CC BY
23
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ПРОФЕС1ЙНО1 ТРАСКТОРП ОСВ1ТИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПРОМИСЛОВОГО ЗРОСТАННЯ
М.1. Долшнш, В.1. Куценко
Розвиток економжи будь-яко! держави, уах 11 ланок, ефективнiсть виробництва залежать вщ багатьох чинникiв. Важливе мюце серед них посiдаe професшний рiвень працiвникiв, зокрема робiтникiв. Ниш у розвинених кра!нах квалiфiкованi робгтники складають до 70% працiвникiв промислових пщприемств. В Укра'1ш цей показник е значно нижчим. То ж не дивно, що i продуктивнють працi у нас у 4-5 разiв е нижчою, нiж, примiром, у кра!нах Захщно'1 Свропи.
Полшшити цю ситуацiю можна перш за все шляхом пщвищення професiйно-квалiфiкацiйного рiвня
працюючих, через розвиток системи професшно'1 освiти.
Велику увагу дослiдженню цих напрямiв у сво!х працях придшили Г. Баришева, К. Бондарчук, Н. 1ванова, В. Савченко, I. Терюханова та iн. Проте в опублшованих роботах ще недостатня увага придшена проблемам модершзацп професшно'1 освiти у контексп вимог необхiдностi економiчного зростання.
Тому метою нашг статт1 е обгрунтування шляхiв подальшо! модершзацп розвитку системи професшно-техшчно! освiти у контексп забезпечення економiчного зростання в цшому i промислового виробництва зокрема.
Промисловють, як вiдомо, забезпечуе кра'1ш бшьше третини виробництва ВВП, майже половину
товарiв i послуг, 80% експортно! продукцп. На промислових
пщприемствах зосереджена значна частка економiчно активного населення. Лише в машинобудiвному та металургшному комплексах зайнято близько 1 млн. чол. Пщприемства поповнюють склад робпничих кадрiв випускниками професiйно-технiчних навчальних закладiв (ПТНЗ).
Нинi в Укра'1ш функцiонуе бiльше 1 тис. ПТНЗ, серед них вищi професiйнi училища (160), професшш лще'1 (435), училище-агрофiрма (1), професiйнi училища сощально'1 реабштацп тощо, а частина ПТНЗ (17) е структурними пщроздшами вищих навчальних закладiв (ВНЗ). Згiдно з положенням про ступеневу професшно-техшчну освiту, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 03.06.2001 р., в Укра'1ш нараховуеться 829 ПТНЗ II рiвня та 194 III атестацiйного рiвня. У 2005 р. професшним навчанням в уах типах навчальних закладiв було охоплено понад 700 тис. оаб, з яких 311 тис. (45%) разом iз професшною пiдготовкою здобували повну загальну середню освпу. Iз загального контингенту учнiв 278 тис. чол. здобували професи для промисловосп та сфери послуг, 76 тис. - для будiвельноí галуз^ понад 62 тис. - для агропромислового комплексу, 57 тис. чол - для транспорту та зв'язку.
У вищезазначеному рощ (2005 р.)
© Долшнш Мар'ян 1ванович - доктор eKOHOMiHHnx наук, професор, академiк НАН Украши. 1нститут регiональних дослiджень НАН Украши, Львiв. Куценко Вiра 1вашвна - доктор економiчних наук, професор. Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши, Кшв.
ISSN 1562-109X
ПТНЗ закшчили 268,5 тис. оаб, з них -114 тис. оаб одночасно здобули двi i бшьше професiй, 4,3 тис. осiб здобули квалiфiкацiю з технологiчно складних професш та освiтньо-квалiфiкацiйний
тис.чол. 560
550
540
530
520
5 1 0
500
490
рiвень молодшого спещалюта (2 %) [5, 2; 7, 7-5].
Водночас чисельнють учнiв, слу-хачiв на кшець року мае тенденцiю до зменшення (рис. 1).
1995
2000
200 1
2002
93
20 0 3 20 0 4
2005
роки
Рис. 1. Динамгка чисельностг учнгв г слухачгв на кгнець року
Дещо зменшилась кiлькiсть учшв i 108, то у 2003 р. - 104 чол. Правда, в слухачiв ПТНЗ у розрахунку на 10 тис. наступш роки ситуащя дещо чол. Якщо у 1995 р. ця цифра складала покращилась (рис. 2).
оаб
109 108 107 106 105 104 103 102
1995
2000
200 1
2002
2003
2004
20 0 5 роки
Рис. 2. Динам1ка чисельност1 учн1в / с
Як свщчить офщшна статистика, сьогодш на багатьох пщприемствах робочi мiсця пустують. Лише протягом 2002-2005 рр. потреба у пращвниках зросла на 50,6%. Однак не слщ забувати, що на ринку працi збiльшуеться попит на якюну робочу силу. Значна кшькють пiдприемств вiдчувае гостру потребу у квалiфiкованих робiтниках, зокрема
ш1в у розрахунку на 10 тис. населення
токарях, ливарниках, ковалях, термютах, слюсарях-ремонтниках, фрезерувальниках широкого профшю, робiтниках будiвельних професiй та iн. Так, на початок 2006 р. потреба у фрезерувальниках утричi перевищувала пропозицiю зазначених робiтникiв на ринку пращ, у прниках очисного забою -майже у 12 разiв. На ринку пращ м.
Киева, примiром, робiтничi професп складали двi третини вакансiй. На кожного безробггного робiтника припадало 10 вiльних робгтничих мiсць. Тож не дивно, що останнiм часом вакансГi нерiдко заповнюють тi, хто не здобув вщповщно'1 пiдготовки. Це негативно позначаеться i на продуктивностi працi, i на ефективносп виробництва в цiлому. Скажiмо, у 2004 р. бiльше 8% складали особи, яю навчались, але не закшчили основну школу, у тому чист серед 16-17^чних, тобто т1е'1 категорГi населення, яка вщнесена до економiчно-активноi, - понад 17% [3, 78]. Саме ця частина випускниюв середньо'1 школи йде в „шкуди", поповнюючи при цьому середовище люмпенiв, якi не шдготовлеш до квалiфiкованоi, ефективно'1 пращ. У той же час щорiчна потреба лише промислових пщприемств складае: фрезерувальниюв - бiльше 1500 чол., фахiвцiв iз технологи приладобудування
- близько 700, слюсарiв - iз механоскладальних робiт - бiльше 300 оаб, операторiв - верстатникiв iз програмним управлiнням - 200, верстатниюв широкого профiлю - бiльше 250 чол.
Постшний представник ПРООН в Укра'1ш Френсю О'Доннел оцiнив конкурентоспроможнiсть виробничих галузей Украши як одну iз найважливших у свiтi, вiдзначив тривалий спад конкурентоспроможносп економiки. Тобто
неконкурентоспроможнiсть робочо'1 сили зумовила i неконкурентоспроможнiсть економши.
У той же час серед оаб з вищою освiтою велика кшькють безробгтних. Проте особи iз такою пiдготовкою не мають бажання йти працювати на робочi мюця. На ринку ж працi основш вакансп
- це робочi масових професш. Потреба економши краши у висококвалiфiкованих робiтниках майже вдвiчi перевищуе
потребу у фахiвцях iз вищою освгтою. А це значить, що вщбуваеться пiдготовка фахiвцiв, не затребуваних ринком пращ, також мае мюце катастрофiчне старiння робiтничих кадрiв. Сьогодш середнш вiк працюючих у сферi матерiального виробництва складае близько 55 роюв. Дуже низький вiдсоток серед них пращвниюв високо'1 квалiфiкацii (менше 10%), тодi як, примiром, у США цей вщсоток складае 43, у ФРН - 56%. Разом iз тим середньосписковий пращвник сфери матерiального виробництва мае надзвичайно довгий термш
перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацii (у середньому 13-15 рокiв), тодi як у розвинутих кра'1'нах -3-5 роюв. А звiдси i низька якють кадрiв. Нашi дослiдження свщчать, що кожнi два iз трьох роботодавщв вважають, що рiвень тдготовки робiтничих кадрiв не вiдповiдае потребам виробництва. Сьогодш профтехучилища випускають робгтниюв в основному III розряду, тодi як виробництво, у переважнiй бшьшосп, потребуе квалiфiкованих робiтникiв V-VI розрядiв.
Професiйно-технiчна освiта
останнiм часом зазнала суттевого реформування. Однак питання п модернiзацii залишаеться актуальним. Щоб полшшити ситуацiю з пiдготовки робiтничих кадрiв, колегiя МОН Укра'1'ни розробила державш стандарти професiйно-технiчноi освiти. За словами мшютра освiти С. Нiколаенка, цей документ насамперед сприятиме
проведенню едино'1 полiтики в цариш професiйно-технiчноi освiти. Адже нинi в нашш державi iснуе два основних типи стандар^в: професiйний i освгтнш, кожен з яких дiе на рiзних рiвнях однiеi спецiальностi. Змша одного зi стандартiв вимагае негайного коригування шшого. Саме тому у 2002 р. постановою Кабiнету МЫс^в Укра'1'ни були визначенi й затверджеш основнi складовi стандарту професiйно-технiчноi освгти, а його
розробку доручено спещально сформованш rpyni фахiвцiв МОН.
Новостворенi стандарти являють собою теоретичну базу необхщних для робгтничих професiй знань, що повнiстю пщпорядкована практичним вимогам роботодавцiв. Такого гармоншного поеднання теори та практики розробникам удалося досягти завдяки тiснiй сшвпращ з науковцями, викладачами, методистами,
представниками великих пщприемств i компанiй, якi сьогоднi вщчувають потребу в квалiфiкацiйних кадрах. При розробщ стандартiв особлива увага звернена на розвиток i впровадження новптах технологш у практичну дiяльнiсть робгтниюв. Оскiльки знаряддя працi вдосконалюються щодня, то i квалiфiкований робiтник мае бути готовий до цих змш. I хоча деяк розробники вважають, що новостворенi стандарти потребують доповнень та уточнень, бiльшiсть iз них погоджуеться в одному: це велике досягнення для освп^ньо'' системи Украши, це можливють ïï виходу на европейський рiвень якостi.
Як свщчить зарyбiжний досвiд, зокрема Имеччини, подоланню негативних явищ в економщ й сyспiльствi покликана допомогти система професшно-техшчно'' освiти (ПТО). Розвиток останньо'1 може забезпечити зростання промислового виробництва. Високий освiтнiй i квалiфiкацiйний* рiвень робочо'1 сили дозволяе пращвникам використовувати новi технологи, швидко пристосовуватись до зовнiшнього середовища. На думку
* Квал1ф1кац1я - це р1вень тдготовки до компетентного виконання певного виду д1яльност1, це ключова складова стандарту професшно! освгш. У кра!нах Евросоюзу квал1ф1кащя - це формальне визнання стандарту чи наб1р стандарпв у вигляд1 сертиф1ката чи диплома; це здатшсть виконувати конкретну роботу 1з задоволення певних вимог.
аналгтиюв свiтового банку, виробнича складова ВВП розвинутих кра'1н становить 18-20%, а 80% - безпосередньо залежить вщ якосп трудового потенцiалy.
Серед випускниюв професшно-технiчних навчальних закладiв е профес11', якi користуються великим попитом на ринку пращ, водночас е i таю, що або зовам не затребуваш, або ж
затребуваш суспшьством i ринком пращ
*
в надзвичайно малих обсягах . Це певною мiрою впливае i на структуру пщготовки квалiфiкованих робiтникiв. Структура випуску системи ПТО у 2004/05 н.р. наведена на рис. 3.
У зв'язку з тим, що в Укра'1'ш мае мюце "перевиробництво" бyхгалтерiв, кyхарiв, машкюрниць, слюсарiв з ремонту автомобiв, продавщв
продовольчих товарiв тощо, то в подальшому необхiдно суттево скоротити набiр на пiдготовкy цих фахiвцiв. У той же час, як свщчать даш ринку працi, зростае попит на мехашюв з обслуговування телевiзiйного
устаткування, монтажникiв зв'язку, озеленювачiв, складальниюв корпyсiв металевих суден, слюсарiв iз паливно'1' апаратури тощо, на пщготовку яких варто збiльшyвати набiр. Подальше зростання економiчних показникiв промислових пщприемств не можливе без активно'1' модершзацп системи професшно-техшч-но'1' освiти. Адже сьогоднi Укра'1'на, на жаль, як зазначалось вище, не е конкурентоспроможною на свiтовомy просторi нi у сферi економiки, нi у сферi пiдготовки кадрiв, у тому чист робiтничих. Конкyрентоспроможнiсть останньо'1' визначаеться не тшьки, а можливо i не стшьки, вiдповiднiстю стандартам, скiльки потребам
суспшьства. Абстрактна освiченiсть, не
Щороку майже 80 тис. випускник1в вищих i професшно-техшчних навчальних заклад1в не знаходять застосування сво1'м знанням i вмшням на ринку прац1.
прив язана до ринку пращ, здатна задовольняти потреби особистосп в освт як тако'1, але не здатна забезпечити особисте фшансове благополуччя та розвиток суспшьства. Саме ринок пращ визначае критери та оцiнюе якiсть освiти.
Зараз нi кiлькiснi, ш тим бiльше якiснi параметри розвитку професшно-
техшчно! освiти не вщповщають потребам реально! економiки i ринку пращ. Останшм часом у середньому за рк кiлькiсть пiдготовлених квалiфiкованих робiтникiв складае менше 280 тис. чол. (рис. 4).
кондитер
1нш1
косметик.
д1ловод
коваль ручного куваня
в'язальник трикотажних вироб1в та полотна
контролер радюелектронно41
апаратури та прилад1в
агент з оргашзацп туризму
бухгалтер
бармен
верстатник широкого профк верстатник деревообробних
верстапв
газозварник
агент з постачання
Рис. 3. Структура випуску за профестним складом у 2005 р., %
Рис. 4 Динамгка тдготовки (випуск) робтничих кадргв масових професш
. *
На показники тдготовки Укра'1'ш та п репонах, украй повшьна робгтничих кадрiв масових професiй _
негативно впливае: демографiчний спад в * Якщо у св1т1 половину населения становлять
люди до 25 рок1в, то в Укра1ш, за даними всеукрашського перепису населення 2001 р., гадлики та молодь в1д 14 до 28 рошв становлять лише 11 % загального населення кра1ни.
реструктуризащя економжи та впровадження прогресивних виробничих процесiв тощо. Зростае дисбаланс у кшькосп студентiв i учнiв професшно-технiчних навчальних закладiв у розрахунку на 10 тис. населення (рис. 5). Така невiдповiднiсть зумовлюе нерацюнальне використання фахiвцiв як
ос1б 500
450
400
350
300
250
200
150
100
Вибiркове наше обстеження дае можливють стверджувати, що потреби, примiром, промисловосп у квалiфiкова-нш робочiй силi у бшьшосп регiонiв Украши (до речi, попит на робочу силу у данш сферi дiяльностi е найбiльшим) задовольняються лише на третину. При цьому в розрiзi окремих сфер дiяльностi
роки
ТНЗ ■ ВНЗ
iз вищою, так професiйно-технiчною попит на робочу силу дуже рiзниться освггою. (див. таблицю).
Рис. 5. Чисельтсть учтв I слухач1в ПТНЗ I студент1в ВНЗ Ш-Ш р1вн1в акредитаци
у розрахунку а 10 тис. населення
Таблиця. Попит на робочу силу за категор1ями прац1вник1в за видами економгчног дгяльностг на кгнець 2005 р. [6, 43]
Потреба у пращвниках
усього у тому чист на
робочi мюця посади служ-бовщв мюця, яю не потребують професи, спещальносп
Усього 186636 110348 53832 22456
Сшьське господарство, мисливство та люове господарство 10402 5929 1615 2858
Рибне господарство 192 109 55 28
Промисловють 65797 52250 6881 6666
Добувна промисловють 13509 11779 729 1001
Обробна промисловють 47034 36054 5600 5380
*
Не кращими е i якiснi показники тдготовки робгтничих кадрiв (2/3 роботодавщв вважають, що рiвень пiдготовки остантх не вiдповiдае сьогоднiшнiм вимогам виробництва, бiзнесу). С навчальнi заклади, випускники яких на ринку пращ користуються великим попитом. Однак це часпше ниш виняток, а не правило.
Не дивлячись, на те, що тдприемства, щоб вирiшити сво! кадровi питання покладаються переважно на власнi сили. У 2005 р. на виробницт було навчено, пщготовлено та
перепiдготовлено понад 320 тис. робгтниюв, що переважае обсяги тдготовки робгтниюв у ПТНЗ.
Без вщриву вiд виробництва на робочих мюцях проходили пiдготовку 73,3% пращвниюв до о6лжово! кiлькостi навчальних закладах рiзних типiв, на договiрнiй основi - 20,7%. Однiею з причин цього е та, що навчальт заклади системи професiйно-технiчноi освiти здшснюють пiдготовку кадрiв лише за обмеженим перелжом професiй.
Тому, як зазначалось на Всеукрашськш нарадi з питань забезпечення якюно! пiдготовки квалiфiкованих робгтничих кадрiв (3 березня 2006 р.), необхщно розробити механiзм монiторингу й визначити потреби ринку прат у квалiфiкованих робiтничих кадрах, проаналiзувати регюнальт потреби у працiвниках з професшно-техтчною освiтою рiзних професiй та ефективносп 1х використання.
Питання якюно! пiдготовки кадрiв з урахуванням потреб економiки i згiдно з професiйно-функцiональним i галузево-територiальним розрiзом е нагальною проблемою. Сьогодш будь-яка краша, у тому чист й Украша, багато втрачае саме через низький рiвень квалiфiкацii працiвникiв. Так, за пiдрахунками
фахiвцiв, у свiтi цi втрати складають вщ 10 до 30% величини ВВП [3, 5]. Низька якють тдготовки робгтничих кадрiв зумовлена великою кшькютю чинникiв. Серед них - недостатнш рiвень матерiально-технiчноi бази професшно-технiчних навчальних закладiв. Скажiмо, починаючи з 2000 р. практично припинено будiвництво (добудова, уведення нових учтвських мiсць) об'ектiв професiйно-технiчноi освiти. На 80% застаршим е обладнання, що використовуеться в навчально-виховному процеа. Тому без подальшого змщнення iнфраструктурного потенцiалу цiеi ланки освгти практично неможливо вирiшити проблеми якосп пiдготовки кадрiв.
В умовах шформацшного суспiль-ства надзвичайно гострою е проблема комп'ютеризацП навчально-виховного процесу. Лише у 2006 р. професшно-тех-тчт навчальнi заклади отримають 487 навчально-комп'ютерних комплекав, якi включають 8 тис. комп'ютерiв. Велика увага останнiм часом придшяеться полiпшенню забезпечення цих закладiв навчальною лiтературою, технiчними засобами навчання. Лише у 2005 р. у профтехучилищах було додатково обладнано 23 кабшети фiзики, математики, бiологii. Усе це сприятиме, активiзацii впровадження у навчально-виховний процес нових технологш, заснованих на ефективному управлiннi навчальним процесом; позитивно позначиться на пщготовщ робiтничих кадрiв, яю володiють практично-зорiентованими знаннями та достаттм загальноосвiтнiм рiвнем пiдготовки. Таю випускники мають вщграти суттеву роль у розвитку бiзнесу, якому, як свщчить свiтовий досвiд, належить майбутне в економщ.
Зараз, на жаль, юнують значнi територiальнi вiдмiнностi у пщготовщ кадрiв масових професiй (рис. 6, 7), а
звщси i в можливостях розвитку малого й середнього бiзнесу.
В Укра'1ш нинi дiе наказ мiнiстра освгти i науки "Про проведення експерименту щодо впровадження професшно-техшчних програм в освт". Мова йде про створення програм, бшьш практично зорiентованих на врахування потреб ринку пращ. Як вщомо, "Державною програмою розвитку промисловостi на 2003-2011 роки" передбачено швидкими темпами розвивати таю сектори, як автомобшьна промисловють, суднобудiвна,
сiльськогосподарське машинобудування, машинобудування, хiмiчна та
нафтохiмiчна промисловiсть. А це потребуватиме i вщповщно! пщготовки робггничих кадр1в, системно! взаемодп
пращвниюв сфери матерiального виробництва зi сферою освгти в цiломy i професшно-техшчно! зокрема.
Для забезпечення цього керiвники пiдприемств, фiрм мають брати безпосередню участь у визначеннi обсягiв i структури пщготовки кадрiв. Програми пщготовки кадрiв мають ураховувати iнтереси людини, яю, до речi, постiйно змшюються, потреби ринку працi; бути доступними для використання. Тобто програми пщготовки робгтничих кадрiв мають бути реальними, вщповщати не лише сьогоденним, але i перспективним потребам. У цьому контексп заслуговують
на увагу дiючi в европейськiй асощацп
IBHÇ. '. ■. ■
_
VKtomhö:
! ■ ! ■!Q- ! ■
;. & ;. ;. ;. ^Чертпв ^ЩШЩ
.. iMÖllt . ■ Spj^j^rHilfo ^
Ужгород
^raHRfegt
;рН1ВЦ1
Ушно назначения
:=:=i=:=i=: ïcii=i=
íapKiP í
Черкас
Ш
о ;;;;;;;
[ZZD 4,6-5,5 ШЁ 5,6-6,5 ШШ 6,6-7,5 1111 бшыие 7,6
leca
СЕмфе[
о'
Ь'
~ Дер жав ннй кордон Облает центрн — Меж! областей
Рис. 6. Тeриторiальнi вiдмiнностi KMbKO^i випускниюв ПТНЗ на 1000 житeлiв у 2005 р.
Рис. 7. Територiальнi вiдмiнноcтi KMbKO^i випускниюв ПТНЗ на 1000 працюючш,
у 2005 р.
професшно'1 освГти так зваш „Програми короткого циклу тдготовки", якими вже скористалися багато краш Свропи.
Таким чином, подальшш модершзаци розвитку системи ПТО як передумови полшшення кадрового забезпечення промислового виробництва сприятиме, на наш погляд, i впровадження нових економiчних вщносин професшно-технiчно'ï освiти з виробничниками та бiзнесменами. Сьогоднi, на жаль, цьому заважае Закон Украши „Про оподаткування прибутку тдприемств", який передбачае необхщнють у собiвартiсть продукцп включати затрати на пiдготовку кадрiв.
Таким чином, подальшому пiдвищенню престижу робiтничо'ï професГï сприятимуть рiзнi форми стимулювання i пГдтримки талановто молодГ, що навчаеться у ПТНЗ. У 2006 р. уперше передбачено 30 стипендш Президента Украши призерам i учасникам Всеукрашських конкурсГв фахово'ï майстерностi серед учшв професiйно-технiчних навчальних закладiв на суму 93 тис. грн.
Полшшенню тдготовки кадрГв масових професiй та забезпеченню ними всГх сфер економiчно'ï дГяльностГ мае сприяти також:
упровадження маркетингу у професшно-освгтню сферу шляхом комплексного аналiзу ринку освГтнГх послуг i дослщження можливостей перспективного розвитку;
постшне вдосконалення змГсту i технологш навчання у закладах ПТО, зорiентованих на пiдвищення якостГ пГдготовки кадрГв;
здiйснення монГторингу показникiв якостГ пГдготовки робГтничих кадрiв як системи вщслщкування стану успГшностГ;
упровадження демократичних принцитв у навчально-виховний процес, який передбачае забезпечення: прюритету прав особистостГ, що мае бути штегрованим як у змют навчально-виховного процесу, так i в систему його оргашзацп; посилення впливу на навчально-виховний процес педагопчного потенталу, забезпечення широко'1' участГ члешв колективу навчального закладу в управлшш навчальним закладом, створення можливостей для громадсько'1' дГяльностГ не лише в умовах навчального процесу, але i поза ним;
перетворення навчального закладу на ствтовариство, вщкрите для сотуму та учасникГв освГтнього процесу;
забезпечення широко'1' учасп громадськостГ до вирГшення нагальних проблем навчального закладу;
створення у професшно-техшчних навчальних закладах середовища для правового просторового розвитку самоврядування, моделювання ГнститутГв демократа тощо, що в свою чергу сприятиме зростанню економГки та життевого рГвня населення.
Л1тература
1. Баришева Г. Вклад образования в создание ВВП страны // Экономист. - 2006. - №
7.
2. Загальноосвита навчальш заклади Украши на початок 2004/05 навчального року. - К., 2005.
3. Мельник С.В. 1нституцшно-шновацшна модель досягнення збалансування прогнозу освитах послуг до потреб нацюнального та регюнального ринюв прат // Науковий вюник Нацюнального прничого унГверситету, 2006, № 4.
4. НГколаенко С. Якюна пГдготовка робГтничих кадрГв - важлива умова сотально-економГчного розвитку Украши // Професшно-техшчна освГта. - 2006. - №2. Продовження навчання та здобування професи: Стат. бюл. - К.:
