CC BY
19
УДК 636.2.084:087.7
Полул1х М.1., науковий сшвроб^ник 1нститут стьського господарства Карпатського регюну НААН
РУБЦЕВЕ ТРАВЛЕННЯ У Д1ЙНИХ КОР1В ЗА ВИКОРИСТАННЯ В ГОД1ВЛ1 Б1ЛКОВО-ВГГАМШНО-МШЕРАЛЬНО1 ДОБАВКИ (БВМД) НОВО1 РЕЦЕПТУРИ
Встановлено зростання концентрацп рубцевих мтрооргатзм1в та гх ензимног активност1 у дтних коргв на фот експериментальног БВМД пор1вняно гз контрольним вар1антом БВД 60-1-89.
Ключо^^ слова: корови,БВМД, бактерп, ензимна активтсть, надт.
Вступ. Рентабельшсть молочного скотарства та одержання яюсно! продукцп тюно пов'язаш iз повнощнною економiчно доцшьною годiвлею худоби. Одним iз ключових моментiв при цьому е апробацiя нових рецепив комбiкормiв i кормових добавок (БВМД, БМД, БЖМД тощо) виготовлених на основi високобiлкових компонентiв характерних для то! чи шшо! зони (а також, iз врахуванням И бюгеохiмiчноl особливостi) в тому числi i захiдного регiону Укра!ни [1 - 7].
Виходячи iз цього, ми поставили перед собою завдання розробити нову рецептуру БВМД для дшних корiв, у зимово-стшловий перiод утримання, виготовлену на основi бобiв кормових i нетоварного зерна рiпаку (характерних для грунтово-^матичних умов Передкарпаття) та дефщитних у зонi макро i мiкроелементiв й жиророзчинних вiтамiнiв. Контролем слугувала стандартна БВД 60-1-89.
Матер1ал 1 методи. Дослiд проведено на двох групах корiв-аналогiв, симентальсько! породи, iз середньодобовим надоем 19-21 кг молока по 10 голiв у кожнш, в зимово-стiйловий перiод утримання. Експеримент тривав 90 дшв. Годiвля тварин проводилась згiдно iз загальноприйнятими нормами [8, 9]. Тип ращону силосно-концентратний. Схему дослiду наведено в таблиц 1.
Таблиця 1
Схема дослщу_
Групи Кшьшсть тварин Умови год1вл1
I 10 ОР + стандартна БВД 60-1-89
II 10 ОР + експериментальна БВМД
Основний рацiон (ОР) - силос вико-ячмшний, сiно злаково-бобове,
комбшорм господарський, солома пшенична, меляса.
У зрiвняльний перiод (20 дшв) тварини обох груп отримували однаковий за складом господарський ращон (сшо злаково-бобове, солома пшенична, силос вико-ячмшний, меляса, комбжорм). Комбiкорм мiстив дери ячменю, пшенищ, вiвса, жита, кукурудзи та стандартну БВД 60-1-89 рекомендовану В1Т-ом для дiйних корiв у зимово-сийловий перiод утримання [10], до структури яко!, iз
високобшкових компонент рослинного походження, входили шроти соняшниковий i соевий (завiзнi).
В основний перюд (90 днiв) контрольну групу тварин утримували на такому ж ращош, а коровам дослщно! групи до складу комбiкорму вводили експериментальну БМВД (25% на змiну соняшникового шроту) iз включенням до И структури екструдованих кормових бобiв, нетоварного зерна ршаку, висiвок пшеничних та вщкориговано! кiлькостi (згiдно норми) дефщитних для зони мiнеральних елементiв та жиророзчинних вiтамiнiв (натрiю, сiрки, цинку, йоду, вiтамiну О та шш^. Крiм цього, тварини II групи отримували бiологiчно активну добавку - гумат натрiю, з розрахунку 20 мг/кг живо! маси.
Матерiалом для дослщжень слугували корми, вмiстиме рубця та молоко. Облж молочно! продуктивной проводили шляхом щодекадних контрольних надо!в.
Результати дослщження. Застосування у складi силосно-концентратного рацiону лактуючих корiв експериментально! та стандартно! кормових добавок по рiзному позначилось на iнтенсивностi метаболiчних процесiв у рубцевому середовищi тварин обох груп (табл. 2).
Таблиця 2
Концентращя та ензимна актнвшсть бактерш рубця дiйних кор1в (М±т, п=3
Показники Групи тварин
I II
Кшьшсть бактерш, млн./мл:
ам1лол1тичних 10,00±0,12 11,45±0,24***
протеолггачних 3,73±0,43 4,32±0,14
целюлозолггичних 8,95±0,29 11,33±0,45
Ферментативна актившсть м1крооргашзм1в:
ам1лол1тична, умовн. амшолгт од. 1,25±0,07 1,72±0,04
целюлозол1тична,% 15,23±0,59 20,23±0,74***
протеолггачна, Мекв. тироз. 100 мл/хв 0,260±0,018 0,250±0,10
ЛЖК, ммоль/100 мл 9,77±0, 11,17±0,34*
Примита: * Р<0,05; ** Р<0,02; ***Р<0,01
У рубцi корiв дослiдно! групи встановлено, порiвняно iз контрольною, вiрогiдне зростання концентрацi! амшол^ичних та целюлозолiтичних бактерiй. Так, кшькють амiлолiтично! мiкрофлори у першiй груш становить 10,00 млн./мл, а в другш - 11,45 млн./мл. Рiзниця дорiвнюе 1,45 млн./мл, або 14,5%. Чисельшсть целюлозогiдролiзуючих мiкроорганiзмiв у дослщнш групi дорiвнюе 11,33 млн./мл проти 8,95 млн./мл у контрольнiй, тобто рiзниця складае 2,38 млн./мл, або 26,6 %. Паралельно iз цим, кшьюсна перевага протеолiтичних бактерiй у другш груш над першою, носить лише характер тендеци до збшьшення (Р>0,05).
Високий рiвень амiло- та целюлозол^ично! мiкрофлори у руменальному середовищi корiв дослiдно! групи, стосовно контрольно!, е свщченням iнтенсивного розмноження мiкроорганiзмiв, якi приймають активну участь у процесах гiдролiзу та засвоення вуглеводно! частини кормiв рацiону [11, 12]. Фактором, безпосередньо пов'язаним iз цим е рiвень ензимно! активностi вщповщних популяцiй мiкроорганiзмiв. Зокрема, амiлолiтична актившсть у контрольнiй групi становить 1,25 умовно! амiлолiтично! одиницi, а в дослщнш -
1,72, тобто рiзниця складае 0,47 умовно! амшол^ично! одинищ (37,6%, Р<0,01). Ферментативна актившсть целюлаз у першiй rpyni дорiвнюе 15,23%, а в другiй -20,23%, або рiзниця становить 5,0% (Р<0,01). Це супроводжуеться наростанням концентраци ЛЖК у передшлунках тварин друго! групи порiвняно i3 першою i вiдповiдно становить 11,7 ммоль/100 мл та 9,77 ммоль/100 мл (+14,3%, Р<0,05). Висока концентрацiя ЛЖК у другш груш вказуе на штенсивне бродшня у рубцi корiв, тобто накопичення енергетичного та пластичного матерiалу (зокрема синтезу макроерпв), що позитивно впливае на переб^ метаболiчних процеав в органiзмi жуйних [11, 13]. Вщносно вища чисельнiсть протеол^ично! мшрофлори з одше! сторони та деяке послаблення li ензимно! активностi з друго! - свщчення невисокого рiвня протеолiзу проте!ну кормiв у рубцевому середовищi тварин друго! групи i розцiнюеться у травленнi багатокамерних як позитивне явище [14]. Це може бути наслщком використання у годiвлi корiв екструдату бобiв кормових та нетоварного зерна ршаку. При цьому, слщ наголосити, що в процес екструзи утворюються високорозчиннi форми бшку, якi важко гiдролiзуються у передшлунках i тим самим створюються умови для максимального використання амшокислотного потенцiалу кормiв у тонкому кишечнику жуйних. Аналопчна картина спостерiгаеться i в подiбних дослiдженнях iнших авторiв, при використаннi у годiвлi худоби екструдованих кормiв [15].
Вищий рiвень рубцевого бродiння у руменальному середовищi корiв дослiдно! групи, порiвняно iз контрольною, супроводжуеться зростанням молочно! продуктивност тварин, якi споживали експериментальну БВМД. Середньодобовий надiй молока за облшовий перiод експерименту у першiй груш становив 19,6 кг, а в другш 21,5 кг. Рiзниця дорiвнюе 1,9 кг або у вщсотковому вщношенш 9,7 %.
Висновки. Згодовування лактуючим коровам у складi силосно-концентратного рацiону експериментально! БВМД позитивно впливае на рiвень руменального травлення, що супроводжуеться зростанням концетрацп амшо-, целюлозо- i протеолiтично! мiкрофлори та активност амiлаз i целюлаз у рубщ тварин, за паралельного пщвищення !х молочно! продуктивностi, порiвняно iз контрольним аналогом БВД 60-1-89.
Л1тература
1. Бiохiмiчнi аспекти використання насшня рiпаку в годiвлi корiв : рекомендаци з науково-практичним обгрунтуванням / МАП Укра!ни, ЛНУВМБ iменi С.З. Гжицького, УААН, Буковинський iн-т АПВ ; [Цiсарик О. Й., Дроник Г. В., Дубинка I. А.]. - Л^в-Чершвщ : [б. в.], 2009. - 89 с.
2. Брылинский М. Л. Применение экструдеров при производстве кормов для молодняка сельхозптицы / Брылинский М. Л. // Хранение и переработка зерна. - 2004. - № 9. - С. 43 - 44.
3. Экструдированные корма для молодняка свиней и телок / Б. Булка, Я. Вовк, С. Чумаченко, Н. Луз // Комбикорма. - 2005. - № 8. - С. 57 - 58.
4. Методические рекомендации по технологии подготовки зерна к скармливанию методом экструдирования / ВАСХНИЛ, Южное отд-ние, НИИ
животноводства Лесостепи и Полесья УССР, Харьковское областное управление сельского хозяйства. - Х. : [б. и.], 1980. - 20 с.
5. Кравщв Р. Й. Проблеми мжроелементного живлення тварин i птищ, якост вироблено! продукцп, профшактики мiкроелементозiв та щляхи !х виршення // Наук. вiсник ЛДАВМ iM. С.З. Гжицького. - 2000. - Т. 2 (№ 2). - Ч. 4. - С. 86 - 91.
6. Кравщв Р. Й. Мжроелементний фон кормiв зони Л^вського Полкся / Р. Й. Кравщв, Р. В. Бшенчук // Актуальш проблеми медицини, бюлогп, ветеринарп i сiльського господарства. Книга наукових статей. Третя книга. - Львiв, 1997. - С. 88 - 89.
7. Романюк В. Л. Особливост поширення природженого зобу у жуйних на Рiвненщинi / В. Л. Романюк // Тваринництво Укра!ни. - 2003. - № 2. - С. 25 - 29.
8. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных : справ. пособие / под. ред. А. П. Калашникова, Н. И. Клейменова ; [А. П. Калашников и др.]. - М. : Агропромиздат, 1985. - 352 с.
9. Столярчук П. З. Загоивля кормiв i нормована годiвля сшьськогосподарських тварин : довщник / П. З. Столярчук, Л. Г. Боярський. -Л^в : Каменяр, 1989. - 173 с.
10. Комбикорма, кормовые добавки и ЗЦМ для животных (состав и применение) : справочник / [В. А. Крохина и др.] ; под ред. В. А. Крохиной. - М. : Агропромиздат, 1990. - 304 с.
11. Курилов Л. В. Физиология и биохимия пищеварения жвачных / Л. В. Курилов, А. П. Кроткова. - М. : Колос, 1971. - 404 с.
12. Пивняк И. Г. Микробиология пищеварения жвачных / И. Г. Пивняк, Б. В. Тараканов. - М. : Колос, 1982. - 247 с.
13. Янович В. Г. Бюлопчш основи трансформацп поживних речовин у жуйних тварин / В. Г. Янович, Л. I. Сологуб. - Львiв : Трiада плюс, 2000. - 384 с.
14. Ратич I. Б. Актуальш проблеми живлення сшьськогосподарських тварин / I. Б. Ратич // Бюлопя тварин. - 1999. - Т. 1, № 1. - С. 3 - 11.
15. Метаболiчнi процеси в органiзмi та продуктившсть вирощуваних на м'ясо бичюв з використанням у комбiкормi екструдованого гороху й параамшобензойно! кислоти / Я. С. Вовк, А. I. Котляров, Б. Ф. Вридник, М. I. Полулiх // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - 2001. - Вип. 43. - Ч. II. - С. 30 - 34.
Summary M.I. Polulikh RUMEN DIGESTION IN MILCH COWS FOR THE USE IN FEEDING OF ALBUMINOUS-VITAMIN-MINERAL ADDITION (AVMA) OF NEW COMPOUNDING
The increase of concentration of microorganisms of rumen is set and them activity of enzyme for milch cows on a background experimental A VMA by comparison to the control variant of AVA 60-1-89.
Key words: cows, AVMA, bacteria, activity of enzyme, milking.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.!.
