CC BY
14педагогически науки
Кудла Mapiя Валеривна AДMIНICTATИBНО-УПPABЛIНCЬKA ...
UDC 37
AДMIНICTATИBНО-УПPABЛIНCЬKA ДIЯЛЬНICTЬ MИKОЛИ ПИPОГОBA TA ЙОГО BHECOK У P03BOT0K ПОЧATKОBОÏ ОCBITИ B УKPAÏНI B ДPУГIЙ ПОЛОBИНI XIX CTОЛITTЯ
© 2018
^дла Maрiя B;i. к'рпвна, кандидат педагопчних наук, старший викладач кафедри пeдaгогiки та освiтнього менеджменту Уманський дeржавний пeдагогiчний yнiвeрсиmem iмeнi Павла Тичини (20301, Укра'та, Умань, вyлиця Садова, 28, e-mail: [email protected])
Aмотaцiя. У статп узагальнено теоретичш ^eï та пpaктичнi здобутки щодо управлшня початковими школами M. Пирогова. Уточнено, що вiдомий учений, теоретик i практик, оргашзатор народно1' освiти M. Пирогов працював на посaдi попечителя Одеського та Кшвського навчальних окрупв, у низцi сво1'х праць виступав за дeмокpaтизaцiю yпpaвлiния школою i шкшьною системою в цiломy, вщстоював вдею всенародно1' загально1' позастаиово1' освгга. Значним його внеском у розвиток теорп i практики yпpaвлiння початковою школою е упровадження пpинципiв гласносп й дeмокpaтичностi у дiяльнiсть рад повггових училищ; шдвищення пpофeсiйноï компетентносп вчитeлiв початкових шкiл та проведения конкурав на зaмiщeння вчительських посад; започаткувания пyблiкaцiï циркуляру з управлшня Кшвським навчальним округом завдяки якому здiйснювaвся обмiн думками, запозичения досввду ро-боти, використания нaйeфeктивнiшиx щей у робоп iншиx навчальних окрупв; обгрунтування оpгaиiзaцiйниx засад дiяльностi недшьних шкiл i сприяння 1'х вщкриттю та iн. Результати дослiджeння стверджують, що вчений-рефор-матор втiлювaв у життя новаторськ1 iдeï оpгaиiзaцiï початково1' освiти та yпpaвлiния нею, яш вiдповiдaли тогочас-ним потребам, концептуально залишаючись актуальними й сьогоднi.
Kto40bí слова: M. Пирогов, aдмiнiстpaтивно-yпpaвлiнськa дiяльнiсть, пeдaгогiчнa дiяльнiсть, початкова школа, нед№ш школи, пpофeсiйнa пiдготовкa вчителя, попечитель, навчальний округ.
ADMINISTRATIVE AND MANAGERIAL ACTIVITY OF MYKOLA PIROGOV AND HIS INCOME IN THE DEVELOPMENT OF PRIMARY EDUCATION IN UKRAINE IN THE SECOND HALF OF THE XIX CENTURY
© 2018
Kudla Maria Valeriivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of Pedagogy and Educational Management Department Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
(28, Sadova street, Uman, 20301, Ukraine, e-mail: [email protected])
Abstract. The article summarizes theoretical ideas and practical achievements in the management of M. Pirogov primary schools. It is clarified that the well-known scientist, theorist and practitioner, the organizer of public education M. Pirogov worked as a trustee of Odessa and Kyiv educational districts, supported the democratization of school management and the school system as a whole, supported the idea of nationwide general out-of-school education in a number of his works. His significant contribution to the development of the theory and practice of primary school management is the introduction of principles of transparency and democracy in the activities of the councils of district schools; raising the professional competence of primary school teachers and conducting contests for the replacement of teaching positions; the launch of the publication of a circular on the management of Kyiv educational district in exchanging ideas, borrowing experience, the use of the most effective ideas in the work of other educational districts; substantiation of organizational principles of Sunday schools activity and promotion of their opening, etc. The results of the study state that the scientist-reformer implemented the innovative ideas of organizing and managing primary education, which corresponded to the needs of the time, remaining conceptually relevant today.
Keywords: M. Pirogov, administrative and managerial activity, pedagogical activity, primary school, Sunday schools, teacher training, trustee, educational district.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та гг зв'язок 1з важливими науковими чи практичними за-вданнями. Друга половина Х1Х ст. ознаменувалася бурхливим розвитком народно! початково! школи як основного центру, до якого сходилися рiзноманiтнi педагопчш течи означеного перюду. Педагопчна та адшшстративно-управлшська дiяльнiсть на цш нивi видатних корифе!в педагопчно! науки, зокрема М. Пирогова, який зробив суттевий внесок у розвиток теорп та практики управлшня початковими школами Укра!ни. Основними його вимогами були: розвиток народно! освгги, демократизащя керiвництва школою, введения загального обов'язкового навчання, створен-ня шшл нового типу з урахуванням культури, релпшно! обрядовосп мюцевосп, покращення становища учителiв тощо.
Анализ остантхдослгджень I публ1кац1й, вякихрозгля-далися аспекти ц1ег проблеми I на яких обтрунтовуеться автор; видтення невиршених ратше частин загальног проблеми.
Педагопчш погляди М. Пирогова стали предметом защкавлень сучасних науковщв на початку ХХ столптя у зв'язку з вщзначенням 100^ччя ввд дня його народ-ження (1910). У той час вийшли друком грунтовш пращ, присвячеш життю i дiяльностi М. Пирогова, зокрема В. Волкович [1], О. Лебедева [2], I. Румянцева [3]. За ра-дянських чаав вивченню спадщини вченого присвячено
пращ В. Дем'яненка [4], О. Кравченко [5], С. Орополка [6]. Окремi питання педагопчно! дiяльностi М. Пирогова стали предметом дослвдження сучасних науковщв, а саме: Л. Бондар [7], В. Голобородько [8], О. Крдан [9], О. Мiхно [10] та ш. Проте адшшстративно-управлшська дiяльнiсть великого вченого та його погляди на розвиток початково! освгга й управлшня нею у дослвджуваний перюд вивчена недостатньо.
Формування цтей статт1 (постановка завдання). У статп ставиться завдання систематизувати адмь шстративно-управлшську дiяльнiсть М. Пирогова на посащ попечителя Ки!вського навчального округу та висвилити И вплив на розвиток початково! освгга та управлшня нею в Укра!ш у другш половиш XIX столитя.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в.
Невщ'емним складником у структурi управлшня початковими школами друго! половини XIX - початку XX ст. був iерархiчний рiвень навчального округу. Одним iз найяскравших представнишв попечителiв навчальних окрупв став знаменитий вичизняний учений М. Пирогов, який увшшов в юторш як неперевершений управлшець, теоретик i практик, оргашзатор народно! освгга. Вш ввддавав перевагу гумашстичному напряму в освт й виступав за загальнодоступну школу для вах громадян, незалежно вiд !хнього стану та нащональносп, тому вiдстоював iдею всенародно! освгга.
1з 1856 р. М. Пирогов працював на посащ попечителя Одеського навчального округу. У сво!й науково-педагопчнш дшльносп обгрунтовував ще! щодо рефор-ми освiти та наголошував на обов'язковосп оновлення навчальних програм i навчальних пвдручнишв. Уряд створював початковi школи тiльки в державних (ка-зенних) селах. Там, де населения так званого «пансь-кого» походження було бiльше, нiж казенних, школи вщкривали безпосередньо пани-помiщики, проте досить неохоче. Так, наприклад, станом 1860 р. iз-помiж 70 шкiл Чершпвсько! губерни на панськi села припадало лише 6 шшл, а в Катеринославськш губерни 1837 р. було лише 2 так1 школи [8, с. 28]. Таким чином, небажання уряду вщкривати новi школи, яких на той час i так було дуже мало, призвело до велико! шлькосп неграмотного населення.
В офщшних документах та статтях цього перюду («Про хвд освiти в Новоросшському кра! i про кричу-щу необхiднiсть перетворення навчальних закладiв» (1856 р.), «Про публiчнi лекцп з педагопки» (1857 р.), «Циркулярна пропозищя директорам училищ Одеського навчального округу» (1857 р.), «Про методи викладан-ня» (1858 р.) [11] та ш.) вiн виступае за демократизацш кeрiвництвa школою i шкiльнoю системою в цшому.
М. Пирогов надавав великого значення в навчаннi та вихованш педагогiчним методам i принципам, особливо наочному методу. Водночас, педагог зауважував, що «в Одеських навчальних закладах учител^ керуючись уста-новленим правилом, турбуються не про всебiчний роз-виток i самостiйну розумову роботу учшв, а про суворе дотримання програм i розпоряджень» [12, с. 57]. Такий стан справ стосувався не лише навчальних закладiв Одеського округу, а й шших навчальних закладiв кра!ни.
Будучи попечителем Одеського навчального округу, М. Пирогов намагався змшити напрям попечительсько! дiяльностi «вщ полiцiйного наглядання i контролю за политичною дiяльнiстю викладачiв i вчителiв до дiяльно! участi в реформуванш освiти» [8, с. 59]. Вш сам гли-боко вникав в освгтянсьш справи свого округу й добре розумiв, що для одше! людини виконувати обов'язки керiвника навчальним округом дуже важко, осшльки пщ керiвництвом попечителя у той час перебували вс навчальнi заклади (хоч i не чисельнi), розкидаш по величезнiй територи округу. Виконуючи iнспекторськi по1здки, як1 займали чимало часу (навiть до мiсяця), М. Пирогов мав достатньо уявлень про стан справ на-вчальних закладiв та про потреби населення в освiтi, i всi сво! думки вiн публiкував у «Циркулярах». Аби глибше зрозумiти суть освиянських проблем, М. Пирогов брав участь у робот педагогiчних рад навчальних закладiв. Отже, вiдповiдальне ставлення до сво!х адмшютративно-управлiнських обов'язкiв на посадi попечителя навчального округу дозволили педагогу виявити проблемнi аспекти в оргашзацп управлшсько! дiяльностi на регюнальному рiвнi та розробити дiевi заходи щодо И покращення.
Будучи прихильником загально! освiти, М. Пирогов подняв питання про розширення прийому в прившейоваш навчальнi заклади округу, що сприяло руйнуванню станових меж школьно! системи освiти. Вiн наполягав на тому, щоб педагогiчнi ради збиралися, принаймнi, один раз на мюяць для обговорення i перевiрки рiзних педагогiчних методiв i прийомiв освгга, яких повиннi дотримуватися вчителi. М. Пирогов опублшував витя-ги з протоколiв цих засщань у газет «Одеський вюник» [13, с. 87].
Смшива новаторська дiяльнiсть М. Пирогова, демократизм поглядiв призвели до загострення його вiдносин iз мюцевою владою. Його було звинуваче-но у вшьнодумста, пiдривi авторитету мюцево! влади i 1858 р. переведено на посаду попечителя Ки!вського навчального округу.
Стан початково! освiти в Ки!вському навчальному oкрузi був маловтшними. У звiтi попечителя Ки!вського 54
навчального округу за 1859 р. зазначалося, що в цшому по округу в навчальних закладах ycix ведомств i3 8175684 чоловш населення навчалося лише 39066 осiб, або в се-редньому 1 особа на 209 чоловш населення [14, арк. 816]. У звт попечителя за 1860 р. у навчальному окрyзi дiяли 32 повiтовi училища i 102 приходськi [15, арк. 402-404, 407-413]. МатерГальне забезпечення цих шшл покла-далося в основному на громадсьшсть, уряд практично вшмовився вiд !хнього фiнансyвання та утримання. Так, iз 102 приходських училищ 47 утримувалися при-ватними особами, 42 - на кошти мюьких товариств, лише 13 - за рахунок держави. Щодо тако! складно! ситуацп приходських училищ попечитель М. Пирогов у своему звт писав, «що вони страждають недугою абсолютно паралiзyючою, !хне iснyвання - це убопсть, i духовна, i матерГальна» [15, арк. 781]. Такий спадок от-римав М. Пирогов вш сво!х попередникiв-вiйськових генералiв (С. Давидова, О. Трасшна, Д. Бiбiкова, В. Васильчикова), як1 обiймали посаду попечителя округу протягом 1838-1858 рр. та, зрозумшо, стежили лише за дотриманням належного адмiнiстративного порядку в навчальних закладах та полггичною благонадшшстю yчителiв i учшв. Таким чином, враховуючи ситуацш, учений зобов'язаний був приймати вшповшш рiшення щодо проведення педагогiчно! реформи.
Втшюючи в практику сво! педагопчш погляди, М. Пирогов сприяв перетворенню дГяльносп педа-гогчних рад повггових училищ, увГвши принципи гласностi та демократичностi управлшня. Так, про-токоли засГдань педагопчних рад i окремi думки вчителГв вГдсилалися безпосередньо попечителю для аналiзy. ТГ, як1 були найбiльш щкавими та корисними, вш публГкував у «Циркулярах з управлшня Ки!вським навчальним округом». Педагопчно цшним, на наше переконання, е те, що за шщативою М. Пирогова так1 «Циркуляри» вперше стали виходити саме в Ки!вському навчальному окрузГ з 1858 р. i згодом привернули увагу всГе! педагопчно! сшльноти Росшсько! Гмперп. Навпъ тогочасний мшютр £. Ковалевський висловив бажан-ня, щоб «Циркуляри...» надсилалися й у Мшютерство народно!освгга.
У «Циркуляр^..» розмГщувалися розпорядження, повшомлення для Ки!вського навчального округу, дру-кувалися деяш документи Мшютерства народно! освгга щодо оргашзацп народно! освгга в округах, стати, оголошення та шшГ матерГали, що стосувалися питань управлшня освгтою, навчання та виховання. Та голов-ним було те, що завдяки цьому часопису здшснювався обмш думками, запозичення досвщу роботи, викори-стання найефектившших Гдей у робот шших навчальних окрупв. Так1 «Циркуляри» стали популярними педагопчними виданнями, як1 набули поширення за межами округу й стали видаватися у Харк1вському навчальному окрузГ (1861 р.), Одеському (1864 р.) та ш. З приводу цього вчитель Чершпвсько! пмназп М. Тутолмш писав: «М. Пирогов викликав в окрузГ не-бувалу до того часу розмову i педагопчну дГяльшсть. Викладання було покращено, значення педагопчних рад було тднято» [16, с. 220]. На сторшках цього вГдомого часопису М. Пирогов шдшмае питання про полшшення навчального процесу в початкових школах, контроль за !хньою дГяльшстю, про тдготовку вчителГв, використан-ня творчих сил вчителГв для складання ними навчальних поабнишв та пщручнишв [17, арк. 1], про скорочення перевшних та випускних iспитiв [18, арк. 35].
Будучи попечителем Ки!вського навчального округу, M. Пирогов реоргашзував дГяльшсть навчальних закладГв, педагопчних рад пмназш та повггових училищ. Вшомчий документ попечителя «Циркуляр з управлшня Ки!вським навчальним округом» вш перетворив у щомюячне перюдичне видання, у якому вмГщував не лише офщшш документи, а й статп вчителГв для обмГну досвГдом, вважаючи фахову подготовку вчителГв надзвичайно! важливою справою. Отже, сл1д наголо-Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
педагогически науки
Кудла МарОя Валеривна АДМШГСТАТИВНО-УПРАВЛШСЬКА ...
сити на реалiзацil принцишв демократизму, гласностi, пiдвищення професшно! компетентносп у практицi адмшютративно-управлшсько! дiяльностi М. Пирогова.
Найголовнiшим, на наш погляд, здобутком «Циркуляру...» було i те, що вiн сприяв розвитку системи управлiння початковою школою. Так, наприклад, у Циркулярi по Ки!вському навчальному округу «Про педагогiчнi ради» сказано: «Навчально-педагопчне управлiння навчальними закладами мае характер колепальносто Це не повинш випускати з поля зору ш директори, нi iнспектори, ш вчителi. Педагогiчнi ради, як заклади гуманнi й прогресивнi, е безпереч-но найбiльш надiйним засобом щодо покращення по-буту навчальних закладiв у науковому, моральному та адмшютративному вiдношеннi» [11, с. 636]. У Цир-кулярi «Взаемоводношення учителiв» йдеться про те, що «будь-який контролер навчально! дОяльносп повинен мати для контролюючого певний авторитет, зви-чайно, не лише офщшний. Само собою зрозумшо, що директор та шспектор училища обираються з оаб, як1 водрОзняються досводом О педагопчною дОяльшстю; на них лежить вщповщальшсть за навчальну частину училищ, а тому зауваження директора й шспектора щодо викладання мають особливе значення для учителОв О для самого викладання» [11, с. 642]. Отже, педагопчно цшними та конструктивними вважаемо Оде! М. Пирогова щодо колепальних засад в управлшш початковими школами та дОяльносп педагопчних рад повггових училищ, авторитету директоров початкових шк1л та шспекторОв училищ.
Для шдвищення рОвня викладання матерОалу в школах, пмназОях та ушверситетах М. Пирогов увОв конкур-си прийому викладачОв на роботу, так як основну роль у здшсненш навчально-виховного процесу вщводив саме вчителевг Вш вважав, що педагог повинен мати належну професшну шдготовку, добре орОентуватися в предмет^ який викладае, знати методику його викладання^ а основне - любити дггей, бути для них прикладом. Його стосунки з учнями повинш будуватися на довОрО, взаеморозумшш та взаемоповазг З одного боку, вчений висував висок вимоги до вчителОв, а з шшого, - робив багато для того, щоб пОдняти авторитет педагога, покращити його матерОальне становище. Ус ш оде!, окрОм «Циркуляров», знайшли свое вiдoбраження в таких його працях: «Школа О життя» (1860 р.), «Думки О зауваження щодо проекту статуту училищ, як перебува-ли у водомста Мшстерства народно! освгга» (1860 р.), «Про предмети суджень О дебапв педагопчних рад пмназш» (1859 р.), «Зауваження до звтв морських навчальних закладОв за 1859 рт» (1860 р.) [7, с. 59]. Отже, новою в адмшстративно-управлшськш дОяльносп на рОвш попечителя навчального округу була шщшована М. Пироговим одея щодо проведення конкурсу на замщення вчительських посад.
Працюючи у Ки!вському навчальному окрузО, М. Пирогов зигснувся з низьким рОвнем навчання в школах, свавшлям адмшОстрацп, слабкою професшною шдготовкою вчителОв. У статп «Школа О життя» (1860 р.) вш писав про необходшсть лОквОдаци розриву м1ж школою та життям, порушив питання покращення навчання в початкових школах, а також професшно! подготовки вчителОв, висував вимогу едино!, загальнодоступно! школи, виступав за забезпечення наступносп освгга О шшл рiзних типiв, починаючи з елементарно! i до вищо!, пропагував принцип колепальносп в управлшш на-вчальними закладами.
У статп «Думки О зауваження щодо проекту статуту училищ, яш перебували у водомст Мшютерства народно! освгга» (1860 р.) педагог запропонував усунути рОзнобш у типах шшл О створити систему едино! школи, яка б складалася з дешлькох ступешв, нерозривно мОж собою пов'язаних. Вщповодно до тако! системи, педагог зазначае, що навчальний план елементарно! (початково!) школи передбачав таш предмети: Закон Божий
(молитви, основш правила вiри, стисла священна iсторiя в оповоданнях), грамота, письмо, рахунок (4 правила арифметики), наочне навчання - починаючи з грамоти, Закону Божого та арифметики, яке може бути замшене читанням дитячих i популярних книжок iз поясненням за малюнками й моделями. Кiлькiсть уроков у цих школах не повинна була перевищувати 20 на тиждень [11, с. 29; 19, с. 312]. Вш був переконаний, що основою шшльно! системи мае бути дворОчна школа, яка вам вщкрие доступ до середньо! школи. Свою шшльну систему вш бу-дував за принципом едино! школи.
Водстоюючи одею загально! позастаново! освгга, М. Пирогов запропонував проект едино! шшльно! системи, принцип яко! полягав у переходО з одного рОвня до наступного, вищого, О водночас у зашнченосп освгга на кожному рОвш: початкова дворОчна школа, пропмназОя (неповна середня школа) двох титв (класична, реальна) з чoтирирiчним курсом, пмназОя теж двох типiв (класична, реальна) з 3-5-рОчною тривaлiстю навчання, вища школа (ушверситети, вищi спешальш навчальш заклади) [20, с. 8; 19, с. 312]. Отже, сучасна концепцОя «Нова укра!нська школа» в багатьох аспектах перегукуеться Оз проектом едино! школьно! системи, запропоновано! М. Пироговим, що сввдчить про актуальшсть та затребувашсть його щей.
Як вказував про нього О. Мусш-Пушшн: «Це був родшсний попечитель - вдумливий фшософ, який завж-ди проводив серйозну педагопчну реформу, зарання всебОчно продуману, яка була результатом не випадково! думки, а цшою педагопчною системою, неухильно ним проведеною» [21, с. 27].
Однак саме як адмшютратор М. Пирогов велику увагу придiляв шдготовш педагопчних кадрОв. 1з часОв попечителя Одеського навчального округу М. Пирогов 31 грудня 1857 р. представив Мшютру народно! освгга проект «Про утворення педагопчно! семшарп при Ршельевському лще! в ОдесЬ», копОя якого зберпаеться у фондах Центрального державного юторичного aрхiву Укра!ни [22, арк. 13-22]. Згодно з проектом Одеська учи-тельська семшарОя при Ршельевському лще! мала на мет готувати вчителОв для приходських О повггових училищ, покращувати !хие матерОальне становище, створювати постшш центри подготовки учительських кадрОв О в шших навчальних округах для вах ступешв загальноосвггаьо! школи, приймати до семшарп уах, хто виявив бажан-ня присвятити себе педагопчнш робота Але проекту не судилося реалОзуватися, бо Головне правлшня училищ погодилося на створення педагопчних семшарш лише для пмназш, а щодо питання про подготовку вчителОв для повггових О приходських училищ, то було виршено вивчити думки попечителОв Онших навчальних окрупв О подати пропозицП' «про способи тдготовки вчителОв для повОтових О приходських училищ» [23, арк. 1]. Все це означало вОдкладення справи на тривалий невизначе-ний час, а тому М. Пирогов цей проект взяв за основу для розробки нового проекту вчительсько! семшарп при Ки!вському ушверситеп, а також частково використо-вував у роботО над проектом педагопчних курав для учителОв повОтових О приходських училищ [24, с. 23].
М. Пирогов був переконаний у тому, що оргашзашя педагопчно! семшарп дасть учителям можливють набути необходних знань О вмшь щодо одержання теоретично! та практично! подготовки, що в свою чергу подвищить як1сть освОти. I вже 4 листопада 1858 р. вш надОслав МОнОстру народно! освгга новий проект педагогОчно! семОнарП' «Про утворення педагопчно! семшарп при ушверситеп св. Володимира у Киевп» [22, арк. 1-83], але цей проект стосувався лише подготовки вчителОв для пмназш О частково для дворянських училищ, а питання про оргашзацш учительських семшарОв для повОтових О приходських училищ залишалося невирОшеним, так як фшансове забезпечення мОнОстерством передба-чалося тОльки для подготовки вчителОв для гОмназОй. Лише проектом вОд 14 вересня 1859 р., шдготовленим
М. Пироговим, було передбачено тдготовку B4rn^iB для повгтових i приходських училищ [23, арк. 72-80], але принциповим у ньому було обмеження фшансових витрат на !хне вiдкриття та утримання мiнiстерством. Тому бажання М. Пирогова здшснити низку заходiв щодо тдготовки учителiв для початково! школи з тео-ретичним i практичним курсом так i не були реалiзованi.
Вiдстоюючи вдею права на навчання для всiх суспiльних прошаркав, М. Пирогов сприяе ввдкриттю перших нед№них шк1л. Скориставшись правом попечителя й не запитуючи дозволу вищо! iнстанцi!, вiн дав дозвiл на вщкриття першо! недiльно! школи [25, арк. 1] в Киeвi 1859 р. За короткий перюд дiяльностi недiльнi школи набули популярностi серед населен-ня. Велика кiлькiсть бажаючих навчатися в таких школах змусила !х засновник1в вiдкривати новг При на-полегливому сприяннi М. Пирогова й на прохання студенпв унiверситету 25 жовтня 1859 р. [25, арк. 36] в Киeвi було вщкрито другу недiльну школу в будинку Ки!вського повiтового училища. Всього було створено 111 недшьних шшл, у яких, за офщшними даними Мiнiстерства внутрiшнiх справ, працювало 635 учителiв [14; 26].
Педагопчно цшним вважаемо й обгрунтування органiзацiйних засад дiяльностi недiльних шшл: для управлшня внутршшм життям нед№но! школи створю-валася рада (загальш збори), до складу яко! входили засновники, а також попечителi й розпорядники, що обиралися засновниками та затверджувалися повiтовою i губернською училищними радами [27].
Дiяльнiсть недiльних шшл тдтримували укра!нськ1 педагоги, зокрема К. Ушинський, проте швидкий розвиток недшьних шшл та !хне поширення серед народних мас викликали обурення i занепокоення тогочасно! влади, внаслщок чого 1862 р. вс недiльнi школи були тим-часово закрип та забороненi.
Таким чином, М. Пирогов, будучи гумашстом, просветителем, досввдченим управлiнцем, прихильни-ком демократизаци освiти, зробив багато нововведень в управлшш освiтньо! галузi, зокрема й у початковш, хоча багато реформ залишилися нереалiзованими. Своею плiдною адшшстративно-педагопчною та науково-лiтературною дiяльнiстю М. Пирогов привернув увагу всiх передових, прогресивних сил нашо! кра!ни i пiдняв педагогiчнi проблеми на рiвень найважливiших питань нашого культурного життя.
Висновки до^дження i перспективи подальших po3eidoK цього напряму. Отже, нами схарактеризова-но та узагальнено погляди М. Пирогова, як ведомого педагога, управлшця, громадського дiяча на проблему управлшня початковими школами в Укра!ш в другш половинi XIX. В юторп вiтчизняно! освiти значення його адмшютративно-управлшсько! дiяльностi полягае у тому, що вш показав недолiки, однобiчнiсть освiти у дослвджуваний перiод i водночас вказав на можливостi використання його iдей та практичних здобутшв як надiйного пвдгрунтя в розвитку сучасно! теорi! та практики управлшня початковою школою.
Перспективи подальших розввдок полягають у персоналiзацi! внеску М. Пирогова у розвиток заклащв освiти Укра!ни, проведення компаративних дослвджень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Волкович В. А. Друг человечества Н. И. Пирогов: к столетию со дня рождения, 13 ноября 1810-1910. Санкт-Петербургъ: Издание О. В. Богдановой. 1910. 112 с.
2. Лебедевъ А. Н. И. Пироговъ и современная семья и школа. ПедагогическЫ сборникъ. 1910. Ноябрь. С. 381—394.
3. Румянцев И. Е. Н. И. Пирогов. Его взгляды на природу детей и задачи воспитания. Санкт-Петербургъ. 1910. 75 с.
4. Дем'яненко В. С. М. I. Пирогов про вчителя та його тдготовку. Радянська школа. 1945. № 4. С. 10-14.
5. Кравченко О. Г. Педагогiчна дiяльнiсть М. I. Пирогова на УкраШ. Радянська школа. 1956. № 3. С. 48-51.
6. арополко С. М. Пирогов iМ. Драгоманов. Шлях виховання i навчання. 1931. Ч. 10. С. 363-371.
7. Бондар Л. Славетний укратський педагог — М. I. Пирогов: до 195^ччя вiд дня народження. Рiдна школа. 2005. № 9—10. С. 58—61.
56
8. Голобородько В. М. Микола Пирогов в Украгт: монографiя. Умань: ППЖовтий О. О., 2012. 178 с.
9. Юрдан О. Л. Теорiя уnравлiння вищими навчальними закладами в конmексmi осмислення творчо'1 спадщини К. Д. Ушинського та М. I. Пирогова. Творча спадщина К. Д. Ушинського у вимiрах освimи XXI сторiччя. Одеса. 2013. С. 295-303.
10. Мiхно О. Д^яльн^ть Миколи Пирогова на посадi попечителя Кшвського навчального округу (до 200рччя вiд дня народження). Шлях освти. 2010. № 4. С. 32-37.
11. Пирогов Н. И. Избранные педагогические сочинения / сост. В. З. Смирнова. Москва: Изд-во АПН РСФСР, 1952. 752 с.
12. Пирогов Н. И. Избранные педагогические сочинения / сост. А. Н. Алексюк, Г. Г. Савенок. Москва: Педагогика, 1985. 496 с.
13. Киселев А. С. Н. И. Пирогов на Украине: попечитель Одесского и Киевского учебных округов. Журнал вушних, носових i горлових хвороб. 2011. № 2. С. 86-91.
14. Годовой отчетъ о состоянЫ начального образоватя въ Киевскомъ учебномъ округе за 1859 г. 5 января 1860 г. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 26. Спр. 82, 855 арк.
15. Отчетъ попечителя Киевскаго учебного округа за 1860 г., 1861 р. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 26. Спр. 259. 848 арк.
16. Тутолминъ М. Г. Столетие Черниговской гимназш 18051905: краткая историческая записка, составленная преподавате-лемъ истори и географи Черниговской гимназш М. Т. Тутолминымъ. Черниговъ: [б. и.], 1906. 513 с.
17. О предоставлены попечителямъ округовъ дозволять учите-лямъ составлять для своихъ уроковъ учебные руководства, 1860 г. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 26. Спр. 106. 5 арк.
18. Объ изменены правилъ испытания учениковъ гимназий и утздныхьучилищ, 1858 г. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 24. Спр. 338. 71 арк.
19. Укратська педагогiка в персоналiях: навч. поаб.: в 2 кн. /укл.: Сухомлинська О. В., Д^чек Н. П., Самоплавська Т. О. та iн.; за ред. О. В. СухомлинськоЧ. Кшв: Либiдь, 2005. Кн. 1: X-XIX ст. 624 с.
20. Микола 1ванович Пирогов - видатний хiрург, педагог i гро-мадський дiяч: (до 200-рiччя вiд дня народження): бiблiографiчний покажчик / НАПН Украти, Держ. наук.-пед. б-ка Украти iм. В. О. Сухомлинського; упоряд.: Пономаренко Л. О., Стельмах Н. А., Пеева С. П.; наук. консультант i авт. вступ. ст. Бондар Л. С.; наук. ред. Рогова П. I. Кшв: Педагогiчна думка, 2011. 124 с.
21. Мусин-Пушкинъ А. А. Н. И. Пироговъ какъ педагогъ. Петроградъ: Типографiя главного управления уделов, 1916. 148 с.
22. Объ учреждены при университете св. Владимира педагогической семинары, 1858 г. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 24. Спр. 322. 83 арк.
23. Объ учреждены при гимназiяхъ особыхъ педагогическихъ или учи-тельскихъ семинарш для приготовлетяучителей въутздные и приходские училища, 1859 г. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 25. Спр. 108. 81 арк.
24. Алексюк А. Н., Савенюк А. Р. Педагогические взгляды Н. И. Пирогова. Пирогов Н. И. Избранные педагогические сочинения. Москва: Педагогика, 1985. С. 6-28.
25. По прошетю студентовъ университета св. Владимира о дозволени имъ открыть въ здати Юево-Подольскаго дворянского утзднаго училища даровую воскресную и праздничную школу, 1859 г. ЦД1А Украти. Ф. 707. Оп. 25. Спр. 352. Арк. 1-36.
26. Дтло объ открыти начальныхъ и среднихъучебныхъ заведены въ городахъ Юевской, Подольской и Волынской губернш (въ горо-дахъ Умани, Баре, Овруче и др.,) 1857-1869 гг. ЦД1А Украти. Ф. 442. Оп. 34. Спр. 1415. 476 арк.
27. Коляда Н. М. Розвиток недыьних шюл в Укран (друга половина XIX - початок XX ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Кшв, 2004. 21 с.
Humanitarian Balkan Research. 2018. № 1
