CC BY
81Оргашзащя ¡нновацшного навчання в середнiх закладах освiти
Шапран О.1.
ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагоггчний унгверситет шет Григоргя Сковороди "
Анотацп:
З'ясовано cyTHicTb рiзних типiв iнновацiйних оcвiтнiх закладiв: авторських, альтернативних, ек-спериментальних шкiл, пмназш, лiцеïв, навчальних комплекciв. Узагальнюеться досвщ ïх роботи в Украïнi. З'ясовуеться icторiя ви-никнення iнновацiйних закладiв оcвiти, ïх оcобливоcтi. Доведена доцтьнютьширокогозастосування iнновацiйного навчання в cереднiх закладах оcвiти. Фyнкцiонyвання iнновацiйних оcвiтнiх закладiв вiдкривають можливоcтi експери-ментально перевiряти на практицi моделi вдосконалення навчально-виховного процесу, проводити доcлiднy роботу.
Ключовi слова: ернативн1, експериментальш, школи; г1мназ1я; л1цей; школа-комплекс.
Шапран О.И. Организация инновационного обучения в средних учебных заведениях. Определяется сущность разных типов инновационных образовательных учреждений: авторских, альтернативных и экспериментальных школ, гимназий, лицеев, учебных комплексов. Обобщается опыт их работы на Украине, определяется история возникновения инновационных учебных учреждений, их особенности. Доказана целесообразность широкого использования инновационного обучения в средних учебных заведениях. Функционирование инновационных образовательных учреждений открывают возможности экспериментально проверять на практике модели совершенствования учебно-воспитательного процесса, проводить исследовательскую работу.
инновационный, учебный, учреждение; авторские, альтернативные, экспериментальные, школы; гимназия; лицей; школа-комплекс.
Shapran O.I. Organization of innovative education at secondary educational institutions. Essence of different types of innovative educational establishments is determined: author's, alternative and experimental schools, gymnasia, lyceums, educational complexes. Experience of their work is summarized on Ukraine, history of origin of innovative educational establishments, their features, is determined. Expedience of the wide use of the innovative teaching is well-proven in middle educational establishments. Functioning of innovative educational establishments is opened by possibilities experimentally to check up the models of perfection of an educational educate process in practice, to conduct research work.
innovative, educational, establishment; author, alternative, experimental, schools; gymnasium; lyceum; school-complex.
Вступ.
Сучасний етап розвитку освгти в Укрш'ш характеризуеться штенсивними пошуками нового в теорп та практищ навчання. Школа незалежно1 Украши переживае процес реформування, вщходу вщ тотально1 утфжаци та стандартизацп навчально-виховного процесу. Традицшна система освгга, що утворилася в минулому, вже не вщповщае вимогам сьогодення - епохи становлення поспндус^ально1 цившзаци, вона не спроможна усунути протирiччя м1ж орiентацiею освiти на засвоення великого обсягу знань i стрiмко зростаючим потоком ново1 iнформацiï. На змшу традицiйному приходить iнновацiйне навчання. Але в робот шк1л - в тому числ навчальних закладiв нового типу - шновацшш процеси розвиваються достатньо стихiйно. Як i все нове, шновацшш процеси сприймаються з захоплешстю, зацiкавленiстю в нових методах та формах, але постiйними стають тi, що випробуванi часом, практикою. Сьогодш пiд iнновацiйними багатьма науковцями та практиками розумiються будь-як1 школи, що застосовують рiзнi нововведення. ГМ.Дичшвська вказуе, що iнновацiйна школа являе собою нову освiтню практику (взагалi або для конкретних умов) [2, с.339].
Сутнiсть поняття «шновацшне навчання» розглядаеться в працях К.О.Баханова, О.Г.Козлово].', М.В.Кларiна, Л.А.Машкиноï' та iн. Науковi дороб-ки О.В.Попово].', ГМ.Дичшвсько].', М.М.Поташника, Н.С.Побiрченко та iн. сприяють визначенню специфiчних характеристик, що дозволяють розгляда-ти школу в статусi шновацшно1 Але дослiдники не ставили завдання проаналiзувати та порiвняти рiзнi типи шновацшних навчальних закладiв в системi середньоï' освiти.
Робота виконана вщповщно до тематичного плану i загальноï проблеми наукових дослвджень кафедри педагопки ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет iменi Григорiя Сково-
© Шапран О.1., 2010
роди " i е складовою науково! теми "Концептуальш засади психолого-педагопчно! тдготовки вчителiв у сучасних умовах (питання теори i технологiй)" РК № 01971006397.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета статтi - з'ясувати сутшсть рiзних типiв шновацшних освггшх закладiв: авторських, альтернативних, експериментальних шшл, гiмназiй, лще!в, навчальних комплекав.
Завдання дослiдження: ознайомитисязрiзновидами сучасних шкiл, що здiйснюють шновацшне навчання; узагальнити досввд роботи шновацшних закладiв в Украíнi.
Для виршення поставлених завдань використа-но наступш методи: аналiз психолого-педагопчно! лiтератури з проблеми дослвдження з метою визначен-ня сутностi iнновацiйного навчання; зютавний метод - для з'ясування особливостей шновацшних закладiв освiти в системi середньо! освiти; узагальнення передового педагопчного досввду дiяльностi iнновацiйних закладiв на територи Украши.
Результата дослвдження.
Iнновацiйна школа як1сно вiдрiзняеться ввд традицшно!. Основними характеристиками шновацшно! школи е системшсть нововведень i дослщницька дiяльнiсть педагогiв [4]. У традицшнш школi вчителi, як правило, реалiзують розробленi концепци та навчальнi програми. Постiйна адаптацiя в сво!й професшнш дiяльностi рiзних методичних рекомендаци або !х видозмiна, накопичення з роками педагопчного досввду призводять до вдосконалення системи роботи педагопв, знаходження ефективних способiв викладання. Спосiб iснування традицшно! школи не припускае розгорнутих дослщжень, i тому iндивiдуальна науково-методична робота кожного конкретного вчителя щодо вдосконалення викладання конкретних предмепв е лише приватною шщативою самих учителiв. Принципово шша ситуацiя складаеться в умовах шновацшно! школи, що створюе
Педагопка, психолопя та медико-бiологiчнi
нову освггаю модель або розробляе iнновацiйнi технологи оргашзацп навчально-виховного процесу. Таким чином, сам освггнш процес, що розгортаеться в iнновацiйнiй школi, вимагае наявносп i педагопчно!, i дослщницько! позици. ПослГдовне впровадження педагогiчним колективом системних нововведень та оформления !х за допомогою дослГджень у нове педагопчне знання починае характеризувати навчаи-ня як iнновацiйне, а школу як авторську, альтернатив-ну або експериментальну. У науковiй лггературГ часто поняття «шновацшна школам», «авторська школам», «альтернативна школа» та «експериментальна школам» вживаються в однорядковому значеннi, хоча мгж цими термiнами iснують певнi вщмшносп [6].
В «Укра!нському педагогiчному словнику» С.УГончаренка «авторська школа» визначаеться як орипнальна загально-педагогiчна, дидактична, методична чи виховна система, опрацьована з урахуванням надбань психологи, педагогiки, вжово! фшологи та iнших наук, вiтчизняного й зарубiжного педагогiчного досвГду, яка реалiзуеться пiд керiвництвом чи за уча-стю И автора (авторiв) принайми в одному навчально-виховному закладг Як правило, авторська школа е iменною (наприклад, школа В.О.Сухомлинського). Авторсьш школи е одним iз титв експериментального майданчика [1, с.14]. За тлумаченням «Енциклопедп освгга» за редакщею В.Г.Кременя авторською школою е навчально-виховний заклад, у якому реалiзуеться нова педагогiчна система, розроблена конкретним педагогом чи творчим педагопчним колективом. Авторсьш школи виникають переважно як ввдповщь на гострi потреби вдосконалення освиньо! практики, сощально! обгрунтованостi певних щей щодо навчан-ня, виховання i розвитку дiтей [3, с.8 ].
Отже, авторською школою називаеться освiтнiй заклад, дiяльнiсть якого побудоваиа на оригiнальних авторських щеях i являе нову освiтню практику. У су-часному освiтньому просторi Укра1ни вiдомi здобутки авторсько! школи-толоки О.А.Захаренка (с.Сахнiвка, Черкаська обл.), школи-комплексу М.П.Гузика (м.Южне, Одеська обл.), Саксаганського лщею А.1.Сологуба (м.Кривий Рiг), приватно1 укра1нознавчо1 школи М.1.Чумарно1 (М.Львiв) та ш. Серед вГдомих авторських шк1л зарубiжжя видiляються: Школа самовизначення О.Н.Тубельського (м.Москва, Росiя), агрошкола-iнгернат О.О.Католикова (м.Сиктивкар, Рос1я), школа Завтраш-нього дня Дональда Говарда (м.Лу!свш, США), школа Сштлани Нанчево1 (Болгарiя) та iншi [5, с.112].
У кожно1 авторсько1 школи е далека перспектива стати альтернативною за умов розробки принципо-во ново1 освиньо! моделi. Альтернативнi подходи в освт iснують понад 200 рошв. В сучаснiй педагогiцi альтернативними називають школи, як1 перегляда-ють концептуальш основи побудови традицiйного педагогiчного процесу. Саме так у свiй час сформу-валися та ставали альтернативними освпшми системами авторськ1 школи С. Френе, М. Монтессор^ Р. Штайнера та iн.
С.УГончаренко в «Укра!нському педагогiчному словнику» наголошуе, що альтернативш школи
дшть паралельно або замють звичайних шк1л i забез-печують освiту, альтернативну за змютом або за формами й методами роботи з учнями [1, с.23].
Альтернативш школи виникли напришнщ 60-их рок1в ХХ ст. в рамках антиавторитарних педагогiчних рухiв. Завдання альтернативних шкiл - забезпечити iндивiдуалiзацiю та диференцiацiю вивчення велико! кшькосп елективних предметiв i курсiв за допомогою спецiалiзовано! навчально! бази й методГв роботи. 1снуе понад десять титв таких шшл: «вiдкритi школи», «школи без стш», «навчальш центри», «магнiтнi школи», «навчальнi парки», «вшьш школи», вуличнi академi!, школи з модульним розкладом, консорцiуми тощо.
Творчi пошуки укра!нських освiтян i науковщв сприяли створенню таких iнновацiйних закладiв як школа розвитку (м.Донецьк), школа розумшня (м.Бiла Церква), школа мислення (м.Керч), школа вiри (м.Ки!в), школа ментальносл (м.Днiпропетровськ) та iн. На виконання Державно! цiльово! соцiально! про-грами «Школа майбутнього» в Укра!ш впроваджуеться програмно-цiльовий проект «Iнновацiйна школа ХХ1 столiття». Його мета - модершзащя регiонально! си-стеми освии шляхом запровадження iнновацiйних педагогiчних технологш в освiтнiй процес, розробка моделi сучасного навчального закладу - нового за формою, змютом, освiтнiм середовищем, який зможе забезпечити повноцiнну яшсну освiту, умови для фор-мування освiтнього середовища.
Що стосуеться експериментальних шк1л, то до них вГдносяться школи рiзного типу, на базi яких органи освiти, науково-дослiднi установи або окремi науковцi апробують новий змют освiти, новi органiзацiйнi форми й методи навчання i виховання. Експериментальш школи почали засновуватися в Х1Х ст. у зв'язку з розвитком експериментально! педагогiки й психологи [1, с.114]. Головна мета створення експериментальних шк1л -перевiрка, розробка та обгрунтуваиия нових для свого часу педагопчних Гдей а також практичного досвГду вчигелiв (наприклад, В.Ф.Шаталова, Ш.А.Амонашвш, С.М.Лисенково!, С.П.Логачевсько! та ш).
Отже, iнновацiйнi заклади освгга - це експериментальнi лабораторi! в яких створюються й апробуються рГзш нововведення, здiйснюеться пошук перспективних шляхГв Г способГв розвитку освии. Навряд чи масова державна школа з и традицшними подходами та змютом навчаиия спроможиа осягнути всю багатовимГршсть освпшх прюритепв майбутнього. Значний штерес у цьому питаиш стаиовить досвщ д1яльносп пмназш, лще!в та навчальних комплексГв як сучасних шновацшних освпшх закладГв.
Загальновщомо, що гтназш - загальноосвпнш навчальний заклад 11-111 стушив для обдарованих Г здГбних дней. Вперше пмназГею була названа серед-ня школа, вщкрита в СтрасбурзГ в 1538 р. Першими чоловГчими пмназГями в Укра!ш були Полтавська Г Одеська (1804), Оверська, Харк1вська й Катеринос-лавська (1805), Ки!вська (1809) [2, с.68-69 ]. У 1914 рощ на територп Укра!ни було близько 340 чоловГчих Г ж1ночих пмназш та 41 реальне училище.
У сучасних пмназГях здшснюеться освггаш про-цес, реалГзуються загальноосвиш програми середньо! (повно!) загально! освгга, даючи, як правило, учням загальну середню гумаштарну освпу поглибле-ного типу з вивченням двох-трьох шоземних мов, стародавшх мов, антично! й заруб1жно! лггератури, Гстори мистецтв.
Пмнази приймають здГбних Г найбшьш пГдготовлених дней до засвоення загальноосвпшх програм поглиблено! гумаштарно! освгга у вод 6-7 Г 10-11 рошв зпдно зГ статутом пмназп на основГ конкурсного вГдбору. Хоча цей заклад призначений для обдарованих учшв, навчаються в ньому, за висновка-ми психолопв, бшьшють звичайних дней Гз збереже-ним штелектом.
Для такого шновацшного закладу освгга, як пмназ1я, принципово важливим е характер процесу його становления. Як показуе досвщ, бшьшють на-вчальних закладГв нового типу шшли шляхом засто-сувания найпрогресившших освпшх моделей, роз-роблених рашше. НайбГльш вдалий пвдхщ до вибору моделГ Г визначае рГвень шновацшносп навчального закладу, який зростае в умовах сформовано! потреби та штенсивного розвитку. Наприклад, цшсна система пошуку, виявлення та розвитку обдарованих учшв на основГ спещальних орГентованих моделей оргашзаци навчально-виховного процесу створено у Нерюнгршськш багатопрофшьнш пмнази (Роая), Гумаштарнш пмназп № 1 м. Житомира (Укра!на) та ш.[1]. Заслуговуе на увагу досвгд функщонуваиия пмназш Шмеччини як селективних, прившейованих навчальних закладГв, орГентованих безпосеред-ньо на подготовку обдаровано! молодГ до вступу в ушверситет.
Укра!нська пмназГя пов'язуе свш розвиток Гз нововведениями та опануванням кращого зарубГжного досвщу при дбайливому збереженш нащонально! самобутностг Основними завданнями пмназп е виховання громадянина Укра!ни, свггогляд яко-го грунтуеться на розумшш загальнолюдських щнностей; забезпечення базово! загальноосвггаьо! шдготовки учшв Гз гумаштарним спрямуванням, що включае розвиток !х нахилГв, штереав, здГбностей; створения сприятливих умов для повнощнного морального, психГчного, фГзичного здоров'я пмназиспв; формування творчо!, мислячо! особистосп, здатно! до продуктивно! пращ у динамГчному свт [3, с.136].
Пмназп дштьна тдставГ статуту,щорозробляеться навчальним закладом на основГ ПримГрного статуту загальноосвггаього навчального закладу, затвердже-ного Наказом МОН Укра!ни вщ 29.04. 2002 р за № 284. Вщомими укра!нськими пмназГями вважають-ся: Укра!нська пмназГя №1 м. 1вано-Франшвська, Класична пмназГя при ЛьвГвському ушверситеп Гмеш 1вана Франка, пмназГя Гмеш С.Д.Скляренка (м.Золотоноша, Черкаська обл.), Житомирська гуманiтарна гiмназiя № 33 та ш.
Наступним шновацшним загальноосвишм навчальним закладом III ступеня з профшьним навчан-ням Г допрофесшною шдготовкою е лщей.
ДГяльшсть лще!в спрямовуеться на поглибле-не вивчення окремих предметГв шкшьного курсу, на створения середовища, яке формуе прюритет защкавленосп науками. Лще! забезпечують здо-буття учнями освгга понад державний освггаш мшмум, здшснюють науково-практичну шдготовку учшвсько! молодь
ВщрГзняючись один вщ одного профшем на-вчания, оргашзацшними особливостями навчально-виховного процесу, рГзномаштшстю пгдходГв до впро-ваджения шновацшних технологш, сучасш укра!нськ1 лще! виконують завдания, яш поставлен у Концепци профГльного навчання в старшш школГ. Профшьне навчання старшокласник1в здшснюеться за всГма напрямами, передбаченими Концепщею. Перевага надаеться природничо-математичному, сустльно-гумаштарному, технолопчному, спортивному та ху-дожньо - естетичному напрямам.
Прюритети функщонуваиия лще!в визначають-ся псними зв'язками з вищими навчальними закладами (щодо оргашзацп навчально-виховного процесу г визначення сшльних напрямГв дГяльносл з допрофесшно! шдготовки учшвсько! молодГ) та ви-робництвом ввдповщного профшю (щодо оргашзаци окремих практик лще!спв).
Найбшьш вщомими в Укра!ш лщеями при вищих навчальних закладах е: Укра!нський гумаштарний лщей при Ки!вському нащональному ушверситеп Гмеш Тараса Шевченка, АерокосмГчиий лщей на базГ НацГонального аерокосмГчного ушверситету Гм. М.С.Жуковського, ЛьвГвський фГзико-математичний лщей при ЛьвГвському нацГональному унГверситетГ Гмеш 1.Франка, Класичний лГцей при ЗапорГжському нацГональному унГверситетГ та Гн. У лщеях при вищих навчальних закладах повною мГрою реалГзуеться питания наступносп подальшого навчания випускник1в та !х професГйно! самовизначеностГ.
Перспективними шновацшними освГтнГми закладами е навчальш та навчально-науково-виробничГ комплекси як добровшьш об'еднания державних, не-державних навчально-виховних закладГв, заснованих на рГзних формах власносп. Навчальний комплекс е об'еднания навчально-виховних закладГв рГзних типГв. Навчально-науково-виробничий комплекс е об'еднания навчально-виховних закладГв усГх типГв, виробничих пгдприемств, наукових органГзацГй, уста-нов тощо. Метою оргашзацп таких комплекав е забезпечення: цшсносп, наступностГ та неперервносп освГти; особистГсно орГентованого пгдходу до кожного учня та студента.
Досвгд функцГонуваиия цих закладГв мае ве-лике науково-практичне значения у зв'язку з тим, що в ньому спостерГгаеться загальна для Укра!ни тенденцГя до ГнтеграцГ! д1яльносп всГх навчальних установ дошк1льно!, середньо! та вищо! освГти в едину навчально-виховну систему. Якщо гГмназГ! та лще! е шновацшними середшми закладами освгга, то функцюнування комплексГв - найбГльш перспективна модель вдосконаления системи не тшьки середньо!, але й вищо! освгга.
Пeдaгoгiкa, пcиxoлoгiя ïa мeдикo-бioлoгiчнi
У межax комплекciв здiйcнюeтьcя pоботa з коpекцiï дiяльноcтi piзниx оcвiтнix зaклaдiв, що вxо-дять до ïx c^a,Ay. У pоботi з обдapовaними диъми покязовим e доcвiд нaвчaлъно-виxовного комплек-cy № 1832 м. Моотви, mколи-комплекcy № 19 м. Зaпоpiжжя, Пiвденноyкpaïнcъкого нaвчaлъного ком-плекcy „Педaгог", нaвчaлъно-виxовного комплекcy №28 м. Днiпpопетpовcькa тa iн.. Gcобливого зга-чення нaбyвaють взaeмозв'язки вищиx нaвчaлъниx зaклaдiв I-IV piвнiв aкpедитaцiï, якi pеaлiзyютьcя в piзниx нaпpямax. Можливе фоpмyвaння контингентy cтyдентiв aбо cпiлъне нaвчaння cтyдентiв пеpmиx i дpyгиx syp^ виклaдaчaми yнiвеpcитетiв, коледж1в тa педaгогiчниx училищ iз можливicтю пpодовження нaвчaння в yнiвеpcитетi y cкоpоченi теpмiни. Вищим нaвчaлъним зaклaдaм III-IV piвнiв aкpедитaцiï, якi пpaцюютъ зa ^льними нaвчaлъними плaнaми i об'eднaнi в комплею: iз нaвчaльними зaклaдaми I-II piвнiв aкpедитaцiï, нaдaeтьcя пpaво зapaxовyвaти випycкникiв циx нaвчaльниx зaклaдiв для ^одовження нaвчaння зa cпецiaльними пpогpaмaми iз cкоpоченим теpмiном пiдготовки cпецiaлicтiв нa дpyгi-тpетi кypcи для поповнення aкaдемiчниx гpyп [7, c.74].
Висновки.
Отже, бiльmicть доcлiдникiв pозyмiють тд iнновaцiйним нaвчaнням пpоцеc i pезyльтaт тaкоï нaвчaльноï дiяльноcтi, що cтимyлюe iнновaцiйнi змiни в кyльтypi тa cоцiaльномy cеpедовищi. Iнновaцiйне нaвчaння пеpедбaчae cyттeвi змiни в cиcтемi оcвiти. Цiлком cпpaведливо iнновaцiйною нaзивaють тaкy оcвiтy, якa зacновaнa нa новт знaнняx тa iнновaцiйнiй
динaмiцi, веде до змши пapaдигми, yтвеpдження ново1' педaгогiки, новиx оcвiтнix пpоцеciв, новт теxнологiй. Фyнкцiонyвaння iнновaцiйниx оcвiтнix зaклaдiв вiдкpивaють тaкi можливоcтi: екcпеpиментaльно пеpевipяти нa пpaктицi моделi вдоcконaлення нaвчaльно-виxовного пpоцеcy, пpоводити доcлiднy pоботy; cтвоpювaти cпpиятливi умови для пpоcyвaння твоpчиx 1де1', впpовaджyвaти cиcтемнi iнновaцiï в ^araray pоботи. Iнновaцiйнi нaвчaльнi зaклaди пpиxодять нa змiнy тpaдицiйнiй школi тa вiдкpивaють новi пеpcпективи для шкш мaйбyтнього.
Перспективи подальших до^джень у даному напрямку: визгачити змют тa теxнологiï оpгaнiзaцiï нaвчaння в iнновaцiйниx оcвiтнix зaклaдax.
Лiтеpaтypa:
1. Гончapенко C.У Укpaïнcький педaгогiчний cловник I Cемен Уcтимович Гончapенко. - К.: Либщь, 1997. - 376 c.
2. Дичкiвcькa I.M. Iнновaцiйнi педaгогiчнi теxнологiï: [нaвчaльний поciбник] I ^ота Mиколaïвнa Дичкiвcькa. - К.: Aкaдемвидaв, 2004. - 352 c.
3. Енциклопед1я оcвiти I Aкaд. пед. нayк Укpaïни; гол. pед. В.Г.Kpемень. - К.: Юpiнком Iffrep, 2008. - 1040 c.
4. Iнновaцiйнa оcвiтa: пiдpyчник для диpектоpa I Т.Kовaльовa. - К.: Вид. «Плеядa», 2005. - 120 c.
5. Педaгогiчнi теxнологiï: теоpiя xa пpaктикa. Kypc лекцш : [нaвчaль-ний поciбник] I зa pед. M.В.Гpиньовоï. - П. : ACMI, 2004. - 180 c.
6. Побipченко H.C. Змicxовний acпекx поняття «aвxоpcькa mколa»I H.C.Побipченко II http:leprints.zu.edu.uoI1835I1I6.PdfI
7. Шaпpaн G.I. Cиcxемa iнновaцiйноï пiдгоxовки мaйбyx-нього вчителя в yмовax нaвчaльно-нayково-педaгогiчниx комплекciв: [моногpaфiя] I Ольгa Iллiвнa Шaпpaн. - Пеpеяcлaв-Хмельницький: C.В.Kapпyк, 2007. - 370 c.
Haдiйmлa до pедaкцiï 23.08.2010p.
Шaпpaн Gльгa Ильиничнa, д.п.н., ^оф..
