CC BY
45
К^ш/ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 613.2-057.87:392.8 DOI: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165526
Авд)евська О.Г.12, Сотнiкова-МелешкiнаЖ.В.12, 1саева Я.А.2
1ДУ«1нститутохорониздоров'я дтей та мдлтюв Нацонально/ академИ медичнихнаук Укра!ни», м. Харкв, Укра'/на
2Харювський нацональний ун/верситет¡мен В.Н. Каразна, м. Харюв, Укра/на
Вплив родини на формування харчового статусу
■ ■ ■ ■ W я ш
студентсько! молодо харчовi звички маибутнiх батьюв
For cite: Zdorov'e rebenka. 2019;14(Suppl 1):S88-S94. doi: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165526
Резюме. Актуальтсть. Родина забезпечуе снування cnadK0eMH0cmi поколшь, це вторично обумовлений про-цес входження тдростаючого поколтня в життя суспльства. За допомогою батьтв dimu набувають перший життевий досвiд, вмшня i навички здорового способу життя. Тому родина може виступати як позитивний i негативний чинник виховання одночасно. Студентська молодь е майбуттми батьками, тому дуже важли-во впровадити принципи здорового способу життя та сформувати правильт харчовi звички саме у цей час. Одтею з найбльш вагомих причин погiршення стану здоров'я е порушення структури харчування та зниження його якости Метою до^дження було проведення гшетчноЧ ощнки харчового статусу та iндивiдуальноi ко-рекщ харчування студентiв. Матерiали та методи. У до^джент брали участь 63 студенти украiнськоi нацiональностi, православного вiросповiдання, iз них 37 дiвчат та 26 хлопщв вком вiд 19 до 21 року. 1нстру-ментом до^дження була анкета, розроблена кафедрою гтени та сощальног' медицини i затверджена науко-во-методичною радою Хартвського нащонального утверситету iменi В.Н. Каразша, яку студенти самостш-но заповнювали пд час вивчення елективного курсу «нутрицiологiя» тд керiвництвом викладача. До^дження було проведене в чотири етапи. Результати. Понад рекомендовану вжову норму споживають блтв 75 % студентiв i 80 % студенток. Тваринний блок понад рекомендовану норму споживають 81,8 % хлопщв i 92 % дiвчат. Дiвчата також споживають жирiв понад вжову норму. При диференщаци за статтю спiввiдношення стданку, обiду та вечерi не було встановлено вiрогiдноi рiзницi мiж харчуванням дiвчат та хлопщв, р > 0,05; так, у дiвчат спiввiдношення дорiвнювало 29,7; 41,5; 28,8 %, а серед хлопщв — 27,6; 39,8; 32,9 %. Висновки. Згiдно з отриманими результатами, студенти не дотримуються рекомендащй ращонаяьного харчування, а надлишок бштв i жирiв корегують недостаттм споживанням вуглеводiв, що й обумовлюе недостатню енер-гетичну щнтсть середньодобового ращону, що може негативно вплинути на формування ращонаяьного харчування майбутньог родини.
Ключовi слова: здоровий спосiб життя; ращональне харчування; студенти; родина; дитина
Вступ
Проблеми харчування, дефщит впашшв i мшера-лiв, ожиршня та хрошчш хвороби все частше обго-ворюються в усьому свт. Збалансоване харчування, що сприяе здоров'ю та добробуту людини, мае велике значення, i його роль насамперед у дитинст викли-кае найбтьшу стурбовашсть. Споживання достатньо! кшькосп необхщних ну^ентав мае особливий вплив на здоров'я дггей, особливо фiзичний i розумовий роз-виток, у тому чи^ когштивних функцш. Крiм того, харчування мае довгостроковий вплив на загальний
стан здоров'я через формування харчово! поведшки у дггей [1, 2]. Надмiрне або недостатне споживання ш! викликае рiзноманiтнi ускладнення та мае пролонго-ваш наслщки, включаючи серцево-судинш захворю-вання, цукровий дiабет, тдвищений кров'яний тиск, шсульт, рак, карiес зубiв, астму та навпъ психолопчш розлади, так! як депрешя, анорекшя [3—5]. Останш-ми роками Оргашзащя охорони здоров'я впровадила рiзноманiтнi заходи для пропаганди здорово! харчово! поведшки молодого населення, однак вони мали об-межений вплив, що можна пояснити недостатшм ро-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Авдквська Олена Георгивна, асистент кафедри тени та соцшьноТ медицини, Харшський нацюнальний ушверситет ¡меш В.Н. Каразша, Майдан Свободи, 4, м. Харш, 61022, УкраТна; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 668-27-40.
For correspondence: Olena Avdiievska, Assistant at the Department of Hygiene and Social Medicine, V.N. Karazin Kharkiv National University, Svobody Sq., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (050) 668-27-40.
зумшням дieтичних звичок як серед молода, так i серед !хшх батьив [2, 6]. Тому профiлактика та корекщя по-рушень харчово! поведшки мають важливе сощально-гiгieнiчне значення.
Важливу роль у формуваннi здорового способу життя людини вiдiграe власний приклад 11 батькiв. Згiдно з Законом Укра!ни «Про дитинство», родина е природним середовищем для фiзичного, духовного, штелектуального, культурного, соцiального розви-тку дитини, 11 матерiального забезпечення i несе вщ-повщальшсть за створення належних умов для цього. Особливосл способу та стилю життя родин, юнукш в родинах традици щодо дотримання принципiв здорового способу життя належать до дieвих чинниыв, що значною мiрою впливають на формування дитячого здоров'я та закладають певнi вимоги до дотримання здорового способу життя у зртому вщь Саме в родинi формуеться розумiння значення фiзично! активностi, ращонального харчування, дотримання режиму дня, виробляеться iмунiтет проти шкiдливих звичок, вщ-буваеться залучення дiтей до загартовування та ви-роблення у них ставлення до здоров'я свого та шших як найвищо! цiнностi [7]. Смаковi переваги, дieта та режим харчування становлять поняття «харчова по-ведшка», що залежить вiд культурних, сощальних, сь мейних, бiологiчних факторiв [8].
За даними Державно! служби статистики Укра!ни за 2018 рш, середнiй та медiанний вiк чоловтв i жiнок Укра!ни, як вперше взяли шлюб, — 27—28 та 24—25 ро-кiв вiдповiдно. Залежно вiд вiку жшки переважно на-роджують першу дитину у 20—24 роки, а чоловши — у 25—29 роыв.
Студентська молодь e майбутнiми батьками, тому дуже важливо впровадити принципи здорового способу життя та сформувати правильш харчовi звички саме у цей час. Особливо це стосуeться студентiв ме-дичних вишiв. За час навчання важливо сформувати у студенлв здоровi харчовi звички та правильну харчову поведшку. Майбутнi лiкарi — це не ттьки майбутнi батьки, але й пропагандисти формування престиж-носл здоров'я i впровадження засобiв ращонального харчування та фiзично! активностi в спошб життя всiх верств населення.
Останнiми роками змшилася економiчна ситуа-цiя, вщповщних змiн зазнала структура споживання харчових продуклв. Результати динамiчних спостере-жень фактичного харчування дорослого i дитячого населения, а також даш Держкомстату Укра!ни свiдчать про зниження споживання продуклв тваринного по-ходження, рослинно! оли, фруктiв та овочiв. Характер харчування змiнився як за рахунок зниження обсягу споживання продуклв, так i погiршення нутрieнтного складу рацюну [9]. Сучаснi дослiдження харчового статусу (ХС) серед студенлв-медиыв засвщчують поши-ренiсть iррацiонального харчування, що, безумовно, впливаe на стан здоров'я, яысть життя за рахунок не-достатнього споживання м'яса, риби, молочних продуклв, овочiв, фруклв, обмежуючи себе тим самим у необхщних для розвитку та працездатносл нутрieнтах. При цьому щоденнi клокалори здобуваються за раху-
нок певних харчових прiоритетiв — сосиски, ковбаси, майонез, соуси, цукерки та лстечка, продукти вулич-ного харчування тощо, бiльшiсть з яких мають у своeму складi трансжири, синтетичнi барвники, емульгатори, стабiлiзатори [4, 10, 12, 15, 17].
Сучасш методи оцшки фактичного харчування вивчають, з одного боку, показники, що характери-зують його як чинник навколишнього середовища (бiологiчна цшнють i хiмiчний склад рацiону, режим харчування тощо) [11], а з шшого — показники харчового статусу, що характеризують стан здоров'я (енер-говитрати, шдекс маси тла). Такий шдхщ дозволяe не лише отримати уявлення про кожний з цих чинниыв, але й, перш за все, про адекватшсть харчового рацюну, тобто вщповщшсть енергетично! цшносл енерго-витратам.
Мета дослщження — провести гiгieнiчну оцiнку харчового статусу студенлв третього курсу медичного факультету, дiвчат та хлопцiв 20—21 року, впровади-ти принципи здорового способу життя та сформува-ти правильш харчовi звички студенлв як майбутшх батькiв.
Матерiали та методи
Проведено одноразове медико-статистичне досль дження серед студентiв третього курсу медичного факультету шляхом спрямованого вщбору юнаыв i дiвчат. У дослiдженнi брали участь 63 студенти укра!нсько! на-цiональностi, православного вiросповiдання, iз них 37 дiвчат та 26 хлопцiв вiком вщ 19 до 21 року. 1нструмен-том дослiдження була анкета, розроблена кафедрою гiгieни та сощально! медицини i затверджена науково-методичною радою Харывського нацюнального уш-верситету iменi В.Н. Каразiна, яку студенти самостшно заповнювали пiд час вивчення елективного курсу «ну-трицюлопя» пiд керiвництвом викладача. Дослiджен-ня було проведене в чотири етапи.
Перший етап. Проведено гiгieнiчний аналiз ХС студенлв на основi визначення iндексу маси лла, хiмiчно-го складу рацюну, режиму харчування, зпдно з даними обробки меню-розкладки за тиждень. Для анал1зу фактичного харчування та сшввщношення енергетично! цiнностi енерговитратам студенти обчислювали власний основний обмш та коефiцieнт фiзично! активнос-л (КФА) згiдно з Наказом МОЗ № 1073 вщ 03.09.2017 «Про затвердження Норм фiзiологiчних потреб насе-лення Укра!ни в основних харчових речовинах i енер-ги». Зпдно з методикою Всесвггньо! органiзацi! охоро-ни здоров'я (ВООЗ) для обчислення шдивщуальних енерговитрат чоловiкiв i жшок працездатного вiку, студенти тсля визначення основного обмiну (ккал/добу) проводили хронометраж ушх видiв своe!' дiяльностi протягом доби. Сума добутыв власного основного об-мiну на КФА певного виду дiяльностi та Г! тривалосл становить добовi енерговитрати шдивщуума. Для роз-рахунку хiмiчного складу рацюну за прийомами гж! студенти в суворш послiдовностi, згiдно з перелшом продуктiв, за допомогою таблиць хiмiчного складу та енергетично! цшносл в 100 г !слвно! частини основних харчових продуклв (таблиця вмюту основних харчових
речовин i енергетично! цiнностi харчових продуклв в перерахунку на 100 г юлвно! частини за О.О. По-кровським) розрахували власну енергетичну цшнють харчового рацюну окремо за кожним прийомом '¿ш, а кшькють ну^енлв — в цiлому за тиждень.
Другий етап. Вивчено фактичне харчування студенлв, ощнено вiдповiднiсть споживання енергй', макро- i мiкронутрiентiв рекомендованим нормам забезпечен-ня фiзiологiчних потреб залежно вiд статi, вiку та кое-фiцiентiв фiзичноï активностi. Для анал1зу фактичного харчування та визначення вщповщноста студентсько-го харчування за вшовими нормами ми використали Наказ МОЗ № 1073 вщ 03.09.2017 «Про затвердження Норм фiзiологiчних потреб населення Украши в основних харчових речовинах i енергй'».
Третш етап. Надана гшешчна ощнка харчового статусу студенлв щодо бiлкового, вуглеводного i лшд-ного обмiну речовин. Зпдно з Наказом МОЗ № 1073 вщ 03.09.2017, вшова потреба у бтках для хлопцiв знаходиться у дiапазонi 80—90 г на добу, у тому чи^ тваринного походження — 40—44 г на добу, необхщ-на кiлькiсть жирiв становить 81—92 г на добу, а кшь-кiсть вуглеводiв зазначена як 350—399 г на добу. Зна-чно менше бiлкiв, жирiв i вуглеводiв необидно щодня споживати дiвчатам. Так, бiлкiв — 61—65 г на добу, у тому чи^ тваринного походження — 30—33 г на добу, частка жирiв становить 62—69 г на добу та вуглеводiв — 300—325 г на добу вщповщно.
Четвертий етап. Студенти на власному прикладi складали рекомендацй' щодо здорового образу життя, полшшення харчово! поведшки та шдивщуально! ко-рекцй' харчування.
Статистична обробка матер1ал1в дослiдження здай-снювалася за допомогою пакетiв прикладних програм MS Excel.
Результати
Усього було проанал1зовано 63 шдивщуальт роботи i виявлено, що надлишковий ХС мають 23,4 % студенлв, звичайний — 45,3 %, а недостатнш ХС — 31,3 %. Звертае на себе увагу наявнють студенлв з надшрною та недостатньою вагою, що пояснюеться рiзним ступе-нем фiзичноï активностi та рiзною культурою харчово! поведшки. Це може в перспективi негативно позна-читися на стан здоров'я студентiв та бути поганим прикладом для майбутнього батькiвства, що вказуе на необхщнють корегування меню, а в певних випадках — застосування для студенлв оздоровчого харчування.
Даш основного обмшу, середньодобових енерге-тичних витрат та середньодобова енергетична цшнють рацюну студенлв наведен у табл. 1.
Зпдно з отриманими результатами, надлишковий ХС мають не тльки найвищi показники основного обмшу, а й середньодобових енергетичних витрат, а енергетична цшнють рацюну майже дорiвнюе основному обмшу. Але в жоднш нутрицевтичнш груш середньодобовий рацюн не перевищуе енергетичш витрати, а у груш з недостатшм ХС майже дорiвнюе енергетичним витратам. Можливо, це обумовлене тим, що студенти шд час вивчення елективного курсу отримали певний досвщ у корекцй' харчового статусу та застосовують ш знання для оптимiзацiï власного харчування.
О^м цього, було проаналiзовано режим харчування щодо розподту калоршносл за прийомами '¿ж за кожен день i в середньому за тиждень. За рекоменда-Шями ВООЗ, при триразовому харчуванш на сшданок повинно розподiлятися 30 % денно! калоршносл, на общ — 45 %, на вечерю — 25 %. При анал1з1 отриманих результалв встановлено, що студенти шд час снщанку отримують 28,8 ± 1,3 % добово! калорiйностi, на общ — 40,8 ± 1,5 %, а на вечерю — 30,4 ± 1,2 %.
При диференщацй' за статтю спiввiдношення сш-данку, обiду та вечерi не було встановлено вiрогiдноï рiзницi мiж харчуванням дiвчат та хлопцiв, р > 0,05; так, у дiвчат сшввщношення дорiвнювало 29,7; 41,5; 28,8 %, а серед хлопщв — 27,6; 39,8; 32,9 %. При розподш за ХС найкращi показники мали студенти зi звичайним ХС — 30,2; 41,2; 27,6 %, з надлишковим та недостатшм — 29,3; 42,5; 29,2 % та 26,5; 39,2; 35,5 % вщповщно. Тобто бтьшють студенлв дотримуеться рекомендацш щодо ращонального харчування незалежно вщ статi та iндексу маси тла.
Вiдповiднiсть фактичного харчування хлопцiв та необхщних вiкових норм наведена у табл. 2.
Фактичне споживання бшив та ж^в значно перевищуе рекомендовану норму для хлопщв, а споживання вуглеводiв, навпаки, значно менше.
Вщповщнють фактичного харчування дiвчат та не-обхiдних вiкових норм наведена у табл. 3.
У дiвчат спостертаеться схожа тенденцiя до переви-щення споживання бiлкiв та ж^в, а вуглеводiв — майже у 2 рази нижче вщ вшово! норми. Невiдповiднiсть споживання вуглеводiв вiковим нормам спостертаеть-ся як у дiвчат, так i у хлопщв, але невщповщнють енер-гетичного складу споживано! '¿ж значно вища серед дiвчат. Вiдповiднiсть фактичного споживання мше-ральних речовин та вламМв у хлопцiв та необхщних вiкових норм наведена у табл. 4.
При вивченш мшерального складу фактичного харчування встановлено, що споживання кальщю студентами е понад рекомендовану вшову норму. Пере-
Таблиця 1. Сп1ввщношення енергетичноï ц1нност1 та енерговитрат
Харчовий статус Основний обмш Середньодобовi енергетичнi витрати Середньодобова енергетична цiннiсть рацiону
Недостатнш 1850,0 ± 104,3 3141,2 ± 295,2 1867,5 ± 241,4
Звичайний 1608,5 ± 72,6 2724,4 ± 160,7 1836,5 ± 122,9
Надлишковий 1349,6 ± 93,1 2124,2 ± 152,7 1943,7 ± 124,7
вищення вмiсту фосфору над кальцieм бтьше нiж в 1,5 раза. З урахуванням фактичного харчування спо-живання з^за та магнiю перевищуе рекомендова-ну вiкову норму, в той же час втзначено недостатнiй вмют майже всiх вiтамiнiв. Таким чином, ращон хлоп-цiв незбалансований за макро- та мшрону^ентним складом.
Вщповщшсть фактичного споживання мшераль-них речовин та впашшв у дiвчат та необхщних вiкових норм наведена у табл. 5. Схожий дисбаланс юнуе i серед дiвчат.
При вивченш мшерального складу споживання кальщю i фосфору понад рекомендовану вшову норму i становить 796,3 ± 9,9 мг i 1185,1 ± 11,5 мг на добу вщ-повiдно.
Проаналiзувавши отриманi данi, ми розподтили вiдповiднiсть вживання бiлкiв, ж^в i вуглеводiв за ХС та розподтили студентав на три групи.
Понад рекомендовану вiкову норму споживають бiлкiв з надлишковим ХС 75 та 80 % серед хлопщв та дiвчат, на другому мющ по споживанню бiлкiв знахо-дяться студенти звичайного ХС — 63 % хлопщв та 72 % дiвчат, а серед недостатнього ХС илькюний вмют бтка не втповтав фiзiологiчним потребам. Дотримуються норм щодо споживання бiлка лише хлопцi звичайного ХС, але це лише 9,1 % студентав.
Схожа ситуацiя при анал1з1 споживання тварин-ного бтка та жирiв. Так, тваринний бток понад ре-
комендовану норму споживають 81,8 % хлопщв над-лишкового, 88,9 % звичайного та 96,4 % недостатнього ХС. Серед дiвчат визначаеться наступний розподт: надлишковий ХС — 92 %, звичайний ХС — 88 % та не-достатнш ХС — 100 % понад норму вживання бтыв тваринного походження. Жири хлопцi надлишкового ХС та звичайного споживають бтьше — 75 та 63,6 % втповщно, а хлопщ недостатнього ХС — однаково на 40 % понад норму та менше за вшову норму. Дiвчата вшх трьох харчових статушв споживають жирiв понад втэву норму.
Обговорення
Згiдно з отриманими результатами, студенти не дотримуються рекомендащй ращонального харчування, а надлишок бiлкiв та жирiв корегують недо-статнiм споживанням вуглеводiв, що й обумовлюе недостатню енергетичну щннють середньодобового ращону. Так, споживання вуглеводiв як серед хлопщв, так i серед дiвчат знаходиться на дуже низькому рiвнi, особливо це стосуеться звичайного та недо-статнього ХС.
Анал1з харчового ращону продемонстрував най-бiльшу збалансованють мiж потребами та фактичним вживанням макронутрieнтiв серед звичайного ХС. Тобто цей тип може бути обумовлений не ттьки спад-ковiстю, але й правильно сформованою харчовою по-ведшкою.
Таблиця 2. Вщповщнсть фактичного харчування у хлопц1в
Вщповщшсть Енерпя,ккал Бшки, г Жири, г Вуглеводи, г
Усього Тваринш
Норма 2450 80 40 81 350
Фактичне споживання 2301,7 ± 156,1 105,5 ± 7,9 76,9 ± 5,9 107 ± 9 260,0 ± 21,5
Таблиця 3. ВщповщнСть фактичного харчування у двчат
Вщповщшсть Енерпя,ккал Бшки, г Жири, г Вуглеводи, г
Усього Твариннi
Норма 2000 61 30 62 300
Фактичне споживання 1598,3 ± 69,7 81,5 ± 5,3 58,4 ± 4,6 67,8 ± 4,1 179,5 ± 10,1
Таблиця 4. ВДповДнсть фактичного споживання мiнеральних речовин i втам1н1в у хлопав
Вщповщ-нiсть Кальцш, мг Фосфор, мг Магшй, мг Залiзо, мг А, мкг В±, мг В2, мг Нiацин, мг С, мг
Норма 1200 1200 400 15 1000 1,6 2,0 22 80
Фактичне споживання 603,6 ± 10,3 1314,2 ± 20,9 447,2 ± 7,4 29,3 ± 9,7 938,0 ± 40,3 1,9 ± 0,5 1,9 ± 0,2 23,0 ± 3,8 75,5 ± 14,5
Таблиця 5. ВДповДнсть фактичного споживання мiнеральних речовин i в1там1н1в у двчат
Вщповщ-нiсть Кальцш, мг Фосфор, мг Магшй, мг Залiзо, мг А, мкг В±, мг В2, мг Нiацин, мг С, мг
Норма 1100 1200 500 17 1000 1,3 1,6 16 70
Фактичне споживання 796,3 ± 9,9 1185,1 ± 11,5 330,6 ± 24,0 74,6 ± 40,7 351,7 ± 11,8 3,5 ± 1,9 1,8 ± 0,3 16,7 ± 2,2 109 ± 23
Згiдно з нашими висновками, середнi значення вживання необхГдних нутрiентiв були нижчими, шж рекомендованi вiковi норми. Порiвняно з чоловша-ми жiнки бшьше дотримуються рекомендацiй щодо здорового харчування, i цей висновок шдтверджу-еться в рядi попереднiх опитувань [11—14]. Однак, як i в попередшх дослГдженнях, зв'язок мiж вiком i пошформовашстю щодо рацiонального харчування був менш послiдовним [15]. Деяы дослГджен-ня повiдомляли про пряму кореляцш мiж вiком i пошформовашстю щодо харчування, тодi як це сшввщношення було непостiйним у деяких шших дослiдженнях. Однак бiльш високий рiвень обГзна-ностi не обов'язково призводить до бшьш сприятли-во'1 харчово'1 практики та поведiнки [12, 13, 16, 21]. З одного боку, здаеться, що деяы iншi змшш впливи, такi як мода, харчовi уподобання, родинний уклад, економiчнi чинники, не тiльки впливають на хар-чову поведiнку, а й вщповщальш за ïï формування [16, 17, 20, 23]. З шшого боку, вчеш припускають, що менш сприятливе ставлення дiвчат може бути пов'язане з ix схильнiстю схуднути i залишатися не-значними, що впливае на ix вибiр '1ж та кiлькiсть щоденного споживання, викликаючи лише слабкий натяк на правильну харчову поведшку, незважаючи на достатню кшьысть знань та обiзнанiсть у цш га-лузi [10, 24]. Але деяы студентки мали бшьш високу обiзнанiсть, що вiдповiдае концепцп', що свiдомi ш-дивiдууми частше дотримуються стандартних реко-мендацiй щодо харчування, i менше усвГдомлюють, що люди скасовують рекомендован схеми прийому для щоденного споживання груп харчових продуклв [15]. Недостатне надходження кальцш з '1жею виявлено серед бшьшосп студентiв, якi брали участь у нашому дослщженш. Перевищення вмюту фосфору над кальщем було однакове як у хлопщв, так i у дiвчат. Споживання магнш та вiтамiнiв вiдповiдае рекомендованш вiковiй кiлькостi. Недостатне надходження мшроелеменпв з '1жею пiдвищуе ризик ви-никнення ряду захворювань. Останш дослiдження довели, що основнi клМчш проблеми, спричиненi дефiцитом цинку в органiзмi людини, включають уповiльнення росту, клгтинно-опосередковану Гмун-ну дисфункцiю та когштивш порушення [12, 18, 22]. Окрiм порушення фосфорно-кальцiевого обмiну ю-нуе взаемозв'язок дефiциту вiтамiну D з безлiччю гострих i хрошчних захворювань, включаючи карь ес, перюдонтит, автоiмуннi захворювання, серцево-судиннi захворювання, злояшсш новоутворення, цукровий дiабет типу 2 i невролопчш розлади [24, 25]. Така модель харчово'1 поведшки може проекту-ватися на харчування дгтей майбутньо'1 родини.
Багато дослГджень також демонструють, що дiти бшьш сприйнятливi до впливу моделi шмейного харчування та рекомендацiй батьыв. Фактично прийом 'ixi для дГтей е скорiше вiдображенням вибору батьыв, а не 1'х поведiнкою на основi знань, а пiдлiтки роблять бшьш незалежний вибiр '1жг Рiвень контролю над ви-бором '¿ж вищий у дГтей старшого вшу, тодi як у ви-падку переваги нездорово! молодшi дли мають об-
меженi можливостi вибору, а батьки заохочують сво'1х дгтей до здорового харчування [18—20]. Результати шших дослГджень показали, що чоловши мали бшьш високий рiвень споживання м'яса, вуглеводiв i жирГв, але прийоми фрукпв i овочГв були значно вищими у жшок. Споживання вуглеводiв i 6ГлкГв було прийнят-ним, тодГ як частка жиру була помгтно високою, на вщмшу вГд нашого дослiдження [21, 22]. Надлишок бшыв та жирГв студенти корегують недостатшм спо-живанням вуглеводiв, що й обумовлюе недостатню енергетичну цшшсть середньодобового рацiону. Зага-лом це дослщження та подГ6нГ продемонстрували, що чоловГки значно менше споживали овочГв i фруктГв i бшьше жирГв i м'яса порГвняно зГ студентками. Це до-слiдження показуе, що студенти мають незбалансова-не харчування, необхщшсть розробки харчових захо-дГв та стратегГй освГти, спрямованих на пропагування здорових харчових звичок, е актуальним та нагальним питанням.
Висновки
Студенти медичних спещальностей, проводячи порГвняння ГндивГдуально! енергетично'1 та поживно'1 норми людини з дослгджуваним рацГоном за його за-гальною к^орГйнГстю, визначають стушнь дисб^ансу макро- та мГкронутрГентГв як тваринного, так i рослин-ного походження, прогнозують можливГ негативш на-слГдки такого харчування, обГрунтовують необхГднГсть i спрямованГсть корекцй'. Тому студенти навчаються не тгльки розраховувати, але й аналГзувати рГвень забезпе-ченостГ нутрГентами, оцГнювати енергетичний баланс та режим харчування, вказують можливГ несприятли-вГ впливи рацГону харчування на харчовий статус. Ко-регування харчування допоможе не тгльки на даному еташ життя, але й буде фундаментом для формування здорових харчових звичок майбутньо'1 родини та на-ступного поколшня.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вГдсут-шсть конфлГкту ГнтересГв при пГдготовцГ дано'1 статтГ.
Подяки. Автори висловлюють вдячшсть студентам третього курсу медичного факультету Харывського на-цГонального унГверситету ГменГ В.Н. КаразГна.
1нформац1я про внесок кожного учасника: Äediee-ська О.Г. — анал1з отриманих даних, написання тексту; Сотткова-Мелешкта Ж.В. — концепщя i дизайн до-слГдження, проведення дослГдження; 1саева Я.А. — збГр та обробка матерГалГв.
References
1. Naeeni MM, Jafari S, Fouladgar M, et al. Nutritional Knowledge, Practice, and Dietary Habits among school Children and Adolescents. Int J Prev Med. 2014 Dec;5(Suppl 2):S171-8.
2. Story M, Neumark-Sztainer D, French S. Individual and environmental influences on adolescent eating behaviors. J Am Diet Assoc. 2002 Mar;102(3 Suppl):S40-51.
3. Shepherd J, Harden A, Rees R, et al. Young people and healthy eating: a systematic review of research on barriers and facilitators. Health Educ Res. 2006 Apr;21(2):239-57. doi: 10.1093/ her/cyh060.
4. Marushko YuV, Taryns'ka OL. To the role of nutrition in the healthy lifestyle of young students. Collected Scientific Works of the Staff Members of NMAPE. 2013;22(3): 247-254 . (in Ukrainian).
5. Ricciardelli LA, McCabe MP. Children's body image concerns and eating disturbance: a review of the literature. Clin Psychol Rev. 2001 Apr;21(3):325-44.
6. Gregory J, Lowe S, Bates, CJ, et al. National Diet and Nutrition Survey: Young People Aged 4-18 Years. Egham- UK: Stationery Office; 2000. 217 p.
7. Buts MA. Formation of health culture of schools. Young Scientist. 2017;(49):13-16. (in Ukrainian).
8. Shyjan O, Pavlova Ju, Kudryk L, Sorokolit N, Mykytjuk O, authors; Shyjan O, editor. Zdorova shkola: aspekty monitoryngu: navchal'nyj posibnyk [Healthy school: aspects of monitoring: a study guide]. Lviv: Kol'orove nebo; 2013. 122 p. (in Ukrainian).
9. Kyselyov K. Statistical analysis of foods consumption by the ukrainian population. Journal of VN Karazin Kharkiv National University. Economic Series. 2014;(87):95-100. (in Ukrainian).
10. Danylenko GM, Letyago GV Vodolazhsky ML, Avdiievska OG, Savelieva LM. Features of the nutritional behavior of student youth as an important component of health-saving behavior. Young Scientist. 2018;(60):293-296. (in Ukrainian).
11. Dacenko II, Denysjuk OB, Doloshyc'kyj SL, Plastunov BA, Tolmachova JeI, Shegedyn MB, authors, Dacenko II, editor. Zagal'na gigijena: posibnyk dlja praktychnyh zanjat' [General hygiene: a manual for practical training]. L'viv: Svit; 2001. 472 p. (in Ukrainian).
12. Pluzhnikova TV, Radchenko NR. The role of nutrition in the life of students on the example of first-year students of the Ukrainian Medical Stomatological Academy in Poltava. In: Proceeding of the International Research and Practice Conference on Relevant Issues of Modern Medicine: the experience of Poland and Ukraine. October 2021, 2017; Lublin, Poland. Lublin; 2017. 160-162 pp. (in Ukrainian).
13. Podrigalo LV, Pashkevich SA, Prusik K. Analysis of the relationship between food habits and health students. Fiziceskoe Vospitanie Studentov. 2012;(6):83-87. (in Ukrainian).
14. Anise A, Armstrong T, Bell C, et al., authors; Branca F, Nik-ogosian H, Lobstein T, editors. The challenge of obesity in the WHO European Region and the strategies for response: summary. WHO; 2009. 392 p.
15. Sapp SG, Jensen HH. Reliability and validity of nutrition knowledge and diet-health awareness tests developed from the 19891991 diet and health knowledge surveys. J Nutr Educ. 1997;29(2):63-72. doi: 10.016/S0022-3182(97)70157-2.
16. Van Dillen SM, Jan Hiddink G, Koelen MA, de Graaf C, van Woerkum CM. Exploration of possible correlates of nutrition awareness and the relationship with nutrition-related behaviours: Results of a consumer study. Public Health Nutr. 2008 May;11(5):478-85. doi: 10.1017/S1368980007000754.
17. Mohammadi F, Mirmiran P, Bayegi F, Azizi F. The study of corrolation of nutritional KAP with non contagious diseases risk factors. J Res Med Sci. 2002;26:199-201.
18. Iranpour A. The study of training effects on knowledge and attitude of male middle students among nutritional habits in Kerman (Dissertation). Tehran, Iran: Iran Medical Sciences University; 2004.
19. Melanson KJ. Nutrition review: Life style approaches to promoting healthy eating for children. Am J Lifestyle Med. 2008;2(1):26-29. doi: 10.1177/1559827607309217.
20. Warren E, Parry O, Lynch R, Murphy S. 'If I don't like it then I can choose what I want': Welsh school children's accounts of preference for and control over food choice. Health Promot Int. 2008 Jun;23(2):144-51. doi: 10.1093/heapro/dam045.
21. Thelen MH, Cormier JF. Desire to be thinner and weight control among children and their parents. Behav Ther. 1996;26(1):85-99. doi: 10.1016/S0005-7894(05)80084-X.
22. Bas M, Altan T, Dinger D, Aran E, Kaya HG, Yuksek O. Determination of dietary habits as a risk factor of cardiovascular heart disease in Turkish adolescents. Eur J Nutr. 2005;44(3):174-182. doi: 10.1007/s00394-004-0509-8.
23. Martinchik AN, BaturinAK, Helsing E. Nutrition monitoring of Russian schoolchildren in a period of economic change: A World Health Organization multicenter survey, 1992-1995. Am J Clin Nutr. 1997Apr;65(4 Suppl):1215S-1219S. doi: 10.1093/ajcn/65.4.1215S.
24. Garipagaoglu M, Oner N, Vatansever U, Inan M, Kucuku-gurluoglu Y, Turan C. Dietary intakes of adolescents living in Edirne, Turkey. J Am Coll Nutr. 2008 Jun;27(3):394-400.
25. Prasad AS. Discovery of human zinc deficiency: its impact on human health and disease. Adv Nutr. 2013 Mar 1;4(2):176-90. doi: 10.3945/an.112.003210.
26. HolickMF. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017 Jun;18(2):153-165. doi: 10.1007/s11154-017-9424-1.
OTpuMaHO 13.03.2019 ■
Авдиевская Е.Г.12, Сотникова-Мелешкина Ж.В.1,2, Исаева Я.А.1
1ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина 2Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина
Влияние семьи на формирование пищевого статуса студенческой молодежи, пищевые привычки будущих родителей
Резюме. Актуальность. Семья обеспечивает существование преемственности поколений, это исторически обусловленный процесс вхождения подрастающего поколения в жизнь общества. С помощью родителей дети приобретают первый жизненный опыт, умения и навыки здорового образа жизни. Поэтому семья может выступать в качестве положительного и отрицательного фактора воспитания одновременно. Студенческая молодежь является будущими родителями, поэтому очень важно внедрить принципы здорового образа жизни и сформировать правильные пищевые привычки именно в это время. Одной из наиболее весомых причин ухудшения состояния здоровья является нарушение структуры питания и снижения его качества. Целью исследования было проведение гигиенической оценки пищевого статуса и индивидуальной коррекции питания студентов. Материалы и методы. В исследовании принимали участие 63 студента украинской национальности, православного вероисповедания, из них 37 девушек и 26 юношей в возрасте от 19 лет до 21 года. Инструментом исследования была анкета, разработанная кафедрой гигиены и социальной медицины и утвержденная научно-методическим советом Харьковского национального
университета имени В.Н. Каразина, которую студенты самостоятельно заполняли в ходе изучения элективного курса «нутрициология» под руководством преподавателя. Исследование проведено в четыре этапа. Результаты. Больше рекомендуемой возрастной нормы употребляют белков 75 % студентов и 80 % студенток. Животный белок более рекомендуемой нормы употребляют 81,8 % юношей и 92 % девушек. Девушки также употребляют жиров больше возрастной нормы. При дифференциации по полу соотношение завтрака, обеда и ужина не было установлено достоверной разницы между питанием девушек и парней, р > 0,05; так, у девушек соотношение равнялось 29,7; 41,5; 28,8 %, а среди юношей — 27,6; 39,8; 32,9 %. Выводы. Согласно полученным результатам, студенты не придерживаются рекомендаций рационального питания, а избыток белков и жиров корректируют недостаточным употреблением углеводов, что и обусловливает недостаточную энергетическую ценность среднесуточного рациона, что может негативно повлиять на формирование рационального питания будущей семьи. Ключевые слова: здоровый образ жизни; рациональное питание; студенты; семья; ребенок
O.G. Avdiievskaya12, Zh.V. Sotnikova-Meleshkina12, Ya.A. Isaeva1
1State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine 2V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Family influence on the formation of nutritional status of student youth, the dietary habits of future parents
Abstract. Background. The family ensures the continuity of generations; this is a historically caused process of entering the younger generation into society. With the help of parents, children acquire the first life experience, skills and habits of a healthy lifestyle. Therefore, the family can act as a positive and negative factor in up-bringing simultaneously. Student youth are future parents, so, it is very important to introduce the principles of a healthy lifestyle and to form proper dietary habits right now. One of the most important reasons for the deterioration of health is the disturbance of the nutrition structure and deterioration of its quality. The purpose of the study was to conduct a hygienic assessment of the nutritional status and individual nutrition correction in students. Materials and methods. The study included 63 Ukrainian students of Orthodox worldview (37 girls and 26 boys aged from 19 to 21 years). The study was conducted using a questionnaire been developed by the Department of Hygiene and Social Medicine and approved by the research and scientific council ofV.N. Karazin Kharkiv National University. The students filled in the questionnaire by themselves within the elective
course of "Nutritional Science" under the direction of a lector. The study was 4-staged. Results. The article deals with the main factors of forming the food culture of the future family as a means of achieving the health of children. 75 % of male students and 80 % of female students consumed proteins over the recommended age-appropriate normal value. Animal protein exceeds the recommended norm in 81.8 % of boys and 92 % of girls. Girls also consume fat above the age-appropriate normal value. When differentiating by gender, the ratio of breakfast, lunch and dinner was not found to differ between girls and boys; p > 0.05. In girls, the ratio was 29.7, 41.5, 28.8 %, and in boys — 27.6, 39.8, 32.9 %. According to the obtained results, students do not adhere to the recommendations of rational nutrition, and the excess of proteins and fats is adjusted by insufficient consumption of carbohydrates, which causes the lack of energy value of the daily diet, that can negatively affect the formation of rational nutrition of the future family.
Keywords: healthy lifestyle; rational nutrition; students; family; child
