CC BY
16карсылыгы айрыкша баса керсетшш, ерекше кезге тYседi.
Антонимдердщ жэне бiр ерекшелiгi - олардыц кез-келген сезбен пркесе бермей, талгап, тацдап колданылытындыгында. Мэселен, жацсы - жаман деген антонимдер сын ешмдердщ заттыц, к¥былыстыц сынын, сапасын бiлдiретiн непзп семантикалык кызметше орай кез-келген зат ешм сездермен тiркесе береди Ал тар - кец деген сын ешм антонимдер тек орынга, мелшерге, келемге байланысты зат есiмдермен гана тiркесе алады. Сондай-ак бiр гана антонимдiк ж^п к¥райтын сездердщ бiрi ауыс магынада сездердщ белгш бiр тобымен тiркессе, екiншiсi оларга мYлде жанаспауы да мYмкiн.
Корыта келгенде, мэнмэтшмен сондай-ак керкем шыгарма тiлiмен ж^мыс жасаганда, аудитория шэюрттерше антонимдiк катынастардыц жасалу жолы мен ерекше к¥рылыстарын, езiндiк айырым белгшерш тYсiндiргенде сездштердщ кемегi ерекше деп бiлемiз. Сондыктан да алдагы уакыттарда тiл бiлiмiндегi осындай антонимдер, синоним жэне омонимдш сездiктер кебейсе деген тiлегiмiз бар.
ЭДЕБИЕТТЕР
1. Иванова В.А. Антонимия в системе языка. - Кишинев: Штиинца, 1982. - 162 с.
2. Львов М.Р. Словарь антонимов русского языка. - Москва: Русский язык. 1978. - 400 с.
3. Мусин Ж. Каза^ тшнщ антонимдер сездш. - Алматы: Мектеп, 1984.
4. Ж^мабекова А. Казак тшнщ антонимдер сездш. Алматы: Сездш-словарь, 2000.
5. Мусин Ж. Антонимы в казахском языке. Автореф. дисс. канд. филол. наук. - Алма-Ата, 1970.
6. Белбаева М. Казiргi казак тш лексикологияы. - Алматы: Мектеп,1976.
ШЛЯХИ РЕОРГАШЗАЦП НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В М1Н1СТЕРСТВА ШЛЯХ1В СПОЛУЧЕННЯ В УКРАШ1 У
1920-60 Р.Р. ХХ СТ
к. пед. н., доцент, Скляренко I. Ю.
Укртна, Кшвська державна академiя водного транспорту ÏMern гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, докторант (Житомирський державний утверситет теш 1вана Франка)
Abstract. This paper presents the features of the transfer of educational institutions of the Ministry of Railways to the Ministry of Education through the territory of Ukraine in 1959-1964 years. The main state documents, which occurred designated by Ministry of Railways reorganization of the educational sphere; outlines a set of factors that led to the need for such a reorganization (organizational, economic, ideological, content and education). Determined that after the reorganization of the institutions of the Ministry of Railways lost its status of secondary schools and became vosmyrichkamy. Railway institutions transferred to the Ministry of Education considerable inputs (classrooms, equipment, areas, buildings, base manufacturing practices, dormitories, etc.) and human resources. The process of reorganization was completed in 1964 due to the completion of the national system of vocational education in the Soviet Union.
Keywords: causes of departmental reform the education system, school workers and rural youth, the average general labor polytechnic school of industrial training , technical schools and specialized secondary schools, inputs , systems of vocational education.
Постановка проблеми дослщження: Визначити особливосп реоргашзаци навчальних закладiв Мшютерства шляхiв сполучення в Укра1ш у 1920-60 р.р. ХХст., особливост процесу передачi навчальних закладiв Мшютерства шлях1в сполучення до вщання Мшютерства осв^и , основш державш документи, за якими вщбувалася означена реоргашзащя осв^ньо1 сфери МШС, сукупнють чинниюв, яю спричинили до необхiдностi тако1 реорганiзацiï (органiзацiйнi, економiчнi, iдеологiчнi, змютово-осв^ш).
Мета статт полягае в noKa3i особливостей реоргашзацн навчальних закладГв Мшютерства шлях1в сполучення в Укра!ш у 1920-60 р.р. ХХст., процесу передачi навчальних закладiв Мiнiстерства шляхiв сполучення до вiдання Мiнiстерства освГти, сукупнiсть чинникiв, якi спричинили до необхщносп тако! реоргашзацп.
Виклад основного MaTepiany. Процес реформування системи вщомчо! освiти у Мiнiстерствi шлях1в сполучення розпочався з 1958 року, коли було прийнято Закон СРСР «Про змщнення зв'язку школи з життям i про подальший розвиток системи народно! освГти СРСР» [1]. Через швтора року, у липнi 1960 року, було прийнято постанову Ради МшютрГв УРСР про затвердження Положення про Головне управлшня професшно-техшчно! освГти при Радi Мiнiстрiв УРСР. В останньому документ висвiтлювалося основне завдання системи професшно-техшчно! освiти на наступи десятилiття: здiйснювати планомiрну й оргашзовану пiдготовку культурних i технiчно тдготовлених працiвникiв для всiх галузей народного господарства. У Закош 1958 року було передбачено перетворення шкш фабрично-заводського навчання (ФЗУ), ремiсничих, залiзничних, прничопромислових, будiвельних училищ i училищ мехашзацн сiльського господарства в мiськi професшно-техшчш училища з термiном навчання вщ одного до трьох рокiв, i в сiльськi професiйно-технiчнi училища з термшом навчання 1-3 роки . Проте в документ не прописано чГтко чинники, якi визначали необхщнють тако! реформи. Мiж тим, Л. Захаровський у своему дослщженш видшив кiлька основних причин реформування вщомчо! системи освГти в загальнодержавну систему ПТО, а саме: оргашзацШш чинники, сутшсть яких полягала в зниженш ефективносп примусових мобiлiзацiйних механiзмiв, яю забезпечували стабiльнiсть системи державних трудових резервiв [2]. Науковець вщзначае нестачу матерiально-технiчного забезпечення вiдомчих навчальних закладiв, низький рiвень побутового забезпечення учшв. У 1940 роцi був прийнятий спецiальний Указ Президi! Верховно! Ради СРСР «Про вщповщальшсть учшв ремюничих, залiзничних училищ i шкш ФЗУ за порушення дисциплiни i за самовiльний вихiд з училища (школи)». Проблема полягала у тому, що поступове виршення питань з покращенням матерiально-технiчно! бази, кадрового забезпечення, вдосконалення навчальних планiв i програм не зачiпало системних недолiкiв радянсько! професiйно-технiчно! освiтньо! сфери, якi виникли внаслщок напiввiйськового механiзму функцiонування навчальних закладiв МШС та iнших вщомств. Незадовiльний стан зi збереженням контингенту учшв у залiзничних навчальних закладах зайвий раз тдтверджував той факт, що хрущовська «вщлига» мала прийти i до навчальних закладiв вщомчого пiдпорядкування. Економ1чт чинники, якi визначили необхщнють окреслення галузевих прiоритетiв та розрахувати кшьюсть майбутнiх працiвникiв у рiзноманiтних галузях. Змгстово-освгтнг чинники, як виявили необхiднiсть створення i впровадження нових програм пiдготовки пращвниюв рiзноманiтних галузей народного господарства, здатних до освоення нових технологш i модернiзованого обладнання. 1деолог!чт чинники, як виявили невiдповiднiсть мiж iдеологемою про прюритетне становище робiтникiв i середнього робГтничого класу в суспiльствi, з одного боку, та реальним матерiальним статусом i рiвнем життя переважно! бiльшостi працiвникiв на бiльш розвинених галузей народного господарства, в тому числГ й залiзничного транспорту.
Закон 1958 року «Про змщнення зв'язку школи з життям i про подальший розвиток системи народно! освпи СРСР» передбачив у радянськш системi освгги кiлька типiв середнiх навчальних закладiв, тому вiдомчi навчальнi заклади мусили влитися в цю загальну систему i пiдпорядкуватися Мiнiстерству освгги. Такими типами навчальних закладiв було визначено: 1. школи робггаичо! i сшьсько! молодГ - вечiрнi середш навчальнi заклади, як давали повну середню освпу особам, що замнчили восьмирГчки; строк навчання - три роки; 2. середш загальноосвгтш трудовГ полггехшчш школи з виробничим навчанням - денш навчальш заклади для оаб, яю мають восьмирГчну освпу, i отримують у середнш школГ середню освпу i професГйну шдготовку для роботи в певнш галузГ народного господарства; строк навчання - три роки; 3. техшкуми та шш1 середш спещальш навчальш заклади - навчальш заклади для випускниюв восьмирГчки, де юнаки i дГвчата отримували повну середню i середню спещальну освпу.
У зв'язку зГ створенням тако! структури освГти в кра!ш пщлягали реформуванню фактично вс навчальш заклади Мшютерства шляхГв сполучення, а саме: початковГ залГзничш школи переходили до системи восьмирГчно! освГти як !! перший етап; середш загальноосвГтш навчальш заклади при залГзницях ставали середшми загальноосвГтшми трудовими полГтехшчними школами з виробничим навчанням; середш техшчш школи, училища та техшкуми при залГзницях - залГзничними техшкумами чи шшими середшми спещальними навчальними закладами (наприклад, бущвельними техшкумами чи техшкумами
машинобудування), а також мюькими i сiльськими професiйно-технiчними училищами [3].
Вщповщно до Постанови Ради MimcrpiB СРСР 1960 року про реоргашзащю вiдомчих навчальних закладiв було прийнято Постанову Ради Мiнiстрiв УРСР (17 грудня 1960 року, № 1995) «Про передачу у вщання Мшютерства осв^и УРСР загальноосв^шх шкiл Мшютерства шляхiв, розташованих на територп Укра!нсько! РСР», яка регламентувала процес передачi навчальних закладiв. Мiнiстерство шляхiв сполучення вимагало означено! реоргашзаци до 5 грудня 1960 року, але за датою останнього документу видно, що в термшах вщбулася певна неузгодженють, адже постанова укра!нського уряду вийшла пiзнiше, анiж мали бути передаш залiзничнi навчальнi заклади. Таким чином, в означенш постановi передбачалася передача вшх загальноосвiтнiх шкiл, шкiл-iнтернатiв, шкш роб^ничо! молодi та заочних шкш до 20 грудня 1960 року, що також було мало реальним, судячи з дати виходу цього урядового ршення, на виконання якого давалося фактично два тижнi. Постанова уряду Укра!ни констатувала, що «передачi пiдлягають учбовi та iншi примщення, зайнятi зараз школами, що передаються, в тому числi розмiщенi в службових i житлових будинках управлшь залiзниць, а також навчально-виробнича база цих шкiл та всi шкшьш об'екти, що будуються».
Мiнiстерство шляхiв сполучення, зважаючи на прийняття вщповщних державних документiв, розробило спецiальнi «Заходи з питання реоргашзаци залiзничних шкш м.Киева на 1959 рш» [3,4,5,6,7,8,9,10]. У цьому документ^ як свщчать архiвнi матерiали, викладено пояснення щодо необхiдностi тако! реоргашзаци: «сучасний квалiфiкований робiтник промисловостi, транспорту i сшьського господарства мае володiти високою загальноосв^ньою пiдготовкою, широким полiтехнiчним кругозором, вмгги швидко засвоювати новiтню технiку, невпинно шдвищувати продуктивнiсть працi. Це й викликае необхщнють перебудови системи народно! осв^и. Ключем до тако! перебудови е поеднання навчання з виробничою працею. Школа повинна готувати учшв до життя, до продуктивно! суспшьно-корисно! працi i всемiрно пiдвищувати рiвень навчання у всiх ланках свое! роботи». «У всiх школах за участ представникiв партiйних, профспiлкових оргашзацш, батькiвсько! громади гаряче сприйнятий закон про школи. Вони одностайно висловлювали думку про те, що з певного вшу вся молодь мае включитися в суспшьно-корисну працю i !! навчання основам наук мае тюно пов'язуватися з виробничо! працею в промисловосп, на транспортi чи в сшьському господарствi».
На зазначеш вище перетворення згаданим законом вщводилося вiд трьох до п'яти роюв. Вiдповiднi розпорядження надiйшли до вшх мiнiстерств, якi мали власнi навчальш заклади, в тому числi до Мшютерства шляхiв сполучення. 10 листопада 1960 року до укра!нських залiзниць, яких на той час налiчувалося шiсть (Пiвденно-Захiдна, Львiвська, Сталiнська, Одеська, Донецька i Пiвденна) - надшшла телеграма мiнiстерства про необхiднiсть здшснення реформування навчальних закладiв: «Вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв СРСР вщ 24 жовтня 1960 року №НР 1115 Мiнiстерство шляхiв сполучення пропонуе приступити до передачi у вщання Мiнiстерств освiти вiдповiдних союзних республш шкiл всеобучу, шкш-iнтернатiв, шкш роб^ничо! молодi, очно-заочних шкiл за узгодженими з мюцевими органами народно! осв^и списками».
Через кiлька дшв вiдповiднi накази начальникiв залiзниць були вщдаш керiвникам вiддiлiв навчальних закладiв. Так, начальник Пiвденно-Захiдно! залiзницi П. Кривонос 24 листопада 1960 року видав наказ №64/Н «Про передачу загальноосв^шх шкш Ивденно-Захiдно! залiзницi у вiдання Мiнiстерства освiти Укра!нсько! РСР». У цьому документi керiвник залiзницi посилаеться на ту само постанову №НР 1115 i наказуе «передати у вiдання Мiнiстерства освгги УРСР до 5 грудня 1960 року вс початковi, восьмирiчнi i середнi загальноосвiтнi школи, школи-iнтернати, школи роб^ничо! молодi, очно-заочну школу».
Вщдши навчальних закладiв при укра!нських залiзницях стали формувати списки навчальних закладiв для передачi до МО УРСР з вщповщним розрахунком часу на завершення навчання тих осiб, яю вже вступили до технiчних шкш, училищ, техшкушв залiзниць, що передбачало завершення цього процесу у 1964 рощ. Так, по Ки!вському вщдшенню Ивденно-Захiдно! залiзницi треба було реформувати 2 початковi школи, 1 семирiчку i 18 середнiх загальноосвггшх шкiл (всi разом вони назваш школами всеобучу). Планувалося: 10 залiзничних десятирiчок реорганiзувати в 11-рiчки (школи №№ 1,2,4,6,7,9,11,46,74 ст Дарниця, 42 хутiр Отрадне); школи №9 ст Ки!в, №11 ст Дарниця з 1958\59 н.р. Мали працювати за експериментальним планом 11^чки; середню школу №3 м. Киева реоргашзувати у 8^чку, семирiчку №8 на Караваевих Дачах - у 8^чку; початкову школу ст. Пост-Волинський закрити, 40 учшв ще! школи перевести в школи мюьквно та ш; школи роб^ничо! молодi (15 класiв) працювали безпосередньо на виробництвi (Ки!вському вагоноремонтному завод^ паровозному
депо та ш.). тому, враховуючи специфшу залiзничного транспорту, там планувалося органiзувати роботу класiв за змшами (для машинiстiв, провiдникiв).
По Московсько-Кшвськш залiзницi, одна з дшьниць яко! належала до Ивденно-Захщно! залiзницi, необхiдно було передати до МО УРСР 22 навчальш заклади, серед них 6 початкових шкш, 2 семирiчки, 14 середшх шкш. Цшаво, що 7 середнiх шкш реформувалися у загальну систему осв^и з пониженням статусу - ставали восьмирiчними, а не середнiми навчальним закладами.
Значна частина навчальних закладiв укра!нських залiзниць, якi пiдлягали реформуванню, працювали в очно-заочному режим^ тому по них було прийняте спецiальне рiшення з детальним описом усiх навчальних закладiв та вiдомостями про майно, яке шдлягало передачi, та контингент учшв i викладачiв цих навчальних закладiв. Так, по Пiвденно-Захiднiй залiзницi до вщання Мiнiстерства освiти передавалися школи з контингентом учшв 2413 ошб (6 шкш), по Львiвськiй - 2784 (7 шкш), Сталшськш - 827 учшв (3 школи), Одеськш - 848 учшв (3 школи), Донецькш - 1094 учш (3 школи), П1вденшй - 1349 учшв (3 школи).
Для передачi кожного навчального закладу до вiдання Мшютерства осв^и вiдповiднi навчальнi вiддiли залiзниць готували спецiальнi характеристики навчальних закладiв, де чiтко визначалася навчально-матерiальна база, яка шдлягала реестраци в органах освгги вiдповiдних облвиконкомiв. По Ки!вському вiддiленню Ивденно-Захщно! залiзницi було описано кшька навчальних закладiв,представлених нижче.
Школа №14 станцп Ворзель мала у своему розпорядженш фiзичний, хiмiко-бiологiчний кабшети, обладнання яких забезпечувало фронтальне проведення лабораторних робiт, передбачених навчальною програмою, а також практикум з електротехшки. Школа мала також стацiонарну кшоустановку, яка використовувалася в навчальних цшях, автоклас з автомобiлем на ходу та основними вузлами розiбраного авто. У столярнш та слюсарнiй майстернях було встановлене необхiдне станкове обладнання: три токарних станки по металу, один токарний станок по дереву, а також стругальний, свердлювальний станки по металу i дереву, та циркулярна пилка. В опис цього навчального закладу вщзначалося, що в нш iснували недобудованi майстернi площею 240 кв.м., якi призначалися для проходження виробничого навчання у майбутнш середнiй загальноосвiтнiй трудовiй полiтехнiчнiй школi №14 Ки1всько1 областi. При школi iснувала також велика навчально-дослiдна дшьниця та кролеферма. Виробниче навчання у майбутнш трудовш полiтехнiчнiй школi мало здшснюватися в Бучанських авторемонтних майстернях (яю могли забезпечити 12 робочих мюць), автомайстернях радгоспу «Рубежовський» (15 робочих мюць) i в шкшьних майстернях, де учнi могли набути спещальносп автомеханiка i слюсаря. Дiвчата при цьому мали навчатися на спещальностях стенографiсток i машинiсток, у зв'язку з чим школа передбачала кушвлю друкарських машинок.
Школа №15 станцп Клавд1ево трансформувалася в середню трудову полтехшчну школу №15 в Кшвськш обласп, при чому передавалися фiзичний i хiмiчний кабiнети, забезпеченi необхiдним обладнанням та навчальними посiбниками, слюсарно-механiчна i столярна майстернi на 20 робочих мюць кожна; вщповщш станки - токарний, токарно-револьверний по металу i по дереву, а також фрезерний, точильний та циркулярна пилка. Крiм того, у цш школi була органiзована швейна майстерня та автоклас. Виробниче навчання у майбутнш трудовш полтохшчнш школi планувалося проводити в артш iменi Х1Х з'!зду партп, райпромкомбiнатi, артiлi «Бущвельник». У 1960 роцi в Клавдiево розпочали будiвництво невелико! меблево! фабрики, де школа в перспективi могла отримати необхщш площi для виробничого навчання.
Школа №43 станцп Коростень переходила до вщання Житомирського облвиконкому i трансформувалася в середню трудову полтехшчну школу №14 м.Коростеня. При цьому у вщання Мшютерства осв^и переходили навчальнi кабшети з фiзики i хiмi!, столярна i слюсарна майстернi. Виробниче навчання передбачалося проводити на базi ТЧ-7 (для пiдготовки телеграфiстiв), НГЧ-7 (для навчання столярiв), а також у хiмiчнiй лабораторi! Коростенського механiчного заводу (для шдготовки хiмiкiв-лаборантiв), та на шдприемствах Коростенського ОРСу (для шдготовки пращвниюв торгiвлi i кулiнарi!).
Школа №44 станцп Козятин реоргашзувалася у середню загальноосв^ню трудову полiтехнiчну школу №44 м.Козятина, передаючи разом з учням та вчителями фiзичний, радютехшчний, хiмiчний кабiнети, обладнання яких цшком забезпечувало навчальний процес. В радютехшчному кабiнетi учнi могли отримувати спещальнють радiотелеграфiстiв. Слюсарно-механiчна i столярна майстерш були обладнанi необхiдними станками й шструментами.
Виробниче навчання планувалося проводити на базi паровозного депо Козятин-1 за спецiальностями токарiв та слюсарiв, у шкiльному радiо телеграфiчному кабшет1, в Учдорбудi станци Козятин за спещальностями каменщикiв, малярiв-штукатурiв, а також в артш «Труд швалща» за спещальнютю швачки.
Навiть побiжний огляд кшькох залiзничних навчальних закладiв, яю пiдлягали переданню до вiдання обласних управлшь Мшютерства осв^и стае зрозумшо, що разом з достатньо значним контингентом учшв передавалися значнi матерiальнi ресурси - кабiнети, земельнi площ^ будинки, обладнання, бази виробничих практик, навчально-методичний ресурс. У свою чергу, мiсцевi вiддiли народно! освiти просили про розширення свого штатного контингенту у зв'язку зi зростанням кшькост навчальних закладiв та людського ресурсу в сферi освiти, або ж про створення вщдшв освiти там, де !х ранiше не було. Так, виконком Юровоградсько! обласно! ради приймав вiд мiсцево! залiзницi по Знам'янському району 4 середшх, 3 восьмирiчних, 1 початкову школу, 1 школу роб^ничо! молодi, де загалом навчалися 4950 учшв, а також 5 дитячих садюв та будинок пiонерiв i школярiв; зважаючи на таке зростання кшькосп учнiв у шдлеглих тепер Знам'янському мiському вщдшу освiти закладiв облвиконком просив створити у Знам'янщ окремий мiський вщдш освiти з вiдповiдним штатним укомплектуванням.
Висновок. Таким чином, з'ясоваш особливостi процесу передачi навчальних закладiв Мiнiстерства шляив сполучення до вщання Мiнiстерства освiти по територп Укра!ни у 1959-1964 рр. Визначено основш державнi документи, за якими вiдбувалася означена реорганiзацiя освгтньо! сфери МШС; окреслено сукупнiсть чинниюв, яю спричинили до необхiдностi тако! реоргашзаци (оргашзащйш, економiчнi, iдеологiчнi, змютово-освгтт). Визначено, що пiсля реорганiзацi! частина закладiв Мiнiстерства шляив сполучення втрачали свiй статус середнiх навчальних закладiв i ставали восьмирiчками. Доведено, що залiзничнi навчальнi заклади передавали до вщання Мшстерства освiти значний мат^ально-техшчний ресурс (навчальнi кабiнети, обладнання, площ^ будiвлi, бази виробничих практик, гуртожитки тощо) та кадровий потенцiал. Вщзначено, що процес реорганiзацi! завершився у 1964 рощ у зв'язку iз завершенням формування вiтчизняно! системи професшно-техшчно! освiти в Радянському Союзi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон об укреплении связи школы с жизнью и о дальнейшем развитии системы народного образования СССР. - електронний ресурс. - режим доступуЙф:/ЛйеПеС;-invest.org.ua/rus/social_history_pedagogical_official_documents/
2. Захаровский Л. В. Противоречия в развитии системы начального профессионального образования в СССР в 1958- - середине 1980-х гг. / Л. В. Захаровский //
3. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк. 2
4. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк. 3]
5. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк.3-4
6. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк.6
7. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк.9
8. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк.19
9. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк.29
10. Материалы по реорганизации железнодорожных школ ЮЗжд (сведения, переписка, докладные записки и др.) за 1959 год // ЦДАВОВУ. - Ф. Р-4924. - оп.19. - спр.173. - 46 арк., арк. 43
