CC BY
73
УДК 796.011.1
Василiв О.В., старший викладач Приставський Т.Г., старший викладач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С. З. Гжицького
РУХОВА АКТИВН1СТЬ ЯК ЧИННИК ЗМ1ЦНЕННЯ ЗДОРОВ'Я
1снуюча в Укршш система фiзичного виховання покликана виршувати головну проблему - здоров'я наци перебувае в кризовому сташ i не може задовшьнити потреби населення. Критична ситуащя, що склалася зi станом здоров'я населення, стосуеться i студенев. Це зумовлено посилення негативних впливiв екологiчних, соцiальних та iнших чинниюв. Основною причиною такого стану е те, що у студенев не сформовано внутршньо! потреби у збереженш та змiцненнi здоров'я, потреби у веденш здорового способу життя.
У сучаснш науковiй i методичнiй лiтературi досить детально аналiзуються причини зниження здоров'я, розроблеш шляхи його полшшення. Проте, незважаючи на всi намагання, за останш роки стан здоров'я студенев не тiльки не покращився, а навпаки - погiршився.
Сучасному студентовi необхiдно весь час переборювати такi негативнi явища, як нервово-психолопчну напругу, гiподинамiю, пов'язану з комп'ютеризащею навчання, нездорову екологiчну обстановку. Тому до здоров'я людей, особливо студентсько! молод^ пред'являються великi вимоги. Студентська молодь - це особлива сощальна група, об'еднана специфiчними умовами навчання, пращ i життя. Зв'язок студенев з основними глобальними процесами сучасно! епохи висувають на перший план необхщшсть розробки системи заходiв для його змщнення.
Численнi дослiдження показують, що здоров'я та фiзична пщготовлешсть людини перебувае в прямiй залежност вiд обсягу рухово! активностi та здорового способу життя.
Здоровий споаб життя сучасних студенев повинен включати вiдповiдне харчування, психопрофiлактику, фiтопрофiлактику, заняття фiзичними вправами, рiзнi оздоровчi системи, вщмову вiд шкiдливих звичок. Прийнято вважати, що основною складовою здорового способу життя е рухова актившсть.
Рухова активнiсть - це невщ'емна частина способу життя i поведшки людини. Вона визначаеться бiологiчними, соцiально-економiчними та культурними чинниками i залежить вiд роду занять, iндивiдуальних психолопчних, фiзичних i функцiональних особливостей людини, кшькост вiльного часу i характеру його використання, доступностi спортивних споруд i мiсць вiдпочинку, а також клiматогеографiчних умов.
Рухова активнiсть - це складний комплекс поведiнки людини, який залежить вщ бiологiчних i зовнiшнiх чинникiв. За сучасних умов оптимальна
© Васил1в О.В., Приставський Т.Г., 2011
рухова актившсть, заняття фiзичними вправами i спортом ввдграють винятково важливу роль у змщненш здоров'я людини. Систематичнi заняття фiзичними вправами, дотримання правильного рухового та гшешчного режиму е найефектившшими засобами попередження багатьох захворювань та пщтримання нормального рiвня працездатностi оргашзму.
Заняття фiзичними вправами, активний руховий режим мають велике значення у формуванш здорового способу життя, духовного та фiзичного розвитку.
Заняття фiзичними вправами змщнюють здоров'я, пiдвищують нервово-психiчну стiйкiсть до емоцiйних стресiв, тдтримують фiзичну i розумову працездатнiсть, сприяють пiдвищенню успiшностi.
Здоровий спосiб життя - поняття не стiльки медичне, скшьки педагогiчне, моральне та сощальне. Поняття «здоров'я» i «здоровий споаб життя» по сутi спiвпадають: здоровою може бути лише та людина, яка веде здоровий споЫб життя, який забезпечуе гармонiйну еднiсть фiзiологiчних, психiчних i трудових функцiй. Здоровим вважаеться такий споаб життя, який виключае причини виникнення захворювань, сприяе тдтриманню високо! працездатностi та доброго настрою, забезпечуе стале фiзичне i психiчне здоров'я.
Здоровий спосiб життя передбачае знання i вмiння дотримання режиму пращ та вщпочинку, правил особисто! гiгiени, визначення i обов'язкового виконання оптимального рухового режиму, ращонального харчування, загартування, вiдмову вiд шкщливих звичок.
Харчування е тiею ланкою, де кожна людина може взяти на себе вщповщальшсть за стан свого здоров'я, споживаючи !жу, яка сприяе його покращенню. Саме харчування - головний керований чинник, що забезпечуе нормальний розвиток, здоров'я та яюсть життя людини, И працездатшсть, довголiття, творчий потенцiал.
На сьогодшшнш день в медичнiй термшологп все частше використовуеться термiн «здорове харчування», яке передбачае оптимально збалансоване, еколопчно чисте харчування, яке задовольняе вс вiковi фiзiологiчнi потреби людини в харчових речовинах i енерги i забезпечуе його правильний фiзичний, соматичний, психоемощйний розвиток i високу стшкють до захворювань.
Неправильне i нерацiональне харчування призводить до поширення багатьох неiнфекцiйних та шфекщйних захворювань.
Негативному впливу харчування на здоров'я людей сприяють економiчнi труднощ^ низький рiвень знань з ращонального харчування i гiгiенiчних навиюв, низький рiвень саштарно! культури пращвниюв переробно! харчово! промисловостi, харчоблокiв, торпвль Послаблення виробничого контролю за якютю сировини, що використовуеться у харчовш промисловостi, зростання iмпортованоl продукци низько! якостi, iнодi i небезпечно!, вщсутшсть вiдповiдальностi людей за свое здоров'я.
Харчування населення Укра!ни завжди характеризувалось високою енергоцiннiстю рацiонiв за рахунок вживання продуктiв тваринного
походження, х^бних продукив, картопл^ цукру i недостатшм вживанням овочiв i фруктiв. Вмют тваринних бiлкiв i жирiв у ращонах перевищував рекомендованi норми !х вживання. Аналiз фактичного харчування населення Укра!ни свiдчить, що у 90-х роках змшилася структура харчування, зменшилася кiлькiсть споживання основних продуктiв - м'яса, риби, молока, яець, а також овочiв i фруктiв. Це, своею чергою, призвело до зниження у ращонах бшюв, особливо тваринних, вуглеводiв, особливо полiсахаридiв, харчових волокон, енергощнност рацiонiв у цiлому, в^амшв, В-каротину, мiнеральних речовин -з^за, кальцiю, фосфору, йоду, магнiю, мвд, тощо.
Розбалансоване i нерацiональне харчування, полi дефiцитне за нутрiентним складом сприяло зниженню захисних властивостей оргашзму, поширенню багатьох хронiчних неiнфекцiйних захворювань. За останш роки в Укра!ш збiльшилась захворюванiсть на гiпертонiчну хворобу, шфаркт мiокарду, цукровий дiабет, виразкову хворобу шлунка i 12-ти пало! кишки, жовчнокам' яну хворобу.
У 2000 рощ Указом Президента Укра!ни затверджена концепщя розвитку охорони здоров'я населення Укра!ни, яка передбачае переорiентацiю охорони здоров'я на ютотне попередження захворювань, у тому чи^ - зниження ризикiв для здоров'я людини, що пов'язаш з неращональним харчуванням, забрудненням та шкщливим впливом чинникiв довкiлля; - створення умов для забезпечення ращонального збалансованого харчування населення.
За Нацiональними нормами харчування передбачаеться збалансовашсть мiж бшками, жирами i вуглеводами за масовою часткою як 1:1:5,8 (за одиницю приймаеться загальна кiлькiсть бiлка у грамах). При цьому бiлки повинш забезпечувати 11-13% добово! енергоцiнностi, жири - 25%, вуглеводи - 62-64%. Згщно з розробленою новою концепщею збалансованого харчування передбачаеться змша структури харчування з переважним вживанням продукив рослинного походження, особливо свiжих овочiв i фруктiв (400-600г на добу), обмеження загально! кiлькостi жирiв до 25% енергощнност рацiону (з них жирiв тваринного походження не бшьше 10%). Зменшення споживання простих вуглеводiв (цукру) до 40г на добу та обмеження солi (до 5г на добу). У 2002 р. Урядом Укра!ни прийнята Державна програма профiлактики йодно! недостатностi у населення на 2002-2005 р.
В Укра!ш враховуючи результати кардюлопчних дослiджень, розроблено основш принципи рацiонального харчування:
1. Ращони харчування повиннi складатися iз рiзноманiтних продуктiв переважно рослинного, а не тваринного походження;
2. Споживання ^ба, зернових продуктiв, макаронних виробiв, рису або картоплi декiлька разiв на день;
3. Вживання не менше 400г на добу рiзноманiтних овочiв та фруктiв, бажано свiжих та вирощених в умовах екологiчно чистих зон;
4. Пiдтримання маси тша в рекомендованих межах за допомогою нормо калоршно! дiети i щоденних помiрних фiзичних навантажень;
5. Контролювання вживання жирiв, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добово! калоршностц замша бшьшосп насичених жирiв ненасиченими (рослинними олiями або м'якими маргаринами);
6. Замша жирного м'яса та м'ясопродукив квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м'ясом.
7. Вживання молока i молочних продукпв (кефiр, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмiстом жиру i солi;
8. Вживання продуктiв з низьким вмютом цукру, обмеження частоти вживання рафшованого цукру, солодких напо!в та солодощiв.
Для збiльшення рухово! активностi необхiдно активiзувати спортивно-оздоровчу дiяльнiсть студентiв у позанавчальний час, збшьшити обсяги спецiально оргашзовано! рухово! активности Це дозволить нейтралiзувати години сидшня на заняттях, за комп'ютером та запобiгти виникненню багатьох захворювань. Тому необхiдно шукати шляхи подальшого наукового вивчення проблеми оптимiзацil i рухово! активностi як чинника змщнення здоров' я студента.
Основними видами поза навчальних занять е:
- оздоровче i спортивне тренування;
- внутрiшнi та зовшшш змагання;
- ранкова та вечiрня зарядка, вступна, профiлактична та вщновлювальна гiмнастика;
- фiзкультурнi паузи, фiзкультурнi хвилини;
Загальний обсяг iндивiдуально! рухово! активной повинен бути не менше 8 годин на тиждень.
Лггература
1.Бельсевич В.Н., Запороженов В. Л. физическая активность человека. -Н. Здоров'я 1987.
2.Рудниченко М.М. Оздоровче значення рухово! активност студенев та учнiв шкш. //Актуальнi проблеми органiзацi! фiзичного виховання студентсько! та учнiвсько! молодi (Матерiали регiонально! науково-практично! конференцi!. Львiв, 2001.
3.Рябуха О.1. Вчення проздоров'я.- Львiв: Лiга-Прес, 2001.
4. Сердюк А.М., Гулiч М.П. Харчування - головний прюритет держави в стратегi! змiцнення здоров'я населення Укра!ни. К.-2003.
Стаття надшшла до редакцИ 13.04.2011
