CC BY
9педагогически науки
Кравчук Оксана Володимирiвна ШНОВАЦШШ НАВЧАЛЬН1 ...
UDC 37
1ННОВАЦ1ЙН1 НАВЧАЛЬН1 ЗАКЛАДИ У РОЗВИТКУ НОВАТОРСЬКОГО РУХУ В УКРА1Н1 В К1НЦ1 ХХ - ПОЧАТКУ ХХ1 СТ.
© 2017
Кравчук Оксана Володимирiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри фахових методик та шновацшних технологш у початковш школ1 Уманський державний педагог1чний утверситет шет Павла Тичини (20301, Украгна, Умань, вулиця Садова, 28, e-mail: okskravth@gmail.com)
Анотащя. Починаючи 90-х рошв ХХ ст. в украшськш освт значно актив1зовано заснування шновацшних на-вчальних заклад1в, що стало одшею i3 визначальних ознак розвитку новаторського руху у цей перюд. У статп подано загальну характеристику дiяльностi новаторських шкiл, як почали дiяльнiсть пiсля появи Укра!ни як не-залежно! держави. Серед них школа-гiмназiя № 48 м. Киева (М. Босенко), Лисичанська багатопрофшьна гiмназiя (С. Белуха), експериментальна середня школа-комплекс «Вибiр» № 17 iм. М. Г. Нелиня у м. Кременчук (В. Логвин), Днiпропетровська вальдорфська середня загальноосвггая школа, Укра!нський коледж iменi В. О. Сухомлинського (В. Хайрулша). Однiею iз головних ознак, яш були покладенi в основу дiяльностi нових закладiв освiти, стае кон-цепцiя розвитку особистостi, И творчих здiбностей, сприяння оволодiнню знаннями на високому рiвнi, розвиток штелектуального потенцiалу, духовностi. Спiльною рисою дiяльностi iнновацiйних та авторських шк1л стало ство-рення умов для самовираження особистостi в процесi навчально! дiяльностi, врахування iндивiдуальних особли-востей кожного учня. Перспективи подальших дослiджень окреслено вивченням ширшого кола концепцiй, на яких базуеться дiяльнiсть iнновацiйних навчальних закладiв в Украíнi.
Ключовi слова: новаторський рух, новаторство, новаторськ1 начальш заклади, авторська школа, розвиток осо-бистостi.
INNOVATIVE EDUCATIONAL INSTITUTIONS IN THE DEVELOPMENT OF THE ADVANCED MOVEMENT IN UKRAINE IN THE END OF XX - THE BEGINNING OF XXI CENTURIES
© 2017
Kravchuk Oksana Volodymyrivna, candidate of sciences (Pedagogics), associate-professor of the department of professional methodology and innovative technologies in elementary school Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna (20301, Ukraine, Uman, 28 Sadova Street, e-mail: okskravth@gmail.com)
Abstract. Beginning from the 90ties of century XX in Ukrainina education, the foundation of innoivative educational insitutions enhances, which becomes one of the definitive features of the development of the advanced movement in this period. General description of the activity of innovative schools, which started when Ukraine got its independence, is presented in the paper. Among these institutions are school-gymnasium № 48 in Kyv (M. Bosenko), Lysychansk multi-industry gymnasium (Belukha S.), experimental secondary school-complex «Vybir» («Choice») № 17 named after M. Nelyn in Kremenchuk city (V. Lohvyn), Dnipropetrovsk valdorf secondary general-educational school, Ukrainian college named after V. Sukhomlynskyi (V. Hairulina). One of the major features, which constituted the principle of the activity of new educational institutions, was the concept of the development of a personality, his / her creative abilities, the incentive to get knowledge at a high level, the development of an intellectual potential, morals. A common feature of the performance of innovative and author's schools was the creation of the conditions for self-expression of an individual in the process of educational activity, the consideration of individual characteristics of each student. To study a wider range of concepts, on which the activity of innovative educational institutions in Ukraine is based, is a good challenge for our further research.
Keywords: advanced movement, innovation, innovative educational institutions, author's school, development of a personality.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ii зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Перюд, початком якого е 90-ri роки минулого сто-лптя i який продовжуеться до сучасносп, можемо наз-вати епохою розвитку шновацшних навчальних закладiв в украшськш освт.
У зв'язку з цим постае необхвдтсть класиф^ва-ти i систематизувати концепцп, що покладеш в основу дiяльностi новаторських навчальних закладiв в системi освгга Укра!ни шнця ХХ - початку ХХ ст. та визначити роль шновацшних закладiв освгга у розвитку новаторського руху.
Анализ останшх дослгджень i публтацт, в яких розглядалися аспекти цiеi проблеми i на яких обтрун-товуеться автор; видшення невирiшених ратше ча-стин загально1 проблеми. У педагопщ авторсьш та ш-новацшш школи аналiзували в аспекп розвитку освгга (Г. Бшавич, Л. Березiвська, Н. Гупан, Т. Завгородня, I. Зайченко, В. Кремень, А. Растрипна, Н. Скотна, О. Сухомлинська, М. Четль ш), обгрунтовували теоре-тико-методолопчш засади функцюнування авторсько! школи (О. Дубасенюк, Н. Кузьмша, Н. Островерхова, Н. Побiрченко, Т. Перекрьостова, Г. Селевко, А. Саранов, Т. Цирлша та ш).
Укра!нсьш науковщ активно працювали над проблемою визначення сутносп новаторського навчального закладу та пропонували рiзноманiтнi назви для позначення шновацшних закладiв освгга. О. Сухомлинська називае новаторськ навчальш заклади альтернативними i окрес-
люе сутшсть альтернативно! школи у проекцп на укра!н-ську дшсшсть. Передуам альтернативнiсть, вважае учена, можна виявити шляхом зiставлення з юнуючою парадигмою освiти, з педагопчною iдеологiею, наповненням шкiльного простору. Узагальнюючи напрацювання на-уковцiв, якi визначали сутнiсть альтернативно! школи, О. Сухомлинська окреслюе такi !! ознаки: 1) наявшсть особистостi творця, лiдера, неординарно мислячого педагога; 2) наявшсть орипнально! самобутньо! концепцií, що формулюе iдею саме цiе! школи; 3) створення сво-ерiдно! культури школи зi своею системою цiнностей; 4) наявшсть педагопчного колективу ентузiастiв, одно-думцiв, творчих особистостей; 5) створення якнайкра-щих умов для формування особистостi учня згiдно iз за-пропонованою концепцiею; 6) долучення до щей школи учшв, батькiв, громадськосл як суб'екта !х реалiзацi!; 7) результатившсть запропоновано! моделi школи [17, с. 14-15].
Поняття авторсько1 школи дотичним до альтернативное' школи вважае Н. ,Щчек, зауважуючи, що ним в ю-торi! педагопки визначають своерiднi навчально-вихов-нi заклади, яш створювалися (починаючи з шнця 60-х рошв XX ст.) i дiяли на противагу традицiйним освишм школам у розвинених кра!нах Заходу, але у сучасних вiтчизняних педагогiчних дослiдженнях зустрiчаеть-ся характеристика авторських шшл як альтернативних. Дослвдниця пiдтримуе подiбнi мiркування з огляду на те, що авторсьш заклади створюються i функцiонують не завдяки державним централiзованим рiшенням, а внас-
Kravchuk Oksana Volodymyrivna pedagogical
INNOVATIVE EDUCATIONAL ... sciences
лщок формування нового сустльного стилю життя та кардинально! перебудови системи освгга, додавши, що змiст такого термiну мiстить у собi ще й певну сошально значущу складову - наявнiсть досить довго! й нелегко! боротьби автора-новатора за визнання свое! дiяльностi [6, с. 65]. В укра!нськш педагопчнш думцi на позначен-ня рiзновиду новаторського навчального закладу бiльш поширений термiн авторська школа. Науковцi зазна-чають, що авторська школа повинна вщповвдати таким критерiям: 1) шновацшшсть - наявнiсть оригiнальних авторських вдей i гiпотез щодо перебудови педагопчно-го процесу; 2) альтернативнiсть - наявшсть будь-яких з основних компоненпв навчально-виховного процесу (цiлей, змiсту, методiв, засобiв тощо), вiдмiнних вiд тра-дицiйних, прийнятих в масовiй школц 3) концептуаль-нiсть навчально-виховного процесу - використання в авторськ1й технологи фшософськнх, психологiчних, со-цiально-педагогiчних чи шших наукових засад; систем-шсть i комплекснiсть навчально-виховного процесу; 4) сощально-педагопчна доцiльнiсть - вiдповiднiсть завдань школи соцiальному замовленню; 5) реальшсть та перспективнiсть - передбачае отримання ефективних результатiв у навчально-виховнiй дiяльностi» [5, с. 123]. Н. Побiрченко уживае термiни тновацтна школа та авторська школа i називае так !х ознаки: педагогiчний експеримент, що устшно реалiзуеться; як1сно шший характер життедiяльностi, нiж у масовш школ1; нове формулювання фiлософi! школи; роль i значення дiяль-носп директора; творчий характер дiяльностi педагопв; сприятливiшi умови для навчання i розвитку учнiв; ве-рифiкацiя (результатившсть) iнновацiй; тиражованiсть результатiв. Учена пвдсумовуе, що школа, яку назива-ють авторською, твориться на засадах шдиввдуально! ще!', орiентовано! на створення умов, у яких дiти могли б максимально реалiзувати сво! фiзичнi, штелектуальш та емоцiйнi здiбностi i можливосп [14, 15, 16].
Н. Дiчек стверджуе, що лише у 80-х роках ХХ столп'-тя в СРСР об'ективно склались умови для подолання од-номанiтностi та ушфшацп закладiв шк1льництва, а влада та сустльна думка вже були тдготовлеш, налаштованi на сприйняття i пвдтримку педагогiчних новацiй гума-нiстичного спрямування, зокрема у виглядi авторських шкш, виняток становила школа В. О. Сухомлинського [7, 8, 9, 10]. Подiбну думку висловлюе I. Козак, зауважу-ючи, що в 90-х роках минулого столитя авторсьш школи були поодиноким явищем, але попм пiд впливом соць ально-економiчних i суспiльно-полiтичних умов утво-рилася цша мережа таких навчально-виховних закладiв [11, с. 272 ].
Формування цтей статтi (постановка завдання). У цш статп ми поставили за мету простежити, як дiяль-нiсть шновацшних шк1л пов'язана з iсторiею новаторського руху в Укра!ш, систематизувати основш концеп-цi!, на яких базуеться дiяльнiсть iнновацiйних навчаль-них заклащв в Укра!ш у дослщжуваний перiод.
Виклад основного матерiалу до^дження з пов-ним обтрунтуванням отриманих наукових результа-тiв. Появу навчальних заклащв, яш прагнули вiдiйти ввд усталених десятилитями стандартiв, спостерiгаемо одразу пiсля здобуття Укра!ною незалежностi. Це час активно! i ст^мко! реактивацi!' гiмназiй, колегiумiв, лiце!в та повернення цих назв для номшаци освiтнiх закладiв.
В основу дiяльностi нових навчальних закладiв було покладено рiзноманiтнi концепци, але в цш статтi роз-глянемо одну з найбшьш яскраво виражених концепцiй, на яких базувалась дiяльнiсть новостворених шновацшних шшл - концепци, спрямовано! на особистiсний роз-виток вихованщв.
Сприяння особистiсному i психофiзичному розвитку дитини - мета, яку реал1зували у середнш школькомп-лексi «Вибiр» № 17 iм. М. Г. Нелиня у м. Кременчущ Полтавсько! областi. З 1993 по 2006 рш школу очолю-вав директор В. Логвин - автор концепци «Створення оптимальних стартових умов для усшшного самовизна-14
чення учшв», мета яко! сприяти особистiсному i психо-фiзичномy розвитку дитини. Модель розвитку школи базувалася на таких засадах: утвердження необмежених творчих можливостей дитинства; партнерсьш стосунки «учитель - учень»; посилення практичного спрямування навчання; гумашзащя i гyманiтаризацiя школьного навчання; посилення колективних начал в дiяльностi «учитель-учень-батьки»; вiдкритiсть до подальших пе-ретворень.
У школi створювали умови, за яких учень Mir здшс-нити вибiр предметiв вiдповiдно до сво!х нахилiв, потен-цiалy особистостi. Структуру навчально! системи школи «Вибiр» утворювали калька блоков. Загальноосвiтнiй компонент, крГм обов'язкових уроков, включав спецкур-си для обдарованих дiтей, були створен класи шдвище-ного рiвня навчання з поглибленим вивченням фiзики та iнформатики, англiйсько!' мови, класи з театральним, му-зичним та хореографiчним ухилом. Наступний комплекс «Модульне навчання» включав шформацшно-навчаль-ний блок навчання (англшська мова, дiлова англшська мова, основи комп'ютерно! грамотностi, шформатика, основи шахово! гри, бiблiотечна справа, основи еконо-мiки та пГдприемницько! дiяльностi. тех^ч^-практич-ний блок включав дисциплши: виготовлення декоратив-них квтв, прикладне мистецтво, вишивка та аплшащя, рiзьба по дереву, моделювання одягу, обслуговування побутово! технiки, радiотехнiка, художш промисли. Художньо-естетичний блок включав образотворче мистецтво, хореографш, хорове мистецтво, театральне мис-тецтво; спортивно-оздоровчий блок включав заняття з ритмiчно!' гiмнастики, аеробши, баскетболу, футболу, волейболу. За штересами здiйснювалась i позакласна робота [18, с. 4-7].
Учитель Белуха С. розробила концепцш авторсько-го навчального закладу Лисичансько! багатопрофiльно!' гiмназi!. В основу концепци покладено комплексний шдхвд, спрямований на формування творчо! особисто-стi, !! громадянського та правового виховання. Сyтнiсть концепцi!' багатопрофiльно! пмнази полягае в тому, що дитина, яка входить в освiтнiй прослр пмнази, пГд впливом уах чинник1в, що складають цей прослр, йде до «трiyмфy особистостi», тобто стае самоактyалiзованою, творчою, конкурентоспроможною особислстю [12, с. 5-16]. Особистiсна орiентацiя виражаеться у тому, що максимально задовольняе освiтнi потреби yчнiв i бать-к1в. Вiдмiннiсть пмнази вщ звичайних загальноосвп'-нiх шк1л у тому, що вона не тшьки дае учням глибок1 й мщш знання, не тiльки розвивае творчi й iнтелектyальнi здiбностi, але й дае можливють одержати довyзiвськy наукову й професшно-практичну пiдготовкy за такими напрямками: технологiчний, фiзико-математичний, бю-лого-хiмiчний, iсторичний, фiлологiчний [2, с. 36].
З 1996 р. отримуе статус пмнази гуманитарного спрямування школа N° 48 м. Киева, авторську концепцiю яко! розробила М. Босенко. Основш напрямами, на як1 була спрямована дiяльнiсть школи, - це гумашзацГя i гумаш-таризацiя освгги, що передбачае формування основ за-гальнолюдських цiнностей, вшьний розвиток особисто-сл, перебудова навчального плану з метою збшьшення i розширення циклу гумаштарних дисциплш; диферен-шашя та шдиввдуалГзащя навчання i виховання, що базуеться на стимулюванш творчих здГбностей, створеннГ умов для самовираження особистосл в процеа навчально! дГяльносл, врахування Гндивщуальних особливос-тей кожного учня; демократизащя навчально-виховного процесу, що передбачае участь самих учшв в оргашзаци школьного життя. Директор школи вважае, що вихГд-ним моментом роботи пмнази е сприяння оволодшню знаниями, розвитку здГбностей i нахилГв, вихованню норм поведшки, необхщних для реалГзаци основних прав людини, а також здобуття освли в дус м1жнарод-ного взаеморозумшня i миру; виховання нацюнально! самосввдомосл i духовно! культури вшьно!, гармоншно розвинено! особистоси, усвГдомлення цшностей свое!
Humanitarian Balkan Research. 2017. № 1
педагогически науки
Кравчук Оксана Володимирiвна 1ННОВАЦШШ НАВЧАЛЬН1 ...
нац10нальн01 культури 1 культур 1нших народ1в; розвиток життево важливих ор1ентацш та шзнання себе 1 на-вколишнього свиу; засвоення найважливших життевих цшностей, серед яких особливий прюритет, з одного боку, мають прагнення особистого щастя, усшх1в, умш-ня служити своему суспшьству, повага 1 доброзичливе ставлення до шших людей 1 до 1хньо1 ствдружносп на землц здатшсть не розгубитися у навколишньому середовищ1 1 в той же час збертати певний р1вень ста-бшьносп у нестабшьному свт; набуття комп'ютерно1 грамотносл як необхвдного компоненту функцюнально! грамотносл у сьогоденш 1 майбутньому [3, с. 31]. Ця нова система виховання спираеться на особиспсть як на «самоцшшсть 1 на цш основ1 забезпечуеться високий р1вень активносп й самоактивноси дитини» в процеа сошал1зацп та «творчого оволодшня сусшльними цшно-стями» [4, с. 61].
З 1991 року у м. Киев1 функцюнуе середнш на-вчальний заклад шновацшного типу Укра1нський ко-леж 1м. В. О. Сухомлинського. Щд безпосередшм ке-р1вництвом очшьниш школи Хайрулшо1 В. розроблено концептуальш основи становления школи нового типу, розроблено модель оновлення виховного процесу у кон-тексл самореал1зацп особистоси учня, вилюються у педагопчну практику ще!" та творча спадщина Василя Сухомлинського. Творчий учитель, методист-новатор, науковець, постшно в пошуках нових форм та метод1в у навчанш та вихованш учшв. Впроваджуе у навчаль-но-виховний процес передов1 шформацшш технологи, волод1е дослвдницькими методами педагопчно1 прогностики, проектування розвитку особистоси вихован-шв, забезпечуе самореал1зацш творчих зд1бностей осо-бистосп. Волод1е методикою оргашзацп експеримен-тально-пошуково! роботи, психолопзацп навчально-ви-ховного процесу. Вона розробляе концептуальш основи становлення школи нового типу, модель оновлення ви-ховного процесу у контексп самореал1зацп особистосп учня. У Колеж1 створюються умови щодо вшьного вибо-ру учнями сво1х свпоглядних позицш, виховання 1 розвитку внутршньо!' свободи, громадянсько1 вщповвдаль-ност та лояльносп, принцишв справедливости патрю-тизму, доброти, працелюбносп та милосердя [19, с. 5]. Особливо велиш усшхи авторсько1 школи В. Хайрулша у творчому запозиченш передового досввду заруб1жних педагопв, вмшому його впровадженш В. Хайрулша налагодила партнерсьш контакти з педагопчними ко-лективами Китаю, Великобританп, Бельгп, Швецп, Шмеччини 1 багатьох шших кра1н. 11' учш беруть участь у творчих змаганнях, конкурсах та ол1мшадах на уах континентах земно1 кул1. Але патрютичне, нацюнальне, духовне виховання Василина Микола1вна у сво1й д1яль-ност ставить на перше мюце. У колеж1 впроваджено безбальне ошнювання знань, умшь та навичок учшв мо-лодших клаав, що сприяе створенню гуманно-демокра-тичних стосуншв м1ж учителем 1 учнем. За методиками та програмами колежу працюють загальноосвгтш заклади Вшничини, Юровоградщини, Херсонщини та шших областей Укра1ни [20, с. 17-20].
Як альтернативний за суттю навчальний заклад квал1ф1кують вальдорфську школу, засновану у м. Дшпропетровську у 1995 рош, що ниш мае наз-ву Комунальний заклад освти «Днтропетровська вальдорфська середня загальноосвтня школа» Днтропетровськог м1сько! ради. 1нформацш про д1яль-шсть шновацшно! школи представляють у регюнальнш педагопчнш газет «Джерело». Заснуванню школи передували семшари 1 зустр1ч1 1з заруб1жними педагогами на баз1 обласного шституту удосконалення учител1в. Середня загальноосвггая школа в1льного розвитку дити-ни була одшею з перших в Укра1ш державною школою, ор1ентованою на цшсне запровадження вальдорфсько1 педагопки з 11 основними шновашями. За словами учи-тел1в школи, вони розумши суть ц1е1 педагопки як по-ступовий розвиток дитини з урахуванням 1"1 ф1зичного,
душевно-духовного та 1нтелектуального стану у певний вшовий перюд. Навчальний план школи ор1ентований на духовш потреби кожно1 в1ково1 групи. Заняття у шко-л1 проводять учител1, як1 кр1м традицшно1, мають спе-шальну осв1ту з вальдорфсько1 педагог1ки. П1дготовку учител1в здшснюють у сп1вроб1тництв1 з М1жнародною асошащею вальдорфських шк1л 1 шляхом учасп у м1ж-народному сем1нар1 з пвдготовки вчител1в-предметни-к1в для вальдорфських шшл. Викладачами сем1нару е доценти та вчител1 вальдорфських шк1л з Шмеччини, Канади, ШвейцарЦ.
Педагог1чний колектив поставав за мету виховати духовно та ф1зично здорових учшв, вщповвдно до в1ко-вих особливостей розвинути 1хн1 1нтелектуальн1 1 творч1 зд1бносп.
До досягнення семир1чного в1ку педагопчний вплив був спрямований на розвиток у дитини фантазп як основи творчосп.
Зм1ст осв1ти у наступних двох семир1чних пер1одах життя базувався не на предметно-1нформац1йн1й методологи, а на образно-штегративному уявленш про до-вк1лля. У цей перюд переважають практичн1 наочн1 фор-ми навчання над абстрактно-теоретичними.
Початок третього семир1ччя у вшовому розвитку учня розглядають як час штенсивного 1нтелектуально-го розвитку, зростання 1нтересу до наукового вивчення свиу, знання учн1в переходять на поглиблений предмет-но-1нформац1йний р1вень.
У школ1 реал1зують принцип «класного вчителя», який веде клас з першого по восьмий та розробляе у сшвробггаицтв1 з колегами навчальн1 програми. Вагоме м1сце займае естетичний та художнш компонент (живо-пис, музика, евршшя), практична д1яльн1сть спрямована на розвиток вольово1, емоц1йно1 та 1нтелектуально1 сфе-ри учн1в.
Процес навчання побудовано за принципом спо-стереження, переживання, набуття власного досвщу. Вивчення навчальних дисциплш розпод1лено за «епо-хами»: епоха тривае 3-4 тижн1, що на думку педагопв школи, забезпечуе можливють оргашчного посл1довно-го вивчення матер1алу. За особливою методикою учн1 з першого класу вивчають 1ноземну мову.
У школ1 проводять щотижнев1 конференцп педаго-г1в, на яких вони викладають результати власних спо-стережень, визначено методичний 1нструментар1й для системного ввдстеження результат1в д1яльност1 школи.
Педагоги школи одностайш у висновках, що навчан-ня за вальдорфською педагопчною системою дае так1 результати: передуам сформовано позитивне ставлення до школи та учител1в, в учн1в розвинена сфера почутпв, створено передумови для розвитку таких якостей як то-лерантшсть, зд1бн1сть до рефлексИ, позитивне ставлення до свиу. Б1льш1сть учшв мають високу самооц1нку, що сприяе самореал1зацп особистост1 [1, с. 6-7].
Висновки до^дження i перспективи подальшихроз-вiдок цього напряму. Отже, можемо констатувати, що з 90-х рошв ХХ ст. в украшськш освт значно актив1зу-еться заснування шновацшних навчальних заклад1в, що стае одшею 1з визначальних ознак розвитку новаторського руху у названий перюд. Нов1 заклади з'являються у р1зних рег1онах Укра1ни. Одн1ею 1з визначальних ознак, як1 були покладеш в основу д1яльносп нових заклад1в осв1ти, стае концепц1я розвитку особистосп, 11 творчих зд1бностей, 1нтелектуального потеншалу, духовност1.
Перспективи подальших досл1джень вбачаемо у ви-вченн1 ширшого кола концепцш, на яких базуеться дь яльн1сть 1нновац1йних навчальних заклад1в в Укршш, розробленн1 1хньо1 класиф1кац11, у виявленш об'еднав-чого стрижня, який визначае новаторський характер 1х-ньо1 д1яльност1.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Альтернативнвн1 навчальт заклади // Вальдорфська школа. Джерело. № 10-11. С. 6-7.
2. Белуха Св1тлана Васил1вна: директор Лисичансько!
Kravchuk Oksana Volodymyrivna
INNOVATIVE EDUCATIONAL ...
pedagogical sciences
багатопрофтьног гiмназГi. Книга Пошани. Портреты сучасниць. Укр. конфедеращя журналiстiв, 1н-т бiогр. досл1дж. К., 2013. Вып. 4. С. 36-37.
3. Босенко М. Курс «Культура життевого самовизначення» fill класи) в гiмназГi № 48 м. Киева //Шлях освти. 1997. № 3. С. 31-32.
4. Босенко М. I. Досвiд роботи школи^мнази з реалiзацГi змiсту освiти // Дидактичш аспекти альтернативноi освiти. Кигв: Освiта, 1993. С. 61-63.
5. Гудовсек О. А. Авторсьт шновацшш технологи початковоi школи // В^ник Житомирського державного унiверситету. Вип. 6 (72). Педагогiчнi науки. С. 122-125.
6. Д^чек Н. Поняттево-термiнологiчнi особливостi вивчення nедагогiчного новаторства // Освiтологiя. 2012. Вип. 1. С. 62-68.
7. Д^чек Н. Утверсальтсть педагогiчного новаторства
B. О. Сухомлинського //Рiдна школа. 2010. № 3. С. 8-11.
8. Санивский А.М. Кордоцентризм («философия сердца») - доминанта педагогического наследия В. Сухомлинского и основная черта украинской ментальности //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 3 (8). С. 60-63.
9. Кочубей Т.Д. Образ детства в педагогическом наследии Василия Сухомлинского // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 42-45.
10. Березовская Л.Д. В. А. Сухомлинский об индивидуальном подходе к ученикам с пониженной способностью к обучению в контексте нынешнего понимания толерантности // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 2 (7). С. 10-13.
11. Козак I. Авторсьш школи 90-х роюв ХХ столття як осередки впровадження виховних систем в шновацшну практичну дiяльнiсть шкш // Проблеми тдготовки сучасного вчителя. 2013. № 8 ( Ч. 1).
C. 272-277.
12. Лисичанська багатопрофтьна гiмназiя: вiд школи повного дня - до сучасного закладу корпоративноi культури // Директор школи, лщею, гiмназii. 2009. № 2. С. 5-16.
13. То, что хочешь - выбирай: Модульное обучение в экспериментальной средней школе-комплекссе «Выбор» № 17 им. Н. Г. Неленя / авт. кол.: Тарасова Л. И., Лагута С. Н., Воронкова П. Л. и др. Кременчук: «Кременчук», 1998. 90 с.
14. Побiрченко Н. С. Змiстовий аспект поняття «авторська школа». Е-журнал «Педагогiчна наука: iсторiя, теорiя, практика, тенденци розвитку». URL: http: //intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_ editions_e magazine_pedagogical_science_arhiv_pn_n2_2008_st_7
15. Побирченко Н.С. Ведущие идеи и принципы создания школы будущего в теории и практике А. Захаренко //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2012. № 1. С. 62-67.
16. Побирченко Н.С. Воспитательный аспект педагогического краеведения в высших учебных заведениях (на примере Уманского государственного педагогического университета имени Павла Тычины) // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2013. № 1.
17. Сухомлинська О. Чи були школи В. О. Сухомлинського i О. А. Захаренка альтернативними iснуючим? // Рiдна школа. 2010. № 9. С. 13-17.
18. То, что хочешь - выбирай: Модульное обучение в экспериментальной средней школе-комплекссе «Выбор» № 17 им. Н. Г. Неленя / авт. кол.: Тарасова Л. И., Лагута С. Н., Ворон-кова П. Л. и др. Кременчук: «Кременчук», 1998. 90 с.
19. Хайрулiна В. М. Не боятися змiн, а прагнути гх// Освта. 19-26 жовтня 2011 р. С. 5.
20. Хайрулта В. М., Титаренко Н. В. Украгнський колеж - школа радостi //Початкова школа. 1996. № 6. С. 17-20
С. 33-36.
16
Humanitarian Balkan Research. 2017. № 1
