CC BY
17
D4-17 b:D2-16 b.qxd 03.12.2017 13:38 Page 57
-
Chronic Drug Infusion for Toxicity Assessment / UK Mathematics-in-Medicine NC3Rs Study Group. 2013 : 25 р. URL : http://www. maths-in-medicine.org/uk/2013-nc3rs/drug-toxicity/report.pdf
3. Zherdev N.A. Vestnik Yuzhnogo nauchnogo tsentra RAN. 2008 ; 4 (4) : 63-67 (in Russian).
4. Novikov S.M., Poroykov V.V. and Semenovykh L.N. Hihiena I sanitariia. 1994 ; 5 : 4-8
(in Russian).
5. Pryiednannia Ukrainy do Konventsii pro zakhyst tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia naukovykh tsilei [Joining of Ukraine to the Convention for the Protection of Animals Using for Scientific Purposes]. 2017. URL : http://ukrainepravo.com/interna-tional_law/public_internationaljaw /tuyzherarrya-tsnualry-es-nsrvyer-shchkl-tus-iashyfkh-khvauyr-s-vynsuyfkhsvtsyukhefya-eoya-rat-snsvysh-/ (in Ukrainian).
6. Pesticides property database (PPDB) : URL : http://www.rupest. ru/ppdb.
7. EU - Pesticides database : Maximum Residue Levels. URL : http://ec.europa.eu/food/plant/pe sticides/max_residue_levels/index _en.htm.
8. The Japan Food Chemical Research Foundation. Positive List System for Agricultural Chemical Residues in Foods : Maximum Residue Limits (MRLs) List of Agricultural Chemicals in Foods. URL: http://www.m5.ws001. squarestart.ne.jp/foundation/sear ch.html.
9. Health Canada : Maximum Residue Limits for Pesticides. URL : http://pr-rp.hc-sc.gc.ca/mrl-lrm/index-eng.php.
10. Perelik pestyzydiv I ahrokhimikativ, dozvolenykh do vykorystannia v Ukraini. Ofitsiine vydannia [List of Pesticides and Agrochemicals Permitted for Use in Ukraine]. Kyiv : Yuniwest Media ; 2016 : 1026 p. (in Ukrainian).
11. Pradhan A., Markande S.K. and Kurre R.K. Journal of Industrial Pollution Control. 2014 ; 30 (2) : 223-226.
12. Batian A.N., Frumin G.T. and Bazylev V.N. Основы общей и экологической токсикологи. Osnovy obshchey I ekologicheskoy toksik-ilogii [Basis of General and Ecological Toxicology]. Sankt-Peterburg : SpezLit ; 2009 : 352 p. (in Russian).
13. Kurliandskiy B.A. and Filo-va V.A. (eds.) Общая токсикология. Obshchaya toksikologiya [General Toxicology]. Moscow : Meditsina ; 2003 : 608 p.
(in Russian).
14. Yermolova L.V., Prodanchuk M.G. and Leposhkin I.V. Sovre-mennye problemy toksikologii. 2007 ; 1 : 27-29 (in Ukrainian).
Надiйшла до редакцИ 21.08.2017
HYGIENIC FACTORS ON THE STATE OF THE ACOUSTIC ANALYZER AND THE MORBIDITY OF THE OPERATORS OF NON-ALCOHOLIC AND LOW-ALCOHOL BEVERAGES' BOTTLING AT OBOLON CORPORATION
Yavorovskyi O.P., Brukhno R.P., Shydlovska T.A., Hrechkivska N.V.
ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ I СУПУТН1Х Г1ПСН1ЧНИХ ФАКТОР1В НА СТАН СЛУХОВОГО АНАЛ1ЗАТОРА I ЗАХВОРЮВАН1СТЬ ОПЕРАТОР1В З РОЗЛИВУ БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ ТА СЛАБОАЛКОГОЛЬНИХ НАПО1В КОРПОРАЦМ «ОБОЛОНЬ»
1 ЯВОРОВСЬКИЙ О.П., 1 БРУХНО Р.П.,
2 ШИДЛОВСЬКА Т.А., з ГРЕЧК1ВСЬКА Н.В.
1 Нацюнальний медичний уыверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв 2 ДУ «1нститут отоларингологи iM. О.С. Коломмченка НАМН УкраТ'ни», м. КиТв
3 Нацюнальна медична академiя тслядипломно'Т
осв™ iм. П.Л. Шупика, м. КиТв
УДК:613.6:612.85:314.4:6 63.86-058.234.2 K^40Bi слова: ппешч-на оцшка, виробничий шум,сенсоневральна приглухувалсть, захворюванють.
нтенсивний виробничий шум е одним з прюритетних факторiв ризику у розвитку професмних захворювань на сучасному виробниц™ [2]. ВЫ е провщним шкщливим виробничим фактором на пщприемствах вугшьноТ', транспорт-ноТ', машинобу^вноТ', харчовоТ' та iнших гапузей промисловост [2-4]. Крiм того, з року в рк зростае кiпькiсть людей, як працюють в умовах впливу виробничого шуму. За даними бага-тьох авторiв, в окремих кражах св^у до 25% працiвникiв, зайнятих у проми-сповостi, зазнають впливу Ытенсивно-го виробничого шуму [1, 5].
Внаслщок цього зберiгаеться тен-денцiя до зростання числа оаб з про-фесiйною пригпухуватiстю. У рядi краТ'н бвропи сенсоневральна приглу-хуватiсть професiйного генезу посiдае 1 або 2 мюце за поширенютю серед професiйних захворювань [6-8].
ОСОБЕННОСТИ ВОЗДЕЙСТВИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ШУМА И СОПУТСТВУЮЩИХ ГИГИЕНИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА СОСТОЯНИЕ СЛУХОВОГО АНАЛИЗАТОРА И ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ОПЕРАТОРОВ РОЗЛИВА БЕЗАЛКОГОЛЬНЫХ И СЛАБОАЛКОГОЛЬНЫХ НАПИТКОВ КОРПОРАЦИИ «ОБОЛОНЬ»
1ЯворовскийА.П., 1 Брухно Р.П., 2Шидловская Т.А., 3ГречковскаяН.В.
1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, 2ГУ «Институт отоларингологии им. А.С. Коломийченко НАМН Украины», 3Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев
Цель: изучение состояния слухового анализатора и заболеваемости работников «шумовых» профессий пищевой промышленности. Материалы и методы. Проведены гигиенические исследования условий труда, анализ заболеваемости, углубленное клиническое обследование состояния слухового анализатора, определен биологический возраст работников «шумовых» профессий ПАО «Оболонь». Результаты. Установлено, что ведущим вредным фактором производственной среды работников «шумовых» профессий ПАО «Оболонь» является шум, уровни которого превышают допустимые величины на 1-11 дБА. У обследованных работников «шумовых» профессий выявлены ухудшения слуховой функции, особенно на тона в расширенном диапазоне частот, и признаки воздействия шума на центральные отделы слухового анализатора, проявляющиеся в нарушении функции его стволовых и корковых структур. Установлено, что частота выявления у операторов розлива напитков сенсоневральной тугоухости и болезней системы кровообращения статистически достоверно выше частоты выявления этих болезней в контрольной группе (р<0,05). Обнаружены ускоренные темпы старения работников "шумовых" профессий. Заключение. Установлена причинно-следственная связь между условиями, характером труда и частотой выявления заболеваний, изменениями на разных уровнях слухового анализатора, темпами старения работников «шумовых» профессий. Ключевые слова: гигиеническая оценка, производственный шум, сенсоневральная тугоухость, заболеваемость.
© Яворовський О.П., Брухно Р.П., Шидловська Т.А., Гречювська Н.В. СТАТТЯ, 2017.
57 Environment & Health №4 2017
-ф--
16710510
D4-17 b:D2-16 b.qxd 03.12.2017 13:38 Page 58
-
Вiдомо, що тривалий вплив виробничого шуму не тiльки негативно впливае на слух, а й викликае iншi шкiдливi наслiдки, чинить системний вплив на орга-нiзм. Зокрема, пiд впливом шуму можуть виникнути розлади центрально)' нервово'' i серцево-судинно'' систем. Дослiдження, проведенi Т.В. Шидловською i Т. А. Шидловською, показали, що в оаб, якi зазнають впливу шуму на робочих мюцях, часто спосте-рiгалися порушення церебрально'' гемодинамки у виглядi пщви-щення судинного тонусу i утруд-нення венозного вщтоку, нерiдко вони супроводжуються явищами спазму мозкових судин [9-10]. Ta-Yuan Chang i спiвавтори вка-зують на важливу роль виробничого шуму в етюлогп пперто-нiчноí хвороби [11].
Мета роботи полягала у вив-ченнi стану слухового аналiза-тора i захворюваност пра^вни-кiв «шумових» професiй публiч-ного акцiонерного товариства «Оболонь» за даними поглибле-ного клiнiчного обстеження оргашв слуху та перiодичних медичних оглядiв за перiод з 2011 по 2015 роки.
Матерiал i методи. Гiгiенiчнi дослiдження умов працi прово-дилися загальноприйнятими методами у вiдповiдностi з дючими нормативними документами. Дослiджувалися рiвнi шуму, параметри мiкроклiмату i освт
ленiсть на робочих мiсцях. Також аналiзувалися важкiсть i напру-женють трудового процесу.
У лабораторií професмних порушень голосу i слуху ДУ «1нститут отоларингологií iменi проф. А.С. Коломiйченка НАМН Укра'ши» було проведено обстеження стану слухового аналiза-тора 37 пра^вниюв «шумових» професм (переважно операто-рiв з розливу напо'т ПАТ «Оболонь»). До контрольно'1 групи увмшло 15 соматично i отолопчно здорових осiб, якi не зазнавали впливу виробничого шуму.
Аналiзувалися скарги i дан iнструментального обстеження слухового аналiзатора. Суб'ек-тивна аудиометрия, у тому чиот у розширеному (9-16 кГц) дiапа-зонi частот, виконувалася за допомогою клiнiчного аудюмет-ра АС-40 "Interacoustics" (Данiя). Реeстрацiя довголатентних (коркових) слухових викликаних потенцiалiв (ДСВП) проводила-ся з використанням загально-прийнятоí методики за допомогою акустично'| системи «Eclipse» фiрми «Interacoustics».
Для дослщження мозкового кровообiгу застосовувалася рео-енцефалографiя у фронтомасто'|-дальному i окцотомасто'щапьно-му вiдведеннях. Обстеження проводили за допомогою комп'ютер-ного реографа фiрми "DX-систе-ми". Визначалися такi показники:
Рисунок 1
PiBeHb звукового тиску (дБ) в октавних смугах з середньогеометричними частотами (Гц) на лЫях розливу у пластикову, скляну i металеву тару
ДБ 120
100
107
93
87
80 74
60
78 80
81
82 83 84 83
79
78
75
73
71
74
69
40
20
-Нормативы показники Розлив у скляну тару ■Розлив у пластикову тару Розлив у металеву тару
31,5 63 125
250 500 1000
2000 4000 8000 Гц
Примтка: * nep^rnHÍ медичнi огляди проводились вдповдно до наказу МОЗ УкраТни вд 21.05.2007 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядiв прашвниюв певних категорiй".
а - час вщ початку реографiчноí хв^ до и верхiвки (у секундах); в - час вщ веревки реографiчноí хвиш до юнця низхщно'| частин криво'| (у секундах); дикротичний шдекс (ДК1); дiастолiчний Ыдекс
(ДС1); реографiчний iндекс (Р^. Цi
показники характеризують стан тонусу мозкових судин, венозного вщтоку i Ытенсивнють пульсового кровонаповнення у каротид-ному i вертебрально-базилярно-му басейнах.
Аналiзувалися результати медичних оглядiв працiвникiв ПАТ «Оболонь» за перюд з 2011 по 2015 рк (медичнi огляди у дашй групi працiвникiв проводяться раз на два роки). Контингент обстежених був подтений на 4 професмш групи. До 1 групи увмшли оператори з розливу напо'|'в, як проходили медичний огляд 2011 року, до 2 - оператори з розливу, яю проходили медичний огляд 2013 року, до 3 -оператори з розливу, яю огляда-лися у 2015 роцк Четверта група складалася з 50 пращвниюв ПАТ «Оболонь», якi не зазнавали впливу штенсивного виробничого шуму i проходили перiодичний медичний огляд у 2013 рощ*.
Вивчення бюлопчного вiку (БВ) проведено у пра^вниюв основноí групи (75 оЫб, якi зазнавали впливу виробничого шуму) i контрольноí (42 людини, яю не зазнавали впливу шуму на робочих мюцях). БВ визначався за методикою, розробленою Кшвським НД1 геронтологií для використання в амбулаторних i виробничих умовах.
Статистичну обробку отрима-них результатiв здмснювали вiдповiдно до загальноприйня-тих методiв варiацiйноí статистики. lмовiрнiсть змш i вщмш-ностей оцiнювали за критерieм достовiрностi t - Ст'юдента.
Результати та '|'х обговорен-ня. Як показали нашi дослщжен-ня, середнм рiвень шуму на лшп розливу у скляну тару (пляшки eмнiстю 0,5 л) становив (87,83 ± 0,89) дБА, у металеву тару (банки 0,5 л) - (85 ± 1,51) дБА, у пластикову тару (пляшки 2 л) - (86,6 ± 1,3) дБА. Максимальний рiвень шуму сягав 91 дБА. За сво'|'ми характеристиками шум був постмним, широкосмуговим з перевищенням ГДР на середых i високих частотах (500-8000 Гц).
Рiвнi звукового тиску (дБ) в октав-них смугах з середньогеометрич-ними частотами (Гц) на лнп розливу у пластикову, скляну i металеву тару наведено на рисунку 1.
Додатковим чинником, який впливав на пра^вниюв, виявив-
№ 4 2017 Environment & Health 58
0
-fr-
D4-17 Ь^2-16 b.qxd 03.12.2017 13:38 Page 59
ся нагрiвальнии мiкроклiмат у теплий перюд року. На робочих мюцях на лн( розливу у метатч-ну тару температура повпря ста-новила (28,1 ± 0,9) - (31,9 ± 1,37)°С; у пластикову тару -(26,73 ± 0,61) - (27,73 ± 0,45)°С; у скляну тару - (22,7 ± 0,91) - (22,9 ± 0,56)°С. Температура повiтря на окремих робочих мюцях пере-вищувала допустимi значення у теплий перiод року на 0,7-4,9°С, а вiдносна вологють - на 1-4%. Швидкiсть руху повiтря та показ-ники освтеност на усiх дослщ-жених робочих мюцях вщповща-ла нормативним величинам.
До 70% часу змши оператори працюють стоячи. До 12% три-валостi змiни пращвники пере-бувають у вимушенiй позi з нахилом тулуба вперед на 2030%. На бiльшостi робочих мюць працiвники перемiщують вантажi масою 1-2 кг, на окремих робочих мюцях пщшмають i перемщують вантажi масою до 30 кг 5-10 разiв за змiну. Протягом змЫи оператори про-ходять 0,3-1 км.
Таким чином, вщповщно до "Ппешчно'( класифiкацií працi за показниками шкщливост та небезпечностi факторiв вироб-ничого середовища, важкостi та напруженост трудового проце-су", затвердженоí наказом МОЗ Украíни № 248 вщ 08.04.2014 р., за рiвнями шуму на окремих робочих мюцях умови пращ операторiв з розливу належать до клаав умов працi 3.1 (шкщ-ливi 1 ступеня) i 3.2 (шкiдливi 2 ступеня); за показниками тем-ператури повiтря - до клаав умов працi 2 (допустим^, 3.1 (шкiдливi 1 ступеня) i 3.2 (шкщ-ливi 2 ступеня); за показниками важкост та напруженост трудового процесу - до клаав умов пращ 2 (допустим^ i 3.1 (шкщли-вi 1 ступеня). Загалом умови пращ операторiв з розливу належать до класу шкiдливостi 3.2. (шкщливi 2 ступеня).
У ходi поглибленого обсте-ження стану слухового аналiза-тора нами передуам були про-аналiзованi скарги обстежених робiтникiв.
Встановлено, що на зниження слуху скаржилися ттьки 10,8% обстежених робiтникiв, хоча за даними Ыструментальних мето-дiв обстеження порушення слухо-во'( функцп були виявлен у бть-шостi з них (80,1% - у конвенцю-нальному дiапазонi частот, 100% - у розширеному). На закладе-нють вух скаржилось 5,45% обстежених пращвниюв, 21,7% -на шум у вухах. Цi данi можуть
свщчити про наявнiсть специфiч-ного впливу шуму на слуховий аналiзатор. Часто обстежен пра-цiвники пред'являли скарги на головний бть (27,1%), особливо пщ час або пiсля робочо'( змiни, метеозалежнiсть (10,8%), порушення пам'ят (8,14%), тяжкiсть у головi (5,46%), порушення сну (5,46%). Це може свщчити про наявнють системного, неспеци-фiчного впливу виробничого шуму i супутнiх факторiв на робочих мюцях.
Аналiзуючи результати аудю-метричного обстеження, ми виявили, що у конвенцюнально-му дiапазонi пщвищеы пороги слуховоí чутливостi до тошв працiвники «шумових» професiй мали у дiапазонi високих частот - 4-8 кГц. Вiрогiдним (р<0,01) таке пщвищення було у дiапазо-нi 8 кГц, де вщповщш пороги становили (19,86 ± 3,99) дБ.
Ус обстеженi оператори з розливу мали достовiрно пiдвищенi пороги слуху на тони розширено-го дiапазону частот (р<0,01). Так, у дiапазонi 9 кГц пороги слуху на тони вщповщно становили (36,78 ± 3,39) дБ, у дiапазонi 10 кГц -(38,22 ± 4,35) дБ, 11 кГц - (49,68 ± 5,89) дБ, 12 кГц - (52,95 ± 3,75) дБ, 14 кГц - (55,92 ± 3,46) дБ, 16 кГц - (60,18 ± 4,92) дБ.
При реестраци ДСВП в обстежених оаб нами було виявлено достовiрне подовження латент-них перiодiв пiкiв (ЛПП) компонента № 2 ДСВП (р<0,01).
Зокрема, в основой групi ЛПП № 2 ДСВП становив (284,2 ± 3,1) мс, тодi як у контрольна групi -(251,4 ± 3,1) мс. Виявленi змЫи свiдчать про дисфункци у корко-вих структурах слухового аналь затора в обстежених пращвни-кiв, а також про втягнення у пато-лопчний процес центральних вiддiлiв слухового аналiзатора.
При проведеннi реонцефало-графи у працiвникiв «шумових» професiй рееструвалися досто-вiрнi (р<0,01) збiльшення а i ДК1, а також зниження Рi порiвняно з контрольною групою. ^ показ-ники характеризують стан тонусу
Г1Г1еНАПРАЦ1 —
судин мозку i ступiнь iнтенсивно-с^ кровонаповнення у каротид-ному та вертебрально-базиляр-ному басейнах. Зокрема, а у працiвникiв основно'( групи скла-ла (0,112 ± 0,002) с i (0,116 ± 0,003) с, ДК1 - (53,97 ± 0,77)% i (56,02 ± 0,94)% у каротидному i вертебрально-базилярному басейнах вiдповiдно, а Рi у вер-тебрально-базилярному басейнi дорiвнював (0,75 ± 0,04)%.
Данi про частоту виявлених пiд час проведення медичного огляду хвороб в операторiв з розливу напо'(в (1-3 групи) i пра-цiвникiв контрольноí групи наведено у таблицк
У частини пращвниюв пiд час перiодичних медичних оглядiв було дiагностовано сенсонев-ральну приглухуватють (СНП). Так, 2011 року частота виявлення дано'( патологií склала 5,36%, у 2013 р. — 3,04%, у 2015 р. — 6,40%. У контрольна грут СНП не виявлялася. ВщмЫност мiж кож-ною з основних i контрольною групами за частотою СНП вияви-лися достс^рними (р<0,05). Крiм того, ми встановили, що СНП ста-тистично достовiрно частiше зустрiчаеться у вкових пiдгрупах старше 40 рокiв i пiдгрупах пра-цiвникiв зi стажем роботи в умо-вах впливу шуму понад 10 рокiв. Ця патолопя, як вiдомо, е специ-фiчним проявом негативного впливу на людину високих рiвнiв шуму.
Також було встановлено, що частота виявлення захворювань системи кровооб^у серед опе-раторiв, за даними перiодичних медичних оглядiв у 2011, 2013 i 2015 роках, статистично досто-вiрно вища за частоту зазначе-них захворювань у контрольна групi (р<0,05).
Було виявлено тенденцю до зростання частоти дiагностуван-ня гiпертонiчноí хвороби серед операторiв з розливу напоíв. Так, у 2011 рощ частота дано'( патологи серед операторiв з розливу була на рiвнi 11,39%, у 2013 р. — 7,60%, у 2015 р. — 7,68%, тодi як у контрольна
59 Ешаошют & Нш/гн №4 2017
-Ф-"
04-17 Ь:Р2-16 Ь.дхЬ 03.12.2017 13:38 Раде 60
-
групi, гiпертонiчна хвороба рееструвалася на рiвнi 6,00%.
Частота виявлення вегето-судинноТ дистони (ВСД) серед операторiв з розливу напоТв у 2011, 2013 i 2015 роках також була статистично достовiрно вищою (р<0,001), нiж у контрольна групi. Так, у 2011 роц серед операторiв з розливу частота ВСД склала 12,06%, у 2013 р. -16,72%, у 2015 р. - 12,16%, у контрольна груп - 2,00%.
У вковм пщгруп до 40 рокiв серед операторiв з розливу напоТв частота розвитку захво-рювань серцево-судинноТ систе-ми була достовiрно вищою, нiж у вковм пiдгрупi до 40 рокiв контрольно! групи. На нашу думку, це може бути пов'язане з неспеци-фiчним впливом виробничого шуму на оргаызм працiвникiв i, як наслщок, бiльш раннiм роз-витком захворювань системи кровообiгу серед даного контингенту пра^вниюв.
Статистично достовiрних вщ-мiнностей за хворобами оргаыв дихання, травлення, нервовоТ
системи у пращвниюв основних i контрольноТ груп не встановлено.
Результати дослщження бю-логiчного вiку працiвникiв «шумових» професiй показали, що для цього контингенту характернi прискоренi темпи старшня. Середнiй показник «належний бюлопчний вiк» -«бiологiчний вiк» у групах пра-цiвникiв «шумових» професм ПАТ «Оболонь» був статистично достовiрно вищим, нiж аналопч-ний показник у контрольны групi: (9,44 ± 1,97) i (0,25 ± 0,92) роюв вiдповiдно.
Зазначенi данi свщчать про те, що iнтенсивний виробничий шум на постмних робочих мю-цях може служити фактором ризику прискорення темпiв старшня робочих, що пояснюеться неспецифiчним впливом шуму на Тхнм органiзм.
Висновки
1. Встановлено, що провщним шкщливим виробничим фактором на робочих мюцях операто-рiв з розливу напоТв е постiйний широкосмуговий шум з переви-щенням ГДР на середшх i висо-ких частотах (500-8000 Гц). За рiвнями шуму на окремих робочих мюцях (перевищення допустимого рiвня на 1-11 дБА) умови працi операторiв з розливу безалкогольних та слабоалко-гольних напоТв належать до кла-сiв умов працi 3.1 (шкiдливi 1 сту-пеня) i 3.2 (шкiдливi 2 ступеня).
2. Отриман данi дозволили встановити наявнють попршен-ня слуховоТ функцií за типом зву-косприйняття, особливо на тони
Таблиця
Частота виявлених хвороб пщ час медичного огляду (%)
Найменування хвороб 1 група (2011 р.), % 2 група (2013 р.), % 3 група (2015 р.), % Контрольна група, %
Хвороб не виявлено 45,56±4,08* 58,54±4,30 56,96±3,96 66±6,70
Сенсоневральна приглухуватють 5,36±1,85* 3,04±1,50* 6,40±1,96* 0
Хвороби системи кровооб1гу, у т. ч.: 26,13±3,60* 28,88±3,96** 24,32±3,43* 12,00±4,56
ппертон1чна хвороба, вегето-судинна дистон1я 11,39±2,60 12,06±2,67** 7,6±2,32 16,72±3,26** 7,68±2,13 12,16±2,61** 6,00±3,36 2,00±1,96
Хвороби нервовоТ системи 0,67±0,67 1,52±2,07 1,92±1,10 2,00±1,98
Хвороби орган1в травлення 4,69±1,73 0 0,64±0,64 4,00±2,77
Хвороби орган1в дихання 3,35±1,47 4,56±1,82 2,56±1,26 2,00±1,98
!нш1 хвороби 17,42±4,07 16,72±3,26* 22,40±3,34 32,00±6,60
ПримТка:* - рiзниця м'ж дослдною та контрольною групою статистично достовiрна з вiрогiднiстю р<0,05; ** - рiзниця м 'ж дослдною та контрольною групою статистично достовiрна з вiрогiднiстю р<0,001.
у розширеному дiапазонi частот в обстежених нами пра^вниюв «шумових» професм, нав^ь за вщсутност у них скарг на зни-ження слуховоТ функци (80,1% у конвенцюнальному дiапазонi частот, 100 % - у розширеному).
3. Виявлено, що сенсонев-ральна приглухуватють (СНП) статистично достовiрно частше зустрiчаеться серед операторiв з розливу напоТв у вкових пщ-групах старше 40 роюв i пщгру-пах пра^вниюв зi стажем робо-ти в умовах впливу шуму понад 10 роюв, а частота розвитку захворювань серцево-судинноТ системи в операторiв з розливу у вковм пщгруп до 40 роюв перевищуе вiдповiдний показник у вковм пiдгрупi до 40 роюв контрольноТ групи.
4. У обстежених працiвникiв «шумових» професм, за даними довголатентних слухових викли-каних потенцiалiв (ДСВП), спо-стерiгаеться достовiрне (р<0,01) подовження ЛПП компонента № 2 ДСВП порiвняно з контрольною групою. Це свщчить про дисфункцю коркових структур слухового аналiзатора в обстежених робггниюв що, очевидно, зумовлене дiею на них комплексу шкщливих i негативних факто-рiв виробничого середовища.
5. За даними РЕГ встановлено достовiрне (р<0,01) порiвняно з контролем збТпьшення показни-кiв ДК1, ДС1 i зменшення Рi, яю характеризують вiдповiдно стан тонусу мозкових судин i венозного вщтоку, а також штенсив-нiсть пульсового кровонапов-нення i у каротидному, i у вер-тебрально-базилярному басей-нах обстежених пра^вниюв «шумових» професм.
6. При аналiзi даних перюдич-них медичних оглядiв встанов-лено, що частота виявлення сен-соневральноТ приглухуватостi (СНП) i захворювань серцево-судинноТ системи серед опера-торiв з розливу напоТв статистично достовiрно вища порiв-няно з контрольною групою.
7. Результати, отриманi у ходi дослiдження бiологiчного вiку, свщчать про те, що штенсивний виробничий шум на постмних робочих мюцях може слугувати фактором ризику прискорення темтв старшня пра^вниюв, що можна пояснити неспецифiчним впливом шуму на оргашзм пра-цiвникiв.
8. На пiдставi проведених до-слiджень розробляеться комплекс профтактичних заходiв, спрямованих на зменшення негативного впливу шуму, а
№ 4 2017 ёэттошжт & Иеаьти 60
-Ф-"
D4-17 b:D2-16 b.qxd 03.12.2017 13:38 Page 61
FEATURES OF THE IMPACT OF OCCUPATIONAL NOISE AND ACCOMPANYING HYGIENIC FACTORS ON THE STATE OF THE ACOUSTIC ANALYZER AND THE MORBIDITY OF THE OPERATORS OF NONALCOHOLIC AND LOW-ALCOHOL BEVERAGES' BOTTLING AT OBOLON CORPORATION 1Yavorovskyi О.P., 1BrukhnoR.P., 2 Shydlovska T.A., 3 Hrechkivska N.V.
1 National O.O. Bohomolets Medical University, Kyiv
2 State Institution «O.S. Kolomiichenko Institute of Otolaryngology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
3 National P.L. Shupyk Medical Academy for Post-Graduate Education, Kyiv
Objective. We studied the state of acoustic analyzer and morbidity in the "noise" professions' workers of food industry.
Materials and methods. We performed the hygienic studies of labor conditions, analysis of morbidity, detailed clinical examination of the state of acoustic analyzer, determination of the biological age of "noise"
professions' workers at the PJSC "Obolon". Results. Noise was determined to be a leading harmful factor of the occupational environment of the "noise" professions' workers at the PJSC "Obolon", noise levels exceeded the permissible values by 1-11 dBA. We revealed a deterioration of acoustic function, especially for the tones in the extended frequencies' range, among the examined "noise" professions' workers and signs of the impact of noise on the central parts of the acoustic analyser, manifested in the infringement of the function of its truncal and cortical structures. Frequency of the detection of sensory-neural deafness and diseases of circulatory system in the operators of beverage bottling was established to be statistically higher than in the control group (p<0.05). Accelerated aging rates in the workers of "noise"professions were revealed. Conclusions. The causal relationship among conditions, character of labor and frequency of the detection of diseases, changes at different levels of the acoustic analyzer, rates of aging of "noise" professions' workers was established.
Keywords: hygienic assessment, occupational noise, sensory-neural deafness, morbidity.
також шших шкщливих i небез-печних факторiв виробничого середовища на оргашзм опера-торiв з розливу напо'в. Л1ТЕРАТУРА
1. Басанець А.В., Шидлов-ська Т. А., Гвоздецький В.А. Проблема дiагностики профе-смно'' сенсоневрально'' приглу-хуватост в Укра'ш. Укр. журн. з проблем медицини прац'!. 2014. № 4. С. 12-19.
2. Кунаев Ю.1., Яворов-ський О.П., Шевченко А.М. та ш. Ппена працк пщручник / за ред. Ю.1. Кунаева, О.П. Яворовського. Ки'в : Медицина, 2011. 904 с.
3. Кунаев Ю.1., Нагорна А.М. Професмна захворюванють в Укра'ш у динамМ довгостроко-вого спостереження. Укр. журн. з проблем медицини прац'1. 2005. № 1. С. 3-11.
4. Професмна приглухува-тють шумово'' етюлоги ^агностика, класифкащя, експертиза працездатносН профтактика): метод. рек. / за ред.
Ю.1. Кундiева, 6.Г. 1ванюка. Ки'в, 2001. 30 с.
5. Metidieri M.M., Rodrigues H.F., Filho F.J., Ferraz D.P., Neto A.F., Torres S. Noise-induced hearing loss (NIHL): literature review with a focus on occupational medicine. Int. Arch. Otorhinolaryngol. 2013. № 17 (2). Р. 208-212.
6. Кунаев Ю.1., Нагорна А.М., Добровольський Л.О. Порiвняльна характеристика стану професмно'' захворюва-ност в Укра'ш i у свт. Укр. журн. з пробл. медицини прац'1. 2009. № 2 (18). С. 4-11.
7. May J.J. Occupational hearing loss. Amer. J. Industr. Med. 2000. Vol. 37, № 1. P. 112-120.
8. Suvorov G., Denisov E., Antipin V., Kharitonov V., Starck J., Рууккц I., Toppila E. Effects of peak levels and number of impulses to hearing among forge hammering workers. Appl. Occup. and Environm. Hyg. 2001. Vol. 16, № 8. P. 816-822.
9. Шидловська Т.В., Заболотний Д.1., Шидловська Т.А. Сенсоневральна приглухува-тють: монографiя. Ки'в : Логос, 2006. 752 с.
10. Шидловська Т. А., Шидловська Т.В., Петрук Л.Г. Порiвняль-ний аналiз якюних показниюв реоенцефалографи у роб^ниюв шумових виробництв i хворих на акутравму. Укр. журн. з проблем медицини прац'1. 2015.
№ 4 (45). С. 54-61.
11. Ta-Yuan Chang, Ta-Chen Su, Shou-Yu Lin, Ruei-Man Jain, Chang-Chuan Chan Effects of Occupational Noise Exposure on 24-Hour Ambulatory Vascular Properties in Male
Workers. Environ Health Perspect. 2007. Vol. 115 (11). P. 1660-1664. REFERENCES
1. Basanets A.V., Shydlovska T.A. and Hvozdetskyi V.A. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2014 ; № 4 : 12-19 (in Ukrainian).
2. Kundiiev Yu.I., Yavorovskyi O.P, Shevchenko A.M. et al. Hihiiena pratsi: pidruchnyk [Labor Hygiene: Manual]. Kyiv : Medytsyna; 2011 : 904 p.
(in Ukrainian).
3. Kundiiev Yu.I. and Nahor-na A.M. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2005 ; № 1 : 3-11 (in Ukrainian).
4. Kundiiev Yu.I. and Iva-niuk Ye.H. Profesiina pryhlukhu-vatist shumovoi etiolohii (diah-nostyka, klasyfikatsiia, ekspertyza pratsezdatnosti, profilaktyka): metod. rekomendatsii [Occupational Deafness of Noise Etiology (Diagnosis, Classification, Examination of Working Capacity, Prophylaxis) Method. Recommendations]. Kyiv; 2001 : 30 p. (in Ukrainian).
5. Metidieri M.M., Rodrigues H.F., Filho F.J., Ferraz D.P., Neto A.F. and Torres S. Int. Arch. Otorhinolaryngol. 2013; № 17 (2) :208-212.
6. Kundiiev Yu.I., Nahorna A.M. and Dobrovolskyi L.O. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2009 ; № 2 (18) : 4-11
(in Ukrainian).
7. May J.J. Amer. J. Industr. Med. 2000 ; 37 (1) : 112-120.
8. Suvorov G., Denisov E., Antipin V., Kharitonov V., Starck J., Pyyk^ I. and Toppila E. Appl. Occup. and Environm. Hyg. 2001; 16(8):816-822.
9. Shydlovska TV., Zabolotnyi D.I. and Shydlovska T.A. Sen-sonevralna pryhlukhuvatist: monohrafiia [Sensory-Neural Deafness : Monograph]. Kyiv : Lohos ; 2006 : 752 p. (in Ukrainian).
10. Shydlovska T.A., Shydlovska T.V. and Petruk L.H. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2015 ; 4 (45) : 54-61 (in Ukrainian).
11. Ta-Yuan Chang, Ta-Chen Su, Shou-Yu Lin, Ruei-Man Jain and Chang-Chuan Chan Environ Health Perspect. 2007; 115 (11) : 1660-1664.
HagiMwna go pegaK^'i 12.06.2017
61 Environment & Health №4 2017
-$--
