CC BY
3Кудла Марiя Валеривна ОРГАШЗАЦШШ ПЕРЕДУМОВИ ...
УДК 37
ОРГАШЗАЦШШ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕНИЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ В УКРАШ1 В ДРУГ1Й ПОЛОВИИ1 XIX СТОЛ1ТТЯ
© 2019
Кудла Марiя Валерпвна, кандидат педагопчних наук, старший викладач кафедри педагопки та освггаього менеджменту Уманський державний педагог1чний утверситет шет Павла Тичини (20301, Украна, Умань, вулиця Садова, 28, e-mail: [email protected])
Анотащя. У статп проанал1зовано оргашзацшш передумови становлення системи управлшня початковою школою в Укрш'ш в другш половиш Х1Х столитя. Констатовано, що украшська початкова школа пройшла складний шлях становлення та розвитку. Ïï витоки пов'язаш з дГяльшстю дв1рцевих княжих шшл, сшьських та мюьких шшл, приходських та повпових училищ, цифирних шк1л, малих (двокласних) та головних (чотирикласних) училищ та ш. З'ясовано, що у пeршiй половиш XIX ст. закладено передумови розвитку системи управлшня початковою школою, основними з яких були: становлення централ1зовано1 державно! системи управлшня навчальними закладами (засну -вання Мшютерства народно! освгга (1802 р.)); утворення навчальних окрупв та затвердження попередшх правил народно! освгга (регламентовано управлшську структуру та вертикаль управлшня й адмшстративного шдпорядку-вання, конкретизовано модель системи управлшня початковою школою: повггове училище ^ пмназ1я ^ ушверси-тет ^ навчальний округ ^ Мшютерство народно! освгга (1803 р.)); реал1зац1я вде! наступносп у систем1 освгга та в управлшш нею («Статут пмназш, повпових i приходських училищ» (1828 р.)); посилення адмшютративно! влади попечителя навчального округу та закршлення системи управлшня початковою школою («Положення про навчаль-нi округи» (1835 р.)) та ш Доведено, що новий етап у розвитку системи управлiння початковими школами в Укра!ш розпочався у 1864 р. iз прийняттям «Положення про початковi народнi училища».
Ключовi слова: початкова школа, управл1ння, оргашзацшш передумови управлшня, система управлшня, попечитель, навчальний округ, Мшютерство народно! освгга, iсторiя початково! освiти.
ORGANIZATIONAL PRECONDITIONS OF PRIMARY SCHOOL MANAGEMENT FORMATION IN UKRAINE IN THE SECOND HALF OF THE XIX CENTURY
© 2019
Kudla Maria Valeriivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of Pedagogy and Educational Management Department Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
(20300, Ukraine, Uman, Sadova street, 28, e-mail: [email protected])
Abstract. The article analyzes the organizational preconditions for the establishment of primary school management system in Ukraine in the second half of the nineteenth century. It is stated that the Ukrainian primary school went through a difficult path of formation and development. Its origins are related to the activity of princely schools, rural and urban schools, parish and county schools, arithmetic schools, small (two-class) and main (four-class) schools, etc. It is found out that in the first half of the nineteenth century the preconditions of primary school management were laid, the main ones were: the establishment of the centralized state management system of educational establishments (establishment of the Ministry of Public Education (1802)); the formation of educational districts and the approval of the previous rules of public education (regulated the administrative structure and the vertical management, administrative subordination, specified the model of the primary school management system: county school ^ gymnasium ^ university ^ educational district ^ the Ministry of Public Education (1803)); realization of the idea of continuity in the system of education and its management («The statute of gymnasiums, county and parish schools» (1828)); the strengthening of administrative authority of the educational district trustee and the consolidation of the primary school management system («The regulations on educational districts» (1835)) and others. It is proved that a new stage in the development of the primary school management system in Ukraine began in 1864 with the adoption of the «Regulation on Primary Schools».
Key words: primary school, management, organizational preconditions of management, management system, trustee, educational district, the Ministry of public education, history of primary education.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями.
На сучасному еташ реформування системи освгги Укра!ни акгуалiзуeться проблема пвдвищення ефективносп закладiв загально! середньо! освгги, зо-крема !хньо! початково! ланки. Водночас зауважимо, що проблема управлшня та реалiзацii функцп контролю е одшею з найбшьш актуальних як iз теоретичного, так i з практичного аспекпв. Вщомо, що розгляд будь-якого дискусшного питання буде максимально ефек-тивним лише за умови звернення до його витошв, тому особливо! актуальносп набувае вивчення оргашзацшних передумов становлення початковою школою в Украш у перюд, що розглядаеться.
Анализ остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких роз-глядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтову-еться автор; видтення невирШених ранШе частин за-гально'1 проблеми.
Проблема становлення початковою школою та управлшня нею в юторико-педагопчному аспекп зна-йшла вщображення в дослвдженнях сучасних укра!н-
ських учених, зокрема, у таких аспектах, як: основш тдходи до управлшня навчальними закладами у впчиз-нянш педагопчнш думц (Л. Гаевська [1], С. Сисоева [2] та ш); регюнальш аспекти управлшня початковою школою (О. Бшецький [3], С. Кгкто [4], М. Мшц [5], В. Перерва [6] та ш), розвиток та становлення початко-вих шшл рiзних титв (Н. Коляда [7], I. Петренко [8] та ш), управлшня початковою школою та реформування шшльно! освии (Л. Березiвська [9], I. Лебвдь [10] та ш.).
Аналiз наукових праць, яш безпосередньо чи опо-середковано стосуються дослщжувано! проблеми, показав, що управлшня початковою школою в цшому дослщжено недостатньо, що й актуалiзувало потребу розкрити оргашзацшш засади управлшня початковою школою в Укрш'ш в другш половиш XIX ст. в юторичному контексп освпшх перетворень минулого.
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання).
У статп ставиться завдання проаналiзувати оргашзацшш передумови становлення системи управлшня початковою школою в Украш в другш половиш XIX столитя.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним
Kudla Maria Valeriivna pedagogical
ORGANIZATIONAL PRECONDITIONS ... sciences
обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Закладення оргашзацшних передумов становления сис-теми управлшня початковими школами на укра!нських землях тривалий час ввдбувалося на тлi складних соць ально-економiчних та полiтичних перетворень.
Розвиток системи управлшня початковою школою у другш половиш Х1Х ст. базувався на тривалому досвiдi дiяльностi початково!' школи попереднього iсторичного перiоду. Започаткування дiяльностi початково! ланки освiти вщбувалося упродовж столiть - початкова школа вщграла визначальну роль у пвдвищенш культурного i загальноосвiтнього рiвня населення на укра!нських землях у рiзнi iсторичнi епохи, адже вона була основним складником елементарно! початково! освгга, тому лопч-ним, на наше переконання, буде характеристика процесу становлення й розвитку початково! ланки освгга.
Управлiння освiтою на першому ieрархiчному рiвнi, тобто на рiвнi учня, завжди було спрямоване на оргаш-зацш пiзнавально! дiяльностi дитини. Тому лопчно при-пустити, що механiзм управлiння початковою освiтою зародився ще в первiсному свiтi як форма переймання молодими досвiду старших поколшь.
Загальновизнаним в iсторико-педагогiчнiй наущ е твердження, що знайомство давньоруського населення з грамотою та писемшстю вперше вiдбулося ще в Х ст. Осередками освгга тодi були двори, при яких створюва-лися двiрцевi княжi школи. Пiзнiше були ввдкрип школи при Ки!вському Софi!вському соборi, а також жшоче училище. Основна мета навчання - тдготувати державнi та iдеологiчнi кадри, а також представнишв iнтелiгенцi!.
1з появою християнства й уведенням державно! ре-лiгi! в Ки!вськ1й Руа осередками навчання стають цер-ковш храми, якi давали початкову освиу вiруючим i за-ймалися тдготовкою службовцiв для держави i церкви.
Обгрунтовуючи науковi засади розвитку управлшня загальною середньою освiтoю, Г. Сльникова вказуе, що поступово до XIV ст. спостертаеться розвиток мереж1 освпшх княжих шк1л, якi передбачали вже не тшьки пвд-готовку киязiвських дiтей, а й народну освиу. У XV ст. органiзовуються селянськ общини, що утримували бу-дiвлю шк1л i оплачували роботу вчителiв за рахунок громад.
Основною метою сшьських шк1л була народна освь та. Отже, у XIV-XV ст. у кожному селi й шсп, де була церква, була i школа, а з XVI ст. з'являються цеховi органiзацi! мiських ремюнишв, якi оргаиiзовували сту-пеневу професшну пiдготовку цехових майстрiв зi ста-жуванням за кордоном. У цей перюд починають орга-нiзовуватися просвиш товариства, що дiють i сьогодш Подi! VП-XVШ ст. характеризуються розширенням ме-режi сiльських i мюьких шк1л рiзного типу. Поступово з'являються приходсьш й повiтовi училища. Народну освиу в селах у той час откували волоснi управлiння, а в мютах - чиновники мюького магiстрату [11, с. 3-6].
Таким чином, певно! системи освiти, яка б могла за-довольнити елементарш потреби суспiльства, не юнува-ло. Також не давали позитивних результата i тi адмшь стративно-команднi методи керiвництва справами освь ти, яш були нормою в кра!нi. Як зазначае О. Черкасов, «ввдсутнють системи початково! освгга й належного аксюлопчного простору для розвитку науки та освгга зводили нанiвець всi спроби розбудови нижчо! школи Петра I та Катерини II» [12, с. 16].
На укра!нських землях початкова народна школа пройшла складний шлях становлення та розвитку, одним iз еташв якого було введення так званих цифир-них шкiл, де навчали грамоти й елементарних знань з арифметики i геометрi!, з метою шдготовки до служби здiбних та освiчених людей. Обов'язкове ввдвщуван-ня цифирних шк1л поширювалося на оаб усiх звань, i тому щ школи мали характер народних училищ, що пе-ребували в пвдпорядкуванш Лдмiралтейств-Колегiй. За твердженням В. Фармаковського, навчання в цих школах було надзвичайно жорстким, дни вiдвiдували !х без 34
будь-якого бажання, так школи не мали великого усш-ху, а тому !хня кiлькiсть ввдчутно зменшувалася. Так, на шнець 1744 р. цифирних шшл залишилося не бiльше 8 i3 222 учнями [13, с. 2]. Тому 1744 р. щ школи були скасоваш, а учш переведенi у вiдкритi ще 1732 р. гар-нiзоннi школи вшськового вiдомства, метою яких було навчати солдатських дiтей грамоти та основ вшсько-во! справи. Гарнiзоннi школи функцюнували протягом усього XVIII ст., а особи, яш зак1нчували щ школи часто працювали учителями [14, с. 8].
1з приходом до влади Катерини II (1762-1796 рр.) початкова освгга формуеться як система: вона була двосту-пеневою i включала в себе мал (двокласнi) та головнГ (чотирикласнi) народш училища. У контекстi державно! освггаьо! полггаки 1782 р. було затверджено законопроект «План заснування народних училищ», а 1786 р. - «Статут народних училищ», ввдповщно до якого в губернських мютах ввдкривалися головш нaроднi училища Тз 5-рТчним термшом навчання, а в повпових - мaлi нaроднi училища Тз 2-рТчним [15].
Згвдно зТ Статутом передбачено чптсу yправлiнськy вертикаль: головою училищ був губернатор, а безпосе-редне управлшня училищами губернп покладалося на директорiв народних училищ. Контролювали училища наглядачТ, яш обиралися Тз мюцевих мешканцiв. Вища урядова влада училищ була зосереджена в Комюи народних училищ у ПетербурзТ Однак, за шформащею В. Фармаковського, завдяки утвердженш Комюи шль-к1сть училищ спочатку зросла, проте невдовзТ майже призупинилася. Училища здебшьшого були мюьш, а в селах !х не юнувало [13, с. 2-3].
Таким чином, вадповадно до згаданих вище законопроекта, створено систему шшл - вТд малого народного училища (початково! школи) до ушверситету -та окреслено оргашзацшш засади управлшня ними.
На початку XIX ст. новий Тмпульс у розвитку системи управлшня початковими школами пов'язаний Тз машфестом вТд 8 вересня 1802 р. про заснування мшю-терств, зокрема й Мшютерства народно! освгга (далТ -МНО). У пвдпорядкуванш мшютерства як центрального вТдомчого органу управлшня перебували ус категорп нижчих i початкових шшл, за винятком церковнопри-ходських шшл i шшл грамоти православного духовенства. Останшм положенням машфесту було передбачено подш Росшсько! Тмперп на 6 навчальних окрупв, на чолТ кожного з яких стояв попечитель [16, с. 437]. Фактичне керТвництво школами у кожному окрузТ планувалося пе-редати ушверситетовТ [17, с. 233].
Отже, Тз заснуванням мшютерства створено систему централТзованого державного управлшня початковою народною освгтою на укра!нських землях з цшком ви-значеним перелТком обов'язк1в i зТ встановленими межами адмшютративно! влади.
1802 р. при МНО створено Головне правлшня училищ як вищий дорадчий орган для розроблення ново! системи освгга, яке замшило Комюш училищ. Головне управлшня училищ встановило замють попередшх го-ловних, середшх i малих шк1л так1 типи: губернське училище або пмназш в кожному губернському шсп, наг-ляд за якими покладався на ушверситет; повгтовТ школи (хоча б по однш у кожному губернському й повгговому мсп), за якими наглядав директор пмнази; парафТяльш школи в селах, нагляд за якими покладався на керТвника вадповадно! повггово! школи [17, с. 233].
Наступними кроками формування системи управлш-ня освггою стало прийняття 24 ачня 1803 р. указТв «Про заснування навчальних окрупв» та «Попередшх правил народно! освгга», а 1804 р. - «Статуту навчальних за-кладТв, тдпорядкованих ушверситетам». Зпдно Тз ви-щевказаними законодавчими актами закрТплено центра-лТзовану систему державного управлТння навчальними закладами, введено адмшТстративно-управлшську посаду «попечитель ушверситету та його округу», створено шють навчальних округТв, ч1тко регламентовано верти-Scientific Vector of the Balkans. 2019. Т. 3. № 2(4)
Кудла Мар1я Валеривна ОРГАШЗАЦШШ ПЕРЕДУМОВИ ...
каль управлiння закладами освпи.
Найголовнiшим, на наше переконання, досягнен-ням освiтньоi реформи стало чиже розмежування р1в-нiв управлшня освiтою, зокрема й початковою. Позаяк Мшютерство народно! освiти було центральним органом управлшня, виконавчим органом якого призна-чалося Головне правлшня училищ, шiсть членiв якого представляли штереси кожного з навчальних окрупв (регiональний рiвень), то в цих округах вище управлiння училищами доручалося унiверситетам. Представниками мiсцевого управлiння були: в губернп - директор народ-них училищ, у повiтах - смотрителi повiтових училищ. Отже, в1дпов1дно до «Правил...» створювалася система управлшня навчальними закладами рiзних типiв та шд-порядкування, що мала так1 iерархiчнi рiвнi: державний
- центральний, в1домчий (Мiнiстерство народно! осв1-ти), регюнальний - рiвень навчального округу, мюцевий
- рiвень губернп та повиу й iнституцiйний - рiвень конкретного навчального закладу.
Отже, з появою державно! структури управлшня народною освггою починають розвиватися управлiнськi структури на регюнальному та мiсцевому рiвнях.
1804 р. опублшовано «Статут навчальних закладiв, пiдвiдомчих унiверситетам», зпдно з яким iз малих на-родних училищ утворилися два типи нижчих училищ
- парафiяльнi та повiтовi. Метою створення повiтових училищ було:
«1) подготовка юнацтва для гiмназiй, якщо батьки по-бажають дати дням сво!м кращу освiту;
2) ввдкриття дiтям рiзних станiв необхiдного шзнан-ня, вiдповiдно до !х стану» [18, с. 268]. Парафiяльнi училища утворювалися з метою:
«1) шдготовки юнацтва для повггових училищ, якщо батьки захочуть, щоб дни !х продовжували вивчати iншi науки;
2) надати дiтям землеробського та шших станiв в1д-повГдних знань, сприяти !х фiзичному розвитку i розвит-ку моральних якостей, дати !м точнi поняття про явища природи i знищити в них марновiрство i забобони, вплив яких дуже шк1дливий для !х благополуччя i здоров'я» [18, с. 269].
Отже, на основi викладеного вище, доходимо вис-новку, що вс1 навчальнi заклади мали вiдповiдний ад-мiнiстративний зв'язок. Кожен нижчий щабель шдпо-рядковувався наступному, вищому, i навпаки - кожен вищий здшснював керiвництво мережею нижчих. Такий зв'язок мав велике значення для нижчо!, народно! шко-ли, оск1льки тепер вона не тшьки мала тюний зв'язок iз гiмназiею й ушверситетом, але й стала необхГдною попе-редньою ланкою, без проходження через яку неможливо потрапити до iншоi.
Формування ново! концепцп органiзацii i змiсту народно! освгга, основою яко! були благочестя i ре-лiгiйнiсть, розпочалося з призначенням на посаду м1-шстра народно! освiти О. Голiцина (1816-1824 рр.). З цiею метою 1817 р. в1дбулося об'еднання двох шдвь домчих О. Голiцину установ - Мшстерства духовних справ i Мшстерства народно! освiти, перейменованих у Мшстерство духовних справ i народно! освгга, яке проiснувало до 1824 р. При Мiнiстерствi освГти були створеш Головне управлшня училищ г Комггет для пе-ревiрки шдручникгв. Пропонувалося вилучити з шдруч-никГв усе, «... що може навГяти небажання виконувати обов'язки перед сГм'ею Г державою, все, що суперечить християнському вченню» [19, с. 189].
1824 р. на посаду мшстра народно! осв1ти призначе-но О. Шишкова (1824-1828 рр.). На його думку, «нав-чання грамоти усГх завдало б бГльше шкоди, н1ж користГ. Навчати землеробського сина риторики - означало б ро-бити його безкорисним або шкгдливим громадянином. Але правила Г настанови в християнських чеснотах, у належнш моральностГ потрГбнГ всякому» [20, с. 79]. Для досягнення ц1е! мети поруч з обмеженням доступу ниж-чих стан1в до загальноосвггаьо! школи вГдбувалося ско-
рочення програм тих училищ, у як1 переважно вступали д1ти нижчих стан1в. Такою була своер1дна декларация, сукупн1сть постулат1в для розвитку народно! освгга, за-пропонована адм1ралом О. Шишковим.
Самост1йним органом Мш1стерство народно! освГти знову стало у 1825 р. При ньому було створено Канцеляр1ю мш1стра, а 1831 р. скасовано два в1дд1ли Головного правл1ння училищ: Вчений ком1тет 1 Ком1тет 1з затвердження училищ взаемного навчання [21, с. 91].
Значущ1 поди для розвитку народно! освгга та сис-теми управлшня нею пов'язаш з уведенням Височайше затвердженого 8 грудня 1828 р. нового «Статуту г1мна-зш, пов1тових 1 приходських училищ» (мш1стр осв1ти К. Л1вен (1828-1834 рр.)). В основу «Статуту...» було покладено гдею наступност1 навчальних заклад1в: перед-бачено не п1дготовку учн1в до переходу з одного закладу до шшого, вищого, а отримання учнями в цих закладах закончено! освгга. Саме тому передбачено навчання у приходських училищах д1тей селян, м1щан 1 промисло-вого класу, у повггових - д1тей купц1в, обер-оф1цер1в 1 дворян.
На думку Л. Гаевсько!, «Статут.» був глибоко ре-акцшним документом, який не т1льки стверджував ста-нов1сть школи, але й спрямовував усю !! д1яльн1сть на укршлення основ «православ'я, самодержавства, народность» [21].
Отже, на основ1 вищевикладеного ми д1йшли вис-новку, що «Статут.» (1828 р.) сприяв ввддшенню за-гальноосвггаьо! школи в1д середньо! 1 вищо!, посилив адмш1стративну оп1ку над початковими навчальними закладами, тод1 як матер1альна сторона розвитку народно! освгга залишилася без уваги.
21 кв1тня 1834 р. на посаду мтстра осв1ти був при-значений С. Уваров (1834-1850 рр.). Иого першою великою реформою стало «Положення про навчальш округи» в1д 25 червня 1835 р. [22], згГдно з яким ус1 питання управл1ння навчальними закладами переходили в1д ун1-верситет1в до попечител1в; тобто вся нижча, середня 1 вища школи перейшли в безпосередне пГдпорядкування навчально! адмш1страцп округу та закр1плено таку модель управлшня «МНО ^ попечитель ^ навчальн1 за-клади».
27 с1чня 1850 р. М1н1стерство осв1ти очолив П. Ширинський-Шихматов (1850-1854 рр.), головним завданням якого було виконати волю Гмператора - зроби-ти Закон Божий основою будь-якого корисного вчення. Ь ц1ею метою посилено нагляд за викладанням Закону Божого в ус1х навчальних закладах, а 1850 р. введено посаду наглядача, на яку, за наполяганням Свят1йшого Синоду, призначалися найблагонад1йн1ш1 й найдосв1д-чен1ш1 священнослужител1, якг щом1сяця зв1тували попечителю округу про викладання Закону Божого. Отже, у другш чверп XIX ст. посилено адм1н1стративно-обме-жувальну оп1ку держави над народною освггою.
1855 р. на престол вступив Гмператор Олександр II, а 23 березня 1858 р. мшстром осв1ти призначено £. Ковалевського (1858-1861 рр.), завданням якого було внесення МНО до контексту загальноросшських пере-творень. Одним 1з важливих напрям1в, якг вимагали пер-шочергових заход1в, £. Ковалевський вважав реформу-вання початково! та середньо! освiти.
Навесн1 1858 р. в МНО розпочалася робота над концептуальним документом - «Проектом статуту нижчих 1 середшх училищ, якг перебували у в1домств1 Мш1стерства народно! осв1ти», який став першою спро-бою окреслити шляхи подальшого розвитку школи, зокрема початково!, та способ1в управл1ння нею. Система початково! осв1ти, зг1дно з проектом, включала три типи шкгл: школи грамоти, нижч1 народн1 училища та вищ1 народн1 училища, якг шдпорядковувалися директоров1 училищ, який одночасно був директором губернсько! г1мназ1!. Для забезпечення в початковш школ1 единого рел1гшно-морального напряму «Статутом.» передба-чено шшу форму контролю, що покладався на блюсти-
Kudla Maria Valeriivna pedagogical
ORGANIZATIONAL PRECONDITIONS ... sciences
телiв, яш вибиралися громадами i затверджувалися гу-бернськими директорами [23, с. 85-163].
Детальне ознайомлення 3i змютом основних поло-жень проекту «Статуту...» щодо початково! освiти дае пГдстави для висновку, що вiн був кроком уперед порГв-няно з чинним тодi «Статутом» 1828 р. Отже, початкова школа шднялася на значно вищий рiвень порiвняно не тшьки з чинною на той час системою народно! освгга, але й iз тим, що пропонувалося Вченим комитетом у про-екп «Статуту.».
Важливим соцiально-економiчним та полггачним чинником, що стримував розвиток системи початково! народно! освгга та перешкоджав повноцiнному залу-ченню альського населення до школи, було кршосне право та особливосп менталитету селян. Кршосне право не давало селянам стимулГв до саморозвитку, до розши-рення свггогляду. Тому з прийняттям 19 лютого 1861 р. Височайшого машфесту про звшьнення селян, вони от-римали особисту свободу, права й обов'язки.
Пюля скасування кршацтва 1861 р. затверджено низку нормативно-правових акпв, як1 визначали загальш напрями розвитку початкових навчальних закладГв та систему управлшня ними.
За словами Л. Гаевсько!, з початку й до середини Х1Х ст. управлшня початковою школою «набувало пев-них обриав, зумовлених суспшьно-полп'ичними змша-ми в сустльстш, що значною мГрою продукувалися змь нами у вищому керГвництвГ державою» [21, с. 91].
Отже, у 1861-1862 рр. було прийнято низку норма-тивних акпв, що посилювали оргашзацшш засади державно! системи управлшня закладами початково! освь ти, чгтко регламентували !!.
1з приходом 5 грудня 1861 р. до влади О. Головнша (1861-1866 рр.) - основну увагу придшено необхщносп освгга для вах сташв; посиленню релтйно-морального виховання; першочерговому розвитку розумового, фь зичного, естетичного виховання учшв.
За дослГдженням Л. БерезГвсько!, характерною рисою дГяльносп мшютерства шд керГвництвом О. Головнша була широка гласнють, саме йому вдалося законодав-чо оформити основш документа школьно! реформи [24, с. 39].
Згодом для впорядкування адмшютративно-управ-лшсько! дГяльносп у сферГ державного управлшня 18 червня 1863 р. Олександром II був шдписаний Указ, зпдно з яким визначено внутршню структуру центрального галузевого органу управлшня - Мшютерства народно! освгга, до складу якого, за твердженням Л. Прокопенка, входили: рада мшютра, департамент народно! освгга, учений комиет, археографГчна комюГя, редакшя журналу мшютерства, архГв мшютерства [25, с. 4].
Зауважимо, що безпосередне управлшня справою народно! освгга покладалося на департамент народно! освгга, який керував шспекторською, розпорядчою, судовою, господарською й рахунковою частинами. Таким чином, «Положения про початковГ народш училищам», яке було затверджене у 1864 р. встановлювало систему центрального управлшня Мшютерства народно! освгга, яке протягом наступних рошв майже не змшювалося i дГяло до 1917 р.
Таким чином, реформування мшютерства присто-совувало центральний апарат до умов функцюнування школи, зокрема початково!, яка також зазнала змш
Таю перетворення встановлювали централГзацш управлшня, яка була вкрай необхщною i чгтко визначала сферу дГяльносп рГзномаштних шдроздшв.
Висновки до^дження i перспективи подальших роз-eidoK цього напряму.
Отже, укра!нська початкова школа пройшла склад-ний шлях становлення та розвитку. Ïï витоки пов'язаш з дГяльнютю двГрцевих княжих шк1л, сшьських та мюьких шшл, приходських та повгтових училищ, цифирних шшл, малих (двокласних) i головних (чотирикласних) 36
училищ та ш. Зазначено, що у першш половиш XIX ст. закладено передумови розвитку системи управлшня початковою школою в Укра!ш дослГджуваного перюду, основними з яких були: становлення централГзовано! державноï системи управлшня навчальними закладами (заснування Мшютерства народно! освгга (1802 р.)); утворення навчальних окрупв та затвердження попередшх правил народно! освгга (регламентовано управ-лшську структуру та вертикаль управлшня й адмшь стративного шдпорядкування, конкретизовано модель системи управлшня початковою школою: повгтове училище ^ пмназГя ^ ушверситет ^ навчальний округ ^ Мшютерство народно! освгга (1803 р.)); реалГзацГя Где! наступносп у системГ освгга та в управлшш нею («Статут пмназш, повгтових i приходських училищ» (1828 р.)); посилення адмшютративно! влади попечителя навчального округу та закршлення системи управлшня початковою школою («Положення про навчальш округи» (1835 р.)), «Положення про початковГ народш училища» (1864 р.) тощо.
Перспективу подальшого дослщження вбачаемо у вивченш принцишв управлшня початковою школою та провщних форм i методГв управлшня початковою ланкою освгга
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Гаевська Л. А. Управлшня загальною середньою освтою в Укран (кшець Х1Х - поч. ХХ ст.). Умань: СПД Жовтий, 2008. 124 с.
2. Сисоева С. О., Соколова I. В. Нариси з iстopiï розвитку nедaгoгiчнoï думки: навч. поаб. Кшв: Центр навчальноï лiтеpaтуpи,
2003. 308 с.
3. Бтецький О. А. Розвиток народноï oсвiти в Катеринославськш губерни у другш половит XIX - на початку ХХ столття: дис. ... канд. пед. наук. Луганськ, 2009. 203 с.
4. Кжто С. М. Пpoсвiтницькo-вихoвнa дiяльнiсть земств Полтавсько! губеpнiïу другш половин Х1Х - на початку ХХ стoлiття: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Кшв, 2016. 18 с.
5. Мшц М. О. Розвиток пoчaткoвoï освти на пiвднi Украши (1861—1917pp.): автореф. дис. ... канд. iст. наук. Зaпopiжжя, 2007. 19 с.
6. Перерва В. С. Iстopiя шктьництва в м^тах i селах Кшвщини Х1Х - початку ХХ ст.: мoнoгpaфiя. Бiлa Церква: Видавець Олександр Пшонювський, 2008. 671 с.
7. Коляда Н. М. Розвиток недтьних шкш в Укран (друга половина XIX - початок XX ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Кшв,
2004. 21 с.
8. Петренко I. М. Цеpкoвнoпapaфiяльнi школи Лiвoбеpежнoï Украши в системi oсвiтньoï полтики уряду Росйсь^ iмпеpiï (1884-1917pp.): монографгя. Полтава: РВВПУСКУ, 2008. 162 с.
9. Беpезiвськa Л. Д. Оpгaнiзaцiйнo-педaгoгiчнi засади реформування шкiльнoï освти в Укран у ХХ стoлiттi: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. Кшв, 2009. 43 с.
10. Лебiдь I. Ю. Управлшня початковою освтою в Укран (1917-1930pp.): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Луганськ, 2011. 20 с.
11. Сльникова Г. В. Iстopiя розвитку управлшня загальною середньою oсвiтoю. Упpaвлiння oсвiтoю. 2001. № 1. С. 3—6.
12. Черкасов О. В. Формування теоретико-концептуальних основ дoслiдження iстopiï oсвiти в Укран у другш половин XIX — на початку XX стoлiть: джерелознавчий аспект: мoнoгpaфiя. Кшв: НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2006. 136 с.
13. Фармаковский В. Начальная школа Министерства народна-го просвющетя. Санкт-Петербургъ: Типoгpaфiя И. Н. Скороходова, 1900. 200 с.
14. Паначин Ф. Г. Педагогическое образование в России: истори-ко-педагогические очерки. Москва: Педагогика, 1979. 215 с.
15. Высочайше утвержденный Уставъ народнымъ училищамъ Россшской имперш, 5 августа 1786 г. № 16421. Полное сoбpaнiе за-коновъ Россшской Имперш. Сoбpaнiе 1-е: с 1649 года: по 12 декабря 1825 г. Санкт-Петербургъ: Въ типографш Второго отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярш, 1830. Т. 22: с 1784 по 1788: от № 15902 до 16738. С. 646-669.
16. Полное собрате законовъ Россшской Имперш. Сoбpaнiе 1-е: в 45 т. Санкт-Петербургъ: Типoгpaфiя II Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярш, 1830. Т. 27: 1802-1803 гг. 1196 с.
17. арополко С. Iстopiя oсвiти в УкраШ. Кшв: Наукова думка, 2001. 912 с.
18. Беpезiвськa Л. Д. Шкшьна реформа 60-хрошв Х.¡Х ст.: причини, хiд i напрями. Шлях oсвiти. 2004. № 4. С. 38-42.
19. Сборникъ постановлетй по Министерству народнаго про-свmщенiя. Санкт-Петербургъ: Типoгpaфiя В. С. Балашева, 1864. Т. 1: Цapсmвoвaнiе императора Александра I, 1802-1825. 909 с.
20. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: учеб. пособ. / под ред. А. И. Пискунова. 2-е изд., испр. и доп. Москва: ТЦ «Сфера», 2001. 512 с.
21. Константинов Н. А., Струминский В. Я. Очерки по истории начального образования в России. Москва: Учпедгиз, 1949. 205 с.
22. Гаевська Л. А. Теopеmикo-меmoдoлoгiчнi аспекти до^джен-
Кудла Мар1я Валеривна ОРГАН1ЗАЦШШ ПЕРЕДУМОВИ ...
ня державно-громадського управл1ння загальною середньою осв1тою в Укран (60-70-Ш1 рр. XIX ст.). Умань: РВЦ «Софгя», 2008. 188 с.
23. Положете объ Учебныхъ округахъ МНП. Сборникъ постановлены по Министерству Народнаго Просвющетя. 2-е изд. Санкт-Петербургъ: Тиnографiя В. С. Балашева, 1875. Т. 2: Царствование императора Николая I. 1825—1855 [г.], отд. 1-е: 1825—1839 [гг.]. 1576 с.
24. Проектъ устава низшихъ и среднихъ училищъ, состоящихъ въ ведомстве Министерства народнаго просвтщен1я. Журналъ Министерства народнаго просвтщен1я. 1860. Апрель. С. 85—163.
25. Берез1вська Л. Д. Шкгльна реформа 60-хрокгв Х1Хс.: причини, х1д 1 напрями. Шлях осв1ти. 2004. № 4. С. 38—42.
26. Прокопенко Л. Л. Реформи та контрреформи в систем1 управ-л1ння осв1тою в УкраШ у друг1й половит Х1Х ст. Актуальн1 проблеми державного управл1ння. Дн1пропетровськ. 2005. Вип. 4. С. 3—11.
