CC BY
16
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дарков А. В., Шапошников Н. Н. Строительная механика. - М.: Высш. шк., 1986.-607с.
2. Зайцев Л.О. Експериментальне дослщження бiомеханiки мостоподiбного протеза // Матерiали II (IX) з'йду Ассощацп Стоматологiв Украши. - К., 2004. - С. 412-413.
3. Копейкин В. Н. Руководство по ортопедической стоматологии. - М.: Триада-Х, 2004. - С. 219-222.
4. Лабунец В.А. Потребность в несъемных зубных протезах и обеспеченность ими городского населения Украины // Вюн. стоматологп.-1999.-№2.-С.43-45.
5. Маркина Н. В. Влияние размера мостовидного протеза на напряженное состояние периодонта опорных зубов // Рос. стоматол. журн. - 2002.- №1. - С. 4447.
6. Николаев Ю.М. Математическое моделирование мостовидного протеза с промежуточной опорой // Стоматология.-2007.-№3.-С.67-68.
7. Ортопедическая стоматология/ Аболмасов Н. Г., Аболмасов Н.Н., Бычков В.А., Аль-Хаким А.- М.: МЕДпресс-информ, 2003. - 217с.
8. Пошук шляхiв пвдвищення якостi полiмерiв, яш використовуються для облицювання суцшьноли-тих незшмних протезiв /Флiс П.С., Скрипник 1.Л., Ра-щенко Н.В., Флю Г.П. та iн. // Галиц. лшар. вiсн.-2005.-№1.-С.95-99.
9. Савчук О.В., Радько В.И. Потреба населения м.Киева в незнiмному протезуваннi // Галиц. лжар. вiсн. - 2005.-№1.-С.86-87
10. Саносян Г.В., Будылина С.М., Лебеден-ко И.Ю. Функциональная характеристика сенсорного аппарата периодонта и его значение в клинике ортопедической стоматологии // Стоматология.-2006.-№3.-С.47-52
11. Чуйко А. Н., Громов О. В. Некоторые практические вопросы биомеханики мостовидных протезов // Стоматология. - 2003.- №1. - С. 48-53.
12. Шустов Е.Л. Сравнительный анализ некоторых способов постоянного шинирования и шинирующего протезирования // Урал. стоматол. журн. - 2001.-№2.-С. 32-33.
♦
УДК 616.31:622.012:613.6 О.А. Глазунов
ВПЛИВ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИК1В Г1РНИЧОРУДНОГО ВИРОБНИЦТВА НА РОЗВИТОК СТОМАТОЛОГIЧНОÏ ПАТОЛОГП
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра стоматологи ФПО
(зав. -д. мед. н., проф. М.М.Гордтк)
Ключовi слова: стоматологiчна .захворюванкть, гiрничорудна промисловiсть, негативнi чинники виробництва Key words: stomatological morbidity, mining industry, negative factors of production
Резюме. В статье приводятся данные о влиянии производственных факторов горнорудного производства на развитие стоматологической патологии. Отмечено, что тенденция уровня стоматологической патологии находится в прямой зависимости от воздействия комплекса неблагоприятных факторов: условий и уровня организации труда, финансирования, от качества стоматологической помощи, внедрения современных методов профилактики, социально-экономических условий жизни. Проводя анализ литературных данных о стоматологической заболеваемости у работников горнорудной промышленности, автор делает вывод, что данная проблема достаточно актуальна и ее изучение позволит прояснить и конкретизировать некоторые патологические механизмы развития и особенности течения стоматологических болезней у данного контингента населения.
Summary. In the article information about influence of mining production factors on the development of stomatological pathology is presented. It was marked that tendency of a level of stomatological pathology is in direct dependence from the influence of a complex of unfavorable factors: conditions
08/ Том XIII/1
17
and level of labour organization, financing, quality of stomatological help, introduction of modern methods of prophylaxis, socio-economic conditions of life. Conducting analysis of literary data about stomatological morbidity in the workers of mining industry the author draws conclusion, that this problem is topical enough and its study will allow to and specify some pathomechanisms of development and clear up peculiarities of stomatological illnesses course in this contingent of population.
Стоматолопчш захворювання - найпоширеш-шi ураження людського оргашзму. Поширешсть та штенсившсть основних стоматолопчних зах-ворювань серед населення Украши залишаються досить високими, а ризик захворюваност зрос-тае. Тенденщя рiвня захворюваностi знаходиться у прямш залежностi вiд комплексу чинниюв: умов працi, оргашзаци, фiнансування та якост стоматолопчно1 допомоги, впровадження сучас-них методiв первинно! профiлактики, сощально-економiчних умов життя населення, а також гео-графiчних особливостей регюшв проживання, тому вивчення стоматолопчно1 патологи е од-нiею iз актуальних медичних проблем, в тому чи^ й у гiрникiв залiзорудноl промисловосп [6, 40].
Незважаючи на вдосконалення технологiчних процесiв та автоматизацiю виробництва залiзноl руди, серед низки чинниюв, якi негативно впли-вають на оргашзм працюючих, залишаються над-мiрна запиленiсть, вiбрацiя, загазованiсть, рiзкi перепади температури, значш фiзичнi наванта-ження. Пiсля декiлькох рокiв роботи у залiзо-руднiй шахтi в органiзмi працiвникiв виникае низка порушень функщонального та органiчного характеру, розвиток яких, ймовiрно, спричиняе негативний вплив на стоматолопчний статус пр-никiв [3].
Видобуток залiзноl руди характеризуеться комплексом професшних чинникiв, одним iз яких е пил, що мiстить двоокис кремшю, не-гативний вплив якого на слизову оболонку ротово1 порожнини та на пародонт не викликае сумшву. Запилешсть призводить до широкого розповсюдження таких стоматологiчних захво-рювань, як гшпвгги, карiес зубiв, некарiознi ураження твердих тканин зубiв, пародонтоз, зубш вiдкладення, налiт на язищ. Пил, як i вiбрацiя, значно послаблюе твердi тканини зубiв, сприяе стиранню зубiв [16, 25].
Доказаний негативний вплив на зуби i тканини пародонта локально1 вiбрацil, що сприяе пiдвищенню !х захворюваносп. У працюючих, якi контактують з вiброiнструментами, тяжкiсть запальних захворювань пародонта збшьшуеться зi стажем роботи, що викликае необхщшсть ви-дiлення !х у групу шдвшценого ризику i взяття на диспансерний облiк. При обстеженш 896
пацiентiв, яю зазнали впливу локально1 вiбрацil, найбшьш виражений вплив вiбрацil був зафш-сований на тканинах пародонта. Хрошчний гене-ралiзований парадонтит спостерiгався у 41 % осiб. Висока ураженiсть карiесом i пародон-титом потребуе удосконалювання наявних мето-дiв дiагностики i лшування стоматологiчних зах-ворювань у даного контингенту [9, 13].
При клiнiчних дослщженнях гiрникiв залiзо-рудних шахт було встановлено, що у буриль-ниюв i прохiдникiв, якi хворiють на вiбрацiйну хворобу, пародонтоз зустрiчаеться в 100 % ви-падкiв. При ди вiбрацil пил, перевищуючи допус-тимi норми, iмпрегнуеться на зубах i яснах. За умов впливу тривало1 та iнтенсивноl вiбрацil спостерiгаеться переважання дистрофiчних про-цесiв у тканинах пародонта над запальними, ступiнь виявлення яких наростае паралельно прогресуванню вiбрацiйноl хвороби [13].
О.О.Фастовець при обстеженш 2053 пращв-никiв гiрничо-збагачувального комбшату вiком до 40 рокiв виявила чiтку пряму залежнiсть роз-повсюдженосп патологiчного стирання зубiв (276,2 ± 12,2 випадка на 1000 обстежених осiб) вiд вiку хворих [46, 47].
Причинами виникнення патолопчного стирання зубiв переважно е виробничi чинники [7, 33].
Результати кореляцшно-регресивного аналiзу вивчення впливу ряду ендо- i екзогенних чин-никiв тдтверджують !х вплив на стирання твердих тканин зубiв [46].
М.1.Боць високу поширенiсть патологiчного стирання твердих тканин зубiв пояснюе поед-наним впливом пилу i вiбрацil, яка призводить до «стуку» зубiв.
Показники штенсивносп ураження зубiв карiесом та клшчний стан порожнини рота вив-чалися у 87 гiрникiв. Отримаш результати свiд-чать про високий рiвень захворюваностi на карiес i пародонтит, про низьку кислотну стшюсть емалi в даного контингенту, про незадовшьну гiгiену порожнини рота [15, 43].
На виникнення i перебп стоматологiчноl па-тологil твердих тканин зубiв i пародонта без-посередньо i через внутрiшне середовище оргашзму впливають умови працi. Данш проблемi придiляеться значна увага, оскшьки доведено,
що систематичний вплив несприятливих вироб-ничих чинниюв потенщюе частоту розвитку { важюсть клшчних прояв1в стоматолопчних зах-ворювань [37].
Вт1м, вщомосп про поширешсть стоматолопчних захворювань серед пращвниюв затзо-рудно! промисловосп надаш в поодиноких повщомленнях [2, 23].
При обстеженш роб1тниюв затзорудно! про-мисловост м. Кривий Р1г спостер1галися вкрай висок р1вш частоти ураження оргашв ротово! порожнини: поширешсть кар1есу в ус1х вшових групах наближалась до 100 %, патолопчне сти-рання твердих тканин зуб1в, наростаючи з вшом, сягало до 79,5 % випадюв, гшпвгги { захво-рювання тканин пародонта були виявлеш у 100 % обстежених [10].
За даними М.1. Боць, у 86,0 % обстежених прниюв були виявлеш захворювання тканин пародонта, у 42,5 % - патолопчш змши в сли-зовш оболонщ ротово! порожнини. Захворювання нижньощелепного суглоба - у 56,7 % працюючих [15].
Деяю автори наполягають на тому, що шюд-лив1 чинники затзорудного виробництва вкрай негативно впливають на загальний стан орга-шзму, а саме - на мшроциркулящю 1 перифе-ричну шнерващю, що провокуе розвиток хро-шчного запалення в слизовш оболонщ порожнини рота. Постшно д1юч1 на цьому тл1 трав-муюч1 чинники, серед яких компоненти поль металевого пилу, протези, неяюсш пломби тощо, призводять до розвитку лейкоплаки [22, 24].
Слизова оболонка ротово! порожнини е початком травного каналу. Вона, на вщмшу вщ шших слизових оболонок оргашзму людини, мае низку особливостей: слизова оболонка ротово! порожнини досить стшка до впливу ф1зичних, терм1чних { х1м1чних подразнювач1в, а також до входження шфекци, !! регенерацшна спро-можшсть шдвищена [2, 11, 12].
Ураження слизово! оболонки ротово! порожнини умовно можна роздшити на дв1 групи: захворювання, що розвиваються шд впливом прямо! ди патолопчних чинниюв на слизову оболонку, { ураження внутршшх оргашв { систем оргашзму [5]. Загальноприйнята класи-фшащя захворювань слизово! оболонки ротово! порожнини вщсутня. Стоматологи у сво!й прак-тищ користуються р1зними класифшащями (Бо-ровського С.В. 1 сшвавт., 1972 р.). В клшщ найзручшшою вважаеться класифшащя А.1.Ри-бакова (1978 р.): стоматити, гшпвгги, захворювання язика (глосити), захворювання губ1в (хейтти), ушкодження { алерпчш ураження
слизово! оболонки, передпухлинш { пухлинш ураження [17].
Типовою професшною патолопею слизово! оболонки альвеолярного вщростку стала спе-циф1чна ¿мпрегнащя поверхневих шар1в вироб-ничого пол1металевого пилу, яка склала 79 %. Була виявлена залежшсть поширеност захворювань слизово! оболонки порожнини рота вщ вшу { стажу роботи обстежуваних. Хрошчний катаральний гшпвгг спостер1гався у 66,3 % працюючих, стаж яких у шюдливих умовах не перевищував 5 роюв. Виразкову форму гшпвггу виявили у 29,3 % працюючих. Гострий переб1г був переважно в ос1б з1 стажем роботи до 5 роюв (7,6 %), хрошчний - понад 11 роюв (18,2 %). При стаж! роботи 5-10 роюв особи з гострим 1 хро-шчним переб1гом становили, вщповщно, 1,1 % 1 2,4 %. У працюючих з1 стажем роботи 11 роюв 1 бшьше спостер1гали лейкоплаюю слизово! оболонки порожнини рота в 11 % випадюв.
А.О.Груздева при вивченш особливостей прояв1в захворювань слизово! оболонки порожнини рота у 138 робггниюв (вшом вщ 21 до 60 роюв, стажем роботи за умов шюдливого виробництва 0-30 роюв) затзорудних шахт м. Кривий Р1г у залежносп вщ вшу { стажу роботи в шюдливих умовах виробництва виявила, що вплив професшних шкщливостей затзорудного виробництва призводить до шдвищення в 2,4 раза розповсюдженосп захворювань слизово! оболонки рота, у тому числ1 хрошчного катарального стоматиту - у 2,5 раза; зумовлюе появу лейкоплаки у 7,99 ± 2,71% випадюв, п-перпластичного глоситу - у 2,62 ± 1,61 % { червоного плескатого лишаю - у 1,86 ± 1,35% у пор!внянш з результатами обстеження пращв-ниюв того ж шдприемства, д1яльшсть яких не пов язана ¿з впливом шюдливих чинниюв. У пращвниюв шдземних цех1в затзорудного виробництва плоска форма лейкоплаки д1агно-стувалася у 58,62 ± 4,57 % випадюв, шдвищена -у 28,45 ± 4,19 %, бородавчаста - у 9,48 ± 2,67 %, ерозивна - у 3,45 ± 1,69 %. Виявлена прямо пропорцшна залежшсть !ндексу розповсюд-женост1 лейкоплаки, розлад1в м1кроциркуляц1! в1д виробничого стажу. Вщзначене зниження !ндексу розповсюдженост1 лейкоплаки та шдексу кератин!зац1! в м1ру ускладнення форм лейко-плак1!. За !! даними, хрон1чний катаральний стоматит рееструвався у 71,81 % обстежених. У працюючих, стаж роботи яких не перевищував 5 роюв, дана патолопя виявлялася у 3,8 %, при стаж! работи 5-10 роюв - у 11,7 % 1 при виробничому стаж! понад 11 роюв - у 56,3 % обстежуваних. Хрошчний контактний (алерпч-
08/ Том XIII/1
19
ний) з в'ялим перебиом хейлгг був дiагнос-тований у 98 % працюючих. У працюючих зi стажем у шкдливих умовах до 5 роюв, хейлiт було виявлено у 16,6 % обстежуваних, при стаж роботи 5-10 рокiв - у 21,2 %, понад 11 роюв - у 60,4 % [29].
Результати проведених дослщжень дозволили встановити, що шкiдливi чинники залiзорудного виробництва спонукають до появи у прниюв широкого комплексу захворювань слизово1 обо-лонки ротово1 порожнини i тканин пародонта. Структура, розповсюджешсть i тяжюсть перебiгу захворювань знаходяться в прямш залежностi вiд стажу роботи в шюдливих умовах [30].
На розповсюджешсть стоматолопчно1 патологи суттевий вплив мае характер та особливосп виконання тих чи iнших робiт прниками. Так, враховуючи той факт, що до складу бшьшосп вибухових речовин входить триштротолуол, концентрацiя аерозолю триштротолуолу в пов№ рi робочо1 зони дорiвнюе 45 мг куб. м при ГДК = 1 мг куб. м. При аналiзi тимчасово1 непрацез-датностi було показано, що стоматолопчш захворювання у працюючих, яю контактують з тринiтротолуолом, зустрiчаються часпше, нiж у працюючих цього ж тдприемства, якi не контактують iз вибуховими речовинами [21].
Аналiз дiючих несприятливих чинникiв, якi виникають на виробницга залiзноl руди, виявив !х вплив на поширенiсть, штенсивнють, частоту i характер стоматолопчно1 патологи [48].
Проблема патологи тканин пародонта дотепер збериае свою актуальшсть у вигщщ широко1 поширеностi захворювань серед населення i несприятливих наслiдкiв для здоров'я. За даними ВООЗ, патолопя пародонта серед населення рiзних вшових груп становить близько 80 %, а тсля 40 рокiв практично у вшх обстежених виявляються змши в парадонтальних тканинах [18, 32].
Для оцшки стану тканин пародонта серед клшчних методiв у сучаснш пародонтологи використовують рiзноманiтнi iндекси. З 1хньою допомогою можна одержати уявлення про по-ширенiсть, ступiнь важкосп, перебiг запально-деструктивного чи дистрофiчного процесу, ощ-нити ефективнiсть проведеного лiкування i якiсть диспансерно1 роботи в конкретного хворого або диспансернш груш [41].
В Укра1ш стоматологи користуються класи-фiкацiями хвороб пародонта, запропонованими XVI Пленумом Всесоюзного товариства стома-толопв (1983), Н.Ф.Данилевським (1993), в основу яких покладений нозологiчний принцип. Вiдповiдно до цього фахiвцi в практичнiй дiяль-
ностi керуються систематикою математичних методiв оцiнки стану тканин пародонта, що вщповщае основним клiнiчним проявам патологи (запалення, дистрофiя, деструкцiя). Ктшчш iндекси дозволяють клiнiцисту оцiнити стан тканин пародонта з рiзних позицш: оцiнка рiвня гiгiени порожнини рота, запалення ясен, деструкци юстково1 тканити тощо. У паро-донтологiчнiй практищ Укра1ни в даний час користуються класифшащею хвороб пародонта Н.Ф.Данилевського (1994), яка затверджена на пленумi Асощаци стоматологiв Укра1ни [26].
Значна розповсюджешсть стоматолопчно1 патологil серед населення Украши пiдтверджуе той факт, що серед актуальних проблем сучасно1 стоматологи питання профшактики i лiкування стоматолопчних захворювань продовжуе зали-шатися актуальним, незважаючи на постiйне впровадження в ктшчну практику нових методiв i способiв лiкування [8, 14].
Серед рiзнобiчних методiв профiлактики та комплексного лшування стоматологiчних захворювань найпопуляршшими i найпоширенiшими е фармакотерапевтичнi методи [1, 28].
Проте у значно1 частини хворих iз стома-толопчними захворюваннями виявляються алер-гiчнi та iншi супутнi патологiчнi процеси, що рiзко обмежують можливостi використання вщпрацьованих лiкувальних методик. Тому все бшьшу зацiкавленiсть нинi викликають пошук, розробка i впровадження високоефективних i безпечних засобiв лiкарськоl профiлактики i терапи, що не мають протипоказань. Серед них чшьне мiсце займають гомеопатичш препарати, якi донинi недостатньо вивчеш i в планi перспективи !х використання при лiкуваннi стоматологiчноl патологи у прниюв залiзорудноl промисловостi [31, 36].
Застосування лшарських засобiв рослинного походження з лшувально-профшактичною метою все бшьше привертае увагу фахiвцiв. Це зумовлено тим, що вони мають широку i комплексну фармаколопчну дiю, е бiльш бiо-доступними, рщше спричиняють побiчнi реакцil, шж синтетичнi засоби [35, 38].
Екзогенне призначення рiзних засобiв для профшактики стоматолопчних захворювань пов'язане з суттевою участю мюцевих чинникiв у розвитку хвороб твердих тканин зубiв i пародонта. До цих чинникiв вщносяться немiне-ралiзованi i мiнералiзованi вщкладення на зубах i характер !х мiкрофлори; порушення складу, буферно1 емносп i кiлькостi ротово1 рiдини; зниження резистентностi емалi зуба до впливу кислот, зумовлене, як правило, недостатньою
мшератзащею твердих тканин зуба. Тому засоби i методи екзогенно! профiлактики основних стоматолопчних захворювань спрямоваш пере-важно на звiльнення вiд зубних вiдкладень, насичення тканин зуба мшеральними компонентами, нормалiзацiю захисних функцш слини [19, 27].
Проведенi клшко-лабораторш дослiдження з оцiнки ефективностi фноадаптогешв на основi бiотриту в комплексному лшуванш 29 хворих на хрошчний катаральний гшпвгг та 29 хворих на генератзований пародонтит початкового (I) ступеня показали, що дослiджуванi препарати мають виражену антиоксидантну i протиза-пальну дiю на тканини пародонта. Установлено також, що вони норматзують показники каль-цiй-фосфорного обмiну, викликаючи зниження рiвня кальцiю в кровi за рахунок перерозподiлу його в юсткову тканину [39].
Як i рашше, залишаеться актуальним пошук нових препаратiв-пародонтопротекторiв рiзно-планово! дiï на рiзнi ланки патологiчного процесу в тканинах пародонта. В цьому плаш основний штерес представляють препарати на основi бiофлавоноïдiв з рiзноманiтнiстю бюло-гiчних функцiй, серед яких е виражеш антиокси-дантнi, протизапальнi, естрогеноподiбнi ефекти тощо [20, 42].
На сьогодш очевидно, що при зниженш резистентностi органiзму i порушених функщ-ональних реакцiях будь-яка специфiчна тератя основних стоматологiчних захворювань дозволяе отримати лише тимчасовий ефект, як правило, такий, що супроводжуеться рецидивами хвороби [34].
На rai специфiчноï терапiï стоматологiчних захворювань необхщно забезпечити перехiд функцiональних реакцш в органiзмi на нормаль-ний фiзiологiчний рiвень, що й забезпечить зниження або лшвщащю рецидивiв. При цьому основною задачею е забезпечення стабшьносп досягнутого ефективного рiвня адаптацшно-компенсаторних реакцiй [4].
Найперспективнiшим для практичноï сто-матологiï способом переключення функцюналь-них адаптацiйно-компенсаторних реакцiй на нор-мальний фiзiологiчний рiвень е шдвищення надшност ïx нейрогуморально1' регуляци, тобто резерву вiдповiдниx бiорегуляторiв.
Таким чином, загальна i мюцева резис-тентнiсть органiзму визначаеться станом нейро-ендокринно1' регуляцп. Рослиннi полiфеноли i деяю алкалощи е дублерами нейромедiаторiв i ряду гормонiв. Постiйне надходження ïx в складi харчових добавок забезпечуе «економда» цих бiорегуляторiв i, в цшому, стабiльнiсть нервово1' i гуморально1' регуляцп гомеостазу [44].
З аналiзу даних лiтератури i власних дослщжень автори роблять висновок про значну роль рослинних полiфенолiв i створених на 1'х основi препаратiв у нормалiзацiï метаболiзму в тканинах пародонта, забезпеченш захисних ефекпв пародонта до уражаючих агентiв i здат-нiсть ïx пiдсилювати репарацшну регенерацiю структур пародонта, що вказуе на необхщшсть використання ïx як засобiв профiлактики i лiкування генератзованого пародонтиту [44].
П1ДСУМОК
Таким чином, анатз даних лiтератури свщ-чить про те, що поширешсть стоматолопчних захворювань у пращвниюв прничорудно! про-мисловостi достатньо висока, що, поза сумшвом, пов'язане з впливом негативних чинниюв виробництва. Разом iз тим, патологiчнi меxанiзми стоматолопчних захворювань у даного контингенту недостатньо вивчеш, виникае питання i про комплексш методи лiкування i проф> лактики. Глибокий науковий анатз розвитку i перебiгу стоматологiчноï патологи у пращвниюв гiрничорудноï промисловостi дозволив би запро-понувати практичнiй охорош здоров'я сучаснi комплекси лiкування i профшактики стома-тологiчниx захворювань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алехин Е.К., Лазарев Д.Н. Иммунотропные свойства лекарственных средств. - Уфа: 1993. - 208 с.
2. Анифеев Т.М. Состояние полости рта у рабочих железорудного производства: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 1971. - 24 с.
3. Артамонова В.Г., Мухин Н.А. Профессиональные болезни: Учеб. для студ. мед. вузов. - Изд. 4-е, перераб. и доп. - М.: Медицина, 2004. - 480 с.
4. Ахлаков М.К., Гаджиев А.С. Адаптационная саморегуляция человека в процессе трудовой деятель-
ности (Обзор литературы) // Медицина труда и пром. экология. - 1997. - № 5. - С. 21-24.
5. Банченко Г.В. Проблемы заболеваний слизистой оболочки полости рта // Зубоврачебный вестн. -1993. - № 2. - С. 13-19.
6. Барабаш Р.Д. Концепция этиологии и патогенеза заболеваний пародонта: Обзор // Стоматология. -1987. - № 1. - С. 81-85.
7. Бвда B.I. Патолопчне стирання твердих тканин зуб1в та основш принципи його л1кування. - К.: ВАТ «Вид-во «Кшвська правда», 2002. - 96 с.
08/ Том XIII/1
21
8. Бшоклицька Г.Ф. Ктшко-патогенетичне об-грунтування диференцшовано! фармакотерапи гене-ралiзованого пародонтиту (клiнiко-лабораторнi до-слвдження): Автореф. дис. ... д-ра мед. наук / Нац. мед. ун-т iM. О.О.Богомольця. - К., 1996. - 31 с.
9. Богатырева В.А., Васильева Р.П., Сучко В.И. Диспансерное ведение рабочих горнорудной промышленности с заболеваниями пародонта // Профилактика и лечение стоматологических заболеваний: Тез. обл. науч.-практ. конф. врачей-стоматологов. - Днепропетровск, 1988. - С. 39-40.
10. Богатырева В.А., Гущина В.И. Изучение распространенности и интенсивности некоторых видов стоматологической патологии у рабочих горнорудной промышленности // Еколопя та здоров'я: Матерiали. наук.-практ. конф. - Кривий Ри, 1994. - С. 107-108.
11. Борисенко А.В., Видерская А.В. Профилактика заболеваний слизистой оболочки полости рта // Стоматология. - 2000. - № 3(23). - С. 57-60.
12. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. - М.: Мед. кн., Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001. - 304 с.
13. Боць М.И. Вибрация и пародонтоз // Проблемы гигиены, физиологии труда и профпатологии в черной металлургии в условиях научно-технического прогресса: Тез. докл. 3 респ. науч. конф. - Кривой Рог, 1980. - С. 172-174.
14. Боць М.И. Комплексная терапия пародонтоза у горнорабочих // Тез. VI съезда стоматологов УССР (Полтава, 24-26 сент. 1984 г.). - К., 1984. - С. 22.
15. Боць М.1. Стан ппени ротово! порожнини у робинишв прничо! промисловосп // Матерiали. наук.-практ. конф., присвячено! 20^ччю фак. удос-коналення лiкарiв Дшпропетр. мед. ш-ту. - Кривий Ри, 1991. - С. 220-221.
16. Боць М.1. Стоматолопчний статус у прничих пращвнишв з професшними захворюваннями // Мате-рiали наук.-практ. конф., присвячено! 20^ччю фак. удосконалення лiкарiв Днiпропетр. мед. ш-ту. - Кривий Ри, 1991. - С. 221.
17. Вагнер В.Д. Пособие по стоматологии. - М.: Мед. кн., Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2003. - 264 с.
18. Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит). - К.: 1999. - 216 с.
19. Волик Н.А. Биогенные стимуляторы в лечении воспалительных заболеваний пародонта // Вюн. стоматологи. - 1998. - № 2. - С. 22.
20. Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К. Роль перекисного окисления липидов в патогенезе паро-донтита // Стоматология. - 1991. - №4. - С. 5-10.
21. Высочин В.И. Стоматологические заболевания и уровень временной нетрудоспособности горнорабочих, контактирующих с тринитротолуолом // Стоматология. - 1991. - №. 5. - С. 82-83.
22. Ппена пращ: Шдручник / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О.Гончарук та ш. За ред. А.А. Шевченка. - К.: 1нфотекс, 2000. - 608 с.
23. Гигиеническая оценка факторов риска множественного кариеса у работающей популяции Донбасса / А.А. Артемов, В.В.Ванханен, В.Д. Ванханен и
др. // Актуальные вопросы гигиены профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. Всеукр. науч.-практ. конф. с междунар. участием. -Донецк, 1995. - С. 59.
24. Гилева О.С., Бастанжиева Т.В., Демина Т.А. Распространенность и комбинации факторов риска у больных лейкоплакией слизистой оболочки полости рта / Перм. мед. ин-т. - 1989. - 12 с.
25. Годована О.1., Заболотний Т.Д., Луцик Б.Д. 1муно-мжробюлопчш аспекти переб^ запальних захворювань пародонта в умовах шюдливого вироб-ництва // Укр. стоматол. альманах. - 2002. - № 1. - С. 12-17.
26. Грудянов А.И., Барсегян Т.А. Современные представления о патогенезе и лечении воспалительных заболеваний пародонта // Мед. наука Армении. -2006. - № 1. - С, 17-23.
27. Грудянов А.И., Дмитриева Н.А., Фоменко Е.В. Применение пробиотиков в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта. - М.:
000 «Мед. информ. агентство», 2006. - 112 с.
28. Грудянов А.И., Фоменко Е.В. Применение бактерийных препаратов в практике пародонтологии (Обзор литературы) // Новое в стоматологии. - 2004. -№ 4 (120). - С. 17-24.
29. Груздева А.А. Местное лечение лейкоплакии у рабочих железорудных производств // Вюн. стоматологи. - 2001. - № 2 (30). - С. 15-16.
30. Груздева А.А. Морфологические изменения слизистой оболочки рта у рабочих железорудных шахт Кривого Рога // Таврич. мед.-биол. вестн. - 1998. - № 3-4. - С. 34-36.
31. Гужевська Н.С. Клшчна ефективнють засто-сування фiтозасобiв багатоспрямовано! ди в комплексному лшуванш генералiзованого пародонтиту: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Нац. мед. ун-т iм. О.О.Богомольця. - К., 2000. - 20 с.
32. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. - К.: Здоров'я, 2000. - 462 с.
33. Демнер Л.М., Молдованов А.Г. Особенности патологической стираемости зубов у рабочих угольных шахт // Стоматология. - 1980. - № 2. - С. 53-55.
34. Деньга О.В. Адаптационная концепция стоматологии детского возраста // Вюн. стоматологи. -2000. - № 4. - С. 2-5.
35. Деньга О.В., Жук Д.Д. Эффективность соче-танного лечения КВЧ-терапии и адаптогенных препаратов растительного происхождения при лечении хронического катарального гингивита у детей // Вюн. стоматологи. - 2003. - № 4. - С. 76-78.
36. Заверна А.М., Головня 1.О., Поперека Г.М. Локальне застосування iмуномодуляторiв в комплексному лшуванш захворювань пародонту i рециди-вуючих захворювань слизово! оболонки порожнини рота // Зб. наук. праць сшвробггнишв КМАПО iм. П.Л. Шупика. - К., 1998. - Вип. 7, кн. 1. - С. 700-704.
37. Колесшк К.О. Особливосп клшки, л^вання
1 профшактики уражень слизово! оболонки порож-
нини рота у робггнишв тепличного виробництва: Ав-тореф. дис. ... канд. мед. наук. - Полтава, 2000. - 25 с.
38. Комаревская Е.В., Мозговая Н.В. Эффективность лечебных мероприятий у пациентов с осложненным пародонтологическим статусом, нуждающихся в ортопедическом лечении // Соврем. стоматология. - 2005. - № 1(29). - С. 55-57.
39. Косоверов Ю.Е. Эффективность применения фитоадаптогенов в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта и влияние их на показатели кальций-фосфорного обмена // Вюн. стоматологи. - 2004. - №1. - С. 30-36.
40. Курякина Н.В., Кутепова Т.Ф. Заболевания пародонта. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Мед. кн., Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2003. - 250 с.
41. Куцевляк В.Ф., Лахтш Ю.В. 1ндексна оцшка пародонтального статусу: Навч.-метод. поаб. - Су-ми: ВВП «Мрш-1» ЛТД, 2002. - 80 с.
42. Левицкий А.П. Биофлавоноиды как регуляторы физиологических функций // Вюн. стоматологи. - 2001. - № 1. - С. 71-76.
43. Окушко В.Г., Луцкая И.К., Черкесова А.В. Патология полости рта у горнорабочих глубоких угольных шахт // Достижения молодых ученых-медиков - в
практику здравоохранения: Тез. докл. обл. науч. конф. (Донецк, 22 июня 1990 г.). - Донецк, 1990. - С. 5.
44. Растительные адаптогены в профилактике и лечении стоматологических заболеваний / К.Н. Ко-сенко, О.В.Деньга, А.П. Левицкий, О.Н. Воскресенский // Вюн. стоматологи. - 2004. - № 1. - С. 108115.
45. Современные возможности иммунокорреги-рующей терапии заболеваний слизистой оболочки рта / О.Ф. Рабинович, Б.В. Пинегин, И.М. Рабинович,
H.В. Разживина // Клинич. стоматология. - 2002. - №
I. - С. 68-69.
46. Фастовець О.О. Вплив ендо- та екзогенних факторiв на стирання твердих тканин зубiв // Укр. стоматол. альманах. - 2006. - № 2. - С. 22-27.
47. Фастовець О.О. Потреба пращвнишв прничо-збагачувального комбшату в стоматолопчнш допо-мозi // Укр. стоматол. альманах. - 2006. - № 4. - С. 5053.
48. Черкесова А.В. Влияние неблагоприятных факторов производства на стоматологический статус горнорабочих Донбасса: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 1993. - 19с.
♦
08/ Том XIII/1
23
