CC BY
14
Лггература
1. Скиданенко Ю.П. Аналiз методологiчних пiдходiв до визначення збитюв вiд при-родних катастроф// Вiсник СумДУ: Серiя "Економша". - 2007, № 1. - С. 23-29.
2. Балацкий О.Ф. Теоретические и практические вопросы определения экономического ущерба от загрязнения окружающей среды. - К.: Знание, 1982. - 15 с.
3. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. - М.: Экономика, 1983. - 94 с.
4. Чернобыльская катастрофа/ Под ред. В Г. Барьяхтара. - К.: Наук. думка, 1995. -
560 с.
5. Оцшка збитк1в для економ1ки Украши, спричинених Чорнобильською катастрофою, та фшансування чорнобильських програм. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: кйр://^^^ mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/07.pdf
6. Методика оцшки збитк1в вщ наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру. Затверджена Постановою Кабiнету Мшс^в Украши № 175 вiд 15 лютого 2002 р.
7. Опанасюк Ю.А. Розвиток науково-методичних пiдходiв до розрахунку еколого-еко-номiчного збитку вiд техногенних катастроф// Вюник СумДУ: Серiя "Економiка". - 2007, № .1. - С. 40-45.
8. Семененко Б.А., Моткин Г.А. Организационные и научно-методические основы взаимодействия между странами СНГ при нанесении ущерба окружающей среде. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.uto.sumy.Ua/napol/05/_01/03/1/_2/_08.pdf
9. Чорнобильська катастрофа: Дп, результати та уроки. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.ukrchicago.com/consular/290307.doc_
УДК331.5.024.5 Асист. Р.О. Кушшр; доц. 1.Б. Хома, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ЗМ1СТ ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ КАДР1В РОБ1ТНИЧИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ НА ПРОМИСЛОВ1 П1ДПРИСМСТВА УКРА1НИ
Дослщжуеться проблема залучення кадрiв роб^ничих спещальностей на про-мисловi пiдприeмства Украши, визначаеться важливiсть економiчного 3MiCTy ща проблеми для економши держави загалом. Питання недостачi квалiфiкованих роб^-ничих кадрiв постае мало не перед уама працюючими промисловими тдприемства-ми Украши i саме усвiдомлення ще'1" проблеми як економiчноi, а не суто осв^ньо'1' дасть змогу розв'язати спричинений дисбаланс на ринку пращ.
Ключов1 слова: кадри робгтничих спецiальностей, промисловi пiдприемства, ринок працi.
Assist. R.O. Kushnir; assoc. prof. I.B. Khoma-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Economical content of a problem of worker labour power market in the
Ukrainian industrial enterprises
A problem of labour power industrial intake is explored in the scientific article. Importance of economical content of this problem for state economic is characterized here. Deficit of labour power industrial intake is rise almost for all industrial enterprises of Ukraine. Notification this problem like economic, but not only educational let to solve problem of misbalanced labour power market.
Keywords: labour power industrial intake, industrial enterprises, labour power market.
Постановка проблеми. Одшею з основ розвитку будь-якого промис-лового шдприемства е його людський ресурс. Чим вишу квашфжащю мають
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
працiвники шдприемства i чим краще шдприемство забезпечене необхщним людським потенцiалом, тим вища ймовiрнiсть виробництва на такому тд-приемсга конкурентоспроможно! шноващйно! продукци.
На жаль, протягом всього часу трансформацшних процеЫв в економь цi Укра!ни, iнститутами влади не було придшено достатньо! уваги для забез-печення промислових шдприемств Укра!ни квалiфiкованими кадрами робо-чих спецiальностей, що зумовило вщставання рiвня квалiфiкащ! середньоста-тичного робггаика в Укра!ш вiд рiвня робiтника в розвинутих кра!нах св^у. Крiм того, це спричинило ряд деструктивних процесiв в суспiльнiй свщомос-тi серед яких: зменшення престижу робггничих спецiальностей серед молодi, незадоволення рiвнем оплати працi кадрiв робочих спещальностей, збшьшен-ня середнього вшу кадрiв робочих спецiальностей.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Окремi аспекти проблеми залучення кадрiв робiтничих спещальностей на промисловi шдприемства знайшли вщображення у вiтчизнянiй та зарубiжнiй наущ. Вагомий внесок у вивчення теори та практики реформування сфери кадрово! полiтики внесли В. Гурне, С.1. Дмитренко, М.1. Магура, В. А. Юбанов, В.М. Новiков, В.П. Пу-гачов, Дж. Робертс, В.О. Ствак, Г.В. Щокш та iншi. Окремi аспекти проблеми, пов'язаш з впливом ринку пращ на кадровi процеси, грунтовно висвiтленi в роботах М.1. Долiшнього, Т.А. Заяць, С.М. Злупка, Г.1. Купалово!, Е.М. Ль баново!, 1.Л. Петрово!, С.1. Пирожкова, М.В. Шаленко та iнших вчених. Од-нак, необхiдно зазначити, що проблема залучення кадрiв робiтничих спещ-альностей на промисловi шдприемства Укра!ни ще не стали об'ектом спещ-ального наукового дослiдження i потребують подальшого грунтовного вивчення.
Формулювання цшей статтi. На сучасному етапi розвитку економжи промисловi шдприемства Укра!ни вщчувають гостру нестачу саме у кадрах робочих спещальностей. За висновками рiзних експер^в дефiцит квалiфiко-ваних роб^ничих кадрiв на промислових шдприемствах Укра!ни становить вiд 30 до 40 % i кожного року зростае [1]. Пiдготовка квалiфiкованого робгт-ника - це дорогий процес, що потребуе значних матерiальних, фiнансових та штелектуальних затрат. На вiдмiну вщ попереднiх десятилiть майже повшс-тю виключена участь роботодавцiв у шдготовщ робiтничих кадрiв, що раш-ше становила до 60 % вщ загальних iнвестицiй. У нових економiчних умовах розпалися зв'язки профтехучилищ з шдприемствами-замовниками кадрiв, а новий мехашзм взаемоди закладiв професшно-техшчно! освiти з роботодав-цями ще не сформовано. За даними Державно! служби зайнятост у профе-сiйно-технiчних навчальних закладах готують у 3,5 раза менше кадрiв з роз-рахунку на 10 тисяч населення, шж у вищих навчальних закладах. Водночас ринок пращ на 60 % защкавлений саме у робггничих профеЫях. Саме вста-новлення правильних орiентирiв для подолання розриву мiж попитом i про-позицiею на ринку пращ дасть змогу в^чизнянш економiцi перейти на яюсно новий, бiльш ефективний рiвень.
Виклад основного матерiалу. За даними Мшютерства працi, серед-нш вiк працiвникiв сфери матерiального виробництва дорiвнюе 55 рокiв, а
частка робггаиюв високо! квалiфiкащ! лише близько 10 %. При цьому робгт-ники в Укра!ш проходять перепiдготовку чи шдвищення квалiфiкацй в се-редньому раз на 13-15 роюв, тодi як в розвинутих кра!нах -раз на 3-5 роюв. Цi цифри ще раз шдтверджують важливiсть проблеми залучення квалiфiкова-них кадрiв робочих спещальностей. За дослщженнями вчених найбiльш стшкою е економiка тих кра!н, де спостершаеться постiйне збiльшення юль-кост високоосвiчених i висококвалiфiкованих робiтникiв. Тому у розвинених крашах постшно продовжуеться тривалють навчання дорослого населення, наприклад, за останнi 25 рокiв в 1талй вона зросла з 5,5 до 13,5 роюв, в Япо-нй - з 9,2 до 16,1 рокiв, у Францй - з 9,8 до 17,2 роюв [2].
Що ж до стану професшно-техшчно! освгти в Укра!ш, то з 1990 року юльюсть професшно-техшчних навчальних закладiв зменшилась з 1246 до 1021, тобто на 18 %, середньорiчна юльюсть учшв зменшилась з 380,5 до 303,7 тис. чол., тобто на 20 %, юльюсть випущених квалiфiкованих робггаиюв зменшилась з 376,7 до 289,3 тис. чол., тобто на 23,2 % [3]. Крiм того, рь вень шдготовки квалiфiкованих робiтникiв е низьким i таким, що не вщповь дае потребам виробництва. Керiвництво промислових пiдприемств не задо-вольняе не лише яюсть пiдготовки, а також i рiвень квалiфiкацi! шдготовле-них спецiалiстiв. Наприклад, пiдприемства машинобудування потребують ро-бiтникiв з професш металообробки 5-го - 6-го розрядiв, а не 3-го, як пропо-нують у професiйно-технiчних училищах.
Така ситуащя абсолютно не вiдповiдае вимогам ринку пращ, на якому сформувався стабшьно високий попит на робiтничi спещальность Крiм того з 2000 по 2007 рж майже у 2 рази зрю обсяг реалiзовано! продукцй промисло-востi, постiйно зростае рентабельшсть промислових пiдприемств, на 7 % зменшилась юльюсть збиткових шдприемств у промисловост^ що своею чертою частково зумовило зростання середньомюячно! заробггао! плати в галузi з 291 у Ычш 2000 р. до 1675 грн. у жовтш 2007 р., тобто в 4,76 рази, причому зароб^на плата у промисловост е бшьшою нiж середня зароб^на плата по Укра!нi на 13,5 % [3].
Зазвичай промисловi шдприемства мають деюлька шляхiв розв'язання ще! проблеми, серед яких: навчання робггаика безпосередньо на виробниц-твi, оплата за навчання роб^ника в освггаьому закладi, вiдкригтя власного навчального закладу при шдприемствь
Однак всi щ можливостi пiдлягають жорсткому контролю з боку дер-жави, який зазвичай е неефективним i здiйснюеться в адмшютративному порядку, i жодним чином не корелюе з вимогами ринково! економжи. Наприклад, для отримання дозволу на здiйснення навчання на виробнищш необхщ-но виконати вимоги понад 50 нормативних аклв Укра!ни, а термiн на отримання вщповщно! лiцензi!, становить вщ 6 мiсяцiв до року, ^м того, державна фiскальна полггака обмежуе розмiр витрат на вс види навчання трьо-ма вщсотками вiд фонду оплати працi за звггаий перiод, що насправдi е мь зерною величиною для шдприемств, яю активно розвиваються. I якщо велию пiдприемства мають фiнансовi i часовi ресурси для складних бюрократичних процеЫв, то малi i середш фактично не мають змоги вивчити квалiфiкованого робiтника для потреб власного виробництва.
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
Анал1зуючи вищенаведеш статистичш даш, можна прийти до виснов-ку, що в Укра1ш поглиблюеться структурний дисбаланс у потреб1 квал1фшо-ваних кадр1в робочих спещальностей { пропозицп таких кадр1в, який, кр1м того, буде поглиблюватись з врахуванням чинника старшня наци. Причому ро-ботодавщ готов1 платити достойну заробггну плату таким пращвникам на ринкових умовах { нав1ть оплачувати навчання. Таким чином, недостатшсть кадр1в роб1тничих спещальностей можна виршити лише при системному втручанш держави в регулювання даних процеЫв.
Першим кроком для виршення проблеми забезпечення промислових шдприемств кадрами робочих спещальностей, буде усвщомлення того, що 11 потр1бно розглядати в економ1чнш площиш, а не лише в освггнш, оскшьки саме конкурентоспроможшсть промислово! продукцп визначае перспектив-шсть економжи цшо! держави. Очжуваш швестицп для виробництва, структурна { технолопчна перебудова, вступ Украши до СОТ можуть бути ефек-тивними тшьки за умови попереджувальних заход1в, { передовым профе-сшно1" шдготовки та перешдготовки роб1тничих кадр1в. Економжа кра!ни не може усшшно розвиватись, якщо 11 конкурентоспроможшсть базуеться на де-шевш робочий сил1.
Держава повинна створити умови для розвитку професшно-техшчно! освгги. Причому професшно-техшчш освггш заклади мають здшснювати тд-готовку кадр1в з врахуванням вимог ринку пращ { базуючись на них. Необ-хщно модершзувати матер1ально-техшчну { навчально-методичну базу закла-д1в в систем1 професшно-техшчно! освгги, що дасть змогу шдвищити яюсний р1вень шдготовки спещал1слв. Для мотивацп вступу шкшьно1" молод1 на ро-б1тнич1 спещальност необхщне вир1внювання стипендш студенев вищих навчальних заклад1в { професшно-техшчних навчальних заклад1в, а також проведення рекламних заход1в сощального характеру, для популяризацп таких спещальностей.
Для шдвищення штелектуальних швестицш в матер1альне виробниц-тво необхщно спростити систему навчання спещал1ст1в робггничих професш за кошти шдприемств, скасувавши при цьому обмеження на кошти витрачеш на таке навчання чи перенавчання, спростити умови лщензування для проведення навчання на виробнищш, при цьому дозволити видавати сертифжати про присвоення вищого ступеня квал1ф1кацп при проходженш роб1тником такого навчання, стимулювати створення приватних навчальних установи при виробництв1, особливо для великих шоземних шдприемств, як мають вагому шновацшну базу { вщповщш знання.
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень. Ефективне вирь шення проблеми недостатньо1 кшькост квал1фжованих кадр1в робочих спещальностей на промислових шдприемствах Украши е питанням економ1чним а не освггшм, { може бути виршене лише внаслщок сшвпращ на ринкових засадах м1ж державою, великими, середшми { малими промисловими тд-приемствами { професшно-техшчними навчальними закладами.
Конкурентоспроможшсть укра1нсько1 економжи загалом { промисло-вост зокрема може зрости лише при переход! вггчизняних шдприемств { нав-
чальних установ на сучасш системи якост^ якi використовуються кра!нами-учасницями СОТ i кра!нами, членами Свропейського Союзу. Причому з точки зору економжи держави, такий перехщ виправданий як в добровольному, так i у примусовому порядку.
Подальшi дослiдження варто присвятити аналiзу ринку працi, створе-ного промисловими шдприемствами Укра!ни пiсля вступу нашо! держави до СОТ.
Лггература
1. Святненко А. Крок назустр1ч майбутньому// Дзеркало тижня. - 2007, № 23 (652)
2. Самойлик К.С. Професшно-техшчна осв1та Укра!ни: виклики сьогодення// Осв1та Укра!ни. - 2007, № 17-18.
3. Даш Державного ком1тету статистики Укра!ни.
