CC BY
69
УДК 615.872.2:616.12-008.331.1+616-056.52]-08: 616.1 DOI 10.22141/2224-1485.1.51.2017.96252
Милославський Д.К., Коваль С.М., Сн'ггурська 1.О., Старченко Т.Г., Божко В.В. ДУ«Нацюнальний 1нституттерап' ¡мен1 Л.Т. МалоÏНАМН Укра'ни», м. Харк1в, Укра'на
Рекомендацп експертних груп, превентивн комерщйш xap40Bi рацюни з доведеною ефективнiстю та нутpieнти, що noKa3aHi пaцieнтaм i3 ппертошчною хворобою й ожиpiнням високого кapдiовaскуляpного ризику
Резюме. В оглядi висвтлюються питання та перспективи превентивного харчування при гi-пертотчтй хворобi на rnai алiментарного ожиртня, роль i мкце окремих нутрieнтiв у дieтах, що рекомендуються пащентам i3 гтертотчною хворобою й ожиршням високого кардюваскулярного ризику з шемiчною хворобою серця, дислiпiдемiями, порушеннями вуглеводного та пуринового об-мшв. Коментуються американсьт та укратсьт рекомендацп з харчування i модифжаци стилю життя, результати багатоцентрових дослджень при гтертотчтй хворобi й ожиртт, европей-сьт дieтичнi ращони з доведеною ефективтстю (DASH-дieта, Mediterranean Diet, MIND, TLC, дieти Орнша, Polymeal, Omni Heart, клтки Майо, Paleolithic diet, Weight Watchers, дieти LCHF, South Beach, методика MEDFICTS зi скринтгу харчових жирiв), особливостi 1х призначення при гтертотчнш хворобi, ожиртт, цукровому дiабетi 2-го типу, атеросклерозi, коротт рекомендацп зрозширення фiзичноi активностi в дано1 категорп пацieнтiв.
Ключовi слова: превентивт харчовi рацюни; рекомендоват нутрieнти; гтертотчна хвороба; ожиршня; високий кардюваскулярний ризик
ОГЛЯД А- АРТЕРИАЛЬНАЯ 1
REVIEW " ГИПЕРТЕНЗИЯ ^
Бльша частина хвороб наших — це справа наших власних рук; ми могли б майже всЫ )'х уникнути, якби зберегли споаб життя простий, одномантний, усамтнений, що визначений нам природою.
Жан-Жак Руссо
Робота виконана в рамках НДР вщщлу артерiаль-но! гшертони ДУ «Нацюнальний шститут терапи iм. Л.Т. Мало! НАМН Укра!ни» «Розробити способи диференцшованого л^вання хворих на артерiаль-ну гшертензш дуже високого ризику з ожиршням i порушеннями вуглеводного та пуринового обмшу» (2014-2016).
У кра!нах бвропи та в Укра'1ш швидко поширю-еться несприятливий варiант переб^ гшертошчно!
хвороби (ГХ) з метаболiчними порушеннями на xni низько! фiзичноI активност (ФА), надлишково! маси тша (МТ) й абдомшального ожиршня (АО). Щ стани в поеднанш з дислшщемiею, iшемiчною хворобою серця (1ХС), цукровим дiабетом (ЦД) 2-го типу, на жаль, асоцшоваш з високим кардюваску-лярним ризиком (КВР) ускладнень хвороб. Сучасне асиметричне харчування, тобто домшування в ращ-онi наших пащенпв шкiдливих нутрiентiв, насиче-них жирiв, простих вуглеводiв, зловживання пивом i фастфудом, спричинюе порушення харчово! по-ведiнки й прогресування вже юнуючих метаболiч-них розладiв. Незважаючи на значнi успiхи сучасно! фармакотерапп у веденнi ще! категорп пащенпв, невщ'емною складовою переважно! бiльшостi на-станов, консенсусiв та стандартiв лжування i про-
© «Артерiальна ггпертензгя», 2017 © «Hypertension», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Милославський Дмитро Кирилович, кандидат медичних наук, старший науковий стлвробтник вiддiлу артергально!' ггпер-тонп', ДУ «Нацюнальний шститут терапи гменг Л.Т. Мало!' НАМН Украши», пр. Л. Мало!', 2а, м. Харкгв, 61039, Укра'ша; e-mail: [email protected] For correspondence: Dmitry Miloslavsky, Candidate of Medical Sciences, senior researcher, department of hypertension, State Institution «L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Science of Ukraine», L. Malaya аve., 2a, Kharkiv, 61039, Ukraine; e-mail: [email protected]
фглактики хворих залишаеться дieтичне харчування [6, 10, 13]. Превентивне харчування при вищеза-значених хворобах цившзаци може потенцговати ефекти антигiпертензивних препаратiв, сприяти пригнiченню дисфункци ендотелiю, нiвелюванню патолопчного ремоделювання серця й судин, роз-риву порочного гемодинамiчного кола, швелю-ванню патологiчного апоптозу, малоiнтенсивного запалення, цитокшово! агресй, гальмувати шсуль норезистентшсть, сприяти нормалiзащi стану гор-мошв жирово! тканини, зниженню МТ, артерiаль-ного тиску (АТ), покращанню лшщного профшю, рiвнiв печiнкових трансамiназ, якост i тривалостi життя хворих у щлому. Рацiональна корекцiя пору-шень у харчуваннi або дiетологiчного фактора (ДФ) е простим та ефективним напрямком первинно! профшактики щло'1 низки захворювань [15, 16, 43 ].
Доказова база щодо ГХ з АО сформувалась у вщомих проспективних дослщженнях, таких як Framingham Heart Study, Стенфордське дослщжен-ня коронарного ризику (SCRIP), дослiдження INTERSALT, TOMHS, TAJM, НАРРНУ, MRFIT, Scottish Heart Health Study, TOPH I, II, Швшч-но-Карельський проект у Фшляндй у 70—90 роках ХХ ст. В останне десятилгття проведено ряд ешде-мюлопчних дослiджень щодо ролi здорового харчування й окремих ну^енпв у первиннш профтак-тицi при ГХ, 1ХС, АО, ЦД 2-го типу (OMNI HEART study, Mediterranean Diet, MUFA diet study, ATTICA registry, EPIC, SUN, PREDIMED study). Bi^i та-кож дослщження щодо профглактики та сприятли-вих ефектш антигiпертензивних та анорексигенних препаратiв при ГХ з АО (KOPS, EPIC, STORM, XENDOS, RIO-EUROPA, RIO-DIABETES, STRATUS US, ЭКО, АЛМАЗ) [7, 18, 19, 30, 32].
Для американщв та европейщв основш ще'1 правильного харчування розроблеш й викладеш у 2015 рощ в Dietary Guidelines for Americans; 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice; Dietary Guidelines About Sugar, Food Based Dietary Guidelines in Europe, 2009; WGO Global Guideline Obesity, 2011, а також в Керiвництвi з модифжацй способу життя для зниження серце-во-судинного ризику (2013), збiрнику м1жнародних стандарпв iз харчових продукпв Codex Alimentarius, рекомендацiях М1жнародного комiтету дiетичних асоцiацiй (ICDA), Асощацц дiетологiв Украши (UDA) [14, 17, 27]. Разом iз вищезазначеними ре-комендац1ями з харчування громадянам уск вжо-вих категорiй бажане виконання Рекомендацiй iз фiзичноi активностi для покращення здоров'я та зменшення КВР [45]. З метою покращання ситуацй щодо ДФ в Украш затверджено Накази МОЗ № 931 вщ 29.10.2013 року, № 16 вiд 14.01.2013, Наказ МОЗ № 384 вщ 24.05.2012 «Артер1альна гiпертензiя», Рекомендаций UDA хворим iз пiдвищенням АТ [1—4].
Керiвництво з модифжаци стилю життя щодо зниження серцево-судинного ризику 2013 року [14] мютить дiетичнi рекомендацп дорослим, дотриман-
ня яких сприятиме зниженню АТ. Це корегована дieта при артерiальнiй гiпертензГi, дieта, рекомендована мшютерством сiльського господарства США, або дieта, що рекомендована Американською асо-цiацieю серця (АНА). Основний акцент у них ро-биться на зменшенш вживання натрiю, збгльшенш вживаннi овочiв, фруктiв i цГльних зерен, рацiон включае нежирнi молочш продукти, птицю, рибу, бобовi, корисш рослиннi олГi та ix сумшГ, горiхи; обмежуеться вживання солодощГв, тдсолоджених напо1в i червоного м'яса (рГвень доказовостi реко-мендацiй Американсько1 колегп кардiологiв (АСС) i Американсько1 асощаци серця — А, клас за NHLBI (Нацюнальний Гнститут серця, легешв, кровГ) — А (високий), клас рекомендацш за АКК/АСС — I). Дiетичнi рекомендацп для людей, яю отримають найбiльше переваг вГд зниження холестерину лшо-протешв низько! щГльносп, базуються на анало-гГчних дiетаx та нутрiентаx, при цьому радять, щоб лише вщ 5 до 6 % калорш надходило з насичених жирГв, рекомендують зменшити вщсоток калорiй, мiнiмiзувати вживання продуктГв, що мютять транс-жири (рiвень доказовосп за АСС i АНА — А, клас за NHLBI — А (високий), клас рекомендацш за АНА/ АСС — I). Рекомендацп керiвництва з ФА: бажано займатися на свжому повГтрГ 3—4 рази на тиждень, тривалють занять у середньому — 40 хвилин, штен-сивнють навантаження повинна бути вгд помГрно1 до високо1 (рГвень доказовостГ за АСС i АНА — А, клас за NHLBI — В (середнш), клас рекомендацш за АНА/АСС — 11а).
ЗгГдно з рекомендацГями ВсесвГтньо1 гастроен-теролопчно1 оргашзацп (WGO, 2009) [44] щодо ве-дення пацГентГв з АО, призначають дГети з низьким умГстом жирГв — < 30 % вгд добово1 кГлькостГ калорГй (результати дослщжень щодо !х ефективностГ супе-речливГ); Гз дуже низьким умГстом жирГв — < 15 % вГд кГлькостГ калорГй (таких дГет складно дотриму-ватися тривалий час), низьковуглеводш дГети — < 60 г вуглеводГв на день, дГети з високим умГстом клГтковини (бобовГ, овочГ, цГльнозерновГ), дГети з низьким глжемГчним Гндексом (Г1) (добра перено-симють, здатнГсть полГпшувати лшщний профГль та знижувати КВР), дГети з високим умГстом бглюв (сприяють досить швидкш появГ вГдчуття наси-чення, збГльшенню витрат енергп на термогенез). Також цш категори пацГентГв призначають специ-фГчнГ комерцГйнГ дГети, такГ як середземноморська дГета (фрукти й овочГ, риба, маслинова олГя, горГхи, червоне вино, обмеження споживання червоного м'яса), Atkins Diet (низьковуглеводна дГета, що веде до використання накопиченого жиру для отриман-ня енерги), Zone Diet (рацюн харчування складаеть-ся з блоюв: 40 % вуглеводГв, 30 % жирГв, 30 % бГлка), Ornish Diet (обмеження жирГв до 10 %, 5 груп продуктГв залежно вГд !х користГ для здоров'я), Weight Watchers Diet (обмеження загального числа калорГй, немае обмежень щодо виду споживаних продуктГв, кожнш стравГ з огляду на розмГр порци присвоюеть-
ся певна юльюсть балiв; див. http://www.calculator. net/weight-watchers-points-calculator.html), програ-ма Rosemary Conley (це нацiональна мережа Kny6ÍB у Великобританец включае дieтy з недостатньою кiлькiстю жирiв у поеднанш з фiзичними трену-ваннями. Основу ращону становлять рис басматi, макаронш вироби, картопля, чорний щльнозер-новий хлiб, продукти з високим умютом клггкови-ни; див. http://www.rosemaryconley.com) [5, 11, 26]. Дотримання дiет Í3 дуже низьким yмiстом калорiй (500—750 ккал/добу) можливе протягом короткого часу (12—16 тижшв) та пщ медичним наглядом (AHA/ACC/TOS, США, 2014, та VA/DoD, 2014). Вони протипоказаш вагiтним, за наявностi в анам-незi iнфарктy мiокарда (1М), психолопчних проблем, при зловживаннi алкоголем i наркотиками, хворим на нестабшьну стенокардш, шсулшозалеж-ний ЦД. Побiчнi ефекти — погана переносимiсть, сухють шкiри, випадання волосся, запори, головний бшь, слабкiсть, запаморочення, можливе утворення каменiв у жовчному мiхyрi, зниження мшерально! щiльностi кiсток, пiдвищення рiвня сечово! кислоти [34, 46]. У метааналiзi з бiльше н1ж 10 тисяч публжа-цiй про змшу МТ на фонi дотримання дiети вщбра-но тiльки 12 рандомiзованих клiнiчних дослiджень (2559 пацiентiв). Через 12 мгсящв у дослщженнях iз застосуванням одночасно 3 рiзних дiет на фонi дiети Аткiнса зниження МТ становило вщ 2,1 до 4,7 кг, Weight Watchers — вщ 1,6 до 3,2 кг, у груш контролю — 2,2 кг [8].
РекомендацГ! WGO щодо ФА для зниження МТ: щоденна ходьба упродовж 85 хв або 35-хвилин-ний бп пщтюпцем (WGO, 2009), щоденне помiрне (6—8 МЕТ) 30-хвилинне навантаження (> 150 хв на тиждень), до 275 хв на тиждень (ICSI, 2013), щоденш аеробнi навантаження середньо! iнтенсивностi (810 МЕТ) — 60 хвилин (ходьба, при з дiтьми, !зда на велосипедi) або високо! штенсивносп (11—14 МЕТ) протягом 20 хв (бп, футбол, хокей, лиж1) не менше н1ж 5 днiв на тиждень, 300 хв на тиждень або 150 хвилин високоштенсивних навантажень (The National Health and Medical Research Council (NHMRC), Ав-стралiя, 2013), 225—300 хв на тиждень (45—60 хв 5 ра-зiв на тиждень) — при середнш штенсивносп (Шот-лавддя), 200-300 хв на тиждень (AHA/ACC/TOS, 2013 AHA/ACC/TOS Guideline for the Management of Overweight and Obesity in Adults; США, 2014). Якщо ефект не досягнуто або мае мюце збшьшення МТ тсля i"i початкового зниження, збшьшити ФА до 200-300 хвилин на тиждень (Veterans Affairs (VA) and Department of Defense (DoD), VA/DoD, США, 2014). ФА також розглядаеться як час вщпочинку (2,5-4 МЕТ) або рутинне проведення часу, з метою тренувань слщ здшснювати прогулянки, не корис-туючись автотранспортом, пiднiматися сходами, а не лiфтом, носити сумки, вщмовившись вщ валiз i сумок на колщатках, читати i працювати, стоячи за столом, використовувати бпову дорiжкy, уника-ти тривало! бездiяльностi (дихальнi вправи, ходьба,
будь-якГ рухи) (Obesity Algorithm, 2015, American Society of Bariatric Physicians). Фактори, що спри-яють тривалГй пщтримщ досягнуто1 МТ (WGO, 2009), — це дГета з низьким умГстом жиру, збагачена клГтковиною й бГлком, частий самоконтроль МТ, частоти прийому, обсягу та характеру irn, високий рГвень ФА, тривалий контакт пацГента з лжарем-дь етологом, терапевтом, психотерапевтом i регулярне вщвщування занять зГ зниження МТ, вГра пацГента, що вш зможе тривалий час пГдтримувати масу тГла на бажаному рГвнГ, а також вГра в те, що такий спосГб життя корисний для нього.
Американський журнал «U.S. News & World Report» опублГкував рейтинг найефектившших, легких i здорових дГет. ДГети вщбирали за такими основними критер1ями: переносимГсть, безпека для здоров'я, збалансованГсть, ефективнГсть. Популярна дГета Weight Watchers зайняла лише четверте мюце, на третьму — дГета TLC, що передбачае об-межене вживання холестерину (ХС), на другому мгсщ — середземноморська дГета. Очолила рейтинг антигшертензивна дГета DASH, яку рекомендуе система охорони здоров'я США [24, 25].
Лкувально-превентивне харчування при ппертошчшй xBopo6i
У кГнцГ минулого столГття отриманГ данГ про вплив окремих нутрГенпв на рГвнГ артерГального тис-ку: про гГпертензивну дш Na+, гГпотензивнГ власти-востГ харчових продуктГв, якГ мГстять K+ i Mg2+. СлГд прагнути обмеження споживання кухонно1 солГ до 2—5 г на добу — 800—2000 мг Na+ (1 г солГ мютить 400 мг Na+ i 600 мг Cl), дГета повинна бути збагачена Гонами К+, Са2+, Mg2+, йоду. К+ е фГзюлопчним антагонГстом Na+ i мае депресорний ефект на судин-ну стшку в добовГй дозГ 2000—4000 мг. На К+ багатГ абрикоси, соки, горГхи, овочГ, фрукти, ягоди, какао, баранина. ДоцГльно збГльшити вживання Mg2+ до 700—1200 мг, цей мжроелемент посилюе гальмГвнГ процеси в мозку, зменшуе судинний спазм, знижуе АТ, чинить гшохолестеринемГчну дГю. На Mg2+ багатГ квасоля, горох, соя, зелений горошок, родзинки, Гнжир, шипшина, кукурудза, курага, злаки, крупи, хлГб грубого помелу. Йод мае протисклеротичш властивостГ i мГститься в морепродуктах. Пащентам слГд уникати кави, вина, пива, шоколаду, легкоза-своюваних вуглеводГв, збГльшувати вживання продуктГв, багатих на рослинну клГтковину (несолодкГ сорти фрукпв, ягщ, овочГв). ДГета повинна бути ба-гатою на вГгамши A, C, E, Р, РР, В2, В6, якГ чинять гшолшидемГчну, депресорну дГю, покращують нир-ковий i коронарний кровообГг, зменшують проник-нГсть судинно1 стГнки. СлГд обмежувати введення вГтамГнГв групи D, яю сприяють розвитку атеросклерозу, i груп нутрГентГв, що мають коагулюючГ властивостГ (мГстяться у вершках, сметаш, вершковому маслГ), продуктГв, багатих на бюгенш амГни (сир, оселедець, боби, ананаси, помщори), якГ збу-джують нервову систему й пщсилюють дГяльнГсть
серця (бульйони, пщливи, шоколад, гострГ закуски, приправи, копченосп) [6, 13, 33, 39].
Дieта DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension) запропонована National Heart, Lung, and Blood Institute, характеризуемся переважан-ням у рацюш фруктГв, овочiв, знежиреного або з низьким умютом жиру молока й молочних продук-тiв, продуктiв iз цiльного зерна, риби, м'яса, птищ, бобових, насiння i горiхiв. У дiетi обмежують умiст солi i Na+, солодощiв, цукру та цукорумюних напо!в, жирiв, червоного м'яса. Пащентам слiд обов'язково знизити споживання насичених жирiв, трансжирiв i ХС, збГльшити споживання поживних речовин, якi знижують АТ: калiю, магнiю, кальцiю, бГлка та клгг-ковини. Це оптимальна дiета для хворих на ГХ з АО, ЦД 2-го типу, патолопею нирок, тобто для пащенпв iз високим i дуже високим КВР. Дiета базуеться на оптимальнш для хворого кiлькостi порцш страв, що мiстять кориснi нутрГенти [9, 12, 20, 36, 38].
Низькосольовий варiант дiети DASH, мабуть, е одним iз найбiльш оптимальних превентивних хар-чових рацiонiв iз доведеною ефективнiстю, що при високому нормальному АТ та АО порiвнянна iз за-стосуванням антигiпертензивних препарапв [23]. Скорочення споживання солi в цш дiетi може поси-лити проблему дефщиту йоду, особливо це стосуеть-ся осiб, якi живуть в ендемiчних регiонах, вагiтних i жiнок, якi годують. Використання йодовано! солi, iнших продуктiв, багатих на йод, дозволяе запобГгти дефiциту йоду при зниженш споживання солi.
Середземноморська дieта (Mediterranean Diet) запропонована в 50-х роках ХХ столггтя A. Key. Спрямована на зниження високого КВР, запобь гае розвитку й прогресуванню захворювань серця, знижуе ризик розвитку ГХ та 1М, ЦД 2-го типу, ме-таболiчного синдрому. До загальних ознак даного харчового ращону можна вщнести переважання фруктiв (у першу чергу свiжих), овочiв (корене-плодiв i зеленi); цiльнозернових продуктГв (хлiбнi злаки, гречана, вiвсяна, ячмшна кашi, макароннi вироби з твердих сорив пшенищ); жирно! морсько! риби (омега-3 жирнi кислоти); з обмеженням червоного м'яса (перевага вщдаеться пiсному м'ясу, птицi); замiщенням молочних продуктГв iз високим умiстом жирiв продуктами з низьким умiстом жиру або знежиреними (2,5 % i менше); використання олш (маслиново!, льняно!), горiхiв (волоськi, миг-даль, фундук, арахю), без цукру i соль Дiета знижуе АТ, рiвнi фiбриногену, С-реактивного бiлка, го-моцистешу та шших запальних маркерiв КВР, мае протизапальш властивостi, покращуе тривалiсть i якiсть життя [24, 29].
Палеолтична дieта (Paleolithic diet) передба-чае вживання переважно пiсного м'яса i/або риби, фруктiв, овочiв i горiхiв, тобто мiстить трохи бiльше бглюв, вона порiвнянна iз сучасними дiетами за вГд-сотком жирiв i вуглеводiв. Нашi предки отримували бГльше вiтамiнiв i фiтонутрiентiв iз природних рос-линних джерел. У даний час дiетологи вважають,
що люди генетично схильш саме до такого ращону. Середземноморська дiета багато в чому схожа з па-леолГтичною, покращуе метаболiчнi параметри та знижуе АТ в оаб iз ЦД [21].
Дieта MIND (Mediterranean — DASH Interven-tionfor Neurodegenerative Delay), розроблена як синтез дiет DASH та середземноморсько!, сприяе змен-шенню ризику розвитку когнiтивних порушень, проявiв деменцГ! i хвороби Альцгеймера. Вона була створена дiетологом Мартою Клер Моррю та и ко-легами з Медичного центру в Чикаго. Вона склада-еться гз 10 груп продуктгв, що «оздоровлюють мо-зок», i 5 «нездорових груп продуктГв». Першу групу становлять зелеш листянГ овочГ, горГхи, ягоди, боби, продукти з цГльного зерна, риба, маслинова олгя й вино. У другу групу входять червоне м'ясо, вершко-ве масло й маргарин, сир, витчка й солодощГ, сма-жена !жа i фастфуд. На вщмшу вГд DASH- i MD-дГет, у яких рекомендуеться вживання фруктГв, MIND придГляе особливу увагу ягодам. М.К. МоррГс по-яснюе, що в популяцшних дослГдженнях довели ко-рисний вплив на мозок чорнищ й полуницГ [28].
Лжувально-превентивне харчування при ГХз АО з порушеннями пуринового обмту спрямоване на змен-шення в харчуванш бглюв i жирГв, а при супутньо-му АО — i вуглеводГв, виключення продуктГв, що мютять пурини, щавелеву кислоту (бобовГ, щавель i шпинат), помГрне обмеження Na+, зГ збГльшенням кГлькостГ олужнюючих продуктГв (молочш, овочГ, плоди). Це профГлактична дГета молочно-рослин-ного типу. Обов'язковГ сирнГ, кефГрнГ, молочнГ та фруктовГ розвантажувальнГ днГ. Протипоказане лГ-кування голодом, оскГльки вже в першГ днГ голоду-вання зростае урикемГя з подальшим виникненням нападу подагри.
В лГкувально-превентивному харчуваннГ хворих на ГХ та ожиршня домшуючим принципом е зна-чне обмеження енергетично! цГнностГ (ЕЦ) ращону. Як правило, за вираженого ожиршня ЕЦ знижують на 40 % вГд фГзюлопчно! норми, а залежно вГд ефективностГ лГкування ЕЦ зменшують до 30 % або збГльшують до 50 %.
Принципи побудови дГетичного рацГону при ГХ з АО зводяться до призначення малокалорГйно! (ре-дукуючо!, обмежувально!) дГети, з обмеженням у ращош простих вуглеводГв, зменшенням частки жирГв тваринного походження та збГльшенням !х рослин-но! частки; призначення некалоршно!, але значно! за об'емом !жг (сирГ овочГ, фрукти); багаторазове (до 6 разГв на добу) харчування, уникання продуктГв, що збуджують апетит; зменшення споживання рГдини й солГ; проведення розвантажувальних дшв. До рацГону необхГдно вводити й достатню юльюсть бГлкГв рослинного походження (страви з квасолГ, гороху, сочевищ, со!). ВуглеводГв у рацГонГ хворого з АО повинно бути не бГльше 2—3 г на 1 кг рекомендовано! МТ, переважно це овочГ, яю мютять склад-ш вуглеводи. Обмеження стосуеться в першу чергу простих вуглеводГв, паралельно з цим необхГдно ю-
тотно зменшити i вживання складних вуглеводГв — хлГбобулочних виробГв, картоплГ, каш та страв Гз бо-рошна. Продукти також повиннГ бути переважно з низьким та середнГм Г1. ЖирГв хворим на ГХ з АО бажано вживати щодня 70—105 г, 20—25 г Гз яких ста-новлять рослинш олп. ДГета хворим призначаеться пожиттево, пацГент мае дотримуватися режиму харчування, вести харчовий щоденник, перекусГв при цьому слГд уникати. Розвантажувально-дГетична терапГя при ГХ i АО: хворим слГд рекомендувати ri-покалорийнГ (800 ккал) i спецГальнГ контрастнГ дГети (1000-1300 ккал):
1. Яблучний день (1,5 кг яблук по 300 г 5 разГв на добу).
2. Рисово-компотний день (аналогичний дГетГ Кемпнера).
3. Салатний день (1,2-1,5 кг св1жих овочГв i фруктГв Гз рослинною олГею — по 200-250 г салату без солГ 4-5 разГв на добу).
4. Гарбузовий день (1,5 кг стиглого гарбуза) [2, 4, 15, 26, 35].
Лкувально-превентивне харчування при ГХ з АО i ЦД 2-го типу: призначають Гзокалоршш (1800— 2500 ккал) i на коротю термши гшокалоршш (600800 ккал) рацюни. Частка бГлка становить 1,5-2,0 г на 1 кг МТ залежно вщ вГку, ФА, стану нирок, з них 60 % — тваринний бГлок (бГле м'ясо, риба, яйця, меншою мГрою — молочш продукти), 40 % — рос-линний (гречана, вГвсяна крупи, жовтий рис, ви-сГвковий хлГб, макарони з твердих сортГв пшеницГ, прюне тГсто з борошна 2-го сорту). Частка жирГв з урахуванням ФА — вщ 1,5 до 2,2 г на 1 кг МТ, Гз них 75-80 % — тваринних, 12-15 г — омега-3 поль ненасичених жирних кислот (оселедець, скумбрГя, лосось тощо), рослинних олш — 1-2 столовГ ложки. ДГета мае бути збагаченою вгтамшами групи В, С, хромом, карнГтином, таурином, лГпоевою кислотою. У цих хворих також використовуються адапто-ваш Mediterranean та DASH-дГети, дГети Polymeal, Omni Heart, клГнГки Майо, Weight Watchers, що, крГм вагокорегуючих ефектГв, мають протизапальну активнють, знижуючи рГвнГ С-реактивного протешу та цитокшГв [35, 37, 40].
У хворих вищеназваних категорш можуть вико-ристовуватися коротким термшом за умов усклад-неного перебГгу ГХ та при ii поеднаннГ з АО, 1ХС, ХСН спецГальнГ дГети (калГева, магшева), розван-тажувально-дГетична терапГя, дГети Яроцького, Кемпнера, Джордано, Харвата, Марюта, Шрота, Десмона, Празького шституту косметологи. У сана-торно-курортних та амбулаторних умовах особам Гз ГХ та АО можна проводити одно- i триденне голо-дування, використовувати редукованГ дГети (очкову, голлГвудську дГети, дГети вшськово-повгтряних сил США, АткГнса, БантГнга, Мендена, Граддока, Ют-кГна, Дональдсона). У стащонарах пацГентам з АО або ЦД слщ призначати дГету № 3, яку рекоменду-ють при гшертрофГчнш конституци. Цим пацГентам також корисш низьковуглеводнГ дГети АткГнса,
кремлiвська, харчування за Монтшьяком (роздГльне харчування), низьковуглеводна жирна дieта LCHF, монодieти (гречана, яечна), низькожировi дieти, ба-гаторазове харчування. ЕЦ рацюну i склад нутрГен-тiв визначаються трофологiчним статусом пацieнта [5, 11, 22, 35].
Лкувально-превентивне харчування при ГХ з АО з порушеннями лтдного обмшу: використовують дieти Omni Heart, TLC, LCHF, Оршша, DASH, Карелля, середземноморську, клтки Майо. Показано змен-шення ЕЦ рацiону на 10—15 %, шляхом зниження споживання жирiв i легкозасвоюваних вуглеводiв. Один день щотижня слiд робити розвантажуваль-ним (яблучна дieта, сирна тощо). Дieта повинна бути багата св1жими овочами та фруктами (салати, пюре), що мютять пектин, який перешкоджае всмокту-ванню ХС. Бобовi (квасоля, горох, сочевиця, соя) мiстять клггковину, яка пiдсилюе роботу кишечника, виводить зайву кшьюсть ХС iз фекалiями. ïжа повинна бути багата на вггамши C, А, Е, яю змщню-ють судинну стшку (цитруси, шипшина, чорна смородина, зелень). Вггаеться вживання морепродуктiв, хлiба з крупи (мiстить йод, магнш). Солi в рацiонi повинно бути до 3—5 грамiв [5, 12, 18, 22, 41].
Дieта при дислтдеми та 1ХС: ЕЦ вщповщно до витрат; необх1дне збiльшення частки омега-3 жирних кислот до 15 г на добу; обмеження простих вуг-леводiв, особливо легкозасвоюваних; виключення трансжирiв; обмеження незбалансованого ХС (мо-лочний жир, ол1я, твердий сир); збшьшення клгг-ковини; необхщш контроль за вживанням кухонно! солц збiльшення споживання солей магнiю, калго, йоду, селену, цинку, хрому, ванадш; дiета повинна бути багата на вггамши, особливо С, антиоксидан-ти; збалансована за кислими й лужними валентностями; збагачена лшотропними факторами.
Дieта Polymeal запропонована д-р Oscar Franco та колегами (Медичний центр Роттердамського уш-верситету, Нщерланди). Вона спрямована на зниження КВР, збшьшення тривалостГ життя. За дани-ми дослщжень, на фош дiети в 50-рГчних чоловГкГв тривалiсть життя зростае на 6,6 року, час життя без серцево-судинних захворювань — на 9,0 року, що дозволяе вщстрочити розвиток серцево-судинно! патологИ на 2,4 року. У жшок щ цифри становлять 4,8; 8,1 та 3,3 року вщповщно. Зразок меню: споживання риби (114 г/добу), а також 150 мл вина, 100 г темного шоколаду 4 рази на тиждень, 400 г ФруктГв i овочГв, 2,7 г св1жого часнику, 68 г мигдальних горь хГв щодня. ДГета Polymeal суттевих недолЫв не мае i легко поеднуеться з традицшною шею.
Дieта Omni Heart запропонована Clinical Trials Results: Omni Heart Feeding Study, ïï дотримання дозволяе на 20—30 % знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань у розрахунку на найближш 10 роив. У першу чергу така дГета повинна призна-чатися тим, хто страждае на ГХ i передгшертензш. Також вона допомагае позбавитися вщ зайвоï МТ, пГдвищити захист вщ ЦД 2-го типу та деяких ввддв
онколопчних захворювань. Суть ще'г моделi харчування полягае в низькому bmîctî шкiдливих насиче-них жирiв (не бшьше 7 % вiд усього ращону), солей Na+ (не бгльше 2300 мг) i цукру (2—5 чайних ложок на день для жшок i чоловтв вiдповiдно), а також у розширенш споживання продукпв, багатих каль ем (4700 мг), магшем (500 мг), кальцiем (1200 мг), i клгтковини (30 г). Дозволяеться до 11 порцiй pi3ro-манiтних продуктiв на день [18, 32].
Дieта Dean Ornish (MD, Preventive Medicine Research Institute in Sausalito, California) спрямова-на на ютотну реверсш порушень лiпiдного обмшу, ознак 1ХС, атеросклерозу, а також корекщю МТ. Не рекомендованi: вуглеводш продукти бiлого кольо-ру (пшеничне борошно вищого Гатунку й вироби з нього, цукор, рис); вс види м'яса й риби; вс види масла, маргарину й майонезу; сири, сметана, вершки та iншi жирш молочнi продукти; авокадо й мас-лини; насiння й горгхи; яечнi жовтки; гострi соуси i приправи; а також будь-яю продукти, у яких на одну порщю припадае понад 2 г жиру. За 30 дшв на такому режимi харчування МТ зменшуеться на 3—5 кг, даний ращон рекомендують для осiб iз високим рiв-нем ХС, хворим на ЦД, при захворюваннях серця i як профшактичний захiд при обтяженому спадково-му анамнезi. Недолжи дiети: необхiднiсть точного розрахунку кшькосп жирiв, вуглеводiв i бiлкiв, ХС i поживних речовин. За час дотримання дiети в ор-гашзм надходить мiнiмальна кiлькiсть жирних кислот, що може призвести до дефщиту вгтамшу В12, бiлка i залiза. Дiетологи радять дотримуватися ïï не бiльше 2 мiсяцiв [5, 46].
TLC-diema (Therapeutic Lifestyle Сhаngеs) запропонована National Cholesterol Education Program, спрямована на реверсго порушень лшщного обмiну, 1ХС, атеросклерозу, зниження МТ. Мае л^валь-ний характер. Дiета призводить до зниження КВР, ускладнень ГХ i 1ХС, а також допомагае тдтриму-вати фiзичну форму. Пацiентам легко дотримуватися дiети, суттевих недолiкiв вона не мае. Вiрогiдних даних про можливий негативний вплив дiети TLC на оргашзм людини не отримано, вона вважаеться безпечною i для дгтей [22, 34].
Деякий дисонанс у перелж превентивних хар-чових ращошв вносить diema LCHF(Low Carb High Fat) — низьковуглеводна жирова дiета, що мае за мету зниження споживання вуглеводiв i збгльшен-ня споживання продуктiв, що мютять бглок (м'ясо, риба, бобовi, сир). Така система харчування сфор-мувалася бгльше нiж 10 рокiв тому у ШвецИ. Саме там медики вперше вiдмовилися вiд iдеï, що жири небезпечнiшi i шкiдливiшi за вуглеводи. Пащентам слщ уникати: цукру i його штучних замiнникiв; со-лодощiв (шоколад, торти, булочки, тютечка, моро-зиво, сухi снiданки, цукерки, соки, газоваш солодкi напог); крохмальумюних продуктiв (чорний i бший хлiб, макароннi вироби, рис, картопля, чшси, кашi, мюслi тощо), маргарину; пива; фрукпв iз високим умiстом цукру; сухофрукпв.
Дiema клшки Майо розроблена в Америщ, м. Ро-честер, штат Мшнесота. Програма схуднення Грун-туеться на харчовiй пiрамiдi здорово'1 ваги клiнiки Майо, вiдповiдно до яко'г складаеться план харчування та ФА. Дiета клiнiки Майо сприяе зниженню МТ пiсля першого двотижневого етапу на 3—4,5 кг. Дiета також знижуе ризик розвитку ГХ i ЦД 2-го типу. Пащенту слщ позбавитися 5 шкщливих зви-чок: не дивитися телевiзор пiд час ][ж1, проводити перед ним не бгльше часу, нiж витрачаеться на фь зичнi вправи; не юти глюкозу (цукор), о^м пег, що знаходиться у фруктах у природному виглядц перекушувати мiж прийомами 1[ж1 тшьки овочами або фруктами; обмежити вживання м'яса й молочних продукпв; не юти в кафе i ресторанах ту гжу, яка не вщповщае плану харчування. Виробити корисш звички: юти на снщанок здорову гжу й не переща-ти; вживати овочi i фрукти не менше 3—4 разiв на добу; юти цiльнозерновi продукти, хлiб i продукти з борошна грубого помелу, продукти, що мютять необхвдш полшенасичеш жири, наприклад мас-линову олiю й горiхи; ходити пiшки або займатися фiзкультурою не менше 30—60 хвилин щодня. До-тримуватися правил: вести щоденник харчування i щоденник занять фiзичними вправами; юти переважно свiжi продукти; записувати сво'х щоденнi цiлi.
Дiema Агастона, абоШвденний пляж (South Beach), запропонована i розроблена американським кардю-логом Артуром Агастоном. Вона досить проста, до-зволяе схуднути i зберегти МТ. Негативних сторш у цiеï ддети практично немае. Людям iз деякими тяжкими формами захворювань не варто бездумно дотримуватися ще'х дiети. Не пщйде вона й тим, хто не уявляе свого життя без солодощiв. Дiета досить дорога i складна для наших умов, тому що Грунтуеться на важкодоступних продуктах (крабове м'ясо, манго тощо). Приготування "1ж1 займае багато часу.
Дiema вaгоспосmерiгaчiв (Weight Watchers) з'яви-лася в 1960-х роках. Спочатку це було поеднання дiети, фiзичних вправ та психологiчноï пщтримки. Ця дiета заснована на пщрахунку балiв, iï основний принцип — вставати з-за столу з легким вщчуттям голоду. Кожному продукту залежно вщ калорiйностi, жирностi, умiсту клгтковини й розмiру порцй при-суджуеться певна кiлькiсть пунктiв. Вагоспостерiга-чi розробили рiзноманiтнi меню, у магазинах можна купити 1х готовi страви та продукти для приготування. Шсля перших трьох тижнiв втрата МТ становить приблизно 800 г на тиждень. Спосiб не можна назвати радикальним, осктльки вiн дозволяе багато продукпв, категорично заборонених в шших дiетах [8, 26].
Перспективною методикою для хворих на ГХ з АО та високого КВР е MEDFICTS — скриншг хар-чових жирiв iз визначенням ретестовох надiйностi й вщносно'х дiйсностi перелiку зображень або таблищ жирних нутрiентiв (м'ясо, яйця, молочш продукти, смажена 1жа, жири у випiчцi, напiвфабрикатах, закусках) [31, 42]. Останшм часом також викорис-товують методики, що спрямоваш на модифiкацiю
кишково1 мжробюти у хворих на ГХ з ожиршням та 1х персошфжоване харчування за генотипом.
Таким чином, рацГональне харчування при ГХ з АО й порушеннями вуглеводного, лшщного та пу-ринового обмГнГв високого або дуже високого КВР повинно Грунтуватися на превентивних харчових рацюнах Гз високою ефектившстю та достатньою доказовою базою (низькосольовий варГант дГети DASH при ГХ, АО, ЦД 2-го типу, дГети Д. Оршша, TLC, MIND, Omni Heart за умов 1ХС, адаптоваш дг-ети Mediterranean, Polymeal, клГнГки Майо, Weight Watchers при АО та ЦД 2-го типу, зГ значним обме-женням ЕЦ ращону i частки вуглеводГв, особливо легкозасвоюваних, Гз низьким i середнГм Г1, зГ збГль-шеною часткою омега-3 жирних кислот, виключен-ням трансжирГв, збГльшенням клГтковини, солей магнГю, калш, йоду, цинку, селену, хрому, ванадш, мщ, обмеженням NaCl, зменшенням частки гшер-фагГчних страв), що призводить до гальмування хар-чово! залежностГ та формування здорових харчових звичок. ДГета мае бути багатою на вГтамГни, особливо A, C, E, Р, РР, В2, В6, включати лГпотропнГ фак-тори, антиоксиданти, бути збалансованою за кис-лими та лужними валентностями. ХворГ на ГХ з АО повинш отримати зрозумГлГ й простГ рекомендаци щодо застосування дГети з акцентом на певних ну-трГентах, вживання яких асоцГйоване зГ зниженням АТ, рГвшв глюкози, ХС, МТ та загального та додат-кового КВР. Незважаючи на мГльйони доларГв, ви-траченГ на популярнГ комерцГйнГ дГети, данГ про 1х ефективнГсть поки що суперечливГ й недостатнГ для того, щоб стверджувати 1х переваги та користь.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при пГдготовцГ дано1 статтГ.
Список лператури
1. Наказ МОЗ Украти eid 29.10.2013року № 931 «Про удосконалення оргашзаци лкувального харчування та ро-боти дieтологiчноi системи e Укра'Ш» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20131029_0931.html
2. Наказ МОЗ Украти eid 14.01.2013 № 16 «Мето-дичш рекомендаци для лiкарie загальноi практики — d-мейног' медицини з приводу консультування пацieнтie щодо основних засад здорового харчування» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20130114_0016.html
3. Наказ МОЗ Украши eiд 24.05.2012 року № 384 «Ар-терiальна гiпертензiя». Оновлена та адаптована клЫчна настанова, заснована на доказах, 2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20120524_384.html
4. Рекомендаци Украгнськог' асощаци дieтологie хворим з тдвищенням АТ[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uda.in.ua
5. [No authors listed]. Ornish, Pritikin get Medicare okay for cardiac rehab//Harv. Heart. Lett. — 2010. — Vol. 21(4). — P. 7.
6. Aaron K.J., Sanders P.W. Role of dietary salt and potassium intake in cardiovascular health and disease: a review of the evidence//Mayo Clin. Proc. - 2013. - Vol. 88(9). - P. 987-995.
7. Ando K.., Kawarazaki H., Miura K. [et al.]. Report of the Salt Reduction Committee of the Japanese Society of Hypertension. 1. Role of salt in hypertension and cardiovascular diseases// Hypertens. Res. - 2013. - Vol. 36(12). - P. 1009-1019.
8. Atallah R., Filion K.B., Wakil S.M. [et al.]. Long-Term Effects of4 Popular Diets on Weight Loss and Cardiovascular Risk Factors: A Systematic Review of Randomized Controlled Trials [EneKmpomuü pecypc]// Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes. -2014. - PexuM docmyny: http://circoutcomes.ahajournals.org/ content/early/2014/11/11/CIRC0UTC0MES.113.000723. abstract?sid=7f366d9b-8730-4e48-9f97-202e90aa886f
9. Azadbakht L., FardN.R., Karimi M. [et al.]. Effects of the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) eating plan on-cardiovascular risks among type 2 diabetic patients: a randomized crossoverclinical trial//Diabetes Care. - 2011. - Vol. 34(1). -P. 55-57.
10. Bavikati V.V., Sperling L.S., Salmon R.D. [et al.]. Effect of comprehensive therapeutic lifestyle changes on prehyperten-sion // Am. J. Cardiol. - 2008. - Vol. 102(12). - P. 1677-80. doi: 10.1016/j.amjcard.2008.08.034.
11. Caminhotto Rde O, Fonseca F.L., Castro N.C. [et al.]. Atkins diet program rapidly decreases atherogenic index of plasma in trained adapted overweight men // Arch. Endocrinol. Metab. - 2015. - Vol. 59(6). - P. 568-71. doi: 10.1590/23593997000000106.
12. Chiu S., Bergeron N, Williams P.T. [et al.]. Comparison of the DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension) diet and a higher-fat DASH diet on blood pressure and lipids and lipoproteins: a randomized controlled trial/Chiu S., Bergeron N, Williams P.T. [etal.]//Am. J. Clin. Nutr. - 2016. - Vol. 103(2). -P. 341-7. doi: 10.3945/ajcn.115.123281.
13. Dorner T.E., Genser D., Krejs G. et al. Hypertension and nutrition. Position paper of the Austrian Nutrition Society // Herz.. - 2013. - Vol. 38(2). - P. 153-162.
14. EckelR.H. 2013 AHA/ACC Guideline on Lifestyle Management to Reduce Cardiovascular Risk/Eckel R.H., Jakcic J.M., Ard J.D. et al. // JACC. - 2013. - Vol. 67, № 25. - P. 2960-84.
15. Eilat-Adar S, Sinai T., Yosefy C, Henkin Y. Nutritional recommendations for cardiovascular disease prevention // Nutrients. - 2013. - Vol. 5(9). - P. 3646-3683.
16. Esposito K'., Chiodini P., Maiorino M.I. et al. Which diet for prevention of type 2 diabetes? A meta-analysis of prospective studies//Endocrine. - 2014. - Vol. 47(1). - P. 107-116.
17. Frank A.P. JAMA Patient Page. Dietary Guidelines for Americans-Eat Less Sugar / Frank A.P., Clegg D.J. // JAMA. -2016. - Vol. 315(11). doi: 10.1001/jama.2016.0968.
18. Gadgil M.D., Appel L.J., Yeung E. [et al.]. The effects of carbohydrate, unsaturated fat, and protein intake on measures of insulin sensitivity: results from the OmniHeart trial // Diabetes Care. - 2013. - Vol. 36(5). - P. 1132-1137.
19. Heilmeyer P., von Bibra H. Diastolic heart failure treated by diet// Dtsch. Med. Wochenschr. - 2016. - Vol. 141(2). -P. 121-4. doi: 10.1055/s-0041-109122.
20. Hinderliter A.L., Babyak M.A., Sherwood A., Blumenthal J.A. The DASH diet and insulin sensitivity // Curr. Hyper-tens. Rep. - 2011. - Vol. 13(1). - P. 67-73.
78
Apтepiaльнa гiпepтeнзiя, p-ISSN 2224-1485, e-ISSN 23G7-1G95
N2 1(51^2G17
21. Hoffman R. Can the paleolithic diet meet the nutritional needs of older people? [Електронний ресурс] // Maturitas. — 2016. — Режим доступу: pii: S0378-5122(16)30222-5. doi: 10.1016/j.maturitas.2016.09.005.
22. Hosseinpour-Niazi S., Mirmiran P., Hedayati M., Azizi F. Substitution of red meat with legumes in the therapeutic lifestyle change diet based on dietary advice improves cardiometa-bolic risk factors in overweight type 2 diabetes patients: a crossover randomized clinical trial // Eur. J. Clin. Nutr. — 2015. — Vol. 69(5). — P. 592-7. doi: 10.1038/ejcn.2014.228.
23. Hummel S.L., Seymour E.M., Brook R.D. [et al.]. Low-sodium dietary approaches to stop hypertension diet reduces blood pressure, arterial stiffness, and oxidative stress in hypertensive heart failure with preserved ejection fraction // Hypertension. —
2012. — Vol. 60(5). — P. 1200-1206.
24. Levitan E.B., Lewis C.E., Tinker L.F. et al. Mediterranean and DASH diet scores and mortality in women with heart failure: The Women's Health Initiative // Circ. Heart Fail. —
2013. — Vol. 6(6). — P. 1116-1123.
25. Lima S.T. Dietary approach to hypertension based on low glycaemic index and principles of DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension): a randomised trial in a primary care service/ Lima S.T., da Silva Nalin de Souza B., Franga A.K.., Salgado Filho N, Sichieri R. // Br. J. Nutr. — 2013. — Vol. 110(8). — P. 1472-1479.
26. Madigan C.D., Daley A.J., Lewis A.L. [et al.]. Which weight-loss programmes are as effective as Weight Watchers(R): non-inferiority analysis // Br. J. Gen. Pract. — 2014. — Vol. 64(620). — P. e128-36. doi: 10.3399/bjgp14X677491.
27. Massimo F. Piepoli, Arno W. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dx.doi. org/10.1093/eurheartj/ehw106 2315-2381
28. Marcason W. What Are the Components to the MIND Diet?// J. Acad. Nutr. Diet. — 2015. — Vol. 115(10). — P. 1744. doi: 10.1016/j.jand.2015.08.002.
29. Martinez-Gonzalez M.A., Martin-Calvo N. Mediterranean diet and life expectancy; beyond olive oil, fruits, and vegetables // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. — 2016. — Vol. 9(6). — P. 401-407.
30. Medina-Remon A., Vallverdu-Queralt A., Arranz S. [et al.]. Gazpacho consumption is associated with lower blood pressure and reduced hypertension in a high cardiovascular risk cohort. Cross-sectional study of the PREDIMED trial // Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. — 2013. — Vol. 23(10). — P. 944-952.
31. Mochari H., Gao Q., Mosca L. Validation of the MED-FICTS dietary assessment questionnaire in a diverse population // J. Am. Diet Assoc. — 2008. — Vol. 108(5). — P. 817-22. doi: 10.1016/j.jada.2008.02.021.
32. Molitor J, Brown I.J., Chan Q. [et al.]; INTERMAP Research Group. Blood pressure differences associated with Optimal Macronutrient Intake Trial for Heart Health (OMNIHEART)-like diet compared with a typical American Diet // Hypertension. — 2014. — Vol. 64(6). — P. 1198-1204.
33. Moore-Schiltz L. Dietary intake of calcium and magnesium and the metabolic syndrome in the National Health and Nutrition Examination (NHANES) 2001—2010 data / Moore-Schiltz L, Albert J.M., Singer M.E. et al. // Br. J. Nutr. — 2015. — Vol. 114(6). — P. 924-935.
34. Ooi E.M., Lichtenstein A.H, Millar J.S. [et al.]. Effects of Therapeutic Lifestyle Change diets high and low in dietary fish-derived FAs on lipoprotein metabolism in middle-aged and elderly subjects// J. Lipid. Res. — 2012. — Vol. 53(9). — P. 1958-67. doi: 10.1194/jlr.P024315.
35. Park Y.M., SteckS.E., Fung T.T. [etal.]. Mediterranean diet, Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) style diet, and metabolic health in U.S. adults [Електронний ресурс] // Clin,. Nutr. — 2016. — Режим доступу: S0261-5614(16)30217-5. doi: 10.1016/j.clnu.2016.08.018.
36. Root M.M., Dawson H.R.. DASH-like diets high in protein or monounsaturated fats improve metabolic syndrome and calculated vascular risk // Int. J. Vitam. Nutr. Res. — 2013. — Vol. 83(4). — P. 224-231.
37. Roussell M.A., Hill A.M., Gaugler T.L. [et al.]. Effects of a DASH-like diet containing lean beef on vascular health // J. Hum. Hypertens. — 2014. — Vol. 28(10). — P. 600-605.
38. Salehi-Abargouei A., Maghsoudi Z., Shirani F., Aza-dbakht L. Effects of Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH)-style diet on fatal or nonfatal cardiovascular diseases — incidence: a systematic review and meta-analysis on observational prospective studies// Nutrition. — 2013. — Vol. 29(4). — P. 611-618.
39. Schwingshackl L., Hoffmann G. Diet quality as assessed by the Healthy Eating Index, the Alternate Healthy Eating Index, the Dietary Approaches to Stop Hypertension score, and health outcomes: a systematic review and meta-analysis of cohort studies // J. Acad. Nutr. Diet. — 2015. — Vol. 115(5). — P. 780-800.
40. Shirani F., Salehi-Abargouei A., Azadbakht L. Effects of Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet on some risk for developing type 2 diabetes: a systematic review and me-ta-analysis on controlled clinical trials // Nutrition. — 2013. — Vol. 29(7-8). — P. 939-947.
41. Valente E.A., Sheehy M.E., Avila J.J. [et al.]. The effect of the addition of resistance training to a dietary education intervention on apolipoproteins and diet quality in overweight and obese older adults // Clin. Interv. Aging. — 2011. — Vol. 6. — P. 235-241.
42. Wenhold F.A., MacIntyre U.E., Rheeder P. Reliability and validity of a modified MEDFICTS dietary fat screener in South African schoolchildren are determined by use and outcome measures // J. Acad. Nutr. Diet. — 2014. — Vol. 114(6). — P. 870-80. doi: 10.1016/j.jand.2014.01.005.
43. Wexler R.., Pleister A., Raman S.V., Borchers J.R. Therapeutic lifestyle changes for cardiovascular disease // Phys. Sportsmed. — 2012. — Vol. 40(1). — P. 109-115.
44. WGO Global Guideline Obesity, © World Gastroenterology Organization, 2009 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. worldgastroenterology. org/UserFiles/file/guide-lines/obesity-russian-2009.pdf
45. Whayne T.F. Jr, Maulik N. Nutrition and the healthy heart with an exercise boost // Can. J. Physiol. Pharmacol. — 2012. — Vol. 90(8). — P. 967-976.
46. Willcox D.C., Scapagnini G., Willcox B.J. Healthy aging diets other than the Mediterranean: a focus on the Oki-nawandiet// Mech. Ageing Dev. — 2014. — Vol. 136-137. — P. 148-162.
Отримано 29.12.2016 ■
Милославский Д.К., Коваль С.М., Снегурская И.А., Старченко Т.Г., Божко В.В. ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Рекомендации экспертных групп, превентивные коммерческие пищевые рационы
с доказанной эффективностью и нутриенты, которые показаны пациентам с гипертонической болезнью и ожирением высокого кардиоваскулярного риска
Резюме. В обзоре рассматриваются вопросы и перспективы превентивного питания при гипертонической болезни на фоне алиментарного ожирения, роль и место отдельных нутриентов в диетах, рекомендованных пациентам с гипертонической болезнью и ожирением высокого кардиоваскулярного риска и ишемической болезнью сердца, дислипидемиями, нарушениями углеводного и пуринового обменов. Комментируются американские и украинские рекомендации по питанию и модификации образа жизни, результаты многоцентровых исследований при гипертонической болезни и ожирении, европейские диетические рационы с доказан-
ной эффективностью (диета DASH, Mediterranean Diet, MIND, TLC, Д. Орниша, диеты Polymeal, Omni Heart, клиники Майо, Paleolithic diet, Weight Watchers, диеты LCHF, South Beach, методика MEDFICTS — скрининг пищевых жиров), особенности их назначения при гипертонической болезни, ожирении, сахарном диабете 2-го типа, атеросклерозе, приводятся краткие рекомендации по расширению физической активности у данной категории пациентов.
Ключевые слова: превентивные пищевые рационы; рекомендуемые нутриенты; гипертоническая болезнь; ожирение; высокий кардиоваскулярный риск
D.K. Miloslavsky, S.N. Koval, I.A. Snegurska, T.G. Starchenko, V.V. Bozhko
State Institution «Institute of Therapy named after L.T. Mala of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
Expert groups' recommendations, preventive commercial food rations with proven efficacy and nutrients prescribed for patients with essential hypertension and obesity at high cardiovascular risk
Abstract. This review considers the issues and prospects of the preventive nutrition in the essential hypertension on the background of alimentary obesity, the role and place of certain nutrients in diets recommended for patients with hypertension and obesity at high cardiovascular risk, with ischemic heart disease, dyslipidemia, disturbances of carbohydrate and purine metabolism. The American and Ukrainian guidelines on the diet and lifestyle modification, the results of multicenter researches on hypertension and obesity were commented, as well as the
European diets with proven efficacy (DASH diet, Mediterranean diet, TLC, MIND, D. Ornish diet, polymeal, OmniHeart diet, the Mayo Clinic diet, Paleolithic diet, Weight Watchers diet, LCHF diet, South Beach diet, MEDFICTS dietary fat screener), features of their use in hypertension, obesity, diabetes mellitus type 2, atherosclerosis, short recommendations on increased physical activity in these patients. Keywords: preventive nutritional rations; recommended nutrients; essential hypertension; obesity; high cardiovascular risk
