CC BY
11
УДК 616.379-008.64-053.2-06 €.В. Глоба
ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1-ГО ТИПУ ТА ЙОГО ХРОН1ЧН1 УСКЛАДНЕННЯ У Д1ТЕЙ I П1ДЛ1ТК1В В УКРА1Н1
Украшський науково-практичний центр ендокринноi xipypei'i, трансплантацп ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украши, Кит
ВСТУП
Цукровий д1абет (ЦД) — одне з найтяжчих захворю-вань, що е проблемою не лише медичного, а й софально-го характеру. Значна поширешсть, довтний переб1г, рання ¡нвалщизацт, високий ртень смертност ставлять ЦД в один ряд ¡з такими недугами, як СН1Д та онколопч-ш захворювання. ЦД пос¡дае трете мкце за р¡внем захво-рюваност¡ та смертност населення у розвинутих краТнах [1], тому сьогодн¡ залишаеться актуальною проблемою для бшьшосп краТн св^у.
Д¡ти та п¡дл¡тки складають 8-10% вщ ус¡х хворих на цукровий д^бет 1-го типу (ЦД-1), ¡ншими словами, 1 з кожних 500 д^ей ¡ один з кожних 200 шдл™в хвор¡ють на ЦД [2].
За даними дослщження Diamond Project, залежно вщ показник¡в захворюваносп було вид¡лено краТни з:
1) найвищими показниками — понад 20 на 100 тис. на рт — Скандинавськ краТни (Ф¡нлянд¡я, Швецт, Норвег¡я), Сардин¡я (lтал¡я), Дан¡я, Португалт;
2) середн¡ми — 7-19 на 100 тис. на рт — США, Нова Зеландт, Н¡дерланди, 1спашя, Англ¡я, Бельг¡я, Н¡меччина, Eстон¡я [3];
3) низькими — менше вщ 7 на 100 тис. на рт — Польща, lтал¡я (кр¡м Сардини), 1зраТль, Pумун¡я, Болгар¡я, Словаччина, Словешя;
4) найнижчими — менше вщ 3 на 100 тис. на рт — Мексика, Китай, Япошя, Корея, краТни ПтденноТ Америки [4].
Захворювашсть д¡тей на ЦД збтьшуеться у св¡т¡ стр¡мкими темпами [6]. За даними М^народноТ д^бетич-ноТ федераци, 2006 року к¡льк¡сть дтей ¡з ЦД в¡ком в¡д 0 до 14 рокт склала 440 000 оаб [7]. Зaхворювaн¡сть зрос-ла на 3% на рт, що в¡дпов¡дaе 70 000 випадкт вперше виявленого ЦД за рт. Понад чверть випaдк¡в вперше виявленого ЦД спостер^алося у краТнах Птденно-Схщ-ноТ Азп, а понад 1/5 випадкт — у £врош.
У межах дослщження Eurodiab 2000, присвяченого вивченню захворюваносп д¡тей ¡ Ыдл^кт на ЦД з 1989 до 1994 р., у бшьшосп краТн £вропи було проаналво-вано темпи зростання зaхворювaност¡ залежно вщ в¡ку. Так, для д¡тей в^ом 0-4 роки зростання захворю-ваност протягом пер¡оду досл¡дження склало 6,4%,
для д^ей в¡ком 5-9 рокт — 3,1%, в¡ком 10-14 рокт — 2,4% [8].
Нaйб¡льше зростання зaхворювaност¡ на ЦД у дтей в¡ком вщ 0 до 15 рок¡в спостер^аеться у Скандинавських краТнах, Австрп, ПольщЬ Дани, Япони. Наприклад, у Норвеги зaхворювaн¡сть з 1989 по 2003 р. складала 22,7 випадку на 100 тис. Т щор¡чно збтьшувалася на 1,2% протягом перюду досл¡дження [9]; в Дани захворювашсть щортно з 1996 по 2005 р. зростала на 3% [10]; у Румунп з 1996 по 2005 р. — на 61% ¡ 2005 року досягала 6,3 випадку на 100 тис. [11]. У Росшськш Федераци захворювашсть складала 10,1 випадку на 100 тис. у перюд з 2001 по 2005 р., мала тенден^ю до збтьшення з втом ¡ була максимальною у дтей втом 10-14 рокт (13,5 на 100 тис.) [12]. Найвищий показник зростання захворюваносп спостери гався на п¡вноч¡ €вропи — у Фшляндп [13].
B¡домо, що на ртень зaхворювaност¡ на ЦД впли-вають рвш чинники: генетичн¡ (нaлежн¡сть до певноТ етшчноТ групи), геогрaф¡чне розташування краТни, клша-тичн¡ умови, а також чинники довктля. Серед останшх важливу роль в¡д¡грaе широтний град^нт. Встановлено, що в £врош ртень зaхворювaност¡ знижуеться у напрям-ку п¡вдня та сходу [4, 12]. Тенденцт широтного грaд¡енту порушуеться в 1спани, на п¡вдн¡ Греци, де захворювашсть вщповщае краТнам центральноТ £вропи, у Польщ¡, де цей показник наближуеться до п¡вденно-европейського, а також на Сардини, де ртень захворюваносп подгний до скандинавського.
Отже, захворювашсть на цукровий д^бет серед дитя-чого населення суттево в¡др¡зняеться у рвних краТнах св¡ту. У найбтьш в¡ддaлених ¡ найменш заселених регю-нах частота виявлення цукрового дебету вища [14-16]. Це можна пояснити тим, що у цих регюнах д™, надто у рaнн¡й перюд життя, мають менше софальних контакта ¡, отже, зазнають менше впливу ¡нфекцшних aгент¡в, що негативно вщображаеться на стaновленн¡ ¡мунноТ систе-ми [14]. У регюнах ¡з високою частотою ЦД 1-го типу захворювашсть бтьша серед хлопчикт пор¡вняно з дтчинками. Кр¡м того, у цих же регюнах зареестровано сезонш коливання частоти захворюваносп. Найчаспше нов¡ випадки ЦД 1-го типу рееструють у зимов¡ мкяцЬ що сп¡впaдaе з тком зaхворювaност¡ на в¡русн¡ ¡нфекци.
(ршллндя Сардонт Канада Швец/я
Бритзнш fLUüTnai-fliflJ Нова Зеландия Кувейт hcipÉ ГНвнына 1рпанд;я Норвепя Канзда (.Кал rapi) Ернтан1я (Онс-форд1
США (афроамерн канцИ
ПуЁрп-РикоКиЛ) Даны кпант Мальта hfeHIHH lüBf^
Н|дерлацди Iranís i.nir/pifli Бель-пя Естан1я США(кпанц1)
Люксембург Kinp Волгаря Греця Австря Чемя ГИ1Р1111И Угорщина Порту гал1я IU Слоеен1я Алжир франц/я Судан Литва Полыца /Ьтня
^■WIÉ
Fticiñ
XflfEHii
Аргентина Ьро'шь
Чил1
Куба hlnCHÍ;=l Корея Китай 'Гонконг} Парагвай Пакистан Копу^я Тэт ланд Китай (3ynií)
1
—1
__1
1
■
Z]
1
1
—1
1
1
1
_|
1
1
1
1
ZI
1
_|
1
1
1
1
1
1
□
1
1
1
1
1
1
1
1
□ □ □
1
ти
за
zs
jü
эл
43
Рис. 1. Частота нових випадюв ЦД у д1тей 0-14 р. (на 100 тис.) [5].
Натом1сть проведен! в УкраТн! дослщження виявили, що для oc¡6 1960-1990 р. народження найбтьший р!вень захворюваност! припадав на кв!тень, а найменший — на
грудень, незалежно вщ стат та в!ку на момент встанов-лення д!агнозу [17]. Для ос!б, як! народилися п!сля 1990 р., найнижчий р!вень захворюваност! припадав на лютий
(для дiвчинoк) i бepeзeнь (для xлoпчикiв), a нaйвищий — нa чepвeнь, нeзaлeжнo вiд cтaтi.
Taкoж видiляють 2 вiкoвиx пiки зaxвopювaнocтi. Пepший cпocтepiгaeтьcя y 10-14 po^ [12, 18, 19], дpyгий, мeнший, пpипaдae нa 5-7-ий poки життя. Пpoтягoм ocтaннix poкiв, нaдтo y peгioнax iз пiдвищeнoю зaxвopю-вaнicтю нa ЦД, cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo збiльшeння чacтoти нoвиx випaдкiв xвopoби y дiтeй нaймeншoгo вiкy (0-4 po^) [20]. Haйбiльший пiк зaxвopювaнocтi нa ЦД пpипaдae нa paннiй пyбepтaт, i y дiвчинoк ЦД виявляeть-cя нa 1-2 po^ paнiшe, нiж y xлoпчикiв, a дo кiнця пyбep-тaтнoгo пepioдy чacтoтa зaxвopювaнocтi знижyeтьcя для o6ox cтaтeй [4]. Зa дaними peтpocпeктивнoгo aнaлiзy Дepжaвнoгo peecтpy xвopиx нa ЦД вiкoм дo 30 po^ вcтaнoвлeнo, щo зaxвopювaнicть нa ЦД пepeвaжae y чoлoвiчoï cтaтi, пoчинaючи з вiкy 15 poкiв [21].
Дo xpoнiчниx ycклaднeнь ЦД вiднocять peтинoпaтiю, нeфpoпaтiю, нeйpoпaтiю, клiнiчнa мaнiфecтaцiя якиx пoчинaeтьcя y дитячoмy тa пiдлiткoвoмy пepioдi. Дocлiдники пpoгнoзyють, щo пopяд зi зpocтaнням зaxвo-pювaнocтi нaceлeння нa ЦД oчiкyeтьcя i зpocтaння чacтo-ти йoгo ycклaднeнь, якa в piзниx ^arnax œ^ cклaдae вiд 40% дo 60%. Зa дaними oфiцiйнoï cтaтиcтики, в У^Тт y 38,9% xвopиx piзнoгo вiкy зapeecтpoвaнo тi aбo iншi ycклaднeння, cepeд пiдлiткiв — y 51,5% [22], бeз cyn^o!' динaмiки ïx чacтoти пpoтягoм кiлькox po^. Cлiд вiдзнa-чити, щo чacтoтa ycклaднeнь y piзниx peгioнax У^ши Mae вeликi кoливaння (вiд 22,8% дo 51,4%), щo мoжe œ^-чити пpo низьку eфeктивнicть ïx виявлeння eндoкpинo-лoгaми тa cyмiжними фaxiвцями, нeдocтaтнe oбcтeжeння xвopиx в aмбyлaтopниx i cтaцioнapниx yмoвax, a тaкoж бpaк pee^pa^'í виявлeнoï пaтoлoгiï.
Kpитичними чинникaми poзвиткy ycклaднeнь ЦД y дтей e тpивaлicть дiaбeтy, cтaн глiкeмiчнoгo кoнтpoлю, вiк i cтaдiя пyбepтaтy [23]. Дo iншиx чинникiв pизикy вщ-нocять гeнeтичнy cxильнicть, гiпepлiпiдeмiю, гiпepтeнзiю, тютюнoпaлiння, oжиpiння. Дoвeдeнo нeгaтивний вплив пyбepтaтy нa poзвитoк мiкpocyдинниx ycклaднeнь. Цeй фaкт oбyмoвлeнo лaбiльнicтю нeйpoгyмopaльнoï peгyля-цп, гopмoнaльнoю пepeбyдoвoю opгaнiзмy i пoв'язaнoю з цим нeзaдoвiльнoю кoмпeнcaцieю ЦД [4].
Дocлiджeння, пpoвeдeнi y Швeцiï, пoкaзaли, щo бшь-шe шж y пoлoвини пaцieнтiв, яким бyлo вcтaнoвлeнo дiaгнoз ЦД y дитина"вЬ poзвивaютьcя дiaбeтичнi ycклaд-нeння y cepeдньoмy чepeз 12 poкiв xвopoби. Heaдe-квaтний глiкeмiчний кoнтpoль, нaдтo y пepшi 5 poкiв зaxвopювaння, пpиcкopюe poзвитoк ycклaднeнь [24].
Зa дaними дocлiдницькoï гpyпи BOOЗ (1997), пкля 20 poкiв xвopoби близью 10% xвopиx нa ЦД втpaчaють пpa-цeздaтнicть чepeз пopyшeння зopy, 50% пoмиpaють вiд ypeMiï y 25-30-piчнoмy вiцi, тpeтинy вcix aмпyтaцiй кшци вoк oбyмoвлeнo cпeцифiчним ypaжeнням cyдин нiг.
У дocлiджeннi DCCT дoвeдeнo бeззaпepeчнi пepeвaги дoбpoгo глiкeмiчнoгo кoнтpoлю y пoпepeджeннi мiкpocy-динниx ycклaднeнь [23, 25]. Зa дaними цьoгo дocлiджeн-ня, знижeння вмicтy глiкoвaнoгo гeмoглoбiнy лишe нa 1% змeншye пpoгpecyвaння дiaбeтичнoï peтинoпaтiï нa 63%, мiкpo- i мaкpoaльбyмiнypiï — нa 39% i 54% вiдпoвiднo, дiaбeтичнoï нeйpoпaтiï — нa 60%. Пoкaзaнo тaкoж, щo змeншeння piвня глiкoвaнoгo гeмoглoбiнy нa 10% вщ виxiднoгo yпoвiльнюe pизик пpoгpecyвaння peтинoпaтiï пpиблизнo нa 40% [26]. Дoвeдeнo нaявнicть пoзитивнoï кopeляцiï мiж пiдвищeним piвнeм глiкoвaнoгo гeмoглoбi-ну (HbA1c) i виcoкoю дoзoю iнcyлiнy, в^м i тpивaлicтю ЦД [27, 28]. BiqoMo, щo aтepoгeннy гiпepлiпiдeмiю пo-в'язaнo з пpoгpecyвaнням xpoнiчниx ycклaднeнь ЦД: peтинoпaтiï, якa зa тaкиx yмoв виникae мaйжe y 28% xвo-pиx, нeфpoпaтiï — y 17%, xaйpoпaтiï — y 9% [29].
MATEP^ I METOДИ
Зa дaними peecтpy дiтeй, xвopиx нa ЦД, вивчeнo зaxвopювaнicть i пoшиpeнicть ЦД в У^Тт пpoтягoм or^mx poкiв i пpoaнaлiзoвaнo чacтoтy йoгo xpoнiчниx ycклaднeнь.
Peecтp дiтeй i шдл™в, xвopиx нa ЦД, фyнкцioнye в У^Тт з 2004 poi<y. Дo бaзи дaниx peecтpy дитячi enqo-кpинoлoги пoдaють iнфopмaцiю, щo мicтить пacпopтнi дaнi, дaтy нapoджeння, дaтy зaxвopювaння нa ЦД; xapa!-тepиcтикy лiкyвaння (вид i дoбoвa дoзa iнcyлiнy, нaяв-нicть iнcyлiнoвoï пoмпи); iнфopмaцiю пpo ycклaднeння (чacтoтa i тяжкicть гocтpиx ycклaднeнь, нaявнicть i c^-пiнь xpoнiчниx), piвeнь HbA1c, зaбeзпeчeнicть зacoбaми caмoкoнтpoлю.
Для o6po6^ peзyльтaтiв дocлiджeння зacтocoвyвaли Gran^p^i зacoби Microsoft Excel 2007 iз викopиcтaнням пapaмeтpичниx кpитepiïв.
PEЗУЛЬTATИ TA OБГOBOPEHHЯ
B У^Ты кiлькicть xвopиx нa ЦД cклaдae 2% нaceлeн-ня [22]. Cтaнoм нa к^ць 2008 poкy зapeecтpoвaнo 7760 д^й, вiкoм дo 17 poкiв включнo, iз цyкpoвим дiaбe-тoм. 2008 po!y пoшиpeнicть ЦД cклaдaлa 0,93 нa 1000 дитячoгo нaceлeння, cepeд дiтeй вiкoм дo 14 po^ — 0,7 нa 1000, cepeд пiдлiткiв — 1,77 нa 1000. Зaxвopювa-нicть нa ЦД того ж po!y cклaдaлa 0,12 нa 1000 вiдпoвiднo-гo нaceлeння, y д^й дo 6 poкiв — 0,08 нa 1000, 7-14 po^ — 0,15 нa 1000, 15-17 po^ — 0,11 нa 1000 [45] ^ис 2-7).
B Укpaïнi cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя дo зpocтaння зaxвopювaнocтi cepeд ycix дiтeй (pиc. 4), нaдтo y дiтeй 7-14 po^ (pиc. 5), i якщo aбcoлютнa кiлькicть дiтeй iз дia-бeтoм вiкoм дo 6 poкiв щopoкy збiльшyeтьcя, тo чиcлo xвopиx в^м 7-17 poкiв впpoдoвж ocтaннix 10 po^ пocтyпoвo змeншyeтьcя (pиc. 7) внacлiдoк пocтiйнoгo
зменшення загальнсн кшькосп дитячого населения Украши.
Аналопчна тенденцт спостер1гаеться \ щодо поши-реност1 ЦД серед дитячого населения з и зростанням серед уах д1тей (рис. 2), надто серед д1тей в1ком 0-6 \ 15-17 рокт (рис. 3). Абсолютна кшьккть д1тей ¡з ЦД в1ком до б рокт також мае тенденц1ю до зростання з одночас-ним и зменшенням серед д1тей 7-14 рокт (рис. 6).
О 0,2 0,4 0.6 0,3 1
Рис. 2. Поширенкть ЦД в УкраТш (на 1 тис.).
2004 20!|5 ^006 2007 2008 Рис. 3. Поширенкть ЦД серед д1тей р1зного в1ку (на 1 тис.).
0 0.02 0,04 0,06 0.08 Рис. 4. Захворюванкть на ЦД в УкраТш (на 1 тис.).
Д1абетична ретинопатт (ДР) е класичним прикладом мкросудинних ускладнень ЦД. Вона посщае одне з перших
4500 4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 о
4445 4284 4270 4251 4073 3979 3383 3807
_ 3257 3236 3227 3300 3220 3321 3382 3227
513- 490-498 -498 564 611 666 726 —♦
-♦— » ♦ —
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Рис. 5. Захворюванкть на ЦД д1тей р1зного в1ку (на 1 тис.)
0.16 0,14 0,12 о" 0.1 ЧЭ.0Э
Зр.ое
0,04
0,02 0
]0-6р
7-14 р.
15-17р.
2004
2005
2006
2007
2003
Рис. 6. Поширенкть ЦД у д1тей р1зного в1ку (абсолютна кшьккть).
■7-И р
■ 15-17 р.
—0-Вр
700 п 600 500 400 300 200 100 0
302 301 295 309
250
533
233 225 231
199
154
141
172 И™
196 220
2001 20022003 2004 200Б 2006 2007 2008
Рис. 7. Захворюванкть на ЦД д1тей р1зного в1ку (абсолютна кшьккть).
м1сць серед офтальмолопчних хвороб, що призводять до повноТ втрати зору в оаб молодого в1ку [30]. До чинникт, що справляють вплив на виникнення та прогресування ДР, вщ-носять в1к, стать, тривалкть ЦД, ртень НЬА1с, артер1альний тиск, ¡ндекс маси тта (1МТ) ¡ стадю пубертату [31-33].
У рвних краТнах св¡ту частота ДР у д^ей коливаеться вщ 21,7% до 70,1% [2]. За даними реестру дггей, хворих на ЦД, ДР в УкраТш спостер¡гaеться у середньому у 10,6% д^ей. В УкраТн частота пролферативноТ ДР у жшок, хворих на ЦД 1-го типу з ман^есте^ею у дитячому вщЬ сутте-во бтьша, н¡ж у чолов¡к¡в, як ¡ поширен¡сть катаракти (17,5% ¡ 13,3% в¡дпов¡дно, р<0,001) та слтоти (2,2% ¡ 1,5%, р=0,011) [21]. Чинниками ризику катаракти та ретинопатп визнано високий р¡вень HbA1c, а щодо слтоти та/або вщ-шарування ставки чи гемофтальму — артер^льну гтер-тенз¡ю ¡ нaявн¡сть в aнaмнез¡ гострих г¡по- та □перг^кемЫ-них стaн¡в (в¡дносний ризик 2,92 ¡ 1,39 в¡дпов¡дно, р<0,001).
Критери д¡aгностики ДР затверджено у класифкаци ВООЗ [34]. B¡дпов¡дно до неТ вид¡ляють три стади ДР: непролферативну, препрол¡ферaтивну та пролфера-тивну. Означена класиф^ацт ДР використовуеться ¡ в УкраТш [35].
Д^бетична нефропaт¡я (ДН) — специфтне ураження судин нирок внаслщок ЦД, що супроводжуеться форму-ванням вузликового або дифузного гломерулосклерозу, з розвитком на терм¡нaльн¡й стади хронтноТ нирковоТ недостaтност¡ (ХНН) [2]. Проведет в рвних краТнах епще-м¡олог¡чн¡ досл¡дження визначають, що вщ 7% до 20% п¡дл¡тк¡в мають ДН. Так, у Великш Британи ДН було вияв-лено у 3,5%, в Дани ¡ Швеци — у 20%, у B'етнaм¡ — у 20,7% д¡тей [33], а за даними £вропейськоТ д¡aбетичноТ асофа-ц¡Т ДН спостер¡гaеться в середньому у 15% дтей.
У нашш краТнЬ за даними реестру дтей, хворих на ЦД, ДН д¡aгностовaно у 12,3% випaдк¡в.
До чинникт, що впливають на виникнення ¡ прогре-сування ДН, вщносять тривaл¡сть ЦД, р¡вень HbA1c, ппертенз^, 1МТ, стaд¡ю пубертату, а також дисл^щемю [36-39].
Сьогодн¡ для д¡aгностики ДН використовують класи-ф¡кaц¡ю C.E. Mogensen (1983), зг¡дно з якою видтяють 5 стaд¡й: I — стадт гтерфункцп нирок, II — стадт початко-вих структурних зм¡н у нирках, Ill — ДН, що починаеться (стадт мкроальбумжури), IV — стадт вираженоТ ДН (протеТнурична стадт), V — стaд¡я уреми.
Частота д¡aбетично''' нейропати (ДНп) — ураження нервовоТ системи за цукрового дебету — мае широк¡ коливання (вщ 5% до 90%), що пов'язано з вщсутшстю ун¡ф¡ковaних критерпв 'Т д¡aгностики та використанням д¡aгностичних методт ¡з р¡зним ступенем специф¡чност¡. Частота ДНп, як ¡ ¡нших хронтних ускладнень ЦД, коре-люе з тривалктю захворювання [40], р¡внем HbA1c [41], г¡пертенз¡ею, дисл¡п¡дем¡ею, високим 1МТ [42].
У структур¡ ДНп у хворих на ЦД 1-го типу рвного в^ в УкраТн переважае периферична полшейропатт (86%), а частота автономно'' полшейропатп та Тх поеднання складають 4% ¡ 10% вщповщно [43]. За даними реестру дтей, хворих на ЦД, дистальна полшейропатт ^остерЬ
гаеться у 17,8% випадкт, вегетативна — у 8,8%, центральна — у 8,2%.
За загальноприйнятою класиф^афею, ДНп подшя-ють на периферичну (соматичну та вегетативну, ¡нша назва — автономна ДНп) ¡ центральну (зм¡ни функцюну-вання головного та спинного мозку). Остання прояв-ляеться у вигляд¡ церебрaстен¡чного синдрому, енцефа-лопати, дисциркуляторних розлaд¡в судинного гёнезу, м¡елопaт¡''' [35].
У дтей ¡з ЦД 1-го типу д^бетична нейропaт¡я мае певн особливост¡ [35, 44]:
— представлена головним чином дистальною сенсорно-моторною полшейропатсю (подана тенден-ц¡я, за даними реестру, спостер^аеться ¡ в УкраТнО, що проявляеться зниженням aх¡ллового ¡ кол¡нного рефлек-с¡в за вщсутносп пом¡тних порушень чутливост¡, причо-му моторн порушення передують сенсорним;
— больовий синдром може бути вщсутшм тривалий час, причому у тих, хто захворт на ЦД-1 у вщ до 7 рок¡в, больовий синдром спостер^аеться р¡дше, н¡ж у дтей ¡з дебютом ЦД-1 у вщ в¡д 7 до 12 рокт;
— зниження в^ра^йноТ чутливост в¡дбувaеться в останню чергу, пкля зниження поверхневоТ, ¡ в¡дзнa-чаеться за тяжких форм ДНп.
ВИСНОВКИ
Отже, УкраТна належить до краТн ¡з середн¡ми показ-никами захворюваносп. Динaм¡кa зaхворювaност¡ ¡ поширеност¡ ЦД серед д^ей в¡ддзеркaлюе св¡тов¡ тенденций а розпод¡л частоти хронтних ускладнень та Тх зaлежн¡сть вщ певних чинник¡в вимагае подальшого вивчення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Тронько М.Д. Основи кл¡н¡чноТ фармакологи цукрового д¡aбету та його ускладнень (поабник для л¡кaр¡в) / Тронько М.Д., Корпачев В.В. — К., 2004. — 103 с.
2. Филиппова Н.В. Сахарный диабет и его осложнения у детей и подростков / Филиппова Н.В., Будрейко Е.А., Никитина Л.Д. — Харьков: Основа, 2005. — 300 с.
3. Laron Z. Interplay between heredity and environment in the recent explosion incidence of type 1 childhood diabetes mellitus // Am. J. Med. Genet. — 2002. — №115. — Р. 4-7.
4. Дедов И.И. Сахарный диабет у детей и подростков / Дедов И.И., Кураева Т.Л., Петеркова В.А., Щербачева Л.Н. — М., 2002. — С. 15-22.
5. ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2006-2007. Definition, epidemiology and classification // Pediatric Diabetes. — 2006. — V. 7. — Р. 343-351.
6. Kelnar C. Childhood and adolescent diabetes // Hall Medical
— 1995.
7. Diabetes in children: Epidemiology // Pediatric Diabetes. — 2007. — №8 (8). — Р. 10-18.
8. EURODIAB ACE study group. Variations and trends in incidence of childhood diabetes in Europe // Lancet. — 2000. — №355.
— Р. 873-876.
9. AamodtG., SteneL., NjolstadP. Statiotemporal trends and age-period-cohort modeling of the incidence of type 1 diabetes among children aged < 15 years in Norway 1973-1982 and 1989-2003 // Diabetes Care. — 2007. — № 30 (4). — P. 884889.
10. Svensson J., Olsen B., Birkebaek N. et al. National registers: do they improve care? // Pediatric Diabetes. — 2007. — №7 (8).
— P. 68.
11. Serban V., Vlad A., Dumbrava L. et al. Increasing incidence of childhood type 1 diabetes mellitus in Romania // Pediatric Diabetes. — 2006. — №7 (5). — P. 71.
12. Shiraeva T. Incidence of type 1 diabetes mellitus in children's population in Russian Federation during 2001-2005 // Pediatric Diabetes. — 2007. — №7 (8). — P. 69.
13. Karvonen M., Toumilehto J., Libman I. et al. A review of the recent epidemiological data on the worldwide incidence of type 1 (insulin-dependent) diabetes mellitus // Diabetologia.
— 1993. — V. 36. — P. 883-892.
14. Cardwell C., Carson D., Patterson C. Higher incidence of childhood-onset type 1 diabetes mellitus in remote areas: a UK regional small-area analysis // Diabetologia. — 2006. — №9. — V. 49. — P. 2074-2077.
15. Patterson C., Waugh N. Urban/ rural and deprivational differences in incidence and clustering of childhood diabetes in Scotland // Int. J. Epidemiol. — 1992. — №21. — P. 108-117.
16. Rytkonen M., Moltchanova E., Ranta J. et al. The incidence of type 1 diabetes among children in Finland: rural -urban differences // Health Place. — 2003. — №9. — P. 315-325.
17. Vaiserman A., Carstensen B, Voitenko V.etal. Seasonality of birth in children and young adults (0-29) with type 1 diabetes in Ukraine // Diabetologia. — 2007. — V. 50. — №1. — P. 32-35.
18. Barbieri P., Annunzio G., Minicucci L. et al. High incidence of type 1 diabetes mellitus in the Liguria region (Italy) in 0 to 14-year age-group from 1999 to 2004 // Pediatric Diabetes. — 2006. — №7 (5). — P. 21.
19. Sherbacheva L., Peterkova V., Kuraeva T.et al. Incidence of type 1 diabetes mellitus in children's population in Russian Federation during 2001-2004 // Pediatric Diabetes. — 2006. — №7 (5). — P. 72.
20. World Atlas of Diabetes. — 2006 // www.eatlas.idf.org.
21. XonaHzom M.fl. EnifleMio.orNHMi/i aHa.i3 3a flonoMoroio pes-dpy XBopnx Ha uyKpoBi/ii/i flia6eT b YKpaiHi: nepwi pe3ynbTa-Ti/i // Xo.aHroT M.fl., KpaB^eHKo B.I., TpoHbKo M.fl. — EHfloKpMHo^oria. — 2007. — t. 12. — C. 302.
22. <JepHo6poe A.fl. MacToTa ycKnaflHeHb uyKpoBoro flia6eTy y XBopi/ix 3 1 Ta 2 Ti/inoM 3axBopioBaHHa / MepHo6poB A.fl. — EHfloKpi/iHo.norm. — 2007. — T. 12. — 311 c.
23. BrinkS. Complication of pediatric and adolescent type 1 diabetes mellitus // Curr. Diab. Rep. — 2001. — №1 (1). — P. 47-55.
24. Svensson M., Eriksson J., Dahlquist G. Early glycemic control, age at onset, and development of microvascular complications in childhood-onset type 1 diabetes: a population-based study in northern Sweden // Diabetes Care. — 2004. — №27. — P. 955-962.
25. Glastras S., Mohsin F., Donaghue K. Complications of diabetes mellitus in childhood // Pediatr. Clin. North. Am. — 2005. — №52 (6). — P.1735-1753.
26. GenuthS. Insights from the diabetes control and complications trial/epidemiology of diabetes interventions and complications study on the use of intensive glycemic treatment to reduce the risk of complications of type 1 diabetes // Endocr. Pract. — 2006. — №12. — P.34-41.
27. HbAlc in relation to some clinical parameters // Pediatric Diabetes. — 2006. — №7 (5). — P. 81.
28. Orlov D., Vainilovich Y., Danilova L. Factors influencing glycemic control in children with type 1 diabetes mellitus // Pediatric Diabetes. — 2006. — №7 (5). — P. 82.
29. Chapova O., Bolotova N. Lipid composition of serum in children with type 1 diabetes mellitus // Pediatric Diabetes.
— 2006. — №7 (5). — P. 87.
30. 3eniHCbKa H.5. MacroTa flia6e™m-ioT peTi/iHonaTm y XBopnx Ha UyKpoBi/ii/i flia6eT fliTei/i i niflniTKiB 3a flaHi/iMi/i cKpniHrnry b perioHax YKpaT'HM / 3e.n¡HCbKa H.5., Xopowaa O.O., CrapuHeub H.A. — KniHNHa eHfloKpMHo.oria Ta eHfloKpuHHa xipypria.
— 2005. — №4 (13). — C. 23-28.
31. Romero P., Salvat M., Fernandes J. et al. Renal and retinal microangiopathy after 15 years of follow-up study in a sample of type 1 diabetes mellitus patients // J. Of diabetes and its complications. — 2007. — V. 21. — № 2. — P. 94-100.
32. Alibrahim E., Donaghue K., Rogers S. Retinal vascular caliber and risk of retinopathy in young patients with type 1 diabetes // Ophthalmology. — 2006. — № 113 (9). — P. 1499-1503.
33. Nguyen H., Bui P., Vo M. et al. Eye and renal complications in type 1 diabetes mellitus in National Hospital of Pediatrics in HanoiVietnam // Pediatric Diabetes. — 2007. — №7 (8). — P. 30.
34. flua¿HocmuKa i neneHiie 3HfloKpnHHbix 3a6o.eBaHMi/i y fleTei i noflpocTKoB. CnpaBo^HHK nofl pefl. H.n. Hla6anoBa.
— MocKBa: MEfl-npeccuH^opM, 2003. — C. 136-142.
35. HpomoKonu HaflaHHa MeflimHo'T flonoMorii fliTaM XBopiiM Ha UyKpoBMi/i flia6eT // HaKa3 MO3 YKpaT'HM № 254 Bifl 27.04.2006 p.
36. Dahlquist G. Diabetic nephropathy and childhood onset diabetes — is there epidemiological evidence for optimism? // Pediatric Diabetes. — 2007. — №7 (8). — P. 2.
37. Stone M., Craig M., Chan A. Natural history and risk factors for microalbuminuria in adolescents with type 1 diabetes: a longitudinal study // Diabetes Care. — 2006. — № 29 (9). — P. 2072-2077.
38. Rudberg S., Osterby R. Diabetic glomerulopathy in young IDDM patients // Horm. Res. — 1998. — V. 50. — P. 17-22.
39. Raile K., Herbst A, Dunstheimer D. et al. Diabetic nephropathy in 27643 children, adolescents and adults with type 1 diabetes: effect of diabetes duration, HbA1c, hypertension, dyslipidemia, diabetes onset and gender. Analysis from the prospective German diabetes documentation and quality management system (DPV) // Pediatric Diabetes. — 2007. — №7 (8). — P. 18.
40. Ziegler D., Mayer P., Muhler N. The natural history of somatosensory and autonomic nerve dysfunction in relation to glycemic control during the first 5 years after diagnosis of type 1 diabetes mellitus // Diabetologia. — 1991. — V. 34. — P. 822-829.
41. íancmRH r. fli/ia6eTi/mecKaa Hei/iponaTna: oco6eHHocTii Knii-HimecKoro TeneHna, coBpeMeHHbie bo3mo«hoctm Tepannn / TancraH r. — Consilium medicum. — 2007. — T.1. — №3. — C. 18-22.
42. Donaghue K. Autonomic and peripheral neuropathy: do we have to deal with it in paediatrics? // Pediatric Diabetes. — 2007. — №7 (8). — P. 3.
43. naxoMoeaBJ. KniHiKa Ta niKyBaHHa flia6e™4Hnx HeiponaTii b flMTflnoMy Ta niflniTKoBoMy b¡u¡ / üaxoMoBa B.T., EonbwoBa O.B., CaMcoH O.fl. — EHfloKpuHonoria, 2007. — T. 12. — 212 c.
44. üpuxoxaH B.M. nopa^eHne HepBHoi cucreMbi npii caxapHoM flna6eTe / npmxo^aH B.M. — MocKBa, 1981.
45. ДовЮник дитячого ендокринолога за 2008 р^ / Мастерство охорони здоров'я УкраТни, Центр медичноТ статистики МОЗ УкраТни. — КиТв, 2009. — 99 с.
РЕЗЮМЕ
Сахарный диабет 1-го типа и его хронические осложнения у детей и подростков в Украине Е.В. Глоба
Сахарный диабет относят к заболеваниям с высокой распространенностью, пожизненным течением, ранней инва-лидизацией и высокой смертностью. Динамика заболеваемости в Украине отражает мировые тенденции. Украину относят к странам со средними показателями заболеваемости. Частота хронических осложнений значительно колеблется и требует дальнейшего изучения.
Ключевые слова: сахарный диабет, заболеваемость, диабетические осложнения, дети и подростки.
SUMMARY
Incidence of diabetes mellitus type 1 and its chronic complications in children and adolescents in Ukraine Ye. Globa
Diabetes mellitus is a disease with wide prevalence, long-life duration, high mortality. The changes of incidence of diabetes mellitus in Ukraine reflects the world tendencies. Ukraine is re-fered to the countries with average parameters of incidence of diabetes mellitus. The frequency of chronic complications in Ukraine has significant fluctuations and requires the further study.
Key words: diabetes mellitus, chronic complications, glyce-mic control.
Дата надходження до редакци 12.04.2010 p.
