CC BY
13ЛИТЕРАТУРА
1. Алексеева, И. С. Теоретические основы профессионального образования молодых специалистов в условиях сельской школы [Текст]/ И. С. Алексеева // Философия образования. -2012. - № 2. - С. 116-122.
2. Байгулова, Н. В. Педагогические условия эффективного функционирования сельских малокомплектных школ [Текст] / Н. В. Байгулова // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2016. - № 1. - С. 138-143.
3. Войтеховская, М. П. Историко-педагогический анализ формирования профессиональной компетентности педагогов сельских малокомплектных школ в России [Текст] / М. П. Войтеховская, Е. В. Дозморова // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2010. - № 11. - С. 39-42.
4. Михайличенко, А. Ю. К вопросу о формировании профессиональной компетентнос -ти педагогов сельских малокомплектных школ [Текст] / А. Ю. Михайличенко, С. М. Никульшин // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2010. - № 11. - С. 86-89.
5. Терешкина, Г. Д. Профессиональная компетентность учителя в специфических условиях деятельности малокомплектной школы малочисленных народов Севера [Текст] / Г. Д. Терешкина // Вестник Северо-Восточного федерального университета им. М. К. Аммосова. - 2010. - Т. 7, № 4. - С. 63-69.
РОЗВИТОК ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УКРА1Н1 У
ДОВОеННИЙ ПЕР1ОД (1922-1941) ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В НА ЗАЛ1ЗНИЦЯХ
к.пед.н., доцент Скляренко I. Ю.
Кшвська державна академiя водного транспорту мет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Укрална докторант (Житомирський державний утверситет мет 1вана Франка)
Abstract: This paper presents the development of rail transport in Ukraine in the prewar period (1922-1941), the factors of transportation reform of secondary schools in the 20-30 y. XX century, showing the main reasons that slowed the development of the system of secondary schools and transport the network of workers' courses, development ofpersonnel policies on transport in view of the implementation of the plan for the reconstruction and modernization of the transport sector, transport reform of secondary schools in the 20-30 y. XX century, the main reasons that slowed the development of systems for secondary schools transport and the network of workers' courses. Schools factory apprenticeship transport - a new type of vocational and technical educational institution in the structure of the educational process were presented such components as political education, general and technical education, vocational training for railway specialties.
Keywords: personnel policy on transport , school section of vocational education, technical transport, transport reform of secondary schools , regular, periodic railway schools.
Виклад основного MaTepiany. Стратепчний розвиток залiзничного транспорту у першi роки по бшьшовицькому переворот практично унеможливлювався з огляду на военш поди, затим наслщки громадянсько! вшни, загальну соцiально-економiчну ситуащю в краш. Вщновлення та становлення вщомчих та шших середшх навчальних закладiв визначалися гострою потребою в спещалютах та квалiфiкованих пращвниках, яких потребували залiзницi в умовах значних збитюв та фшансових обмежень, що помггно вщчувалися у вшх галузях народного господарства.
Мшстерству шляхiв сполученш (затим Наркомату) довелося виршувати проблеми подальшого розвитку системи середньо! залiзничноl освгги в умовах запровадження нового суспшьного ладу, вщновлення народного господарства та його шфраструктури та полггики iндустрiалiзацil. Вщродження зруйнованого у роки першо! свггово! та громадянських вшн
транспорту здшснювалося в умовах фiнансово-економiчно! виснаженосп кра!ни [3, с.41].
Зазначенi процеси мали забезпечувати спещалюти всiх рiвнiв, особливо середньо! ланки, тому проблеми професшно! пiдготовки кадрiв для транспорту постiйно знаходилися в центрi уваги Наркомату шляхiв сполучення. На рiвнi держави було констатовано крайню необхiднiсть у пiдготовцi кадрiв для обслуговування шляхiв сполучення. З метою реалiзащ! поставлено! мети у перюд з 1917 по 1922 рш були вiдкритi професiйнi школи, технiкуми на базi колишнiх техшчних залiзничних училищ, при iнститутах шляхiв сполучення [9, с. 39].
Рiвень середньо! спецiально! освiти для залiзниць в Укра!нi забезпечували технiкуми. Транспортш технiкуми як основний тип середшх навчальних закладiв, що готував спещалюпв середньо! квалiфiкацi!, знаходилися у подвшному пiдпорядкуваннi - так, з 10 серпня 1920 року вони належали до Головного комггету iз професшно-техшчно! та спецiально-науково! освiти (Укрголовпрос) у складi Наркомату освiти Укра!ни , а також до вщання Народного комiсарiату шляхiв сполучення (НКШС) за навчально-методичним спрямуванням [].
Реформування транспортних середшх навчальних закладiв у 20-30-х рр. ХХ столотя було зумовлено низкою чинниюв. По перше, юнувала нагальна потреба пiдготовки значно! кiлькостi квалiфiкованих працiвникiв сфери шляхiв сполучення у стислi термiни за обмеженого фшансування та недосконало! матерiально-технiчно! бази. По-друге, спроба пiдняти престиж навчальних закладiв, дiяльнiсть яких було започатковано за радянських чашв, сприймалася як вияв протистояння дореволюцiйним традищям, аполiтичностi або ворожостi бувших викладачiв. По-трете, органiзацiя навчального процесу в реоргашзованих та новостворених середнiх навчальних закладах, що готували спещалюпв для залiзничного транспорту, потребувала вдосконалення з метою тдвищення рiвня пiдготовки фахiвцiв [5, с.308,505].
У Наркоматi шляхiв сполучення визнавалися основнi причини, яю сповiльнювали розвиток системи середнiх навчальних закладiв на транспортi та функщонування мережi робтшчнх курсив, яю зводилися до того, що:
- по-перше, кер1вники на мюцях не сприяли оргашзацп !х д1яльносп;
- по-друге, не було уточнено вимоги до залiзниць щодо матерiального та оргашзацшного забезпечення;
- по-трете, не було запроваджено економiчнi стимули для залучення робiтникiв до навчання (на курсах не збертався середнiй заробiток, не гарантувалося пiдвищення тарифних розрядiв тощо); не було створено вiдповiднi побутовi умови.
Залiзничнi фабрично-заводськi учнiвства (ФЗУ) часто оргашзовувалися при головних паровозних майстернях. Так, наприклад, така школа фабрично-заводського учшвства дiяла на Харювсько-Микола!нськш залiзницi, зокрема в Полтавi, з березня 1871 року. Варто зазначити, що розмщеш поруч iз залiзничним вокзалом, майстернi мали досить потужну матерiальну базу та галька вщцшень:
- паровозозбиральне, що мало двохповерховий будинок з примщеннями для начальника майстерень, креслярсько!, коморн, лампово!, малярш:
- мехатчне - примщення майстра i комора для зберiгання точильних камешв, а також прнбудова для розмщення парово! машннн \ котл1в;
- ковальське - примiщення для необхщного обладнання зварювально! печi i печi для цементування сталевих деталей.
Пiсля завершення перюду визвольних змагань i громадянсько! вшни у вереснi 1920 року за розпорядженням управлшня Пiвденно! залiзницi при майстернях стали створюватися дворiчнi школи ремюничого учнiвства, якi в 20-х роках поступово реоргашзовувалися у школи учшвства (ФЗУ) з чотирирiчним термшом навчання. Школа учнiвства при цьому не тшьки послуговувалася наявною матерiальною базою, але й, зазначимо, в майстернях школи ФЗУ здшснювався дрiбний i капiтальний ремонт локомотивiв.
З 1918 року керiвництво освiтою на транспорту як i в шших сферах, знаходилося у пiдпорядкуваннi Народного комiсарiату освiти, що не дозволяло повною мiрою врахувати специфiку залiзнично! галузi й вимагало додаткового часу на шдготовку кадрiв безпосередньо на транспортних об'ектах. Тому однieю з найбшьш актуальних проблем в системi середньо! професiйно! освiти на транспорт була необхiднiсть удосконалення керiвництва, що позначилося на мережк кiлькiсть шкш ФЗУ i професiйних курсiв не задовольняла запити вiдомства шляхiв сполучення (у 1923 рощ для потреб залiзниць Укра!ни iснувало всього 29 шкш ФЗУ).
З метою виршення ще! проблеми в листопадi 1929 року було виршено передати керiвництво справою профтехосвiти у пiдпорядкування вщповщних наркоматiв i вiдомств.
Таким чином, у системi НКШС ва середнi навчальнi заклади, ФЗУ, курси та управлiння ними було передано у вщання Центрального управлшня по пiдготовцi кадрiв зашзничного вщомства.
Можна стверджувати, що поступово до середини 20-х роив ХХ столптя було започатковано радянську систему транспортно! техшчно1 освiти, перед якою владою було окреслено наступнi прюритетш завдання:
- пiдготовка командного складу залiзниць (iнженери, технiки);
- тдготовка молодших технiчних агентiв, майстрiв дор^, старост артiлей, машинiстiв паровозiв, телеграфюта тощо;
- пiдготовка квалiфiкованих робгтниюв;
- пiдвищення квалiфiкацil працiвникiв транспорту[1].
Виконання цих завдань було покладено на таю типи навчальних закладiв, як шститути, технiкуми, професiйнi школи, школи учнiвства та курси. Вщповщно до подiлу залiзничного транспорту на окремi технiчнi служби, середнi техшчт навчальнi заклади подiлялися за спещальностями, що об 'еднувалися у групи:
- бущвельно-шляхову;
- мехатко-тягову;
- господарчу (передбачала тдготовку спецiалiстiв рахунково-фшансово1, комерцшно-господарсько! i господарсько-матерiальноl спецiальностей).
Вс залiзничнi навчальнi заклади подiлялися на:
1) постШш (техткуми, профшколи, школи учшвства) з чотирьохрiчним навчанням, до яких додавалося рш (iнколи два) тдготовчих класiв для подолання малограмотносп з мови та математики, а також обов'язкове проходження двохрiчноl практики (для набуття звання технiка шляхiв сполучення першого розряду (випускник техшкуму) i другого (випускник профшколи);
2) пергодичш (курси рiзного термiну навчання, насамперед, короткотермiновi вiд трьох мiсяцiв до року).
До кшця 20-х роюв термiни навчання в залiзничних навчальних закладах змшилися i становили: в техшкумах бущвельно1, мехашчно1, електротехшчно1 спещальностей - 4 роки; в техшкумах експлуатацшно1 спецiальностi та залiзничного господарства - 2 роки. Пюля закшчення залiзничних технiкумiв та профшкiл запроваджувалося обов'язкове стажування термшом два роки (окрiм профшкiл залiзничного господарства - твроку).
У процесi поступального розвитку чгтко окреслювалася мета дiяльностi кожного з титв навчальних заклад ¡в МТТТС
- для технiкумiв - це пiдготовка технiкiв шляхiв сполучення 1-го розряду, тобто молодшого командного складу;
- для шкш учшвства - тдготовка квалiфiкованих робггаиюв з числа шдлптав, зайнятих на виробництв1;
- для куршв - лiквiдацiя техшчно1 неграмотностi серед молодшого командного складу i робiтникiв, пiдвищення квалiфiкацil i пiдготовка до виконання обов'язкiв на бшьш високiй посадi, а також тдготовка нових робггаиюв (напр., котельниюв, телеграфiстiв тощо)
У зв'язку з розвитком залiзничного транспорту в першш п'ятирiчцi i переведенням до Народного комiсарiату шляхiв сполучення транспортних вузлiв, а також багатьох технiкумiв, ФЗУ, куршв i загальноосвiтнiх шкiл мережа навчальних закладiв на залiзничному транспорт значно зросла. У 1929 рощ в Украш вже функцiонувало 173 залiзничних шкiл i 277 куршв пiдвищення квалiфiкацil. Термiн навчання в школах ФЗУ складав три роки, у прискорених випусках - два. Кшьюсть учшв ФЗУ i курав виросло з 21 000 до 124 000. Всього наприкшщ першо1 п'ятирiчки (1932 р.) було випущено для потреб залiзних дорiг близько 55 тис. квалiфiкованих робiтникiв [1].
У контексп посилення значення вшх видiв транспорту, який забезпечував постшний зв'язок мiж окремими регiонами республши та СРСР в цiлому, шдготовлеш в транспортних навчальних закладах фахiвцi внесли значний вклад у вщбудову залiзниць, водного та наземного транспорту, електротехшки та зв'язку. На процес розвитку вiдомчих середнiх навчальних закладiв Наркомату шляхiв сполучення вплинули i змiни, якi у 1930 рощ було проведено в межах загальносоюзно1 ушфшацп системи середньо1 спецiальноl освгш з огляду на !х розходження в Украгм та РосИ' [7, с.59-61].
У зв'язку з форсуванням у першш половиш 30-х роюв ХХ столптя темпiв проведення iндустрiалiзацil виникла суперечнiсть, зумовлена термiнами тдготовки фахiвцiв, що не
вщповщало потребам промисловосп. Забезпечення дiяльностi радянсько! системи шляхiв сполучення вимагало поповнення кадрового складу залiзниць. До цього процесу було залучено 8 транспортних технiкумiв як середшх спещальних навчальних закладiв. Ки!вський залiзничний та Микола!вський суднобудiвний технiкуми, що за кадровим складом та матерiальною базою могли забезпечити вищий рiвень пiдготовки спецiалiстiв шляхiв сполучення, були реоргашзоваш в iнститути. Низку транспортних профшкш за цiею постановою було реоргашзовано в технiкуми; загалом до ще! сфери у 30-тi рр. ХХ столггтя в Укра!нi належало 52 транспортш технiкуми. Одночасно з ушфшащею системи професiйно-техшчно! освiти було реорганiзовано мережу робггфаюв - на основi постанови ЦК ВКП(б) "Про перебудову робггфаюв" вщ 16.08 1930 р. та РНК СРСР вщ 13.09.1930 р "Про реоргашзащю робiтфакiв i контингенту прийому в них к 1930/31 р", положення РНК та ВУЦВК у лютому 1931 р. "Про робггфаки" (10, 11,12).
Згщно зi сталшським партiйним лозунгом «Кадри вирiшують все» актуальносп набули питання вдосконалення форм i методiв пiдготовки спецiалiстiв. З щею метою були створенi техшчш школи з трьохрiчним термiном навчання профешям машинiстiв, диспетчерiв, дорожнiх майс^в тощо. У 1933 роцi запровадили обов'язковий техшчний мiнiмум для пращвниюв залiзничного транспорту з 48 провщних спецiальностей, а в 1934 р. техмшмумом було охоплено близько 300 тис. робггниюв. Навчання здiйснювалося безпосередньо на робочих мюцях, а також iз вiдривом вiд виробництва.
Розпочалася перебудова навчального процесу i в школах ФЗУ, який став носити яскраво виражений професшний характер - на виробниче навчання вщводилося 80% навчального часу. Загальний термш навчання у радянських школах ФЗУ скоротився до твроку, кшьюсть учшв у 1934 рощ складала 60 тис. чоловш. Школи фабрично-заводського учшвства на транспорт можна вважати новим типом професшно-техшчного навчального закладу, в структурi навчально-виховного процесу якого були представлен таю складов^ як полiтичне виховання, загальна i технiчна освiта, професшне навчання за залiзничними спецiальностями. О^м ФЗУ, було здiйснено спробу створення шкш нового типу для робггничо! молодо якi отримали назву школи-клуби i започатковувалися за iнiцiативи професшних спiлок, вiддiлiв народно! освiти i культурно-просвiтнiх комiсiй. У 1919-1920 рр. школи-клуби для дггей-тдлггюв робiтникiв набули широкого поширення в Харкову створювалися за професшною ознакою, при них часто вщкривалися майстернi Нова державна система трудових резервiв, створена в 1940 рощ надала професшнш шдготовщ працiвникiв залiзниць нового iмпульсу; за цей рш було випущено бшьш як 72 тис. квалiфiкованих пращвниюв основних професiй для залiзничного транспорту [4, с. 140,183].
В новш структурi НКШС, затвердженiй Постановою Ради Народних Комiсарiв СРСР у вересш 1940 року були закрiпленi попередш назви. Окрiм того, для оперативного контролю i керiвництва дiяльнiстю щлих полiгонiв мережi в Наркоматi були створеш: Управлiння групами дорiг напрямiв: Далекосхiдного, Урало-Сибiрського, Пiвнiчно-Захiдного, Центру, Захщного, Пiвденного, Кавказського, Середньо-Азiатського. Загалом склалася чотирьохстутнчата структура НКШС: Наркомат ^ залiзницi ^ вiддiлення ^ лшшш пiдроздiли. До вiдання мiнiстерства було вщнесено i фiнансування транспортних навчальних закладiв, яке здiйснювалося НК Шляхiв сполучення.
Висновок. З'ясовано мiсце i роль середнiх спецiальних навчальних закладiв шляхiв сполучення у структурi ще! ланки освiти в довоенний перюд. Проаналiзовано структуру залiзничних навчальних закладiв, вiдзначено особливу мiсiю технiкумiв залiзничного транспорту як основних поставникiв кадрового ресурсу середньо! ланки для укра!нських залiзниць в радянський перiод. В довоенний перюд вш залiзничнi навчальш заклади подiлялися на постiйнi (техшкуми, профшколи, школи учнiвства) та перюдичш (курси рiзного термiну навчання). Розвиток залiзничних навчальних закладiв пов'язано iз загальними процесами iндустрiалiзацi! i культурно! революцй, що вiдбувалися упродовж перших радянських п'ятирiчок. Визначенi основнi проблеми, яю сповiльнювали розвиток залiзниць i заодно розвиток навчальних закладiв вщомства шляхiв сполучення у дослiджуваний перюд.
Л1ТЕРАТУРА
1. Веселов А.Н. Профессионально-техническое образование в СССР. Очерки по истории среднего и низшего профтехобразования. - М., 1961.-С.З5
2. Державний архiв громадських об'еднань Украши (ЦДАГО) Ф.1. оп.20.спр.3169
арк.127
3. Железнодорожники в Великой Отечественной войне 1941-1945 / Под ред. КонареваН.С. - М.: Транспорт, 1985. - 576 с., С.41
4. «История железнодорожного транспорта России» 1836-1917 гг. Т. 1м с. 140,183
5. Культурне бущвництво в Украшськш ССР: Важливi ршення Комушстично! парти радянського уряду: Зб. док. I матерiалiв. В. 2 т. -К.6 Держ.вид-во полгг. л-ри УРСР, 1959.- Т.1. -882 с. С.505-506.
6. Культурне бущвництво в УРСР: Зб.док. i матерiалiв.-К.:Вид-во полiт. л-ри Укра1ни, 1979 С.186; 198, Т.3.-С.308.
7. Ларин В. К. Подготовка специалистов среднего звена и квалифицированных рабочих для железнодорожного транспорта России в XIX-ХХ вв. / Виктор Константинович Ларин : дисс. канд..пед.н.: 13.00.01- общая педагогика. - Курск, 1998. - 233 с., с.59- 61.
8. Лисенко М.С. Становлення середньо! спещально! освгги в Украш (1922-1930) / Лисенко Майя Станiславiвна: дис. кандлст. н. - Харюв, 2000. - 193 ст., с.39
9. Ротар Н.Ю. Дiяльнiсть украшських нащонально-демократичних урядiв в галузi освiти : Автореф. Дис. канд. ют. наук.: 07.00.02/ Чершвецьк. Держ. Ун -т.- Чершвщ, 1996, 25 с.,С.17
10. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлiння Укра1ни (ЦДАВОВУ) Ф.166. оп.3.спр.224 арк.212.
11. Центральний державний архiв вищих органiв влади та управлшня Укра1ни (ЦДАВОВУ) Ф.166. оп.2.спр.10003 арк.14
12. Центральний державний архiв вищих органiв влади та управлшня Украши (ЦДАВОВУ) Ф.166. оп.3.спр.24 арк.30,. спр.229 арк.95; Центральний державний архiв громадських обеднань Укра1ни (ЦДАВГОУ Ф.1. оп.20.спр.1584 арк.83-84 ,спр.1854. арк..1.
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ПРЕПОДАВАНИЕ ДИСЦИПЛИН СПЕЦИАЛЬНОСТИ В МЕДИЦИНСКОМ
ВУЗЕ
ассистент Крайнов С. В. канд. мед. наук, доцент Попова А. Н.
Российская Федерация, г Волгоград, ГБОУВПО «Волгоградский государственный
медицинский университет» Министерства здравоохранения Российской Федерации,
кафедра терапевтической стоматологии
Abstract. The authors justify the need for new educational approaches in the training offuture dentists. These approaches should be focused on those areas and disciplines that cause students the most difficulty. This differentiated approach will not only improve the efficiency of learning, but also to form the motivation of the students to mastering professional competences.
The article examines the actual problem of monitoring the quality material of dentistry. The authors offer the questionnaire in which students can value their level of competence in the speciality. Survey has important meaning because detect most difficult sections, optimizing the educational process. The results of anonymous survey can be compared with the results of the state certification. Analysis of dates of several years allow to reveal trends and evaluate the effective of measures at the faculty departments and profile faculties. Such kind of work with students allows to reveal defects in the systematic and practice activity of the University, improving the quality of training of future specialists and their competitive in the labour market.
Keywords: medical education, pedagogy, dentistry, examination, mark of knowledge, higher education.
