,01), а також серед наукових сшвроб^ниюв порiвняно з iншими лiкарями (р<0,01).
IX клас хвороб (хвороби системи кровооб1гу). Показник поширеностi вах хвороб системи кровообггу не перевищуе популяцшш рiвнi серед уах працiвникiв ^Ш=0,3), а також серед лiкарiв ^Ш=0,3) й iнших працiвникiв (SIR=0,3) стома-толопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання зазначено1 патологи серед лiкарiв-сто-матологiв ортопедiв та наукових сшвроб^ниюв порiвняно з iншими лiкарями (р<0,05).
Показник поширеностi артер1альног гтер-тензгг не перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=0,7), а також серед лiкарiв (SIR=0,7) й шших пращвниюв (SIR=0,8) стома-толопчно1 служби. Визначено достовiрне зростання поширеносп гшертошчно1 хвороби з вiком (шсля 30 роюв) (р<0,05).
Показник поширеносп гшемгчног хвороби серця не перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=0,6), а також серед лiкарiв (SIR=0,5) й iнших пращвниюв (SIR=0,6) стома-толопчно1 служби.
X клас хвороб (хвороби оргатв дихання). Показник поширеносп вах хвороб оргатв
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
37
дихання не перевищуе популяцшш piBHi серед ycix пращвниюв (SIR=0,3), а також серед nÎKapÎB (SIR=0,3) й iнших працiвникiв (SIR=0,3) сто-MaT0n0rÎ4H0Ï служби. Визначено достовiрне зростання поширеносп зазначеного класу хвороб з вшом (пiсля 30 рокiв) (p<0,01).
Показник поширеностi хвороб верхтх дихаль-них шляхгв значно перевищуе популяцшш рiвнi серед уах працiвникiв (SIR=22,9), а також серед лiкарiв (SIR=23,8) й iнших працiвникiв (SIR=13,6) стоматологiчноï служби.
Показник поширеностi бронхгтгв перевищуе популяцшш рiвнi серед yсiх пращвниюв (SIR=4,7), а також серед лiкарiв (SIR=4,8) й iнших пращвниюв (SIR=3,2) стоматологiчноï служби.
Показник поширеносп бронхгальног' астми значно перевищуе популяцшш рiвнi серед yсiх працiвникiв (SIR=8,2), а також серед лiкарiв (SIR=8,1) й iнших працiвникiв (SIR=9,7) стома-тологiчноï служби. Визначено достовiрно висою рiвнi поширеностi бронхiальноï астми у вшових групах 20-39 рокiв (p<0,05).
XI клас хвороб (хвороби оргатв травлення). Показник поширеносп хвороб оргатв травлення незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=1,3), а також серед лiкарiв (SIR=1,3) й шших пращвниюв (SIR=1,3) стома-тологiчноï служби.
Показник поширеностi виразковог хвороби шлунка чи дванадцятипалог кишки не перевищуе популяцшш рiвнi серед уах пращвниюв (SIR=0,5), а також серед лiкарiв (SIR=0,4) й iнших пращвни-кiв (SIR=0,7) стоматологiчноï служби.
Показник поширеносп гепатит1в та цирозу печтки (не вгрусног' етгологгг) перевищуе популяцшш рiвнi серед уах пращвниюв (SIR=3,6), а також серед лiкарiв (SIR=3,8) й iнших пращвниюв (SIR=1,4) стоматологiчноï служби.
Показник поширеносп холециститу, жовчно-кам'яног хвороби перевищуе популяцшш рiвнi серед yсiх пращвниюв (SIR=3,3), а також серед лiкарiв (SIR=3,4) й iнших працiвникiв (SIR=2,3) стоматологiчноï служби.
Показник поширеностi панкреатиту перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=5,5), а також серед лiкарiв (SIR=5,6) й шших пращвниюв (SIR=4,5) стоматологiчноï служби.
Показник поширеносп геморою незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед yсiх пращвни-ив (SIR=1,3), а також серед лiкарiв (SIR=1,2) й iнших пращвниюв (SIR=1,6) стоматологiчноï служби. Визначено достовiрне зростання поши-реностi геморою з вшом (пiсля 60 роюв) (p<0,001).
XII клас хвороб (хвороби шкгри та тдштрног клгтковини). Показник поширеносп вах хвороб
шкгри незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед уах пращвниюв (SIR=1,5), а також серед лiкарiв (SIR=1,6) i не перевищуе показники серед шших пращвниюв (SIR=0,5) стоматологiчноï служби. Визначено, що поширення зазначеноï патологiï переважае в професiйнiй груш лiкарiв-стоматологiв (p<0,01).
Показник поширеносп вах дерматоз1в перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=2,3), а також серед лiкарiв (SIR=2,4) i не перевищуе показники серед шших пращвниюв (SIR=1,0) стоматологiчноï служби. Визначено, що поширення зазначеноï патологи переважае в професшнш грyпi лiкарiв-стоматологiв (p<0,01).
XIII клас хвороб (хвороби юстково-м"язовог системи та сполучног тканини). Показник по-ширеностi вах хвороб юстково-м "язовог системи незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед уах пращвниюв (SIR=1,4), а також серед лiкарiв (SIR=1,4) та шших пращвниюв (SIR=1,4) стоматологiчноï служби.
Показник поширеносп артрит1в та артроз1в перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх пращвниюв (SIR=6,0), а також серед лiкарiв (SIR=5,9) та iнших пращвниюв (SIR=6,6) стоматологiчноï служби. Встановлено достовiрне зростання по-ширеностi артритiв та артрозiв залежно вiд вiкy (шсля 30 роюв) (p<0,001).
Показник поширеносп остеохондрозу не перевищуе популяцшш рiвнi серед уих пращвниюв, а також серед лiкарiв й шших пращвниюв (SIR=0,5) стоматологiчноï служби. Встановлено достовiрне зростання поширеностi остеохондрозу залежно вщ вiкy (пiсля 40 роюв) (p<0,001).
XIV клас хвороб (хвороби сечовог системи). Показник поширеносп хвороб нирок незначно перевищуе популяцшш рiвнi серед уих пращвниюв (SIR=1,8), а також серед лiкарiв (SIR=1,7) й iнших працiвникiв (SIR=2,5) стоматологiчноï служби.
Показник поширеностi сечокам'яног хвороби не перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=0,7), а також серед лiкарiв (SIR=0,6) i незначно перевищуе серед шших пращвниюв (SIR=1,1) стоматологiчноï служби.
Показник поширеносп циститу перевищуе популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв (SIR=2,0), а також серед лiкарiв (SIR=2,0) i незначно перевищуе серед шших пращвниюв (SIR=1,1) стоматологiчноï служби. Визначено достовiрне зростання поширеностi циститу з вшом (пiсля 60 рокiв) (p<0,001).
XIV клас хвороб (хвороби статевог системи жгнок). Показники поширеносп ендометриозу, аднекситу, вульв1ту та ероз1г шийки матки, а
також хвороб молочног залози (за виключенням злояюсних новоутворень) не перевищують популяцшш рiвнi серед ушх працiвникiв, а також серед лiкарiв й шших працiвникiв (SIR<1,0) стоматолопчно! служби. Не визначено досто-вiрних розбiжностей у поширенш зазначено! патологи залежно вщ вiку, професшно! групи та спещальност працiвникiв (р>0,05).
Показник поширеностi ж1ночого безпл1ддя незначно перевищуе популяцiйнi рiвнi серед усiх працiвникiв (SIR=1,4), а також серед лiкарiв (SIR=1,1) i бiльш перевищений серед iнших пра-цiвникiв (SIR=3,4) стоматолопчно! служби.
XIV клас хвороб (хвороби статевог системи чолов1юв). Показники поширеносп простатиту, аденоми простати, еректильног дисфункцп не перевищують популяцшш рiвнi серед ушх пращвниюв, а також серед лiкарiв й шших пра-цiвникiв (SIR<1,0) стоматолопчно! служби. Визначено достовiрне зростання з вiком поши-реностi вшх захворювань статево! системи чо-ловтв (пiсля 30 рокiв) (р<0,001).
Показник поширеносп чолов1чого безпл1ддя значно перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх пращвниюв (SIR=7,6), а також серед лiкарiв (SIR=7,9) стоматолопчно! служби.
Алерг^чш хвороби. Показник поширеносп алерггчних хвороб перевищуе популяцшш рiвнi серед усiх пращвниюв (SIR=2,1), а також серед лiкарiв (SIR=2,0) i бiльш виражено серед шших пращвниюв (SIR=3,2) стоматолопчно! служби.
Профестт фактори ризику поширеност1 захворювань серед пращвниюв стоматолог1чног служби. Для визначення впливу професшних факторiв ризику на поширенють захворювань серед пращвниюв стоматолопчно! служби проведено узагальнення отримано! iнформацi! по рiвням поширеносп патологи за класами хвороб та нозолопями. Визначено, що всi дослщжеш в працiвникiв патологiчнi стани мають мульти-факторну етiологiю, в якш поеднанi як бiологiчнi процеси (вiковi змiни), так i професiйнi - вплив шюдливих факторiв умов пращ (хiмiчних, фiзичних, бiологiчних факторiв, важкост та напруженостi трудового процесу). Це свщчить про те, що ва дослiдженi патологiчнi стани пращвниюв стоматологiчно! служби можна зарахувати до категори «виробничо зумовлено! патологи».
На основi отриманих даних дискримiнантного аналiзу (Wilks-тест) визначено, що у виникненш та прогресуваннi патологiчних станiв пращв-никiв стоматологiчно! служби одночасно беруть участь таю професшш фактори:
1) хiмiчнi: застосовування пломбувальних ма-терiалiв (р<0,001-0,01), лугу (р<0,001), металiв
(р<0,01-0,02), дезiнфiкуючих речовин (р<0,02-0,001-0,02), пластмас (р<0,02-0,04), кислот (р<0,02-0,05), лшарських засобiв (р<0,04), якi детермiнують захворювання 13-ти класiв хвороб;
2) фiзичнi: робота в умовах недостатньо! вентиляцп (р<0,001-0,02), вплив ультразвуку (р<0,001-0,03), юшзуючого випромiнювання (р<0,01), шуму (р<0,03), несприятливого мшро-клiмату - нагрiвального (вл^ку) (р<0,03-0,04) та охолоджувального (взимку) (р<0,04), якi детерм> нують захворювання 9-ти клашв хвороб;
3) бiологiчнi: надання допомоги iнфекцiйним хворим (р<0,03) з виробничими аварiями, по-трапляння на шюру, слизовi оболонки кровi, бюлопчних рiдин вiд хворих (р<0,001-0,04), по-ранення нестерильними голками, ампулами, iнструментарiем (р<0,01), якi детермiнують захворювання 3-х клашв хвороб;
4) важкосп: тривале перебування в незручнш, вимушенiй позi, стоячи, постiйне нахиляння ту-луба (р<0,001-0,03), навантаження та стомлення м'язiв тулуба, нiг (р<0,001-0,02), м'язiв рук, кистей, плечей (р<0,001-0,05), пiднiмання та перемь щення вантаж1в (р<0,01-0,02), яка детермiнуе захворювання 11-ти клашв хвороб;
5) напруженосп: необхiднiсть вирiшення складних завдань, евристично! (творчо!) дiяль-ностi, прийняття вщповщальних рiшень (р<0,01-0,04), робота в умовах дефщиту часу (р<0,02-0,05), яка детермшуе захворювання 4-х класiв хвороб.
ВИСНОВКИ
1. У пращвниюв стоматолопчно! служби спостершаеться коморбiднiсть патологи з одно-часним захворюванням органiв систем: травлен-ня, юстково-мязово!, шкiри, кровообшу, нерво-во! та дихання. У середньому в одного пращв-ника стоматолопчно! служби одночасно спосте-ршаються захворювання з 2,2 класiв хвороб (МКХ-10). Усi дослiдженi в пращвниюв патоло-гiчнi стани мають мультифакторну етiологiю, в якш поеднанi як бюлопчш процеси (вiковi змiни), так i професiйнi фактори ризику, що свщчить про те, що ва дослщжеш патологiчнi стани працiвникiв стоматолопчно! служби можна зарахувати до категорп «виробничо зумовлено! патологи».
2. Враховуючи значний детермшуючий вплив комплексу виробничих шюдливих факторiв на рiвнi поширеностi та прогресування патолопч-них сташв, можна говорити про те, що до категорп «професшне захворювання» в пращвниюв стоматолопчно! служби з високою вiрогiднiстю можна зарахувати:
- шфекцшш хвороби (шфшування В1Л, гепатити В/С, туберкульоз);
- розлади психiки та поведiнки (депрешя);
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
39
- хвороби оргашв дихання (бронит, бронхiальна астма);
- хвороби шюри (дерматози);
- хвороби нервовоï системи (радикулопати) та кiстково-м,язовоï системи (артрити, артрози).
3. Отримаш данi е науковою основою для подальшоï розробки ризик-орiентованих заходiв
профiлактики виробничо зумовленоï та про-фесiйноï патологiï, а також для удосконалення надання медичноï (профпатологiчноï) допомоги працiвникам стоматологiчноï служби.
Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вщсутшсть потенцiйних та явних конфлшпв iнтересiв, пов'язаних з рукописом.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Буря Л.В. Ппешчне обгрунтування шлях1в пвдвищення працездатносп та ефективносп прац л1кар1в-стоматолог1в терапевтичного профшю: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Л.В. Буря. - Ки!в, 2006. - 20 с.
2. Варивончик Д.В. Професшт фактори ризику онколопчно! захворюваносп пращвниюв галуз1 охо-рони здоров'я / Д.В. Варивончик, В.1. Шевченко // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2015. - № 2. - С. 3-9.
3. Володш М.О. Особливосп умов пращ лжар1в основних фах1в та профшактика розвитку виробничо-зумовлено! та професшно! захворюваносп: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / М.О. Володш. - Ки!в, 2012. - 24 с.
4. Дегтярёва Э.П. Гигиена труда стоматологов-ортопедов медицинских учреждений различной формы собственности: автореферат дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук / Э.П. Дегтярёва. - Волгоград, 2003. - 20 с.
5. Медичш кадри та мережа заклад1в охорони здоров'я системи МОЗ Укра!ни за 2015-2016 роки. -Ки!в, 2017. - 66 с.
6. Москаленко В.Ф. Ппена та охорона пращ ме-дичних пращвниюв / В.Ф. Москаленко, О.П. Яво-ровський, Д.О. Ластков. - Киш: Медицина, 2009. - 176 с.
7. Копач К.Д. 1дентиф1кац1я х1м1чно! небезпеки на робочих мюцях пращвниюв стоматолопчно! служби / К.Д. Копач, Д.В. Варивончик // Зб1рник нау-кових праць сшвробгтниюв НМАПО. - 2017. -Вип. 27. - С. 409-417.
8. Ощнка умови пращ л1кар1в-офтальмолопв у сучасних умовах надання медично! допомоги / Д.В. Варивончик, С.О. Риков, Л.1. Денисюк [та ш.] // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2015. - № 1. - С. 30-37.
9. Петренко Н.О. Гигиеническая оценка условий труда и риска нарушений здоровья медицинских работников стоматологического профиля: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Н.О. Петренко. - Волгоград, 2009. - 20 с.
10. Современное состояние условий труда врачей-стоматологов / Ю.Ю. Елисеев, И.И. Березин, Н.О. Петренко, В.В. Сучков // Соврем. стоматология. - 2014. -№ 2. - С. 43-49.
REFERENCES
1. Burya LV. [Hygienic substantiation of ways to improve the efficiency and efficiency of the work of doctor-dentists of the therapeutic profile]. [dissertation]. Kyiv, 2006;1-20. Ukrainian.
2. Varyvonchyk DV, Shevchenko VI. [Occupational risk factors for cancer morbidity in healthcare workers]. Ukrainian Journal on Problems of Occupational Medicine. 2015;2:3-9. Ukrainian.
3. Volodiy MO. [Peculiarities of working conditions of doctors of basic specialties and prevention of the development of productive and predetermined and occupational morbidity]. [dissertation]. Kyiv, 2012;1-24. Ukrainian.
4. Degtyareva EP. [Hygiene of work of stomatologist-orthopedists of medical institutions of various patterns of ownership]. [dissertation]. Volgograd, 2003;1-20. Russian.
5. [Medical personnel and a network of health care facilities of the Ministry of Health of Ukraine for 20152016 years]. Kyiv, 2017;1-66. Ukrainian.
6. Moskalenko VF, Yavorovsky OP, Lastkov DO. [Hygiene and labor protection of medical workers]. Kyiv, Medicine. 2009;1-176. Ukrainian.
7. Kopach KD, Varyvonchyk DV. [Identification of chemical hazards at the workplaces of dental staff]. Collection of scientific papers of NMAPO staff. 2017;27:409-17. Ukrainian.
8. Varyvonchyk DV, Rykov SO, Denisyuk LI et al. [Estimation of the working conditions of ophthalmologists in modern conditions of provision of medical aid]. Ukrainian Journal on Problems of Labor Medicine. 2015;1:30-37. Ukrainian.
9. Petrenko NO. [The Hygienic estimation of working conditions and risk of disorders of health of medical workers of a stomatologic structure]. [dissertation]. Volgograd, 2009;1-20. Russian.
10. Eliseev YuYu, Berezin II, Petrenko NO, Such-kov VV. [The current state of working conditions of dentists]. Modern dentistry. 2014;2:43-49. Russian.
♦
