CC BY
11РОЗВИТОК ШК1Л НАЦ1ОНАЛЬНИХ МЕНШИН У КОНТЕКСТ1 ДИФЕРЕНЦ1АЩ1 ЗАГАЛЬНО1 СЕРЕДНЬО1
ОСВ1ТИ (1991—2010-i рр.)
к. пед. наук, ст. наук. сп. Шевченко С. М.
Укрална, Кшв, 1нституту педагогши НацюнальноИ академи педагогiчних наук Укрални
Abstract. The article is dedicated to the problem educational process of in schools with teaching children in their mother-tongue under differentiation of general secondary school education in independent Ukraine (1991-2010); development of is shown educational establishments system of such type on territory of Ukraine; There was set that the educational system of ethnic group _ found its rebirth in an investigated period; it was found out that during realization of governmental politics ethnic groups education declared the balance of knowledge and skills, free development of national languages and cultures and provision ethnic groups with educational and methodical literature in ethnic the languages, which paid attention to certain historical events for the representatives of other ethnic groups of Ukraine.
На сучасному етат сустльного розвитку Укра!нська держава гарантуе piBHi права для Bcix нащональностей, яю проживають на !! теренах. Розроблена протягом роюв незалежносп концепщя етнонащонально! пол^ики, що знайшла вщображення в Закош «Про нащональш меншини в Укра!ш» (1992), Конституци Укра!ни (1996), е основою для забезпечення прав та штерешв нащональних спшьнот.
Глобатзацшт та штегращйш процеси актуатзували проблеми захисту мовно-культурно! спадщини народiв, встановлення взаеморозумiння мiж представниками рiзних народiв i культур, тдвищення якостi мовно! освiти. Окремi !! сюжети розглядалися в роботах сощолопв, педагогiв: М. Шульги, В. Свтуха, Т. Рудницько! та ш. В дослiдженнях В. Трощинського, I. Кураса, О. Майбороди присвяченим теоретичним проблемам етнонащонально! пол^ики, ютори етношв, лише фрагментарно аналiзувалися питання освгги.
Метою дано! статтi е аналiз розвитку шкiл нацiональних меншин в умовах незалежно! Укра!ни як вщображення зовшшньо! диференщаци в оргашзаци шкшьно! освiти 1991—2010-i рр.
У 1991—2010-i рр. функщонувала досить розгалужена мережа загальноосв^шх закладiв освiти: росiйськi, еврейсью, польськi, молдовськi, угорськi, румунськi, татарсью та iн. з рiдною мовою навчання або вивченням рщно! мови I, I-II, I-III ступенiв; двомовш й тримовш (укра!нсько-румунсью i укра!нською-росшсько-румунсью та iн.); болгарськi, еврейськi й румунсью пмназп; недiльнi та приватш школи [16, арк. 16].
Змют навчально-виховного процесу у школах ушх типiв був единим i спрямований на нащональну свiдомiсть укра!нського народу й на культуру народiв яю проживають на Укра!ш. Нацiональний компонент змюту освiти включав знання з рщно! мови й лiтератури, ютори свого народу, його традицiй, звича!в й iдеалiв, про культуру й побут шших народiв. Цi знання розкривалися як в обов'язкових навчальних предметах, так i в предметах за вибором учшв, у факультативних курсах. Нацiональне самовизначення школи вщображало нацiональнi елементи у !! виховнш дiяльностi, вiдбувалося вiдродження краезнавчо! роботи у вшх можливих напрямках, залучення учнiв до активно! участi в збереженш й охоронi святинь свого народу, пам'ятниюв ютори, культури й природи, до засвоення традицiйних ремесел i народних промислiв.
Основним документом, який регулював навчально-виховний процес, був навчальний план, що складався на основi розроблених Мшютерством освiти базових навчальних планiв ¡з конкретизацiею шкiльного компонента освiти та профшю навчання.
Навчальний процес у загальноосв^шх навчальних закладах здiйснювався за типовими навчальними планами. Вщповщно до них мова i лiтература нащональних меншин вивчалися як обов'язковi предмети, на яю вiдводилася певна кшькють годин на тиждень [2, с. 20]. На вiдмiну вiд минулих роюв (1988/89 н. р.) у навчальних планах на 1990/91 н. р. введено курси «Народознавство», «Рщний край», «Етнографiя та фольклор Укра!ни», «Iсторiя Укра!ни» i «Географiя Укра!ни» й факультативи «Рiдний край», «Культура та мистецтво Укра!ни»; органiзовано понад 700 факультативних груп для вивчення мов нащональних меншин [5, с. 57]. У V варiативнiй частит Типових навчальних плашв загальноосвiтнiх навчальних закладiв ¡з
рiзними мовами навчання на 1990/91 н. р. було передбачено вивчення мов нацюнальних меншин як предмета, так i факультативно) [12, с. 103].
У навчальних планах шкш нацюнальних меншин за втизняним стандартом базово! 1 повно! середньо! освiти було передбачено вивчення культур, традицш й ютори !х рщного краю у таких освiтнiх галузях як «Мова i лтература», «Суспшьствознавство», «Естетична культура», «Iсторiя», «Iноземнi мови» тощо. В пiдручниках з украшсько1 мови i лiтератури, рiдних мов 1 лтератур через вiдповiдний добiр вправ, переказiв, аналiз вiдповiдних лтературних текснв, дослiдження бюграфи та творчосн письменникiв, засвоення культурних i духовних цiнностей як украшського, так i iнших народiв. Також вчителям надавалося право наповнювати навчально-виховний процес специфшою регiону, рiдного краю.
На початок 90-х роюв великою проблемою в освт нацiональних меншин була нестача вчительських кадрiв. При вищих педагопчних навчальних закладах створювалися еврейсью, польсью, румунськi, словацькi нацiональнi вiддiли, деяю з них вже працювали (угорське та словацьке при Ужгородському педшституп, еврейське при Кшвському та ш.). Допомогу в пiдготовцi нацiональних кадрiв надавали вищi навчальнi заклади Польщ^ Угорщини, Румунп, Бшорусп, Росп. Квалiфiкованi кадри направляли в Украшу також 1зра!ль та Нiмеччина [2, с. 2223]. Водночас вiдбувалося матерiально-технiчне забезпечення шкiл з угорською та молдовською мовами викладання. Велику допомогу шдручниками, методичними посiбниками та шкшьним приладдям надавали школам нацiональних меншин защкавлеш держави. Республiка Молдова та украшсько-угорське спiвробiтництво сприяло для !х розвитку у галузi забезпечення прав етшчних спiльнот, гарантп збереження 1хньо1 етнокультурно! iдентичностi [11, с. 61]. Також на розвиток нащонально! осв^и було спрямовано активну роботу Нащонально1 Академп педагогiчних наук Укра1ни i зокрема Науково-дослiдного iнституту педагогiки [2, с. 24]. Основними щлями яких е забезпечення конституцiйних прав громадян на навчання рiдною мовою. Це шдтверджуеться вiдродженням шкiл нацiональних меншин в умовах незалежно1 Укра1ни. Система освгги нацiональних меншин ставала мовно рiзнобiчнiшою. Якщо в 1991 р. працювали заклади осв^и з росшською, еврейською, польською, молдавською, угорською мовами навчання, то в 1996 р. вже дiяли заклади з вивченням або навчанням болгарською, еврейською, кримськотатарською, молдавською, шмецькою, польською, румунською й угорською мовами. Для порiвняння наводимо вщомосп «про школи, мови навчання i учнiвськi контингенти Укра1ни в другш половинi 80-х рокiв» [2, с. 20].
Таблиця 1.
Мова навчання 1985/86 н. р. 1989/90 н. р.
Кшьшсть шшл (проц.) Кшьшсть учшв (проц.) Кшьшсть шкш (проц.) Юльшсть учшв (проц.)
Украшська 15207 74,7 3,1 млн 46,9 15213 73,6 3,1 млн 45,6
Росшська 4445 21,8 3,0 46,4 4631 22,4 3,2 47,0
Молдавська 110 0,5 31 тис. 0,5 108 0,5 33 тис. 0,5
Угорська 55 0,3 10 тис. 0,2 55 0,2 11 тис. 0,1
Польська 2 0,01 0,3 тис. 0,0004 2 0,01 0,3 тис. 0,004
У 1987/88 н. р. в школах Украши навчалося 216,7 тис. учшв росiйською, 19,2 -польською, 17,3 - угорською i 5,4 - молдавською мовами; дiяло понад 500 шкш з двома чи трьома мовами навчання, а також 981 - двомовш (росшсько-украшсью школи) [3, с. 66].
Наведемо вщомосп про нащональш школи в Укра1ш на 1 жовтня 1991 р. [2, с. 22].
Таблиця 2.
Мова навчання Шкш Учшв
Кшьшсть Проценпв Кшьшсть Проценпв
Украшська 15,475 73,8 3,003,411 44,5
Росшська 3,965 18,9 3,435,507 48,0
Молдавська 34 0,16 12,280 0,2
Румунська 76 0,3 16,293 0,4
Угорська 59 0,2 11,707 0,2
Польська 3 0,01 523 0,008
Сврейська 1 0,003 327 0,004
У мюцях компактного проживання етноменшин створювалися умови для ïx розвитку; вiдбувалося створення навчальних закладiв рiзного рiвня: пiдроздiлiв (класiв, факультета, груп тощо) для викладання мов етносу, або для навчання щею мовою. Бiльш активно створювалися навчальш заклади для угорських, румунських i молдавських дiтей в Одеськiй, Закарпатськш i Чернiвецькiй областях Украïни. У Закарпатськш, на початку 91-го р., працювало 65 шкш з угорською мовою навчання, 11 - румунською та iн. [9, с. 60]. У 1994/1995 н. р. ïx було 60, де навчалося 19,6 тис. учшв. У 1995 р. вщбулося забезпечення загальноосвiтнix шкiл з угорською мовою навчання шдручниками, навчально-техшчним приладдям тощо. У 1997 р. зменшилося i стало близько 30 шкш з угорською мовою. I в 2000 р. в Украш ïx значно збiльшилося до 65, а в 2009/2010 н. р. став 71 загальноосвггнш навчальний заклад [2, с. 3]. Викладання здшснювалося рщною, двома i трьома мовами навчання [15, арк. 128]. Адже в Закарпатськш област з 1991 р. працювало 33 школи з двома мовами навчання: 29 - украшсько-угорською, 2 - росшсько-угорською i 2 - з украшсько-словацькою мовами навчання. У школах област навчалося угорською мовою 21,03 тис. учшв (10%), 4,6 тис. (2,2%) - румунською, 5,2 тис. (2,5%) -росшською. Поряд з цим 1309 дггей вивчали угорську мову факультативно [9, с. 60]. У 1994/1995 н. р. дiяло 22 - украшсько-угорських (7,9 тис. учшв), 3 - украшсько-росшсько-угорських (1,3 тис.), 4 - росшсько-угорських (1,6 тис.) двомовних та тримовних шкш [1, с. 107]. З 2004-2007-х рр., у Закарпатп працювало 4 пмназп з угорською мовою навчання ЗОШ I-III ступешв (2004, 2006, 2007) та 1 ЗОНШ I-III ступешв (2006) [6, с. 1].
В цшому у 1995 р. в Украш було 983 школи двомовними [15, арк. 120 ]. У 1997 р. нараховувалося 2,3 тис. навчально-виховних закладiв з кшькома мовами навчання (2391 -украшсько-росшських, 28 - украшсько-угорських, 7 - украшсько-румунських, 9 - росшсько-румунських, 22 - росшсько-татарсью, 1 - росшсько-угорська, 1 - росшсько-болгарська). З-них 97 % - з украшсько-росшським викладанням [16, арк. 16 ]. Проте функцюнували заклади, в яких навчання проводилося з паралельним використанням угорсько].', польськоï, болгарськоï та словацькоï мов. Мову етноменшин як окремий предмет вивчали 55,5 тис. школярiв (угорську, польську, молдавську, румунську та ш.) [8, с. 100].
В Одеськш обласп, у 1994/1995 н. р., функщонувало 11 загальноосв^шх шкш iз молдовською мовою викладання (7087 учшв) та 7 змшаних росiйсько-молдовськиx шкш (3 146 учшв). У 2005/2006 н. р. - 8 молдовських шкш (3127 учшв) та 7 змшаних (2802 учш) [10, с. 119].
В цшому Украш у 1999/2000 н. р. дiяло 2,5 тис. шкш з росшською мовою навчання, 99 - з румунською, 70 - угорською, 11 - молдавською, 10 - кримськотатарською, 5 - еврейською, 3 -польською. Працювало 2363 школи з кшькома мовами навчання, зокрема навчалися мовою: румунською - 27478, угорською - 21267, молдовською - 7243, кримськотатарською - 4335, польською - 1169, словацькою - 87, болгарською - 53 учш Поширеним явищем була дiяльнiсть факультативiв та гуртов з вивчення рiдноï мови. При нацюнально-культурних товариствах дiяло 76 недшьних шкш, в яких навчалося близько 8,5 тис. дтей [14, с. 134]. «Два мшьйони дггей навчаються в Украш мовами нащональних меншин. Украша е одшею з небагатьох держав, де представникам нацменшин надано можливють здобувати повну середню освГту з ушх предмета рщною мовою. За даними Мшютерства освГти i науки, ниш у державi ддать 1880 шкш з росшською мовою навчання, 94 — з румунською, 69 — з угорською, 12 — з кримськотатарською, 4 — з польською, 9 — з молдовською, а також 2242 школи з двома i бшьше мовами викладання. У тих випадках, коли представники нацменшин не проживають компактно, для п'яти i бшьше д^гей дозволяеться вщкривати в звичайних школах спецкласи» [7, с. 1].
У 2005/2006 н. р. в Украшу як окремий предмет у середшх школах вивчалися таю мови: росшська (1 443 792 учш); украшська (1 135290 учшв); кримськотатарська (23 268 учшв); болгарська (9 816 учшв); польська (4 624 учш); молдовська (1546 учшв); еврейська - мова щиш (1816 учшв); угорська (1145 учшв); гагаузька (1022 учш); румунська (236 учшв); словацька (179 учшв); грецька (141 учень); шмецька (107 учшв); турецька (64 учш). Зазначимо, що вже в 2008/2009 н. р. зменшилася кшькють учшв, як вивчали мови: росшська (1 292 518 учшв); украшська ( 829 601 учень); кримськотатарська (17 725 учшв); болгарська (9 592 учш); польська (6 889 учшв); молдовська (1 590 учшв); еврейська (1 292 учш); угорська (1 337 учшв); гагаузька (1 400 учшв); румунська (683 учш); словацька (224 учш); 117 новогрецька (3 073 учш); шмецька (78 учшв); корейська (166 учшв) та естонська (27 учшв). Факультативно вивчалися чеська, вiрменська та караïмська мови. Функцюнували 90 культурно-освгтшх цен^в, в яких вивчалися азербайджанська, бшоруська, болгарська, вiрменська, еврейська, караïмська, корейська, молдовська, шмецька, новогрецька, польська, татарська, чеська мови [10, с. 116-117].
При нацюнально-культурних товариствах дiяли недшьш школи для вивчення мови, юторн, культури етнiчних спiльнот. Близько 6 000 д^ей мали змогу опанувати свою рiдну мову у 156 недшьних школах [10, с. 114]. Крiм того, функцiонувала програма пщтримки нацiонально культурних товариств. Одшею iз них була в 2007-2009-т рр. в Чернiвецькiй обл. Результатом реатзаци дано! програми було збереження та розвиток iдентичностi, традицiй, культурно! спадщини нацiональних громад областi; забезпечення прав нащональних спiльнот на навчання рiдною мовою, а також збереження обрядiв та звича!в. Зазначимо, що в 2008/2009 н. р. в област за мовною мережею функщонувало 356 - з украшською мовою навчання (навчалося 82,1% учнiв); 77 - румунською (17,4%); 1 - росшською (0,5%); було 16 - змшаних, з них: 13 - з украшською румунською мовами навчання; 3 - украшською i росшською. П'ять загальноосвггшх закладiв областi з румунською мовою навчання та один змшаного типу працювали у режимi лще1в та гiмназiй. Загалом державною мовою в област навчалося 84 вщсотки школярiв, i майже 16 вщсотюв - румунською [4].
У цшому Чернiвецькiй областi працювало 455 шкш iз румунською мовою навчання, де навчання велося румунською мовою, з-них з двома й трьома мовами навчання: 12 загальноосв^шх закладiв - з украшською та румунською мовами, 4 - з украшською та росшською (угорсько-росшською, молдовсько-росшською, украшсько-росшсько-румунською, украшською-росшською-молдавською та iн.).
Розглянемо змши в мережi загальноосвiтнiх навчальних закладiв за мовами навчання в Укра!т в 1990-х-2000-му роках [13, с. 338].
Таблиця 3.
PiK Шкш усього Украшська Росшська Румунська Угорська Молдавська Польська Кримсько-татарська
1992 21 044 15 538 3364 97 59 13 3 0
1996 21 328 15893 2940 104 64 2 3 2
2000 21 258 16 532 2215 97 68 9 3 10
2001 21 226 16 757 1935 92 68 9 3 11
2006 20 601 16 924 1345 96 70 5 4 14
Всiм нащональним меншинам кра!ни було створено необхщш умови для навчання 1 виховання дiтей рiдною мовою. Наприклад, угорцям як найбiльш органiзованiй спiльнотi Украши, яка послiдовно вiдстоювала сво! нащональш iнтереси, на Закарпаттi був створений перший i единий в Укра!ш ВНЗ, де готували фахiвцiв для закладiв з угорською мовою навчання. На основi угод з Мшютерствами освiти Угорщини, Румунн, Польщi, Молдови викладачi шкiл, вузiв, вихователi дошкшьних установ пiдвищували свiй професiйний рiвень [10, с. 86].
Як свщчать статистичнi данi то по Укра!ш в 1990-2000-i роки, вiдбувалося вщродження системи освiти етноменшин; створювалася система шкш за мовною ознакою, де першою мовою виступала мова украшська чи росiйська, а другою, як обов'язкова, рщна (украшсько-угорська, росiйсько-грецька тощо). Вiдзначимо, що в 2008/2009 н. р. бшьшють учнiв займалися у школах з украшською мовою викладання (81,1%). 17,7% учнiв навчалися росшською мовою, 1,2% -шшими мовами. Випускники загальноосв^шх навчальних закладiв Украши з навчанням мовами нацiональних меншин складали державну пiдсумкову атестацiю з рщно! мови [5, с. 103].
В цшому в мереж загальноосв^шх закладiв Украши вiдбувалися якiснi змши: пом^ними темпами збiльшувалася кiлькiсть загальноосв^шх шкiл з румунською, молдовською та угорською мовами навчання. У навчальному процеш враховувалися !х мовнi потреби. Крiм того, зростала освiтня роль нацюнально-культурних товариств. При них вщкривалися культурно-освiтнi i рiзнi виховш центри (позашкiльнi навчальнi заклади), приватш школи та недiльнi, гiмназil, що сприяли задоволенню потреб етносiв. Вони займалися вивчення рщно! мови, лтератури, юторй, географil, народознавства; знайомилися з культурною спадщиною, нацiональними традицiями, звичаями, культурою й побутом свого народу; виховували повагу до народних звича1в, традицiй та цiнностей. Такi школи функцюнували при нацiонально-культурних товариствах за сприяння облдержадмiнiстрацiй та посольств, консульств держав прабатьювщини [1, с. 3].
Вивчення розвитку шкш нащональних меншин свщчить про державну осв^ню полггику яка в 1991-2010-тi роки спрямовувалася на те, щоб не залишити поза увагою жодно1 ланки виховно1 й освiтньоl роботи та вважалася невiд'емною iдеологiчною складовою культури
всього багатонацюнального укра1нського народу. Змют i стан роботи початково! та середньо! освiти шкiл нацюнальних меншин був спрямований на вщбудову народного господарства, умови вiдродження, розвитку осв^и та збереження культури етноменшин; забезпечення в квалiфiкованих кадрах й навчально-техшчному приладдi; гарантуваннi рiвностi здобуття знань, умiнь i навичок; вшьного розвитку нацiональних мов i культур; збшьшення мереж шкiл нацiональних меншин, а також врахуванш iнтересiв у суспшьному життi, що було одним i3 показникiв розвитку демократн, забезпечення прав людини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Варвинчук М.П. Етнополiтична безпека в системi нацюнально! безпеки Укра!ни на етап сучасного державотворення / М.П. Варвинчук. - К., 2008. - 288 с.
2. Вщродження шкш нацюнальних меншин на Укрш'ш (iз фоцщв музею) / За ред. А.1. Кирпач А.1., Тригубенко В.В., Лiханова 1.Г. - К. : Педагопчний музей Укра!ни. Крижопiль друк, 1993. - С. 21.
3. Гомоннай В.В. Виршення школою завдань по формуванню соцiалiстичного типу особистост школяра / Народна освгта Радянського Закарпаття. - К. - Ужгород : Рад. шк., 1988. - С. 66.
4. ДОВ1ДКА щодо забезпечення прав нацюнальних спшьнот на Буковиш: http://versii.cv.ua/sotsialni/rumunskyj-aspekt-v-chernivetskij-oblasti/4019.html
5. Зеркаль М.М. Мюце i роль недiльних шкiл та факультативного навчання в сисгсмГ освгти етноменшин Укра!ни (1991-2011 рр.) / М. М. Зеркаль // Науковий вюник Микола!вського нацiонального унiверситету iменi В.О. Сухомлинського. Сер. : 1сторичш науки. - 2012. - Вип. 3.33. - С. 54-59.
6. Зеркаль М.М. Особливосп дiяльностi середшх навчальних закладiв по задоволенню освгтшх потреб етносiв Укра!ни (1990-2000 роки) http://www.confcontact.com/2012_11_28/5_zerkal.htm
7. Етнонацюнальна полiтика https://uk.wikipedia.org
8. Етнонацюнальш процеси в Украшк iсторiя та счаснiсть / заг. ред. В.1. Наулка. - К. : Голов. спецiалiзм. ред. лп\ мовами нац. меншин Укра!ни, 2001. - 424 с.
9. Кв^ковська Л. Проблеми розвитку i застосування мов в Укра!ш / Л. Квгтковська. Вип. 1. К. : Видавничий центр «Просвга», 1998. - 86 с.
10. Мельник Св^лана, Черничко Степан Етнiчне та мовне розма1ття Укра!ни. Аналiтичний огляд ситуаци. Монографiя. Ужгород: ПолiПрiнт, 2010 - 164 с.
11. Пилипенко Т. Змшана украшсько-угорська комiсiя з питань забезпечення прав нацюнальних меншин (14 травня 1992 р.) / Т. Пилипенко // Етшчний довщник. - У 3-х ч. - Ч. III. К., 1997. - 85 с.
12. Пилипенко Т. Реалiзацiя осв^шх потреб представниюв нацюнальних меншин в Украшк стан, проблеми, перспективи / Т. Пилипенко // Актуальш питання в^чизняно! етнополiтики: шляхи модершзаци врахування мiжнародного досвiду; пiд заг. ред. Ю. Тищенко. - К. : Укра!нський незалежний центр пол^ичних дослiджень, 2004. - 312 с.
13. Проблеми освгтньо! системи Укра!ни - Центр Разумкова. Круглий стш: "Нацюнальна доктрина розвитку освiти. Чого чекати вщ li виконання?" (17 травня 2002р., м. Ки!в). https://www.google.com.ua
14. Проблеми освгти та культури нацюнальних меншин http://lib.chdu.edu.ua/pdf/metodser/87/80.pdf
15. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 5252. - Оп. 1. - Спр. 20. - Арк. 120.
16. ЦДАВО Укра!ни. Ф. 5252. - Оп. 1. - Спр. 126. - Арк. 16.
