CC BY
42
УДК 636.2.084.087
Воробель М.1., астрант © Швторак Я.1., д. с.-г. н., професор
1нститут стьського господарства Карпатського регюну НААНУ, с. Оброшино Пустомит1вського р-ну Львгвськог обл.
ЗНАЧЕННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У ЖИТТСДШЛЬНОСТ1 ТВАРИН
У статт1 розглянуто питання про значення дефщитних для Захгдного регюну м1кроелемент1в у оргашзм1 тварин. Висвтлено участь мтроелемент1в у процесах обмту речовин, гх вплив на активтсть фермент1в I гормошв.
Ключо^^ слова: мжроелементи, тварини, обмт речовин.
Мшеральш речовини, як незамшш складовi компоненти вах живих органiзмiв (!х вмют у тЫ тварин становить 2,4-4,8%), ввдграють надзвичайно важливу i багатогранну роль, а обмш !х в органiзмi розцшюеться як одна з ланок загального метаболiчного шляху у ньому [21].
Мшеральш речовини беруть участь у побудовi мжро- i макроструктур (в утворенш юстково! тканини, побудовi кл^инних мембран), у регулюваннi осмотичного тиску в бюлопчних рiдинах, у шдтриманш кислотно-лужно! рiвноваги, реакцп середовища (рН) на певному рiвнi завдяки участ !х в утвореннi буферних систем бюлопчних рщин i тканин. Вони впливають на проникнiсть клiтинних мембран i судин, виконують важливi функци у створеннi стiйкостi бiологiчних коло!дних систем. Мiнеральнi елементи входять до складу бшюв (8е, 8), коферменив (Р, Со), гормонiв (I, 2п), беруть дiяльну участь у рiзних ланках метаболiзму (Са, Р, 8, Мп, Mg). Вони активують ряд ферментних систем i можуть входити до складу активного центра (2п, Си, N1, Мо, Бе), регулюють активнiсть симбютично! мiкрофлори шлунково-кишкового тракту [5, 21].
Грунти Захiдного регюну Укра!ни бiднi на рухомi форми мшеральних речовин. Це е одшею з важливих причин порушення обмiну речовин в органiзмi, зниження продуктивной та якостi продукци [21].
Особливо проблематичним е питання дефщиту мжроелеменив. Так, зокрема, в Захiдному регюш нестача вiдносно норми, становить в середньому для: мвд - 12-15%, цинку - 25-35%, марганцю - 8-12%, кобальту - 20-25%, йоду - 3035%, селену - 40-45%.
Виршувати питання мшерального балансу необхщно за рахунок вiдповiдних кормових добавок, як мiстять сполуки мшроелеменив. Однак, при !х використаннi виникае багато питань, для виршення яких необхiдно вивчити вплив окремих мшроелеменив на процеси обмiну речовин та iмунний статус тварин.
Мiдь - структурний елемент клiтин, тканин i органiв жуйних тварин, рiвень якого в органiзмi коливаеться в межах 0,0002-0,00025% [5].
Одна з найважливших функцш мiдi - участь в процесах кровотворення. Пiд И впливом прискорюеться утворення гемоглобiну. Вона сприяе дозрiванню еритроцитiв на раннiх стадiях розвитку, збiльшенню !х кiлькостi i розмiру, переходу мiнеральних форм залiза в органiчнi, посилюе мобiлiзацiю депонованого залiза i перенесення його до юсткового мозку [7, 8, 9, 14].
© Воробель М.1., Швторак Я.1., 2011
Участь мвд в метаболiчних процесах оргашзму пов'язана з функцюнуванням мщьвмюних ферментсв. Цитохромоксидаза ввдграе регулюючу роль в окисно-вщновних процесах i тканинному диханнi, що важливо не лише для еритроциив, але i для клiтин лiмфоlдно-макрофагальноl системи. Церулоплазмiн як депо мвд бере участь у синтезi з^зовмюного бiлку плазми кровi трансферину [8]. Фермент супероксиддисмутаза забезпечуе захист слизових оболонок шлунково-кишкового тракту [1]. Мщь являеться компонентом ряду iнших металоферменив, включаючи полiфенолоксидазу, амiнооксидазу,
дофамiнгiдроксилазу, лiзилоксидазу [8]. Вона бере участь у регулюванш вуглеводного, мiнерального, водного i газоенергетичного обмiну, пiдвищуе детоксикацiйнi процеси [9, 21].
Мщь разом з кобальтом i марганцем стимулюе ршт тварин, пiдвищуе перетворення бiлкiв, покращуе процеси бiосинтезу бiлкiв кровi i м'язiв, позитивно впливае на бюсинтез жиру молока, сприяе збiльшенню в ньому казе!ну [9]. Мщь також пов'язана з гормонами, особливо шсулшом, адреналшом i з гормонами гiпофiзу, що регулюють функцп статевих залоз та процеси розмноження; бере участь в обмш вiтамiнiв А i С; пiдвищуе засвоення солей кальцш i фосфору. Необхiдна вона i для нормально! життедiяльностi мiкрофлори передшлунюв [7].
Засвоення мiдi у жуйних знижуеться за надлишку у рацюш сульфатiв, кальцiю, молiбдену, цинку, срiбла, кадмiю, сiрки, а також аскорбшово! та ф^иново! кислот [5, 7, 21].
Концентращя мiдi у рубцевш рiдинi жуйних тварин коливаеться в межах 0,1-1,0 мг в 1 лiтрi [24]. Найбшьше мiдi мштять рубцевi бактерп жуйних, дещо менший вмiст мiдi у iнфузорiй i найменший - у безклiтиннiй рщиш [6]. Оптимальний вмiст мiдi у рацюнах жуйних покращуе функцiональну актившсть мiкроорганiзмiв передшлункiв, зокрема, активуе гщрогенази сульфатредукуючих бактерiй Ве8и1ГоуЛпо ёе8и1Гипсаш [25]. Цей мжроелемент набагато ефективнiший для тварин у формi метiонату, сульфату i хлориду мiдi, нiж оксид i сульфат мiдi, а металiчна мiдь практично не засвоюеться оргашзмом жуйних [27]. Додавання до рацюну коровам пiд час лактацiйного перюду метiонату мiдi разом з в^амшом Е iнiцiювало посилення обмiнних процеав у !х органiзмi, полiпшення асимшяци поживних речовин корму, що тдвищило молочну продуктивнiсть корiв (середньодобовий надш молока зрiс на 6,3-11,7%, загальний надiй за лактацiю - на 7,6-14,1%; кшьюсть молочного жиру - на 12,4-20,2%) [7]. У годiвлi дшних корiв велико1 перспективи набувають хелатнi комплекси, зокрема, хелати мвд, цинку [15].
Цинк е важливим компонентом тканин i органiв жуйних тварин [5]. Бюлопчна роль цинку для оргашзму тварин рiзнобiчна в зв'язку з тим, що вiн виступае в якостi компоненту бiльш шж 160 ферментiв рiзних класiв (дегщрогенази, пептидази, естерази) i виконуе функцш активатора ряду ферментiв (аргiназа, деяю пептидази) [8]. Цi ферменти беруть участь у синтезi та метаболiзмi бiлкiв, вуглеводiв, лiпiдiв та НК [5]. Вiн е одним iз структурних компонентiв ферменту карбоангiдрази, що визначае його прямий зв'язок з процесами дихання. Цинк пригнiчуе актившсть каталази i цитохромоксидази, якi ввдграють активну роль в здатностi остеобласив до синтезу колагену, що також може служити поясненням впливу мжроелементу на процеси оссифжацп [8].
Цинк входить до складу гормону гiпофiзу, який визначае функцюнальну активнiсть щитоподiбноl залози. Мiститься вiн i в пщшлунковш залозi, особливо в
А,- та Р-кл^инах острiвцiв Лангенгарса, статевих залозах i ввдграе важливу роль як активатор iнсулiну та процесiв заплщнення й вiдтворення. Впливае вiн також на гормон гiпофiзу - пролактин, чим сприяе утворенню молока. Вважають, що цинк пiдвищуе засвоення i синтез каротину мiкрофлорою рубця. У тканинах вш утворюе комплекси з нуклеотидами й бере активну участь у пщтриманш повно! конф^раци РНК, 1х обмiнi, чим впливае на бюсинтез бiлкiв i передачу генетично! шформаци [7, 14]. Цинк регулююче впливае на активнiсть розщеплення та всмоктування поживних речовин та iмунну вiдповiдь органiзму. Вiн служить каталiзатором в окисно-вiдновних процесах, сприяе окисленню бiлкiв, пiдвищуе фiзiологiчну активнiсть в^амшв, силу фагоцитозу [9, 21]. Цинк разом з в^амшом Е бере участь у функцюнуванш мембран кл^ин, у пiдтриманнi !х цiлiсностi [8].
Пщвищений рiвень в рацiонах кадмш, мiдi, ртутi, кобальту, марганцю, кальцш та ф^иново! кислоти (внаслiдок утворення в рубщ важкорозчинного кальцiй-цинк-фiтинового комплексу) [13] пригшчуе засвоення цинку оргашзмом жуйних тварин.
У рубцi виявлено лише 5-10% розчинних форм цього елементу вщ його загально! кiлькостi, який надходить з кормом в оргашзм жуйних [5]. Найпростiшi рубця, на вiдмiну вiд мiкрофлори, добре засвоюють цинк. Потреба ВРХ в цинку становить 40-70 мг на 1 кг сухо! речовини рацюну.
Оптимальний рiвень цинку в рацюнах жуйних покращуе метаболiзм бiлкiв i вуглеводiв, пщвищуе ферментативну активнiсть мiкроорганiзмiв рубця [19]. Застосування цинку в структурi премжав, БМД, БВМД для дiйних корiв пiдвищуе перетравнiсть сухо! та оргашчно! речовин, жиру, клiтковини, за одночасного зростання середньодобових надо!в молока, жирномолочност [3]. Використання в рацiонах корiв хелатних комплексiв цинку з глщином, метiонiном або лiзином позитивно впливае на молочну продуктивнiсть i яюсть молока (вiтамiн А, Р-каротин) [12].
Йод - життево необхщний елемент живлення жуйних тварин. У дорослих тварин бiльше половини йоду ^ля 60%) знаходиться в щитоподiбнiй залозi. В органiзмi вiн зв'язаний з бшком, в основному з альбумшом, у щитоподiбнiй залозi мютиться у виглядi гормонiв тироксину i трийодтиронiну [21]. Останнi регулюють основний обмш, процеси теплоутворення, витрати вуглеводiв, бiлкiв i жирiв в оргашзм^ що в кiнцевому результатi проявляеться штенсившстю росту i розвитку. Посередником у цих процесах е протеол^ичш й окисно-вщновш ферменти, що впливають на внутршньокл^инш процеси окислення, окисного фосфорилювання i синтезу бiлка [7]. Йод пщвищуе актившсть ферментiв аргшази, оксидази, ксантиноксидази, цитохромоксидази [5]. Крiм того, встановлено, що вiн дiе стимулююче на активнiсть целюлозолiтичноl мжрофлори передшлункiв. Надлишок у кормах марганцю, кобальту i свинцю пiдвищують потребу в йод^ поглиблюючи його нестачу [7]. Дефiцит йоду в рацюнах жуйних тварин послаблюе синтез тиреоглобулiну, володшчого функцiею каротинази - ферменту перетворення каротину у в^амш А [17].
Оптимальний вмют йоду у рацюнах корiв позитивно впливае на целюлозол^ичну активнiсть мiкроорганiзмiв рубця, чисельшсть iнфузорiй, концентрацiю ЛЖК, а поряд iз цим - i на синтез кобаламiну й тим самим дотично - на гемопоез [4]. При застосуванш йоду в рацюнах корiв у формi йодату калш, хелатних сполук покращуеться рубцева ферментащя, перетравнiсть поживних речовин, гематологiчна картина, молочна продуктившсть i якiсть молока [12].
Селен - незамшний мжроелемент, необхщний для нормально! життедiяльностi оргашзму тварин. Концентраторами селену в органiзмi жуйних е бактерп рубця, в яких кiлькiсть його iнодi у 2-10 разiв бшьша, нiж у рацiонi. Вiн бере участь у шдтриманш системи антиоксидантного захисту клiтин, окисному фосфорилюваннi [7].
Встановлено, що селен являеться складовим компонентом таких ферментiв, як глютатюнпероксидаза, глютатiонредуктаза [8]. Селеновмiсний фермент - 5-дейодиназа - каталiзуе дейодування тироксину, що призводить до утворення бшьш активного гормону трийодтиронiну [23]. У складi глютатiонпероксидази селен сприяе детоксикацп перекисiв жирних кислот, захищаючи клiтини вiд ушкоджуючо! ди вшьних радикалiв [8].
За бiологiчною дiею селен близький до дп вiтамiну Е. Селен разом з в^амшом Е виконуе функци каталiзатора в процесах переносу електрошв, а в комплекс з вiтамiнами А i Е проявляе радiопротекторну дiю, активний в iмунобiологiчнiй реактивностi органiзму, шпбуе дiю цитратгiдролази [21]. Селен регулюе засвоення i витрати вiтамiнiв А, С, Е i К в оргашзм^ бере участь у анаеробному окисленш, сповiльнюючи його iнтенсивнiсть i цим самим регулюе швидюсть окисно-вiдновних реакцш. Бiологiчна дiя селену та його вплив на рiзнi функци оргашзму дуже залежить вiд його взаемозв'язку з сiркою - постiйною складовою частиною тканин. У хiмiчному вщношенш вiн близький до сiрки, однак бшьш активний i отруйний. Орка ж до певно! мiри нейтралiзуе отруйну його дiю
[7].
Бактерп i гриби вмiстимого рубця штенсивно утилiзують селен i синтезують селеновмюш аналоги сiрковмiсних амiнокислот (селенцистеш, селенцистин, селенметюнш) [14, 21].
Оптимальною дозою селену для ВРХ вважаеться 0,1-0,3 мг на 1 кг сухо! речовини корму [12]. Добавка селену в рацюнах корiв покращуе синтез мiкробiального бшку, баланс i утилiзацiю сiрки мiкроорганiзмами рубця [26]. У рацюнах жуйних тварин надлишок селену не позначаеться негативно на функцюнальнш активност мiкроорганiзмiв рубця, внаслiдок вщновлення його 8е-редуктазою до неоргашчно! форми [10].
Збагачення премiксу для дшних корiв селеном пiдвищуе молочну продуктивнiсть на 11,8-12,2%, покращуе перетравшсть поживних речовин рацiону, знижуе витрати кормових одиниць на 1 кг молока на 9,1-12,1% [4]. При використанш селену у комплекс iз трив^ом та сульфатом кадмiю у рацюнах дшних корiв пiдсилюеться продуктивний ефект елементу (зростання молочно! продуктивной корiв у першому випадку становить 8,0%, а в другому - 10,0%). Згодовування хелаив селену i хрому у рацiонах корiв покращуе бшковий обмiн у передшлунках, послаблюе гiдролiз лiпiдiв корму та бюгщрогешзащю жирних кислот у рубцi [22]. Згодовування коровам в останш мюящ тiльностi 3,5 мг/гол/добу селенiту натрш пiдвищуе на 5,0% добовий надш молока. Пiдгодiвля молодняку ВРХ селештом натрiю у дозах 0,05; 0,1; 0,2 i 0,3 мг/кг живо! маси сприяе зростанню продуктивной тварин вщповщно на 5,7; 11,9; 29,1 i 23,5% [7].
Кобальт - е одним iз важливим мжроелеменив, що входить до структури кл^ин рослинних i тваринних органiзмiв. Вш проявляе свiй вплив на метаболiчнi реакцil через вiтамiн Вх2, до структури якого входить цей мжроелемент. Впамш Вх2 вiдiграе важливу роль в синтезi нукле!нових кислот, азотному, жировому i вуглеводному обмiнах. За рахунок сво!х рухомих метальних груп вiтамiн Вх2 бере
участь в синтезi пуринових i тримщинових основ, холiну, метюшну, бере участь в перенос одновуглеводних радикалiв, необхiдних для синтезу нуклешових кислот [8]. Кобальт регулюе гемопоез, активуючи синтез протопорфiрину. У присутност залiза i мвд вiн пiдвищуе активнiсть кровотворних процеЫв, сприяе утворенню еритроцитiв i синтезу гемоглобiну [7].
Кобальт бере участь у реакщях глiколiзу й циклу трикарбонових кислот. Вiн являеться активатором ряду ферменив (аргiназа, фосфатаза, альдолаза, декарбоксилаза, каталаза, дипептидаза), зв'язуючи активний кофермент з субстратом. 1они кобальту гальмують активнiсть уреази, цитохромоксидази, сукцинатдегщрогенази. Вiн е у складi ряду металопротевдв, iзомераз, транскарбоксилази, глiцил-глiцин-дипептидази [7, 8].
Як згадувалося, мiкроорганiзми рубця жуйних використовують кобальт для синтезу вiтамiну Вх2. Отже, для тварин цього виду кобальт е необхщним як стимулятор росту бактерш [14, 21]. Потреба !х у кобальтi становить в середньому 0,1 мг на 1 кг сухо! речовини корму [21].
Кобальт - синерпст йоду, мвд та залiза. Дефщит кобальту в рацiонах погiршуе засвоення фосфору та кальцiю, а в комплекс з мiддю - йоду [7, 14].
Доза в 0,1 мг% хлористого кобальту в рацюш корiв пiдсилюе активнiсть бактерiй роду АсИгошоЬа^ег соЬа1ат1ш в рубцевому середовищi до синтезу вiтамiну Вх2, а доза 1 мг% пришвидшуе процес синтезу бютину, тiамiну, пiридоксину та шкотиново! кислоти [16]. Дефiцит цього елементу в рацiонах ВРХ зменшуе чисельнiсть рубцевих бактерiй, порушуе мжробний синтез кобаламiну, внаслiдок чого послаблюеться його депонування печiнкою, що призводить до розладу обмiну речовин в органiзмi [18].
Оптимальний рiвень кобальту у комплекс iз вiтамiнами А, В2, а також з шшими мiкроелементами (йод, цинк) у рацюнах корiв покращуе рубцеве травлення (азоти), гематолопчш показники (гемоглобiн, зменшення рiвня кетонiв); пiдвищуе молочну продуктивнiсть, яюсш параметри молока (жир, бiлок, казеш, вiтамiн А, цукор), живу масу народжуваних телят, скорочуе сервiс-перiод [11, 20]. Пiдгодiвля бичкiв сульфатом, хлоридом, ацетатом i карбонатом кобальту в дозi 0,04 мг/кг живо! маси по рiзному впливала на продуктившсть тварин. Найбiльш позитивним був вплив хлориду кобальту - валовий прирют тварин пiдвищився на 15,9%, вщ згодовування сульфату i ацетату - вщповщно на 5,6 та 4,2%, а пщ впливом карбонату тварини навт зменшили живу масу на 11,6% [7].
Марганець ввдграе важливу роль в нормальному функцiонуваннi тваринного оргашзму. Разом iз залiзом, мщдю i кобальтом вiн впливае на процеси кровотворення й обмiн вуглеводiв, бере участь в окисно-вiдновних процесах, тканинному диханш, утвореннi кiсток, рост i розмноженнi, функци ендокринних оргашв (стимулюе дiю iнсулiну та адренал^), посилюе дiю вiтамiнiв С i В1 та цiлого ряду ферменив (фосфатази, фосфоглюкомутази, пролiдази, ксилази) [7]. Вш входить до складу таких ферменив - пiруваткарбоксилаза i аргшаза. Марганець позитивно впливае на обмш кальцiю та фосфору в юстках та необхiдний для синтезу холiну i жирних кислот [9, 21].
Надлишок кальцiю, фосфору та залiза у рацiонi погiршуе засвоення марганцю оргашзмом тварин, а оптимальний вмют кобальту, мiдi та цинку -покращуе [2, 9].
Встановлено позитивний вплив марганцю на показники метаболiзму i продуктившсть тварин при використанш його з шшими мшроелементами [2, 4].
Мжроелементи становлять лише тисячш, а то i меншi частки вщсотка в органiзмi тварин, тим не менше ввдграють надзвичайно важливу i багатогранну роль, а часто - виршальну в обмш речовин. Входячи до складу гормошв, вiтамiнiв, вони е неоргашчними каталiзаторами бiохiмiчних реакцiй органiзму, беруть участь у обмш бiлкiв, вуглеводiв i лiпiдiв, виконують рiзнi фiзiологiчнi функци i регулюють ферментативну актившсть в окисно-вiдновних реакцiях, паралельно iз цим позитивно впливаючи на продуктившсть сiльськогосподарських тварин.
Лiтература
1. Бюлопчна роль мiкроелементiв в органiзмi тварин / Р. Й. Кравщв, Р. П. Маслянко, О. I. Жеребецька, М. Б. Лаба // Наук. вкн. ЛНАВМ iм. С.З. Гжицького. - 2005. - Т. 7, № 2. - Ч. 6. - С. 63 - 69.
2. Бомко В. С. Влияние минерально-витаминных добавок на обмен веществ и продуктивность коров при разных типах кормления : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. с.-х. наук : спец. 06.02.02 "Кормление и технология кормов" / В. С. Бомко. - К., 1989. - 28 с.
3. Войтович Н. Г. Вплив згодовування комбшорму та премшсу ново! рецептури на мшеральний статус сшажно-концентратного рацюну i молочну продуктившсть корiв / Н. Г. Войтович // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - 2004. - Вип. 46. - С. 20 - 24.
4. Войтович Н. Г. Продуктившсть та функцюнальна актившсть рубця корiв при застосуванш високобшкових кормiв i мшеральних добавок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.02.02 "Годiвля i технолопя кормiв" / Н. Г. Войтович. - К., 2008. - 20 с.
5. Георгиевский В. И. Минеральное питание животных / В. И. Георгиевский, Б. Н. Анненков, В. Г. Самохин. - М. : Колос, 1979. - 471 с.
6. Георгиевский В. И. Динамика концентрации цинка, меди и марганца и распределение по фракциям в содержимом рубца коров / В. И. Георгиевский, Т. В. Рухлова // Бюл. ВНИИФБиП с.-х. животных. - 1987. - Вып. 3 (87). - С. 6 - 9.
7. Довщник по застосуванню бюлопчно активних речовин у твариннищв / В. Ю. Чумаченко [та ш.]. - К. : Урожай, 1989. - 264 с.
8. Зайцев С. Ю. Биохимия животных. Фундаментальные и клинические аспекты : Учебник. 2-е изд., испр. / С. Ю.Зайцев, Ю. В. Конопатов. - СПб. : Лань, 2005. - 384 с.
9. Зинченко Л. И. Минерально-витаминное питание коров / Л. И. Зинченко, И. Е. Погорелова. - Л. : Колос. Ленингр. отд-ние, 1980. - 80 с.
10. Ермаков В. В. Биологическое значение селена / В. В. Ермаков, В.В. Ковальський. - М. : Наука, 1974. - 298 с.
11. 1батуллш I. I. Варiабельнiсть показниюв кровi дшних корiв при згодовуванш подвшних фосфаив кобальту-цинку / I. I. 1батуллш, В. I. Хрипун, Г. Ф. Табiя // Матерiали Мiжнар. наук.-прак. конф. «Актуальш проблеми годiвлi сшьськогосподарських тварин i технологи кормiв». - К., 2003. - С. 25 - 27.
12. Кальницкий Б. Д. Минеральные вещества в кормление животных / Б. Д. Кальницкий. - М. : Колос, 1982. - 247 с.
13. Кальницкий Б. Д. О минеральном питание крупного рогатого скота / Б. Д. Кальницкий // Животноводство. - 1986. - № 7. - С. 33 - 36.
14. Кормовi i бюлопчно активш добавки для сшьськогосподарських тварин: Довщник / С. М. Паенок [та ш.]; Упоряд. С. М. Паенок. - Л. : Каменяр, 1983. - 174 с.
15. Кравщв Р. Й. Молочна продуктившсть KopiB за дл свинцю, метюнатсв 3ani3a, мiдi та BiTaMiHy Е / Р. Й. Кравщв, О. О. Дашковський, Р. В. Бшенчук // Пeрeдгiрнe та прське землеробство i тваринництво. - 2001. - Вип. 43. - Ч. II. - С. 95 -99.
16. Куртяк Б. М. Жиророзчинш в^амши у ветеринарнш медициш i твaринництвi / Б. М. Куртяк, В. Г. Янович. - Львiв : Трiaдa плюс, 2004. - 426 с.
17. Лебедев Н. И. Использование м^одобавок для повышение продуктивности жвачных животных / Н. И. Лебедев. - Л. : Агропромиздат. Ленинград. отд-ие. - 1990. - 96 с.
18. Лящук О. Г. 1нтенсившсть бюсинтезу щанкобалам^ мжрофлорою рубця бичюв при ввeдeннi хлористого кобальту i сульфату нaтрiю / О. Г. Лящук // Сучасн проблеми бюлоги, ветеринарно! медицини, зоошженери та технологи продуктсв тваринництва : Зб. ст. М1жнар. наук.-практ. конф. (м. Львiв, 9 - 11 жовтня 1997 р.). -^в, 1997. - С. 520 - 521.
19. Мшеральне живлення тварин / I. Т. Клщенко, М. Ф. Кулик, М. В. Косенко, В. Т. Лсовенко. - К. : Свщ 2001. - 576 с.
20. Петухова Е. А. Использование кобальта коровами при разной сбалансированности рационов / Е. А. Петухова // Физиология продуктивних животных. - решению продовольственной программы СССР. Материалы Всесоюз. Конф. (Тарту, 13 - 15 сентября 1989 г.). - Таллин, 1990. - Ч. II. - С. 37 - 38.
21. Седшо Г. М. Роль мшеральних речовин у процесах вовно утворення / Г. М. Седшо // Львiв : Афша. - 2002. - 184 с.
22. Стефаник Т. I. Обмш жирних кислот у високопродуктивних корiв при використaннi рiзних сполук селену i хрому / Т. I. Стефаник // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин УААН. - 2005. - Вип. 6, № 1. - С. 153 - 156.
23. Arthur J.R., Nicol F., Beckett. Hepotic iodothyronine 5'-deiodinase. The role of selenium // Biocem. J. - 1990. - Vol. 272. - P. 537 - 540.
24. Bires Y., Maracek I., Bartko P., Biresova M., Wiessova T. Accumulation of trace elements in sheep and the effects upon qualitative and quantitative ovarian changes // Vet. And Hum. Toxicol. - 1995. - Vol. 37. № 4. - P. 349 - 355.
25. Dzierzewicz Z., Cwalina B., Yawlik B. Effect of copper ions or hydrogenase activity of Desulfovibrio desulfuricans // Acta biocem. Pol. - 1992. - Vol. 39, №1. - P. 95 - 99.
26. Khirwar S., Arora S. Influence of different levels of selenium on protein synthesis by rumen microbes in vitro // Milchwissenschaft. 1976, - Vol. 31, №5. - P. 275 - 277.
27. Miller E. P. Techniques for determining bioavailability of trace elements // 16-th. Ann. Internal Minerals Conf. St. Petersburg Beach. Florida. - 1983. - P. 23 - 40.
Summary Vorobel M. I., Pivtorak Ya. I.
Institute agriculture Carpathian region NAANU SIGNIFICANCE MICROELEMENTS IN THE ORGANISM OF ANIMALS
In the article look about significance for organism deficit for Western region microelements in the organism of animals. Light role microelements in the metabolism processes, their influence on the activity enzyme and hormones.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
