CC BY
9педагогически науки
Лупаренко Св1тлана Свгешвна ОРГАН1ЗАЩЯ НАВЧАННЯ ...
УДК 37
ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАННЯ У ШКОЛАХ ХАРК1ВСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПОШИРЕННЯ В НАРОД1 ГРАМОТНОСТ1 (1869-1920 рр.)
© 2019
Лупаренко Св^лана Свгешвна, доктор педагопчних наук, професор кафедри загально! педагопки i педагопки вищо! школи Харювський нацюнальний педагогiчний утверситет шет Г. С. Сковороди (61002, Украна, Хартв, вулиця Алчевських, 29, e-mail: svetlana.luparenko@gmail.com)
Анотащя. В Укра!ш i багатьох кра!нах свпу дiяльнiсть державно! системи освiти доповнюеться роботою гро-мадських товариств, комггепв i комiсiй у сферi соцюкультурного забезпечення дiтей. Особливо важливою дiяльнiсть громадських товариств у сферi освгга була у другiй половинi Х1Х ст. - на початку ХХ ст., адже у той час держава була не у змозi забезпечити освгтш потреби всiх дней. Харк1вське товариство поширення в народi грамотностi дiяло протягом 1869-1920 рр. i провадило освiтню, оздоровчу, сощальну й видавничу дiяльностi. Товариство постшно розширювало мережу шкiл (зокрема, початкових i допомiжних). Особливостями оргашзацп навчання у школах то-вариства були: намагання перейти на чотирирiчний термш навчання в початковiй школi, розширення змiсту освiти (упровадження нових навчальних дисциплш), оснащення класiв меблями та навчальним обладнанням, органiзацiя шк1льних музе1в для зберiгання наочних посiбникiв, улаштування у школах учнiвських iндивiдуальних i колек-тивних бiблiотек, запровадження роботи шшльних комiсiй для теоретично! розв'язання рiзних шк1льних проблем, органiзацiя навчання з орiентацiею на збереження здоров'я та фiзичне виховання учнiв. Статистичш данi свiдчать, що к1льк1сть дней, охоплених освiтньою дiяльнiстю товариства постшно збшьшувалася.
Ключовi слова: Харк1вське товариство поширення в народi грамотностi, навчання, школа, оргашзащя, початко-ва шкшьна освiта, допомiжнi школи, обладнання, читання, бiблiотека, здоров'я.
ORGANIZATION OF EDUCATION AT SCHOOLS OF KHARKIV SOCIETY OF SPREAD OF LITERACY AMONG PEOPLE (1869-1920)
© 2019
Luparenko Svitlana Yevgenivna, doctor of pedagogical sciences, professor of the department of general pedagogy and pedagogy of higher education H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (61002, Ukraine, Kharkiv, Alchevskyh Street, 29, e-mail: svetlana.luparenko@gmail.com)
Abstract. The activities of the state system of education in Ukraine and many countries of the world are supplemented by the work of public organizations, committees and commissions in children's socio-cultural support. The activities of public organizations in educational sphere were of particular importance in the second half of the 19th century - at the beginning of the 20th century, as the state was not able to meet children's educational needs. Kharkiv Society of Spread of Literacy among People existed within 1869-1920 and conducted educational, health maintaining, social and publishing activities. The society constantly expanded the network of schools (primary and special schools, in particular). The peculiarities of organization of education at schools of the society were: attempt to move to a four-year term of study at primary school, extension of educational content (introduction of new subjects), equipping classes with furniture and training equipment, organization of school museums for storage of visual aids, arrangement of children's individual and mass libraries at schools, introduction of work of school commissions for theoretical solving various school problems, organization of education with focus on schoolchildren's health maintenance and physical education. The statistic data show that the quantity of children who were involved in educational activities of the society constantly increased.
Keywords: Kharkiv Society of Spread of Literacy among People, education, school, organization, primary school education, special schools, equipment, reading, library, health.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Перед сучасною системою освгга постае основне завдання - всебiчний розвиток людини, що передбачае виявлення i тдтримку и таланпв i здiбностей, форму-вання компетентностей, особистих щнностей i мораль-них якостей, що е необхщними для самореалiзацii осо-бистосп та тдвищення освггаього рiвня громадян [1]. Однак, це завдання досить важке, тривале у час i з ура-хуванням того, що, окрГм виховання, на людину впли-вае ще низка шших факторiв (спадковють, середовище, дiяльнiсть), передбачае активне залучення можливостей сощуму i громадськосп для здшснення цшеспрямовано-го виховного впливу на дитину, оргашзацп и навчання та створення умов для рiзнобiчного розвитку.
Так, рiзнi громадсьш оргашзацп, ради, комггети i комки завжди мали велике значення в освинш сферi в Украшг Зокрема, у другш половиш Х1Х ст. - на початку ХХ ст. в Укрш'ш дiяло багато товариств (Кшвське та Харшвське товариства поширення в народi грамотно-стi, товариство «Просвиа», Фребелiвськi товариства, Украiнське товариство шкiльноi' освiти, товариства до-помоги бщним учням та ученицям навчальних заклащв, товариства пiклування про безпритульних малолишх сирiт, товариство сприяння початковiй освт, товариства фiзичного виховання, доброчинш та релiгiйнi товариства), що своею дiяльнiстю розв'язували багато осви'-нiх завдань держави. Вони устшно провадили освiтню, культурну й сощальну роботу, залучаючи до неi тих
дней, як не були охоплеш системою державно' освiти.
Одним iз найстарiших i найпотужнiших вiтчизняних товариств, що спрямовували свою увагу на соцюкуль-турнi проблеми дiтей, було Харшвське товариство поширення в народi грамотностi - органiзацiя украшсько' штелленцп, яка дiяла протягом 1869-1920 рр. i стала першою громадською органiзацiею культурно-освиньо-го характеру. Метою цього товариства було посильне поширення грамотносп i корисних для народу теоретич-них i прикладних знань та сприяння поширенню народно' освгга шляхом заснування рiзного роду навчальних закладiв (училищ Г шил, вечiрнiх Г недiльних класiв, му-зе'в, бГблютек, читалень тощо), оргашзацп книжкових складГв, народних читань Г беад, систематичних курав й окремих лекцш Гз рГзних галузей знань, виставок, народних вистав Г концертГв, надання безпосередньо рГзного роду допомоги учням Г вчителям у народних училищах товариства, сприяння фГзичному розвитку й догляду за диъми шильного вГку, видання Г поширення корисних книг, поабнишв, каталопв, забезпечення освишх уста-нов необхГдними книгами Г поабниками через училищш ради й шспекторГв народних училищ, обговорення педагопчних проблем Г заходГв з народно' освгга тощо [2].
Важливим напрямом дГяльностГ Харшвського товариства поширення в народГ грамотносп була освгтня дь яльшсть, що передбачала заснування дитячих закладГв (звичайних Г допомГжних шкш) та оргашзацш навчання в них датей. Мережа шкш цього товариства охоплювала всю Харшвську губернГю Г забезпечувала елементарни-
Luparenko Svitlana Yevgenivna pedagogical
ORGANIZATION OF EDUCATION ... sciences
ми знаниями багато дней.
З огляду на це дощльним е аналiз особливостей ор-гашзацд навчання у школах Харшвського товариства поширення в народi грамотностi.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1ег проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранше частин загальног проблеми. Слад ввдзначити, що в сучаснш юторико-педагопчнш лiтературi представлено неба-гато праць, як1 б висвiтлювали рiзнi аспекти д!яльно-стi Харк1вського товариства поширення в народi грамотность Так, Т. Поволоцька i В. Селегей [3] аналiзу-ють внесок цього товариства в розвиток вдей освии на Харкiвщинi. Д. Серпенко [4] розкривае меценатську дiяльнiсть Х. Алчевсько! у межах Харкiвського товариства поширення в народi грамотности М. Макарова [5] описуе юторш дiяльностi цього товариства та його видатних членiв. С. Лупаренко [6] i Р. Сопко [7] розкри-вають видавничу дiяльнiсть Харк1вського товариства поширення в народi грамотностi, зокрема аналiзують видану товариством «Народну енциклопедш наукових i прикладних знань». С. Лупаренко [8] i Л. Лутаева [9] дослвджують медично-оздоровчий напрям дiяльностi то-вариства.
Натомiсть, питання оргашзацп навчання у школах Харшвського товариства поширення в народi грамотно-стi не стали предметом детального дослвдження вчених, що i зумовило цей науковий пошук.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). Мета статт - розкрити особливосп оргашзацп навчання у школах Харшвського товариства поширення в народi грамотность
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Харшвське товариство поширення в народi грамотносп мало вiддiлення по всш Харк1вськ1й губернп. При б№-шостi з цих губернiй працювали рiзнi школи, зокрема: жiночi нед№ш школи з майстернями або без них, чоло-вiчi недiльнi школи, жiночi ремiсничi школи, початковi школи i допомiжнi школи [2].
Основними особливостями оргашзацп навчання у Харшвського товариства поширення в народi грамотносп були такi [10]:
1) прагнення оргашзацп чотирир!чно! початково! народно! школи i планомiрне збшьшення кiлькостi вищих початкових училищ;
2) окрема оргашзащя занять iз маловстигаючими уч-нями та дiтьми iз вiдхиленнями в розвитку у спещаль-них класах або школах;
3) улаштування невеликих шкiл iз невеликою шль-кiстю дiтей у нш, оскiльки через багатолюднiсть може втратитися зв'язок м1ж учителем i учнем та знизитися виховний вплив учителя; о^м того, учш багатокомп-лектних шшл часто вимушенi були долати велик! вшста-нi ввд дому до школи;
4) прагнення оснащати класи меблями з урахуванням антропометричних особливостей учшв певного вшу. Натомють, це не завжди вдавалося зробити;
5) улаштування у школах учшвських iндивiдуальних (для вшьного читання) i колективних бiблiотек (були призначенi для колективного читання, комплектувалися згщно з програмою i складалися з невелико! кшькосп строго пiдiбраних i систематизованих твор!в, аби вони могли прочитатися у класi за дек1лька разiв, а попм об-говорюватися на уроках);
6) придшення уваги Ф!зичному вихованню учшв. Пщ Ф!зичним вихованням розумшося не лише пмнастика або шшого роду Ф!зичш вправи, а й органiзацiя всього шкшьного життя учшв, що передбачала правильно роз-рахованi з точки зору збереження здоров'я навчальш примщення й обладнання, шшльш меблi. До Ф!зичного виховання також вшносили: розвиток i обладнання ме-режi лигах колонш; органiзацiю шк1льних гарячих сш-данкiв; органiзацiю лiкувально! i гiмнастично! частини 48
з боку лiкарiв: терапевпв, окулiстiв, дантистiв i ппешс-ттв; органiзацiю irop, гiмнастики, прогулянок, екскурсш; opганiзацiю MicbKo! безкоштовно! для учшв аптеки i MicbKoro безкоштовного зубол!кувального кабiнету;
7) opганiзацiя шк1льних комюш (до !х складу входили педагоги, лжар^ аpхiтектopи i громадськ1 дiячi з народно! oсвiти) для теоретично! розв'язання piзних проблем шшльно! справи (розробка шкiльних програм вшповщно до вимог початково! школи i реального життя, забезпе-чення наступносп мiж нижчою та вищою початковою школою);
8) оргашзащя шшльних музе!в (переважно для сшь-ських шк1л повггу або району) для збеpiгання наочних поабнишв. Усi пoсiбники музе!в (яш були додатком до того комплекту поабнишв, що знаходився у школ!) складалися вiдпoвiднo до шк1льно! програми, розпод!ля-лися на oкpемi галузi знань (людина, рослини, тварини, повиря, вода тощо) i poзмiщувались у ящиках, шль-к1сть яких дopiвнювала кiлькoстi шк1л пoвiту чи району. Коли вчитель використовував увесь вмют ящика, тобто засвоював з диъми ту чи шшу галузь знань, вш обмь нював його на новий. Отже, поабники музе!в протягом навчального року використовувались у piзних школах, пiсля чого знову поверталися до музею для ремонту i поновлення. У poбoтi цих музе!в були тpуднoщi: через велику шльшсть шк1л вони не завжди своечасно забезпе-чували всi школи поабниками; також самих пoсiбникiв було недостатня кiлъкiсть.
Важливо зазначити, що дiяльнiсть Харк1вського товариства поширення в наpoдi гpамoтнoстi стимулювала iнтенсивний розвиток мереж! дитячих навчально-вихов-них заклащв, зокрема початкових i допом!жних шшл.
Основою свое! д!яльносп Харк1вське товариство поширення в народ! грамотносп вважало розвиток початково! шшльно! освгти [11, С. 18]. Одшею з проблем, що поставала перед школами товариства, було збшьшення строку навчання (з 3-р!чного на 4-р!чний курс початково! школи). Це було зумовлене такими причинами: велика шльшсть дней, яш навчалися на 3-р!чному курс!, фактично вчилися 4 роки, залишаючись у певному клас на другий ргк; лише найбшьш зд!бш дии могли засво-!ти навчальну програму за 3 роки i покинути школу, проте б№шють д^тей дуже потребували четвертий ргк навчання, аби зак1нчити школу; четвертий ргк навчання надае бшьше можливостей для здшснення виховного впливу школи [10]. Загалом, на початку ХХ ст. постала проблема подовження навчання дней у р!зних дитячих освгтшх установах: «.. .школа повинна прид!ляти бшьше уваги д^тям, задля чого необхадно подовжити шк1льний перюд навчання. Досягнути це можливо оргашзащею достатньо! юлькосп постшних дитячих садков для дней дошкольного в!ку, установленням чотирир!чного курсу навчання в нижчих початкових училищах i вадкриттям необхадно! кшькосп вищих початкових училищ» [10, с. 39].
1ншою проблемою початково! освии того часу був обмежений курс навчання, що недостатньо сприяв розв'язанню завдання системи освии - формуванню р!зноб!чно! особистосп. З огляду на це до навчальних плашв шшл уносилися нов! дисциплши. Так, у школах Харшвського товариства поширення в народ! грамотносп у 1911-1912 навчальному рощ були введен! так додатков! предмети, як ппена, малювання, музика, лш-лення. Також у школах були класи ручно! пращ (по дереву) [12].
Слщ зазначити, що Харшвське товариство поширення в народ! грамотносп у сво!х навчальних закладах намагалося втшити в життя передов! форми та методи навчання й виховання шдростаючого поколшня. Так, у школах товариства влаштовували вечори, шшльш свята, лиературш ранки, присвячеш пам'яп видатних людей (зокрема, М. Гоголю) [13], широко використовувалися словесш методи навчання i засоби наочносп.
Велике значення у гармоншному розвитку дитини Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 2(4)
педагогически науки
Лупаренко Св!тлана Свгешвна ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАННЯ ...
надавалося читанню дней. Так, у школах працювали бь блютеки, якими протягом навчального року видавалося до 10000 книг [2; 14]. Щ книги стали основою для шшль-ного i позакласного читання учшв, проте деяк1 вчител! вважали, що в наявносп у шшльних б!блютеках дуже мало щкавих книг, як1 могли б задовольнити дитяч! шз-навальш потреби, що постшно збшьшувалися.
Отже, Харк1вське товариство поширення в народ! грамотносп намагалося розв'язати юнуючу напришнщ Х1Х ст. - на початку ХХ ст. гостру потребу в розвит-ку мереж! початкових шк1л. Це здшснювалося шляхом улаштування власних початкових шшл, забезпечення !х необхвдними матер!алами, шклування про ф!зичний, моральний, естетичний розвиток учшв i створення умов для !хнього повноцшного формування як особистостей.
Щодо заклад!в для д^тей !з ввдхиленнями в розвитку (зпдно тогочасно! статистики, такими вважалось 3-4 % дней; але в реальному житп юльшсть ввдсталих дней постшно зб!льшувалася внаслщок несприятливих еко-ном!чних, сощальних та шших умов життя i сягала 8 %) [10], то у деяких школах були створен! допом!жш класи для вщсталих дней (у них навчалося не бшьше 5-20 учшв). Форми та методи роботи з дгтьми, як мали вщхи-лення у розвитку, передбачали: заняття-!гри (складання розр!зних картин, побудови !з кубиков, домшо, лото), що дозволяли розвивати уявлення, фантазш, увагу; наочш методи (!люстращя i демонстращя), що сприяли зосе-редженосп i наполегливосп учшв; пмнастику, ф!зичш вправи; ручну працю; самостшш й !ндиввдуальш заняття i вправи [10].
Загалом, статистичш дан!, що наводяться у звггах товариства [2; 10], сввдчать про щор!чне зб!льшення юлькосп дней, як1 навчалися у школах Харшвського товариства поширення в народ! грамотносп або охоплю-валися освиньо-культурною д!яльшстю, та юлькосп проведених освгтшх заход!в.
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK цього напряму. Отже, оргашзащя навчання у школах Харшвського товариства поширення в народ! грамотносп, мережа яких постшно збшьшувалася, пе-редбачала: розширення змюту освии (упровадження но-вих навчальних дисциплш: ппена, малювання, музика, лшлення, ручна праця), намагання перейти на чотири-р!чний термш навчання в початковш школ!, оснащення клаав меблями та навчальним обладнанням, оргашзащя шшльних музе!в для збертання наочних поабнишв, улаштування у школах учшвських !ндивщуальних i ко-лективних б!блютек, запровадження роботи шшльних комюш для теоретично! розв'язання р!зних шшльних проблем, оргашзащя навчання з ор!ентащею на збере-ження здоров'я та ф!зичне виховання учшв (обладнаш ввдповщно до потреб дней класи, улаштування лигах колонш для оздоровлення школяр!в, оргашзащя гаря-чих сшданшв, irop, пмнастики, прогулянок, екскурсш, улаштування мюьких безкоштовних для учшв аптеки i зубол!кувального кабшету). У сво!й робот! Харк1вське товариство поширення в народ! грамотносп намагалося розв'язувати багато державних питань щодо навчання i виховання дней, !х ошки, i це !м дшсно вдавалося, але охопити вах дней, як1 потребували освии i тклування товариство було не в змоз! через фшансов! труднощ!, брак примщень, недостатне розумшня дорослим насе-ленням важливосп освии.
Дана робота не вичерпуе вах аспекпв дослвджувано! проблеми. Перспективними е питання оргашзаци роботи Харк1вського товариства поширення в народ! грамотносп з диьми дошкольного в!ку та дорослими, особли-восп оргашзащ! товариством позашшльно! освии.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Закон Украгни «Про oceimy» eid 5 вересня 2017р. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 09.05.2019)
2. Державний аpхie Харшвськог oблаcтi (ДАХО), ф 200, оп 1, спр. 396, 59 арк.
3. Поволоцька Т., Селегей В. Д^яльн^ть громадських товариств
Хартвщини у галузi народног oceiти у другш noлoeинi Х1Х - на початку ХХ ст. Збipник наукових праць. Сеpiя «Icтopiя та геoгpафiя». 2010. Вип. 38. С. 113-117.
4. Сеpгieнкo Д. Меценатська дiяльнicть Христини Данилieни Алчевськог (1843-1920). Вгсник НТУ «ХП1». 2015. № 38 (1147). С. 95103.
5. Макарова М. До 140^ччя заснування Харшвського товариства розповсюдження в наpoдi пиcьменнocтi. Хартвський аpхieicт. 2009. № 1. С. 107-113.
6. Лупаренко С. Питання дитинства i розвитку дитини у видав-ничш дiяльнocтi Харшвського товариства поширення в наpoдi гра-мoтнocтi (1869-1920 рр.). Кафедра педагогти в cиcтемi тдготов-ки майбутнього вчителя: матеpiали наук.-практ. конф., 20 жовтня 2015 р. Харюв: ХНПУ iменi Г. С. Сковороди, 2015. С. 28-29.
7. Сопко Р. Вiдoмocтi про розвиток науки i технти на сторш-ках «Народной энциклопедии научных и прикладных знаний» (19101912 рр.). Icтopiя науки i бioгpафicтика. 2013. № 2. URL: http://inb. dnsgb.com.ua/2013-2/13_sopko.pdf (дата звернення: 09.05.2019)
8. Лупаренко С. Оргашзащя оздоровлення дiтей в лiтнiх кoлoнi-ях Харшвського товариства поширення в наpoдi гpамoтнocтi (юнець Х1Х ст. - початок ХХ ст.). Педагогта та ncихoлoгiя. 2015. Вип. 50. С. 222-230.
9. Лутаева Т. Внесок фундатopie втчизняно! медичног й фарма-цевтичног oceiти у дiяльнicть Харшвського товариства поширення в наpoдi гpамoтнocтi. Педагогта та ncихoлoгiя. 2017. Вип. 57. С. 221235.
10. ДАХО, ф. 200, оп 1, спр. 415, 96 арк.
11. Кoлoмiець Т. Харювське товариство поширення в наpoдi гра-мoтнocтi (1869-1920рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. iст. наук: 07.00.02. Харюв, 1995. 21 с.
12. ДАХО, ф. 200, оп 1, спр. 400, 22 арк.
13. ДАХО, ф. 200, оп 1, спр. 337, 154 арк.
14. ДАХО, ф. 200, оп 1, спр. 457, 60 арк.
