CC BY
25АНАЛ1З ТА ОЦ1НКА Р1ВНЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ВИЩОÏ ШКОЛИ В УКРАÏНI
Бабовал Надiя PocmuciaeieHa Украта, м. ТернопЫь, Терношльський нацюнальний економiчний утверситет, здобувач
Abstract. The article analyzes the current state and problems of the educational market of higher education in Ukraine, the main trends in the development and operation of higher education in conditions of internal transformation and globalization.
Keywords: market of educational services, higher education institution, higher education, quality of education, higher education reform.
Виклад основного MaTepiany. Нащональна система вищо1 осв^и Украши значно реформувалася. Защкавленють держави в таких змшах осв^и пояснюеться перш за все потребами сусшльства, яке часто висловлюе незадоволення якiстю освiти.
Завдання реформи полягае у покращенш якостi вищо1 освгги, зокрема завдяки ïï iнтеграцiï в европейський проспр, наданню унiверситетам високого рiвня автономiï та забезпеченню академiчних свобод викладачiв i студентiв. Щцвищення конкурентоспроможностi потребуе термiновоï розробки стратеги розвитку нацiональноï системи вищоï осв^и з урахуванням майбутнiх перспектив. Формування та реалiзацiя тако1' стратегiï не можливе без аналiзу реального стану в ^dmi вищо1' освiти Украши, виявлення проблем, постiйного монiторингу оцшювання ïï реалiзацiï, а також питань, яю виникнуть у процесi реформування. Отже, необидно здiйснювати збiр даних в комплексi, як полiтичних, соцiально-економiчних та статистичних, а також використовувати найсучаснiшi засоби ï^ аналiтичноï обробки та шдготовки рекомендацiй.
Таким чином, для нас набуло актуальносп вивчення питання аналiзу та оцiнки сучасного стану та перспектив розвитку ринку осв^шх послуг в Украïнi, зокрема, за останш роки.
Розвиток Украши у третьому тисячолiттi визначаеться зростанням уваги сусшльства до осв^и, зокрема до вищо].'. Вища освiта стала менш якiсною, бiльша частина випускниюв вищих навчальних закладiв виявляеться не конкурентоспроможними на Свропейському ринку пращ.
На сьогодшшнш день конкурентоспроможнiсть економши краïни визначаеться не лише обсягом природних i виробничих ресурсiв, а також штелектуальним потенцiалом. Перед вищою школою стало головне завдання - шдготовка нових професiйних кадрiв, мгая яких полягае у ефективностi роботи в умовах глобального ринку.
Незважаючи на дослщження вчених щодо проблем вищоï освiти, питання функцiонування ВНЗ в умовах конкурентного ринкового середовища та формування конкурентноï боротьби за останш роки потребуе додаткових до^джень. Завданнями науковоï розвiдки е аналiз та оцiнка сучасного стану та перспектив розвитку вищоï освiти в Украшу
В Украïнi вдосконалюеться законодавча база, яка наближена до мiжнародних норм у сферi освiти. Так, новий Закон Украши «Про вищу осв^у» встановлюе основнi правовi, оргашзацшш, фiнансовi засади функцiонування системи вищоï освiти, визначае умови для посилення спiвпрацi державних органiв i бiзнесу з вищими навчальними закладами (ВНЗ) на принципах автономп останнiх, поеднання освiти з наукою та виробництвом з метою пiдготовки конкурентоспроможного людського капiталу для високотехнологiчного та шновацшного розвитку краïни, самореалiзацiï особистостi, забезпечення потреб суспiльства, ринку працi та держави у квалiфiкованих фахiвцях [1].
Розглянемо в динамщ основнi показники, як характеризують дiяльнiсть вищоï школи в Украïнi. Першим iз них е кшьюсть закладiв, якi здшснюють освiтнiй процес, тобто пiдготовку фахiвцiв, в розрiзi акредитацiйних рiвнiв - вщповщно вищих навчальних закладiв I-II та III-IV рiвнiв акредитацiï (рис. 1).
Як видно з дiаграми, за шють рокiв вiдбулися надзвичайно суттевi змiни в кiлькостi вищих навчальних закладiв I-IV рiвнiв акредитацп. Так, за вище зазначений перюд, ВНЗ зменшилось на 195 (це без урахування тимчасово окупованоï територп Автономноï Республiки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичноï операцiï), I-II рiвнiв акредитацiï — на 134, а III-IV рiвнiв акредитацп — на 61 заклад. Основними причинами е: в першу чергу, военний стан в Украш, окупащя Криму, а також демографiчний спад, конкурентоспроможшсть закладiв, недостатне фшансування з боку держави тощо.
900 800 700
о
£ 600 m
¡5 500 о
'S 400
.ЕЕ 300 s»;
200 100
854
505
349
846
501
345
823
803
489
478
334
325
664
387
659
371
=9~
288
2010/11 2011/12 2012/13 2013/14
Навчальш роки
2014/15*
2015/16*
III-IV
0
Рис. 1. Динамгка вищих навчальних закладгв 1-11 та Ш-1У р^втв акредитаци Украгни.
Складено автором на основ! [2].
*Без урахування тимчасово окупованог територи Автономног Республгки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичног операцп.
Необхщно зазначити, що вища освгга на окупованих територiях була потужною i складала велику частину загального потенцiалу сфери вищо! освiти Укра!ни. Ще у 2013 р. там було розташовано 143 вищих навчальних заклади. На територи Автономно! Республши Криму -26 ВНЗ де з них 2 академи, 7 унiверситетiв, 2 шститути, 7 коледжв, 4 училища та 4 техшкуми. У м. Севастополь - 10 ВНЗ в тому чи^ 3 ушверситети, 1 академiя та 1 iнститут, 1 коледж, 2 училища та 2 техшкуми. У Луганськш област - 34 ВНЗ: 6 ушверситепв, 1 академiя, 1 iнститут, 7 коледжв, 10 училищ та 9 техшкушв. У Донецькш обл. - 73 ВНЗ: 9 ушверситеив, 4 академи, 7 шститулв, 13 коледжв, 17 училищ, 23 техшкуми [3, с. 80].
На 2015 рш в системi вищо! освiти Укра!ни функцiонують 198 ушверситеив, 62 академи, 83 шститути, 245 коледжв, 97 технiкумiв, 117 училищ та 1 консерваторiя. 1з загально! кiлькостi вищих навчальних закладiв майже 41.7% складають ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци та 58.3% ВНЗ III-IV рiвнiв акредитаци.
Так, за даними Мшютерства освiти i науки Укра!ни, на 2015 р. мережа вищих навчальних закладiв НУ рiвнiв акредитаци налiчуe 664 заклади, з них державно! форми власносп 331 заклад, комунально! - 189, приватное' форми власностi - 144. З 387 вищих навчальних закладiв Ш рiвнiв акредитацi!: 144 - державное' форми власностi, 179 - комунально!, та 64 - приватное А з 277 вищих навчальних закладiв Ш-IV рiвнiв акредитацi! 187 е державно! форми власностi, 10 — комунально!, 80 — приватно!.
Аналiзуючи даш статистики, необхiдно зазначити, що максимальною кшьюсть вищих навчальних закладiв I-П рiвнiв акредитацi! було 790 закладiв на початку 1996/1997 н. р., а ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацi! становили 353 - на початку 2008/2009 н. роки. У 2014/15 навчальний рш розпочався у 387 вищих навчальних закладах ЬП рiвнiв акредитацi! (скорочення майже у два рази порiвняно з максимальною кiлькiстю, досягнутою на початку 1996/1997 н. р.) та 277 вищих навчальних закладах Ш-ГУ рiвнiв акредитаци (скорочення на п'яту частину порiвняно з максимальною кшьюстю, досягнутою на початку 2008/2009 н. р.).
Кшьюсть ВНЗ протягом останшх рокiв значно скорочуеться, це пояснюеться переважно реорганiзацiею навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитацi! у структрнi шдроздши ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацi!.
Розглянемо на рис. 2 вищi навчальш заклади НУ рiвнiв акредитацi! за типами в порiвняннi кiлькостi одиниць за 2013/14 та 2014/15 навчальш роки.
Таким чином спостертаемо (рис. 2) значну тенденщю скорочення ушх вищих навчальних закладiв на початок 2014/2015 н. р. в порiвняннi з 2013/2014 н. р. ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитаци (техшкуми, училища та коледж^ зменшилися на 91 одиницю, а навчальнi заклади ПНУ рiвнiв акредитацi! (унiверситети, консерваторiя, шститути, академи) - на 48.
Проте, попит в Укра!ш на освггш послуги , не зважаючи на стан держави, залишаеться на високому рiвнi, в порiвняннi з сусщськими державами. Ситуацiя е досить дивною для свтово! спiльноти, коли в Укра!ш при кiлькостi населення станом на 1 лютого 2015 року населення Укра!ни (без урахування тимчасово окупованш територi! Автономно! Республiки Крим та м. Севастополя) становить 42 млн. 910 тис. мешканщв функщонуе близько 277 ВНЗ ПНУ рiвнiв акредитацi!. Проблемним е не лише кшьюсть вищих навчальних закладiв, а й ефектившсть !хнього функцiонування, вщповщшсть планам професiйно! пiдготовки спецiалiстiв за
европейськими та мiжнародними стандартами. Це невиршене питання потребуе вивчення та науково обгрунтованих пiдходiв до його подолання.
Рис. 2. Вищг навчальт заклади I-IV pienie акредитацИ' Украши на початок 2013/14 та 2014/15 навчальт роки, за типами закладiв, одиниць. Складено автором на ocnoei [2].
*Безурахування тимчасово окупованог територп АвтономноïРеспублжи Крим, м.Севастополя та частини зони
проведення антитерористично1 операцп.
Формування контингенту здобувачiв освгги викликае для ВНЗ значну проблему, яка пов'язана не лише 3i забезпеченням вщбору кращих студенев, а також з постшною модершзащею правил прийому, яю змiнюються кожного року.
У 2014/15 навчальному рощ (для порiвняння подаемо данi за 2000/ 2001 н. р.) було прийнято на початковий цикл навчання у вищi навчальш заклади: I-II рiвнiв акредитацiï - 69,5 тис. (190,1 тис.); III-IV рiвнiв акредитацп - 361,1 тис. (346,4 тис.), випущено - 79,1 тис. (148,6 тис.) та 405,4 тис. оаб (273,6 тис.) вщповщно.
Середнш контингент студенпв у розрахунку на один вищий навчальний заклад I-II рiвня акредитацiï становить 698 студентiв, у державному i комунальному ВНЗ - 728; у ВНЗ III-IV р!вшв акредитацп середнш показник складае 5304 студенти, при цьому у закладах державноï i комунальноï форми власносп - 6836 студентiв, а у приватних коливаеться у межах 1649 студенпв.
Спiввiдношення кiлькостi студентiв ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацiï до чисельносп студентiв I-II рiвнiв акредитацiï на початок 2013/2014 навчальних роюв становило 5.2 коли добрий десяток роюв тому цей показник становив 3.7.
Зростання чисельносп ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацiï зумовило збiльшення випуску фаивщв з вищою освiтою майже вдвiчi з 273.6 до 485.1 тис. оаб з перiоду 2000 до 2012р., проте чисельнiсть випускниюв I-II рiвнiв акредитацiï зменшилась майже у 40%, з 147. 5 до 91.2 тис. ошб.
Таблиця 1. Динамша кiлькостi студентiв у ВНЗ I-IV рiвнiв акредитацiï Украши на початок 2010 - 2015 навчальш роки
Показник Навчальний piK
2010/2011 2011/2012 2012/2013 2013/2014 2014/2015*
Р1вш акредитацп
I-II III-IV I-II III-IV I-II III-IV I-II III-IV I-II III-IV
Юльюсть студентв у закладах/ тис. oci6 361.5 2129.8 356.8 1954.8 345.2 1824.9 329 1723.7 251.03 1438.0
Прийнято студентв/ тис. осК 129.1 392.0 105.1 314.5 99.8 341.3 93.9 348.0 69.5 291.6
Випущено фаивщв/ тис. оаб 111.0 543.7 96.7 529.8 92.2 520.7 91.2 485.1 79.1 405.4
Джерело: укладене автором на основ! [2]. 1нформацЮ наведено станом на початок навчальногороку.
*Без урахування тимчасово окупованоï територп Автономноï Республши Крим, м.Севастополя та частини зони
проведення антитерористичнл операци.
Для вищих навчальних закладiв Ш-ГУ рiвнiв акредитацп можна видiлити три етапи розвитку. Перший - збiльшення кшькюних показниюв контингенту студентiв. На цьому етат розвитку показники студентiв вищих навчальних закладiв Ш-ГУ рiвнiв акредитацп значно збшьшились та досягли максимальних. А саме, на початок 2007/2008 навчального року чисельнють - 2372,5 тис. студенпв (збшьшення вiдбулося у 2,7 рази порiвняно з 1990/1991 навчальним роком);
а прийом на початок 2006/2007 навчального року - 507,7 тис. осГб (збшьшення у 2,9 рази порiвняно з 1990/1991 навчальним роком); випуск на початок 2010/2011 навчального року - 543,7 тис. осГб (збшьшення у майже 4 рази порiвняно з 1990/1991 навчальним роком).
На другому еташ почалося скорочення чисельносп студентiв пiд час прийому та випуску.
Третiй етап спостерiгаеться протягом останнiх рокiв. Вiн пов'язаний iз змiнами в системi вищо! освгш нашо! держави, де вiдбуваються змши у зв'язку з подiями в Криму, Донецькш та Луганськш областях.
Варто наголосити i на тому, що вища освгга Укра!ни здшснюе соцiальний захист певних категорiй, яким надаються пiльги за умовами вступно! компанi!. Назвемо такi категорi! - це в першу чергу особи, яю постраждали вiд Чорнобильсько! катастрофи I- IV категорi!, сiльська молодь та ш
Так, загальна кГлькГсть постраждалих вiд Чорнобильсько! катастрофи, яю е зарахованими на навчання у ВНЗ III- IV рiвнiв акредитаци у 2014 н. р. становить 629 оаб ( всього 876). Найбшьша кГлькГсть таких категорiй становить м. Ки!в - 183/119 оаб (III- IV / ¡-II р. акр.); Вшницька обл. 56 / 9; Рiвненська - 56 / 9; Харювська - 13 / 28. У Тернопшьськш обл. лише 3 особи у ВНЗ Ш рiвнiв акредитацi! [2].
Необхщно зазначити, що загальною тенденцiею останшх рокiв е зростання ступеня доступносп вищо! освiти для населення Укра!ни, зокрема сiльсько! мiсцевостi. Ключовим шструментом забезпечення рiвного доступу до вищо! освгга в державнiй освiтнiй полпищ е зовнiшне незалежне оцiнювання , яке охоплюе переважну кiлькiсть випускниюв з 2008 року. Незважаючи на окремi недолiки, зовнiшне оцiнювання шдтвердило свое призначення i справедливо вважаеться успiшною освiтньою новацiею в Укра!ш першого десятилiгтя XXI ст. ОсвГта стае доступною для молодi не зважаючи на мюцевють вступника, а головним прюритетом е знання. Як бачимо з дослщження, що сшьська молодь активно вступае до ВНЗ Ш-^ рiвнiв акредитацi!. З чисельносп зарахованих до ВНЗ, сiльська молодь становить всього 85349 осГб, з них за цшьовим направленням 6610 чоловш.
Освiтня система працюе в ринкових умовах. Провiвши аналiз стану сучасного ринку освiтнiх послуг, ми виявили дисбаланс мiж чисельнiстю шдготовлених кадрiв ВНЗ та затребуванiстю !х на ринку працi, зокрема, перевищення пропозицiй над попитом та перенасичешсть фах1вцями з вищою освiтою за певними напрямками пiдготовки та спещальностями. Багато вищих навчальних закладiв готують студентiв за однаковими спецiальностями. Таким чином вщбуваеться «перевиробництво» одних спещалюпв на ринку працi та одночасно виникае нестача шших спецiальностей та професш. Причиною того е певш змiни, якi вiдбуваються в економiчнiй сферi внаслiдок ринкових перетворень. Так наприклад, простежуеться значний зрiст престижносп в економiчних спецiальностях серед молодих людей (сучаснi приватнi фiрми, а також комерцшш банки пропонують високий рiвень заробiтно! плати) й звщси виникае зростання кiлькостi пiдготовлених кадрiв за такими спецiальностями як: облшово-бухгалтерська та фiнансово-кредитна та iн.
Головна причина дисбалансу мiж попитом i пропозицiею фахiвцiв на ринку пращ - це вщсутнють прогнозування потреби у пращвниках за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями й напрямами пiдготовки. В нашш кра!нi, нажаль, вiдсутня система державного прогнозування та стратепчного планування потреб ринку пращ у певних фах1вцях та шдготовки спецiалiстiв ВНЗ.
Ми вважаемо, що необхщно звузити «класичне» державне замовлення у сферi кадрового забезпечення. Зазначимо, що студенти найбшьше обирають такi науки, як: економiчнi, iнженерно-технiчнi, гуманiтарнi та педагогiчнi.
Для виршення вище зазначених проблем необхщно здшснювати реформування сучасних закладiв освгш, щоб вони вiдповiдали потребам економши в кожному регiонi.
Проведене дослщження показало, що стушнь розвитку ВНЗ залежить вщ системи стратегiчного управлшня. Своечасно проведений аналiз середовища функщонування ВНЗ та об'ективна оцiнка його результапв дозволяють керiвництву зробити оптимальний ви6Гр напрямку розвитку унiверситету в умовах ринкового середовища.
Стратепчний аналiз дае змогу створити iнформацiйну базу для визначення цiлей, розробки плану заходiв по реалiзацi! стратег^' ВНЗ. Об'ектом стратегiчного аналiзу виступае як зовшшне так г внутрiшне середовище вищо! школи. Для проведення аналiзу середовища функцiонування органiзацi! можна використовувати рГзш аналГзи, так1 як: SWOT-аналiз, PEST-аналiз, конкурентний аналГз, ресурсний аналГз, аналГз системи управлГння тощо. Ми зупинимося на SWOT-аналiзi, який виступае найбшьш використовуваним методом при розробщ стратег^'. За допомогою цього методу можна вивчати в нерозривному зв'язку зовшшне та внутршне середовища пщприемства або
¡ншого об'екта. Вш дае змогу вивчати в нерозривному зв'язку як внутршне середовище ВНЗ (анал1з сильних i слабких сторш),так i зовшшне (можливосп та загрози).
Проведений нами SWOT-аналiз системи вищо! осв1ти в Укра!ш на основ! статистичних та шших даних, мае такий вигляд, де чинники внутршнього та зовшшнього середовища згруповано в окрем! роздши. (табл. 2)
Таблиця 2. SWOT-аналiз системи вищо! осв1ти в Укра!ш
Внутршне середовище
Сильт сторони (Strength) Слабт сторони (Weakness)
Ресурсний потенцгал. Кадровий потенцгал. Оргатзацтт та фтансовi аспекти.
1. Збшьшення кшькосп прийнятих студенпв та випущених фаывщв у ВНЗ III-IV piBmB акредитацп. 1. Зменшення кшькосп прийнятих студенпв та випущених фахiвцiв у ВНЗ I—II рiвнiв акредитацн
2. Наявтсть мереж1 асшрантури та докторантури i, вщповщно, мережi спецiалiзованих вчених рад i3 захисту дисертацiй. 2. Залежтсть ВНЗ державно! форми власносп вщ держбюджету.
3. Збшьшення кшькосп асшранпв та докторанпв. 3. Зменшення кшькосп науковщв.
4. Високий рiвень наукового потенщалу. 4. 1гнорування вимог ринку пращ у процеа подготовки фах1вщв.
5. Налагодженi м1жнародт науково-освiтнi зв'язки 5. Проблеми з працевлаштуванням випускниюв.
Можливостг (Opportunities) Загрози (Threats)
EmHOMinrn, правове, со^альне та конкурентне середовища.
1. Автономтсть ВНЗ. 1. Вщсуттсть держано! стратеги розвитку освгтньо! сфери
2. Удосконалення законодавчо! бази. 2. Зростання конкуренци з боку европейських ВНЗ.
3. Отримання портфеля держзамовлень на подготовку спещалспв. 3. Економ1чна та полггична ситуaцiя в кра!т.
4. Розвиток та створення нових м1жнародних партнерських програм, навчання та обмш викладач1в та студенпв. 4. Вщсутшсть високотехнолопчних виробництв у репот як бази проходження навчально! практики
5. Розвиток шновацшних технологш викладання. 5. Вщсутшсть держано! стратеги розвитку освгтньо! сфери.
Джерело: укладено автором
Анатзуючи стан ринку осв^шх послуг в Укра!ш, ми видiляeмо так проблеми, якi випливають з нашого дослщження та потребують вирiшення: значне скорочення кшькосп навчальних зaклaдiв; зниження конкурентоспроможносп системи вищо! освiти; недостатня увага держави до розвитку ринку осв^шх послуг; спещатзащя студентiв не вщповщае сучасним суспiльним нормам; диспропорцiя запиту ринку пращ та пропозищя вищих навчальних зaклaдiв; значне скорочення державних мюць; незaдовiльним залишаеться рiвень швестицш в освiту.
Для вирiшення зазначених проблем, на нашу думку необхщно: здiйснювaти реформування сучасних освiтнiх зaклaдiв з метою вiдповiдностi потребам економши регiонiв та штеграци освiти й науки; змшювати кiлькiсть та структуру вищих навчальних зaклaдiв вiдповiдно до втизняних потреб ринку прaцi та св^овому освiтньому простору; створювати умови для впровадження та реатзаци автономност ВНЗ; вносити змiни до фшансування в освiтi вiдповiдно до яюсних та кiлькiсних результaтiв дiяльностi осв^шх зaклaдiв; вiдкривaти нaвчaльнi нaуково-виробничi вщдши, об'еднуючи заклади освiти та шдприемницью структури.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про вищу осв^у» вiд 1 липня 2014 р. № 1556-VII [електронний ресурс] - режим доступу: http: //zakon4. rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
2. Основш показники дiяльностi вищих навчальних зaклaдiв Укра!ни на початок 2015/16 навчального року. Статистичний бюлетень. - К.: Держкомстат Украши, [електронний ресурс] - режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publosvita_u.htm.
3. Жиляев I. Б. Вища освга Украши: стан та проблеми / I. Жиляев, В. Ковтунець, М. Сьомкш. - К.: Науково-дослщний шститут шформатики i права Нащонально! академи правових наук Укра!ни, 1нститут вищо! осв^и Нащонально! академи педaгогiчних наук Украши, 2015. - 96 с.
