CC BY
32
УДК 616.12-008.331.1-08:615.874.2 DOI: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130565
Милославський Д.К., Коваль С.М., Сн'!гурська 1.О., Старченко Т.Г., Божко В.В., Юшко К.О., Щенявська О.М.
ДУ «Нацюнальний 1нститут терапП ¡мен1 Л.Т. МалоÏНАМН Укра'ни», м. Харк1в, Украна
Модифкащя способу життя та Aie^4He харчування хворих на артeрiальну ппертенз^ у поеднанш з цукровим дiабeтом: рекомендацп европейських консeнсусiв та реалп життя (огляд лiтeратури)
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(2):182-193. doi: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130565
Резюме. В оглядi наведено дан закордонной' та в'тчизняно)' лтератури, рекомендацп свтових консенсу-cíb 2016-2018 рр. щодо особливостей модифкацп способу життя, корекцн вживання алкоголю, в'щмови в'щ палння, пщвищення ф'зичноï активност'1, детичного харчування, превентивних властивостей окремих ну-тр'ент'в, характеристики харчових рацю^в з доведеною ефективн'ютю у хворих на артер'альну ппертенз':ю з порушеннями вуглеводного обмну.
Ключовi слова: артер'альна ппертенз'я; цукровий дабет; модифiкацiя способу життя; рекомендацп cbí-тових консенсусв; огляд
CD ■ Fl ® Огляд л^ератури
/Literature Review/
International Journal of endocrinology
Роботу виконано в рамках НДР вiддiлу артерiаль-но1 гтертони ДУ «Нацюнальний шститут терапи iм. Л.Т. Мало1 НАМН Украни» «Розробити способы профлактики прогресування гтертензивного серця у хворих на гтертотчну хворобу з ожиршням на осно-вi вивчення молекулярно-генетичних, гуморальних I структурно-функщональних факторiв» (2017—2019).
Профшактичш заходи серед хворих на артерь альну гшертензго (АГ) у поеднанш з порушеннями вуглеводного обмшу (ПВО) включають в себе модифжацго способу життя (МСЖ), контроль та корекщю фактор1в ризику (ФР) захворювань, пщвищення медично! осв1ченост1 пащенпв щодо сво!х захворювань. Заходи щодо МСЖ спрямоваш на по-кращення якост1 та тривалосп життя хворого, до-сягнення цшьових р1вшв артер1ального тиску (АТ), глжемп, гальмування шсулшорезистентност1 (1Р) через зниження маси тша (МТ), пщвищення ф1зич-но! активност1 (ФА), втшення засад рац1онального харчування, усунення зловживання алкоголем, бо-ротьбу з тютюнопалшням, пщвищення стшкосп
пацieнтiв до стресових ситуацш i психоемоцiйного навантаження [1—4].
МСЖ пацieнта е одним з найважливших на-прямкiв у лжуванш та профiлактицi АГ, що вкрай необхiдно як для контролю АТ, так i впливу на ме-таболiчнi порушення, що супроводжують АГ (аль ментарне ожирiння (АО), цукровий дiабет (ЦД), дислiпiдемiя, метаболiчний синдром (МС)). МСЖ (lifestyle modification, lifestyle management, lifestyle changes) згщно з переважною бiльшiстю европейських i украшських рекомендацiй та настанов — обов'язковий етап заraльноï стратеги ведення пацiентiв i3 хронiчними нешфекцшними захворю-ваннями, насамперед такими як АГ у поеднанш з ЦД. Цей термш поряд iз поняттям «нефармаколо-гiчне л^вання» (nopharmacologic treatment) став широко використовуватись наприкiнцi ХХ сторiч-чя пiсля низки епщемюлопчних дослiджень, обго-ворюватися в американських рекомендацiях Joint National Comity (JNC) V-VIII переглядiв. МСЖ при низькому та помiрному ступенях кардюваскулярно-го ризику (КВР) у конкретного хворого може бути
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Милославський Дмитро Кирилович, кандидат медичних наук, старший науковий ствробгтник вщдшу артерiальноï гiпертонíí, ДУ «Нацiональний шспитут терапи iмен¡ Л. Т. МалоТ НАМН Украши», пр. Л. Мало!', 2а, м. Харш, 61039, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Dmitry Miloslavsky, PhD, Senior Research Fellow at the Department of hypertension, State Institution "L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Science of Ukraine'; L. Malaya Ave., 2a, Kharkiv, 61039, Ukraine; e-mail: [email protected]
як основним методом л1кування, так i пщфунтям для медикаментозного лiкування при високому та дуже високому КВР. У широкому розумшш МСЖ спрямована на корекщю модифiкованих ФР серце-во-судинних захворювань (ССЗ) та е надiйним ш-струментом первинно! (в ос1б i3 ФР та !х родичiв), вторинно! (у пацiентiв, яю вже хворiють) та третин-но! (запобiгання ускладненням) профГлактики серед хворих на АГ у поеднанш з ПВО [5—13].
Рекомендацií, накази, настанови
Для европейщв основнi Где! щодо МСЖ, правильного харчування, лжвщащ! гшодинамп роз-робленi та викладеш у European Guidelines on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (2016), Dietary Guidelines for Americans (2015), «Ке-рГвнищв з модифжащ! способу життя для зни-ження серцево-судинного ризику» (2013), Dietary Guidelines About Sugar, Food Based Dietary Guidelines in Europe (2009), зб1рнику м1жнародних стандарпв 1з харчових продукпв Codex Alimentarius, рекомен-дац1ях Мiжнародного комiтету дiетичних асоцiацiй (ICDA), Асощацп дiетологiв Укра!ни (UDA) [14]. Громадянам ус1х в1кових категорiй також запропо-новано виконання Рекомендацiй 1з ф1зично! актив-ност1 для покращення здоров'я та зменшення КВР (Compendium of Physical Activities). У звя'зку 1з сут-тевим помолодшанням АГ i ЦД розроблеш та втГлеш рекомендацп бвропейського товариства гiпертензГi «Контроль високого артерiального тиску у дГтей та пщлггк1в» (2016). На початку 2018 року вийшли рекомендацп Американсько! д1абетично! асоцiацГi (ADA) Standards of medical care in diabetes — 2018. З метою покращання ситуацп в Укра!ш затвердже-но накази Мшстерства охорони здоров'я (МОЗ) № 931 вщ 29.10.2013 р., № 16 вщ 14.01.2013 р., № 384 вщ 24.05.2012 р., № 384 «Артер1альна гшертенз1я» з1 змшами у 2016 р., Рекомендаций UDA хворим гз пщ-вищенням АТ та гшерглжем1ею [14—29].
Доказова база та досл^ження
К1нець ХХ — початок ХХ1 стол1ття ознамену-валися низкою великомасштабних епщемюлопч-них (Framingham Study, П1вн1чно-Карельський, Л1онський проекти) i фармаколопчних (DASH, TROPHY, UKPDS, ACCORD, ADVANCE, ASCOT, PREAMI, EUROPA, PROGRESS, ONTARGET, DIAL, SENIORS, LIFE) дослщжень, яю сприяли створенню доказово! бази з питань первинно! та вторинно! профГлактики АГ у поеднанш з ЦД i корекцГ! !х чинникгв ризику. Останн1м десятил1ттям проведено низку епщемюлопчних дослщжень щодо рол1 здорового харчування й окремих нутр1ент1в Гз первинно! профГлактики при АГ, АО, ЦД 2-го типу (OMNI HEART study, Mediterranean Diet, MUFA diet study, ATTICA registry, EPIC, SUN, PREvencion con DIeta MEDiterranea, PREDIMED study). ВГдом1 також до-слщження щодо профГлактики та сприятливих ефек-т1в антиг1пертензивних, антид1абетичних i анорекси-генних препарат1в (KOPS, EPIC, STORM, XENDOS, RIO-EUROPA, RIO-DIABETES, STRATUS US,
ЭКО, АЛМАЗ). Щодо АГ та ЦД 2-го типу - до-слщження Body fat distribution and the risk of type II diabetes mellitus: a case-control study у Лит (2008). Можливють впливу ращонального харчування на nepe6ir компоненпв МС було доведено у дослщжен-нях The Atherosclerosis Risk in Communities Study, TOMHS, DASH, TRIUMPH, ENCORE, DIABRISK-SL, LIPGENE. У 2000—2012 рр. проведено епщемю-лопчш дослiдження з первинно! профiлактики ССЗ щодо ролi здорового харчування, окремих нущен-тiв, фiзично! активностi при АГ i ЦД: Adventist Health Study 2, Nerses Health Study, Health Professionals Folow-up Study, MESA, ELSA-Brasil, SCAPIS [30-41].
У процес дослщження PURE (Prospective Urban Rural Epidemiology) було опитано 135 335 оаб у 18 крашах, якi повинш були самостiйно повiдомити про те, що вони споживали з жею на початку до-слiдження. Дослщники щорiчно спостерiгали за станом протягом приблизно 7,5 року, щоб дiзна-тися, скшьки осiб померло або чи виникли в них рiзнi захворювання. Дослiджуванi були розподглеш на п'ять квiнтилiв залежно вщ кiлькостi вуглеводiв, жирiв i бшюв, спожитих на початку дослiдження. Автори дшшли висновку, що споживання висо-ковуглеводно! rrn було пов'язано з бшьш високим ризиком загально! смертности в той час як загаль-нi жири i окремi типи жирiв були асоцiйованi з нижчою загальною смертнiстю. При цьому люди з найбщшших краш (Бангладеш, Пакистан, 1ндш, Зiмбабве) майже повнiстю (до 80,7 % загально! чи-сельносп калорiй) перебували на вуглеводах iз зер-нових, таких як бший рис. Ця група асоцiювалась з найпршими наслiдками для здоров'я. Результати цього дослщження та переваги низьковуглеводно! rrn над низькожировою дieтою жваво обговорюва-лись на конгресi ESC (2017).
Наприкшщ 2017 р. ADA оновила щорiчнi стан-дарти медично! допомоги хворим на ЦД. 1з 2018 р. стандарти будуть единими рекомендацiями ADA щодо ЦД, замшюючи всi попереднi заяви та по-ложення. Ключовi змiни щодо роздшу 4 («Споаб життя») стосуються харчування та розподглу макро-нутрiентiв. За уявленнями ADA, не iснуе единого щеального розподшу калорiй мiж вуглеводами, жирами й быками для людей iз ЦД. Тому розподгл ма-кронутрiентiв мае бути шдивщуальним, зi збережен-ням загально! калоршносп та метаболiчних цiлей. Роль дiет iз низьким умiстом вуглеводiв у пащенпв, хворих на ЦД, залишаеться нез'ясованою. Незва-жаючи на описаш переваги цих дiет, полiпшення е зазвичай короткостроковими, з часом ефекти !х не збертаються. Провiдним механiзмом МСЖ автори керiвництва вважають навчання пацiентiв методiв самоконтролю при предiабетi та ЦД 2-го типу (рь вень доказовост А). МСЖ е одним iз фундаменталь-них аспектiв лiкування ЦД, що включае пщвищен-ня знань пащенпв щодо питань самоконтролю при захворюванш, дiетотерапiю, розширення ФА, кон-сультування з приводу вiдмови вщ палiння та пси-хологiчну допомогу. Автори вважають, що пащен-ти i система медично! допомоги повинш об'еднати
зусилля, щоб оптимiзувати спосiб життя хворих вщ моменту первинного комплексного медичного об-стеження при встановленнi дiагнозу, впродовж уах подальших оцiнок стану здоров'я i медичних втру-чань, а також тд час оцiнювання ускладнень захво-рювання i приеднання коморбщних станiв з метою пщвищення ефективносп лiкування ЦД загалом (рiвень доказовосп А).
У нацiональних стандартах i рекомендацгях щодо самоосвiти та самоконтролю ЦД мютяться такi по-зицГ!: з метою покращення самоконтролю ЦД шляхом освгти та медично! допомоги пацiентiв всi особи з ЦД повинш брати участь у навчанш самостiйного впливу на захворювання, сприяти реалГзацГ! знань, навичок i вмiнь, необхщних для самоконтролю, самостшного лiкування ЦД, надання допомоги у здшсненш та пiдтримцi необхвдно! поведшки, щодо безперервного самоконтролю як при дiагностицi, хвороби, так i на подальших етапах медичного об-стеження за необхiдностi (рiвень доказовостi В). Основна мета цих дiй — ефективний менеджмент i полiпшення результапв клiнiчного спостережен-ня за станом здоров'я, яюстю життя, що повинш ощнюватися й контролюватися в рамках планових оглядiв (рiвень доказовостi С); самоконтроль освгги i допомоги повинен Грунтуватися на iндивiдуальних особливостях пащента, потребах Г щнностях (рiвень доказовосп А); самоконтроль за освгшю Г програ-ми пГдтримки — необхщш елементи в навчальних планах, щоб уповГльнити або запобГгти розвитку ЦД 2-го типу (рГвень доказовосп В); самоконтроль, самоосвгта та самодопомога можуть покращити ре-зультати, скоротити витрати на захворювання (рь вень доказовосп В), у той же час щ заходи повинш бути адекватно вщшкодоваш трепми особами (рь вень доказовосп Е) [28, 29].
Концепщя алiментарних факторiв ризику
До традицшних факторГв ризику АГ зарахову-ють модифжоваш (надмГрну масу тгла (НМТ), не-ращональне харчування, зловживання алкоголем, палшня, надмГрне споживання солГ, низьку ФА, порушення пуринового, вуглеводного, лшщного обмшу) та таю, що не модифГкуються (спадковють, стать, вж та шшГ). Загальновизнаною е роль над-лишку кухонно! солГ у виникненш АГ. Сгль — хар-чова речовина зГ значним гшертензивним потенщ-алом. Основна кГльюсть солГ надходить в оргашзм з технолопчно обробленими продуктами Г готовими стравами. Для нормалГзацГ! АТ зниження споживання солГ е обов'язковою умовою. Гшертензив-ний ефект на надлишок солГ бГльш характерний для сГльчутливих або сгльзалежних пацГентГв. Недо-статня кГлькють калГю в рацГонГ також асоцшована з пГдвищенням АТ. ДослГдження встановили такий зв'язок при рГвнГ споживання калГю менше 1,5 г у день. Збгльшення вживання калГю внаслГдок корек-цГ! дГети призводить до вГропдного зниження АТ. КорекцГю надходження калГю доцГльно проводити шляхом збГльшення вживання натуральних продук-
пв — молочних продуктiв, бобових, цшьних злакiв, ropixiB, банашв, абрикосiв, картоплi, iнших овочiв i фрукпв. Серед факторiв ризику АГ у поеднанш з ПВО слiд вщзначити надлишок кальцiю та недо-статшсть магнiю в рацiонi. Остання причина поряд 3i стресом е важливою щодо виникнення злояюсно-го переб^ АГ у хворих на алкоголiзм. Порiг смако-во! чутливостi до кухонно! солi (ПСЧКС) i типи вщ-повiдi органiзму на навантаження рiдиною та сiллю використовували при дiагностицi стадiй i клiнiчних варiантiв перебiгу АГ.
На формування початкових форм АГ iз метабо-лiчними порушеннями також впливають сощаль-но-побуг^ чинники, алiментарний фактор, м'яка питна вода, !"! мiкроелементний склад. Важливу роль можуть вiдiгравати i статевi вiдмiнностi, особливосп електрокардюграфи (ЕКГ) пащенпв, рiвень освiти, група кровi, вмют деяких вiтамiнiв (А, D, E, В6) та мiкроелементiв (марганець, хром, цинк, мщь, кад-мiй, свинець, селен) [42—45].
Зловживання алкоголем та тютюнопалшня при АГ i ПВО
Найбшьш шкiдливi для здоров'я хворих — нжо-тин, оксид вуглецю, смоли, тющан, що мiстяться у цигарках. Нжотин сприяе розвитку ангюдистошч-них станiв, погiршуе параметри лшщного спектра, порушуе адаптацiю судин до вазоактивних фак-торiв, негативно впливае на симпатичну нервову систему, в'язюсть кровi, фiбринолiз. Хронiчна нжо-тинова залежшсть може суттево знижувати ефек-тивнiсть антигшертензивно! терапп. Дослщження серед оаб iз ЦД постiйно демонструють, що курщ та пацiенти, яю зазнають пасивного курiння, мають тдвищений ризик ССЗ, передчасно! смертi, мь кросудинних ускладнень. У курцiв з дiагнозом ЦД 2-го типу виявили, що припинення курiння приз-водило до покращення показниюв обмiну речовин, зниження АТ i альбумшурп через 1 рж За даними вчених, викурюючи 15—25 сигарет на день, люди збшьшують ризик розвитку ЦД 2-го типу утри-чi порiвняно з тими, хто не палить. Куршня також викликае ускладнення ЦД, сприяе !х прогресуван-ню. Нжотин, що мiститься в сигаретах, шдвищуе рiвень глiкованого гемоглобiну (НЬА1с) майже на 34 %. Важливо вщзначити, що електроннi сигарети також не е безпечним варiантом для хворих на ЦД. Вони мютять нжотин, i настiльки ж вiрогiдно пщви-щують рiвень HbAlc, як i звичайнi сигарети. Крiм того, палшня е одним iз провщних ФР захворювань периферичних артерш, раку легень, бронх1в. У Фре-мiнгемському дослщженш було доведено зниження ризику розвитку iшемiчно! хвороби серця (1ХС), АГ, раптово! смертi та смертностi вщ ССЗ при вщ-мовi вщ палiння [15]. Усе вищенаведене стосуеться i пасивного палiння. Крiм сигаретного диму, що пов'язаний iз пасивним куршням при знаходженш поруч з курцем, так званий дим з трепх рук являе собою комбшащю токсичних речовин, якi зберь гаються в килимах, диванах i гшсокартош протя-гом тривалого часу. У деяких домашшх предметах
побуту, що мiстять багатошарове покриття, хГмГчнг речовини тютюну виявляють навиъ через 20 рокiв пiсля того, як курець ви!хав. Вченi попереджають, що дiти та лiтнi люди особливо вразливi до впливу пасивного палшня. Експерти наголошують, що де-якi з токсичних речовин, виявлених у тютюновому димi, стають бГльш отруйними з часом. Iншi речовини, таю як нжотин, змшуються з iншими сполу-ками в повгтрГ, виробляючи новi забруднюючi речовини, що можуть пiдвищити ризик розвитку раку рГзно! локалГзаци . СприятливГ результати щодо АГ та 1ХС при вiдмовi вiд палшня були отримаш в до-слщженнях Rose, MRFIT. Запорукою у боротьбi з нiкотиновою залежнiстю е групова та шдивщуаль зована психотерапiя, аверзивна (спрямована на те, щоб зробити палшня неприязним) терапiя, вико-ристання антинiкотинових препаратiв (варенiклiн, буспiрон), пластирiв, електронних систем доставки нiкотину або аналопчних цигарок i державних ак-цизних заходiв, антиреклами при торгiвлi тютюно-вими виробами, антинжотиново! реклами у засобах масово! iнформацii. Боротьба з палшням е одним з найважливших завдань сучасно! профглактич-но! медицини. Бгльш детальнi рекомендацГ! щодо лжидацп пристрастi до палiння мютяться в наказi МОЗ Укра!ни № 746 вщ 26.09.2012 р. «Методичнг рекомендацГ! для медичних працiвникiв закладiв охорони здоров'я з надання лжувально-профглак-тично! допомоги особам, якi бажають позбутися залежносп вщ тютюну». Популярною методикою боротьби з палшням стали заходи, запропоноваш А. Карром у книзГ «Простий спосiб кинути палити» та мережа його клiнiк у бврош. Перспективнi також заходи в рамках дiяльностi громадських органiзацiй проти тютюну, таких як ASH (Action on Smoking and Health) i QUIT (Quit Smoking) [46-48].
Зпдно з Рекомендацiями ADA «Standards of medical care in diabetes — 2018», провщними напрям-ками лжидацц пристрасп до палiння розглядають-ся: поради всiм пацiентам iз ЦД не використовувати сигарети та iншi тютюновi вироби (рiвень доказiв А) або електронш сигарети (рiвень доказiв Е); як звичайну складову лжування включити консуль-таци щодо вщмови вiд курiння та фармакологiчнi форми лжування нжотиново! залежностi (рiвень доказГв В). Для пацiентiв, якГ бажають кинути палити, крГм фармаколопчно! терапГ!, консультуван-ня е бГльш ефективним, нГж самостiйне лiкування. Хоча деяю пацiенти можуть набрати вагу невдовзг пГсля припинення курГння, недавне дослщження показало, що цей набГр маси тiла не зменшував зна-чних переваг вГд запобiгання ССЗ тсля вщмови вГд курГння. Особам, яю кинули палити, не рекомен-дуеться використовувати електроннГ сигарети. Не юнуе переконливих дослГджень, якГ б показали, що електроннГ сигарети е бГльш здоровою альтернативою палшню [28, 29].
Зловживання алкоголем значно пщвищуе рГвень AT i глжемп. Алкоголь знижуе чутливГсть бароре-цепторних мехашзмГв контролю АТ, змГнюе про-никнГсть клГтинних мембран, викликае порушення
нейрогуморально! регуляцГ!, гормональнГ зрушен-ня, негативно впливае на функцГю печшки i кар-дГомГоцитГв, лГпГдний обмш. У ФремГнгемському дослГдженнГ були констатоваш патологГчнГ змГни в мГокардГ, порушення провщносп, ознаки кардюмю-патГ!. В осГб, якГ зловживають алкоголем, значно вищий ризик злояюсно! АГ i мозкового Гнсульту. У хворих на АГ у поеднанш з ПВО зловживання алкоголем може викликати гшоглжемГчш стани та ожирГння, оскГльки етанол досить калоршний продукт (1 г = 7 ккал). ДорослГ з ЦД, яю вживають алкоголь, мають робити це помГрно (не бгльше одше! дози на день для дорослих жшок i не бГльше двох доз на день для дорослих чоловтв) (рГвень доказо-востГ С). Особи з ПВО, яю споживають алкоголь, можуть зазнавати пщвищеного ризику гшоглжемп, особливо якщо приймають ГнсулГн або стимулятори секрецГ! ГнсулГну (РекомендацГ! ADA «Standards of medical care in diabetes — 2018»). Важливим заходом щодо боротьби зГ зловживанням алкоголем е культура споживання етанолумГсних продукпв i загаль-нодержавнГ заходи [29, 49—53].
Якщо пащенти з АГ i ПВО мають ознаки де-пресГ!, то вони потребують анкетування з викорис-танням спецГальних опитувальниюв Гз подальшим нГвелюванням психГчних розладГв в умовах психоте-рапевтичних занять та/або лГкування психотропни-ми засобами.
Низька фiзична активнiсть та II корекцiя
ФА — це загальний термГн, який включае всг види рухГв, що збГльшують витрату енергГ! i е важ-ливою частиною плану керГвництв Гз контролю за ЦД [28, 29]. Низька ФА викликае феномен вщнос-но! тахжардп, зрушення в гормональному i катехо-ламГновому спектрах, вегетативному забезпеченнг серцево-судинно! системи. При початкових формах АГ вГдзначаеться зменшення толерантностГ до ФН; бгльше, нГж у здорових, пщвищення систолГчного АТ i частоти серцевих скорочень (ЧСС) при кожному ступеш проби; зниження обсягу виконано! ро-боти, бгльш високГ величини АТ i ЧСС у вщновлю-вальному перюда. МеханГзми дГ! ФА на хворих Гз АГ та ПВО пов'язують з пщвищенням економГчностг дгяльност центрально! та периферично! гемодина-мГки, сприятливим впливом на клГтинний i субкль тинний метаболГзм, коагуляцГю кровГ, фГбринолГз, активацГею гормональних механГзмГв регуляцп АТ i глжемп, пГдвищенням толерантностГ до стресу, сприятливими зрушеннями в лшщному та вуглевод-ному обмГнГ, зниженням частоти виникнення арит-мГй. ФА також сприяе вГдмовГ вГд палшня, зловживання алкоголем, гальмуе виникнення ожирГння. Як ФА, так i фГзичш вправи (ФВ) е важливими для контролю глжемп. Було показано, що ФВ сприяють нормалГзацГ! рГвня глюкози кровГ, зниженню серце-во-судинних ФР, схудненню. Структуроване втру-чання протягом восьми тижнГв показало зниження рГвня HbA1c у середньому на 0,66 % у осГб, хворих на ЦД 2-го типу, навиъ без суттевих змш 1МТ. Певно!
обережностГ потребуе призначення ФВ хворим Гз дГабетичною нефропатГею, тим, хто отримуе ш'екцп ГнсулГну, з дГабетичними ураженнями стоп Г очей. У той же час слщ бути обережними з Гнтенсивними фГзичними тренуваннями у хворих на ЦД, оскГль-ки вони можуть провокувати значну гшоглжемш. Сексуальна активнГсть також вГдноситься до фГзич-них навантажень Г потребуе обережностГ у пащенпв Гз тяжким перебГгом цих коморбГдних захворювань [54-60].
ФА дггей, пiдлiткiв i дорослих
Особи з ЦД 1-го Г 2-го титв або предГабетом по-виннГ займатися 60 хвилин/день або бГльше помГр-ними або значними видами аеробно! активностГ, з активною спрямованютю на дГяльнГсть, яка змщ-нюе м'язи та кГстки (рГвень доказовостГ В), не мен-ше трьох днГв на тиждень (рГвень доказовостГ С); бГльшГсть дорослих Гз ЦД 1-го Г 2-го титв (рГвень доказовостГ С) повинш витрачати 150 хвилин або бГльше на тиждень на помГрну ФА або ФА значно! штенсивносп, принаймш 3 днГ/тиждень (рГвень доказовостГ С), але не бГльше двох днГв поспГль без ФА; бгльш короткГ (75 хвилин/тиждень) високоГн-тенсивнГ або ГнтервальнГ тренування можуть бути достатнГми для молодих Г фГзично тренованих осГб (рГвень доказовостГ С). УсГм дорослим, особливо з ЦД 2-го типу, слщ зменшувати юльюсть часу в по-всякденному життГ в рамках сидячо! поведГнки (рГ-вень доказовостГ В). Тривале нерухоме положення повинно перериватися кожнГ 30 хвилин, особливо у дорослих з ЦД 2-го типу (рГвень доказовостГ С), на-вчання щодо гнучкостГ та рГвноваги рекомендуеть-ся 2-3 рази/тиждень для лГтнГх людей Гз ЦД (рГвень доказовосп С). Йога може бути рекомендована, виходячи з ГндивГдуальних переваг, щоб збГльшити гнучюсть, м'язову силу й рГвновагу (рГвень доказовостГ С) [29].
Лкувально-профшактичне харчування
Неращональне харчування й огрядшсть як у хворих на АГ у поеднанш з ПВО, так Г у здорових осГб з позитивним сГмейним анамнезом попршують ге-модинамГчнГ параметри органГзму, викликають екс-центричний тип ремоделювання серця, порушують основш види обмГнних процесГв, сприяють виник-ненню порочного циркуляторного Г метаболГчного кола. бвропейськГ та американсью експертнГ групи рекомендують з метою профГлактики та лГкування АГ у поеднаннГ з ПВО такГ змГни в характерГ харчу-ваннГ: Гстотне зменшення споживання солГ; помГрне вживання алкоголю; зниження надмГрно! маси пла; значне обмеження споживання технологГчно обро-блених продукпв (кондитерських виробГв, м'ясних виробГв, хлГба); збгльшення вживання овочГв, фрук-тГв, бобових, горГх1в, знежирених молочних продук-тГв; збГльшення вживання продукпв, багатих калГем Г кальцГем; максимальне вживання рослинних хар-чових волокон; регулярне вживання омега-3 поль ненасичених жирних кислот (ПНЖК); збГльшення частки споживання рослинних Г молочних бГлкГв.
У такому рацюш 75 % повиннi становити овоч^ фрукти, цiльнi злаки, 25 % — здоровi бiлки (горки, бобов^ молоко, м'ясо), решту — корисш жири, здо-ровi напо! [66, 67].
У реальному житп адекватна дiета при АГ i ЦД спрямована на профiлактику гшер- та гiпоглiкемiй, застосування середникiв, яю мають нормалiзуючий вплив на судинну стшку та мiкроциркуляцiю (вгта-мши, омега-3 ПНЖК, фосфолiпiди, селен, цинк, магнш та iн.), зниження 1МТ. Квота вуглеводiв ста-новить вщ 4 до 7 г на 1 кг маси пла на добу з метою нормалiзацi! депо глжогену, хворим — 3—4 г на 1 кг маси пла, бглок — квота 1,5—2,0 г на 1 кг маси тша залежно вщ вiку, ФА, стану нирок (60 % тварин-ного бглка — бiле м'ясо, риба, яйця, меншою мь рою — молочш продукти; 40 % рослинного — кру-пи (гречана, вiвсяна), жовтий рис, висiвковий хлiб, макарони з твердих сортiв пшеницi, прюне тiсто з борошна 2-го Гатунку), жири з урахуванням ФА вщ 1,5 до 2,2 г на 1 кг маси пла (75—80 % тваринних, з них 12—15 г омега-3, оселедець, скумбрiя, лосось та ш., рослинних олш — 1—2 столовi ложки). Перевагу серед харчових джерел вуглеводiв слщ надавати складним (вуглеводи овочiв i страв iз цгльних круп, борошна iз твердих сортiв пшеницi, овочi — перевага листяним). Фрукти вживати помiрно, перевагу надавати ягодам. Соки бажано виключити, за ви-нятком овочевих.
Наприкшщ минулого сторiччя отримано дат щодо впливу окремих нутрiентiв на рiвнi АТ та га-кемп [30—42, 68—73].Серед продуктiв харчування, що мiстять речовини й компоненти, яю полiпшують функцiю ендотелiю, сл!д назвати антощанши, фла-воноi¡днi полiмери, флавоноли, iзофлавони, полi-феноли, станоли, фолiеву кислоту, антиоксиданти, люте!н, резвератрол. Метааналiз 36 дослiджень iз се-редньодобовим споживанням 3,7 г риб'ячого жиру демонструе вiрогiдне зниження АТ на 2,1/1,6 мм рт.ст. Доказовою медициною доведений пози-тивний немедикаментозний вплив щодо омега-3 ПНЖК у хворих на АГ, ЦД. Не визначено сутте-вого впливу на захворювашсть i смертшсть в!д АГ p-каротинового комплексу (дослiдження Physician's Health Study-p-Carotene Component, CARET), а також вгтамшу Е та антиоксидантiв (досл!дження CHAOS, UPS).
Цикорш, екстракт маслинового листя, горо-ховий бiлок зменшують постправддальну гiпер-глiкемiю, зменшують апетит, регулюють дiю ре-цепторiв глюкагоноподiбного пептиду 1, лептину, зменшують гшоадипонектинемш. Чимало рандо-мiзованих контрольованих дослiджень (РКД) було присвячено вивченню антигiпертензивних власти-востей чорного та зеленого чаю. Кавовi зерна мають двояку дiю на АТ [71]. Какао сприяе нормалi-зацГ! АТ. Горiхи не впливають на рiвнi АТ, однак, за даними метааналiзу 21 РКД, очшувати значного зниження систолiчного АТ можна тiльки у хворих на ЦД 2-го типу. Часник мае здатшсть м'яко зни-жувати АТ, про що свщчить метааналiз семи РКД. Буряк i, особливо, його сж чинить м'яку анти-
гшертензиву дГю. За даними метааналГзу 39 РКД, тривале споживання (> 8 тижшв) цукру призводить до тдвищення АТ [23, 24]. Омега-3 ПНЖК також сприяють зниженню АТ.
Ввдзначивши значну гетерогеннГсть мгж вщбра-ними РКД, вчеш вважають, що прийом замшниюв солГ може бути ефективним методом профглакти-ки АГ [18, 42]. За даними результатГв метааналГзу дев'яти РКД, прийом пробютиюв сприяе зниженню систолГчного АТ на 3,56 мм рт.ст. Антигшер-тензивний ефект буде розвиватися в тому випадку, якщо добова доза пробютика перевищить 1011 КУО, а тривалГсть прийому становитиме понад 8 тижшв. ХарчовГ волокна також можуть позитивно вплива-ти на рГвень АТ. НасГння льону чинить певний по-зитивний вплив на рГвень АТ. СлГд зазначити, що в наш час жоден наведений альтернативний варГант з корекцГ! АТ не включено до керГвництв i клшч-них рекомендацГй, тому зазначеш пГдходи можуть бути використаш тГльки як можливе доповнення до стандартного медикаментозного лГкування АГ i ЦД [61—67].
У доказовГй гшертензюлоги щодо немедикаментозно! профглактики АГ i ЦД одну з проввдних пози-цГй посГдае дослГдження DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension — дГетичний пщхвд для бороть-би з АГ) i його пщвиди. ДГета DASH е найбГльш ви-вченою та рекомендуеться бГльшютю експертГв для запобГгання, контролю АТ, зниження маси тгла та гшергакемп [78, 83, 89]. ДГетотерапгя осГб з ЦД 2-го типу, згщно зГ стандартами ADA, передбачае ниж-ченаведенГ позицГ! [29].
Мета лжувального харчування для дорослих i3 ЦД
1. Заохочувати та пщтримувати шаблони здорового харчування, пГдкреслюючи рГзномаштшсть поживних продуктГв, ввдповвдш розмГри порцш, для того щоб полГпшити загальне здоров'я, досягти i пщтримувати цгльову масу тГла, шдивщуальш рГв-ш гакемп, АТ, показники лГпГдограми, затримати ускладнення ЦД або запобГгти !м.
2. 1ндивщуальне харчування повинно базувати-ся на особистих i культурних особливостях, грамот-носп щодо стану здоров'я хворого, який мае бути готовим i мати можливють вносити змГни в режим харчування i поведГнку, без перешкод для !х якостГ.
3. Пщтримувати задоволення вщ прийому mi вщповщно до вибору продуктГв харчування.
4. Забезпечити шдивщуальш практичнГ важелг для розвитку здорових звичок харчування, не зо-середжуючи увагу на окремих макроелементах, мь кронутрГентах або одному ввдд харчових продуктГв при ЦД.
ВсГ особи з ЦД повиннГ отримувати шдивщуалГ-зованГ медичнГ програми дГетотерапГ! (МПДТ), якг мали б надаватися досвщченим дГетологом (рГвень доказовостГ А). Якщо МПДТ розробляються кваль фжованим лГкарем-дГетологом, то це пов'язано зг зниженням рГвня HbA1c на 0,3—1 % для осГб з ЦД 1-го типу та 0,5—2 % — щодо ЦД 2-го типу. Акцент слГд зробити на зразках здорово! !rn, що мютять по-живш, високоякГснГ продукти, з меншою увагою до
конкретних поживних речовин. Середземномор-ська дieта, DASH i дieти на рослиннiй основi — це все приклади здорового харчування. Для повного уявлення про МПДТ слщ також ознайомитись з по-ложеннями ADA «Рекомендаций з харчування для ль кування дорослих з цукровим дiабетом».
Рекомендацп' медичних програм з дieтотерашï при ЦД (адаптовано 3i Standards of Médical Care in Diabetes - 2018) [28, 29]
— Ефективна шдивщуальна програма дiетоте-раш!, що надаеться дieтологом, рекомендуеться для всiх оаб з ЦД (рiвень доказовостi А).
— Для людей iз ЦД, яким призначаеться гнуч-ка програма шсулшотераш!, доцiльне навчання для правильного користування пщрахунком вуглеводiв, а в деяких випадках — i жиру, а також проведення ощнки юлькост! бшка, щоб визначитися з часом прийому im, дозуванням iнсулiну, та покращання глiкемiчного контролю (рiвень доказовост А).
— Для осiб, чия щоденна доза iнсулiну е фжсо-ваною, постiйна практика споживання вуглеводiв з урахуванням часу прийому i юлькосп може сприяти покращанню глiкемiчного контролю та зниженню ризику гшоглжем!! (рiвень доказовостi В).
— Простий i ефективний пщхвд до зниження глжем!! i маси тша — це контроль розмiрiв порщ! i вибору здорово! im, який бшьше корисний для осiб з ЦД 2-го типу на rai прийому шсулшу, яю мають обмеження медично! грамотностi, а також для лгтшх i схильних до гшоглжемГ! пащенпв (рiвень доказо-востi В).
— Дiетотерапiя при ЦД може призвести до еко-номГ! коштiв ^вень доказовостi В) та полiпшити результати (наприклад, знизити рiвень HbAlc) (рь вень доказовостi А), а витрати на МПДТ повинш бути адекватно вщшкодоваш страхуванням або ш-шими платниками (рiвень доказовостi Е).
— Енергетичний баланс iз незначною втра-тою маси тiла досягаеться при поеднанш зниження споживання калорш i МСЖ, що мае переваги у дорослих оаб з надмiрною вагою або ожирiнням i ЦД 2-го типу i також з предiабетом ^вень доказо-востi А).
— Оскшьки немае единого щеального розподiлу харчово! калорiйностi мгж вуглеводами, жирами i быками для людей з ЦД, то розподш макроелемен-пв повинен бути iндивiдуалiзованим, зберпаючи при цьому загальну калорiйнiсть i спрямовашсть обмiну речовин в щлому (рiвень доказовостi Е), харчування за рiзними стереотипами для контролю ЦД 2-го типу i предiабету, в тому чи^ середземномор-сько! дiети, DASH i дiети на рослиннш основi (рь вень доказовост В).
Данi лiтератури про глiкемiчнi iндекси в осiб з ЦД суперечлив^ хоча в деяких дослщженнях iз низь-ким глiкемiчним навантаженням продемонстрова-но зниження HbA1с ввд —0,2 % до —0,5 %. Людям з ЦД показаний прийом вуглеводiв iз цiльного зерна, овочiв, фруктiв, бобових i молочних продукпв, з акцентом на продукти харчування, багат клiтковиною (рiвень доказовосп В).
Людям з дГабетом Г тим, хто зазнае ризику його розвитку, слГд уникати вживання пГдсолоджених напо!в для контролю маси тГла, зниження ризику розвитку ССЗ Г жирово! шфгльтраци печшки (рГвень доказовостГ В).
Методами контролю споживання кiлькостi вугле-водiв та калорш, крГм цих рекомендацГй, слщ вважа-ти таблиц хлГбних одиниць (ХО), глжемГчних гн-дексГв продуктГв (Г1). Для хворих на АГ у поеднаннг з ЦД та ожирГнням перспективою е методика визна-чення 100 калорш у певних грамах (або порцГях) рГз-номанГтних продуктГв харчування.
Немае жодних доказГв, що регулювання щоден-ного рГвня споживання бГлка (зазвичай 1-1,5 г/кг маси тГла на день або 15-20 % загально! калоршнос-т!) полГпшить здоров'я в осГб без дГабетично! хвороби нирок. ЦгльовГ рГвш бшюв повиннГ бути шдивщуаль зованГ. ДеякГ дослГдження показали успГшне контр-олювання ЦД 2-го типу харчуванням з використан-ням бГльш високих рГвнГв бглка (20-30 %), що може сприяти пГдвищенню ситостГ. Для людей з дГабетич-ною хворобою нирок (з альбумГнурГею та/або зни-женою швидкГстю клубочково! фГльтрацГ!) кГлькГсть бглка повинна не перевищувати рекомендовану до-бову норму — 0,8 г/кг маси тГла/добу. Знижувати кГлькГсть бГлка в рацГонГ менше вГд рекомендовано! добово! норми не слщ, оскгльки це не змшить гль кемГчний контроль, серцево-судинний ризик або швидкГсть клубочково! фГльтрацГ!. В осГб з ЦД 2-го типу надлишок бГлка може пщвищити реакцГю шсу-лярного апарату на харчовГ вуглеводи [76-81].
Харчовi жири. 1деальна кшькють споживаного жиру для осГб з ЦД е приводом для дискусГ!. В роз-подГлГ макроелементГв загальна кГлькГсть жиру для всГх дорослих повинна становити 20-35 % добово! енергГ!. Тип споживаних жирГв е бГльш важливим, нГж загальна кльюсть жирГв з урахуванням цгльових показникГв обмшу речовин при ЦД 2-го типу та ризику ССЗ. У декглькох РКД з включенням пащен-тГв, хворих на ЦД 2-го типу, повщомлено, що харчу-вання в стилГ середземноморсько! дГети, багато! на мононенасичеш жири, може полГпшити у пащенпв контроль глжеми та лГпГдГв кровь У той час як вщо-мостГ щодо Гдеального загального вмГсту харчових жирГв для людей з ЦД поки е непереконливими, МПДТ з елементами середземноморсько! дГети, багато! мононенасиченими жирами, можуть полГп-шити метаболГзм глюкози, знизити ризик ССЗ, бути ефективною альтернативою дГетГ з низьким умГстом жирГв, але вщносно високим надходженням вугле-водГв (рГвень доказовостГ В).
Вживання !ж1, багато! довголанцюговими оме-га-3 жирними кислотами з жирних сортГв риб, горь хГв Г насГння, рекомендуеться для профГлактики та лГкування ССЗ (рГвень доказовостГ В). Особам з ЦД слГд рекомендувати значно скоротити споживання насичених жирГв, харчового холестерину, а транс-жирГв взагалГ уникати.
Немае чгтких доказГв, що харчовi добавки з в^ тамшами, мшералами, трави i специ можуть покра-щити результати лжування у людей з ЦД. Прийом
метформiну може супроводжуватися дефiцитом в1-тамiну B12. Згщно з останнiм звiтом щодо профглак-тики дiабету i результатiв навчання хворих (DPPOS), слiд розглянути питання про перiодичне визначен-ня рiвнiв вiтамiну B12 у пацiентiв, яю приймають метформiн, особливо при анемп або периферичнiй нейропатп. Рутинний прийом антиоксиданпв, таких як вггамши Е, А, С i каротин, не рекомендуеться через вiдсутнiсть доказiв ефективностi та довгостро-кового профглю безпеки. Крiм того, немае достатшх доказiв на п!дтримку рутинного використання трав i мiкронутрiентiв, таких як кориця i вiтамiн D, для полшшення глiкемiчного контролю в оаб з ЦД (рi-вень доказовосп С).
Дорослi з ЦД, яю вживають алкоголь, мають ро-бити це в мiру (не бгльше однiеi дози на день для до-рослих ж1нок i не бгльше двох доз на день для дорос-лих чолов1к1в) (р!вень доказовостi С).
Використання нехарчових пiдсолоджувачiв дае можливють знизити загальну калоршшсть i споживання вуглеводiв, якщо ними замiнити калорiйнi пiдсолоджувачi без компенсацп внаслiдок споживання додаткових калорш з шших джерел харчуван-ня. Нехарчовi пiдсолоджувачi зазвичай безпечш для використання в рамках допустимо! добово! дози (р1-вень доказовосп В).
Одночасно при ЦД цукрозамшники та продукти, як1 у великих кшькостях м1стять фруктозу, що мае низький Г1, можуть викликати шзш ускладнення ЦД, адже фруктоза сприяе пiдвищенню глiкемii. вс1 цукрозамiнники мають майже нульову калорiй-н1сть, але вщзначаються деякими в1дм1нностями у вживанш. Так, не можна вживати бшьше н1ж 5-6 таблеток аспартаму на добу. Сахарин та ацесульфам не рекомендують при хворобах печшки та нирок. Фруктозу та сорбгг не слщ вживати понад 30-40 г на добу, оскшьки вони пщвищують р!вень глжеми та чинять проносну д1ю [85-92].
Контроль маси тыа. Управлшня масою тiла важливе для ос16 з ЦД та надм!рною масою тiла й ожир1нням. Доведено, що стшка втрата маси тгла може в1дстрочити перехiд в1д пред!абету до ЦД 2-го типу. Втрата маси тша може бути досяг-нута за допомогою програм змши способу життя, шляхом досягнення постшного дефiциту енергii (500-750 ккал на день або 1200-1500 ккал/добу для жшок i 1500-1800 ккал/добу для чоловтв з поправкою на щеальну масу тiла для дано! люди-ни). Для багатьох людей з надм!рною масою тiла i ЦД 2-го типу необхщно до 5 % втрати ваги для отримання позитивних результапв у гл!кем!чному контроле лiпiдограмi й АТ, а стшка втрата ваги у 7 % е оптимальною.
За рекомендац!ями Американсько! асощацп кл1н1чних ендокринологiв та Американського ко-леджу ендокринолог!! (ААСЕ/АСЕ, 2016 [20]), мо-дифiкацiя способу життя у хворих на АГ у поеднан-ш з ЦД та ожиршням м1стить рацiональний план харчування (низькокалорiйний здоровий план харчування, дефщит 500-750 ккал/добу, 1ндив1-дуалiзований ращон на основ1 особистих переваг
i традицш харчування). Можуть бути рекомендовав дГети: середземноморська, DASH, з низьким умГстом вуглеводГв, низьким умГстом жиру, волю-метрична, з високим умГстом бГлка, вегетарГансь-ка, замшники харчування. Дуже низькокалорГйна дГета може бути розглянута в окремих пащенпв i потребуе медичного спостереження. Члени коман-ди з МСЖ: дГетолог, Гнструктор зГ здорового способу життя.
Фiзична активтсть — це довГльна фГзична ак-тившсть, що поступово зростае до > 150 хвилин/ тиждень, роздГлених на 3—5 окремих занять, силовг вправи 2—3 рази на тиждень, мшмГзацгя сидячого способу життя. СлГд шдивщуалГзувати програму, ба-зуючись на перевагах пащента i його фГзичних об-меженнях. Члени команди МСЖ: тренер, Гнструктор з фГзично! активносп, фахГвець з лжувально! фГзкультури.
noeediHKoei заходи: самоконтроль (прийом ж, фГзичш вправи, маса тгла), постановка цГльових за-вдань, навчання (консультацп, груповГ заняття, ди-станцГйнГ технологи), стратеги вирГшення проблем, регуляцгя поведГнки, зменшення стресу, психоло-гГчна оцГнка, консультування, лГкування при необ-хГдностГ, когнгтивна реструктуризацгя, мобшзацгя структур сощально! шдтримки. Члени команди: Гнструктор зГ здорового способу життя, медичний психолог, психГатр.
1снують данГ, що низькокалорГйна дГета у хво-рих на ЦД у поеднанш з ожирГнням може пригш-чувати Гмунний захист оргашзму вГд вГрусГв i бак-терш, що пов'язують з тим, що при цьому ращош людина недоотримуе бГлки i вГтамГни, необхщш для роботи Гмунно! системи. Низьковуглеводна система харчування при МС з ЦД 2-го типу, навпаки, змщнюе Гмуштет, нормалГзуе мГкрофлору кишечника завдяки бГлковим i кисломолочним продуктам, фруктам i овочам. Також для ще! категорп призначають специфГчш комерцГйнГ дГети, такг як середземноморська дГета (фрукти i овочГ, риба, маслинова олгя, горГхи, червоне вино, обмеження споживання червоного м'яса), Atkins Diet (низьковуглеводна дГета, що призводить до використання накопиченого жиру для отримання енергГ!), Zone Diet (ращон харчування складаеться з блоюв, якг мГстять 40 % вуглеводГв, 30 % жирГв, 30 % бГлка), Ornish Diet (обмеження жирГв до 10 %, 5 груп про-дуктГв залежно вГд !х користГ для здоров'я), Weight Watchers Diet (обмеження загального числа ка-лорш, немае обмежень щодо виду споживаних продуктГв, кожнГй стравГ з урахуванням розмГру порцГ! присвоюеться певна ыльюсть балГв). Через 12 мгсящв у дослГдженнях Гз застосуванням одно-часно трьох рГзних дГет на тлГ застосування дГети Atkins зниження маси тГла становило вГд —2,1 до —4,7 кг, Weight Watchers — вГд —1,6 до —3,2 кг, у груш контролю —2,2 кг [85—92]. Перспективною у перелжу превентивних харчових ращошв е дГета LCHF (Low Carb High Fat, низьковуглеводна жи-рова дГета), що мае на метГ зниження споживання вуглеводГв i збГльшення споживання продуктГв,
яю мiстять бiлок (м'ясо, риба, 6o6oBi, сир). Така система харчування сформувалася понад 10 ро-KiB тому в Швецп. Пацieнтам слщ уникати цукру i його штучних замшниюв, солодощ1в (шоколад, торти, булочки, тютечка, морозиво, сух1 сн1данки, цукерки, соки, газоваш солодк1 напох, чорний i 6i-лий xni6, макаронш вироби, рис, картопля, чипси, каш!, мюсл1, маргарин, пиво, фрукти, з високим умютом цукру, сухофрукти).
Ефектившсть МСЖ щодо зниження АТ i глжемл:
— у переважнох юлькосп пацieнтiв з ЦД та м'якою АГ (65—70 %) дieта та ф1зичш навантаження можуть сприяти зниженню АТ до ц1льового р1вня та НЬА1с вщ -0,2 % до -0,9 %;
— зниження маси тша, шдтримування нормально! ваги (1МТ 18,5-24,9 кг/м2) призводять до зниження систол1чного АТ на 5-20 мм рт.ст. на кожш 10 кг зниження;
— харчування зпдно з DASH (харчування, зба-гаченого фруктами, овочами, зменшеною кшьюстю як насиченого, так i загального жиру) приводить до зниження систол1чного АТ на 8-14 мм рт.ст. i НЬА1с вщ -0,37 %;
— зниження споживання кухоннох сол1 з хжею веде до зниження систол1чного АТ на 2-8 мм рт.ст.;
— збшьшення ф1зичнох активносп — регулярна аеробна ф1зичж активнють (швидка ходьба не мен-ше 30 хвилин на день бшьшу частину тижня) призводить до зниження систол1чного АТ на 4-9 мм рт.ст. пом1рнють у вживанш алкоголю (для бшь-шост1 чоловтв максимум 30 мл етанолу на добу, для ж1нок i ос16 астенiчного складу з невеликою ма-сою тiла — 15 мл етанолу на добу) приводить до зниження систол1чного АТ на 2-4 мм рт.ст.;
— вжиття вс1х цих заxодiв одночасно сприяе зниженню систол1чного АТ на 21-35 мм рт.ст. i НЬА1с вщ -0,3 % до -0,8 %.
Висновки
Модифiкацiя способу життя — обов'язковий етап загальнох стратеги ведення пацieнтiв на АГ у поеднанш з ЦД 2-го типу. При цих коморбщних захворюваннях МСЖ i своечасна корекцiя осо-бливостей харчування та дiетотерапiя е надiйними способами гальмування прояв1в АГ на тл1 компо-нентiв метаболiчного синдрому за умов шших за-ход1в щодо МСЖ. Ращональне харчування при АГ з порушеннями вуглеводного о6м1ну високого або дуже високого КВР повинно базуватися на превентивних харчових ращонах 1з високою ефектив-шстю та достатньою доказовою базою (низькосо-льовий варiант дiети DASH при АХ, АО, ЦД 2-го типу). хвор1 на АГ i ЦД повинш отримати зрозум1л1 й зручш для виконання рекомендаций щодо МСЖ i застосування дiети з акцентом на певш нутрiенти, вживання яких асоцшоване з1 зниженням АТ, р1в-н1в глюкози, маси тiла та загального i додаткового КВР. Подальше тривале спостереження за хвори-ми на АГ у поеднанш з ЦД дозволить об'ективно ощнити ефекти цього компонента МСЖ у превентивних заходах серед такох категорп пащеипв.
Тривале дотримання хворими провщних принци-пiв модифжацп способу життя, дiети та розумних фiзичних навантажень зменшуе ризик кардюва-скулярних ускладнень, покращуе клiнiчний пере-бiг хвороби та е пщГрунтям i запорукою успiху в медикаментозному лжуванш пацiентiв дуже висо-кого ризику.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статтi.
1нформащя про особистий внесок кожного автора:
Милославський Дмитро Кирилович — система-тизацiя лгтературних джерел та написання огляду; Коваль Сергш Миколайович — загальне керiвництво роботою, вступ та висновки; Стгурська 1рина Олек-сандр^вна — пошук лгтературних джерел, обгово-рення назви та висновюв; Старченко Тетяна Гри-гор^вна — пошук лгтературних джерел, обговорення висновкiв; Божко Вадим В'ячеславович — пошук лгтературних джерел; Юшко Костянтин Олексшо-вич — пошук лгтературних джерел; Щенявська Олена Миколшвна — пошук лгтературних джерел.
References
1. Campbell NR, Leiter LA, Larochelle P, et al. Hypertension in diabetes: a call to action. Can J Cardiol. 2009;25(5):299-302. PMID: 19417860.
2. Machado AP, Lima BM, Laureano MG, et al. Educational strategies for the prevention of diabetes, hypertension, and obesity. Rev Assoc Med Bras (1992). 2016 Nov;62(8):800-808. doi: 10.1590/1806-9282.62.08.800.
3. Hedayati SS, Elsayed EF, Reilly RF. Non-pharmacological aspects of blood pressure management: what are the data? Kidney Int. 2011 May;79(10):1061-70. doi: 10.1038/ki.2011.46.
4. Wexler R, Pleister A, Raman SV, Borchers JR.. Therapeutic lifestyle changes for cardiovascular disease. Phys Sportsmed. 2012 Feb;40(1):109-15. doi: 10.3810/psm.2012.02.1957.
5. Volkova EA, Vorokhobina NV, Malyigina OF. Lifestyle modification, training and self-control as important components of diabetes treatment and improvement of patients life quality. Consilium Medicum. 2015;17(1):54-62. (in Russian).
6. Kseneva SI, Borodulina EV, Trifonova Olu, Udut VV. The effectiveness of lifestyle modification in the correction of conditions associated with metabolic syndrome. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 2016;162(7):46-49. (in Russian).
7. Byrne DW, Rolando LA, Aliyu MH, et al. Modifiable Healthy Lifestyle Behaviors: 10-Year Health Outcomes From a Health Promotion Program. Am J Prev Med. 2016 Dec;51(6):1027-1037. doi: 10.1016/j.amepre.2016.09.012.
8. Dagogo-Jack S, Egbuonu N, Edeoga C. Principles and practice of nonpharmacological interventions to reduce car-diometabolic risk. Med Princ Pract. 2010;19(3):167-75. doi: 10.1159/000285280.
9. Landini L. Modification of Lifestyle Factors are Needed to Improve the Metabolic Health of Patients with Cardiovascular Disease Risk. Curr Pharm Des. 2014;20(39):6078-88. PMID: 24745927.
10. Smith SA, Ansa B. A systematic review of lifestyle interventions for chronic diseases in rural communities. J Ga Public Health Assoc. 2016; 5(4):304-313. doi: 10.21663/jgpha.5.404.
11. Takahara M, Shimomura I. Metabolic syndrome and lifestyle modification. Rev Endocr Metab Disord. 2014 Dec;15(4):317-27. doi: 10.1007/s11154-014-9294-8.
12. Yamamoto-Kabasawa K, Hosojima M, Yata Y, et al. Benefits of a 12-week lifestyle modification program including diet and combined aerobic and resistance exercise on albuminuria in diabetic and non-diabetic Japanese populations. Clin Exp Nephrol. 2015Dec;19(6):1079-89. doi: 10.1007/s10157-015-1103-5.
13. Yu R, Yan LL, Wang H, et al. Effectiveness of a community-based individualized lifestyle intervention among older adults with diabetes and hypertension, Tianjin, China, 2008-2009. Prev Chronic Dis. 2014May 15;11:E84. doi: 10.5888/pcd11.120333.
14. Ministry of Health of Ukraine. Order № 16 dated January 14, 2013. On the approval of the Guidelines for general practitioners and family doctors on counseling patients about the basic principles of healthy eating. Available from: http://old.moz.gov. ua/ua/portal/dn_20130114_0016.html. Accessed: January 14, 2013. (in Ukrainian).
15. Ministry of Health of Ukraine. Order № 746 dated September 26, 2012. On the approval of the Guidelines for general practitioners for medical workers of health care institutions providing treatment and prophylactic assistance to persons desiring to eliminate tobacco addiction. Available from: http://old.moz.gov. ua/ua/portal/dn_20120926_746.html. Accessed: September 26, 2012. (in Ukrainian).
16. Ministry of Health of Ukraine. Order № 384 dated May 24, 2012. On the approval and implementation of medical and technological documents on the standardization of medical care in arterial hypertension. Available from: http://old.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20120524_384.html. Accessed: May 24, 2012. (in Ukrainian).
17. Handelsman Y, Bloomgarden ZT, Grunberger G, et al. American association of clinical endocrinologists and american college of endocrinology - clinical practice guidelines for developing a diabetes mellitus comprehensive care plan - 2015. Endocr Pract. 2015Apr;21 Suppl 1:1-87. doi: 10.4158/EP15672.GL.
18. Ando K, Kawarazaki H, Miura K, et al. Report of the Salt Reduction Committee of the Japanese Society of Hypertension (1). Role of salt in hypertension and cardiovascular diseases. Hyper-tens Res. 2013 Dec;36(12):1009-19. doi: 10.1038/hr.2013.102.
19. Garber AJ, Abrahamson MJ, Barzilay JI, et al. Consensus statement by the American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology on the comprehensive type 2 diabetes management algorithm - 2016 executive summary. Endocr Pract. 2017Feb;23(2):207-238. doi: 10.4158/EP161682.CS.
20. Garvey WT, Mechanick JI, Brett EM, et al. Reviewers of the AACE/ACE Obesity Clinical Practice Guidelines. American Association of Clinical Endocrinologists and American College of Endocrinology comprehensive clinical practice guidelines for medical care of patients with obesity. Endocr Pract. 2016 Jul;22 Suppl 3:1-203. doi: 10.4158/EP161365.GL.
21. Powers MA, Bardsley J, Cypress M, et al. Diabetes Self-management Education and Support in Type 2 Diabetes: A Joint Position Statement of the American Diabetes Association, the American Association of Diabetes Educators, and the Academy of Nutrition and Dietetics. Diabetes Care. 2015 Jul;38(7):1372-82. doi: 10.2337/dc15-0730.
22. Eckel RH, Jakcic JM, Ard JD, et al. 2013 AHA/ACC guideline on lifestyle management to reduce cardiovascular risk: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 2014 Jun 24;129(25 Suppl2):S76-99. doi: 10.1161/01.cir.0000437740.48606.d1.
23. National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases. Guiding Principlesfor the Care of People With or at Risk for Diabetes. Available from: https://www.niddk.nih.gov/health-information/communication-programs/ndep/health-profession-als/guiding-principles-care-people-risk-diabetes. Accessed: September 1, 2014.
24. Inzucchi SE, Bergenstal RM, Buse JB, et al. Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes, 2015: A Patient-Centered Approach.Update to a Position Statement of the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes. Diabetes Care. 2015 Jan;38(1):140-9. doi: 10.2337/dc14-2441.
25. Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, et al. 2013 ESH/ ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the Eu -ropean Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013 Jul;31(7):1281-357. doi: 10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc.
26. Piepoli MF, Hoes AW, Agewall S, et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts). Eur Heart J. 2016;37(29):2315-2381. doi:10.1093/eurheartj/ehw106.
27. Murray EK, Auld G, Inglis-Widrick R, Baker S. Nutrition Content in a National Nutrition Education Program for Low-Income Adults: Content Analysis and Comparison With the 2010 Dietary Guidelines for Americans. J Nutr Educ Behav. 2015 Nov-Dec;47(6):566-573.e1. doi: 10.1016/j.jneb.2015.09.002.
28. Standards of Medical Care in Diabetes-2017: Summary of Revisions. Diabetes Care. 2017 Jan;40(Suppl 1):S4-S5. doi: 10.2337/dc17-S003.
29. American Diabetes Association. Lifestyle Management: Standards of Medical Care in Diabetes - 2018. Diabetes Care. 2018 Jan;41(Suppl 1):S38-S50. doi:10.2337/dc18-S004.
30. Gadgil MD, Appel LJ, Yeung E, Anderson CAM, Sacks FM, Miller ER. The Effects of Carbohydrate, Unsaturated Fat, and Protein Intake on Measures of Insulin Sensitivity: Results from the OmniHeart Trial. Diabetes Care. 2013;36(5):1132-1137. doi:10.2337/dc12-0869.
31. Sala-Vila A, Guasch-Ferré M, Hu FB, et al. Dietary a-Linolenic Acid, Marine rn-3 Fatty Acids, and Mortality in a Population With High Fish Consumption: Findings From the PREvención con DIeta MEDiterránea (PREDIMED) Study. J Am Heart Assoc. 2016;5(1):e002543. doi:10.1161/JAHA.115.002543.
32. Estruch R, Ros E, Salas-Salvado J, et al. Primary Prevention of Cardiovascular Disease with a Mediterranean Diet. N Engl J Med. 2013 Apr 4;368(14):1279-90. doi: 10.1056/NEJ-Moa1200303.
33. Blumenthal JA, Sherwood A, Smith PJ, et al. Lifestyle modification for resistant hypertension: The TRIUMPH randomized clinical trial. Am Heart J. 2015;170(5):986-994.e5. doi: 10.1016/j.ahj.2015.08.006.
34. Hinderliter AL, Sherwood A, Craighead LW, et al. The long-term effects of lifestyle change on blood pressure: One-year follow-up of the ENCORE study. Am J Hypertens. 2014 May;27(5):734-41. doi: 10.1093/ajh/hpt183.
35. Molitor J, Brown IJ, Chan Q, et al. INTERMAP Research Group. Blood pressure differences associated with Optimal Macronutrient Intake Trial for Heart Health (OMNIHEART)-like diet compared with a typical American Diet. Hypertension.
2014 Dec;64(6):1198-204. doi: 10.1161/HYPERTENSIO-NAHA.114.03799.
36. Azadbakht L, Fard NR, Karimi M, et al. Effects of the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) eating plan on cardiovascular risks among type 2 diabetic patients: a randomized crossoverclinical trial. Diabetes Care. 2011 Jan;34(1):55-7. doi: 10.2337/dc10-0676.
37. Sacks FM, Carey VJ, Anderson CA, et al. Effects of high vs low glycemic index of dietary carbohydrate on cardiovascular disease risk factors and insulin sensitivity: the OmniCarb randomized clinical trial. JAMA. 2014 Dec 17;312(23):2531-41. doi: 10.1001/jama.2014.16658.
38. Wijesuriya M, Gulliford M, Vasantharajah L, et al. DI-ABRISK-SL prevention of cardio-metabolic disease with lifestyle modification in young urban Sri Lankan 's--study protocol for a randomized controlled trial. Trials. 2011 Sep 26;12:209. doi: 10.1186/1745-6215-12-209.
39. Yubero-Serrano EM, Delgado-Lista J, Tierney AC, et al. Insulin resistance determines a differential response to changes in dietary fat modification on metabolic syndrome risk factors: the LIPGENEstudy. Am J Clin Nutr. 2015Dec;102(6):1509-17. doi: 10.3945/ajcn.115.111286.
40. Chen TH, Hsiao HP, Chiu YW, Shih NH, Chuang HY, Huang CT. Maternal diabetes or hypertension and lifestyle factors may be associated with metabolic syndrome: a population-based study in Taiwan. Kaohsiung J Med Sci. 2014 Feb;30(2):86-93. doi: 10.1016/j.kjms.2013.09.001.
41. Joseph JJ, Echouffo-Tcheugui JB, Carnethon MR, et al. The association of ideal cardiovascular health with incident type 2 diabetes mellitus: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis. Diabeto-logia. 2016Sep;59(9):1893-903. doi: 10.1007/s00125-016-4003-7.
42. Aaron KJ, Sanders PW. Role of dietary salt and potassium intake in cardiovascular health and disease: a review of the evidence. Mayo Clin Proc. 2013 Sep;88(9):987-95. doi: 10.1016/j.mayocp.2013.06.005.
43. Guerrero-Romero F, Simental-Mend a LE, Hernandez-Ronquillo G, Rodriguez-Moran M. Oral magnesium supplementation improves glycaemic status in subjects with prediabetes and hypomagne-saemia: A double-blind placebo-controlled randomized trial. Diabetes Metab. 2015Jun;41(3):202-7. doi: 10.1016/j.diabet.2015.03.010.
44. Oh SW, Han KH, Han SY, Koo HS, Kim S, Chin HJ. Association of Sodium Excretion With Metabolic Syndrome, Insulin Resistance, and Body Fat. Medicine (Baltimore). 2015 Sep; 94(39): e1650. doi:10.1097/MD.0000000000001650.
45. Zhu Z. BR 08-1 High sodium intake reduction in diabetes with hypertension. J Hypertens. 2016;34(e-Suppl 1):e544. doi: 10.1097/01.hjh.0000501490.24731.a0.
46. De Siqueira Galil AG, Cupertino AP, Banhato EF, et al. Factors associated with tobacco use among patients with multiple chronic conditions. Int J Cardiol. 2016 Oct 15;221:1004-7. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.07.041.
47. Kim Y, Jeong SM, Yoo B, Oh B, Kang HC. Associations of smoking with overall obesity, and central obesity: a cross-sectional study from the Korea National Health and Nutrition Examination Survey (2010-2013). Epidemiol Health. 2016 May 19;38:e2016020. doi: 10.4178/epih.e2016020.
48. Leung DY, Wong EM, Chan AW, Zhao Y, Sit JWH. Associations between body-mass index and second-hand smoke exposure and stroke recurrence in Chinese patients in Xi'an, Shan-tou, and Chongqing: a multicentre cross-sectional survey. Lancet. 2016;388:S50. doi: 10.1016/S0140-6736(16)31977-8.
49. Taylor B, Irving HM, Baliunas D, et al. Alcohol and hypertension: gender differences in dose-response relationships determined through systematic review and meta-analysis. Addiction. 2009 Dec;104(12):1981-90. doi: 10.1111/j.l360-0443.2009.02694.x.
50. Palatini P, Fania C, Mos L, Mazzer A, Saladini F, Casiglia E. Alcohol Intake More Than Doubles the Risk of Early Cardiovascular Events in Young Hypertensive Smokers. Am J Med. 2017 Aug;130(8):967-974.e1. doi: 10.1016/j.am-jmed.2017.02.041.
51. Zhu W, Meng YF, Wu Y, Xu M, Lu J. Association of alcohol intake with risk of diabetic retinopathy: a meta-analysis of observational studies. Sci Rep. 2017 Jan 31;7(1):4. doi: 10.1038/ s41598-017-00034-w.
52. Munukutla S, Pan G, Deshpande M, Thandavarayan RA, Krishnamurthy P, Palaniyandi SS. Alcohol Toxicity in Diabetes and Its Complications: A Double Trouble?Alcohol Clin Exp Res. 2016Apr;40(4):686-97. doi: 10.1111/acer.13008.
53. Hogendorf AM, Fendler W, Sieros awski J, et al. Alcohol and cigarette use among adolescents with type 1 diabetes. Eur J Pe-diatr. 2017Jun;176(6):713-722. doi: 10.1007/s00431-017-2895-y.
54. Bener A, Al-Hamaq AO, Kurtulus EM, Abdullatef WK, Zirie M. The role of vitamin D, obesity and physical exercise in regulation of glycemia in Type 2 Diabetes Mellitus patients. Diabetes Metab Syndr. 2016 Oct - Dec;10(4):198-204. doi: 10.1016/j.dsx.2016.06.007.
55. Joseph JJ, Echouffo-Tcheugui JB, Golden SH, et al. Physical activity, sedentary behaviors and the incidence of type 2 diabetes mellitus: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis (MESA). BMJ Open Diabetes Res Care. 2016 Jun 23;4(1):e000185. doi: 10.1136/bmjdrc-2015-000185.
56. Lee JY, Sung KC. OS 37-03 Impact of change in exercise dose on risk of newly developed hypertension and diabetes mellitus in Korean men. JHypertens. 2016;34(e-Suppl 1):e405-e406. doi: 10.1097/01.hjh.0000501040.46988.fd.
57. Praidou A, Harris M, Niakas D, Labiris G. Physical activity and its correlation to diabetic retinopathy. J Diabetes Complications. 2017 Feb;31(2):456-461. doi: 10.1016/j.jdia-comp.2016.06.027.
58. Slentz CA, Bateman LA, Willis LH, et al. Effects of exercise training alone vs a combined exercise and nutritional lifestyle intervention on glucose homeostasis in prediabetic individuals: a randomised controlled trial. Diabetologia. 2016 Oct;59(10):2088-98. doi: 10.1007/s00125-016-4051-z.
59. Sosner P, Bosquet L, Herpin D, et al. Net Blood Pressure Reduction Following 9 Months of Lifestyle and High-Intensity Interval Training Intervention in Individuals With Abdominal Obesity. J Clin Hypertens (Greenwich). 2016Nov;18(11):1128-1134. doi: 10.1111/jch.12829.
60. Totsikas C, R hm J, Kantartzis K, et al. Cardiorespiratory fitness determines the reduction in blood pressure and insulin resistance during lifestyle intervention. J Hypertens. 2011 Jun;29(6):1220-7. doi: 10.1097/HJH.0b013e3283469910.
61. Burlachko IaO, Dudareva VA, Dudareva LA, Diadikova IG, Vorob "ev SV. Analysis of eating behavior in patients with type 2 diabetes mellitus. Problems of Nutrition. 2016;85(S2):70. (in Russian).
62. Zhuravlev IuI, Tkhorikova VN, Sheptun PA. Interrelations of medical and social indices and food behavior of patients with metabolic syndrome and risk factors of cardiovascular diseases. Belgorod State University Scientific bulletin. Medicine. Pharmacy. 2013;24(168):20-24. (in Russian).
63. Dorner TE, Genser D, Krejs G Jakcic JM, Ard JD. Hypertension and nutrition. Position paper of the Austrian Nutrition Society. Herz. 2013 Mar;38(2):153-62. doi: 10.1007/ s00059-012-3613-1. (in German).
64. Eilat-Adar S, Sinai T, Yosefy C, Henkin Y. Nutritional recommendations for cardiovascular disease prevention. Nutrients. 2013;5(9):3646-3683. doi: 10.3390/nu5093646.
65. Sievenpiper JL, Dworatzek PD. Food and dietary pattern-based recommendations: an emerging approach to clinical practice guidelines for nutrition therapy in diabetes. Can J Diabetes. 2013 Feb;37(1):51-7. doi: 10.1016/j.jcjd.2012.11.001.
66. Willcox DC, Scapagnini G, Willcox BJ. Healthy aging diets other than the Mediterranean — a focus on the Okinawan diet. Mech Ageing Dev. 2014 Mar-Apr;136-137:148-62. doi: 10.1016/j.mad.2014.01.002.
67. Williams CM, Lovegrove JA, Griffin BA. Dietary patterns and cardiovascular disease. Proc Nutr Soc. 2013 Nov;72(4):407-11. doi: 10.1017/S0029665113002048.
68. Mazo VK, Kodentsova VM, Vrzhesinskaia OA, Peneva VV. Micronutrients-antioxidants in the composition of enriched andfunctional foods. Journal of Restorative Medicine & Rehabilitation. 2013;(54):55-58. (in Russian).
69. Bozzetto L, Annuzzi G, Pacini G, et al. Polyphenol-rich diets improve glucose metabolism in people at high cardiometabol-ic risk: a controlled randomised intervention trial. Diabetologia. 2015 Jul;58(7):1551-60. doi: 10.1007/s00125-015-3592-x.
70. De Morais Cardoso L, Pinheiro SS, Martino HS, Pinheiro-Sant'Ana HM. Sorghum (Sorghum bicolor L.): Nutrients, bioactive compounds, and potential impact on human health. Crit Rev Food Sci Nutr. 2017 Jan 22;57(2):372-390. doi: 10.1080/10408398.2014.887057.
71. Sarriá B, Martínez-López S, Sierra-Cinos JL, García-Diz L, Mateos R, Bravo- Clemente L. Regularly consuming a green/ roasted coffee blend reduces the risk of metabolic syndrome. Eur J Nutr. 2018Feb;57(1):269-278. doi: 10.1007/s00394-016-1316-8.
72. Trigueros L, Peña S, Ugidos AV, Sayas-Barberá E, Pérez-Álvarez JA, Sendra E. Food ingredients as anti-obesity agents: a review. Crit Rev Food Sci Nutr. 2013;53(9):929-42. doi: 10.1080/10408398.2011.574215.
73. Zhang M, Gao Y, Wang X, Liu W, Zhang Y, Huang G. Comparison of the effect of high fruit and soybean products diet and standard diet interventions on serum uric acid in asymptomatic hyperuricemia adults: an open randomized controlled trial. Int J Food Sci Nutr. 2016;67(3):335-43. doi: 10.3109/09637486.2016.1153608.
74. Kramar'ova VN, Sobol' VO. Dietary correction of metabolic disorders in patients with essential hypertension with metabolic syndrome. Galician Medical Journal. 2010;(3):52-55. (in Ukrainian).
75. Orlova YaA. Restriction of caloric intake is a key to prevention of vascular ageing. Sistemnye gipertenzii. 2015;15(2):89-95. (in Russian).
76. Yudochkin AV, Sharafetdinov KhKh, Plotnikova OA, Starodubova AV. Modern presentation of role of nutrition and genetic factors in the development of metabolic syndrome. Problems of Nutrition. 2011;80(3):16-24. (in Russian).
77. Atallah R, Filion KB, Wakil SM, et al. Long-term effects of 4 popular diets on weight loss and cardiovascular risk factors: a systematic review of randomized controlled trials. Circ Cardio-vasc Qual Outcomes. 2014Nov;7(6):815-27. doi: 10.1161/CIR-COUTCOMES.113.000723.
78. Bai G, Zhang J, Zhao C, Wang Y, Qi Y, Zhang B. Adherence to a healthy lifestyle and a DASH-style diet and risk of hypertension in Chinese individuals. Hypertens Res. 2017 Feb;40(2):196-202. doi: 10.1038/hr.2016.119.
79. Caminhotto Rde 0, Fonseca FL, Castro NC, Arantes JP, Sertie RA. Atkins diet program rapidly decreases atherogenic index of plasma in trained adapted overweight men. Arch Endocrinol Metab. 2015Dec;59(6):568-71. doi: 10.1590/2359-3997000000106.
80. Domenech M, Roman P, Lapetra J, et al. Mediterranean Diet Reduces 24-Hour Ambulatory Blood Pressure, Blood Glucose, and Lipids: One-Year Randomized, Clinical Trial. Hypertension. 2014 Jul;64(1):69-76. doi: 10.1161/HYPERTENSI0-NAHA.113.03353.
81. Esposito K, Chiodini P, Maiorino MI, Bellastella G, Panagiotakos D, Giugliano D. Which diet for prevention of type 2 diabetes?A meta-analysis of prospective studies. Endocrine. 2014 Sep;47(1):107-16. doi: 10.1007/s12020-014-0264-4.
82. Garcia-Toro M, Vicens-Pons E, Gili M, et al. Obesity, metabolic syndrome and Mediterranean diet: Impact on depression outcome. J Affect Disord. 2016Apr;194:105-8. doi: 10.1016/jjad.2015.12.064
83. Hinderliter AL, Babyak MA, Sherwood A, Blumenthal JA. The DASH diet and insulin sensitivity. Curr Hypertens Rep. 2011 Feb;13(1):67-73. doi: 10.1007/s11906-010-0168-5.
84. Lankinen M, Schwab U, Kolehmainen M, et al. A Healthy Nordic Diet Alters the Plasma Lipidomic Profile in Adults with Features of Metabolic Syndrome in a Multicenter Randomized Dietary Intervention. JNutr. 2016 Mar 9. pii: jn220459. doi: 10.3945/jn.115.220459.
85. Lima ST, Souza BS, Franca AK, Salgado JV, Salgado-Filho N, Sichieri R. Reductions in glycemic and lipid profiles in hypertensive patients undergoing the Brazilian Dietary Approach to Break Hypertension: a randomized clinical trial. Nutr Res. 2014 Aug;34(8):682-7. doi: 10.1016/j.nutres.2014.07.009.
86. Manheimer EW, van Zuuren EJ, Fedorowicz Z, Pijl H. Paleolithic nutrition for metabolic syndrome: systematic review and meta-analysis. Am J Clin Nutr. 2015 0ct;102(4):922-32. doi: 10.3945/ajcn.115.113613.
87. Nunez-Cordoba JM, Valencia-Serrano F, Toledo E, Alonso A, Martinez-Gonzalez MA. The Mediterranean diet and incidence of hypertension: the Seguimiento Universidad de Navarra (SUN) Study. Am J Epidemiol. 2009 Feb 1;169(3):339-46. doi: 10.1093/aje/kwn335.
88. Panagiotakos DB, Notara V, Kouvari M, Pitsavos C. The Mediterranean and other Dietary Patterns in Secondary Cardiovascular Disease Prevention: A Review. Curr Vasc Pharmacol. 2016;14(5):442-451. PMID: 27456104.
89. Root MM, Dawson HR. DASH-like diets high in protein or monounsaturated fats improve metabolic syndrome and calculated vascular risk. Int J Vitam Nutr Res. 2013;83(4):224-31. doi: 10.1024/0300-9831/a000164.
90. Rossi M, Turati F, Lagiou P, et al. Mediterranean diet and glycaemic load in relation to incidence of type 2 diabetes: Results from the Greek cohort of the population-based European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC). Diabetologia. 2013 Nov;56(11):2405-13. doi: 10.1007/s00125-013-3013-y.
91. Salas-Salvado J, Guasch-Ferre M, Lee CH, Estruch R, Clish CB, Ros E. Protective Effects of the Mediterranean Diet on Type 2 Diabetes and Metabolic Syndrome. J Nutr. 2016 Apr;146(4):920S-927S. doi: 10.3945/jn.115.218487.
92. Shirani F, Salehi-Abargouei A, Azadbakht L. Effects of Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet on some risk for developing type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis on controlled clinical trials. Nutrition. 2013 Jul-Aug;29(7-8):939-47. doi: 10.1016/j.nut.2012.12.021.
OTpuMaHO 30.01.2018 ■
Милославский Д.К., Коваль С.Н., Снегурская И.А., Старченко Т.Г., Божко В.В., Юшко К.А, Щенявская Е.Н. ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков, Украина
Модификация образа жизни и диетическое питание больных артериальной гипертензией с сахарным диабетом: рекомендации европейских консенсусов и реалии жизни (обзор литературы)
Резюме. В обзоре приводятся данные зарубежной и отечественной литературы, рекомендации мировых консенсусов 2016—2018 гг. относительно особенностей модификации образа жизни, коррекции употребления алкоголя, отказа от курения, повышения физической активности, диетического питания, превентивных свойств отдельных
нутриентов, характеристики пищевых рационов с доказанной эффективностью у больных артериальной гипертензией с нарушениями углеводного обмена. Ключевые слова: артериальная гипертензия; сахарный диабет; модификация образа жизни; рекомендации мировых консенсусов; обзор
D.K. Miloslavsky, S.N. Koval, I.A. Snegurskaya, T.G. Starchenko, V.V. Bozhko, K.A. Yushko, E.N. Shchenyavskaya State Institution "L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Science of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Lifestyle modification and dietary nutrition in patients with arterial hypertension and diabetes mellitus: recommendations of European consensus and the facts of life (literature review)
Abstract. The review presents data from foreign and the national literature, world consensus recommendations 2016— 2018 on the features of lifestyle modification, correction of alcohol consumption, smoking cessation, increased physical activity, dietary nutrition, preventive properties of some nu-
trients, features of food rations with proven efficiency in patients with arterial hypertension and carbohydrate metabolism disorders.
Keywords: arterial hypertension; diabetes mellitus; lifestyle modification; world consensus recommendations; review
